Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Публій Пу блій Вергі лій Верґі лій Маро н лат Publius Vergilius Maro

Вергілій Публій Марон

Вергілій Публій Марон
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій.

Пу́блій Вергі́лій (Верґі́лій) Маро́н (лат. Publius Vergilius Maro; 15 жовтня 70 до н. е. — 20 вересня 19 до н. е.) — найвидатніший поет стародавнього Риму та один із найвизначніших поетів античної літератури, автор епосу «Енеїда», який оспівує легендарне походження римського народу.

Вергілій
лат. Publius Vergilius Maro
image
Народився15 жовтня 70 до н. е.[2]
d, Цізальпійська Галлія, Римська республіка[4][2]
Помер21 вересня 19 до н. е.[1][2] (50 років)
Бриндізі, Італія (Стародавній Рим), Римська імперія[5][4][2]
Похованняd
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьпоет, письменник
Відомі учніd
Знання мовлатина[6]
Напрямокd
Жанрепос і d
Magnum opusБуколіки, Георгіки і Енеїда
Матиd
Родичіd

Життя

Відомостей про його життя небагато, а ті, що є, дійшли до нас у вигляді розрізнених цитат пізніших римських авторів і в складі семи коротких начерків життєписів знаменитих людей з-під пера Светонія, яких часто приписують Елію Донату, оскільки текст зберігся в його рукопису. Деякі незалежні біографічні відомості містяться в «Життєписі» . Також імовірно, що усі біографії мають за джерело записки сучасників Вергілія.

Серед імен Вергілія, Публій цілком звичайне для римлянина, інші два, очевидно, мають етруське походження, хоч ім'я Вергілій носили багато хто з латинів.

Батько поета був, імовірно, латином, чий рід декількома поколіннями раніше осів у північній Італії, яка називалася тоді Цізальпійською Галлією. Про його життя майже нічого невідомо: повідомляється лише, що був він або гончарем, або навіть посильним — та що одружився з дочкою свого хазяїна, а потім промишляв розведенням бджіл і продажем лісу. Ім'я матері Вергілія, Магія Полла, також звучить на етруський штиб; у Вергілія ще були щонайменше два брати, проте до його повноліття батьки, певно, вже померли.

Вергілій народився 15 жовтня 70 до н. е. біля Мантуї, у селищі Анди (часто його ототожнюють з сучасним ). За переказом Светонія, його матері під час вагітності наснилося, начебто вона народила лаврову гілку, що, торкнувшись землі, відразу пустила корені й виросла у зріле дерево з безліччю різних плодів і квітів.

Вергілій отримав добру освіту: до 15-літнього віку в Кремоні, а потім у Медіолані (сучасний Мілан). Коли було йому років із 19 (близько 51 до н. е.) Вергілій приїхав до Риму навчатися риторики — у ті часи обов'язкової частини вищої освіти, необхідної для політичної кар'єри. Пробувши в Римі близько року, він приєднався до заснованого Філодемом у Неаполі гуртка епікурейців, який очолював . І хоч Вергілій готувався до кар'єри адвоката, природна сором'язливість визначила його життя як поета.

Светоній писав, що Вергілій був високого зросту, міцної статури, на обличчя смаглявий, скидався на селянина, але не відрізнявся міцним здоров'ям: особливо страждав він животом, горлом, головним болем і часто робив собі кровопускання. Помірний у їжі й вині, він полюбляв хлопчиків, — і особливо любив Цебета та Олександра, якого йому подарував Азіній Полліон і який у другій еклозі «Буколік» названий Алексідом. Ходили чутки, що жінка на ім'я Плотія Гієрія пропонувала Вергілієві співжиття з нею, але той рішуче відмовився. В іншому він був все життя настільки чистий і у висловлюваннях, і в думках, що в Неаполі його зазвичай називали Парфеній
(з грец. дівчина, з натяком на цнотливість), а коли він показувався на вулиці, приїхавши зрідка до Риму, люди починали ходити за ним по п'ятах і показувати на нього, — він укривався від них у найближчому будинку.

У політичному житті Вергілій участі не брав, та завдяки щедротам друзів, його статок досяг десяти млн сестерціїв, і він мав будинок на Есквіліні поруч із оселею Мецената. Близько 41 року до н. е., після вбивства Цезаря, маєток було віднято для передачі ветеранам нового владики Рима, Октавіана Августа. Поет поспішив до Риму і за допомогою своїх друзів домігся повернення власності.

У Неаполі чи поблизу нього, Вергілій прожив майже все своє життя. Лише зрідка відвідував він Рим, бував на Сицилії й у Таренті, та один раз відвідав Грецію.

На п'ятдесят другому році життя () Вергілій пустився у велику подорож Грецією, щоб наступні три роки займатися відшліфовкою своєї поеми «Енеїда». Прибувши до Афін, Вергілій зустрівся тут з Октавіаном Августом, після чого вирішив відмовитися від поїздки і повернутися з ним до Італії. При огляді Мегар він серйозно занедужав, на кораблі хвороба ще посилилася, і незабаром після прибуття в Вергілій помер 20 вересня 19 року до н. е.

Прах його перенесли до Неаполя і поховали біля другого каменя на Путеоланському шляху; для своєї гробниці він склав такий двовірш:

У Мантуї був народжений, помер у Калабрії, спочиваю
У Парфенопеї — оспівував пасовиська, села, вождів.
Де пасовища — натяк на твір «Буколіки», села — на «Георгіки», вождів — на «Енеїду».

Половину майна він заповів , своєму зведеному брату, чверть — Октавіану Августу, дванадцяту частину — Меценату, інше — та . За Светонієм, ще до від'їзду з Італії Вергілій домовлявся з Варієм, що якщо з ним що-небудь трапиться, той спалить незавершену «Енеїду»; але Варій відмовився. Вже перебуваючи при смерті, Вергілій наполегливо вимагав свою книжкову скриньку, щоб самому її спалити; але коли ніхто йому не приніс, він більше не зробив ніяких особливих розпоряджень щодо цього і доручив свої твори Варію і Тукку з умовою, щоб вони не видавали нічого, що не видано ним самим. Але, на щастя, за наказом Октавіана Августа «Енеїду» видано з незначними виправленнями.

На його честь названо парк у Неаполі.

Творчість

image
Вергілій та обидві руки від нього музи: Кліо і Мельпомена. Мозаїка 3 століття із сучасного Суса, Туніс

Перші поетичні спроби Вергілія належать до шкільних років і написані в дусі панівного тоді «неотеричного» напрямку, головним представником якого був Катулл; для цього напряму була характерна байдужність до політичних і соціальних проблем, яка розвинулася в розорених громадянськими війнами групах середніх римських станів, і індивідуалістичне ставлення до життя. «Неотерична» поезія, розрахована на невелике і замкнуте коло освічених читачів, культивувала винятково малі жанри, головним чином епіграми й невеликі поеми за зразком елліністичних . Розроблялися переважно міфологічні теми з наголосом на патетичні положення й зображення щиросердних переживань героїв. Невеликі розміри поем компенсувалися ретельною обробкою вірша, наближенням його до суворих норм елліністичної метрики і щедро розсипаними блискітками «ученості»; оригінальність творчості цінувалася нижче, ніж стилізація і перероблення уже наявного в літературі матеріалу. Ці настрої обумовили вибір у філософські вчителі епікурейця , представника вчення, що закликало до повного суспільного індиферентизму. У літературних колах, з якими Вергілій зав'язав міцні зв'язки, він вправлявся у складенні жартівливих епіграм у стилі Катулла.

«Буколіки»

Докладніше: Буколіка

Твір «Буколіки» (від грец. «bukolika», від «bukolikos» — «пастушачий») світ побачив у 39 році до н. е. і саме цей твір Вергілій вважав початком своєї літературної діяльності. Вони складаються з 10 («обраних віршів»), з яких 6 є діалогами між пастухами; найчастіше пастухи змагаються між собою в співі (еклоги 3, 5, 7, 8), вимовляючи при цьому або цілі вірші (екл. 5 і 8), або перекидаючись репліками в 2 (екл. 3) або 4 (екл. 7) вірша. Ці короткі пісеньки, відтворюючи іноді прийоми народного стилю (паралелізм членів, приспів), були досить придатним матеріалом для реформи поетичної мови, зробленої Вергілієм, і яка стала основою для всього подальшого розвитку римської поезії. Довгі й заплутані періоди стародавньої римської поезії (іноді до 20 віршів) Вергілій замінив короткими реченнями з ясним членуванням на частини й без накопичення підрядних, переніс таким чином у поетичну мову навички античної художньої прози. Кожна еклога — складна мозаїка мотивів і окремих висловів, запозичених з різних віршів Феокріта. Проте, в той час коли у грецького поета іноді ще зустрічаються жанрові картинки, у Вергілія побутовий матеріал відіграє незначну роль. Центр ваги — у переживанні пастухів, які віддаються любові та поезії; охоче вводяться і народні повір'я. Пастухи Вергілія — цілком умовні фігури для проголошення плавних віршів у «ніжному» стилі з гостро відточеними сентенціями, котрі поет найчастіше більше цінує, ніж сувору витриманістю ситуації цілого вірша.

Події громадянської війни, яка почалася після вбивства Цезаря, служать матеріалом для діалогів між пастухами в еклогах 1 і 9; у 1 еклозі до вуст пастуха Тітіра вкладена хвала божественному юнаку, який дозволив йому залишитися на своїй ділянці, тоді як усі сусіди вигнані. Зовсім особливе місце займає знаменита 4 еклога, що є хвалою новому політичному порядкові, убраною у форму оракула, котрий провіщує близьке народження нового бога, який врятує світ. Древні християни бачили в цьому хлопчику Христа; 4 еклога дійсно ґрунтується на тих самих релігійних уявленнях еллінізму, з яких згодом виросло християнство. «Буколіками» Вергілій звернув на себе увагу Октавіана Августа і його сподвижника Мецената, які були зацікавлені в літературній пропаганді ідеологічних основ нового ладу. Цей лад вимагав нової державницької ідеології, пофарбованої в романтичне преклоніння перед римською стародавністю.

Успішно зображена «золота доба» дуже нагадує текст Біблії, і насамперед через це Вергілія згодом назвали «християнином до Христа». Порівняння: IV еклога «Буколік»:

«Хлопчику любий! Надійдуть часи, і побачиш ти небо…
Зразу ж родюча земля принесе тобі перші дарунки:
Ладан поземний та кручений плющ, зростить без насіння,
Лотосом все поцвіте, засміється веселим аконтом,
Кози самі понесуть молоко з полонини додому,
Смирна худоба без страху на лева глядітиме в полі.
Квіти ласкаві, рясні проростуть край своєї колиски.
Згине і ворог твій — змій, і все зілля отрутне загине…»

Біблія. Книга пророка Ісаії. 11.6-9

«…І замешкає вовк із вівцею,
І буде лежати пантера з козлям,
І будуть разом телятко й левчук…
І буде бавитися немовлятко над діркою гада,
І відняте від перс дитинча
Простягне свою руку над нору гадюки, —
Не вчинять лиха та шкоди не зроблять…»

Особливого поширення таке прочитання Вергілія набуло в добу Середньовіччя, коли церква безроздільно панувала над усіма сферами життя. Але тоді ж виникло й протилежне сприйняття Вергілія: як чаклуна, мага, чорнокнижника (на кшталт Фауста з німецьких «народних книг» або трагедії Й. Гете). Навіть ім'я його діда — Магній — тлумачилося відповідно. Не в останню чергу тому, що Вергілій дуже вдало описав Аїд, де «побував» його Еней.

Успіх «Буколік» перевершив найсміливіші сподівання, їхній автор став знаменитістю і на нього звернув увагу сам Меценат.

Меценат і «меценатство»

Гай Цільній Меценат (близько 74 р. до н. е. — бл. 8 р. до н. е.) був другом і сподвижником Октавіана Августа. У 40-30-х роках до н. е. він організував гурток літераторів, у якому провідними фігурами стали Вергілій, лірик Горацій і драматург Варій. Нова поетична школа швидко досягла блискучих успіхів: Горацій завершив «Сатири» (30 рік до н. е.) та «Еподи», через рік Вергілій на тріумфальних іграх поставив популярну тоді трагедію «Фієст» (текст утрачено). Горацій видав три книги «Од» (23 р. до н. е.) і «Послання» (20 р. до н. е.). У 19 році до н. е. помер Вергілій, так і не дописавши та заповівши спалити «Енеїду». Але Варій, за наказом Августа, опублікував її доопрацьований текст. Нарешті на урочистостях на честь Нового Віку (17 р. до н. е.) прозвучав «Ювілейний гімн» Горація.

У всіх творах прямі похвали особисто Августові зустрічалися рідко, але відчувалася підтримка його політики. Так, в «Одах» Горація було оплакане падіння Республіки і уславлений її відроджувач — Август. Звісно, це лицемірство, адже насправді Октавіан у Римі якраз донищив Республіку та заснував Імперію. Але він підкреслено зберігав республіканську термінологію та атрибутику (сенат, консульство), навіть себе він іменував не імператором, а принцепсом, «першим поміж рівних» (primus inter pares), хоча фактично влада в нього була імператорською: одноосібною і необмеженою.

«Георгіки» Вергілія, продовжуючи традицію Гесіодового дидактичного епосу («Роботи й дні»), привертають увагу до прадавніх римських чеснот: благочестивості, твердості, надійності, стриманості, працьовитості, простоти, любові до землі тощо. Центральним твором цього напрямку була «Енеїда»: вона немов синтезувала події минулого і сьогодення, прославляючи Юліїв, уславляла всю Римську державу.

Новий зміст вимагав нових форм. Члени гуртка Мецената «стали на плечі» своїх літературних попередників — неотериків, запозичивши в них високу поетичну техніку. Але якщо неотерики ще лише шукали, то меценатівці вже засвоювали знайдене; якщо в перших стиль був темний, то в других — уже прозорий; якщо неотериків цікавило передовсім приватне, інтимне життя (otium), то меценатів — насамперед життя суспільне, державне (negotium).

Крім того, Меценат забезпечував членам гуртка зв'язок з Августом, підтримуючи членів гуртка матеріально (так, він подарував Горацієві маєток поблизу Риму).

Недаремно ім'я Мецената згодом стало означати щось на кшталт сучасного спонсора (в Україні нині функціонує «Ліга українських меценатів»).

«Георгіки»

За пропозицією Мецената Вергілій написав «Георгіки», дидактичну поему про сільське господарство і працював над ними 7 років (приблизно 37-30 до н. е.). Поета привабило завдання боротьби з матеріалом, що важко піддається естетичному оформленню, і він виконав його з набагато більшим успіхом, ніж елліністичні автори дидактичних поем.

«Георгіки» складаються з 4 книг: 1. «Про посівне господарство», 2. «Про культуру винограду і плодоносних дерев», 3. «Про скотарство», 4. «Про бджіл» (за звичайним порядком розташування в римських сільськогосподарських творах). Поема розцвічена стилістичними орнаментами, блискучими описами, картинами стилізованого в ідилічні тони сільського життя. При стилістичній обробці Вергілій широко використовував старий літературний матеріал, відповідно до традицій «неотериків», які залишили глибокий слід на усій творчості Вергілія. Спокійну об'єктивність дидактичної поезії еллінізму він замінює високим пафосом, що досягає найбільшої напруженості в численних відступах, серед яких слід особливо зазначити хвалу Італії і хвалу мирному сільському життю в другій книзі як літературне оформлення актуальних політичних гасел. По всьому твору розсипані хвали Меценатові (прославляє його разом з Октавіаном).

У другій книзі оспівані сорти винограду (метімнейський — основний лесбоський, фаський — грецького походження, мареотідський — єгипетський сорт з дрібним насінням, псіфея — високоцукристий, лагеос — скоростиглий, фалернський — найкращий місцевий сорт Риму, амінейський, фанейський, родоський і інші), з яких вироблялися знамениті в давнину вина — фасоське, аргітське, родоське та інші.

«Георгіки» — друга поема Вергілія, написана з метою порушити любов до землеробства в душі ветеранів, нагороджених землями. Взявши за зразок Гесіода, Вергілій, проте, не входить, подібно до свого грецьким зразком, в усі подробиці сільськогосподарської справи — ​​його мета показати в поетичних образах принади сільського життя, а не написати правила, як сіяти і жати; тому деталі хліборобської праці його займають лише там, де вони представляють поетичний інтерес. З Гесіода Вергілій взяв лише вказівки щасливих і нещасних днів і деяких землеробських прийомів. Найкраща частина поеми, тобто відступу натурфілософского характеру, більшою частиною почерпнута з Лукреція.

«Георгіки» вважають найдосконалішим твором Вергілія за чистоту і поетичну завершеність вірша. У них, разом з тим, найглибше відбився характер поета, його погляд на життя і релігійні переконання; це — поетичні етюди про гідність праці. Землеробство в його очах — свята війна людей проти землі, і він часто порівнює подробиці землеробського побуту з військовим життям. «Георгіки» служать також протестом проти атеїзму, що поширився останнім часом в республіці; поет допомагає Августу порушувати в римлянах згаслу віру в богів і сам щиро пройнятий переконанням в існуванні вищого Промислу, що керує людьми. Одним з наслідувачів Вергілія був .

У 2023 році, під час розвідки в муніципалітеті Орначуелос провінції Кордова (Іспанія), археологи з університетів Кордови, Севільї та Монпельє відшукали глиняний фрагмент римської масляної амфори, на якому був нанесений вірш Вергілія. Експерти назвали знахідку «виключною», тому що вперше вірші поета були виявлені на римській амфорі. Було встановлено що цей фрагмент амфори був з римської провінції Бетика та виготовлений близько 1800 років тому. Шляхом накладання, дослідники змогли розшифрувати текст і зробити висновок, що він відповідає сьомому та восьмому віршам першої книги «Георгіки», яка присвячена сільському господарству та життю у сільській місцевості, написаній у 29 р. до н. е., в якій говориться: "Auoniam[pingui]glandem m[utauit]aresta, poq[ulaque][inuen]tisAqu[eloia][miscu]it[uuis]C[ambió] ] [con la uva descubierta]".

«Енеїда»

Докладніше: Енеїда

Головний твір Вергілія — героїчна поема «Енеїда». В основі її лежить сказання про благочестивого троянця Енея, сина Анхіза й Венери, який втік під час пожежі Трої в латинську землю. За офіційною версією римляни вважалися нащадками троянців, а рід Юліїв, до якого зараховував себе Октавіан Август, вів своє походження від самого Енея. Поема Вергілія мала стати хвалою предкам Октавіана і древніх установлень, реставратором яких той себе вважав. Новий літературний смак, який звернувся до класичних зразків, вимагав створення великого епосу, збагаченого новим соціально-політичним і релігійно-філософським змістом; і Вергілій створив новий тип епічної поеми.

У побудові «Енеїди» підкреслене прагнення створити римську паралель поемам Гомера. Більшість мотивів «Енеїди» Вергілій знайшов вже в наявних обробленнях сказання про Енея, але вибір і розташування їх належать самому Вергілію і підпорядковані його поетичному завданню. Не тільки в загальній побудові, а й у цілому ряді сюжетних деталей і в стилістичній обробці (порівняння, метафори, епітети тощо) виявляється бажання Вергілія «суперничати» з Гомером.

Тим гостріше виявляються глибокі відмінності. «Епічний спокій», любовне вимальовування деталей не приваблюють Вергілія. «Енеїда» являє собою низку оповідань, повних драматичного руху, строго концентрованих, патетично напружених; ланки цього ланцюга з'єднані майстерними переходами і спільною цілеспрямованістю, що створює єдність поеми. Її рушійна сила — воля долі, яка веде Енея до заснування нового царства в латинській землі, а нащадків Енея до влади над світом. «Енеїда» повна оракулами, віщими снами, дивами й знаменнями, які керують кожною дією Енея і провіщають прийдешню велич римського народу і звитяги його діячів аж до самого Октавіана Августа.

Масових сцен Вергілій уникає, виділяючи звичайно кілька фігур, щиросердечні переживання яких і створюють драматичний рух. Драматизм посилюється стилістичною обробкою: Вергілій вміє майстерним добором і розташуванням слів додавати стертим формулам повсякденної мови велику виразність і емоційне забарвлення.

У зображенні богів та героїв Вергілій ретельно уникає грубого і комічного, що так часто трапляється в Гомера, і прагне до «благородних» афектів. У ясному членуванні цілого на частини й у драматизації частин Вергілій знаходить потрібний йому середній шлях між Гомером і «неотериками» і створює нову техніку епічного оповідання, що протягом століть слугувала зразком для наступних поетів.

Щоправда, герої Вергілія автономні, вони діють поза середовищем і є маріонетками в руках долі, але таке було життєвідчування атомізованого суспільства елліністичних монархій і Римської імперії. Головний герой Вергілія, «благочестивий» Еней, з його своєрідною пасивністю в добровільному підпорядкуванні долі, втілює ідеал стоїцизму, що став майже офіційною ідеологією; у мандрах Енея супроводжує безстрашний зброєносець Ахат, відданість якого стало прозивним. І сам поет виступає як проповідник стоїчних ідей: картина підземного царства в 6-й пісні, з муками грішників і блаженством праведних, намальована відповідно до уявлень стоїків. «Енеїда» була закінчена лише начорно. Але і в цьому «чорновому» вигляді «Енеїда» відрізняється високою досконалістю вірша, поглиблюючи реформу, розпочату в «Буколіках».


Інші твори

Вергілію приписувався ще ряд дрібних творів, зокрема, «Appendix Vergiliana». Безсумнівно справжніми є лише деякі вірші з «Каталептон». Автентичність інших сумнівна.

Спадщина

Дуже скоро Вергілій став класиком. Уся пізніша римська поезія повна запозичень з Вергілія. Відомим граматики, які займалися тлумаченням Вергілія були: Велій Лонг, Елій Донат, Проб, Квінт Теренцій Скавр, Асконій Педіан, Прісціан.

Згадане вище тлумачення 4-ї еклоги додавало Вергілію особливе значення й в очах християн як в античності, так і в середньовіччі; тому твори його дійшли в дуже великій кількості списків. Вергілій вважався джерелом знання, навіть «чарівником», носієм вищого одкровення, за книгами Вергілія ворожили. Дуже великий вплив Вергілія на латинську поезію середніх століть: часто з окремих віршів Вергілія складалися нові твори. Вплив Вергілія помітний і на середньовічному епосі на народних мовах. Данте обрав Вергілія у провідники пеклом і чистилищем. У XVI—XVIII ст. Вергілія вважали найбільшим світовим поетом, знаходячи його більш «галантним», ніж Гомер. Героїчна і пастушача поема цього часу розвивається під знаком наслідування Вергілію; комічна поема охоче пародіює його («травестія», «бурлеск»), напр. «Перелицьований Вергілій» (1648—1653), «Виргилиева Енеида, вывороченная наизнанку» Н. П. Осипова й (1791) і знамените українське «перелицювання» Івана Котляревского (1798).

Вергілій і Котляревський

Твори Вергілія мали дуже велику популярність серед освіченого населення Європи. Християнська церква також не забороняла їх. Навпаки, за його творами вивчали латину навіть клірики.

З'явилося дуже багато пародій на твори Вергілія. Перша пародія «Енеїди» — «Перелицьована Енеїда» (Італія, Дж. Лаллі, 1663 р.). У Франції дуже популярною була поема П. Скаррона «Перелицьований Вергілій» (1648—1653 рр.). Поема-травестія відрізняється від оригіналу зниженням тону, перетворенням богів та героїв на паризьких міщан. У творі існують пародії на величні події. У Франції народилися також наступні пародії на оригінал Вергілія: «Любов Енея і Дідони» (А. Фюретьєр), «Бурлескне пекло» та «Бурлескна Енеїда» (Дюфреруа), «Смішна Енеїда» (Ж. Фребеф), «Війна Енея в Італії» (Барсія) та ін.

Але неперевершеним взірцем бурлеску й травестію є «Вергілієва Енеїда» Івана Котляревського, яка складалася з шести частин і повністю вийшла у світ тільки 1842 року. У сюжеті за смішною формою автор приховав мрію українського народу про незалежність своєї країни. Тут є зв'язок із внутрішніми подіями в Україні 1775 року, коли була зруйнована Запорізька Січ. Це символ падіння фортеці національного вільнолюбного духу українського народу.

Автор побудував імпліцитно (приховано) паралельний національний сюжет (джерело?):

Римський сюжет

Український сюжет

Експлікований (явний) Імпліцитний (прихований)
Греки зруйнували Трою Московія поруйнувала Запорозьку Січ («Українську Трою»)
Але вцелів троянець Еней Так само вціліє український Еней
Еней заснував Рим, або Нову Трою Український Еней теж заснує «Український Рим»(Нову Січ)
Рим (Нова Троя) взяв реванш над греками за загибель Трої Український Рим теж візьме реванш за руйнацію «Української Трої»

За словами Козака Стефана, «…Звернення І. Котляревського до твору Вергілія було зумовлене тим, що поет хотів відгукнутись на втрату Україною своєї національної незалежності, в історії світового письменства вже були такі споріднені явища. Вергілій став для Котляревського тим самим, ким став…для поляків після втрати Польщею незалежності, третього її поділу; не знаходячи засобів для віддзеркалення свого болю, польські поети звертались до Вергілія».

Слід також зазначити й високу ерудицію корифея української літератури. За словами Н. Старостіна, «знання Вергілія — знак римської освіченості, римської цивілізації, як для Нового часу це знак цивілізації європейської».

На могильній плиті Вергілія викарбувано рядки: «У Мантуї народився, умер у калібрів. Неаполь/Прах береже. Оспівав череди, ниви, вождів».

Переклади творчості Вергілія українською

Перші переклади творчості Вергілія припадають на середину XIX століття, причому їх автори більш-менш одночасно взялися за перенесення на ґрунт української культури всіх трьох його основних творів.

Так, «Георгіки», дві еклоги (першу і другу) переклав у 1848 — 1849 рр. Осип Шухевич, але праця його була видана лише в 1886 р. із передмовою І. Франка про життєвий і творчий шлях Вергілія. Переклад Шухевича був написаний плавною народною мовою, але римованим віршем, не гекзаметром. Не дотримуються гекзаметра у своїх перекладах «Енеїди» і Г. Бондаренко — перекладач початку другої книги (II, 1 — 66) та С. Руданський, який у 1865 р. під назвою «Енеянка» переспівав кінець першої книги (І, 657 — 755).

На початку XX ст. серйозну спробу подати Вергіліїв епос українським словом зробив І. М. Стешенко (1873 — 1918), відомий як перекладач «Метаморфоз» Овідія.

Нову сторінку в історії перекладу поетичної спадщини Вергілія являє діяльність поета, критика, науковця, великого знавця і перекладача римських класиків Миколи Зерова (1890 — 1942). З-під пера цього майстра вийшли переклади 1 та 4-ї еклог «Буколік», значні уривки з «Георгік» та найвагоміша праця — повний переклад «Енеїди».

У той час, коли в Україні над перекладами «Енеїди» працював Микола Зеров, у Західній Україні це робив Михайло Білик. Деякі частини перекладної ним поеми (книги І — VI) були видані у Стрию 1931 р., а повний переклад завершено у Львові вже після радянсько-німецької війни.

В художній літературі

Вергілій – часто використовуваний образ у поетичних творах різних національних літератур. У «Божественній комедії» Данте і «Діяннях небожителів» Брата Віктора (Віктора Гребенюка) виконує роль провідника ліричного героя потойбіччям.

Див. також

Примітки

  1. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
    d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
  2. Національна бібліотека Франції — 1537.
    d:Track:Q193563
  3. G. L. P. Virgilius // Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology / W. Smith — Boston: Little, Brown, 1870. — Vol. 3. — P. 1263–1268.
    d:Track:Q100d:Track:Q47500198d:Track:Q559411d:Track:Q1507776d:Track:Q552959d:Track:Q55425728
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118626574 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. Український правопис. Київ: Наукова думка. 2019. с. 156. ISBN .
  8. Ковбасенко Ю. І. Антична література: Навчальний посібник для студентів. 2-ге видання, розширене та доповнене. — К.: Київський ун-тет імені Бориса Грінченка, 2012. — С.196
  9. Ковбасенко Ю. І. Антична література: Навчальний посібник для студентів. 2-ге видання, розширене та доповнене. — К.: Київський ун-тет імені Бориса Грінченка, 2012. — С.197
  10. Антична література: навч. посіб. / Ковбасенко Ю. І. — 3-те вид., випр. та доповн. — К. : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2014.-256 с.)
  11. Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
  12. Las Geórgicas de Virgilio in figlinis: a propósito de un grafito ante cocturam sobre un ánfora olearia bética. Published online by Cambridge University Press: 05 June 2023
  13. В Іспанії знайдено вірш Вергілія, вигравіюваний на римській амфорі (ФОТО). 23.06.2023, 19:45
  14. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

Вергілій
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Цитати у Вікіцитатах?
image Теми у Вікіджерелах?
image Вергілій у Вікісховищі?
Твори Вергілія
  • Твори Вергілія у перекладі М. Білика і М. Зерова на сайті ae-lib.org.ua
  • Вергілій. Буколіки, Георгіки, Енеїда (укр.)
  • Вергілій. Енеїда: Поема / пер. Михайла Білика. — Харків : Фоліо, 2003. — 350 с. — (Бібліотека світової літератури) — .
  • Philip Wentworth Buckham. Miscellanea Virgiliana: in scriptis maxime eruditorum virorum varie dispersa, in unum fasciculum collecta. — Printed for W.P. Grant, 1825. — 308 с.
  • Ковбасенко Ю.І. Антична література. — Київський университет імені Бориса Грінченка, 2012. — 248 с.
  • Ковбасенко Ю. І./ Антична література — Київський університет імені Бориса Грінченка, 2014. — 256 с.
  • Peter Levi. Virgil: his life and times. — Duckworth, 1998. — 248 с. — .
  • Jan M. Ziolkowski,Michael C. J. Putnam. The Virgilian tradition: the first fifteen hundred years. — Yale University Press, 2008. — 1082 с. — .
  • David Scott Wilson-Okamura. Virgil in the Renaissance. — Cambridge University Press, 2010. — 299 с. — .

Посилання

  • Верґілій Марон Публій // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 261. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Pu blij Vergi lij Vergi lij Maro n lat Publius Vergilius Maro 15 zhovtnya 70 do n e 20 veresnya 19 do n e najvidatnishij poet starodavnogo Rimu ta odin iz najviznachnishih poetiv antichnoyi literaturi avtor eposu Eneyida yakij ospivuye legendarne pohodzhennya rimskogo narodu Vergilijlat Publius Vergilius MaroNarodivsya15 zhovtnya 70 do n e 2 d Cizalpijska Galliya Rimska respublika 4 2 Pomer21 veresnya 19 do n e 1 2 50 rokiv Brindizi Italiya Starodavnij Rim Rimska imperiya 5 4 2 PohovannyadKrayinaStarodavnij RimDiyalnistpoet pismennikVidomi uchnidZnannya movlatina 6 NapryamokdZhanrepos i dMagnum opusBukoliki Georgiki i EneyidaMatidRodichidRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyaVidomostej pro jogo zhittya nebagato a ti sho ye dijshli do nas u viglyadi rozriznenih citat piznishih rimskih avtoriv i v skladi semi korotkih nacherkiv zhittyepisiv znamenitih lyudej z pid pera Svetoniya yakih chasto pripisuyut Eliyu Donatu oskilki tekst zberigsya v jogo rukopisu Deyaki nezalezhni biografichni vidomosti mistyatsya v Zhittyepisi Takozh imovirno sho usi biografiyi mayut za dzherelo zapiski suchasnikiv Vergiliya Sered imen Vergiliya Publij cilkom zvichajne dlya rimlyanina inshi dva ochevidno mayut etruske pohodzhennya hoch im ya Vergilij nosili bagato hto z latiniv Batko poeta buv imovirno latinom chij rid dekilkoma pokolinnyami ranishe osiv u pivnichnij Italiyi yaka nazivalasya todi Cizalpijskoyu Galliyeyu Pro jogo zhittya majzhe nichogo nevidomo povidomlyayetsya lishe sho buv vin abo goncharem abo navit posilnim ta sho odruzhivsya z dochkoyu svogo hazyayina a potim promishlyav rozvedennyam bdzhil i prodazhem lisu Im ya materi Vergiliya Magiya Polla takozh zvuchit na etruskij shtib u Vergiliya she buli shonajmenshe dva brati prote do jogo povnolittya batki pevno vzhe pomerli Vergilij narodivsya 15 zhovtnya 70 do n e bilya Mantuyi u selishi Andi chasto jogo ototozhnyuyut z suchasnim Za perekazom Svetoniya jogo materi pid chas vagitnosti nasnilosya nachebto vona narodila lavrovu gilku sho torknuvshis zemli vidrazu pustila koreni j virosla u zrile derevo z bezlichchyu riznih plodiv i kvitiv Vergilij otrimav dobru osvitu do 15 litnogo viku v Kremoni a potim u Mediolani suchasnij Milan Koli bulo jomu rokiv iz 19 blizko 51 do n e Vergilij priyihav do Rimu navchatisya ritoriki u ti chasi obov yazkovoyi chastini vishoyi osviti neobhidnoyi dlya politichnoyi kar yeri Probuvshi v Rimi blizko roku vin priyednavsya do zasnovanogo Filodemom u Neapoli gurtka epikurejciv yakij ocholyuvav I hoch Vergilij gotuvavsya do kar yeri advokata prirodna sorom yazlivist viznachila jogo zhittya yak poeta Svetonij pisav sho Vergilij buv visokogo zrostu micnoyi staturi na oblichchya smaglyavij skidavsya na selyanina ale ne vidriznyavsya micnim zdorov yam osoblivo strazhdav vin zhivotom gorlom golovnim bolem i chasto robiv sobi krovopuskannya Pomirnij u yizhi j vini vin polyublyav hlopchikiv i osoblivo lyubiv Cebeta ta Oleksandra yakogo jomu podaruvav Azinij Pollion i yakij u drugij eklozi Bukolik nazvanij Aleksidom Hodili chutki sho zhinka na im ya Plotiya Giyeriya proponuvala Vergiliyevi spivzhittya z neyu ale toj rishuche vidmovivsya V inshomu vin buv vse zhittya nastilki chistij i u vislovlyuvannyah i v dumkah sho v Neapoli jogo zazvichaj nazivali Parfenij z grec divchina z natyakom na cnotlivist a koli vin pokazuvavsya na vulici priyihavshi zridka do Rimu lyudi pochinali hoditi za nim po p yatah i pokazuvati na nogo vin ukrivavsya vid nih u najblizhchomu budinku U politichnomu zhitti Vergilij uchasti ne brav ta zavdyaki shedrotam druziv jogo statok dosyag desyati mln sesterciyiv i vin mav budinok na Eskvilini poruch iz oseleyu Mecenata Blizko 41 roku do n e pislya vbivstva Cezarya mayetok bulo vidnyato dlya peredachi veteranam novogo vladiki Rima Oktaviana Avgusta Poet pospishiv do Rimu i za dopomogoyu svoyih druziv domigsya povernennya vlasnosti U Neapoli chi poblizu nogo Vergilij prozhiv majzhe vse svoye zhittya Lishe zridka vidviduvav vin Rim buvav na Siciliyi j u Tarenti ta odin raz vidvidav Greciyu Na p yatdesyat drugomu roci zhittya Vergilij pustivsya u veliku podorozh Greciyeyu shob nastupni tri roki zajmatisya vidshlifovkoyu svoyeyi poemi Eneyida Pribuvshi do Afin Vergilij zustrivsya tut z Oktavianom Avgustom pislya chogo virishiv vidmovitisya vid poyizdki i povernutisya z nim do Italiyi Pri oglyadi Megar vin serjozno zaneduzhav na korabli hvoroba she posililasya i nezabarom pislya pributtya v Vergilij pomer 20 veresnya 19 roku do n e Prah jogo perenesli do Neapolya i pohovali bilya drugogo kamenya na Puteolanskomu shlyahu dlya svoyeyi grobnici vin sklav takij dvovirsh U Mantuyi buv narodzhenij pomer u Kalabriyi spochivayu U Parfenopeyi ospivuvav pasoviska sela vozhdiv dd dd De pasovisha natyak na tvir Bukoliki sela na Georgiki vozhdiv na Eneyidu dd dd Polovinu majna vin zapoviv svoyemu zvedenomu bratu chvert Oktavianu Avgustu dvanadcyatu chastinu Mecenatu inshe ta Za Svetoniyem she do vid yizdu z Italiyi Vergilij domovlyavsya z Variyem sho yaksho z nim sho nebud trapitsya toj spalit nezavershenu Eneyidu ale Varij vidmovivsya Vzhe perebuvayuchi pri smerti Vergilij napoleglivo vimagav svoyu knizhkovu skrinku shob samomu yiyi spaliti ale koli nihto jomu ne prinis vin bilshe ne zrobiv niyakih osoblivih rozporyadzhen shodo cogo i doruchiv svoyi tvori Variyu i Tukku z umovoyu shob voni ne vidavali nichogo sho ne vidano nim samim Ale na shastya za nakazom Oktaviana Avgusta Eneyidu vidano z neznachnimi vipravlennyami Na jogo chest nazvano park u Neapoli TvorchistVergilij ta obidvi ruki vid nogo muzi Klio i Melpomena Mozayika 3 stolittya iz suchasnogo Susa Tunis Pershi poetichni sprobi Vergiliya nalezhat do shkilnih rokiv i napisani v dusi panivnogo todi neoterichnogo napryamku golovnim predstavnikom yakogo buv Katull dlya cogo napryamu bula harakterna bajduzhnist do politichnih i socialnih problem yaka rozvinulasya v rozorenih gromadyanskimi vijnami grupah serednih rimskih staniv i individualistichne stavlennya do zhittya Neoterichna poeziya rozrahovana na nevelike i zamknute kolo osvichenih chitachiv kultivuvala vinyatkovo mali zhanri golovnim chinom epigrami j neveliki poemi za zrazkom ellinistichnih Rozroblyalisya perevazhno mifologichni temi z nagolosom na patetichni polozhennya j zobrazhennya shiroserdnih perezhivan geroyiv Neveliki rozmiri poem kompensuvalisya retelnoyu obrobkoyu virsha nablizhennyam jogo do suvorih norm ellinistichnoyi metriki i shedro rozsipanimi bliskitkami uchenosti originalnist tvorchosti cinuvalasya nizhche nizh stilizaciya i pereroblennya uzhe nayavnogo v literaturi materialu Ci nastroyi obumovili vibir u filosofski vchiteli epikurejcya predstavnika vchennya sho zaklikalo do povnogo suspilnogo indiferentizmu U literaturnih kolah z yakimi Vergilij zav yazav micni zv yazki vin vpravlyavsya u skladenni zhartivlivih epigram u stili Katulla Bukoliki Dokladnishe Bukolika Tvir Bukoliki vid grec bukolika vid bukolikos pastushachij svit pobachiv u 39 roci do n e i same cej tvir Vergilij vvazhav pochatkom svoyeyi literaturnoyi diyalnosti Voni skladayutsya z 10 obranih virshiv z yakih 6 ye dialogami mizh pastuhami najchastishe pastuhi zmagayutsya mizh soboyu v spivi eklogi 3 5 7 8 vimovlyayuchi pri comu abo cili virshi ekl 5 i 8 abo perekidayuchis replikami v 2 ekl 3 abo 4 ekl 7 virsha Ci korotki pisenki vidtvoryuyuchi inodi prijomi narodnogo stilyu paralelizm chleniv prispiv buli dosit pridatnim materialom dlya reformi poetichnoyi movi zroblenoyi Vergiliyem i yaka stala osnovoyu dlya vsogo podalshogo rozvitku rimskoyi poeziyi Dovgi j zaplutani periodi starodavnoyi rimskoyi poeziyi inodi do 20 virshiv Vergilij zaminiv korotkimi rechennyami z yasnim chlenuvannyam na chastini j bez nakopichennya pidryadnih perenis takim chinom u poetichnu movu navichki antichnoyi hudozhnoyi prozi Kozhna ekloga skladna mozayika motiviv i okremih visloviv zapozichenih z riznih virshiv Feokrita Prote v toj chas koli u greckogo poeta inodi she zustrichayutsya zhanrovi kartinki u Vergiliya pobutovij material vidigraye neznachnu rol Centr vagi u perezhivanni pastuhiv yaki viddayutsya lyubovi ta poeziyi ohoche vvodyatsya i narodni povir ya Pastuhi Vergiliya cilkom umovni figuri dlya progoloshennya plavnih virshiv u nizhnomu stili z gostro vidtochenimi sentenciyami kotri poet najchastishe bilshe cinuye nizh suvoru vitrimanistyu situaciyi cilogo virsha Podiyi gromadyanskoyi vijni yaka pochalasya pislya vbivstva Cezarya sluzhat materialom dlya dialogiv mizh pastuhami v eklogah 1 i 9 u 1 eklozi do vust pastuha Titira vkladena hvala bozhestvennomu yunaku yakij dozvoliv jomu zalishitisya na svoyij dilyanci todi yak usi susidi vignani Zovsim osoblive misce zajmaye znamenita 4 ekloga sho ye hvaloyu novomu politichnomu poryadkovi ubranoyu u formu orakula kotrij provishuye blizke narodzhennya novogo boga yakij vryatuye svit Drevni hristiyani bachili v comu hlopchiku Hrista 4 ekloga dijsno gruntuyetsya na tih samih religijnih uyavlennyah ellinizmu z yakih zgodom viroslo hristiyanstvo Bukolikami Vergilij zvernuv na sebe uvagu Oktaviana Avgusta i jogo spodvizhnika Mecenata yaki buli zacikavleni v literaturnij propagandi ideologichnih osnov novogo ladu Cej lad vimagav novoyi derzhavnickoyi ideologiyi pofarbovanoyi v romantichne prekloninnya pered rimskoyu starodavnistyu Uspishno zobrazhena zolota doba duzhe nagaduye tekst Bibliyi i nasampered cherez ce Vergiliya zgodom nazvali hristiyaninom do Hrista Porivnyannya IV ekloga Bukolik Hlopchiku lyubij Nadijdut chasi i pobachish ti nebo Zrazu zh rodyucha zemlya prinese tobi pershi darunki Ladan pozemnij ta kruchenij plyush zrostit bez nasinnya Lotosom vse pocvite zasmiyetsya veselim akontom Kozi sami ponesut moloko z polonini dodomu Smirna hudoba bez strahu na leva glyaditime v poli Kviti laskavi ryasni prorostut kraj svoyeyi koliski Zgine i vorog tvij zmij i vse zillya otrutne zagine Bibliya Kniga proroka Isaiyi 11 6 9 I zameshkaye vovk iz vivceyu I bude lezhati pantera z kozlyam I budut razom telyatko j levchuk I bude bavitisya nemovlyatko nad dirkoyu gada I vidnyate vid pers ditincha Prostyagne svoyu ruku nad noru gadyuki Ne vchinyat liha ta shkodi ne zroblyat Osoblivogo poshirennya take prochitannya Vergiliya nabulo v dobu Serednovichchya koli cerkva bezrozdilno panuvala nad usima sferami zhittya Ale todi zh viniklo j protilezhne sprijnyattya Vergiliya yak chakluna maga chornoknizhnika na kshtalt Fausta z nimeckih narodnih knig abo tragediyi J Gete Navit im ya jogo dida Magnij tlumachilosya vidpovidno Ne v ostannyu chergu tomu sho Vergilij duzhe vdalo opisav Ayid de pobuvav jogo Enej Uspih Bukolik perevershiv najsmilivishi spodivannya yihnij avtor stav znamenitistyu i na nogo zvernuv uvagu sam Mecenat Mecenat i mecenatstvo Gaj Cilnij Mecenat blizko 74 r do n e bl 8 r do n e buv drugom i spodvizhnikom Oktaviana Avgusta U 40 30 h rokah do n e vin organizuvav gurtok literatoriv u yakomu providnimi figurami stali Vergilij lirik Goracij i dramaturg Varij Nova poetichna shkola shvidko dosyagla bliskuchih uspihiv Goracij zavershiv Satiri 30 rik do n e ta Epodi cherez rik Vergilij na triumfalnih igrah postaviv populyarnu todi tragediyu Fiyest tekst utracheno Goracij vidav tri knigi Od 23 r do n e i Poslannya 20 r do n e U 19 roci do n e pomer Vergilij tak i ne dopisavshi ta zapovivshi spaliti Eneyidu Ale Varij za nakazom Avgusta opublikuvav yiyi doopracovanij tekst Nareshti na urochistostyah na chest Novogo Viku 17 r do n e prozvuchav Yuvilejnij gimn Goraciya U vsih tvorah pryami pohvali osobisto Avgustovi zustrichalisya ridko ale vidchuvalasya pidtrimka jogo politiki Tak v Odah Goraciya bulo oplakane padinnya Respubliki i uslavlenij yiyi vidrodzhuvach Avgust Zvisno ce licemirstvo adzhe naspravdi Oktavian u Rimi yakraz donishiv Respubliku ta zasnuvav Imperiyu Ale vin pidkresleno zberigav respublikansku terminologiyu ta atributiku senat konsulstvo navit sebe vin imenuvav ne imperatorom a princepsom pershim pomizh rivnih primus inter pares hocha faktichno vlada v nogo bula imperatorskoyu odnoosibnoyu i neobmezhenoyu Georgiki Vergiliya prodovzhuyuchi tradiciyu Gesiodovogo didaktichnogo eposu Roboti j dni privertayut uvagu do pradavnih rimskih chesnot blagochestivosti tverdosti nadijnosti strimanosti pracovitosti prostoti lyubovi do zemli tosho Centralnim tvorom cogo napryamku bula Eneyida vona nemov sintezuvala podiyi minulogo i sogodennya proslavlyayuchi Yuliyiv uslavlyala vsyu Rimsku derzhavu Novij zmist vimagav novih form Chleni gurtka Mecenata stali na plechi svoyih literaturnih poperednikiv neoterikiv zapozichivshi v nih visoku poetichnu tehniku Ale yaksho neoteriki she lishe shukali to mecenativci vzhe zasvoyuvali znajdene yaksho v pershih stil buv temnij to v drugih uzhe prozorij yaksho neoterikiv cikavilo peredovsim privatne intimne zhittya otium to mecenativ nasampered zhittya suspilne derzhavne negotium Krim togo Mecenat zabezpechuvav chlenam gurtka zv yazok z Avgustom pidtrimuyuchi chleniv gurtka materialno tak vin podaruvav Goraciyevi mayetok poblizu Rimu Nedaremno im ya Mecenata zgodom stalo oznachati shos na kshtalt suchasnogo sponsora v Ukrayini nini funkcionuye Liga ukrayinskih mecenativ Georgiki Za propoziciyeyu Mecenata Vergilij napisav Georgiki didaktichnu poemu pro silske gospodarstvo i pracyuvav nad nimi 7 rokiv priblizno 37 30 do n e Poeta privabilo zavdannya borotbi z materialom sho vazhko piddayetsya estetichnomu oformlennyu i vin vikonav jogo z nabagato bilshim uspihom nizh ellinistichni avtori didaktichnih poem Georgiki skladayutsya z 4 knig 1 Pro posivne gospodarstvo 2 Pro kulturu vinogradu i plodonosnih derev 3 Pro skotarstvo 4 Pro bdzhil za zvichajnim poryadkom roztashuvannya v rimskih silskogospodarskih tvorah Poema rozcvichena stilistichnimi ornamentami bliskuchimi opisami kartinami stilizovanogo v idilichni toni silskogo zhittya Pri stilistichnij obrobci Vergilij shiroko vikoristovuvav starij literaturnij material vidpovidno do tradicij neoterikiv yaki zalishili glibokij slid na usij tvorchosti Vergiliya Spokijnu ob yektivnist didaktichnoyi poeziyi ellinizmu vin zaminyuye visokim pafosom sho dosyagaye najbilshoyi napruzhenosti v chislennih vidstupah sered yakih slid osoblivo zaznachiti hvalu Italiyi i hvalu mirnomu silskomu zhittyu v drugij knizi yak literaturne oformlennya aktualnih politichnih gasel Po vsomu tvoru rozsipani hvali Mecenatovi proslavlyaye jogo razom z Oktavianom U drugij knizi ospivani sorti vinogradu metimnejskij osnovnij lesboskij faskij greckogo pohodzhennya mareotidskij yegipetskij sort z dribnim nasinnyam psifeya visokocukristij lageos skorostiglij falernskij najkrashij miscevij sort Rimu aminejskij fanejskij rodoskij i inshi z yakih viroblyalisya znameniti v davninu vina fasoske argitske rodoske ta inshi Georgiki druga poema Vergiliya napisana z metoyu porushiti lyubov do zemlerobstva v dushi veteraniv nagorodzhenih zemlyami Vzyavshi za zrazok Gesioda Vergilij prote ne vhodit podibno do svogo greckim zrazkom v usi podrobici silskogospodarskoyi spravi jogo meta pokazati v poetichnih obrazah prinadi silskogo zhittya a ne napisati pravila yak siyati i zhati tomu detali hliborobskoyi praci jogo zajmayut lishe tam de voni predstavlyayut poetichnij interes Z Gesioda Vergilij vzyav lishe vkazivki shaslivih i neshasnih dniv i deyakih zemlerobskih prijomiv Najkrasha chastina poemi tobto vidstupu naturfilosofskogo harakteru bilshoyu chastinoyu pocherpnuta z Lukreciya Georgiki vvazhayut najdoskonalishim tvorom Vergiliya za chistotu i poetichnu zavershenist virsha U nih razom z tim najglibshe vidbivsya harakter poeta jogo poglyad na zhittya i religijni perekonannya ce poetichni etyudi pro gidnist praci Zemlerobstvo v jogo ochah svyata vijna lyudej proti zemli i vin chasto porivnyuye podrobici zemlerobskogo pobutu z vijskovim zhittyam Georgiki sluzhat takozh protestom proti ateyizmu sho poshirivsya ostannim chasom v respublici poet dopomagaye Avgustu porushuvati v rimlyanah zgaslu viru v bogiv i sam shiro projnyatij perekonannyam v isnuvanni vishogo Promislu sho keruye lyudmi Odnim z nasliduvachiv Vergiliya buv U 2023 roci pid chas rozvidki v municipaliteti Ornachuelos provinciyi Kordova Ispaniya arheologi z universitetiv Kordovi Sevilyi ta Monpelye vidshukali glinyanij fragment rimskoyi maslyanoyi amfori na yakomu buv nanesenij virsh Vergiliya Eksperti nazvali znahidku viklyuchnoyu tomu sho vpershe virshi poeta buli viyavleni na rimskij amfori Bulo vstanovleno sho cej fragment amfori buv z rimskoyi provinciyi Betika ta vigotovlenij blizko 1800 rokiv tomu Shlyahom nakladannya doslidniki zmogli rozshifruvati tekst i zrobiti visnovok sho vin vidpovidaye somomu ta vosmomu virsham pershoyi knigi Georgiki yaka prisvyachena silskomu gospodarstvu ta zhittyu u silskij miscevosti napisanij u 29 r do n e v yakij govoritsya Auoniam pingui glandem m utauit aresta poq ulaque inuen tisAqu eloia miscu it uuis C ambio con la uva descubierta Eneyida Dokladnishe Eneyida Golovnij tvir Vergiliya geroyichna poema Eneyida V osnovi yiyi lezhit skazannya pro blagochestivogo troyancya Eneya sina Anhiza j Veneri yakij vtik pid chas pozhezhi Troyi v latinsku zemlyu Za oficijnoyu versiyeyu rimlyani vvazhalisya nashadkami troyanciv a rid Yuliyiv do yakogo zarahovuvav sebe Oktavian Avgust viv svoye pohodzhennya vid samogo Eneya Poema Vergiliya mala stati hvaloyu predkam Oktaviana i drevnih ustanovlen restavratorom yakih toj sebe vvazhav Novij literaturnij smak yakij zvernuvsya do klasichnih zrazkiv vimagav stvorennya velikogo eposu zbagachenogo novim socialno politichnim i religijno filosofskim zmistom i Vergilij stvoriv novij tip epichnoyi poemi U pobudovi Eneyidi pidkreslene pragnennya stvoriti rimsku paralel poemam Gomera Bilshist motiviv Eneyidi Vergilij znajshov vzhe v nayavnih obroblennyah skazannya pro Eneya ale vibir i roztashuvannya yih nalezhat samomu Vergiliyu i pidporyadkovani jogo poetichnomu zavdannyu Ne tilki v zagalnij pobudovi a j u cilomu ryadi syuzhetnih detalej i v stilistichnij obrobci porivnyannya metafori epiteti tosho viyavlyayetsya bazhannya Vergiliya supernichati z Gomerom Tim gostrishe viyavlyayutsya gliboki vidminnosti Epichnij spokij lyubovne vimalovuvannya detalej ne privablyuyut Vergiliya Eneyida yavlyaye soboyu nizku opovidan povnih dramatichnogo ruhu strogo koncentrovanih patetichno napruzhenih lanki cogo lancyuga z yednani majsternimi perehodami i spilnoyu cilespryamovanistyu sho stvoryuye yednist poemi Yiyi rushijna sila volya doli yaka vede Eneya do zasnuvannya novogo carstva v latinskij zemli a nashadkiv Eneya do vladi nad svitom Eneyida povna orakulami vishimi snami divami j znamennyami yaki keruyut kozhnoyu diyeyu Eneya i provishayut prijdeshnyu velich rimskogo narodu i zvityagi jogo diyachiv azh do samogo Oktaviana Avgusta Masovih scen Vergilij unikaye vidilyayuchi zvichajno kilka figur shiroserdechni perezhivannya yakih i stvoryuyut dramatichnij ruh Dramatizm posilyuyetsya stilistichnoyu obrobkoyu Vergilij vmiye majsternim doborom i roztashuvannyam sliv dodavati stertim formulam povsyakdennoyi movi veliku viraznist i emocijne zabarvlennya U zobrazhenni bogiv ta geroyiv Vergilij retelno unikaye grubogo i komichnogo sho tak chasto traplyayetsya v Gomera i pragne do blagorodnih afektiv U yasnomu chlenuvanni cilogo na chastini j u dramatizaciyi chastin Vergilij znahodit potribnij jomu serednij shlyah mizh Gomerom i neoterikami i stvoryuye novu tehniku epichnogo opovidannya sho protyagom stolit sluguvala zrazkom dlya nastupnih poetiv Shopravda geroyi Vergiliya avtonomni voni diyut poza seredovishem i ye marionetkami v rukah doli ale take bulo zhittyevidchuvannya atomizovanogo suspilstva ellinistichnih monarhij i Rimskoyi imperiyi Golovnij geroj Vergiliya blagochestivij Enej z jogo svoyeridnoyu pasivnistyu v dobrovilnomu pidporyadkuvanni doli vtilyuye ideal stoyicizmu sho stav majzhe oficijnoyu ideologiyeyu u mandrah Eneya suprovodzhuye bezstrashnij zbroyenosec Ahat viddanist yakogo stalo prozivnim I sam poet vistupaye yak propovidnik stoyichnih idej kartina pidzemnogo carstva v 6 j pisni z mukami grishnikiv i blazhenstvom pravednih namalovana vidpovidno do uyavlen stoyikiv Eneyida bula zakinchena lishe nachorno Ale i v comu chornovomu viglyadi Eneyida vidriznyayetsya visokoyu doskonalistyu virsha pogliblyuyuchi reformu rozpochatu v Bukolikah Inshi tvori Vergiliyu pripisuvavsya she ryad dribnih tvoriv zokrema Appendix Vergiliana Bezsumnivno spravzhnimi ye lishe deyaki virshi z Katalepton Avtentichnist inshih sumnivna Spadshina Duzhe skoro Vergilij stav klasikom Usya piznisha rimska poeziya povna zapozichen z Vergiliya Vidomim gramatiki yaki zajmalisya tlumachennyam Vergiliya buli Velij Long Elij Donat Prob Kvint Terencij Skavr Askonij Pedian Priscian Zgadane vishe tlumachennya 4 yi eklogi dodavalo Vergiliyu osoblive znachennya j v ochah hristiyan yak v antichnosti tak i v serednovichchi tomu tvori jogo dijshli v duzhe velikij kilkosti spiskiv Vergilij vvazhavsya dzherelom znannya navit charivnikom nosiyem vishogo odkrovennya za knigami Vergiliya vorozhili Duzhe velikij vpliv Vergiliya na latinsku poeziyu serednih stolit chasto z okremih virshiv Vergiliya skladalisya novi tvori Vpliv Vergiliya pomitnij i na serednovichnomu eposi na narodnih movah Dante obrav Vergiliya u providniki peklom i chistilishem U XVI XVIII st Vergiliya vvazhali najbilshim svitovim poetom znahodyachi jogo bilsh galantnim nizh Gomer Geroyichna i pastushacha poema cogo chasu rozvivayetsya pid znakom nasliduvannya Vergiliyu komichna poema ohoche parodiyuye jogo travestiya burlesk napr Perelicovanij Vergilij 1648 1653 Virgilieva Eneida vyvorochennaya naiznanku N P Osipova j 1791 i znamenite ukrayinske perelicyuvannya Ivana Kotlyarevskogo 1798 Vergilij i KotlyarevskijTvori Vergiliya mali duzhe veliku populyarnist sered osvichenogo naselennya Yevropi Hristiyanska cerkva takozh ne zaboronyala yih Navpaki za jogo tvorami vivchali latinu navit kliriki Z yavilosya duzhe bagato parodij na tvori Vergiliya Persha parodiya Eneyidi Perelicovana Eneyida Italiya Dzh Lalli 1663 r U Franciyi duzhe populyarnoyu bula poema P Skarrona Perelicovanij Vergilij 1648 1653 rr Poema travestiya vidriznyayetsya vid originalu znizhennyam tonu peretvorennyam bogiv ta geroyiv na parizkih mishan U tvori isnuyut parodiyi na velichni podiyi U Franciyi narodilisya takozh nastupni parodiyi na original Vergiliya Lyubov Eneya i Didoni A Fyuretyer Burleskne peklo ta Burleskna Eneyida Dyufrerua Smishna Eneyida Zh Frebef Vijna Eneya v Italiyi Barsiya ta in Ale neperevershenim vzircem burlesku j travestiyu ye Vergiliyeva Eneyida Ivana Kotlyarevskogo yaka skladalasya z shesti chastin i povnistyu vijshla u svit tilki 1842 roku U syuzheti za smishnoyu formoyu avtor prihovav mriyu ukrayinskogo narodu pro nezalezhnist svoyeyi krayini Tut ye zv yazok iz vnutrishnimi podiyami v Ukrayini 1775 roku koli bula zrujnovana Zaporizka Sich Ce simvol padinnya forteci nacionalnogo vilnolyubnogo duhu ukrayinskogo narodu Avtor pobuduvav implicitno prihovano paralelnij nacionalnij syuzhet dzherelo Rimskij syuzhet Ukrayinskij syuzhet Eksplikovanij yavnij Implicitnij prihovanij Greki zrujnuvali Troyu Moskoviya porujnuvala Zaporozku Sich Ukrayinsku Troyu Ale vceliv troyanec Enej Tak samo vciliye ukrayinskij Enej Enej zasnuvav Rim abo Novu Troyu Ukrayinskij Enej tezh zasnuye Ukrayinskij Rim Novu Sich Rim Nova Troya vzyav revansh nad grekami za zagibel Troyi Ukrayinskij Rim tezh vizme revansh za rujnaciyu Ukrayinskoyi Troyi Za slovami Kozaka Stefana Zvernennya I Kotlyarevskogo do tvoru Vergiliya bulo zumovlene tim sho poet hotiv vidguknutis na vtratu Ukrayinoyu svoyeyi nacionalnoyi nezalezhnosti v istoriyi svitovogo pismenstva vzhe buli taki sporidneni yavisha Vergilij stav dlya Kotlyarevskogo tim samim kim stav dlya polyakiv pislya vtrati Polsheyu nezalezhnosti tretogo yiyi podilu ne znahodyachi zasobiv dlya viddzerkalennya svogo bolyu polski poeti zvertalis do Vergiliya Slid takozh zaznachiti j visoku erudiciyu korifeya ukrayinskoyi literaturi Za slovami N Starostina znannya Vergiliya znak rimskoyi osvichenosti rimskoyi civilizaciyi yak dlya Novogo chasu ce znak civilizaciyi yevropejskoyi Na mogilnij pliti Vergiliya vikarbuvano ryadki U Mantuyi narodivsya umer u kalibriv Neapol Prah berezhe Ospivav cheredi nivi vozhdiv Perekladi tvorchosti Vergiliya ukrayinskoyuPershi perekladi tvorchosti Vergiliya pripadayut na seredinu XIX stolittya prichomu yih avtori bilsh mensh odnochasno vzyalisya za perenesennya na grunt ukrayinskoyi kulturi vsih troh jogo osnovnih tvoriv Tak Georgiki dvi eklogi pershu i drugu pereklav u 1848 1849 rr Osip Shuhevich ale pracya jogo bula vidana lishe v 1886 r iz peredmovoyu I Franka pro zhittyevij i tvorchij shlyah Vergiliya Pereklad Shuhevicha buv napisanij plavnoyu narodnoyu movoyu ale rimovanim virshem ne gekzametrom Ne dotrimuyutsya gekzametra u svoyih perekladah Eneyidi i G Bondarenko perekladach pochatku drugoyi knigi II 1 66 ta S Rudanskij yakij u 1865 r pid nazvoyu Eneyanka perespivav kinec pershoyi knigi I 657 755 Na pochatku XX st serjoznu sprobu podati Vergiliyiv epos ukrayinskim slovom zrobiv I M Steshenko 1873 1918 vidomij yak perekladach Metamorfoz Ovidiya Novu storinku v istoriyi perekladu poetichnoyi spadshini Vergiliya yavlyaye diyalnist poeta kritika naukovcya velikogo znavcya i perekladacha rimskih klasikiv Mikoli Zerova 1890 1942 Z pid pera cogo majstra vijshli perekladi 1 ta 4 yi eklog Bukolik znachni urivki z Georgik ta najvagomisha pracya povnij pereklad Eneyidi U toj chas koli v Ukrayini nad perekladami Eneyidi pracyuvav Mikola Zerov u Zahidnij Ukrayini ce robiv Mihajlo Bilik Deyaki chastini perekladnoyi nim poemi knigi I VI buli vidani u Striyu 1931 r a povnij pereklad zaversheno u Lvovi vzhe pislya radyansko nimeckoyi vijni V hudozhnij literaturiVergilij chasto vikoristovuvanij obraz u poetichnih tvorah riznih nacionalnih literatur U Bozhestvennij komediyi Dante i Diyannyah nebozhiteliv Brata Viktora Viktora Grebenyuka vikonuye rol providnika lirichnogo geroya potojbichchyam Div takozhDavnorimska literatura 2798 VergilijPrimitkiBell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Nacionalna biblioteka Franciyi 1537 d Track Q193563 G L P Virgilius Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology W Smith Boston Little Brown 1870 Vol 3 P 1263 1268 d Track Q100d Track Q47500198d Track Q559411d Track Q1507776d Track Q552959d Track Q55425728 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 118626574 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 CONOR Sl d Track Q16744133 Ukrayinskij pravopis Kiyiv Naukova dumka 2019 s 156 ISBN 978 966 00 1728 3 Kovbasenko Yu I Antichna literatura Navchalnij posibnik dlya studentiv 2 ge vidannya rozshirene ta dopovnene K Kiyivskij un tet imeni Borisa Grinchenka 2012 S 196 Kovbasenko Yu I Antichna literatura Navchalnij posibnik dlya studentiv 2 ge vidannya rozshirene ta dopovnene K Kiyivskij un tet imeni Borisa Grinchenka 2012 S 197 Antichna literatura navch posib Kovbasenko Yu I 3 te vid vipr ta dopovn K Kiyivskij universitet imeni Borisa Grinchenka 2014 256 s Enciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros Las Georgicas de Virgilio in figlinis a proposito de un grafito ante cocturam sobre un anfora olearia betica Published online by Cambridge University Press 05 June 2023 V Ispaniyi znajdeno virsh Vergiliya vigraviyuvanij na rimskij amfori FOTO 23 06 2023 19 45 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaVergilij u sestrinskih Vikiproyektah Portal Literatura Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Vergilij u Vikishovishi Tvori Vergiliya Tvori Vergiliya u perekladi M Bilika i M Zerova na sajti ae lib org ua Vergilij Bukoliki Georgiki Eneyida ukr Vergilij Eneyida Poema per Mihajla Bilika Harkiv Folio 2003 350 s Biblioteka svitovoyi literaturi ISBN 966 03 1973 8 Philip Wentworth Buckham Miscellanea Virgiliana in scriptis maxime eruditorum virorum varie dispersa in unum fasciculum collecta Printed for W P Grant 1825 308 s Kovbasenko Yu I Antichna literatura Kiyivskij universitet imeni Borisa Grinchenka 2012 248 s Kovbasenko Yu I Antichna literatura Kiyivskij universitet imeni Borisa Grinchenka 2014 256 s Peter Levi Virgil his life and times Duckworth 1998 248 s ISBN 9780715628331 Jan M Ziolkowski Michael C J Putnam The Virgilian tradition the first fifteen hundred years Yale University Press 2008 1082 s ISBN 9780300108224 David Scott Wilson Okamura Virgil in the Renaissance Cambridge University Press 2010 299 s ISBN 9780521198127 PosilannyaVergilij Maron Publij Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 261 ISBN 966 692 578 8

Дата публікації:
Топ