Фріціс Розіньш (латис. Fricis Roziņš; 7 (19) березня 1870 — 7 травня 1919) — латиський революціонер, марксист, видавець соціал-демократичної літератури, журналіст, публіцист.
Фріціс Розіньш латис. Fricis Roziņš | |||
| |||
---|---|---|---|
грудень 1917 — березень 1918 | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
Народження: | 7 (19) березня 1870 d, Латвія | ||
Смерть: | 7 травня 1919[1] (49 років) d, Латвія | ||
Причина смерті: | пневмонія | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Латвія, Російська імперія, Ісколат і Латвійська Соціалістична Радянська Республіка | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Один із засновників Комуністичної партії Латвії та творців латиської марксистської преси. Очолював уряд Республіки Ісколату в 1917—1918 роках, а також обіймав посаду комісара землеробства в уряді радянської Латвії 1919 року.
Біографія
Від 1891 року вивчав медицину в Юріївському університеті, втім 1894 був відрахований за революційну діяльність. Того ж року його статті почали друкувати у газетах. 1896 року відновився в університеті на факультеті права, проте вже влітку 1897 був заарештований за участь в антиурядовій діяльності. У вересні того ж року його звільнили з в'язниці в Лієпаї під домашній арешт.
1899 року емігрував до Англії та став професійним революціонером (партійний псевдонім «Козерог» (Āzis)). Був організатором і редактором латиських соціал-демократичних журналів. Став одним із засновників журналу «Latviešu Strādnieks» («Латиський робітник», 1899—1900), пізніше «Sociāldemokrats» («Соціал-демократ», 1900—1905), ще згодом журналу «Sociāldemokrāts» (1900—1905), серії книг «Бібліотека соціал-демократів» (1900—1906).
Брав участь у створенні Латвійської соціал-демократичної робітничої партії, був членом її Центрального комітету. Від листопада 1905 року провадив роботу в Латвії, керував партійним друком. Був делегатом 5-го з'їзду РСДРП (1907). 1908 року його знову заарештували та засудили до каторги; 1913 — заслали до Східного Сибіру, звідки він утік до США. Був редактором латиської соціал-демократичної газети «Робітник», що перебувала на більшовицьких позиціях.
У жовтні 1917 року повернувся до Латвії, де у грудні став головою Виконавчого комітету Ради робочих, солдатських і безземельних депутатів Латвії (Ісколату) — першого радянського уряду Латвії.
Був членом Установчих зборів від Ліфляндської губернії. У березні 1918 року обійняв посаду заступника народного комісара національностей РРФСР; був членом Президії ВЦВК. 1919 року очолив народний комісаріат землеробства в уряді радянської Латвії.
Є автором праць з питань марксистської філософії, міжнародного робітничого руху, аграрних відносин у Латвії.
Розіньш був одним з найбільш освічених й інтелігентних латиських більшовиків, але при цьому з доволі націоналістичними поглядами, за що його критикували всередині партії.
Вперше переклав латиською мовою та видав 1900 року «Маніфест комуністичної партії» Карла Маркса та Фрідріха Енгельса.
Помер через пневмонію. Похований у Ризі на Братському цвинтарі.
Література
- (рос.) . Латвийское газетно-журнальное изд-во. 1990. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
Примітки
- Розинь Фрицис Адамович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 8 червня 2021.
- Яніс Шиліньш (21 листопада 2017). Що й чому потрібно знати про Республіку Ісколату, або Відземе стає радянською. Rus.lsm.lv.
Посилання
- Розіньш [ 8 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет