Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

жупаніяВировитицька жупанія Virovitička županijaЗагальна інформаціяІнші назви Verőce vármegyeВходила до складу Королівст

Вировитицька жупанія

Вировитицька жупанія
жупанія
Вировитицька жупанія
Virovitička županija
image
Загальна інформація
Інші назви Verőce vármegye
Входила
до складу 		Королівство Хорватії і Славонії
Сучасна
локація 		image Хорватія
Період
уживання
топоніма 		XII ст. — 1920
Населення 272 430 душ (1910)
Площа 4 867 км2 (1910)
Розташування на карті
image
Положення жупанії (жовтим) у межах Королівства Хорватії та Славонії (зеленим)
Держави на території Вировитицької жупанії
image Австро-Угорщина (1868 — 1918)
image Держава словенців, хорватів і сербів (1918—1920)
image Королівство сербів, хорватів і словенців (1920—1922)

Вировитицька жупанія (хорв. Virovitička županija, угор. Verőce vármegye, лат. Comitatus Veröcenzis) — адміністративно-територіальна одиниця (жупанія) Королівства Хорватія і Славонія, що входило до угорської частини дуалістичної Австро-Угорщини. Простягалася вздовж правого (південного) берега річки Драва аж до її впадіння в Дунай. Її адміністративним центром спочатку була Вировитиця, а наприкінці XVIII століття його перенесли в Осієк (угор. Eszék).

image
Історична карта Вировитицької жупанії

Історія

Територія Вировитицької жупанії належала до Хорватського королівства, яке 1102 року вступило в особисту унію з Угорським королівством, а 1526 року спільно з ним увійшло в монархію Габсбургів.

Уперше Вировитицька жупанія, чи то пак вировитицький жупан, згадується 1269 року. Середньовічна Вировитицька жупанія простиралася довкола Вировитиці, на сході — до Вашки (яку вона не включала), на заході — до Шпишич-Буковиці, на півдні — до Сухополя, а на півночі впиралася у Драву.

У 1541—1552 роках цю територію завоювала Османська імперія (саму Вировитицю — у 1547 році). Правління турків тривало до 1687 року. 1718 року, після того, як цю місцевість відвоювали в Османської імперії, жупанію було відновлено. Коли 1918 року хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною, жупанія опинилася в Державі словенців, хорватів і сербів, а 4 червня 1920 року, за Тріанонським договором, увійшла до новоутвореного Королівства СХС, де в 1924 році потрапила до складу новоствореної .

Населення

1900 року жупанія налічувала 243 101 жителя, які поділялися на такі мовні спільноти:

Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади:

1910 року жупанія налічувала 272 430 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:

Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:

Адміністративний поділ

Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ: 

Дистрикти
Район Столиця
Virovitica Вировитиця
Đakovo Джаково
Donji Miholjac Доній Михоляць
Našice Нашиці
Osijek Осієк
Slatina Слатина
Муніципальні міста
Осієк

Примітки

  1. Ethnic Groups and Population Changes in Twentieth-Century Central-Eastern Europe (англ.). M.E. Sharpe. ISBN .
  2. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 6 грудня 2012.
  3. . Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2012.

Посилання

  • ARHINET — Virovitička županija (хор.)

Література

  • Taube, Friedrich Wilhelm von (1777). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 1. Leipzig. (нім.)
  • Taube, Friedrich Wilhelm von (1777). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 2. Leipzig. (нім.)
  • Taube, Friedrich Wilhelm von (1778). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 3. Leipzig. (нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

zhupaniyaViroviticka zhupaniya Viroviticka zupanijaZagalna informaciyaInshi nazvi Veroce varmegyeVhodila do skladu Korolivstvo Horvatiyi i SlavoniyiSuchasna lokaciya HorvatiyaPeriod uzhivannya toponima XII st 1920Naselennya 272 430 dush 1910 Plosha 4 867 km2 1910 Roztashuvannya na kartiPolozhennya zhupaniyi zhovtim u mezhah Korolivstva Horvatiyi ta Slavoniyi zelenim Derzhavi na teritoriyi Virovitickoyi zhupaniyi Avstro Ugorshina 1868 1918 Derzhava slovenciv horvativ i serbiv 1918 1920 Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv 1920 1922 Viroviticka zhupaniya horv Viroviticka zupanija ugor Veroce varmegye lat Comitatus Verocenzis administrativno teritorialna odinicya zhupaniya Korolivstva Horvatiya i Slavoniya sho vhodilo do ugorskoyi chastini dualistichnoyi Avstro Ugorshini Prostyagalasya vzdovzh pravogo pivdennogo berega richki Drava azh do yiyi vpadinnya v Dunaj Yiyi administrativnim centrom spochatku bula Viroviticya a naprikinci XVIII stolittya jogo perenesli v Osiyek ugor Eszek Istorichna karta Virovitickoyi zhupaniyiIstoriyaTeritoriya Virovitickoyi zhupaniyi nalezhala do Horvatskogo korolivstva yake 1102 roku vstupilo v osobistu uniyu z Ugorskim korolivstvom a 1526 roku spilno z nim uvijshlo v monarhiyu Gabsburgiv Upershe Viroviticka zhupaniya chi to pak virovitickij zhupan zgaduyetsya 1269 roku Serednovichna Viroviticka zhupaniya prostiralasya dovkola Virovitici na shodi do Vashki yaku vona ne vklyuchala na zahodi do Shpishich Bukovici na pivdni do Suhopolya a na pivnochi vpiralasya u Dravu U 1541 1552 rokah cyu teritoriyu zavoyuvala Osmanska imperiya samu Viroviticyu u 1547 roci Pravlinnya turkiv trivalo do 1687 roku 1718 roku pislya togo yak cyu miscevist vidvoyuvali v Osmanskoyi imperiyi zhupaniyu bulo vidnovleno Koli 1918 roku horvatskij parlament rozirvav derzhavno pravovi vidnosini z Avstriyeyu ta Ugorshinoyu zhupaniya opinilasya v Derzhavi slovenciv horvativ i serbiv a 4 chervnya 1920 roku za Trianonskim dogovorom uvijshla do novoutvorenogo Korolivstva SHS de v 1924 roci potrapila do skladu novostvorenoyi Naselennya1900 roku zhupaniya nalichuvala 243 101 zhitelya yaki podilyalisya na taki movni spilnoti horvatska 114 018 46 9 nimecka 43 577 17 9 serbska 41 998 17 3 ugorska 33 298 13 7 slovacka 4 278 1 8 ruska 94 0 0 rumunska 21 0 0 inshi chi nevidomi 5 817 2 4 Zgidno z perepisom naselennya 1900 r zhupaniya vklyuchala taki religijni gromadi rimokatoliki 188 139 77 4 pravoslavni serbi 42 381 17 4 yudeyi 5 044 2 1 kalvinisti 4 396 1 8 lyuterani 2 330 1 0 grekokatoliki 116 0 0 unitariani 8 0 0 inshe chi nevidomi 147 0 0 1910 roku zhupaniya nalichuvala 272 430 zhiteliv yaki podilyalisya na taki movni spilnoti horvatska 137 394 50 4 nimecka 40 766 15 0 serbska 46 658 17 1 ugorska 37 656 13 8 slovacka 3 691 1 4 ruska 439 0 02 rumunska 64 0 0 inshi chi nevidomi 5 762 2 1 Zgidno z perepisom naselennya 1910 r zhupaniya vklyuchala taki religijni gromadi rimokatoliki 211 206 77 5 pravoslavni serbi 47 994 17 6 yudeyi 5 199 2 0 kalvinisti 5 112 1 9 lyuterani 2 176 0 8 grekokatoliki 677 0 2 unitariani 1 0 0 inshe chi nevidomi 65 0 0 Administrativnij podilZhupaniya na pochatku HH st mala takij administrativno teritorialnij podil DistriktiRajon StolicyaVirovitica ViroviticyaĐakovo DzhakovoDonji Miholjac Donij MiholyacNasice NashiciOsijek OsiyekSlatina SlatinaMunicipalni mistaOsiyekPrimitkiEthnic Groups and Population Changes in Twentieth Century Central Eastern Europe angl M E Sharpe ISBN 9780765618337 KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 6 grudnya 2012 Kt lib pte hu Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2012 PosilannyaARHINET Viroviticka zupanija hor LiteraturaTaube Friedrich Wilhelm von 1777 Historische und geographische Beschreibung des Konigreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien T 1 Leipzig nim Taube Friedrich Wilhelm von 1777 Historische und geographische Beschreibung des Konigreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien T 2 Leipzig nim Taube Friedrich Wilhelm von 1778 Historische und geographische Beschreibung des Konigreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien T 3 Leipzig nim

Дата публікації:
Топ