Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єгипетські піраміди — найбільша архітектурна пам'ятка Стародавнього Єгипту, одне з семи чудес світу. Піраміди — це величезні кам'яні споруди пірамідальної, ступінчатої чи баштоподібної форми, збудовані як гробниці для фараонів Стародавнього Єгипту. Всього в Єгипті знайдено 118 пірамід (на 2008 рік). За іншими даними кількість пірамід, що збереглися, сягає 238
| Єгипетські піраміди | |
|---|---|
|
| |
| 29°58′21″ пн. ш. 31°07′42″ сх. д. / 29.97250000002777526° пн. ш. 31.12833333336111252° сх. д.Координати: 29°58′21″ пн. ш. 31°07′42″ сх. д. / 29.97250000002777526° пн. ш. 31.12833333336111252° сх. д. | |
| Країна |  Єгипет |
| Тип | пам'ятка |
| В списку | Список єгипетських пірамід |
  Єгипетські піраміди Єгипетські піраміди (Єгипет) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Єгипетські піраміди-гробниці фараонів розташовані серед пісків мертвої Лівійської пустелі до Фаюмської оази. Найбільш відомими є три Великі Піраміди поблизу Гізи, на західному березі Нілу, неподалік від Каїру.
Найбільші піраміди
| Фараон | Датування | Місцезнаходження | Розмір | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Хуфу (Хеопса) | ~ 2589—2566 до н. е. | Гіза | 230 м, h=146 м | Хеопса, Велика Піраміда |
| Хафра (Хафрена) | ~ 2558—2532 до н. е. | Гіза | 210 м, h=143 м | |
| Джосер | ~ 2630—2612 до н. е. | Саккара | 121 × 109 м h=62 м | «Ступінчата» |
| Снофру | ~ 2612—2589 до н. е. | 219 м h= 105 м | «Рожева» | |
| Снофру | ~ 2612—2589 до н. е. | 189 м h= 105 м | «Ламана» | |
| Снофру | ~ 2612—2589 до н. е. | Мейдум | 144 м h= 94 м | «Ламана» |
Ранні піраміди та мастаби
Попередниками пірамід були так звані «мастаби», поховальні будинки, що складались із підземної поховальної камери і прямокутної кам'яної споруди над поверхнею землі.
Великі піраміди
Перша піраміда — ступінчата піраміда Джосера, побудована приблизно у 2670 році до нашої ери, нагадує кілька поставлених один на одну щораз менших по масштабу плит. Швидше за все, саме таким був задум архітектора цієї піраміди, Імхотепа. Імхотеп розробив спосіб кладки з тесаного каменю. Згодом, єгиптяни глибоко шанували зодчого першої піраміди, і навіть убожествили його. Він вважався сином бога Пта, покровителя мистецтв і ремесел.
Сама піраміда Джосера розташована в Саккарі, неподалік від стародавнього Мемфіса. Її висота становить 62 метри.
Фараон Снофру, батько Хеопса, побудував першу піраміду з рівними стінами — Червону піраміду.
Великими пірамідами називають розташовані в Гізі піраміди фараонів Хеопса (Хуфу), Хефрена і Мікерина. На відміну від піраміди Джосера, ці піраміди мають не ступеневу, а суворо геометричну, пірамідальну форму. Ці піраміди належать до періоду IV династії.
Найбільшою є піраміда Хеопса. Спочатку її висота становила 147 метрів, проте, через те, що нині відсутнє облицювання піраміди, її висота натепер зменшилася на 7,5 метрів. Довжина сторони піраміди — 230 метрів. Піраміда була побудована XXVII столітті до н. е. Припускають, що будівництво тривало 23 роки.
Піраміда складена з 2,3 мільйона кам'яних блоків, які були підігнані один до одного з неперевершеною точністю. При цьому не використовувався цемент чи інші сполучні речовини. Кожен блок важить 2 тонни. Піраміда є практично монолітним спорудженням — за винятком поховальної камери і провідних до неї коридорів, в піраміді практично немає внутрішнього простору.
Пізні піраміди
З кінцем IV династії будівництво пірамід єгипетськими царями не припинилося, але їх розміри та якість виконання стали набагато меншими. Більшість з них насьогодні нагадують піщані горби.
Піраміди царів V—VI династій зберегли для нас стародавній звід поховальних текстів — так звані Тексти пірамід. Піраміди також будували царі і перехідного періоду (наприклад, Мерикара) і 11 династії (найвідоміша — Аменемхета III).
Внутрішня конструкція пірамід
За конструкцією Єгипетські піраміди можна поділити на два класи:
1) Монолітичні споруди з підігнаних кам'яних блоків (піраміди Хеопса, Джосера та інші найбільші піраміди, що відносять до піка будівництва 4 династії). Ці піраміди мають доволі складну систему коридорів з кількома внутрішніми поховальними камерами. Входи в піраміду розміщувались на висоті кількох десятків метрів над землею. В деяких випадках вони були замасковані, але інколи й спеціально позначались шліфуванням частини плит облицювання.
2) Піраміди з каменю на будівельному розчині (Ранні піраміди та піраміди 6 та наступних династії) збереглись гірше, але також містять систему коридорів та поховальних камер.
Технології будівництва пірамід
На думку Геродота, який першим докладно описав піраміди, на будівництві піраміди Хеопса було зайнято сто тисяч рабів, проте останні дані дозволяють поставити це під сумнів
Швидше за все, піраміди зводили селяни, вільні під час розливів Нілу від польових робіт. Спорудження пірамід було, певне, свого виду трудовою повинною.
За останні 20 років археологами було відроджено поселення, в якому жили будівельники піраміди. Воно було відокремлено від сакральної частини плато, де розташовані великі піраміди, стіною. У селі було дві хлібопекарні, сушильня для риби і навіть броварня.
Зі знайдених в поселенні будівельників написів і малюнків, можна припустити, що робітники працювали в командах, між якими навіть проводилося щось на кшталт «соціалістичного змагання». Кожною командою керував «виконроб».
Знайдені на цвинтарі цього поселення рештки померлих будівельників свідчать про те, що за життя вони займалися важкою фізичною працею.
Попри ці дані, сам спосіб будівництва піраміди досьогодні лишається загадкою. Точно не відомо, наприклад, яким чином підіймалися на піраміду кам'яні блоки. У ході розкопок було виявлено стіни, що можуть бути підпорою для похилої площини, якою на піраміду підіймалися блоки, але оскільки розкопки на цьому місці все ще не завершено, поки що рано робити висновки.
Будівництво пірамід вимагало створення величезної супутньої інфраструктури. Одна тільки Піраміда Хеопса складається з близько 2 млн блоків (сумарно бл. 2,6 млн тонн). Якщо час будівництва піраміди становив 20 років, то в середньому в день монтувалось понад 500 однотонних блоків, які доводилось підіймати на висоту.
Гранітні блоки перекриття камер мають масу десятків тон та були встановлені із зазорами меншими ніж 5 мм. Доставка таких вантажів з каменярень вимагала конструювання надзвичайно великих та міцних суден.
Видатний дослідник Давнього Єгипту археолог У. Фліндерс Пітрі, який одним з перших досліджував каменярські промисли єгиптян, дійшов висновку, що вже в ті далекі часи використовувалися прямі й кругові каменерізні пили, а також суцільні й порожнисті свердла, ріжучі кромки яких оснащували уламками особливо твердих каменів. У. Пітрі відмітив, що інструменти єгиптян для роботи з каменем майже не поступалися знаряддям кінця 19 ст., а різання граніту, базальту, діориту межувало з дивом.
Мені спало на думку, що піраміди могли бути створені шляхом заливання блоків, на кшталт того, як зараз працює 3d принтер. А з часом суміш, якою працювали, висихала на палючому сонці, спресовувалася під вагою і тверділа наче камінь. Але це тільки здогадка, можливо археологи зможуть це спростувати або підтвердити з часом)
Піраміди в мистецтві
Піраміда Хеопса була знята у фільмі «Transformers 2».
Герой фантастичного роману Роджера Желязни "Цей безсмертний" домагається демонтажу Єгипетських пірамід, нібито для зйомок фільму про їх створення.
Леся Українка. «Напис в руїні». Фотовізуалізація з аудіозаписом: https://www.youtube.com/watch?v=tlSdfMdFdOI [ 28 липня 2021 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2010. Процитовано 17 жовтня 2010.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2014.
- Лебединский В. И., Кириченко Л. П. Книга о камне. — М.: «Недра», 1989. («Научно-популярная библиотека школьника») (стор.: 111)
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pyramid |
- Лауер Ж.-Ф. Загадки египетских пирамид. М., 1966.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yegipetski piramidi najbilsha arhitekturna pam yatka Starodavnogo Yegiptu odne z semi chudes svitu Piramidi ce velichezni kam yani sporudi piramidalnoyi stupinchatoyi chi bashtopodibnoyi formi zbudovani yak grobnici dlya faraoniv Starodavnogo Yegiptu Vsogo v Yegipti znajdeno 118 piramid na 2008 rik Za inshimi danimi kilkist piramid sho zbereglisya syagaye 238Yegipetski piramidiVeliki piramidi v Gizi29 58 21 pn sh 31 07 42 sh d 29 97250000002777526 pn sh 31 12833333336111252 sh d 29 97250000002777526 31 12833333336111252 Koordinati 29 58 21 pn sh 31 07 42 sh d 29 97250000002777526 pn sh 31 12833333336111252 sh d 29 97250000002777526 31 12833333336111252Krayina YegipetTip pam yatkaV spisku Spisok yegipetskih piramidYegipetski piramidiYegipetski piramidi Yegipet Mediafajli u Vikishovishi Yegipetski piramidi grobnici faraoniv roztashovani sered piskiv mertvoyi Livijskoyi pusteli do Fayumskoyi oazi Najbilsh vidomimi ye tri Veliki Piramidi poblizu Gizi na zahidnomu berezi Nilu nepodalik vid Kayiru Najbilshi piramidiFaraon Datuvannya Misceznahodzhennya Rozmir Primitki Hufu Heopsa 2589 2566 do n e Giza 230 m h 146 m Heopsa Velika Piramida Hafra Hafrena 2558 2532 do n e Giza 210 m h 143 m Dzhoser 2630 2612 do n e Sakkara 121 109 m h 62 m Stupinchata Snofru 2612 2589 do n e 219 m h 105 m Rozheva Snofru 2612 2589 do n e 189 m h 105 m Lamana Snofru 2612 2589 do n e Mejdum 144 m h 94 m Lamana Ranni piramidi ta mastabiPoperednikami piramid buli tak zvani mastabi pohovalni budinki sho skladalis iz pidzemnoyi pohovalnoyi kameri i pryamokutnoyi kam yanoyi sporudi nad poverhneyu zemli Veliki piramidiStupinchata piramida Dzhosera Persha piramida stupinchata piramida Dzhosera pobudovana priblizno u 2670 roci do nashoyi eri nagaduye kilka postavlenih odin na odnu shoraz menshih po masshtabu plit Shvidshe za vse same takim buv zadum arhitektora ciyeyi piramidi Imhotepa Imhotep rozrobiv sposib kladki z tesanogo kamenyu Zgodom yegiptyani gliboko shanuvali zodchogo pershoyi piramidi i navit ubozhestvili jogo Vin vvazhavsya sinom boga Pta pokrovitelya mistectv i remesel Sama piramida Dzhosera roztashovana v Sakkari nepodalik vid starodavnogo Memfisa Yiyi visota stanovit 62 metri Chervona piramida Snofru Faraon Snofru batko Heopsa pobuduvav pershu piramidu z rivnimi stinami Chervonu piramidu Velikimi piramidami nazivayut roztashovani v Gizi piramidi faraoniv Heopsa Hufu Hefrena i Mikerina Na vidminu vid piramidi Dzhosera ci piramidi mayut ne stupenevu a suvoro geometrichnu piramidalnu formu Ci piramidi nalezhat do periodu IV dinastiyi Najbilshoyu ye piramida Heopsa Spochatku yiyi visota stanovila 147 metriv prote cherez te sho nini vidsutnye oblicyuvannya piramidi yiyi visota nateper zmenshilasya na 7 5 metriv Dovzhina storoni piramidi 230 metriv Piramida bula pobudovana XXVII stolitti do n e Pripuskayut sho budivnictvo trivalo 23 roki Velika piramida Heopsa Piramida skladena z 2 3 miljona kam yanih blokiv yaki buli pidignani odin do odnogo z neperevershenoyu tochnistyu Pri comu ne vikoristovuvavsya cement chi inshi spoluchni rechovini Kozhen blok vazhit 2 tonni Piramida ye praktichno monolitnim sporudzhennyam za vinyatkom pohovalnoyi kameri i providnih do neyi koridoriv v piramidi praktichno nemaye vnutrishnogo prostoru Pizni piramidiZ kincem IV dinastiyi budivnictvo piramid yegipetskimi caryami ne pripinilosya ale yih rozmiri ta yakist vikonannya stali nabagato menshimi Bilshist z nih nasogodni nagaduyut pishani gorbi v Sakkari Na zadnomu plani piramida Teti I Piramidi cariv V VI dinastij zberegli dlya nas starodavnij zvid pohovalnih tekstiv tak zvani Teksti piramid Piramidi takozh buduvali cari i perehidnogo periodu napriklad Merikara i 11 dinastiyi najvidomisha Amenemheta III Vnutrishnya konstrukciya piramidZa konstrukciyeyu Yegipetski piramidi mozhna podiliti na dva klasi 1 Monolitichni sporudi z pidignanih kam yanih blokiv piramidi Heopsa Dzhosera ta inshi najbilshi piramidi sho vidnosyat do pika budivnictva 4 dinastiyi Ci piramidi mayut dovoli skladnu sistemu koridoriv z kilkoma vnutrishnimi pohovalnimi kamerami Vhodi v piramidu rozmishuvalis na visoti kilkoh desyatkiv metriv nad zemleyu V deyakih vipadkah voni buli zamaskovani ale inkoli j specialno poznachalis shlifuvannyam chastini plit oblicyuvannya 2 Piramidi z kamenyu na budivelnomu rozchini Ranni piramidi ta piramidi 6 ta nastupnih dinastiyi zbereglis girshe ale takozh mistyat sistemu koridoriv ta pohovalnih kamer Tehnologiyi budivnictva piramidNa dumku Gerodota yakij pershim dokladno opisav piramidi na budivnictvi piramidi Heopsa bulo zajnyato sto tisyach rabiv prote ostanni dani dozvolyayut postaviti ce pid sumniv Shvidshe za vse piramidi zvodili selyani vilni pid chas rozliviv Nilu vid polovih robit Sporudzhennya piramid bulo pevne svogo vidu trudovoyu povinnoyu Za ostanni 20 rokiv arheologami bulo vidrodzheno poselennya v yakomu zhili budivelniki piramidi Vono bulo vidokremleno vid sakralnoyi chastini plato de roztashovani veliki piramidi stinoyu U seli bulo dvi hlibopekarni sushilnya dlya ribi i navit brovarnya Zi znajdenih v poselenni budivelnikiv napisiv i malyunkiv mozhna pripustiti sho robitniki pracyuvali v komandah mizh yakimi navit provodilosya shos na kshtalt socialistichnogo zmagannya Kozhnoyu komandoyu keruvav vikonrob Znajdeni na cvintari cogo poselennya reshtki pomerlih budivelnikiv svidchat pro te sho za zhittya voni zajmalisya vazhkoyu fizichnoyu praceyu Popri ci dani sam sposib budivnictva piramidi dosogodni lishayetsya zagadkoyu Tochno ne vidomo napriklad yakim chinom pidijmalisya na piramidu kam yani bloki U hodi rozkopok bulo viyavleno stini sho mozhut buti pidporoyu dlya pohiloyi ploshini yakoyu na piramidu pidijmalisya bloki ale oskilki rozkopki na comu misci vse she ne zaversheno poki sho rano robiti visnovki Budivnictvo piramid vimagalo stvorennya velicheznoyi suputnoyi infrastrukturi Odna tilki Piramida Heopsa skladayetsya z blizko 2 mln blokiv sumarno bl 2 6 mln tonn Yaksho chas budivnictva piramidi stanoviv 20 rokiv to v serednomu v den montuvalos ponad 500 odnotonnih blokiv yaki dovodilos pidijmati na visotu Granitni bloki perekrittya kamer mayut masu desyatkiv ton ta buli vstanovleni iz zazorami menshimi nizh 5 mm Dostavka takih vantazhiv z kamenyaren vimagala konstruyuvannya nadzvichajno velikih ta micnih suden Vidatnij doslidnik Davnogo Yegiptu arheolog U Flinders Pitri yakij odnim z pershih doslidzhuvav kamenyarski promisli yegiptyan dijshov visnovku sho vzhe v ti daleki chasi vikoristovuvalisya pryami j krugovi kamenerizni pili a takozh sucilni j porozhnisti sverdla rizhuchi kromki yakih osnashuvali ulamkami osoblivo tverdih kameniv U Pitri vidmitiv sho instrumenti yegiptyan dlya roboti z kamenem majzhe ne postupalisya znaryaddyam kincya 19 st a rizannya granitu bazaltu dioritu mezhuvalo z divom Meni spalo na dumku sho piramidi mogli buti stvoreni shlyahom zalivannya blokiv na kshtalt togo yak zaraz pracyuye 3d printer A z chasom sumish yakoyu pracyuvali visihala na palyuchomu sonci spresovuvalasya pid vagoyu i tverdila nache kamin Ale ce tilki zdogadka mozhlivo arheologi zmozhut ce sprostuvati abo pidtverditi z chasom Piramidi v mistectviPiramida Heopsa bula znyata u filmi Transformers 2 Geroj fantastichnogo romanu Rodzhera Zhelyazni Cej bezsmertnij domagayetsya demontazhu Yegipetskih piramid nibito dlya zjomok filmu pro yih stvorennya Lesya Ukrayinka Napis v ruyini Fotovizualizaciya z audiozapisom https www youtube com watch v tlSdfMdFdOI 28 lipnya 2021 u Wayback Machine Div takozhNekropol Gizi Spisok yegipetskih piramid Monument JonaguniPrimitki Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2010 Procitovano 17 zhovtnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 kvitnya 2015 Procitovano 19 kvitnya 2014 Lebedinskij V I Kirichenko L P Kniga o kamne M Nedra 1989 Nauchno populyarnaya biblioteka shkolnika ISBN 5 247 00175 3 stor 111 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pyramid Lauer Zh F Zagadki egipetskih piramid M 1966 ros