Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міжгі́рський райо́н (до 1953 року Волівський округ, Волівська округа) — колишня адміністративно-територіальна одиниця, що була розташована у північно-східній частині Закарпатської області. Міжгірський район лежав у центрі Українських Карпат. Площа становила району 1166 км², у ньому проживало майже 49,2 тис. осіб у 44 населених пунктах, які були об'єднані в 22 сільські та 1 селищну раду. Район межував з Львівською та Івано-Франківською областями та п'ятьма іншими районами Закарпатської області: Воловецьким, Свалявським, Іршавським, Хустським, Тячівським. Районний центр був розташований у смт Міжгір'я. Понад 99 відсотків населення району — українці. Ліквідований у липні 2020 року, у зв'язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи та включений до складу новоутвореного укрупненого Хустського району, до якого також увійшли частини колишніх Хустського, Свалявського та Іршавського районів
| Міжгірський район | ||||
|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | ||||
| ||||
 | ||||
| Район на карті Закарпатська | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |  Україна | |||
| Область: | Закарпатська | |||
| Код КОАТУУ: | 2122400000 | |||
| Утворений: | 1947 р. | |||
| Населення: | ▼ 47 215 (на 01.01.2020) | |||
| Площа: | 1166 км² | |||
| Густота: | 41.3 осіб/км² | |||
| Тел. код: | +380-3146 | |||
| Поштові індекси: | 90000—90046 | |||
| Населені пункти та ради | ||||
| Районний центр: | Міжгір'я | |||
| Селищні ради: | 1 | |||
| Сільські ради: | 22 | |||
| Смт: | 1 | |||
| Села: | 43 | |||
 | ||||
| Мапа району | ||||
| Районна влада | ||||
| Голова ради: | Щур Василь Михайлович | |||
| Голова РДА: | Цімбота Віталій Іванович | |||
| Вебсторінка: | Міжгірська РДА Міжгірський район | |||
| Адреса: | 90000, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, смт. Міжгір’я, вул. Шевченка, 97 | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
|
| ||||
Географія
Район був розташований у помірному кліматичному поясі. Позитивна щомісячна температура утримується з другої половини квітня по першу декаду жовтня. Тривалість періоду з температурою вище 10 °C становить 135—155 днів. Зима помірно морозна, сніжна і довга, триває до 5—5,5 місяця, максимальна температура взимку буває — 32—35 °C.
Річна кількість опадів досить велика й у зв'язку з цим і зниженим температурним режимом територія гірського району характеризується надмірним зволоженням. Більше половини території (66 %) вкрито лісами, сільськогосподарські угіддя становлять 28 %, в тому числі рілля — всього 6,9 %. Ліси Міжгірщини надані в постійне користування державному підприємству «Міжгірське лісове господарство», лісогосподарському підприємству «Міжгір'ядержспецлісгосп» та національному природному парку «Синевир» За породами лісоутворюючих видів найбільша територія бука — 50 % та смереки — 34 %.
Район багатий цілющими мінеральними джерелами, яких у районі близько 50. Найвідоміші з них — Соймівське, Келечинське, Вучківське, Верхньобистрянське та Колочавське. Майже в кожному селі на Міжгірщині є невеликі джерела мінеральної води. Зокрема, місцеві жителі села Річка налічують до 12 таких джерел.
Поряд з санаторієм працює українсько-німецьке підприємство «Сойми-ЛТД» із розливу мінеральної води. Розлив води з Колочавського родовища здійснює підприємство «Бінако».
Територія району багата водними ресурсами. Найбільші річки району — Ріка та Теребля. На відстані 10 км від с. Колочава розташоване штучне Тереблянське водосховище Теребле — Ріцької ГЕС, яке є місцем літнього відпочинку жителів району та гостей нашого краю.
Гордість Міжгірщини — Синевирське озеро. Ця водна перлина лежить на висоті 989 метрів над рівнем моря. Озеро виникло внаслідок гірського обвалу в давні часи. Неподалік від Синевирського озера розташований єдиний і унікальний у всій Європі музей лісу і сплаву на Чорній ріці. Тут можна побачити знаряддя праці лісорубів і плотогонів, їхні речі побуту, макети плотів тощо. Відвідувачі музею можуть дізнатися чимало цікавого про минуле і сучасне у розробці лісових багатств Карпат.
Ще одним визначним місцем Міжгірщини є Полонина Боржава чи Боржавський хребет. Цей гірський об'єкт знаний далеко за межами Закарпаття та України. Туристичний маршрут для піших туристів, велосипедистів, байкерів та джипів починається в с. Річка і проходить по полонині Боржава, по горах Кругла, Граб, Магура-Жиде, Гимба.
Природні ресурси Міжгірського району багаті й різноманітні, що забезпечує діяльність різних галузей господарського комплексу в районі. Найбільшим багатством району є ліси. Вони займають 79 тис. гектарів, або близько 60 відсотків території району. Переважна частина це хвойні (ялина, ялиця), рідше це змішані ліси — хвойно-букові. Територія району — одна з найбільш екологічно чистих територій України. Відсутність екологічно шкідливих підприємств, значна площа заповідних територій сприяли збереженню природних екологічних систем. У районі є сировинні матеріали для дорожньо-будівельної галузі (пісковик, гравій), є незначні поклади торфу.
Кліматичні умови району надзвичайно сприятливі для рекреаційних і туристичних цілей завдяки мальовничим видам, цілющому повітрю і наявності перепаду висот (для гірськолижного туризму). Природа району — ландшафт, клімат, джерела мінеральних вод, гірське повітря — це ресурси, що мають великий потенціал для розвитку галузі туризму в цілому.
Майже половина території Міжгірського району належить до природно-заповідного фонду України. Район володіє значними природними ресурсами дикоростучих плодів і ягід. Щорічно в районі заготовлюється близько 120 тонн грибів, 40 тонн ягід.
Річки: Теребля, Озерянка, Канчовський.
Історія
Вперше поселення на місці сучасного районного центру Міжгір'я згадується в історичних джерелах в 1415 році. В 1947 році радянська влада зробила село Волове окружним центром, а в 1953 році уже селище Волове через плутанину кореспонденції з сусіднім селищем Воловець було перейменоване у смт Міжгір'я. Відтоді ця назва використовується для означення районного центру.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Міжгірського району було створено 49 виборчих дільниць. Явка на виборах становила — 59,19 % (проголосували 22 055 із 37 260 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,54 % (13 131 виборців); Юлія Тимошенко — 16,81 % (3 707 виборців), Олег Ляшко — 7,63 % (1 683 виборців), Анатолій Гриценко — 3,74 % (824 виборців), Сергій Тігіпко — 3,42 % (754 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,40 %.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду і 22 сільські ради, які об'єднують 44 населені пункти та підпорядковані . Адміністративний центр — смт Міжгір'я.
Населення
Динаміка чисельності населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 24 632 | 5813 | 3874 | 7897 | 4805 | 2181 | 62 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 25 258 | 5415 | 3794 | 6944 | 5292 | 3689 | 124 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення району за переписом 2001 року
| національність | чисельність | частка |
|---|---|---|
| українці | 49453 | 99,1 % |
| росіяни | 245 | 0,5 % |
| цигани | 118 | 0,2 % |
| білоруси | 15 | 0,0 % |
| угорці | 8 | 0,0 % |
| німці | 6 | 0,0 % |
Культура
На території району нараховується 14 старовинних церков — пам'яток архітектури. Всі вони побудовані в період XVIII—XIX століть. Найстаріша з них — Миколаївська церква та дзвіниця в с. Подобовець. Вона побудована в 1751 році. У Введенській церкві (1759 р.) в с. Розтока збереглися фрагменти іконостасу XVII століття, а ікона Благовіщення датується 1709 роком.
Серед інших слід виділити церкву Різдва (1780 рік) в с. Пилипець, Миколаївську церкву та дзвіницю в с. Присліп, Святодухівську церкву та дзвіницю в с. Колочава.
До історично-архітектурних пам'яток слід віднести і Лінію Арпада. Це оборонна споруда часів Другої світової війни, значна частина якої збереглася в межах Тереблянської долини району.
В галузі культури та мистецтва району проводиться робота з виконання Указів Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек», «Про державну підтримку клубних установ», районних Програм «Про поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року», «Про Програму паспортизацію в районі пам'яток археології та архітектури національного і місцевого значення», «Про Програму збереження культових споруд — пам'яток дерев'яної архітектури району на 2004–2010 роки» та інших законодавчих документів щодо роботи галузі культури.
На даний час в районі працює центральна районна бібліотека, районна дитяча бібліотека ім. В. С. Гренджі — Донського, районний Будинок культури, дві дитячі музичні школи, 37 бібліотечних та 32 клубні установи у сільській місцевості.
Персоналії
В Міжгір'ї народився поет, публіцист, громадський діяч В. С. Гренджа-Донський, лауреат Шевченківської премії поет Петро Скунць, молодий науковець, письменник Михайло Рошко, поет Олексій Янчик — уродженець Верхнього Студеного, прозаїки: Василь Тарчинець, народилися в Рекітах письменник Володимир Фединишинець родом з Репинного, професор зав. відділенням давньої української літератури інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України з Верхнього Студеного, зав.кафедрою філософії України педагогічної Академії м. Стаханов професор з Вучкового, доктор філологічних наук Микола Зимомря з Голятина, звідси і доктор філологічних наук УжДУ Михайло Сюсько, з Ізок декан факультету романо-германської філології УжДУ та зав.кафедрою російської філології , виходець з Міжгір'я доктор історичних наук Микола Вегеш. Голова Центрвиборчкому народився в Пилипці.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 27 жовтня 2020 року № 495/2020-рп «Про призначення В.Цімботи головою Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області»
- Міжгір’я, Міжгірський район, Закарпатська область / до 1953 року Волівський округ // Історія міст і сіл Української РСР
- [s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області»]], s:Сторінка:Відомості Верховної Ради 1947.djvu/229
- Волівська округа (Міжгірщина) виявилася цілою підземною скарбницею: цегельна глина, вапняк, дорожний камінь, кремінь. Тільки будуй – усе є (33); Тільки у Волівському окрузі (тепер Міжгірський район) нараховувалося близько однієї тисячі січовиків (64); Така ж доля спіткала коменданта Волівської Січі С. Фігуру, якого розстріляли 18 березня [1939 року] // «Карпатська Україна – етап українського державотворення: історія і сучасність». Матеріали наукової конференції, присвяченої 80-річчю проголошення незалежності Карпато-Української держави і 145-річчю від дня народження видатного закарпатського політика й громадсько-культурного мислителя Августина Волошина (м. Ужгород, 14 березня 2019 року). Ужгород, 2019. 376 с.
- Убрання молодих. Русини-верховинці. Волівська округа Закарпаття (Міжгірський р-н Закарпатської обл.) // Традиційні українські весільні строї: регіональні особливості
- . www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 19 лютого 2016.
- Адміністративно-територіальний устрій Міжгірського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 9 травня 2015.
- [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 10 серпня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
Література
- Верховина: Волівщина-Міжгірщина: історико-культурологічні нариси / [редкол.: А. А. Сербайло (голова) та ін.]. — Ужгород: TIMPANI, 2017. — 456 с. — .
Посилання
- Міжгірський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- Сайт Міжгірського району [ 22 березня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhgi rskij rajo n do 1953 roku Volivskij okrug Volivska okruga kolishnya administrativno teritorialna odinicya sho bula roztashovana u pivnichno shidnij chastini Zakarpatskoyi oblasti Mizhgirskij rajon lezhav u centri Ukrayinskih Karpat Plosha stanovila rajonu 1166 km u nomu prozhivalo majzhe 49 2 tis osib u 44 naselenih punktah yaki buli ob yednani v 22 silski ta 1 selishnu radu Rajon mezhuvav z Lvivskoyu ta Ivano Frankivskoyu oblastyami ta p yatma inshimi rajonami Zakarpatskoyi oblasti Voloveckim Svalyavskim Irshavskim Hustskim Tyachivskim Rajonnij centr buv roztashovanij u smt Mizhgir ya Ponad 99 vidsotkiv naselennya rajonu ukrayinci Likvidovanij u lipni 2020 roku u zv yazku z provedennyam administrativno teritorialnoyi reformi ta vklyuchenij do skladu novoutvorenogo ukrupnenogo Hustskogo rajonu do yakogo takozh uvijshli chastini kolishnih Hustskogo Svalyavskogo ta Irshavskogo rajonivMizhgirskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Rajon na karti Zakarpatska Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska Kod KOATUU 2122400000 Utvorenij 1947 r Naselennya 47 215 na 01 01 2020 Plosha 1166 km Gustota 41 3 osib km Tel kod 380 3146 Poshtovi indeksi 90000 90046 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Mizhgir ya Selishni radi 1 Silski radi 22 Smt 1 Sela 43 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Shur Vasil Mihajlovich Golova RDA Cimbota Vitalij Ivanovich Vebstorinka Mizhgirska RDA Mizhgirskij rajon Adresa 90000 Zakarpatska obl Mizhgirskij r n smt Mizhgir ya vul Shevchenka 97 Mapa Mizhgirskij rajon u VikishovishiGeografiyaVoloveckij rajon Lvivska oblast Skolivskij rajon Ivano Frankivska oblast Dolinskij rajon Rozhnyativskij rajon Svalyavskij rajon Irshavskij rajon Tyachivskij rajon Hustskij rajon Tyachivskij rajon Rajon buv roztashovanij u pomirnomu klimatichnomu poyasi Pozitivna shomisyachna temperatura utrimuyetsya z drugoyi polovini kvitnya po pershu dekadu zhovtnya Trivalist periodu z temperaturoyu vishe 10 C stanovit 135 155 dniv Zima pomirno morozna snizhna i dovga trivaye do 5 5 5 misyacya maksimalna temperatura vzimku buvaye 32 35 C Richna kilkist opadiv dosit velika j u zv yazku z cim i znizhenim temperaturnim rezhimom teritoriya girskogo rajonu harakterizuyetsya nadmirnim zvolozhennyam Bilshe polovini teritoriyi 66 vkrito lisami silskogospodarski ugiddya stanovlyat 28 v tomu chisli rillya vsogo 6 9 Lisi Mizhgirshini nadani v postijne koristuvannya derzhavnomu pidpriyemstvu Mizhgirske lisove gospodarstvo lisogospodarskomu pidpriyemstvu Mizhgir yaderzhspeclisgosp ta nacionalnomu prirodnomu parku Sinevir Za porodami lisoutvoryuyuchih vidiv najbilsha teritoriya buka 50 ta smereki 34 Rajon bagatij cilyushimi mineralnimi dzherelami yakih u rajoni blizko 50 Najvidomishi z nih Sojmivske Kelechinske Vuchkivske Verhnobistryanske ta Kolochavske Majzhe v kozhnomu seli na Mizhgirshini ye neveliki dzherela mineralnoyi vodi Zokrema miscevi zhiteli sela Richka nalichuyut do 12 takih dzherel Poryad z sanatoriyem pracyuye ukrayinsko nimecke pidpriyemstvo Sojmi LTD iz rozlivu mineralnoyi vodi Rozliv vodi z Kolochavskogo rodovisha zdijsnyuye pidpriyemstvo Binako Teritoriya rajonu bagata vodnimi resursami Najbilshi richki rajonu Rika ta Tereblya Na vidstani 10 km vid s Kolochava roztashovane shtuchne Tereblyanske vodoshovishe Tereble Rickoyi GES yake ye miscem litnogo vidpochinku zhiteliv rajonu ta gostej nashogo krayu Gordist Mizhgirshini Sinevirske ozero Cya vodna perlina lezhit na visoti 989 metriv nad rivnem morya Ozero viniklo vnaslidok girskogo obvalu v davni chasi Nepodalik vid Sinevirskogo ozera roztashovanij yedinij i unikalnij u vsij Yevropi muzej lisu i splavu na Chornij rici Tut mozhna pobachiti znaryaddya praci lisorubiv i plotogoniv yihni rechi pobutu maketi plotiv tosho Vidviduvachi muzeyu mozhut diznatisya chimalo cikavogo pro minule i suchasne u rozrobci lisovih bagatstv Karpat She odnim viznachnim miscem Mizhgirshini ye Polonina Borzhava chi Borzhavskij hrebet Cej girskij ob yekt znanij daleko za mezhami Zakarpattya ta Ukrayini Turistichnij marshrut dlya pishih turistiv velosipedistiv bajkeriv ta dzhipiv pochinayetsya v s Richka i prohodit po polonini Borzhava po gorah Krugla Grab Magura Zhide Gimba Vid na Poloninu Borzhava z s Richka Prirodni resursi Mizhgirskogo rajonu bagati j riznomanitni sho zabezpechuye diyalnist riznih galuzej gospodarskogo kompleksu v rajoni Najbilshim bagatstvom rajonu ye lisi Voni zajmayut 79 tis gektariv abo blizko 60 vidsotkiv teritoriyi rajonu Perevazhna chastina ce hvojni yalina yalicya ridshe ce zmishani lisi hvojno bukovi Teritoriya rajonu odna z najbilsh ekologichno chistih teritorij Ukrayini Vidsutnist ekologichno shkidlivih pidpriyemstv znachna plosha zapovidnih teritorij spriyali zberezhennyu prirodnih ekologichnih sistem U rajoni ye sirovinni materiali dlya dorozhno budivelnoyi galuzi piskovik gravij ye neznachni pokladi torfu Klimatichni umovi rajonu nadzvichajno spriyatlivi dlya rekreacijnih i turistichnih cilej zavdyaki malovnichim vidam cilyushomu povitryu i nayavnosti perepadu visot dlya girskolizhnogo turizmu Priroda rajonu landshaft klimat dzherela mineralnih vod girske povitrya ce resursi sho mayut velikij potencial dlya rozvitku galuzi turizmu v cilomu Majzhe polovina teritoriyi Mizhgirskogo rajonu nalezhit do prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini Rajon volodiye znachnimi prirodnimi resursami dikorostuchih plodiv i yagid Shorichno v rajoni zagotovlyuyetsya blizko 120 tonn gribiv 40 tonn yagid Richki Tereblya Ozeryanka Kanchovskij IstoriyaVpershe poselennya na misci suchasnogo rajonnogo centru Mizhgir ya zgaduyetsya v istorichnih dzherelah v 1415 roci V 1947 roci radyanska vlada zrobila selo Volove okruzhnim centrom a v 1953 roci uzhe selishe Volove cherez plutaninu korespondenciyi z susidnim selishem Volovec bulo perejmenovane u smt Mizhgir ya Vidtodi cya nazva vikoristovuyetsya dlya oznachennya rajonnogo centru 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Mizhgirskogo rajonu bulo stvoreno 49 viborchih dilnic Yavka na viborah stanovila 59 19 progolosuvali 22 055 iz 37 260 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 59 54 13 131 viborciv Yuliya Timoshenko 16 81 3 707 viborciv Oleg Lyashko 7 63 1 683 viborciv Anatolij Gricenko 3 74 824 viborciv Sergij Tigipko 3 42 754 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 40 Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Mizhgirskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 selishnu radu i 22 silski radi yaki ob yednuyut 44 naseleni punkti ta pidporyadkovani Administrativnij centr smt Mizhgir ya NaselennyaDinamika chiselnosti naselennya 1970 46 968 1979 49 760 1989 50 555 2001 50 057 2014 48 100 Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 24 632 5813 3874 7897 4805 2181 62 Zhinki 25 258 5415 3794 6944 5292 3689 124 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 62 85 124 122 80 84 265 471 75 79 752 695 70 74 1189 893 65 69 1483 1015 60 64 1485 955 55 59 969 1383 50 54 1302 1452 45 49 1536 1926 40 44 1791 1907 35 39 1669 1974 30 34 1732 2090 25 29 1752 2006 20 24 1798 1868 15 20 1996 2210 10 14 2036 1959 5 9 1810 1644 0 4 1569 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 roku nacionalnist chiselnist chastka ukrayinci 49453 99 1 rosiyani 245 0 5 cigani 118 0 2 bilorusi 15 0 0 ugorci 8 0 0 nimci 6 0 0 KulturaVodospad Shipit Bunker liniyi Arpada bilya Zhornavi Na teritoriyi rajonu narahovuyetsya 14 starovinnih cerkov pam yatok arhitekturi Vsi voni pobudovani v period XVIII XIX stolit Najstarisha z nih Mikolayivska cerkva ta dzvinicya v s Podobovec Vona pobudovana v 1751 roci U Vvedenskij cerkvi 1759 r v s Roztoka zbereglisya fragmenti ikonostasu XVII stolittya a ikona Blagovishennya datuyetsya 1709 rokom Sered inshih slid vidiliti cerkvu Rizdva 1780 rik v s Pilipec Mikolayivsku cerkvu ta dzvinicyu v s Prislip Svyatoduhivsku cerkvu ta dzvinicyu v s Kolochava Do istorichno arhitekturnih pam yatok slid vidnesti i Liniyu Arpada Ce oboronna sporuda chasiv Drugoyi svitovoyi vijni znachna chastina yakoyi zbereglasya v mezhah Tereblyanskoyi dolini rajonu V galuzi kulturi ta mistectva rajonu provoditsya robota z vikonannya Ukaziv Prezidenta Ukrayini Pro nevidkladni zahodi shodo rozvitku bibliotek Pro derzhavnu pidtrimku klubnih ustanov rajonnih Program Pro popovnennya bibliotechnih fondiv na period do 2005 roku Pro Programu pasportizaciyu v rajoni pam yatok arheologiyi ta arhitekturi nacionalnogo i miscevogo znachennya Pro Programu zberezhennya kultovih sporud pam yatok derev yanoyi arhitekturi rajonu na 2004 2010 roki ta inshih zakonodavchih dokumentiv shodo roboti galuzi kulturi Na danij chas v rajoni pracyuye centralna rajonna biblioteka rajonna dityacha biblioteka im V S Grendzhi Donskogo rajonnij Budinok kulturi dvi dityachi muzichni shkoli 37 bibliotechnih ta 32 klubni ustanovi u silskij miscevosti PersonaliyiV Mizhgir yi narodivsya poet publicist gromadskij diyach V S Grendzha Donskij laureat Shevchenkivskoyi premiyi poet Petro Skunc molodij naukovec pismennik Mihajlo Roshko poet Oleksij Yanchik urodzhenec Verhnogo Studenogo prozayiki Vasil Tarchinec narodilisya v Rekitah pismennik Volodimir Fedinishinec rodom z Repinnogo profesor zav viddilennyam davnoyi ukrayinskoyi literaturi institutu literaturi im T G Shevchenka Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini z Verhnogo Studenogo zav kafedroyu filosofiyi Ukrayini pedagogichnoyi Akademiyi m Stahanov profesor z Vuchkovogo doktor filologichnih nauk Mikola Zimomrya z Golyatina zvidsi i doktor filologichnih nauk UzhDU Mihajlo Syusko z Izok dekan fakultetu romano germanskoyi filologiyi UzhDU ta zav kafedroyu rosijskoyi filologiyi vihodec z Mizhgir ya doktor istorichnih nauk Mikola Vegesh Golova Centrviborchkomu narodivsya v Pilipci PrimitkiMizhgirskij rajon u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Mizhgirskij rajon u Vikishovishi Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 27 zhovtnya 2020 roku 495 2020 rp Pro priznachennya V Cimboti golovoyu Mizhgirskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zakarpatskoyi oblasti Mizhgir ya Mizhgirskij rajon Zakarpatska oblast do 1953 roku Volivskij okrug Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR s Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 25 6 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Zakarpatskoyi oblasti s Storinka Vidomosti Verhovnoyi Radi 1947 djvu 229 Volivska okruga Mizhgirshina viyavilasya ciloyu pidzemnoyu skarbniceyu cegelna glina vapnyak dorozhnij kamin kremin Tilki buduj use ye 33 Tilki u Volivskomu okruzi teper Mizhgirskij rajon narahovuvalosya blizko odniyeyi tisyachi sichovikiv 64 Taka zh dolya spitkala komendanta Volivskoyi Sichi S Figuru yakogo rozstrilyali 18 bereznya 1939 roku Karpatska Ukrayina etap ukrayinskogo derzhavotvorennya istoriya i suchasnist Materiali naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 80 richchyu progoloshennya nezalezhnosti Karpato Ukrayinskoyi derzhavi i 145 richchyu vid dnya narodzhennya vidatnogo zakarpatskogo politika j gromadsko kulturnogo mislitelya Avgustina Voloshina m Uzhgorod 14 bereznya 2019 roku Uzhgorod 2019 376 s Ubrannya molodih Rusini verhovinci Volivska okruga Zakarpattya Mizhgirskij r n Zakarpatskoyi obl Tradicijni ukrayinski vesilni stroyi regionalni osoblivosti www rada gov ua Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2020 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 19 lyutogo 2016 Administrativno teritorialnij ustrij Mizhgirskogo rajonu 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 9 travnya 2015 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 10 serpnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 18 travnya 2015 Procitovano 9 travnya 2015 LiteraturaVerhovina Volivshina Mizhgirshina istoriko kulturologichni narisi redkol A A Serbajlo golova ta in Uzhgorod TIMPANI 2017 456 s ISBN 966 8904 95 0 PosilannyaMizhgirskij rajon Informacijno piznavalnij portal Zakarpatska oblast u skladi URSR 13 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR Sajt Mizhgirskogo rajonu 22 bereznya 2020 u Wayback Machine