Ві́ктор А́длер (нім. Victor Adler; нар. 24 червня 1852 — пом. 11 листопада 1918) — один із організаторів і лідерів , прихильник австромарксизму. Батько Фрідріха Адлера.
Віктор Адлер | |
---|---|
нім. Victor Adler | |
Народився | 24 червня 1852[2][3][…] Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[5][6] |
Помер | 11 листопада 1918[1][2][…](66 років) Відень[5][6] ·серцева недостатність |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Країна | Австрія[6] Долитавщина |
Діяльність | політик, дипломат, лікар, письменник, журналіст, редактор |
Alma mater | Віденський університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[5] |
Знання мов | німецька[7][8] |
Заклад | Федеральний уряд Австрії |
Посада | d[9] і d |
Партія | Соціал-демократична партія Австрії |
У шлюбі з | Емма Адлер |
Діти | Фрідріх Адлер і d |
|
Життєпис
Народився в сім'ї багатого єврейського купця. Лікар за фахом, почав політичну діяльність як радикал. Після знайомства з Енгельсом в 1883 році зацікавився марксизмом, а його погляди почали змішуватися в сторону соціал-демократії і врешті пристав до робітничого руху. Дружба та листування з Енгельсом продовжувалася й далі, особливо в 1889—1895 роках.
Віктор Адлер провів велику роботу щодо зміцнення на об'єднання соціал-демократичної парті Австрії. Саме підготований ним проект програми був прийнятий на партійному установчому з'їзді в Хайнфельді (31 грудня 1888 — 1 січня 1889). Адлер відіграв значну роль в розгортанні масового соціал-демократичного руху та в організації боротьби за введення загального виборчого права, якого вдалося досягнути 1907 року. На відміну від класичних марксистів Адлер не визнавав революційних методів боротьби і прагнув аби соціал-демократичний рух не виходив за рамки парламентської боротьби. Віктор Адлер був одним з головних розробників підтриманої соціал-демократами програми національно-культурних автономій. В умовах тодішнього загострення національного питання в імперії та національно визвольної боротьби ця програма об'єктивно сприяла як розпаду Австро-Угорської імперії так і призвела розпаду соціал-демократичного руху на окремі національні партії.
У Першу світову війну займав центристську позицію.
В листопаді 1918, незадовго до смерті, був міністром закордонних справ Австрійської Республіки в уряді Карла Реннера, виступав за об'єднання Австрії та Німеччини.
Примітки
- Адлер Виктор // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118647075 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- WeChangEd
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Adler.shtml
Література
- В. Пономарьов . Адлер Віктор // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 15. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 74—75.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Adler Vi ktor A dler nim Victor Adler nar 24 chervnya 1852 18520624 pom 11 listopada 1918 odin iz organizatoriv i lideriv prihilnik avstromarksizmu Batko Fridriha Adlera Viktor Adlernim Victor AdlerNarodivsya24 chervnya 1852 1852 06 24 2 3 Praga Bogemske korolivstvo Zemli Bogemskoyi Koroni Avstrijska imperiya 5 6 Pomer11 listopada 1918 1918 11 11 1 2 66 rokiv Viden 5 6 serceva nedostatnistPohovannyaVidenskij centralnij cvintarKrayina Avstriya 6 DolitavshinaDiyalnistpolitik diplomat likar pismennik zhurnalist redaktorAlma materVidenskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 5 Znannya movnimecka 7 8 ZakladFederalnij uryad AvstriyiPosadad 9 i dPartiyaSocial demokratichna partiya AvstriyiU shlyubi zEmma AdlerDitiFridrih Adler i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMogila Adlera v Vidni Narodivsya v sim yi bagatogo yevrejskogo kupcya Likar za fahom pochav politichnu diyalnist yak radikal Pislya znajomstva z Engelsom v 1883 roci zacikavivsya marksizmom a jogo poglyadi pochali zmishuvatisya v storonu social demokratiyi i vreshti pristav do robitnichogo ruhu Druzhba ta listuvannya z Engelsom prodovzhuvalasya j dali osoblivo v 1889 1895 rokah Viktor Adler proviv veliku robotu shodo zmicnennya na ob yednannya social demokratichnoyi parti Avstriyi Same pidgotovanij nim proekt programi buv prijnyatij na partijnomu ustanovchomu z yizdi v Hajnfeldi 31 grudnya 1888 1 sichnya 1889 Adler vidigrav znachnu rol v rozgortanni masovogo social demokratichnogo ruhu ta v organizaciyi borotbi za vvedennya zagalnogo viborchogo prava yakogo vdalosya dosyagnuti 1907 roku Na vidminu vid klasichnih marksistiv Adler ne viznavav revolyucijnih metodiv borotbi i pragnuv abi social demokratichnij ruh ne vihodiv za ramki parlamentskoyi borotbi Viktor Adler buv odnim z golovnih rozrobnikiv pidtrimanoyi social demokratami programi nacionalno kulturnih avtonomij V umovah todishnogo zagostrennya nacionalnogo pitannya v imperiyi ta nacionalno vizvolnoyi borotbi cya programa ob yektivno spriyala yak rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi tak i prizvela rozpadu social demokratichnogo ruhu na okremi nacionalni partiyi U Pershu svitovu vijnu zajmav centristsku poziciyu V listopadi 1918 nezadovgo do smerti buv ministrom zakordonnih sprav Avstrijskoyi Respubliki v uryadi Karla Rennera vistupav za ob yednannya Avstriyi ta Nimechchini PrimitkiAdler Viktor Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118647075 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 WeChangEd d Track Q86999151 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 https www parlament gv at WWER PARL J1848 Adler shtmlLiteraturaV Ponomarov Adler Viktor Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 15 ISBN 978 966 611 818 2 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s S 74 75 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961