Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (січень 2019) |
Латві́йська війна́ за незале́жність (латис. Latvijas brīvības cīņas), Ви́звольна війна́ Ла́твії (латис. Latvijas atbrīvošanas karš)— загальна назва бойових дій на території сучасної Латвії в період 5 грудня 1918 — 11 серпня 1920.
| Війна за незалежність Латвії | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Наступ радянських військ на захід (1918–1919) | ||||||||||
 Повернення Тимчасового уряду Латвії до Риги на кораблі "Саратов", 8 липня 1919 року | ||||||||||
| Координати: 57°00′00″ пн. ш. 24°56′24″ сх. д. / 57.000000000028° пн. ш. 24.94000000002777995° сх. д. | ||||||||||
| ||||||||||
| Сторони | ||||||||||
 ЛатвіяПідтримка союзних держав:
|  VI резервний корпус:
|  Латвійська СРР Російська РФСР | ||||||||
| Військові сили | ||||||||||
| : 69 232 271 кулемет 321 легкий кулемет 54 гармати 33 міномети (січень 1920)  :16 000 3 броньовані машини 5 бронепоїздів 39 гармат 204 кулеметів (червень 1919)  :1 крейсер 8 есмінців 2 торпедні катери 1 тральщик  :2 торпедні катери 2 канонерські човни  :20 000 піхотинців 25 танків (січень 1920) | : 20 000 10 броньованих машин 3 бронепоїзди 18 літаків 100 гармат 469 кулеметів (червень 1919) |  :5 600–6 300 55 кулеметів 42 гармати 3 бронепоїзди | ||||||||
| Втрати | ||||||||||
| : 3 046 вбитих 4 085 поранених :300 вбитих 800 поранених | : 840 вбитих 3 000 поранених | щонайменше 11 захоплених і страчених | ||||||||
| Історія Латвії |
 Доісторична Латвія Середньовіччя Новий час Новітній час Сучасність |
Початок війни
У вересні 1917 року в окупованій німецькими військами Ризі, латиські політичні партії сформували коаліцію — Демократичний блок (Demokrātiskais bloks). На початку грудня в Валці латиські національні організації остаточно сформували Латвійську тимчасову національну раду (латис. Latviešu pagaidu nacionālā padome).
24 грудня 1917 (6 січня 1918 року) в Валці Виконавчий комітет Ради робітничих, солдатських і безземельних депутатів Латвії (Ісколат) прийняв декларацію про самовизначення Латвії. Була утворена радянська Латвія (т. зв. Республіка Ісколата), влада якої поширювалася на неокуповану німецькими військами частину Ліфляндську губернію. Головою уряду (Ісколата) став Фріціс Розіньш.
30 січня 1918 Латвійська тимчасова національна рада (латис. Latviešu Pagaidu Nacionālā padoma, LPNP) ухвалила рішення про створення суверенної та демократичної Латвії, в яку повинні були включити всі населені латишами місцевості.
До 22 лютого 1918 року німецькі війська зайняли всю територію Курляндської, Ліфляндської та Вітебської губерній. Незабаром німецьке командування (Обер-Ост) і ландтаги остзейских баронів і бюргерів проголосили створення на території Курляндської, Ліфляндської та Естляндської губерній пронімецького Балтійського герцогства (нім. Baltenland).
17 листопада 1918 року Латвійська тимчасова національна рада і Демократичний блок погодилися на спільне формування тимчасового парламенту — Народної ради Латвії (латиш. Tautas padome), який прийняв резолюцію про утворення незалежної та демократичної республіки.
18 листопада 1918 року Народною радою на чолі з Карлісом Улманісом і Янісом Чаксте, який представляв ряд латвійських партій і громадських організацій, на підставі резолюцій, прийнятих напередодні, на урочистій церемонії в другому Ризькому міському (Російському) театрі, була проголошена незалежність Латвійської Республіки.
7 грудня 1918 уряд Карліса Улманіса з метою захисту території Латвії від наступу Червоної Армії уклав з німецьким уповноваженим в Прибалтиці угоду про оголошення Балтійського ландесвера (збройні формування колишнього пронімецького Балтійського герцогства) збройними силами Латвійської республіки. Відповідно до угоди, ландесвер мав складатися з німецьких, латиських і російських рот, при цьому частка латишів повинна була складати 2/3 (ця умова так і не була дотримана і частка латишів не перевищувала 1/3). Тимчасовий уряд Латвії пішов на угоду з німецьким командуванням, оскільки на той момент не мав коштів для покупки зброї, а нечисленні латиські загони не могли воювати одночасно на два фронти — з ландесвером і з Червоною армією. При цьому латвійський уряд обіцяв добровольцям з числа військовослужбовців німецької армії, за умови участі в бойових діях по захисту Латвійської Республіки не менше 4-х тижнів, латвійське громадянство і 100 моргенів земельного наділу.
Встановлення Радянської влади
Після закінчення німецької окупації, 17 грудня 1918, вийшов Маніфест Тимчасового робітничо-селянського уряду Латвії, очолюваного Петром Стучкою, про встановлення радянської влади. За допомогою латиських червоних стрільців та інших частин Червоної Армії, уряд Стучки зумів встановити контроль над основною частиною Латвії, включаючи Ригу, захоплену 3 січня 1919 року. 13 січня 1919 року в Ризі була проголошена Латвійська Соціалістична Радянська Республіка.
До квітня 1919 року Червоній армії, в лавах якої були й латиські стрільці, вдалося захопити більшу частину території Латвії, за винятком невеликої області навколо портового міста Лієпаї, яка залишалася під контролем тимчасового уряду Латвії, очолюваного Карлісом Улманісом. Там же дислокувалися та підрозділи ландесвера, які на той момент ще вважалися формально збройними силами Латвійської Республіки й мали у своєму складі латиську бригаду, що налічувала близько 2 тисяч солдатів і офіцерів.
Переворот 16 квітня, уряд Ніедри, зміни влади в Ризі
16 квітня 1919 року в Лієпаї німецькі загони ландесвера скинули уряд Улманіс, який звинувачували у співпраці з Антантою і вважали антинімецьким. Через кілька днів повалений тимчасовий уряд Улманіс переїхав на пароплав «Саратов», який прибув спеціально з Таллінна і стояв у Лієпайському порту під охороною англійських військових. Під охороною британської та французької військових ескадр судно вийшло на рейд і близько двох місяців провело в морі.
26 квітня 1919 року командування ландесвера призначило прем'єр-міністром Латвії лютеранського пастора Андріевса Ніедру, латиша за національністю, який отримав популярність завдяки своїм гострим виступам на сторінках латиських газет. Офіційною датою вступу уряду Ніедри до повноважень вважається 10 травня 1919 року.
Таким чином, з квітня по червень в Латвії було два уряди: уряд Улманіса, який, перебуваючи в морі, не міг серйозно впливати на хід подій, тому що йому підпорядковувалися лише створена в Південній Естонії під патронажем Естонської армії Північно-латвійська бригада; другий — у Лієпаї, що підкорялося диктату німецького командування.
В кінці травня 1919 року загони ландесвера взяли Ригу, витіснивши звідти підрозділи Червоної армії.
Після того, як 22 травня 1919 року ландесвер, Залізна дивізія, що складалася з прибулих з Німеччини добровольців, та за підтримки добровольців дансько-балтійського корпусу і білогвардійських формувань під командуванням князя звільнили Ригу від більшовиків, уряд Ніедри переїхав у латвійську столицю.
Встановлення при владі уряду Улманіса
27 червня 1919 року тимчасовий уряд Улманіса відновив свою діяльність у Лієпаї.
2 липня в результаті прориву лінії оборони Риги Естонською армією на чолі з Йоханом Лайдонером і латиськими полками командування ландесвера і Залізної дивізії погодилося на перемир'я, запропонуване представниками Антанти, яке набрало чинності 3 липня. Після того, як відповідно до умов перемир'я, до 5 липня 1919 року останні частини Залізної дивізії залишили Ригу, а підрозділи ландесвера були включені до складу Латвійської армії, уряд Улманіса повернувся в латвійську столицю.
Бермонтіада
У вересні 1919 року колишній командувач німецьким корпусом в Латвії граф Рюдігер фон дер Гольц за підтримки армії Веймарської республіки організував в таборах для полонених у Німеччині вербування та переправлення в Латвію російських солдатів і офіцерів, з яких була створена Західна добровольча армія під командуванням білогвардійського полковника Павла Бермондт-Авалова. До складу Західної армії були також включені підрозділи формально ліквідованого німецького корпусу фон дер Гольца і білогвардійські загони, які залишалися в Латвії. 20 вересня Бермондт-Авалов оголосив про прийняття на себе всієї повноти влади в Прибалтиці й відмовився підкорятися командувачу військами Білих армій на Північному Заході Росії генералу М. Юденичу.
У перших числах жовтня 1919 року війська Бермонта-Авалова почали наступ на Ригу. Латиші стримали їх натиск вздовж берега річки Даугави, і до 11 листопада бермонтовці за сприяння флоту Антанти були відкинуті від Риги. До кінця листопада територія Латвії була повністю від них звільнена. Бермондт-Авалов був змушений втекти до Пруссії.
Кінець громадянської війни
На початку 1920 року останні загони Червоної армії були витіснені за межі східного кордону Латвії.
11 серпня 1920 уряд Латвії підписав договір про перемир'я з РРФСР, за яким Радянський уряд:
 | … визнає беззастережно незалежність, самостійність і суверенність Латвійської Держави і відмовляється добровільно і на вічні часи від всяких суверенних прав котрі належали Росії щодо до латвійського народу і землі … |  |
26 січня 1921 країни-переможці в Першій світовій війні (Антанта) офіційно визнали незалежність Латвійської Республіки.
22 вересня 1921 Латвія і дві інші прибалтійські країни були визнані Лігою Націй.
Джерела
| Ця стаття не містить . (серпень 2011) |
- Per Finsted. (дан.). chakoten.dk. Процитовано 18 червня 2011.
{{}}:|archive-url=вимагає|archive-date=() - . Axis History. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 23 березня 2021.
- Latvijas Atbrīvošanas kaŗa vēsture [ 2011-07-13 у Wayback Machine.] (латис.)
- Iseseisvuse aeg 1941–44. Eesti. Üld. Т. 11. Eesti entsüklopeedia. 2002. с. 296—311.
- Co. Jaan Maide (1933). (ест.). Архів оригіналу за 22 серпня 2010.
- Mangulis, Visvaldis. Latvia in the Wars of the 20th Century. Princeton Junction: Cognition Books, 1983, xxi, 207p.
- (PDF). pygmy-wars.50megs.com. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 23 березня 2021.
- Latvijas Brīvības cīņas [ 25 липня 2011 у Wayback Machine.], page 15 (латис.)
- Eesti Vabadussõda [ 26 вересня 2016 у Wayback Machine.] Estonica.org (ест.)
- Hans von Rimscha, Hellmuth Weiss (1977). Von den baltischen Provinzen zu den baltischen Staaten 1918-1920. J. G. Herder-Institut. с. 61.
- Kaevats, Ülo: Eesti Entsüklopeedia 5, page 396. Valgus, 1990,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami sichen 2019 Latvi jska vijna za nezale zhnist latis Latvijas brivibas cinas Vi zvolna vijna La tviyi latis Latvijas atbrivosanas kars zagalna nazva bojovih dij na teritoriyi suchasnoyi Latviyi v period 5 grudnya 1918 11 serpnya 1920 Vijna za nezalezhnist Latviyi Nastup radyanskih vijsk na zahid 1918 1919 Povernennya Timchasovogo uryadu Latviyi do Rigi na korabli Saratov 8 lipnya 1919 roku Povernennya Timchasovogo uryadu Latviyi do Rigi na korabli Saratov 8 lipnya 1919 roku Koordinati 57 00 00 pn sh 24 56 24 sh d 57 000000000028 pn sh 24 94000000002777995 sh d 57 000000000028 24 94000000002777995 Data 5 grudnya 1918 11 serpnya 1920 1 rik 8 misyaciv i 6 dniv Misce Latviya Privid Progoloshennya Respubliki Latviya 18 listopada 1918 Rezultat Peremoga Latviyi Storoni Latviya Estoniya Polsha Litva Shvedski i Danski dobrovolci Pidtrimka soyuznih derzhav Franciya Spoluchene Korolivstvo ta inshi VI rezervnij korpus Baltijskij landesver Frajkor Zahidna dobrovolcha armiya veresen 1919 Latvijska SRR Rosijska RFSR Vijskovi sili 69 232 271 kulemet 321 legkij kulemet 54 garmati 33 minometi sichen 1920 16 000 3 bronovani mashini 5 bronepoyizdiv 39 garmat 204 kulemetiv cherven 1919 1 krejser 8 esminciv 2 torpedni kateri 1 tralshik 2 torpedni kateri 2 kanonerski chovni 20 000 pihotinciv 25 tankiv sichen 1920 20 000 10 bronovanih mashin 3 bronepoyizdi 18 litakiv 100 garmat 469 kulemetiv cherven 1919 5 600 6 300 55 kulemetiv 42 garmati 3 bronepoyizdi Vtrati 3 046 vbitih 4 085 poranenih 300 vbitih 800 poranenih 840 vbitih 3 000 poranenih shonajmenshe 11 zahoplenih i strachenih Istoriya Latviyi Doistorichna Latviya Kultura yamkovo grebincevoyi keramiki 4 ta 3 tisyacholittya do n e Ugro finski narodi Kultura shnurovoyi keramiki kin Z ser 2 tisyacholittya do n e Balti Epoha vikingiv 9 pershoyi polovini 11 storich n e Shlyah iz varyagiv u greki Chud Serednovichchya Kurlyandiya Semigaliya Latgaliya Seliya Livoniya Kukejnoske knyazivstvo Orden mechonosciv 1204 1237 Livonskij orden 1237 1561 Livonska konfederaciya 1207 1561 Ganzejskij soyuz 1157 1669 Novij chas Livonska vijna 1558 1583 Vilenska uniya 1561 Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi 1562 1795 Shvedska Liflyandiya 1629 1721 Velika Pivnichna vijna 1700 1721 Liflyandska guberniya 1712 1918 Kurlyandska guberniya 1795 1918 Novitnij chas Persha svitova vijna 1914 1918 Ober Ost 1914 1918 Berestejskij mir 1918 Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi 1918 Latvijska vijna za nezalezhnist 1918 1920 Ob yednane Baltijske gercogstvo 1918 Latvijska Respublika 1918 1940 Derzhavnij perevorot 1934 Pakt Molotova Ribbentropa 1939 Druga svitova vijna 1939 1945 Okupaciya baltijskih krayin 1940 Rejhskomisariat Ostland 1941 1945 Latvijska RSR 1940 1941 1944 1990 Lisovi brati 1944 1953 Suchasnist Latvijska Respublika z 1990 roku Pochatok vijniU veresni 1917 roku v okupovanij nimeckimi vijskami Rizi latiski politichni partiyi sformuvali koaliciyu Demokratichnij blok Demokratiskais bloks Na pochatku grudnya v Valci latiski nacionalni organizaciyi ostatochno sformuvali Latvijsku timchasovu nacionalnu radu latis Latviesu pagaidu nacionala padome 24 grudnya 1917 6 sichnya 1918 roku v Valci Vikonavchij komitet Radi robitnichih soldatskih i bezzemelnih deputativ Latviyi Iskolat prijnyav deklaraciyu pro samoviznachennya Latviyi Bula utvorena radyanska Latviya t zv Respublika Iskolata vlada yakoyi poshiryuvalasya na neokupovanu nimeckimi vijskami chastinu Liflyandsku guberniyu Golovoyu uryadu Iskolata stav Fricis Rozinsh 30 sichnya 1918 Latvijska timchasova nacionalna rada latis Latviesu Pagaidu Nacionala padoma LPNP uhvalila rishennya pro stvorennya suverennoyi ta demokratichnoyi Latviyi v yaku povinni buli vklyuchiti vsi naseleni latishami miscevosti Do 22 lyutogo 1918 roku nimecki vijska zajnyali vsyu teritoriyu Kurlyandskoyi Liflyandskoyi ta Vitebskoyi gubernij Nezabarom nimecke komanduvannya Ober Ost i landtagi ostzejskih baroniv i byurgeriv progolosili stvorennya na teritoriyi Kurlyandskoyi Liflyandskoyi ta Estlyandskoyi gubernij pronimeckogo Baltijskogo gercogstva nim Baltenland 17 listopada 1918 roku Latvijska timchasova nacionalna rada i Demokratichnij blok pogodilisya na spilne formuvannya timchasovogo parlamentu Narodnoyi radi Latviyi latish Tautas padome yakij prijnyav rezolyuciyu pro utvorennya nezalezhnoyi ta demokratichnoyi respubliki 18 listopada 1918 roku Narodnoyu radoyu na choli z Karlisom Ulmanisom i Yanisom Chakste yakij predstavlyav ryad latvijskih partij i gromadskih organizacij na pidstavi rezolyucij prijnyatih naperedodni na urochistij ceremoniyi v drugomu Rizkomu miskomu Rosijskomu teatri bula progoloshena nezalezhnist Latvijskoyi Respubliki 7 grudnya 1918 uryad Karlisa Ulmanisa z metoyu zahistu teritoriyi Latviyi vid nastupu Chervonoyi Armiyi uklav z nimeckim upovnovazhenim v Pribaltici ugodu pro ogoloshennya Baltijskogo landesvera zbrojni formuvannya kolishnogo pronimeckogo Baltijskogo gercogstva zbrojnimi silami Latvijskoyi respubliki Vidpovidno do ugodi landesver mav skladatisya z nimeckih latiskih i rosijskih rot pri comu chastka latishiv povinna bula skladati 2 3 cya umova tak i ne bula dotrimana i chastka latishiv ne perevishuvala 1 3 Timchasovij uryad Latviyi pishov na ugodu z nimeckim komanduvannyam oskilki na toj moment ne mav koshtiv dlya pokupki zbroyi a nechislenni latiski zagoni ne mogli voyuvati odnochasno na dva fronti z landesverom i z Chervonoyu armiyeyu Pri comu latvijskij uryad obicyav dobrovolcyam z chisla vijskovosluzhbovciv nimeckoyi armiyi za umovi uchasti v bojovih diyah po zahistu Latvijskoyi Respubliki ne menshe 4 h tizhniv latvijske gromadyanstvo i 100 morgeniv zemelnogo nadilu Vstanovlennya Radyanskoyi vladiPislya zakinchennya nimeckoyi okupaciyi 17 grudnya 1918 vijshov Manifest Timchasovogo robitnicho selyanskogo uryadu Latviyi ocholyuvanogo Petrom Stuchkoyu pro vstanovlennya radyanskoyi vladi Za dopomogoyu latiskih chervonih strilciv ta inshih chastin Chervonoyi Armiyi uryad Stuchki zumiv vstanoviti kontrol nad osnovnoyu chastinoyu Latviyi vklyuchayuchi Rigu zahoplenu 3 sichnya 1919 roku 13 sichnya 1919 roku v Rizi bula progoloshena Latvijska Socialistichna Radyanska Respublika Do kvitnya 1919 roku Chervonij armiyi v lavah yakoyi buli j latiski strilci vdalosya zahopiti bilshu chastinu teritoriyi Latviyi za vinyatkom nevelikoyi oblasti navkolo portovogo mista Liyepayi yaka zalishalasya pid kontrolem timchasovogo uryadu Latviyi ocholyuvanogo Karlisom Ulmanisom Tam zhe dislokuvalisya ta pidrozdili landesvera yaki na toj moment she vvazhalisya formalno zbrojnimi silami Latvijskoyi Respubliki j mali u svoyemu skladi latisku brigadu sho nalichuvala blizko 2 tisyach soldativ i oficeriv Perevorot 16 kvitnya uryad Niedri zmini vladi v RiziPivnichno latvijska brigada 16 kvitnya 1919 roku v Liyepayi nimecki zagoni landesvera skinuli uryad Ulmanis yakij zvinuvachuvali u spivpraci z Antantoyu i vvazhali antinimeckim Cherez kilka dniv povalenij timchasovij uryad Ulmanis pereyihav na paroplav Saratov yakij pribuv specialno z Tallinna i stoyav u Liyepajskomu portu pid ohoronoyu anglijskih vijskovih Pid ohoronoyu britanskoyi ta francuzkoyi vijskovih eskadr sudno vijshlo na rejd i blizko dvoh misyaciv provelo v mori 26 kvitnya 1919 roku komanduvannya landesvera priznachilo prem yer ministrom Latviyi lyuteranskogo pastora Andrievsa Niedru latisha za nacionalnistyu yakij otrimav populyarnist zavdyaki svoyim gostrim vistupam na storinkah latiskih gazet Oficijnoyu datoyu vstupu uryadu Niedri do povnovazhen vvazhayetsya 10 travnya 1919 roku Takim chinom z kvitnya po cherven v Latviyi bulo dva uryadi uryad Ulmanisa yakij perebuvayuchi v mori ne mig serjozno vplivati na hid podij tomu sho jomu pidporyadkovuvalisya lishe stvorena v Pivdennij Estoniyi pid patronazhem Estonskoyi armiyi Pivnichno latvijska brigada drugij u Liyepayi sho pidkoryalosya diktatu nimeckogo komanduvannya V kinci travnya 1919 roku zagoni landesvera vzyali Rigu vitisnivshi zvidti pidrozdili Chervonoyi armiyi Pislya togo yak 22 travnya 1919 roku landesver Zalizna diviziya sho skladalasya z pribulih z Nimechchini dobrovolciv ta za pidtrimki dobrovolciv dansko baltijskogo korpusu i bilogvardijskih formuvan pid komanduvannyam knyazya zvilnili Rigu vid bilshovikiv uryad Niedri pereyihav u latvijsku stolicyu Vstanovlennya pri vladi uryadu Ulmanisa27 chervnya 1919 roku timchasovij uryad Ulmanisa vidnoviv svoyu diyalnist u Liyepayi 2 lipnya v rezultati prorivu liniyi oboroni Rigi Estonskoyu armiyeyu na choli z Johanom Lajdonerom i latiskimi polkami komanduvannya landesvera i Zaliznoyi diviziyi pogodilosya na peremir ya zaproponuvane predstavnikami Antanti yake nabralo chinnosti 3 lipnya Pislya togo yak vidpovidno do umov peremir ya do 5 lipnya 1919 roku ostanni chastini Zaliznoyi diviziyi zalishili Rigu a pidrozdili landesvera buli vklyucheni do skladu Latvijskoyi armiyi uryad Ulmanisa povernuvsya v latvijsku stolicyu BermontiadaU veresni 1919 roku kolishnij komanduvach nimeckim korpusom v Latviyi graf Ryudiger fon der Golc za pidtrimki armiyi Vejmarskoyi respubliki organizuvav v taborah dlya polonenih u Nimechchini verbuvannya ta perepravlennya v Latviyu rosijskih soldativ i oficeriv z yakih bula stvorena Zahidna dobrovolcha armiya pid komanduvannyam bilogvardijskogo polkovnika Pavla Bermondt Avalova Do skladu Zahidnoyi armiyi buli takozh vklyucheni pidrozdili formalno likvidovanogo nimeckogo korpusu fon der Golca i bilogvardijski zagoni yaki zalishalisya v Latviyi 20 veresnya Bermondt Avalov ogolosiv pro prijnyattya na sebe vsiyeyi povnoti vladi v Pribaltici j vidmovivsya pidkoryatisya komanduvachu vijskami Bilih armij na Pivnichnomu Zahodi Rosiyi generalu M Yudenichu U pershih chislah zhovtnya 1919 roku vijska Bermonta Avalova pochali nastup na Rigu Latishi strimali yih natisk vzdovzh berega richki Daugavi i do 11 listopada bermontovci za spriyannya flotu Antanti buli vidkinuti vid Rigi Do kincya listopada teritoriya Latviyi bula povnistyu vid nih zvilnena Bermondt Avalov buv zmushenij vtekti do Prussiyi Kinec gromadyanskoyi vijniNa pochatku 1920 roku ostanni zagoni Chervonoyi armiyi buli vitisneni za mezhi shidnogo kordonu Latviyi 11 serpnya 1920 uryad Latviyi pidpisav dogovir pro peremir ya z RRFSR za yakim Radyanskij uryad viznaye bezzasterezhno nezalezhnist samostijnist i suverennist Latvijskoyi Derzhavi i vidmovlyayetsya dobrovilno i na vichni chasi vid vsyakih suverennih prav kotri nalezhali Rosiyi shodo do latvijskogo narodu i zemli 26 sichnya 1921 krayini peremozhci v Pershij svitovij vijni Antanta oficijno viznali nezalezhnist Latvijskoyi Respubliki 22 veresnya 1921 Latviya i dvi inshi pribaltijski krayini buli viznani Ligoyu Nacij DzherelaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2011 Per Finsted dan chakoten dk Procitovano 18 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a archive url vimagaye archive date dovidka Axis History Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2020 Procitovano 23 bereznya 2021 Latvijas Atbrivosanas kaŗa vesture 2011 07 13 u Wayback Machine latis Iseseisvuse aeg 1941 44 Eesti Uld T 11 Eesti entsuklopeedia 2002 s 296 311 Co Jaan Maide 1933 est Arhiv originalu za 22 serpnya 2010 Mangulis Visvaldis Latvia in the Wars of the 20th Century Princeton Junction Cognition Books 1983 xxi 207p PDF pygmy wars 50megs com Arhiv originalu PDF za 2 lyutogo 2014 Procitovano 23 bereznya 2021 Latvijas Brivibas cinas 25 lipnya 2011 u Wayback Machine page 15 latis Eesti Vabadussoda 26 veresnya 2016 u Wayback Machine Estonica org est Hans von Rimscha Hellmuth Weiss 1977 Von den baltischen Provinzen zu den baltischen Staaten 1918 1920 J G Herder Institut s 61 Kaevats Ulo Eesti Entsuklopeedia 5 page 396 Valgus 1990 ISBN 5 89900 009 0