Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільге́льм Карл Йо́зеф Куно́ (нім. Wilhelm Carl Josef Cuno; 2 липня 1876, Зуль — 3 січня 1933, Аумюле біля Гамбургу) — німецький підприємець і безпартійний політик. З листопада 1922 по серпень 1923 року займав пост рейхсканцлера Німеччини. Куно був прихильником і ліберальної економіки. Був директором і брав участь в роботі різних економічних конференцій і організацій.
| Вільгельм Куно | |
|---|---|
| нім. Wilhelm Cuno | |
 Вільгельм Куно. 1923 | |
| рейхсканцлер Веймарської республіки | |
| 22 листопада 1922 — 12 серпня 1923 | |
| Президент | Фрідріх Еберт |
| Попередник | Йозеф Вірт |
| Наступник | Густав Штреземан |
| Народився | 2 липня 1876[1][2][…] Зуль, Німеччина[4] |
| Помер | 3 січня 1933[4][2][…](56 років) Аумюле, Герцогство Лауенбург, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина[4] |
| Похований | Ольсдорфський цвинтар |
| Відомий як | політик, правник |
| Країна | Німеччина |
| Національність | німець |
| Alma mater | HU Berlin, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і d |
| Політична партія | безпартійний |
| У шлюбі з | Марта Вірц |
| Діти | дочка Марія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Кайзерівська Німеччина
Вільгельм Куно народився в 1876 році в сім'ї чиновника і вчився в гімназіях Кенігсберга, Берліна, та Падерборну. Куно вивчав юриспруденцію в Берлінському та Гейдельберзькому університетах і служив в кількох земельних судах. У 1900 році, в університеті Бреслау отримує ступінь кандидата наук. В 1906 році він одружився з дочкою гамбурзького комерсанта Мартою Вірц. Роком пізніше вступив на державну адміністративну службу на посаді урядового асесора. На посаді чиновника імперського казначейства Куно під керівництвом готував проекти законів до обговорення на засіданнях комітетів рейхстагу. В Першу світову війну Куно, на той час уже в званні таємного урядового радника, на фронт не призивався і обіймав відповідальні посади в забезпеченні фронту продовольством. Одним з основних напрямків його діяльності став закон про відновлення німецького торгового флоту, в ході підготовки якого Куно познайомився з генеральним директором HAPAG . Баллін призначив Куно в директорат HAPAG. 9 листопада 1918 року Альберт Баллін, довірена особа кайзера Вільгельма II в розпачі від Листопадової революції покінчив життя самогубством. 20 грудня 1918 року Вільгельм Куно став його наступником на посту генерального директора HAPAG.
Веймарська республіка
Після війни весь водний транспорт Німеччини перебував у складній ситуації, багато суден були пошкоджені. Крім цього на Паризькій мирній конференції 1919 року, в якій Куно брав участь як експерта з економічних питань, країни Антанти прийняли рішення про конфіскацію німецького торгового флоту як репарації. Через рік Куно вдалося укласти договір про співпрацю з , що дозволило відродити HAPAG.
Під тиском буржуазних партій керуючий, що дотримується ідеї ціннісного консерватизму, зважився вступити в Німецьку народну партію. Після того, як на думку Куно, партія зайняла нечітку позицію під час Капповського путчу, він вийшов з партії і надалі залишався безпартійним. Рейхсканцлер Костянтин Ференбах запропонував йому очолити фінансове відомство, але Куно відмовився, як і від поста міністра закордонних справ в 1921 році. В 1922 році він брав участь у Генуезькій конференції як експерт.
Після відставки Йозефа Вірта за підтримки парламентської меншості, що складалася з , Німецької народної партії та Баварської народної партії, Вільгельм Куно сформував підконтрольний політичному центру так званий «економічний кабінет». 14 листопада 1922 року рейхспрезидент Фрідріх Еберт призначив Вільгельма Куно рейхсканцлером. Еберт зважився на цей крок, не погодившись з парламентом, на безальтернативній основі і не надавши аргументів на користь кандидатури Куно як канцлера від парламентської меншості. Еберт переслідував при цьому кілька цілей: безпартійний статус дозволяв Куно згладжувати політичні хвилювання і водночас подолати фінансову кризу в країні. Крім усього іншого новий канцлер був знайомий з впливовими особами в США, які могли б посприяти у вирішенні питання про репарації.
У січні 1923 року в забезпечення виплати Німеччиною репарацій франко-бельгійські війська окупували Рурський регіон. Спроба Куно боротися з окупацією шляхом «пасивного опору» обернулася невдачею: державний бюджет не витримав обсягу виплат жителям страйкуючого Рура. Інфляція також набула небаченого розміру. Парламентська більшість у рейхстазі вимагала призначити новий уряд, і через 9 місяців після свого призначення рейхсканцлером Вільгельм Куно разом зі своїм кабінетом меншості подав у відставку.
Після відставки Куно був членом наглядової ради HAPAG. Куно розглядався кандидатом на пост рейхспрезидента на виборах 1925 року. Оскільки сам Куно підтримував кандидатуру Пауля фон Гінденбурга, у виборах він участі не брав. У 1927 році Вільгельм Куно знову очолив HAPAG. У тому ж році він заснував у Гамбурзі перший у Німеччині Ротарі клуб і був обраний його президентом. У 1930 році Куно брав активну участь в переговорах про повернення німецького майна в США. Куно вдалося добитися укладення договору про партнерство з другою німецькою судноплавною компанією .
Незважаючи на всі вмовляння, Куно так і не повернувся в ННП. У 1932 році Вільгельм Куно брав участь у створенні , надавав консультаційні послуги НСДАП, але відмовився підписати лист до рейхспрезидента Гінденбурга від провідних німецьких промисловців, які вимагали призначення Адольфа Гітлера рейхсканцлером. Куно бачив вирішення парламентської кризи в понадпартійному уряді.
3 січня 1933 року 56-літній Вільгельм Куно помер від наслідків інфаркту міокарда.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118677497 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Куно Вильгельм // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
- Дипломатичний словник. — . — Москва : ВТД «Університетська книга», 1986. — Т. 2. — 1680 с. — .
Посилання
- Біографія Куно з «Дипломатичного словника» на «Академіку» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографія Вільгельма Куно на сайті Німецького історичного музею [ 1 вересня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
- Коротка біографічна довідка на сайті федерального архіву [ 20 вересня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
- Вільгельм Куно на сайті енциклопедії «Британіка» [ 13 листопада 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilge lm Karl Jo zef Kuno nim Wilhelm Carl Josef Cuno 2 lipnya 1876 Zul 3 sichnya 1933 Aumyule bilya Gamburgu nimeckij pidpriyemec i bezpartijnij politik Z listopada 1922 po serpen 1923 roku zajmav post rejhskanclera Nimechchini Kuno buv prihilnikom i liberalnoyi ekonomiki Buv direktorom i brav uchast v roboti riznih ekonomichnih konferencij i organizacij Vilgelm Kunonim Wilhelm CunoVilgelm KunoVilgelm Kuno 1923rejhskancler Vejmarskoyi respubliki22 listopada 1922 12 serpnya 1923PrezidentFridrih EbertPoperednikJozef VirtNastupnikGustav ShtrezemanNarodivsya2 lipnya 1876 1876 07 02 1 2 Zul Nimechchina 4 Pomer3 sichnya 1933 1933 01 03 4 2 56 rokiv Aumyule Gercogstvo Lauenburg Shlezvig Golshtejn Nimechchina 4 PohovanijOlsdorfskij cvintarVidomij yakpolitik pravnikKrayinaNimechchinaNacionalnistnimecAlma materHU Berlin Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla i dPolitichna partiyabezpartijnijU shlyubi zMarta VircDitidochka Mariya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaKajzerivska Nimechchina Vilgelm Kuno narodivsya v 1876 roci v sim yi chinovnika i vchivsya v gimnaziyah Kenigsberga Berlina ta Paderbornu Kuno vivchav yurisprudenciyu v Berlinskomu ta Gejdelberzkomu universitetah i sluzhiv v kilkoh zemelnih sudah U 1900 roci v universiteti Breslau otrimuye stupin kandidata nauk V 1906 roci vin odruzhivsya z dochkoyu gamburzkogo komersanta Martoyu Virc Rokom piznishe vstupiv na derzhavnu administrativnu sluzhbu na posadi uryadovogo asesora Na posadi chinovnika imperskogo kaznachejstva Kuno pid kerivnictvom gotuvav proekti zakoniv do obgovorennya na zasidannyah komitetiv rejhstagu V Pershu svitovu vijnu Kuno na toj chas uzhe v zvanni tayemnogo uryadovogo radnika na front ne prizivavsya i obijmav vidpovidalni posadi v zabezpechenni frontu prodovolstvom Odnim z osnovnih napryamkiv jogo diyalnosti stav zakon pro vidnovlennya nimeckogo torgovogo flotu v hodi pidgotovki yakogo Kuno poznajomivsya z generalnim direktorom HAPAG Ballin priznachiv Kuno v direktorat HAPAG 9 listopada 1918 roku Albert Ballin dovirena osoba kajzera Vilgelma II v rozpachi vid Listopadovoyi revolyuciyi pokinchiv zhittya samogubstvom 20 grudnya 1918 roku Vilgelm Kuno stav jogo nastupnikom na postu generalnogo direktora HAPAG Vejmarska respublika Pislya vijni ves vodnij transport Nimechchini perebuvav u skladnij situaciyi bagato suden buli poshkodzheni Krim cogo na Parizkij mirnij konferenciyi 1919 roku v yakij Kuno brav uchast yak eksperta z ekonomichnih pitan krayini Antanti prijnyali rishennya pro konfiskaciyu nimeckogo torgovogo flotu yak reparaciyi Cherez rik Kuno vdalosya uklasti dogovir pro spivpracyu z sho dozvolilo vidroditi HAPAG Pid tiskom burzhuaznih partij keruyuchij sho dotrimuyetsya ideyi cinnisnogo konservatizmu zvazhivsya vstupiti v Nimecku narodnu partiyu Pislya togo yak na dumku Kuno partiya zajnyala nechitku poziciyu pid chas Kappovskogo putchu vin vijshov z partiyi i nadali zalishavsya bezpartijnim Rejhskancler Kostyantin Ferenbah zaproponuvav jomu ocholiti finansove vidomstvo ale Kuno vidmovivsya yak i vid posta ministra zakordonnih sprav v 1921 roci V 1922 roci vin brav uchast u Genuezkij konferenciyi yak ekspert Vilgelm Kuno zliva i rejhsprezident Fridrih Ebert na oficijnomu zahodi pered budivleyu Rejhstagu z nagodi richnici prijnyattya Vejmarskoyi konstituciyi 11 serpnya 1923 Pislya vidstavki Jozefa Virta za pidtrimki parlamentskoyi menshosti sho skladalasya z Nimeckoyi narodnoyi partiyi ta Bavarskoyi narodnoyi partiyi Vilgelm Kuno sformuvav pidkontrolnij politichnomu centru tak zvanij ekonomichnij kabinet 14 listopada 1922 roku rejhsprezident Fridrih Ebert priznachiv Vilgelma Kuno rejhskanclerom Ebert zvazhivsya na cej krok ne pogodivshis z parlamentom na bezalternativnij osnovi i ne nadavshi argumentiv na korist kandidaturi Kuno yak kanclera vid parlamentskoyi menshosti Ebert peresliduvav pri comu kilka cilej bezpartijnij status dozvolyav Kuno zgladzhuvati politichni hvilyuvannya i vodnochas podolati finansovu krizu v krayini Krim usogo inshogo novij kancler buv znajomij z vplivovimi osobami v SShA yaki mogli b pospriyati u virishenni pitannya pro reparaciyi U sichni 1923 roku v zabezpechennya viplati Nimechchinoyu reparacij franko belgijski vijska okupuvali Rurskij region Sproba Kuno borotisya z okupaciyeyu shlyahom pasivnogo oporu obernulasya nevdacheyu derzhavnij byudzhet ne vitrimav obsyagu viplat zhitelyam strajkuyuchogo Rura Inflyaciya takozh nabula nebachenogo rozmiru Parlamentska bilshist u rejhstazi vimagala priznachiti novij uryad i cherez 9 misyaciv pislya svogo priznachennya rejhskanclerom Vilgelm Kuno razom zi svoyim kabinetom menshosti podav u vidstavku Traurna procesiya na pohoronah Vilgelma Kuno na Oldorfskomu kladovishi v Gamburgu Pislya vidstavki Kuno buv chlenom naglyadovoyi radi HAPAG Kuno rozglyadavsya kandidatom na post rejhsprezidenta na viborah 1925 roku Oskilki sam Kuno pidtrimuvav kandidaturu Paulya fon Gindenburga u viborah vin uchasti ne brav U 1927 roci Vilgelm Kuno znovu ocholiv HAPAG U tomu zh roci vin zasnuvav u Gamburzi pershij u Nimechchini Rotari klub i buv obranij jogo prezidentom U 1930 roci Kuno brav aktivnu uchast v peregovorah pro povernennya nimeckogo majna v SShA Kuno vdalosya dobitisya ukladennya dogovoru pro partnerstvo z drugoyu nimeckoyu sudnoplavnoyu kompaniyeyu Nezvazhayuchi na vsi vmovlyannya Kuno tak i ne povernuvsya v NNP U 1932 roci Vilgelm Kuno brav uchast u stvorenni nadavav konsultacijni poslugi NSDAP ale vidmovivsya pidpisati list do rejhsprezidenta Gindenburga vid providnih nimeckih promislovciv yaki vimagali priznachennya Adolfa Gitlera rejhskanclerom Kuno bachiv virishennya parlamentskoyi krizi v ponadpartijnomu uryadi 3 sichnya 1933 roku 56 litnij Vilgelm Kuno pomer vid naslidkiv infarktu miokarda PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118677497 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Kuno Vilgelm Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135LiteraturaDiplomatichnij slovnik Moskva VTD Universitetska kniga 1986 T 2 1680 s ISBN 5 7763 0782 1 PosilannyaBiografiya Kuno z Diplomatichnogo slovnika na Akademiku 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Biografiya Vilgelma Kuno na sajti Nimeckogo istorichnogo muzeyu 1 veresnya 2012 u Wayback Machine nim Korotka biografichna dovidka na sajti federalnogo arhivu 20 veresnya 2012 u Wayback Machine nim Vilgelm Kuno na sajti enciklopediyi Britanika 13 listopada 2010 u Wayback Machine angl