Гай Азі́ній Полліо́н (лат. Gaius Asinius Pollio; 76 р. до н. е. — 4 р. н. е.) — римський полководець, державний діяч, оратор, адвокат, письменник, літературний критик, історик, свідчення якого використовували у своїх працях Аппіан і Плутарх. Був покровителем Вергілія та другом Горація, які присвятили йому кілька творів. Заснував першу публічну бібліотеку Риму.
Гай Азіній Полліон | |
---|---|
Gaius Asinius Pollio | |
Народився | 76 р. до н. е. Теате (сучасне К’єті, центральна Італія) |
Помер | 4 р. Тускулум, Фраскаті, Провінція Рим, Лаціо, Італія |
Громадянство | Рим |
Діяльність | римський полководець, державний діяч, оратор, адвокат, письменник, літературний критик, історик |
Знання мов | латина |
Суспільний стан | Homo novus[2] і equites[2] |
Посада | легат 49—48 рр. до н. е., плебейський трибун 47 р. до н.е., легат 46—45 рр. до н. е., претор 45 р. до н. е., промагістрат Дальньої Іспанії 44—43 рр. до н. е., консул 40 р. до н. е., проконсул Македонії 40—38 рр. до н. е. |
Рід | Азінії |
Батько | Гней Азіній |
Мати | невідомо |
Брати, сестри | d[2] |
У шлюбі з | Квінкція |
Діти | Гай Азіній Галл, консул 8 р. до н. е.; Азіній Салонін; Герій Азіній; Азінія |
|
Біографія
Гай Азіній Полліон народився 76 року до н. е. в місті Теате, центрі племінного об'єднання марруцинів (сучасне К'єті, центральна Італія) у сім'ї Гнея Азінія, який після завершення Союзницької війни отримав римське громадянство, ставши першим у своєму роді громадянином Риму. Про марруцинське походження роду Азініїв також може свідчити когномен брата Гая — Азінія Марруцина. Крім цього, дід Гая Азінія — Герій — був претором марруцинів у 90 р. до н. е. та воював на боці італіків в Союзницькій війні 91—88 рр. до н. е.
У юному віці Азіній Полліон долучився до літературного гуртка Катулла. Громадську діяльність розпочав у 56 році до н. е., виступивши на підтримку політики , який був консулом 57 р. до н. е. Згодом, як і Цицерон, Гай Азіній став homo novus давньоримського суспільства.
У 54 р. до н. е. звинувачував Гая Порція Катона, плебейського трибуна 56 р. до н. е., у порушенні , проте обвинувачений був виправданий (можливо, у результаті змови з обвинувачами).
При наростанні протиріч між Помпеєм і Цезарем став на сторону останнього. У 49—48 рр. до н. е. був легатом Цезаря. Входив до числа наближених до нього осіб, супроводжував його під час переходу через Рубікон. Коли Помпей із частиною сенату втік в Елладу, Цезар відправив Полліона на Сицилію, звідки той без ведення воєнних дій витіснив Катона Молодшого. В Африці захищав табір в Утиці; після поразки Куріона безуспішно намагався організувати евакуацію вцілілих військ.
У 48 р. до н. е. як легат Цезаря брав участь у Фарсальській битві, втрати Помпея в якій оцінював у 6000 чоловік. У 47 р. до н. е. обіймав посаду народного трибуна, перебуваючи на якій перешкоджав своєму колезі Публію Корнелію Долабеллу провести закон про скасування боргів. У 46 р. до н. е. був легатом Цезаря в Африці, де переслідував Катона і Сципіона. У 45 р. до н. е. обіймав посаду претора. У 44—43 рр. до н. е. — намісник Далекої Іспанії з трьома легіонами. У 44 р. до н. е. вів невдалі військові дії проти Секста Помпея.
У 43 р. до н. е. під час Мутинської війни оголосив про свою вірність римському уряду, але тривалий час не міг остаточно визначитися в тому, яку сторону — Антонія чи Октавіана — обрати. Згодом остаточно перейшов на бік Антонія. Був присутнім на зустрічі в Бононьї, де було засновано Другий тріумвірат. Там же отримав консульську посаду на 40 р. до н. е. За повідомленнями, включив в список проскрипцій тріумвірату свого тестя Луція Квінкція. Близько 42 р. до н. е. захищав перед тріумвірами Луція Елія Ламію, якому Горацій присвятив дві поезії.
У 41 р. до н. е., після того як тріумвіри поділили між собою провінції, Антоній призначив його легатом (або промагістратом) з сімома легіонами в Цизальпійській Галлії, де Азіній розподіляв між ветеранами землю. У Мантуї він конфіскував маєток Вергілія, з яким познайомився незадовго до цього, але згодом компенсував поетові втрачену власність. Азіній як представник Антонія брав участь у підготовці брундізійського договору 40 р. до н. е. (договору між тріумвірами). Цього ж року Азіній отримав обіцяну в 43 р. до н. е. посаду консула. Цим роком датується й IV еклога Вергілія, присвячена Полліону. Вергілій, як і більшість римлян, сприйняв укладений договір за гарантію майбутнього благополуччя та миру. Він звернувся до Азінія у своєму творі, пророкуючи Риму наступ золотого століття. Проте Азіній склав консульські повноваження раніше терміну й отримав проконсульство в Македонії.
У 39 р. до н. е. провів успішну кампанію проти парфінів — іллірійського народу, який приєднався до Марка Юнія Брута (очолював змову проти Юлія Цезаря). У зв'язку з цим Азіній 25 жовтня відсвяткував тріумф. Після цього посварився з Антонієм і відійшов від державних справ.
Коли в 31 р. до н. е. конфлікт між Антонієм і Октавіаном набирав обертів, Октавіан спробував залучити Полліона на свою сторону і запропонував участь в битві при Акції проти Антонія. Азіній, однак, від участі в битві відмовився, мотивуючи це тим, що вони з Антонієм зробили одне для одного багато значних вчинків.
У подальшому обіймав стриману позицію, зважено ставився до принципату Августа і шкодував через утрату республіканських свобод.
Помер Гай Азіній Полліон близько 4 р. н. е., залишивши по собі нащадків, які стали активними діячами доби імперії (уже у 8 р. до н. е. його син — Гай Азіній Галл — став консулом, і на цьому кар'єрна успішність членів роду не завершилася).
Культурна діяльність
Поринувши в приватне життя, Гай Азіній Полліон основну увагу зосередив на літературній діяльності, активно підтримував своїх талановитих сучасників — Корнелія Галла, Вергілія, Горація та інших. Він писав трагедії, еротичні вірші, граматичні та філософські твори, був літературним критиком і оратором. У красномовстві віддавав перевагу строгому й точному архаїчному стилю.
У 20 р. до н. е. захищав ритора Мосха Аполлодорія, звинуваченого в отруєнні, але не домігся його виправдання. Близько 9 р. до н. е. успішно захищав Луція Нонія Аспрената від такого ж звинувачення (Quintil. X I, 22). Близько 2 р. до н. е. — 2 р. н. е. різко виступив у сенаті проти проведення (Suet. Aug. 43).
У 38 р. до н. е. на кошти воєнної здобичі від походу на Полліон відреставрував , влаштувавши в ньому або при ньому (точно не встановлено) першу в Римі портретну галерею визначних діячів — загальнодоступне зібрання скульптурних витворів, назване Плінієм Старшим «Пам'ятниками Азінія Полліона». Він же відкрив першу публічну бібліотеку з портретними зображеннями письменників , бібліотекарем якої став Марк Теренцій Варрон. Книгосховище мало два відділи — римський та грецький. Відкриття бібліотеки було втіленням невиконаного задуму Цезаря.
Полліон також був засновником так званих , тобто публічних читань для широкого кола слухачів. На цих зібраннях автори до видання своїх творів виступали з їх читанням, що давало змогу спрогнозувати майбутній загальний успіх чи неуспіх творінь, а також отримати цінні літературні вказівки від присутніх компетентних людей. Виступали на подібних заходах і майстри риторики для обговорення заплутаних, часто вигаданих казусів. Такого роду рецитації залучали до себе численну публіку, серед якої був і сам Август. Рецитації доволі швидко влилися в культурне річище Риму й проіснували майже всю епоху імперії. У літературному гуртку Полліона формувалися вимоги до поетичного твору, які згодом відобразив в «Науці поезії» Горацій.
«Історія» Полліона
У галузі історіописання Азіній Полліон відомий твором про громадянські війни, що цитується пізнішими авторами під назвою «Historiae». Цей твір не дійшов цілком до нашого часу: збереглося лише вісім уривків у працях інших істориків. На підставі згаданих цими авторами подій можна зробити висновок, що історія Полліона охоплювала події близько 17 років, починаючи з укладання першого тріумвірату (60 р. до н. е.) і закінчуючи смертю Цезаря (44 р. до н. е.) або боєм при Філіппах (42 р. до н. е).
У сказано, що в цьому творі було 17 книг. Якщо це правда, то можна припустити, що в кожній книзі описувалися події одного року. Горацій в оді, присвяченій Азінію (II, 1) так описує його працю:
«В крові ще теплій, ще не відомщеній,—
Те все, непевне, викласти взявся ти, На стежку ставши, де зрадливо
Тліє під попелом жар палючий».
Така характеристика цілком підходить для історичного твору про громадянські війни, у якому згадки про нещодавні події, не бажані для деяких осіб, могли принести автору серйозні неприємності.
Невідомо і те, коли саме Полліон працював над цим твором. Судячи з деяких висловів у згаданій оді Горація, можна припускати, що це був 30 чи 29 р. до н. е. Тематично цей твір не відрізнявся від праць попередніх істориків: деякі з них теж писали монографії про певний аспект минулого або сучасного авторові періоду. Наприклад, Луцій Целій Антипатр описує війну з Ганнібалом, Саллюстій — югуртинську війну і змову Катіліни; так і Азіній Полліон описував громадянські війни, очевидцем і учасником яких він був.
Цей твір послугував джерелом для пізніших істориків. Він був відомий Плінію Старшому, ритору Сенеці, Светонію Транквіллу, Тациту, Валерію Максиму; ним користувався Аппіан в своїй і Плутарх в біографії Цезаря.
Важко всебічно оцінити працю Полліона, бо до нашого часу дійшов тільки один порівняно великий фрагмент, що містить характеристику Цицерона (фрагмент 5 з «Свазорій» ритора Сенеки, VI, 14). Про стиль Полліона в його творах Сенека (листи, 100, 9) відгукується дуже добре, називаючи його «доволі красномовним» і ставлячи на друге місце після Цицерона, але не оминає можливості покритикувати свого попередника:
«Зазирни до Ціцерона: його письмо цілісне, мова гнучка, а м'якість не вадить її гідності. В Азінія Полліона, навпаки: вислів якийсь горбкуватий, стрибучий, обривається там, де аж ніяк того не чекаєш. Одне слово, у Ціцерона все природно завершується, у Полліона — падає, за дуже небагатьма випадками, де він тримається окресленої міри й одного зразка»
Квінтиліан лишив про Полліона несприятливий відгук: на його думку, «Полліон такий далекий від цицеронових блиску і приємності, що може здатися, ніби він жив на століття раніше Цицерона». Судячи з цих слів, можна припустити, що в Азінія було прагнення до архаїзації, яке було помітним і в кількох його попередників і сучасників, наприклад у Саллюстія.
Примітки
- Азиній Полліонъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 1. — С. 241–242.
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Susan Lutton, Asinius Pollio, 17-18
- William Smith. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. — 1870. — Vol. 3. — P. 437—439
- Лівій. Періохи. 73, 9.
- Тацит. Діалог про ораторів. 34.
- Плутарх. Цезар. 32.
- Аппіан. Громадянські війни. II, 40.
- Аппіан. Громадянські війни. II, 45—46.
- Аппіан. Громадянські війни II, 82.
- Плутарх. Цезар. 52.
- Веллей Патеркул. Римська історія. II, 73.
- Цицерон. Листи до друзів. X. 32, 33.
- Аппіан. Громадянські війни. IV 12, 27.
- Веллей Патеркул. Римська історія . II, 76.
- Діон Кассій. Римська історія. XLVIII 32, 1.
- Веллей Патеркул. Римська історія. II, 86.
- Пліній Старший. XXXVI, 33. XXXV, 9.
- Юренева Т. Ю. Коллекции и коллекционеры античного мира. Вопросы истории, 2002, № 9. [136]
- Покровский М. М. История римской литературы. М. — Л., 1942.с.167-168
- История римской литературы. — Под ред. С. И. Соболевского, М. Е. Грабарь-Пассек, Ф. А. Петровского. — Т. 1. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — с. 492—493.
- Горацій. Твори. К.: Дніпро, 1982.
- История римской литературы. — Под ред. С. И. Соболевского, М. Е. Грабарь-Пассек, Ф. А. Петровского. — Т. 1. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. с. 493.
- Сенека. Моральні листи до Луцілія. К.: Основи, 1999 (2-е вид.)
- Квінтиліан. Χ, I, 113.
Література
- Lutton. S., 2012, 'Asinius Pollio', Doctor of Philosophy.
- История римской литературы. — Под ред. С. И. Соболевского, М. Е. Грабарь-Пассек, Ф. А. Петровского. — Т. 1. — М.: Изд-во АН СССР, 1962.
- Покровский М. М. История римской литературы. М. — Л., 1942.
- Bosworth, A. B., ‘Asinius Pollio and Augustus’,1972
- Mendell, C. W., ‘The Epic of C. Asinius Pollio’ Yale Classical Studies 1 (1928) 201—203.
- Oliver, J. H., ‘The Descendants of Asinius Pollio,’ AJPhil.73 (1947) 147—160.
- Wageningen J. Van., ‘De C. Asinii Pollionis ad Antonium transitu’ Mnemos47 (1919) 77–83.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro inshih lyudej z takim prenomenom div Gaj prenomen Gaj Azi nij Pollio n lat Gaius Asinius Pollio 76 r do n e 4 r n e rimskij polkovodec derzhavnij diyach orator advokat pismennik literaturnij kritik istorik svidchennya yakogo vikoristovuvali u svoyih pracyah Appian i Plutarh Buv pokrovitelem Vergiliya ta drugom Goraciya yaki prisvyatili jomu kilka tvoriv Zasnuvav pershu publichnu biblioteku Rimu Gaj Azinij PollionGaius Asinius PollioNarodivsya76 r do n e Teate suchasne K yeti centralna Italiya Pomer4 r Tuskulum Fraskati Provinciya Rim Lacio ItaliyaGromadyanstvoRimDiyalnistrimskij polkovodec derzhavnij diyach orator advokat pismennik literaturnij kritik istorikZnannya movlatinaSuspilnij stanHomo novus 2 i equites 2 Posadalegat 49 48 rr do n e plebejskij tribun 47 r do n e legat 46 45 rr do n e pretor 45 r do n e promagistrat Dalnoyi Ispaniyi 44 43 rr do n e konsul 40 r do n e prokonsul Makedoniyi 40 38 rr do n e RidAziniyiBatkoGnej AzinijMatinevidomoBrati sestrid 2 U shlyubi zKvinkciyaDitiGaj Azinij Gall konsul 8 r do n e Azinij Salonin Gerij Azinij Aziniya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGaj Azinij Pollion narodivsya 76 roku do n e v misti Teate centri pleminnogo ob yednannya marruciniv suchasne K yeti centralna Italiya u sim yi Gneya Aziniya yakij pislya zavershennya Soyuznickoyi vijni otrimav rimske gromadyanstvo stavshi pershim u svoyemu rodi gromadyaninom Rimu Pro marrucinske pohodzhennya rodu Aziniyiv takozh mozhe svidchiti kognomen brata Gaya Aziniya Marrucina Krim cogo did Gaya Aziniya Gerij buv pretorom marruciniv u 90 r do n e ta voyuvav na boci italikiv v Soyuznickij vijni 91 88 rr do n e U yunomu vici Azinij Pollion doluchivsya do literaturnogo gurtka Katulla Gromadsku diyalnist rozpochav u 56 roci do n e vistupivshi na pidtrimku politiki yakij buv konsulom 57 r do n e Zgodom yak i Ciceron Gaj Azinij stav homo novus davnorimskogo suspilstva U 54 r do n e zvinuvachuvav Gaya Porciya Katona plebejskogo tribuna 56 r do n e u porushenni prote obvinuvachenij buv vipravdanij mozhlivo u rezultati zmovi z obvinuvachami Pri narostanni protirich mizh Pompeyem i Cezarem stav na storonu ostannogo U 49 48 rr do n e buv legatom Cezarya Vhodiv do chisla nablizhenih do nogo osib suprovodzhuvav jogo pid chas perehodu cherez Rubikon Koli Pompej iz chastinoyu senatu vtik v Elladu Cezar vidpraviv Polliona na Siciliyu zvidki toj bez vedennya voyennih dij vitisniv Katona Molodshogo V Africi zahishav tabir v Utici pislya porazki Kuriona bezuspishno namagavsya organizuvati evakuaciyu vcililih vijsk U 48 r do n e yak legat Cezarya brav uchast u Farsalskij bitvi vtrati Pompeya v yakij ocinyuvav u 6000 cholovik U 47 r do n e obijmav posadu narodnogo tribuna perebuvayuchi na yakij pereshkodzhav svoyemu kolezi Publiyu Korneliyu Dolabellu provesti zakon pro skasuvannya borgiv U 46 r do n e buv legatom Cezarya v Africi de peresliduvav Katona i Scipiona U 45 r do n e obijmav posadu pretora U 44 43 rr do n e namisnik Dalekoyi Ispaniyi z troma legionami U 44 r do n e viv nevdali vijskovi diyi proti Seksta Pompeya U 43 r do n e pid chas Mutinskoyi vijni ogolosiv pro svoyu virnist rimskomu uryadu ale trivalij chas ne mig ostatochno viznachitisya v tomu yaku storonu Antoniya chi Oktaviana obrati Zgodom ostatochno perejshov na bik Antoniya Buv prisutnim na zustrichi v Bononyi de bulo zasnovano Drugij triumvirat Tam zhe otrimav konsulsku posadu na 40 r do n e Za povidomlennyami vklyuchiv v spisok proskripcij triumviratu svogo testya Luciya Kvinkciya Blizko 42 r do n e zahishav pered triumvirami Luciya Eliya Lamiyu yakomu Goracij prisvyativ dvi poeziyi U 41 r do n e pislya togo yak triumviri podilili mizh soboyu provinciyi Antonij priznachiv jogo legatom abo promagistratom z simoma legionami v Cizalpijskij Galliyi de Azinij rozpodilyav mizh veteranami zemlyu U Mantuyi vin konfiskuvav mayetok Vergiliya z yakim poznajomivsya nezadovgo do cogo ale zgodom kompensuvav poetovi vtrachenu vlasnist Azinij yak predstavnik Antoniya brav uchast u pidgotovci brundizijskogo dogovoru 40 r do n e dogovoru mizh triumvirami Cogo zh roku Azinij otrimav obicyanu v 43 r do n e posadu konsula Cim rokom datuyetsya j IV ekloga Vergiliya prisvyachena Pollionu Vergilij yak i bilshist rimlyan sprijnyav ukladenij dogovir za garantiyu majbutnogo blagopoluchchya ta miru Vin zvernuvsya do Aziniya u svoyemu tvori prorokuyuchi Rimu nastup zolotogo stolittya Prote Azinij sklav konsulski povnovazhennya ranishe terminu j otrimav prokonsulstvo v Makedoniyi U 39 r do n e proviv uspishnu kampaniyu proti parfiniv illirijskogo narodu yakij priyednavsya do Marka Yuniya Bruta ocholyuvav zmovu proti Yuliya Cezarya U zv yazku z cim Azinij 25 zhovtnya vidsvyatkuvav triumf Pislya cogo posvarivsya z Antoniyem i vidijshov vid derzhavnih sprav Koli v 31 r do n e konflikt mizh Antoniyem i Oktavianom nabirav obertiv Oktavian sprobuvav zaluchiti Polliona na svoyu storonu i zaproponuvav uchast v bitvi pri Akciyi proti Antoniya Azinij odnak vid uchasti v bitvi vidmovivsya motivuyuchi ce tim sho voni z Antoniyem zrobili odne dlya odnogo bagato znachnih vchinkiv U podalshomu obijmav strimanu poziciyu zvazheno stavivsya do principatu Avgusta i shkoduvav cherez utratu respublikanskih svobod Pomer Gaj Azinij Pollion blizko 4 r n e zalishivshi po sobi nashadkiv yaki stali aktivnimi diyachami dobi imperiyi uzhe u 8 r do n e jogo sin Gaj Azinij Gall stav konsulom i na comu kar yerna uspishnist chleniv rodu ne zavershilasya Kulturna diyalnistPorinuvshi v privatne zhittya Gaj Azinij Pollion osnovnu uvagu zoserediv na literaturnij diyalnosti aktivno pidtrimuvav svoyih talanovitih suchasnikiv Korneliya Galla Vergiliya Goraciya ta inshih Vin pisav tragediyi erotichni virshi gramatichni ta filosofski tvori buv literaturnim kritikom i oratorom U krasnomovstvi viddavav perevagu strogomu j tochnomu arhayichnomu stilyu U 20 r do n e zahishav ritora Mosha Apollodoriya zvinuvachenogo v otruyenni ale ne domigsya jogo vipravdannya Blizko 9 r do n e uspishno zahishav Luciya Noniya Asprenata vid takogo zh zvinuvachennya Quintil X I 22 Blizko 2 r do n e 2 r n e rizko vistupiv u senati proti provedennya Suet Aug 43 U 38 r do n e na koshti voyennoyi zdobichi vid pohodu na Pollion vidrestavruvav vlashtuvavshi v nomu abo pri nomu tochno ne vstanovleno pershu v Rimi portretnu galereyu viznachnih diyachiv zagalnodostupne zibrannya skulpturnih vitvoriv nazvane Pliniyem Starshim Pam yatnikami Aziniya Polliona Vin zhe vidkriv pershu publichnu biblioteku z portretnimi zobrazhennyami pismennikiv bibliotekarem yakoyi stav Mark Terencij Varron Knigoshovishe malo dva viddili rimskij ta greckij Vidkrittya biblioteki bulo vtilennyam nevikonanogo zadumu Cezarya Pollion takozh buv zasnovnikom tak zvanih tobto publichnih chitan dlya shirokogo kola sluhachiv Na cih zibrannyah avtori do vidannya svoyih tvoriv vistupali z yih chitannyam sho davalo zmogu sprognozuvati majbutnij zagalnij uspih chi neuspih tvorin a takozh otrimati cinni literaturni vkazivki vid prisutnih kompetentnih lyudej Vistupali na podibnih zahodah i majstri ritoriki dlya obgovorennya zaplutanih chasto vigadanih kazusiv Takogo rodu recitaciyi zaluchali do sebe chislennu publiku sered yakoyi buv i sam Avgust Recitaciyi dovoli shvidko vlilisya v kulturne richishe Rimu j proisnuvali majzhe vsyu epohu imperiyi U literaturnomu gurtku Polliona formuvalisya vimogi do poetichnogo tvoru yaki zgodom vidobraziv v Nauci poeziyi Goracij Istoriya PollionaU galuzi istoriopisannya Azinij Pollion vidomij tvorom pro gromadyanski vijni sho cituyetsya piznishimi avtorami pid nazvoyu Historiae Cej tvir ne dijshov cilkom do nashogo chasu zbereglosya lishe visim urivkiv u pracyah inshih istorikiv Na pidstavi zgadanih cimi avtorami podij mozhna zrobiti visnovok sho istoriya Polliona ohoplyuvala podiyi blizko 17 rokiv pochinayuchi z ukladannya pershogo triumviratu 60 r do n e i zakinchuyuchi smertyu Cezarya 44 r do n e abo boyem pri Filippah 42 r do n e U skazano sho v comu tvori bulo 17 knig Yaksho ce pravda to mozhna pripustiti sho v kozhnij knizi opisuvalisya podiyi odnogo roku Goracij v odi prisvyachenij Aziniyu II 1 tak opisuye jogo pracyu V krovi she teplij she ne vidomshenij Te vse nepevne viklasti vzyavsya ti Na stezhku stavshi de zradlivo Tliye pid popelom zhar palyuchij Taka harakteristika cilkom pidhodit dlya istorichnogo tvoru pro gromadyanski vijni u yakomu zgadki pro neshodavni podiyi ne bazhani dlya deyakih osib mogli prinesti avtoru serjozni nepriyemnosti Nevidomo i te koli same Pollion pracyuvav nad cim tvorom Sudyachi z deyakih visloviv u zgadanij odi Goraciya mozhna pripuskati sho ce buv 30 chi 29 r do n e Tematichno cej tvir ne vidriznyavsya vid prac poperednih istorikiv deyaki z nih tezh pisali monografiyi pro pevnij aspekt minulogo abo suchasnogo avtorovi periodu Napriklad Lucij Celij Antipatr opisuye vijnu z Gannibalom Sallyustij yugurtinsku vijnu i zmovu Katilini tak i Azinij Pollion opisuvav gromadyanski vijni ochevidcem i uchasnikom yakih vin buv Cej tvir posluguvav dzherelom dlya piznishih istorikiv Vin buv vidomij Pliniyu Starshomu ritoru Seneci Svetoniyu Trankvillu Tacitu Valeriyu Maksimu nim koristuvavsya Appian v svoyij i Plutarh v biografiyi Cezarya Vazhko vsebichno ociniti pracyu Polliona bo do nashogo chasu dijshov tilki odin porivnyano velikij fragment sho mistit harakteristiku Cicerona fragment 5 z Svazorij ritora Seneki VI 14 Pro stil Polliona v jogo tvorah Seneka listi 100 9 vidgukuyetsya duzhe dobre nazivayuchi jogo dovoli krasnomovnim i stavlyachi na druge misce pislya Cicerona ale ne ominaye mozhlivosti pokritikuvati svogo poperednika Zazirni do Cicerona jogo pismo cilisne mova gnuchka a m yakist ne vadit yiyi gidnosti V Aziniya Polliona navpaki visliv yakijs gorbkuvatij stribuchij obrivayetsya tam de azh niyak togo ne chekayesh Odne slovo u Cicerona vse prirodno zavershuyetsya u Polliona padaye za duzhe nebagatma vipadkami de vin trimayetsya okreslenoyi miri j odnogo zrazka Kvintilian lishiv pro Polliona nespriyatlivij vidguk na jogo dumku Pollion takij dalekij vid ciceronovih blisku i priyemnosti sho mozhe zdatisya nibi vin zhiv na stolittya ranishe Cicerona Sudyachi z cih sliv mozhna pripustiti sho v Aziniya bulo pragnennya do arhayizaciyi yake bulo pomitnim i v kilkoh jogo poperednikiv i suchasnikiv napriklad u Sallyustiya PrimitkiAzinij Pollion Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 1 S 241 242 d Track Q656d Track Q21282452d Track Q4532135d Track Q106591631 Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Susan Lutton Asinius Pollio 17 18 William Smith Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology 1870 Vol 3 P 437 439 Livij Periohi 73 9 Tacit Dialog pro oratoriv 34 Plutarh Cezar 32 Appian Gromadyanski vijni II 40 Appian Gromadyanski vijni II 45 46 Appian Gromadyanski vijni II 82 Plutarh Cezar 52 Vellej Paterkul Rimska istoriya II 73 Ciceron Listi do druziv X 32 33 Appian Gromadyanski vijni IV 12 27 Vellej Paterkul Rimska istoriya II 76 Dion Kassij Rimska istoriya XLVIII 32 1 Vellej Paterkul Rimska istoriya II 86 Plinij Starshij XXXVI 33 XXXV 9 Yureneva T Yu Kollekcii i kollekcionery antichnogo mira Voprosy istorii 2002 9 136 Pokrovskij M M Istoriya rimskoj literatury M L 1942 s 167 168 Istoriya rimskoj literatury Pod red S I Sobolevskogo M E Grabar Passek F A Petrovskogo T 1 M Izd vo AN SSSR 1962 s 492 493 Goracij Tvori K Dnipro 1982 Istoriya rimskoj literatury Pod red S I Sobolevskogo M E Grabar Passek F A Petrovskogo T 1 M Izd vo AN SSSR 1962 s 493 Seneka Moralni listi do Luciliya K Osnovi 1999 2 e vid Kvintilian X I 113 LiteraturaLutton S 2012 Asinius Pollio Doctor of Philosophy Istoriya rimskoj literatury Pod red S I Sobolevskogo M E Grabar Passek F A Petrovskogo T 1 M Izd vo AN SSSR 1962 Pokrovskij M M Istoriya rimskoj literatury M L 1942 Bosworth A B Asinius Pollio and Augustus 1972 Mendell C W The Epic of C Asinius Pollio Yale Classical Studies 1 1928 201 203 Oliver J H The Descendants of Asinius Pollio AJPhil 73 1947 147 160 Wageningen J Van De C Asinii Pollionis ad Antonium transitu Mnemos47 1919 77 83