Голя тин село в Україні у Закарпатській області Міжгірській селищній громаді село Голятин Країна Україна Область Закарпа

Голя́тин — село в Україні, у Закарпатській області, Міжгірській селищній громаді.

село Голятин
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Хустський район
Громада	Міжгірська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA21120190040066236
Основні дані
Засноване	1599
Населення	1300
Поштовий індекс	90023
Телефонний код	+380 3146
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}
Середня висота над рівнем моря	609 м
Водойми	Голятинка


Місцева влада
Адреса ради	90023, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Голятин
Карта
Голятин
Голятин
Мапа

Перша відома письмова згадка відноситься до 1599 року. під назвою Also Holyatyn (Bélay 147), 1646: Ó-Holyatin (ComMarmUg. 52), 1725: O Holyatin (Revizki), 1773: Ó-Holyatin, Sztarej Holyatin (LexLoc. 134), 1808: Holyatin (Ó-), Staroselice (Lipszky: Rep. 244), 1828: Holyatin (Ó), Starojesello (Nagy 196), 1838: Ó-Holatin (Schem. 61), 1851: Ó-Holyatin (Fényes 2: 114), 1877: Holyatin (Ó-), Stároje-Szeló (Hnt.), 1913: Tarfalu, (Hnt.), 1925: Holatyn, Holjatyn, 1930: Holatín (ComMarmUg. 52), 1944: Holyatin, Голятинъ (Hnt.), 1983: Голятин (ZO).

Поселення вже існувало в 1599 році разом з одним населеним пунктом з однойменною назвою (Újholyatin), обидва з яких перебували у власності родини Довгаї. Приблизно в 1600-х роках сім'ї Довгаї і Липчеї розділили село.

Церква Вознесіння Господнього. 1909.

У 1751 р. в селі стояла дерев'яна церква св. Архангела Михайла, «шинґлями крита. Всіми образами украшена, не знати от кого благословенна… Книги церковні всі. Звони три…»

У 1801 р. згадують дерев'яну церкву на 300 вірників. Ця церква згоріла в 1902 р., після чого збудували дерев'яну каплицю, що ще стояла в 1923 р.

Новозбудовану кам'яну церкву благословив о. Роман Годинка 2 грудня 1909 р. У 1937 р. майстер Товт перекрив дахи.

У 1938 р. зроблено великий ремонт церкви. Підприємець Золтан Клайне виставив кошторис робіт на 260 тисяч корон. Всі етапи робіт контролював єпархіальний інженер Е. Еґреші.

- є джерела мінеральної води

- є поклади гірського кришталю

- на груні гори Коциба, біля вівчарської ватри чеський письменник-антифашист Іван Ольбрахт написав передмову для свого не менш знаменитого роману «Микола Шугай — розбійник». Вона так і називається «В колибі над Голятином».

На схід від села розташована ботанічна пам'ятка природи — Урочище «Голятин». Площа 42 га. Створена в 1974 році. Охороняються реліктові насадження сосни звичайної з сосною чорною віком до 170 років на висоті 650—900 м. У трав'яному покриві — цінні лікарські рослини.

Присілки

Обляска

Обляска - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Голятин рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

1654: Obleszka (Bélay 177), 1745: Oblázka (Mikovinyi), 1780-1: Oblyászka (MTH. 36), 1789: Oblaszka, Oblazka (uo.), 1808: Oblyázka, Oblázka (Lipszky: Rep. 471), 1828: Oblyaszka (Nagy 197), 1838: Oblászka (Schem. 61), 1864: Oblyázka (Pesty), 1892: Oblyazka (Hnt.), 1898: Oblyászka (Hnt.), 1904: Kiskelecsény, Oblyászka (Lelkes 67), 1907: Kiskelecsény (Hnt.), 1913: Kiskelecsény (Hnt.), 1925: Obljaska, 1930: Oblazka (ComMarmUg. 97), 1944: Kiskelecsény, Обляска (Hnt.), 1967: Обляска (ZO).

Церква св. Миколи Чудотворця. 1750.

Миколаївську церкву згадують у єпископській візитації в 1751 р. (“Друга церков: деревяна в филіялу Обляска добра, добрі покрита. Образи всі, благословенна от архіпресбитера Воленьского… Звони два от давна, не знати ци благословенні”) і в парохіальних документах за 1801 р. (церква на 120 вірників “посередно сооружена”).

Церква належить до базилічних дерев’яних церков з готичним завершенням. Протягом XX ст. споруда зазнала переробок. У 1936 р. дахи й опасання перекрито етернітом, вежу вертикально обшито дошками, шпиль вкрито бляхою.

У 1973 р. ґанок з різьбленими стовпчиками засклено й оббито дошками, старий іконостас зіпсовано новим малюванням. Біля церкви стоїть гарна дзвіниця з ґаночком, теж перекрита етернітом і бляхою. За написом на зрубі, збудував дзвіницю у травні 1923 р. майстер з Верхнього Бистрого Василь Ковба-шин, а організували будівництво куратор Михайло Петрів Зубанич та Михайло Зубанич. На стіні нави в 1930-х роках зберігалися ікони Спаса Вседержителя та апостолів зі старого іконостаса. На рамі був напис: “Сии икони исправил рабъ бжи Васили Зубанич…”

На Служебнику зазначено, що купив його Сасин із Обляски зі своєю дружиною Настасією за 6 золотих угорських 6 грудня 1754 р. Октоіх купили Іван Гливяз, Іван Зубанич та Лука Зубанич 2 липня 1733 р.

Косарець

Косарець - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Голятин

Згадки: 1780-1: Kosarcécz, Kossár, Kossárecz (MTH. 44), 1785-6: Kozavetz (uo.), 1796-9: Kossár, Kosarecz (uo.)

Погари

Погари - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Голятин

Згадки: 1888: Pohártelep, 1898: Pohári, 1907: Pohári, 1913: Pohári, 1944: Pohári, Погари.

Письмові джерела стверджують, що найдавнішим поселенням на території сучасного Голятина було урочище Погари. Найдавніша легенда говорить про те, що три першопоселенні – брати із сім’ями посилились в урочищах Закливи, Голиця та Бичівці.. Останнє по дорозі в урочище Погари.Щоразу давали про себе знати синім димом ватри в гірських ущелинах. Згодом мешканець Бичівців звив гніздечко в затишних Погарях.

На початку ХХст. жителі Погарей добилися від уряду Чехословаччини відкриття початкової школи, яка працювала до середини 60 – тих років минулого століття. За радянської доби жителі присілка виступили з проханням до тодішньої влади щодо будівництва школи і церкви в населеному пункті. Але замість того їх у 70 – тих роках ХХ ст. переселили у Голятин, виділивши відповідно земельні наділи. Погари з давніх - давен славилися своїми боднарями, теслярами, сопілкарями.

Джерело № 12 — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Об'єкт розташований на території Міжгірського району Закарпатської області, с. Голятин, урочище «Обляска».

Площа — 0,5 га, статус отриманий у 1984 році.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1350 осіб, з яких 667 чоловіків та 683 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1300 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,69 %
російська	0,31 %

Відомі люди

В селі народилися:

Іван Дулишкович — греко-католицький священик, закарпатський історик.
Микола Зимомря — академік Академії Наук вищої школи України.
Василь Зубанич — Герой України.
Іван Ісаєвич — поет, громадський діяч, вчитель математики.

Туристичні місця

- ботанічна пам'ятка природи — Урочище «Голятин».

- Джерело № 12 — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.

- є джерела мінеральної води

- є поклади гірського кришталю

- водоспад Рудавець (7 м.) на однойменному струмку

Примітки

. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 13 вересня 2013.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

Погода в селі [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 13 вересня 2013.

[населення_1989-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.