Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воронки́ — село в Україні, у Володимирецькій селищній громаді Вараського району Рівненської області.
| село Воронки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Вараський район |
| Громада | Володимирецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA56020050060033300 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1629 |
| Населення | 1557 |
| Площа | 5,74 км² |
| Густота населення | 27,93 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34330 |
| Телефонний код | +380 3634 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 154 м |
| Водойми | оз. Воронки |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34300, Рівненська обл., Вараський р-н, селище Володимирець, вул. Повстанців, 21 |
| Карта | |
  Воронки | |
 Воронки | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Лежить село за 34 км від райцентру, і за 4 км від залізничної станції «Воронки».
Найближчі міста: Вараш (34.4км), Дубровиця (50.7км), Сарни (61.0км). Найближчий історично-культурний центр: місто Дубровиця на відстані 50.7 км і обласний центр Луцьк (117.6 км).
Найближчі аеропорти: RWN - Міжнародний аеропорт Рівне (106,7 км), LWO — Міжнародний аеропорт Львів (294.8 км) і IFO — Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ (309.3 км).
Назва
Про походження назви села старожили розповідають таку легенду: «Було це ще за часів Київської Русі. Орда монгола-татар наступала на Пінськ, але була розбита дубровицьким князем. Однак бей, на ім'я Ворон, що врятувався з рештками свого загону, лишився зимувати саме на території цього села. Кажуть, що відтоді воно й називається Воронками».
Історія
Перша письмова згадка про село Воронки належить до 1629 року..
На початку XVII ст. селом, як і всією Володимиреччиною, володіють князі Чорторийські. Потім вони продали ці землі мінському воєводі Каземиру Пацу за 400 тис. злотих. А в першій половині XVII ст. ці землі переходять у власність князям Четвертинським.
Під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького (1648—1657 рр.) тутешнє населення брало участь у селянських заворушеннях. А з утворенням Гетьманщини село входить до складу Волинського полку. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. село залишилось у складі Луцького повіту Волинського воєводства Речі Посполитої.
За третім поділом Польщі 1795 року село відійшло до Російської Імперії. Перебувало, відповідно до нового адміністративно-територіального поділу, у складі Луцького повіту Володимирецької волості Волинської губернії.
19 лютого 1861 р. в Російській імперії було підписано маніфест Олександра II про скасування кріпацтва. За «Загальним положенням про селян, що вийшли з кріпосної залежності» селяни ставали особисто вільними, вони мали право самостійно вирішувати свої сімейні й господарські справи. Цього ж року місцеві селяни збунтувалися, відмовившись підписувати уставні грамоти.
В кінці ХІХ ст. в селі було 89 будинків і 649 жителів. До великої земельної власності належало 6259 десятин, якими володіла поміщиця Америса Бєлоусович.
1888 року було збудовано Свято-Миколаївську церкву.
Давніше за церкву у селі є лише кладовище. Тут стоять витесаний грубий старовинний хрест і капличка. Зверху на її дашку є кований хрест із зображенням мусульманського півмісяця. Це пояснюється тим, що, коли на тутешні терени вторглися турки і татари, вони не змушували місцевих зрікатися віри за однієї умови — якщо вони визнають, що християнська віра є так би мовити, під мусульманською. Так виникли зображення півмісяців на хрестах. Схожі ковані хрести неодноразово знаходили під час розкопок, однак на капличках до наших днів вони не збереглися. Лише у Воронках. Через це науковці припускають, що та капличка — ще з докозацьких часів.
У роки Першої світової війни (1914—1918 рр.) воював у лавах Російської імператорської армії уродженець села Якубський Максим, який так і не повернувся з фронтових доріг.
У листопаді 1917 р., після розпаду Російської імперії, постала Українська Народна Республіка. У березні 1918 р. село увійшло до Луцького повіту Волинської землі.
З квітня по грудень 1918 р. село входить знову до Володимирецької волості Луцького повіту, але вже Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, який відновив царський адміністративний устрій.Жителі села комуністичних поглядів брали участь в Дубровицькому збройному повстанні (1918—1919 рр.).
З грудня 1918 р. село повернулоя до складу відродженої УНР, яка вже підпорядковувалась Директорії. Війська останньої і надалі вели боротьбу за незалежність, але були розбиті більшовиками у квітні 1919 р. В січні 1918 року село зайняли більшовики.
З вересня 1920 р. село, як і Західна Україна, згідно Варшавського договору, окуповане Польщею. Такий стан справ надалі був закріплений, після перемоги польських військ, Ризьким договором (1921 р.). А село увійшло у 1920 р. до складу Поліського, а від 1931 р. — Волинського воєводства. Дев'ятнадцять років чужоземного панування позначені поселенням на українських землях польських «осадників», політикою «пацифікації» українців, національними утисками та соціальним гнобленням і боротьбою. В 1936 році відбувається тримісячний селянський страйк.
20 вересня 1939 року село, як і вся Західна Україна, було окуповане військами СРСР, а згодом увійшло до Володимирецького району Ровенської області УРСР. Із входженням західноукраїнських земель до складу Радянської України у краї починаються процеси радянізації: встановлюється радянська влада, вивезено до Сибіру всіх польських осадників, починається колективізація.
22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР, розпочалась Німецько-радянська війна. Від липня 1941 до січня 1944 село перебувало під німецько-нацистською окупацією і увійшло до складу Сарненського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна. Окупаційний «новий порядок» полягав у масовому знищенні євреїв, численних реквізиціях фуражу та продовольства, вивезенні молоді до рейху. В ті важкі часи окупації сім'я Чугаїв врятувала єврейську родину Ховерсів.
26 жовтня 1943 р. радянські партизани пограбували село.
На початку січня 1944 року село було захоплене частинами 1-го Українського фронту.
В роки Німецько-радянської війни (1941—1944 рр.) 121 житель села брав участь в бойових діях на боці комуністичного режиму. У боротьбі із загарбниками загинуло 58 жителів села. На їх честь радянською владою споруджено обеліск.
Брали участь жителі села і в боротьбі за незалежність в лавах ОУН. Так відомо, що у селі знаходився штаб районної організації ОУН, провідником був Андрій Муха. Військовий загін за чисельністю сягав 245 чоловік і був озброєний двома кулеметами.
В повоєнні часи в селі діяв радгосп «Зоря» тваринницько-льонарського напряму, за яким було закріплено 3 476 га землі, у тому числі 476 га орної. Працювали восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека та фельдшерсько-акушерський пункт.
Релігія
В селі існує дві християнські громади, української православної церкви і християн віри євангельської. В церквах громад регулярно проводяться богослужіння.
Церква православної громади було збудована в 1888 році, з того часу у ній проводяться богослужіння.
Церква євангельської громади була збудована на початку 1990-х років. У 2010 році було прийнято рішення розпочати будівництво нового храму для більшої кількості людей. Будівництво було завершене в 2015 році, в цьому ж році відбулось відкриття нового Дому молитви.
Сучасне село
З проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 р. розпочався сучасний період в історії цього населеного пункту.
Зараз у селі працюють ДНЗ «Росинка», Воронківський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів», будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення поштового зв'язку.
Воронки є одним із важливих ценрів зеленого туризму на Рівненщині. Тут розташована база відпочинку, яка приймає щороку багато туристів та відпочиваючих. Також гостей приймає Агросадиба «Гостина».
На футбольних матчах честь села захищає ФК «Зоря».
27 грудня 2015 р. у селі освячено новозбудований Дім молитви християн віри євангельської.
2020 року жителі села розпочали оформлювати у свою власність землю що їм було видано відповідно до паїв після ліквідації колгоспу. Після десятків років земля знову повертається у приватну власність жителів села.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Володимирецької селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Володимирецького району, село увійшло до складу Вараського району.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1 550 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,49 % |
| російська | 0,39 % |
| білоруська | 0,06 % |
Відомі земляки
- М'ялик Віктор Ничипорович — народний депутат України 9-го скликання.
- Чугай Яків Федорович
Див. також
Примітки
- Історія міст і сіл УРСР. Ровенська область / Ред. Тронько П. Т. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. — Том 18. — С. 173—174.
- . www.ukraine123.com.ua. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- . polissya.net. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
- . www.polissya.net. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 28 грудня 2016.
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 28 грудня 2016.
- . 34400.net. Архів оригіналу за 20 серпня 2012. Процитовано 28 грудня 2016.
- . uris.org.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2016. Процитовано 28 грудня 2016.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986. — Т. 1. — С.259.
- . polissya.net. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
- Озерні дива Полісся. vk.com. Процитовано 26 грудня 2016.
- Волынская губерния(коллективная обработка с учетом БД Алексеева Б. В.) [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] АЛФАВИТНЫЕ СПИСКИ НИЖНИХ ЧИНОВ, ПОГИБШИХ, РАНЕНЫХ И ПРОПАВШИХ БЕЗ ВЕСТИ В 1‐Ю МИРОВУЮ ВОЙНУ 1914‐1918 Г. Г. [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
- Бойко О. Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918) [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Регіональна історія України. Збірник наукових статей. — 2009. — Випуск 3.— С.223.
- . histua.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
- . istvolyn.info. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
- . irp.rv.ua. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
- . Видавничий комплекс Острозької академії. 1 січня 1999. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
- Літопис Української Повстанської Армії т. 2: Волинь i Полісся. Німецька окупація. Книга друга: Бойові дії УПА. [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] — Торонто: Видавництво «Літопис УПА» , 1977. — С. 228.
- Докладная записка об украинских националистах на територии Ровенской области [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Совецкие документы об ОУН-УПА.
- . ogo.ua. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 28 грудня 2016.
- ФК "Зоря" Воронки. vk.com. Процитовано 28 грудня 2016.
- . www.chve.org.ua. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- . https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 лютого 2019.
Література
- Історія міст і сіл УРСР. Ровенська область / Ред. Тронько П. Т. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1973.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
Посилання
- Облікова картка с. Воронки. Верховна Рада України. оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
 | Це незавершена стаття з географії Рівненської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voronki selo v Ukrayini u Volodimireckij selishnij gromadi Varaskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti selo Voronki Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Varaskij rajon Gromada Volodimirecka selishna gromada Kod KATOTTG UA56020050060033300 Osnovni dani Zasnovane 1629 Naselennya 1557 Plosha 5 74 km Gustota naselennya 27 93 osib km Poshtovij indeks 34330 Telefonnij kod 380 3634 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 33 26 pn sh 26 05 31 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 154 m Vodojmi oz Voronki Misceva vlada Adresa radi 34300 Rivnenska obl Varaskij r n selishe Volodimirec vul Povstanciv 21 Karta Voronki Voronki Mapa Voronki u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Voronki GeografiyaLezhit selo za 34 km vid rajcentru i za 4 km vid zaliznichnoyi stanciyi Voronki Najblizhchi mista Varash 34 4km Dubrovicya 50 7km Sarni 61 0km Najblizhchij istorichno kulturnij centr misto Dubrovicya na vidstani 50 7 km i oblasnij centr Luck 117 6 km Najblizhchi aeroporti RWN Mizhnarodnij aeroport Rivne 106 7 km LWO Mizhnarodnij aeroport Lviv 294 8 km i IFO Mizhnarodnij aeroport Ivano Frankivsk 309 3 km NazvaPro pohodzhennya nazvi sela starozhili rozpovidayut taku legendu Bulo ce she za chasiv Kiyivskoyi Rusi Orda mongola tatar nastupala na Pinsk ale bula rozbita dubrovickim knyazem Odnak bej na im ya Voron sho vryatuvavsya z reshtkami svogo zagonu lishivsya zimuvati same na teritoriyi cogo sela Kazhut sho vidtodi vono j nazivayetsya Voronkami IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo Voronki nalezhit do 1629 roku Na pochatku XVII st selom yak i vsiyeyu Volodimirechchinoyu volodiyut knyazi Chortorijski Potim voni prodali ci zemli minskomu voyevodi Kazemiru Pacu za 400 tis zlotih A v pershij polovini XVII st ci zemli perehodyat u vlasnist knyazyam Chetvertinskim Pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom B Hmelnickogo 1648 1657 rr tuteshnye naselennya bralo uchast u selyanskih zavorushennyah A z utvorennyam Getmanshini selo vhodit do skladu Volinskogo polku Za Andrusivskim peremir yam 1667 r selo zalishilos u skladi Luckogo povitu Volinskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi Za tretim podilom Polshi 1795 roku selo vidijshlo do Rosijskoyi Imperiyi Perebuvalo vidpovidno do novogo administrativno teritorialnogo podilu u skladi Luckogo povitu Volodimireckoyi volosti Volinskoyi guberniyi 19 lyutogo 1861 r v Rosijskij imperiyi bulo pidpisano manifest Oleksandra II pro skasuvannya kripactva Za Zagalnim polozhennyam pro selyan sho vijshli z kriposnoyi zalezhnosti selyani stavali osobisto vilnimi voni mali pravo samostijno virishuvati svoyi simejni j gospodarski spravi Cogo zh roku miscevi selyani zbuntuvalisya vidmovivshis pidpisuvati ustavni gramoti V kinci HIH st v seli bulo 89 budinkiv i 649 zhiteliv Do velikoyi zemelnoyi vlasnosti nalezhalo 6259 desyatin yakimi volodila pomishicya Amerisa Byelousovich 1888 roku bulo zbudovano Svyato Mikolayivsku cerkvu Davnishe za cerkvu u seli ye lishe kladovishe Tut stoyat vitesanij grubij starovinnij hrest i kaplichka Zverhu na yiyi dashku ye kovanij hrest iz zobrazhennyam musulmanskogo pivmisyacya Ce poyasnyuyetsya tim sho koli na tuteshni tereni vtorglisya turki i tatari voni ne zmushuvali miscevih zrikatisya viri za odniyeyi umovi yaksho voni viznayut sho hristiyanska vira ye tak bi moviti pid musulmanskoyu Tak vinikli zobrazhennya pivmisyaciv na hrestah Shozhi kovani hresti neodnorazovo znahodili pid chas rozkopok odnak na kaplichkah do nashih dniv voni ne zbereglisya Lishe u Voronkah Cherez ce naukovci pripuskayut sho ta kaplichka she z dokozackih chasiv U roki Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rr voyuvav u lavah Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi urodzhenec sela Yakubskij Maksim yakij tak i ne povernuvsya z frontovih dorig U listopadi 1917 r pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi postala Ukrayinska Narodna Respublika U berezni 1918 r selo uvijshlo do Luckogo povitu Volinskoyi zemli Z kvitnya po gruden 1918 r selo vhodit znovu do Volodimireckoyi volosti Luckogo povitu ale vzhe Ukrayinskoyi Derzhavi getmana Pavla Skoropadskogo yakij vidnoviv carskij administrativnij ustrij Zhiteli sela komunistichnih poglyadiv brali uchast v Dubrovickomu zbrojnomu povstanni 1918 1919 rr Z grudnya 1918 r selo povernuloya do skladu vidrodzhenoyi UNR yaka vzhe pidporyadkovuvalas Direktoriyi Vijska ostannoyi i nadali veli borotbu za nezalezhnist ale buli rozbiti bilshovikami u kvitni 1919 r V sichni 1918 roku selo zajnyali bilshoviki Z veresnya 1920 r selo yak i Zahidna Ukrayina zgidno Varshavskogo dogovoru okupovane Polsheyu Takij stan sprav nadali buv zakriplenij pislya peremogi polskih vijsk Rizkim dogovorom 1921 r A selo uvijshlo u 1920 r do skladu Poliskogo a vid 1931 r Volinskogo voyevodstva Dev yatnadcyat rokiv chuzhozemnogo panuvannya poznacheni poselennyam na ukrayinskih zemlyah polskih osadnikiv politikoyu pacifikaciyi ukrayinciv nacionalnimi utiskami ta socialnim gnoblennyam i borotboyu V 1936 roci vidbuvayetsya trimisyachnij selyanskij strajk 20 veresnya 1939 roku selo yak i vsya Zahidna Ukrayina bulo okupovane vijskami SRSR a zgodom uvijshlo do Volodimireckogo rajonu Rovenskoyi oblasti URSR Iz vhodzhennyam zahidnoukrayinskih zemel do skladu Radyanskoyi Ukrayini u krayi pochinayutsya procesi radyanizaciyi vstanovlyuyetsya radyanska vlada vivezeno do Sibiru vsih polskih osadnikiv pochinayetsya kolektivizaciya 22 chervnya 1941 r Nimechchina napala na SRSR rozpochalas Nimecko radyanska vijna Vid lipnya 1941 do sichnya 1944 selo perebuvalo pid nimecko nacistskoyu okupaciyeyu i uvijshlo do skladu Sarnenskogo gebitu Generalnoyi okrugi Volin Podillya Rajhskomisariatu Ukrayina Okupacijnij novij poryadok polyagav u masovomu znishenni yevreyiv chislennih rekviziciyah furazhu ta prodovolstva vivezenni molodi do rejhu V ti vazhki chasi okupaciyi sim ya Chugayiv vryatuvala yevrejsku rodinu Hoversiv 26 zhovtnya 1943 r radyanski partizani pograbuvali selo Na pochatku sichnya 1944 roku selo bulo zahoplene chastinami 1 go Ukrayinskogo frontu V roki Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1944 rr 121 zhitel sela brav uchast v bojovih diyah na boci komunistichnogo rezhimu U borotbi iz zagarbnikami zaginulo 58 zhiteliv sela Na yih chest radyanskoyu vladoyu sporudzheno obelisk Brali uchast zhiteli sela i v borotbi za nezalezhnist v lavah OUN Tak vidomo sho u seli znahodivsya shtab rajonnoyi organizaciyi OUN providnikom buv Andrij Muha Vijskovij zagin za chiselnistyu syagav 245 cholovik i buv ozbroyenij dvoma kulemetami V povoyenni chasi v seli diyav radgosp Zorya tvarinnicko lonarskogo napryamu za yakim bulo zakripleno 3 476 ga zemli u tomu chisli 476 ga ornoyi Pracyuvali vosmirichna shkola budinok kulturi biblioteka ta feldshersko akusherskij punkt ReligiyaV seli isnuye dvi hristiyanski gromadi ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi i hristiyan viri yevangelskoyi V cerkvah gromad regulyarno provodyatsya bogosluzhinnya Mikolayivska cerkva Cerkva pravoslavnoyi gromadi bulo zbudovana v 1888 roci z togo chasu u nij provodyatsya bogosluzhinnya Cerkva yevangelskoyi gromadi bula zbudovana na pochatku 1990 h rokiv U 2010 roci bulo prijnyato rishennya rozpochati budivnictvo novogo hramu dlya bilshoyi kilkosti lyudej Budivnictvo bulo zavershene v 2015 roci v comu zh roci vidbulos vidkrittya novogo Domu molitvi Dim molitvi cerkvi HVYeSuchasne seloZ progoloshennyam nezalezhnosti Ukrayini 24 serpnya 1991 r rozpochavsya suchasnij period v istoriyi cogo naselenogo punktu Zaraz u seli pracyuyut DNZ Rosinka Voronkivskij NVK Zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt viddilennya poshtovogo zv yazku Voronki ye odnim iz vazhlivih cenriv zelenogo turizmu na Rivnenshini Tut roztashovana baza vidpochinku yaka prijmaye shoroku bagato turistiv ta vidpochivayuchih Takozh gostej prijmaye Agrosadiba Gostina Na futbolnih matchah chest sela zahishaye FK Zorya 27 grudnya 2015 r u seli osvyacheno novozbudovanij Dim molitvi hristiyan viri yevangelskoyi 2020 roku zhiteli sela rozpochali oformlyuvati u svoyu vlasnist zemlyu sho yim bulo vidano vidpovidno do payiv pislya likvidaciyi kolgospu Pislya desyatkiv rokiv zemlya znovu povertayetsya u privatnu vlasnist zhiteliv sela 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 722 r vid Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Volodimireckoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Volodimireckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Varaskogo rajonu NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 1 550 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 49 rosijska 0 39 biloruska 0 06 Vidomi zemlyakiM yalik Viktor Nichiporovich narodnij deputat Ukrayini 9 go sklikannya Chugaj Yakiv FedorovichDiv takozhOzero Voronki Voronkivskij zakaznikPrimitkiIstoriya mist i sil URSR Rovenska oblast Red Tronko P T K Gol red URE AN URSR 1973 Tom 18 S 173 174 www ukraine123 com ua Arhiv originalu za 28 grudnya 2016 Procitovano 27 grudnya 2016 polissya net Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 Procitovano 26 grudnya 2016 www polissya net Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 28 grudnya 2016 esu com ua Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 28 grudnya 2016 34400 net Arhiv originalu za 20 serpnya 2012 Procitovano 28 grudnya 2016 uris org ua Arhiv originalu za 5 grudnya 2016 Procitovano 28 grudnya 2016 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 T 1 S 259 polissya net Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 Procitovano 26 grudnya 2016 Ozerni diva Polissya vk com Procitovano 26 grudnya 2016 Volynskaya guberniya kollektivnaya obrabotka s uchetom BD Alekseeva B V 9 serpnya 2014 u Wayback Machine ALFAVITNYE SPISKI NIZhNIH ChINOV POGIBShIH RANENYH I PROPAVShIH BEZ VESTI V 1 Yu MIROVUYu VOJNU 1914 1918 G G 9 serpnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 30 grudnya 2016 Procitovano 29 grudnya 2016 Bojko O Teritoriya kordoni i administrativno teritorialnij podil Ukrayinskoyi Derzhavi getmana P Skoropadskogo 1918 18 listopada 2021 u Wayback Machine Regionalna istoriya Ukrayini Zbirnik naukovih statej 2009 Vipusk 3 S 223 histua com Arhiv originalu za 30 grudnya 2016 Procitovano 29 grudnya 2016 istvolyn info Arhiv originalu za 30 grudnya 2016 Procitovano 29 grudnya 2016 irp rv ua Arhiv originalu za 30 grudnya 2016 Procitovano 29 grudnya 2016 Vidavnichij kompleks Ostrozkoyi akademiyi 1 sichnya 1999 Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 Procitovano 26 grudnya 2016 Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi t 2 Volin i Polissya Nimecka okupaciya Kniga druga Bojovi diyi UPA 29 grudnya 2016 u Wayback Machine Toronto Vidavnictvo Litopis UPA 1977 S 228 Dokladnaya zapiska ob ukrainskih nacionalistah na teritorii Rovenskoj oblasti 27 grudnya 2016 u Wayback Machine Soveckie dokumenty ob OUN UPA ogo ua Arhiv originalu za 29 grudnya 2016 Procitovano 28 grudnya 2016 FK Zorya Voronki vk com Procitovano 28 grudnya 2016 www chve org ua Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 Procitovano 27 grudnya 2016 https www kmu gov ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 lyutogo 2019 LiteraturaIstoriya mist i sil URSR Rovenska oblast Red Tronko P T K Gol red URE AN URSR 1973 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 PosilannyaOblikova kartka s Voronki Verhovna Rada Ukrayini originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 15 lyutogo 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rivnenskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi