Вітамін B12

Вітамін В₁₂ (інколи кобаламін) — це вітамін групи В, бере участь у кровотворенні, регулює вуглеводний і жировий обмін в організмі. При авітамінозі розвивається недокрів'я — анемія.

Структурна формула

Кобаламін відіграє надзвичайно важливу роль у правильному функціонуванні нервової системи, впливаючи, таким чином, на роботу всіх органів. Якщо в організмі бракує вітаміну В₁₂, це також призводить до дефіциту вітаміну В₁, навіть при достатній його кількості в їжі. Дефіцит кобаламіну може призвести також до розладу залоз внутрішньої секреції, мозку, призвести до захворювання бері-бері (поліневрити), порушення травлення. Хронічна недостатність його призводить до необоротного руйнування нервів. Міститься в молочних продуктах, яєчному жовтку, м'ясі, печінці, нирках і рибі.

Функції

Вміст вітаміну В₁₂ у крові малий у людей, які страждають на хворобу Альцгеймера і деякі психічні розлади. Цей вітамін бере активну участь в обміні білків, жирів і вуглеводів в тісній взаємодії з вітаміном С, фолієвою та пантотеновою кислотами. Вітамін В₁₂ бере участь в метаболізмі фолієвої кислоти при виробленні холіну. Він оживляє також запаси заліза в організмі, яких, як правило, не вистачає. Вітамін B₁₂ забезпечує вступ каротинів в обмін речовин і їх перетворення в активний вітамін А. Нарешті, у взаємодії з іншими речовинами вітамін В₁₂ запускає синтез дезоксирибонуклеїнової і рибонуклеїнової кислот.

Потреба в вітаміні В12

Мінімальна денна норма становить 3 мкг на добу.^[]

Антагоністи вітаміну В12

Прийом протизаплідних засобів і великої кількості різних ліків може вичерпати весь запас вітаміну В₁₂. Крім того, для засвоєння кобаламіну необхідна особлива речовина, так званий внутрішній фактор Касла (гастромукопротеїн), який виробляється в організмі в обкладкових клітинах шлункових залоз, і знаходиться в шлунковому соку. Без нього навіть найбільша кількість вітаміну B₁₂ буде погано засвоюватися. Є люди, в організмі яких він взагалі не синтезується. Це стосується в основному людей похилого віку, чия травна система знижує виділення певних кислот (наприклад, соляної). Якщо кислоти не виділяються у необхідній кількості, то речовина не синтезується, і тоді залізо і вітамін В₁₂ засвоюються гірше, що може призвести до анемії. У таких випадках кращі результати дають ін'єкції вітаміну В₁₂, а не таблетки, які до того ж погано поєднуються з залізом. Однак кислота ягід, фруктів, овочів, яблучний оцет підтримують потрібний рівень кислотності в організмі. Тому треба постійно стежити, щоб в організм надходило достатню кількість вітамінів В₁, В₆, В₂ та В₁₂ разом з натуральними продуктами.

Дефіцит вітаміну В12

За останніми даними^[], призводить також до нестачі карнітину, необхідного для розщеплення жирів у мітохондріях. Для засвоєння вітаміну B₁₂ у кишечнику потрібна достатня концентрація кальцію.

Дефіцит вітаміну В₁₂ призводить до важких неврологічних порушень, інколи незворотних, якщо не діагностується вчасно. Причиною цих розладів є порушення синтезу мієліну. При цьому відбувається губчата дегенерація спинного мозку, ураження периферичних нервів, зорового нерва. Хворі скаржаться на болісні парестезії в нижніх кінцівках, втрату чутливості, порушення зору. Лікування полягає у внутрішньомязовому введені високих доз ціанкобаламіну.

Гематологічно дефіцит В₁₂ може проявляти себе макроцитарною анемією (анемія зі збільшенням внутрішньоклітинного об'єму еритроцитів), тромбоцитопенією, панцитопенією, гіперсегментацією нейтрофілів.

Також, дефіцит В₁₂ може проявляти себе хронічною втомою і рецидивуючим глосситом, порушеннями з боку інших органів і систем.

Варто зазначити, що дефіцит В₁₂ і макроцитарна анемія не є синонімами. Часто важкі неврологічні прояви виникають при нормальному рівні гемоглобіну і середнього об'єму еритроцитів.

Лабораторна хімічна діагностика

Оскільки не існує золотого стандартного тестування на дефіцит вітаміну В₁₂, для підтвердження передбачуваного діагнозу проводиться кілька різних лабораторних тестів.

Вміст вітаміну В₁₂ в сироватці крові не зовсім підходить, оскільки він змінюється пізно, а також відносно нечутливий і неспецифічний.

в сечі або плазмі крові вважається функціональним маркером вітаміну В₁₂, який збільшується при зниженні запасів вітаміну В₁₂. Однак підвищений рівень метилмалонової кислоти може також вказувати на порушення обміну речовин - комбіновану малонову та метилмалонову ацидурію (CMAMMA), яку часто пропускають повз увагу.

Найбільш раннім маркером дефіциту вітаміну В₁₂ є низький рівень (holoTC), який є комплексом вітаміну В₁₂ і його транспортного білка.

Джерела вітаміну В12

Вітамін В12 міститься майже виключно у їжі тваринного походження: печінці, м'ясі, рибі, морепродуктах, молочних та кисломолочних продуктах, яйцях тощо. Найбільші джерела вітаміну В12 — яловича і теляча печінка. Її рекомендовано^[] вводити в раціон хоча б один раз на тиждень.

Строгим вегетаріанцям (веганам) може бракувати цього вітаміну, якщо вони не вживають збагачену їжу чи вітамінні добавки. Зброджені соєві продукти, такі як темпе, містять деяку кількість B12, проте в неактивній формі. Також він знайдений у деяких водоростях, як-от норі чи хлорелі, проте надмірне вживання таких продуктів може мати наслідком отруєння йодом.

Посилання

1. Voet, Donald ; Voet, Judith G. (2010). Biochemistry. New York: J. Wiley & Sons. с. 957. ISBN .
2. Briani, Chiara; Dalla Torre, Chiara; Citton, Valentina; Manara, Renzo; Pompanin, Sara; Binotto, Gianni; Adami, Fausto (15 листопада 2013). . Nutrients (англ.). Т. 5, № 11. с. 4521—4539. doi:10.3390/nu5114521. PMC 3847746. PMID 24248213. Архів оригіналу за 5 листопада 2017. Процитовано 15 липня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
3. Stabler, Sally P. (10 січня 2013). Vitamin B12 Deficiency. New England Journal of Medicine. Т. 368, № 2. с. 149—160. doi:10.1056/NEJMcp1113996. ISSN 0028-4793. PMID 23301732. Процитовано 15 липня 2017.
4. Herrmann, Wolfgang; Obeid, Rima (3 жовтня 2008). Causes and Early Diagnosis of Vitamin B12 Deficiency. Deutsches Ärzteblatt international. doi:10.3238/arztebl.2008.0680. ISSN 1866-0452. PMC 2696961. PMID 19623286.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
5. de Sain-van der Velden, Monique G. M.; van der Ham, Maria; Jans, Judith J.; Visser, Gepke; Prinsen, Hubertus C. M. T.; Verhoeven-Duif, Nanda M.; van Gassen, Koen L. I.; van Hasselt, Peter M. (2016). Morava, Eva; Baumgartner, Matthias; Patterson, Marc; Rahman, Shamima; Zschocke, Johannes; Peters, Verena (ред.). A New Approach for Fast Metabolic Diagnostics in CMAMMA. JIMD Reports, Volume 30. Т. 30. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 15—22. doi:10.1007/8904_2016_531. ISBN .
6. NIH Intramural Sequencing Center Group; Sloan, Jennifer L; Johnston, Jennifer J; Manoli, Irini; Chandler, Randy J; Krause, Caitlin; Carrillo-Carrasco, Nuria; Chandrasekaran, Suma D; Sysol, Justin R (2011-09). Exome sequencing identifies ACSF3 as a cause of combined malonic and methylmalonic aciduria. Nature Genetics (англ.). Т. 43, № 9. с. 883—886. doi:10.1038/ng.908. ISSN 1061-4036.
7. Whitney N.E., Rolfes Sh.R. (2012). Understanding Nutrition (вид. 13th). Cengage Learning. ISBN .