Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Депортація християн Кримського Ханату до Північного Приазов'я 1778—1780 — організована урядом Російської імперії та імператрицею Катериною ІІ широкомасштабна політична акція, пов'язана з планами захоплення Росією Кримського ханства. Прямим наслідком цієї акції стало утворення на українських теренах найбільшого грецького етнічного масиву.
| Виселення кримських християн із Криму (1778) | |
|---|---|
 Маршрут депортації кримських християн | |
| Дата | Переселення з Криму до Катеринослава тривало 26 липня – 24 листопада 1778 р. У листопаді 1779 року почалося переселення на Приазов’я |
| Місце | Крим, Катеринослав, Північне Приазов'я |
| Альтернативна назва | Депортація християн Кримського Ханату до Північного Приазов'я 1778—1780 |
| Причина | • Бажання Російської імперії колонізувати безлюдне Приазов’я • Бажання Росіської імперії здійснити анексію Кримського ханства |
| Організатори | Російська імперія |
| Учасники | • Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович • Потьомкін Григорій Олександрович • Суворов Олександр Васильович • Андрій Костянтинов • Ігнатій Маріупольський Готфейсько-Кафайський |
| Результат | З Криму депортовано 31386 християн (із них 18395 урумів і румеїв, 12612 вірменів, 218 грузинів та 161 волох) |
| Загинуло | Щонайменш 3912 особи |
Переселення кримських християн до Приазов'я досі залишається найбільш заплутаною проблемою історії України, яка густо перемішана різними версіями і відвертими домислами, або брехнею.
У російській та радянській історіографії пануючою була точка зору, згідно якої переселення християнського населення Криму російською владою здійснювалося винятково з міркувань його захисту. Проте сучасні вчені піддають її критиці.
Катерина депортувала урумів і румеїв з Криму, тому що вони займалися економікою, а Російській імперії потрібно було підірвати економіку Кримського ханства.
Безпідставним є твердження про добровільний вихід християн з ханства. Цей пропагандистський постулат спрямовувався на приховування справжніх причин переселення християнського населення Криму. Документи свідчать про зворотнє. Так, гезлєвські греки та вірмени подали петицію, в якій відмовлялися залишати півострів:
«…Мы, подданные Его Светлости, им довольны, и от предков наших платим дань своему государю; хоть саблями нас рубить станут, то не думаем мы куда-либо идти».
Противників переселення, незважаючи навіть на прямі погрози з боку російських емісарів, які підбурювали християн до виходу з Криму, було немало. Частина їх, аби уникнути насильницького переселення, таємно приймала іслам.
Передісторія
Під час російсько-турецької війни 1768—1774 років виникла потреба висвятити нового Готфейського-Кафайського (сучасною мовою Готсько-Кафського) митрополита, бо старий митрополит помер. Готська єпархія Константинопольського патріархату існувала в Криму з IV сторіччя, перетворившись пізніше на Готську митрополію з центром у фортеці Дорос. В 1678 році до Готської митрополії додали Кафську єпархію — сама генуезько-вірменська Кафа вже 200 років як була взята турками. Кримські християни підпорядковувалися тоді Константинопольському патріарху. Російська розвідка провела успішну операцію, посадивши на митрополичу катедру 61-річного (за іншими даними 56-річного) архієпископа Ігнатія Гозадіні, який мав прямі зв'язки з Петербургом. Його брат Олександр служив офіцером у свиті Катерини і через нього підтримувався зв'язок Петербургу з тільки що обраним кримським митрополитом.
Після укладення Кючук-Кайнарджийського мирного договору 1774 року на кримський престол було зведено хана Шагіна Ґерая, який рішуче взявся за модернізацію держави, водночас будучи змушеним рахуватися з інтересами Російської імперії, війська якої окупували країну.
У 1777 році він видав наказ, котрим зрівнював мусульманське і немусульманське населення Криму в громадянських правах, що викликало хвилю бунтів. Російські окупаційні військові частини жорстоко придушили заворушення і покарали ініціаторів, у чому їм активно допомагало місцеве грецьке населення, здійснюючи розшук та видачу бунтівників (що переховувалися в горах) каральним загонам. Викликана урядовими реформами та російсько-турецьким протистоянням громадянська ворожнеча на півострові, взаємне нищення прибічників протилежних політичних таборів у боротьбі за ханський престол (що її розпочав османський висуванець Селім Ґерай), дії російського війська проти кримськотатарського населення, яке підтримувало Османську імперію, призвели Кримський ханат до політичної й економічної нестабільності. Зубожіле населення держави потерпало від голоду та анархії.
Питання про масове переселення християн з Криму вперше було поставлене з боку царського уряду 1778 генерал-губернатором Малоросії П.Рум'янцевим-Задунайським. Цілями акції були ослаблення Кримського ханату через завдання збитків його господарству та демонстрація невідступності та послідовності російської зовнішньої політики у «підтримці» християнського населення Османської імперії. Розрахунок російського уряду ґрунтувався на перевагах моменту, існуючому політичному досвіді, а також на використанні допомоги з боку прихильного до Росії духовного чільника кримських християн митрополита Готського і Кафського Ігнатія (Іакова Гозадіно). Упродовж 1771–72 митрополит звертався до Правлячого Синоду та Катерини ІІ з проханням «не залишати під владою татар» його паству. Ці листи-звернення, продиктовані, з одного боку, довірою митрополита до політики російського уряду щодо Криму, і з іншого — його занепокоєнням з приводу поглиблення асиміляції кримських греків, стали формальною підставою для здійснення урядових планів депортації християн з Криму.
Підготовка до депортації
Проект П.Рум'янцева-Задунайського відповідав намірам Катерини ІІ анексувати Кримське ханство та колонізувати степову Україну. 9 березня 1778 імператриця підписала два рескрипти на ім'я П. Рум'янцева і Г.Потьомкіна з наказом провести переселення всіх християн (урумів, румеїв, вірменів, грузин та волохів), які мешкали у Криму, на вільні землі Новоросійської та Азовської губернії. Здійснення цих планів було доручене генерал-поручику кн. О.Прозоровському, а з квітня 1778 — генерал-поручику графу О.Суворову.
23 березня 1778 року Румянцев призначив Алєксандра Суворова командувачем військами Криму і Кубані, який негайно зібрав керівників грузинської, вірменської і грецької церков і запропонував їм разом зі всіма християнами переселитися до Росії.
Напередодні свого переселення з Криму греки проживали в більш ніж 80 населених пунктах в горах і на Південному березі Криму. Чверть проживала в містах. Більшість міського населення була ремісниками, а шоста частина греків займалася торгівлею.
Основними заняттями сільських жителів були скотарство, землеробство (вирощували жито, просо, пшеницю, ячмінь, льон); на Південному березі греки спеціалізувалися на садівництві, виноградарстві, овочівництві, рибальстві.
Ханський перепис нерухомого майна, складеного під час депортації, підтверджує відносне матеріальне благополуччя основної маси кримських греків, а також свідчить про спільну господарську діяльність представників різних конфесій і навіть священнослужителів.
Слід відзначити віротерпимість, що існувала в ранньомодерному Криму, яка призводила до численних змішаних шлюбів, а також до тісних етнічних контактів, що сприяли інтеграції.
Анатолій Герасимчук наводить факти з суддівських книг XVII ст.: мусульманка Фатьма із с. Багатир, дочка Гаврила, просила, щоб з її будинку християни винесли хрест, що залишився після батька, і цей хрест був перенесений в будинок християнки Венії, дочки Мухаммеда, дружини християнина Балабана. У іншому випадку християнка Ініша усиновила кримськотатарську дитину і залишила їй усе своє майно.
Приналежність членів однієї сім'ї до різних конфесій також не була виключенням: у с. Ай-Георги християнин Бійгельді, син Бійберді, судився з дружиною свого брата, мусульманкою Хангельді, дочкою Трандафіла; з рідних братів Сєїта, Магомета, Топ і Бебія перші два були мусульманами, а два другі — християнами; Джантемір, син Дмитра був християнин, а сестра його Сайме — мусульманка, у мусульманина Мустафи дружина Десфіна і дочка їх Феодора були християнками.
А дослідник історії освіти в Україні Павло Мазур (Маріуполь) наводить факт існування у Криму трьох вищих православних духовних шкіл.
Таким чином, розповіді про жорстоке поводження з християнами у мусульманському Криму, яке стало основною причиною депортації чи то «братерської допомоги» християнам з боку Росії, є звичайнісінькою вигадкою для виправдання їхньої депортації.
Було ще й таке. Дослідник Криму Олександр Бертьє-Делагард писав: «Виходили християни з гіркими риданнями, бігали, ховалися в лісах і печерах, мало того, приймали мусульманство, лише б тільки залишитися в рідній землі».
Проти цієї акції були також і мусульмани. Командувач Кримського корпусу (з березня 1778 р.) Алєксандр Суворов, на якого покладалася депортаційна акція, з цього приводу 4 серпня 1778 р. писав: «Дело идет своим чередом, как бы в том татары, теряя душу из тела, не мешали».
Під Бахчисараєм греки під проводом дружини старости одного з грецьких сіл Ольги підняли повстання, яке було жорстоко придушене суворовськими «чудо-богатырями». За родинними переказами, під час цього повстання були заколоті багнетами мої родичі.
Грецький історик Христос Ласкарідіс писав: «Митрополит Ігнатій, в діях якого є також частка провини, сам виявився жертвою політики російського уряду, оскільки переселення було ініціативою російських властей».
Агітацію за переселення супроводжував прямий і непрямий примус через поширення дезінформації та використання погроз з боку російських урядовців та їхніх емісарів. Проте значна маса християн позитивно ставилася до переходу у російське підданство, свідомо йдучи на матеріальні жертви. Головними мотивами їхнього вибору була перспектива отримання від російського уряду значних соціально-економічних пільг, пов'язаних з набуттям статусу іноземних поселенців згідно з російськими законами (1751, 1762 та 1763): надання збільшених земельних наділів, звільнення на тривалий строк від податків та рекрутської повинності тощо. Крім того, кримські християни вимагали гарантувати їм окремою монаршою грамотою вільний еконосічний, господарчий, культурний і національний розвиток в умовах адміністативної, судової та конфесійної автономії (серед найголовніших вимог — здійснення переселення за рахунок російської державної скарбниці; можливість заснування поселення на засадах адміністративно-територіальної автономії, керованого власним виборним органом самоврядування; звільнення назавжди від рекрутчини та на 10 років від усіх податків тощо).
Депортація
Акція переселення розпочалася 28 липня 1778 року, коли до Азовської губернії вирушила перша група християн, і завершилася 18 вересня 1778. За неповними офіційними відомостями на кінець року, Кримський ханат залишили 31386 християн (із них 18395 урумів і румеїв, 12612 вірменів, 218 грузинів та 161 волох). Російський уряд більше року зволікав з призначенням місця розселення вихідців з Криму. В очікуванні розпорядження їм довелося пережити сувору зиму 1778/79. Навесні 1779 переселенці почали вимагати поселення на землях між річками Дніпро, Самара та Оріль (відповідно до попередніх рішень християнської громади, ухвалених ще в Криму). Але оскільки на той час ці території були вже заселені, уряд низкою розпоряджень восени 1779 — навесні 1780 призначив відвести інші землі для поселення колишніх кримських вихідців.
По дорозі з Криму до Новоселиці греки влаштували митрополиту такий скандал, що він втік до карети Суворова під охорону російських багнетів. Перебуваючи у кареті, «Ігнатій заліпив вуха воском, щоб не чути прокльони своєї пастви», зазначав історик Тимошевський.
Вірменам надали територію в пониззі річки Дон, де було засновано м. Нахічеван (з 1838 Нахічевань-на-Дону, з 1928 у складі м. Ростов-на-Дону, РФ) і кілька сіл навколо: Чалтир, Крим, Великі Сали, [ru], [ru], які об'єднали в Нахічеванську округу.
Греки, грузини та волохи отримали землі у Північному Приазов'ї, обмежені з заходу р. Берда, зі сходу р. Кальміус, з півночі р. Вовча (притока Самари). 15 серпня 1780 було засноване місто Маріуполь, яке стало центром новоутвореного повіту (пізніше — Маріупольська округа). Тут переселенці заснували 21 село: Бешеве, Богатир, Велика Каракуба, Великий Янісоль, Георгіївка, Камара, Карань, Керменчик, Костянтинополь, Ласпа, Малий Янісоль, Мангуш, Сартана, Старий Крим, Стила, Улакли, Чемрек (або Джемрек, 1781 приєднане до с. Малий Янісоль), Чердакли, Чермалик, Урзуф та Ялта.
У них зводилися храми, однойменні з тими, що залишилися в Криму. У деяких селах, як наприклад Урзуф, грекам передавалися козацькі церкви.
Непросто складалися відносини митрополита з переселенцями. Якщо в Криму митрополит був не тільки духовною особою, але і суддею свого народу, то в Маріуполі його таких прав позбавили, натомість почалися тертя з місцевою владою. Зі смертю митрополита Ігнатія було поставлено жирну точку на церковній автономії кримських християн. Всі їхні церкви було передано у володіння Святійшого Синоду у Петербурзі, а звідти — Катеринославській єпархії православної церкви.
Згідно з офіційними відомостями, 1781 у Маріупольському повіті мешкало 14483 греків, що майже на 3912 осіб менше, ніж вийшло з Криму 1778. Тривалі негаразди і невлаштованість переселенців на новому місці, висока смертність призвели до громадського неспокою і поширенню у їхньому середовищі настроїв до рееміграції. Уряд Катерини II припиняв спроби повернення християн у Крим, застосовуючи поліційні методи.
У результаті депортації християнського населення з Криму економіка країни, позбавлена значної маси свого виробника, була істотно підірвана, що посприяло прискоренню анексії ханату Російською імперією (1783).
Література
- Полное собрание законов Российской империи, т. 21. СПб., 1830; Отвод земли грекам, переселившимся из Крыма к Азовскому морю. «Записки Одесского общества истории и древностей», 1858, т. 4; Дубровин Н. Присоединение Крыма к России: Рескрипты, письма, реляции, донесения, т. 1–3. СПб., 1886; Суворов А. В. Письма. М., 1986.
- Рабби-Азарья. События, случившиеся в Крыму в царствование Шагин Гирей-хана. «Временник Императорского Московского общества истории и древностей российских». 1856, кн. 24
- Дружинина Е. И. Северное Причерноморье в 1775—1800 гг. М., 1959
- Соколов І. І. З історії колонізації Маріупольщини (еміграція на Маріупольщину греків з Криму 1778-го року). «Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького», вип. IV, кн. 2. К., 2006
- Бацак Н. І. Грецька спільнота Надазов'я: етнокультурні процеси (XVIII — початок XX століття). К, 2010.
Примітки
- Кримські депортації: від Єкатерини ІІ до Сталіна | Офіційний веб-сайт УІНП. old.uinp.gov.ua. Процитовано 21 серпня 2024.
- Маємо зруйнувати російські наративи про Крим — Ельмаз Асан | Новини | Українське радіо. www.nrcu.gov.ua (ua) . Процитовано 19 серпня 2024.
- В.Е. Возгрин. «История крымских татар» :: Том II :: II. Аннексия :: 4. Первая крымская депортация :: б) Выселение крымских христиан. krimoved-library.ru. Процитовано 19 серпня 2024.
- Шурхало, Дмитро (5 серпня 2018). Перша анексія Криму 235 років тому: Росія тоді також порушила домовленості – історик. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 серпня 2024.
- Гедьо, А. В.; Араджионі, М. А. (1 червня 2019). ПОЛІТИЧНІ ПРИЧИНИ ПЕРЕСЕЛЕННЯ ГРЕКІВ ІЗ КРИМУ ДО ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я У 1778 Р. (ЗА АРХІВНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ). Сходознавство (укр.). № 84. с. 3—54. doi:10.15407/skhodoznavstvo2019.84.003. Процитовано 19 серпня 2024.
- Новини України: Кримські депортації: від Катерини ІІ до Сталіна. galinfo.com.ua. Процитовано 19 серпня 2024.
- Одна з перших депортацій імперії. Як кримськими греками заселили Дике Поле. Історична правда. Процитовано 19 серпня 2024.
- Кримська доба історії надазовських греків. Вихід з Криму – Маріуполь туристичне місто (укр.). 9 січня 2024. Процитовано 19 серпня 2024.
- Депортація населення з Криму (укр.). Процитовано 19 серпня 2024.
- «Новый Крым с русским укладом»: депортація давніх народів півострова. crimea-is-ukraine.org (укр.). Процитовано 19 серпня 2024.
- Одна з перших депортацій імперії. Як кримськими греками заселили Дике Поле. Історична правда. Процитовано 19 серпня 2024.
- ПЕРЕСЕЛЕННЯ ХРИСТИЯН КРИМСЬКОГО ХАНАТУ ДО ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ'Я 1778–1780. resource.history.org.ua. Процитовано 19 серпня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deportaciya hristiyan Krimskogo Hanatu do Pivnichnogo Priazov ya 1778 1780 organizovana uryadom Rosijskoyi imperiyi ta imperatriceyu Katerinoyu II shirokomasshtabna politichna akciya pov yazana z planami zahoplennya Rosiyeyu Krimskogo hanstva Pryamim naslidkom ciyeyi akciyi stalo utvorennya na ukrayinskih terenah najbilshogo greckogo etnichnogo masivu Viselennya krimskih hristiyan iz Krimu 1778 Marshrut deportaciyi krimskih hristiyanDataPereselennya z Krimu do Katerinoslava trivalo 26 lipnya 24 listopada 1778 r U listopadi 1779 roku pochalosya pereselennya na Priazov yaMisceKrim Katerinoslav Pivnichne Priazov yaAlternativna nazvaDeportaciya hristiyan Krimskogo Hanatu do Pivnichnogo Priazov ya 1778 1780Prichina Bazhannya Rosijskoyi imperiyi kolonizuvati bezlyudne Priazov ya Bazhannya Rosiskoyi imperiyi zdijsniti aneksiyu Krimskogo hanstvaOrganizatoriRosijska imperiyaUchasniki Rum yancev Zadunajskij Petro Oleksandrovich Potomkin Grigorij Oleksandrovich Suvorov Oleksandr Vasilovich Andrij Kostyantinov Ignatij Mariupolskij Gotfejsko KafajskijRezultatZ Krimu deportovano 31386 hristiyan iz nih 18395 urumiv i rumeyiv 12612 virmeniv 218 gruziniv ta 161 voloh ZaginuloShonajmensh 3912 osobi Marianopol Besheve Bagatir Velika Karakuba Velikij Yanisol Komar Karan Kermenchik Kostyantinopil Laspa Malij Yanisol Mangush Sartana Starij Krim Stila Ulaklm Cherdakli Chermalik Urzuf YaltaPoselennya nadazovskih grekiv na karti Doneckoyi oblasti Pereselennya krimskih hristiyan do Priazov ya dosi zalishayetsya najbilsh zaplutanoyu problemoyu istoriyi Ukrayini yaka gusto peremishana riznimi versiyami i vidvertimi domislami abo brehneyu U rosijskij ta radyanskij istoriografiyi panuyuchoyu bula tochka zoru zgidno yakoyi pereselennya hristiyanskogo naselennya Krimu rosijskoyu vladoyu zdijsnyuvalosya vinyatkovo z mirkuvan jogo zahistu Prote suchasni vcheni piddayut yiyi kritici Katerina deportuvala urumiv i rumeyiv z Krimu tomu sho voni zajmalisya ekonomikoyu a Rosijskij imperiyi potribno bulo pidirvati ekonomiku Krimskogo hanstva Bezpidstavnim ye tverdzhennya pro dobrovilnij vihid hristiyan z hanstva Cej propagandistskij postulat spryamovuvavsya na prihovuvannya spravzhnih prichin pereselennya hristiyanskogo naselennya Krimu Dokumenti svidchat pro zvorotnye Tak gezlyevski greki ta virmeni podali peticiyu v yakij vidmovlyalisya zalishati pivostriv My poddannye Ego Svetlosti im dovolny i ot predkov nashih platim dan svoemu gosudaryu hot sablyami nas rubit stanut to ne dumaem my kuda libo idti Protivnikiv pereselennya nezvazhayuchi navit na pryami pogrozi z boku rosijskih emisariv yaki pidburyuvali hristiyan do vihodu z Krimu bulo nemalo Chastina yih abi uniknuti nasilnickogo pereselennya tayemno prijmala islam PeredistoriyaPid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv vinikla potreba visvyatiti novogo Gotfejskogo Kafajskogo suchasnoyu movoyu Gotsko Kafskogo mitropolita bo starij mitropolit pomer Gotska yeparhiya Konstantinopolskogo patriarhatu isnuvala v Krimu z IV storichchya peretvorivshis piznishe na Gotsku mitropoliyu z centrom u forteci Doros V 1678 roci do Gotskoyi mitropoliyi dodali Kafsku yeparhiyu sama genuezko virmenska Kafa vzhe 200 rokiv yak bula vzyata turkami Krimski hristiyani pidporyadkovuvalisya todi Konstantinopolskomu patriarhu Rosijska rozvidka provela uspishnu operaciyu posadivshi na mitropolichu katedru 61 richnogo za inshimi danimi 56 richnogo arhiyepiskopa Ignatiya Gozadini yakij mav pryami zv yazki z Peterburgom Jogo brat Oleksandr sluzhiv oficerom u sviti Katerini i cherez nogo pidtrimuvavsya zv yazok Peterburgu z tilki sho obranim krimskim mitropolitom Pislya ukladennya Kyuchuk Kajnardzhijskogo mirnogo dogovoru 1774 roku na krimskij prestol bulo zvedeno hana Shagina Geraya yakij rishuche vzyavsya za modernizaciyu derzhavi vodnochas buduchi zmushenim rahuvatisya z interesami Rosijskoyi imperiyi vijska yakoyi okupuvali krayinu U 1777 roci vin vidav nakaz kotrim zrivnyuvav musulmanske i nemusulmanske naselennya Krimu v gromadyanskih pravah sho viklikalo hvilyu buntiv Rosijski okupacijni vijskovi chastini zhorstoko pridushili zavorushennya i pokarali iniciatoriv u chomu yim aktivno dopomagalo misceve grecke naselennya zdijsnyuyuchi rozshuk ta vidachu buntivnikiv sho perehovuvalisya v gorah karalnim zagonam Viklikana uryadovimi reformami ta rosijsko tureckim protistoyannyam gromadyanska vorozhnecha na pivostrovi vzayemne nishennya pribichnikiv protilezhnih politichnih taboriv u borotbi za hanskij prestol sho yiyi rozpochav osmanskij visuvanec Selim Geraj diyi rosijskogo vijska proti krimskotatarskogo naselennya yake pidtrimuvalo Osmansku imperiyu prizveli Krimskij hanat do politichnoyi j ekonomichnoyi nestabilnosti Zubozhile naselennya derzhavi poterpalo vid golodu ta anarhiyi Pitannya pro masove pereselennya hristiyan z Krimu vpershe bulo postavlene z boku carskogo uryadu 1778 general gubernatorom Malorosiyi P Rum yancevim Zadunajskim Cilyami akciyi buli oslablennya Krimskogo hanatu cherez zavdannya zbitkiv jogo gospodarstvu ta demonstraciya nevidstupnosti ta poslidovnosti rosijskoyi zovnishnoyi politiki u pidtrimci hristiyanskogo naselennya Osmanskoyi imperiyi Rozrahunok rosijskogo uryadu gruntuvavsya na perevagah momentu isnuyuchomu politichnomu dosvidi a takozh na vikoristanni dopomogi z boku prihilnogo do Rosiyi duhovnogo chilnika krimskih hristiyan mitropolita Gotskogo i Kafskogo Ignatiya Iakova Gozadino Uprodovzh 1771 72 mitropolit zvertavsya do Pravlyachogo Sinodu ta Katerini II z prohannyam ne zalishati pid vladoyu tatar jogo pastvu Ci listi zvernennya prodiktovani z odnogo boku doviroyu mitropolita do politiki rosijskogo uryadu shodo Krimu i z inshogo jogo zanepokoyennyam z privodu pogliblennya asimilyaciyi krimskih grekiv stali formalnoyu pidstavoyu dlya zdijsnennya uryadovih planiv deportaciyi hristiyan z Krimu Pidgotovka do deportaciyiProekt P Rum yanceva Zadunajskogo vidpovidav namiram Katerini II aneksuvati Krimske hanstvo ta kolonizuvati stepovu Ukrayinu 9 bereznya 1778 imperatricya pidpisala dva reskripti na im ya P Rum yanceva i G Potomkina z nakazom provesti pereselennya vsih hristiyan urumiv rumeyiv virmeniv gruzin ta volohiv yaki meshkali u Krimu na vilni zemli Novorosijskoyi ta Azovskoyi guberniyi Zdijsnennya cih planiv bulo doruchene general poruchiku kn O Prozorovskomu a z kvitnya 1778 general poruchiku grafu O Suvorovu 23 bereznya 1778 roku Rumyancev priznachiv Alyeksandra Suvorova komanduvachem vijskami Krimu i Kubani yakij negajno zibrav kerivnikiv gruzinskoyi virmenskoyi i greckoyi cerkov i zaproponuvav yim razom zi vsima hristiyanami pereselitisya do Rosiyi Naperedodni svogo pereselennya z Krimu greki prozhivali v bilsh nizh 80 naselenih punktah v gorah i na Pivdennomu berezi Krimu Chvert prozhivala v mistah Bilshist miskogo naselennya bula remisnikami a shosta chastina grekiv zajmalasya torgivleyu Osnovnimi zanyattyami silskih zhiteliv buli skotarstvo zemlerobstvo viroshuvali zhito proso pshenicyu yachmin lon na Pivdennomu berezi greki specializuvalisya na sadivnictvi vinogradarstvi ovochivnictvi ribalstvi Hanskij perepis neruhomogo majna skladenogo pid chas deportaciyi pidtverdzhuye vidnosne materialne blagopoluchchya osnovnoyi masi krimskih grekiv a takozh svidchit pro spilnu gospodarsku diyalnist predstavnikiv riznih konfesij i navit svyashennosluzhiteliv Slid vidznachiti viroterpimist sho isnuvala v rannomodernomu Krimu yaka prizvodila do chislennih zmishanih shlyubiv a takozh do tisnih etnichnih kontaktiv sho spriyali integraciyi Anatolij Gerasimchuk navodit fakti z suddivskih knig XVII st musulmanka Fatma iz s Bagatir dochka Gavrila prosila shob z yiyi budinku hristiyani vinesli hrest sho zalishivsya pislya batka i cej hrest buv perenesenij v budinok hristiyanki Veniyi dochki Muhammeda druzhini hristiyanina Balabana U inshomu vipadku hristiyanka Inisha usinovila krimskotatarsku ditinu i zalishila yij use svoye majno Prinalezhnist chleniv odniyeyi sim yi do riznih konfesij takozh ne bula viklyuchennyam u s Aj Georgi hristiyanin Bijgeldi sin Bijberdi sudivsya z druzhinoyu svogo brata musulmankoyu Hangeldi dochkoyu Trandafila z ridnih brativ Syeyita Magometa Top i Bebiya pershi dva buli musulmanami a dva drugi hristiyanami Dzhantemir sin Dmitra buv hristiyanin a sestra jogo Sajme musulmanka u musulmanina Mustafi druzhina Desfina i dochka yih Feodora buli hristiyankami A doslidnik istoriyi osviti v Ukrayini Pavlo Mazur Mariupol navodit fakt isnuvannya u Krimu troh vishih pravoslavnih duhovnih shkil Takim chinom rozpovidi pro zhorstoke povodzhennya z hristiyanami u musulmanskomu Krimu yake stalo osnovnoyu prichinoyu deportaciyi chi to braterskoyi dopomogi hristiyanam z boku Rosiyi ye zvichajnisinkoyu vigadkoyu dlya vipravdannya yihnoyi deportaciyi Bulo she j take Doslidnik Krimu Oleksandr Bertye Delagard pisav Vihodili hristiyani z girkimi ridannyami bigali hovalisya v lisah i pecherah malo togo prijmali musulmanstvo lishe b tilki zalishitisya v ridnij zemli Proti ciyeyi akciyi buli takozh i musulmani Komanduvach Krimskogo korpusu z bereznya 1778 r Alyeksandr Suvorov na yakogo pokladalasya deportacijna akciya z cogo privodu 4 serpnya 1778 r pisav Delo idet svoim cheredom kak by v tom tatary teryaya dushu iz tela ne meshali Pid Bahchisarayem greki pid provodom druzhini starosti odnogo z greckih sil Olgi pidnyali povstannya yake bulo zhorstoko pridushene suvorovskimi chudo bogatyryami Za rodinnimi perekazami pid chas cogo povstannya buli zakoloti bagnetami moyi rodichi Greckij istorik Hristos Laskaridis pisav Mitropolit Ignatij v diyah yakogo ye takozh chastka provini sam viyavivsya zhertvoyu politiki rosijskogo uryadu oskilki pereselennya bulo iniciativoyu rosijskih vlastej Agitaciyu za pereselennya suprovodzhuvav pryamij i nepryamij primus cherez poshirennya dezinformaciyi ta vikoristannya pogroz z boku rosijskih uryadovciv ta yihnih emisariv Prote znachna masa hristiyan pozitivno stavilasya do perehodu u rosijske piddanstvo svidomo jduchi na materialni zhertvi Golovnimi motivami yihnogo viboru bula perspektiva otrimannya vid rosijskogo uryadu znachnih socialno ekonomichnih pilg pov yazanih z nabuttyam statusu inozemnih poselenciv zgidno z rosijskimi zakonami 1751 1762 ta 1763 nadannya zbilshenih zemelnih nadiliv zvilnennya na trivalij strok vid podatkiv ta rekrutskoyi povinnosti tosho Krim togo krimski hristiyani vimagali garantuvati yim okremoyu monarshoyu gramotoyu vilnij ekonosichnij gospodarchij kulturnij i nacionalnij rozvitok v umovah administativnoyi sudovoyi ta konfesijnoyi avtonomiyi sered najgolovnishih vimog zdijsnennya pereselennya za rahunok rosijskoyi derzhavnoyi skarbnici mozhlivist zasnuvannya poselennya na zasadah administrativno teritorialnoyi avtonomiyi kerovanogo vlasnim vibornim organom samovryaduvannya zvilnennya nazavzhdi vid rekrutchini ta na 10 rokiv vid usih podatkiv tosho DeportaciyaMedal iz zobrazhennyam pereselennya Pam yatnik v seli Akciya pereselennya rozpochalasya 28 lipnya 1778 roku koli do Azovskoyi guberniyi virushila persha grupa hristiyan i zavershilasya 18 veresnya 1778 Za nepovnimi oficijnimi vidomostyami na kinec roku Krimskij hanat zalishili 31386 hristiyan iz nih 18395 urumiv i rumeyiv 12612 virmeniv 218 gruziniv ta 161 voloh Rosijskij uryad bilshe roku zvolikav z priznachennyam miscya rozselennya vihidciv z Krimu V ochikuvanni rozporyadzhennya yim dovelosya perezhiti suvoru zimu 1778 79 Navesni 1779 pereselenci pochali vimagati poselennya na zemlyah mizh richkami Dnipro Samara ta Oril vidpovidno do poperednih rishen hristiyanskoyi gromadi uhvalenih she v Krimu Ale oskilki na toj chas ci teritoriyi buli vzhe zaseleni uryad nizkoyu rozporyadzhen voseni 1779 navesni 1780 priznachiv vidvesti inshi zemli dlya poselennya kolishnih krimskih vihidciv Po dorozi z Krimu do Novoselici greki vlashtuvali mitropolitu takij skandal sho vin vtik do kareti Suvorova pid ohoronu rosijskih bagnetiv Perebuvayuchi u kareti Ignatij zalipiv vuha voskom shob ne chuti prokloni svoyeyi pastvi zaznachav istorik Timoshevskij Div takozh Donski virmeni Virmenam nadali teritoriyu v ponizzi richki Don de bulo zasnovano m Nahichevan z 1838 Nahichevan na Donu z 1928 u skladi m Rostov na Donu RF i kilka sil navkolo Chaltir Krim Veliki Sali ru ru yaki ob yednali v Nahichevansku okrugu Div takozh Grecki poselennya Priazov ya Greki gruzini ta volohi otrimali zemli u Pivnichnomu Priazov yi obmezheni z zahodu r Berda zi shodu r Kalmius z pivnochi r Vovcha pritoka Samari 15 serpnya 1780 bulo zasnovane misto Mariupol yake stalo centrom novoutvorenogo povitu piznishe Mariupolska okruga Tut pereselenci zasnuvali 21 selo Besheve Bogatir Velika Karakuba Velikij Yanisol Georgiyivka Kamara Karan Kermenchik Kostyantinopol Laspa Malij Yanisol Mangush Sartana Starij Krim Stila Ulakli Chemrek abo Dzhemrek 1781 priyednane do s Malij Yanisol Cherdakli Chermalik Urzuf ta Yalta U nih zvodilisya hrami odnojmenni z timi sho zalishilisya v Krimu U deyakih selah yak napriklad Urzuf grekam peredavalisya kozacki cerkvi Neprosto skladalisya vidnosini mitropolita z pereselencyami Yaksho v Krimu mitropolit buv ne tilki duhovnoyu osoboyu ale i suddeyu svogo narodu to v Mariupoli jogo takih prav pozbavili natomist pochalisya tertya z miscevoyu vladoyu Zi smertyu mitropolita Ignatiya bulo postavleno zhirnu tochku na cerkovnij avtonomiyi krimskih hristiyan Vsi yihni cerkvi bulo peredano u volodinnya Svyatijshogo Sinodu u Peterburzi a zvidti Katerinoslavskij yeparhiyi pravoslavnoyi cerkvi Zgidno z oficijnimi vidomostyami 1781 u Mariupolskomu poviti meshkalo 14483 grekiv sho majzhe na 3912 osib menshe nizh vijshlo z Krimu 1778 Trivali negarazdi i nevlashtovanist pereselenciv na novomu misci visoka smertnist prizveli do gromadskogo nespokoyu i poshirennyu u yihnomu seredovishi nastroyiv do reemigraciyi Uryad Katerini II pripinyav sprobi povernennya hristiyan u Krim zastosovuyuchi policijni metodi U rezultati deportaciyi hristiyanskogo naselennya z Krimu ekonomika krayini pozbavlena znachnoyi masi svogo virobnika bula istotno pidirvana sho pospriyalo priskorennyu aneksiyi hanatu Rosijskoyu imperiyeyu 1783 LiteraturaPolnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii t 21 SPb 1830 Otvod zemli grekam pereselivshimsya iz Kryma k Azovskomu moryu Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej 1858 t 4 Dubrovin N Prisoedinenie Kryma k Rossii Reskripty pisma relyacii doneseniya t 1 3 SPb 1886 Suvorov A V Pisma M 1986 Rabbi Azarya Sobytiya sluchivshiesya v Krymu v carstvovanie Shagin Girej hana Vremennik Imperatorskogo Moskovskogo obshestva istorii i drevnostej rossijskih 1856 kn 24 Druzhinina E I Severnoe Prichernomore v 1775 1800 gg M 1959 Sokolov I I Z istoriyi kolonizaciyi Mariupolshini emigraciya na Mariupolshinu grekiv z Krimu 1778 go roku Zapiski istoriko filologichnogo tovaristva Andriya Bileckogo vip IV kn 2 K 2006 Bacak N I Grecka spilnota Nadazov ya etnokulturni procesi XVIII pochatok XX stolittya K 2010 PrimitkiKrimski deportaciyi vid Yekaterini II do Stalina Oficijnij veb sajt UINP old uinp gov ua Procitovano 21 serpnya 2024 Mayemo zrujnuvati rosijski narativi pro Krim Elmaz Asan Novini Ukrayinske radio www nrcu gov ua ua Procitovano 19 serpnya 2024 V E Vozgrin Istoriya krymskih tatar Tom II II Anneksiya 4 Pervaya krymskaya deportaciya b Vyselenie krymskih hristian krimoved library ru Procitovano 19 serpnya 2024 Shurhalo Dmitro 5 serpnya 2018 Persha aneksiya Krimu 235 rokiv tomu Rosiya todi takozh porushila domovlenosti istorik Radio Svoboda ukr Procitovano 19 serpnya 2024 Gedo A V Aradzhioni M A 1 chervnya 2019 POLITIChNI PRIChINI PERESELENNYa GREKIV IZ KRIMU DO PIVNIChNOGO PRIAZOV Ya U 1778 R ZA ARHIVNIMI DZhERELAMI Shodoznavstvo ukr 84 s 3 54 doi 10 15407 skhodoznavstvo2019 84 003 Procitovano 19 serpnya 2024 Novini Ukrayini Krimski deportaciyi vid Katerini II do Stalina galinfo com ua Procitovano 19 serpnya 2024 Odna z pershih deportacij imperiyi Yak krimskimi grekami zaselili Dike Pole Istorichna pravda Procitovano 19 serpnya 2024 Krimska doba istoriyi nadazovskih grekiv Vihid z Krimu Mariupol turistichne misto ukr 9 sichnya 2024 Procitovano 19 serpnya 2024 Deportaciya naselennya z Krimu ukr Procitovano 19 serpnya 2024 Novyj Krym s russkim ukladom deportaciya davnih narodiv pivostrova crimea is ukraine org ukr Procitovano 19 serpnya 2024 Odna z pershih deportacij imperiyi Yak krimskimi grekami zaselili Dike Pole Istorichna pravda Procitovano 19 serpnya 2024 PERESELENNYa HRISTIYaN KRIMSKOGO HANATU DO PIVNIChNOGO PRIAZOV Ya 1778 1780 resource history org ua Procitovano 19 serpnya 2024