Координати: 29°58′32″ пн. ш. 31°07′49″ сх. д. / 29.9757556° пн. ш. 31.1304250° сх. д.
Комплекс пірамід на плато Гіза в передмісті Каїру (Єгипет) — комплекс стародавніх пам'ятників, розташований за 8 км в центрі пустелі від старого міста Гіза на річці Ніл, приблизно за 25 км на північний захід від центру Каїра. Споруди були створені в Стародавньому царстві Стародавнього Єгипту під час правління IV—VI династій (XXVI— XXIII століття до н. е.).
Мемфіс та його некрополі - комплекси пірамід від Ґізи до Дахшура | |
---|---|
Memphis and its Necropolis - the Pyramid Fields from Giza to Dahshur | |
Світова спадщина | |
Піраміди у Ґізі, частина некрополя Ґізи | |
29°58′33″ пн. ш. 31°07′58″ сх. д. / 29.97611100002777818° пн. ш. 31.13277800002777695° сх. д. | |
Країна | Єгипет |
Тип | Культурний |
(Критерії) | i, iii, vi |
Об'єкт № | 86 |
Регіон | Арабські країни |
Зареєстровано: | 1979 (3 сесія) |
Піраміди Гізи у Вікісховищі |
Піраміда Хеопса (Хуфу) — єдине з семи чудес Стародавнього світу, яке залишилося до наших днів. Також є національним надбанням Єгипту.
Опис
Цей давньоєгипетський некрополь складається з Піраміди Хуфу (відомої як Велика піраміда і піраміда Хеопса), дещо меншою піраміди Хефрена за менш ніж дві сотні метрів на південний захід і відносно скромних розмірів піраміди Менкаура за декількі сотень метрів далі на південний захід, а також ряду менш великих пірамід-супутників, відомих як піраміди цариць, тротуар і піраміди долини.
Поверхня пірамід була покрита плитами полірованого білого вапняку. Уже після падіння давньоєгипетської цивілізації вапняк був розтягнуто місцевими жителями для власних потреб.
Великий Сфінкс розташований на східній стороні комплексу обличчям на схід. Багато вчених продовжують вважати, що Сфінкс має портретну схожість з Хафра.
Моноліт, використаний в заупокійному храмі Менкаура — його вага оцінена в понад 200 тонн — найважчий на плато Гіза. Колосальна статуя сидячого царя з центральної капели храму Менкаура — одна з найбільших в епоху Стародавнього царства.
Карта плато Гізи
Виявлено чотири головних кладовища на плато Гіза: цвинтар на заході, сході, півдні і в центральній частині.
1. Піраміда Хеопса | 18. Ями, в яких знайдені |
Комплекс піраміди Хуфу (Хеопса)
Піраміда Хуфу (Хеопса), другого фараона IV династії, була найпершою і найбільшою з пірамід, побудованих на плато Гізи. До цього піраміди зводилися в Дашурі — там, зокрема, знаходяться дві піраміди, побудовані фараоном Снофру, батьком Хуфу. Але Хуфу вибрав місце в 40 кілометрах від Дашура.
Основа піраміди була побудована на скелі, яка для уникнення нахилу була вирівняна. Первісна вершина піраміди відстояла від основи на 146,7 метри, але пізніше верхівка була втрачена, в даний час висота піраміди складає 137,3 метра. До 1880 року, коли було надбудовано дві башти Кельнського собору, піраміда Хеопса вважалася найвищою спорудою в світі.
Спочатку піраміда мала облицювання з , сторона її основи становила 232,4 метри. Але пізніше облицювання було практично повністю втрачено. В даний час сторони її основи складають 230,4 метри, а площа — 5,4 гектара. Кут нахилу стін — 51 ° 52 '. На спорудження піраміди пішло близько 2,5 млн. кам'яних блоків, обсяг кожного становить більше 1 кубічного метра. Однак цю піраміду в Середні віки використовували як каменоломню, через що частина блоків зараз відсутня.
Первісний вхід в піраміду розташовується на висоті 15,63 метрів на північній стороні піраміди. Але в даний час використовується інший хід, розташований майже в центрі північної сторони на 10 метрів нижче, ніж попередній. Цей вхід був прорубаний ще стародавніми грабіжниками.
Всередині піраміда містить три камери. Розміри першої камери — 8 на 14 метрів, висота — 3,5 метри. Вона розташовується на глибині близько 30 метрів нижче основи. Закінчена вона не була. Друга камера розташовується точно під вершиною на висоті близько 20 метрів над підставою. Її розміри 5,7 на 5,2 метри, у неї склепінчаста стеля висотою до 6,7 метри. Ця камера, яку раніше називали «усипальниця цариці» також не була закінчена. Третя камера, звана «усипальницею царя», розташовується на висоті 42,3 метри над основою трохи південніше осі піраміди. Її розміри 10,4 на 5,2 метри, висота — 5,8 метри. На відміну від інших камер, вона була закінчена. Її стіни облицьовані гранітними плитами, які ретельно відшліфовані і пригнані по сторонам одна до одної. Стеля утворена з дев'яти важких монолітів, над ним знаходиться п'ять розвантажувальних камер, загальна їх висота 17 метрів. Верхня розвантажувальна камера має двосхилий дах, що складається з великих блоків, які розподіляють вагу, щоб знизити навантаження на похоронну камеру. У цій камері в її західній стороні розташовується порожній саркофаг, витесаний з шматка коричнево-сірого граніту. Написи на ньому відсутні, він сильно пошкоджений. Близько всіх камер знаходяться дещо менші камери («передпокої»), з'єднані між собою коридорами або шахтами. Частина шахт ведуть в глухий кут.
Велика галерея, що веде в похоронну камеру, має довжину 47 метрів і висоту 8,5 метрів, кут нахилу — 26 °. Її стіни облицьовані вапняковими відшліфованими плитами, укладеними в 8 шарів, які перекривають сусідній на 5-6 сантиметрів.
Поруч з пірамідою Хеопса збереглися руїни верхнього (заупокійного) храму, знайденого в 1939 році єгипетським археологом . Після війни розкопки завершив французький археолог . Згідно з дослідженнями, храм мав у довжину 52,5 метра (100 єгипетських ліктя). Він був споруджений з Турського вапняку. У його дворі розташовувалося 38 квадратних стовпів з граніту. Перед святилищем розташовувався вестибюль, в якому знаходилися 12 точно таких же стовпів. По двох сторонах від вестибюля розташовувалися камери, в яких, ймовірно, зберігалися . Ще одна подібна камера була знайдена зліва від дороги до нижнього храму. У 1954 році було виявлено ще 2 подібні камери, в одній з них прекрасно збереглася тура довжиною 36 метрів, створена з кедру. Пізніше для неї був побудований спеціальний павільйон з пірамідою.
Згідно стародаввніх істориків, піраміда Хеопса була обнесена кам'яною стіною. Її залишки збереглися. Стіна була товщиною 3 метри, відстань до піраміди складала 10,5 метрів.
Піраміди-супутники піраміди Хеопса
На сході від піраміди Хеопса розташовуються 3 піраміди-супутниці. Ймовірно, їх розміщення на сході (зазвичай піраміди-супутниці будували на південь від головної піраміди) пояснюється особливостями місцевості. Вони орієнтовані з півночі на південь, більш високі знаходяться північніше. Піраміди позначаються як GIa, GIb і GIc. Сторона основи першої дорівнює 49,5 метри, другої — 49 метрів, третьої — 46,9. Основа скелі під ними не вирівнювалася, через що основи не зовсім квадратні. Нахил стін становить близько 52 °. Піраміди були облицьовані. Поряд з кожною з них розміщувалися кам'яна огорожа, заупокійна молитовня. Похоронна камера в кожній піраміді одна, поруч з ними розташовуються передпокої, в які веде прямовисна шахта. Близько до першої піраміди розташовується камера з «сонячною турою».
Піраміди добре збереглися, відсутнє тільки облицювання. Ймовірно, піраміди призначалися дружинам Хуфу. Можливо, східніше першої піраміди збиралися створити ще одну піраміду, яка повинна була мати великі розміри, проте в ній не була закінчена навіть похоронна камера. Археолог припустив, що ця піраміда призначалася цариці , матері Хуфу, гробниця якої була пограбована. У підсумку цариця була перепохована в таємній гробниці, вирубаній в скелі північніше. Ця гробниця, що є єдиним недоторканим захороненням члена царської родини Стародавнього царства, була виявлена Рейснером в 1925 році.
- Піраміда GIa
- Піраміда GIb
- Піраміда GIc
Східні гробниці
Східні гробниці (мастаби) розташовані на схід від піраміди Хуфу і включають кладовища G 7000. Тут поховані деякі члени сім'ї Хуфу, а також жерці V–VI династій. Збереглося близько 40 мастаб. Зараз вони важкодоступні, а знахідки, зроблені в них, зберігаються в запасниках Єгипетського музею в Каїрі.
Західні гробниці
Західні гробниці містять більш 100 мастаб, що відносяться до періоду IV–VI династій. Деякі з них названі за номерами мастаб, деякі — за іменами археологів, їх досліджували.
Назва (англ.) | Період | Розкопки |
---|---|---|
Abu Bakr Excavations | V і VI династія | (1949-53) |
Cemetery G 1000 | V і VI династія | Reisner (1903-05) |
Cemetery G 1100 | V і VI династія | Reisner (1903-05) |
Cemetery G 1200 | Переважно IV династія | Reisner (1903-05) |
Cemetery G 1300 | V і VI династія | Reisner (1903-05) |
Cemetery G 1400 | V і VI династія | Reisner (1903-05 |
Cemetery G 1500 | Reisner (1931?) | |
Cemetery G 1600 | V династія і пізніше | Reisner (1931) |
Cemetery G 1900 | Reisner (1931) | |
Cemetery G 2000 | V і VI династія | Reisner (1905-06) |
Cemetery G 2100 | IV і V династія і пізніше | Reisner (1931) |
Cemetery G 2200 | Пізня IV або рання V династія | Reisner? |
Cemetery G 2300 | V і VI династія | Reisner (1911-13) |
Cemetery G 2400 | V і VI династія | Reisner (1911-13) |
Cemetery G 2500 | Reisner | |
Cemetery G 3000 | VI династія | Fisher and Eckley Case Jr (1915) |
Cemetery G 4000 | IV династія і пізніше | Junker and Reisner (1931) |
Cemetery G 6000 | V династія | Reisner (1925-26) |
Junker Cemetery (West) | Пізнє Давнє царство | Junker (1926-7) |
Steindorff Cemetery | V і VI династія | Steindorff (1903-07) |
Junker Cemetery (East) | Пізнє Давнє царство | Junker |
Південні гробниці
Поховання південних гробниць датуються періодами правління II–III династій і V–VI династій. Збереглося більше 10 мастаб. Зараз вони важкодоступні, а знахідки, зроблені в них, зберігаються в запасниках Єгипетського музею в Каїрі.
Центральні гробниці
Включають поховання деяких членів царської родини. Датуються IV і V династіями і пізніше.
Номер | Похований |
---|---|
G 8172 (LG 86) | Nebemakhet |
G 8158 (LG 87) | Nikaure |
G 8156 (LG 88) | Persenet |
G 8154 (LG 89) | Sekhemkare |
G 8140 | Niuserre |
G 8130 | Niankhre |
G 8080 (LG 92) | Iunmin |
G 8260 | Babaef |
G 8466 | Iunre |
G 8464 | Hemetre |
G 8460 | Ankhmare |
G 8530 | Rekhetre |
G 8408 | Bunefer |
G 8978 | Khamerernebty I |
Комплекс піраміди Хафра (Хефрена)
Піраміда фараона Хафра (Хефрена) розташована на південний захід від піраміди Хеопса. Первісна висота піраміди становила 143,9 метри, вона поступалася піраміді Хеопса 3-ма метрами. В даний час висота піраміди 136,4 метри. Піраміда Хефрена має більший нахил стін (52°20') і меншу довжину основи (спочатку 215,3 метри, нині — 210,5 метри), що робить її візуально більш високою, ніж піраміда Хеопса. Крім того, вона розташовується на найвищій точці некрополя, що підсилює оптичний обман .
В піраміді Хефрена існує два входи, що розташовуються на північній стіні. Один знаходиться на рівні підстави, другий — на висоті 15 метрів. З другого виходу можна напряму потрапити в похоронну камеру. З першого входу тунель іде вниз на глибину до 10 метрів, потім розташовується рівна ділянка, а потім коридор йде вгору і вливається в основний коридор. Також в нижньому коридорі існує невелике відгалуження в незавершену камеру.
Похоронна камера розташовується близько осі піраміди. Вона витягнута зі сходу на захід на 14,2 метри, ширина камери становить 5 метрів, висота — 6,8 метри. Стеля в ній склепінчаста. В камері розташовується саркофаг з відшліфованого граніту з розбитою кришкою.
Заупокійний храм Хафри розташовувався на значній відстані на схід від піраміди. Ще в XVIII столітті н. е. його стан був хорошим, проте пізніше місцеві жителі розтягли камені, що складали його стіни. Судячи з руїн, він розташовувався на площі 145 на 45 метрів і був розміщений на спеціальній гранітній терасі. Усередині розташовувалося п'ять молелен, а також подвір'я, на якому знаходилося 12 скульптур із зображенням Хафри. З боків храму виявили 5 камер для «сонячних барок».
Від заупокійного храму відходила кам'яна дорога шириною в 5 метрів, яка вела в Нижній храм, який більше відомий під назвою «Гранітний храм». Він розміщувався на південний схід від Великого Сфінкса перед сучасною оглядовою терасою. Форма його була схожа на велику мастабу. Розміри храму були 45 на 45 метрів, висота — 12 метрів. У його центральному залі розміщувалися 23 статуї Хафри з алебастру і сланцю, 16 колон з граніту. У храмі було два входи, біля кожного розташовувалися по 2 лежачих сфінкса.
Навколо піраміди Хефрена розташовувалася стіна. Згідно розкопок її товщина становила 3,4 метри, відстань до піраміди складала 10,1 метри.
На півдні від піраміди Хефрена розміщувалася невелика піраміда-супутник. Її наземна частина не збереглася, але за залишками основи і уламками облицювальних плит встановлено, що сторона її основи складала 20,1 метри, а нахил стін — 52 ° 20 '. Підземна камера піраміди збереглася. Також зберігся тунель, який пробили грабіжники. Ймовірно, в цій піраміді була похована дружина Хафри.
На захід від піраміди також в 1881 році вдалося виявити руїни житла стародавніх будівельників піраміди. У ньому розташовувалося 91 приміщення, розміри кожного — 26 на 3 метри.
- Схема заупокійного храму Хефрена
- Схема Гранітного храму
Комплекс піраміди Менкаура (Мікеріна)
Найнижча з трьох великих пірамід, піраміда фараона Менкаура (Мікеріна) розташовується на південному заході некрополя на значній відстані від пірамід Хуфу і Хафра. Сторона її основи становить 108,4 метри, висота спочатку складала 66 метрів, зараз — 62 метри. Вона на третину була облицьована плитами з червоного асуанського граніту, верхня частина була з білого Турського вапняку, а вершина, ймовірно, також була з червоного граніту. За повідомленнями очевидців, вона була двоколірною ще в XVI столітті, але пізніше була розграбована мамлюками. В даний час збереглася тільки нижня частина облицювання під наносами піску.
На основі розташовувався перший вхід в піраміду, спочатку довжина її основи становила 60 метрів, проте пізніше його величина була істотно збільшена. Похоронна камера спочатку розташовувалася в 6 метрах нижче основи, проте пізніше вона була розміщена нижче.
Для будівництва піраміди використовувалися кам'яні блоки більшого розміру, ніж для пірамід Хеопса і Хефрена. Для прискорення будівництва блоки ретельно оброблялися. Але фараон не дожив до закінчення будівництва — в момент його смерті піраміда досягала висоти 20 метрів (рівня гранітного облицювання). Англійський єгиптолог припустив, що спочатку для облицювання всієї піраміди мав використовуватися червоний граніт, однак після смерті Менкаура його наступник, фараон Шепсескаф, змінив первісний план.
На відміну від пірамід попередників, піраміда Мікеріна побудована не на скельній основі, а на штучній терасі, створеній з вапнякових блоків. Розміри похоронної камери складають 6,5 на 2,3 метри, висота — 3,5 метри. Стеля камери являє собою два напівблоки, які були витесані з нижньої сторони у вигляді напіварки. Похоронна камера і ведучий до неї коридор облицьовані шліфованим гранітом. Схема внутрішніх приміщень складна, оскільки під час будівництва було три зміни від початкового плану. Первісна похоронна камера і ведучий до неї коридор з'єднувалися з вхідним коридором сходами.
В похоронній камері був саркофаг, однак він потонув в океані під час транспортування. Зберігся його опис та малюнок. Він був зроблений з базальту, його поверхня була вкрита рельєфами. Вчені припускають, що саркофаг цей відноситься до пізнішої епохи — можливо мумію, яка збереглася після пограбування за часів Стародавнього царства, поклали в новий саркофаг.
Будівлі навколо піраміди збереглися погано, їх руїни занесені піском. Є опис заупокійного храму, що відноситься до 1755 року, коли він ще був у хорошому стані. Згідно з ним площа храму становила 45 на 45 метрів. Половину храму займав двір, в іншій перебували споруди для відправлення культу і складські приміщення. За півкілометра на схід розташовувався Нижній храм, його розміри були приблизно такими ж. Відповідно до проведених розкопок цей храм був відреставрований і розширений під час правління VI династії. Від заупокійного до Нижнього храму вела дорога з відшліфованих вапнякових плит, частина її збереглася до теперішнього часу.
Недалеко від південної частині піраміди Мікеріна, за огорожею, розташовуються піраміди-супутники. Найбільша з них — східна. Сторона її основи становить 44,3 метри, висота — 28,3 метри. Спочатку вона була облицьована гранітом, подекуди облицювання збереглося. Друга і третя були ступінчасті. Припускається, що вони не були закінчені і їм планували надати вигляду «істинних» пірамід. Сторона їх становить 31,5 метра, висоти — 21,2 метри.
У 1837 в східній піраміді був знайдений саркофаг з граніту, в середній — фрагменти дерев'яної труни і людські кістки. У західній піраміді похоронна камера закінчена не була. Біля кожної з пірамід розміщувався заупокійний храм, всі вони разом були обнесені кам'яною стіною. За припущенням Рейснера, в східній піраміді була похована головна дружина Менкаура, Хамерернебті II.
- Піраміда цариці Хамерернебті II G3a
- Піраміда G3b
- Піраміда G3c
Комплекс Великого Сфінкса
Великий Сфінкс розташований на схід від піраміди Хефрена. Статуя, яка була витесана з єдиної брили того ж матеріалу, що і піраміди Хеопса і Хефрена, являє собою лежачого лева з головою людини. Її довжина від передньої лапи до хвоста становить 57,3 метри, висота — 20 метрів. На підставі запису, знайденого біля ніг статуї, передбачається, що Сфінкс був побудований за наказом фараона Хафра, а риси його обличчя повторюють риси обличчя самого фараона. В даний час статуя сильно пошкоджена, особливо сильно дісталося його обличчю, воно поцятковане вибоїнами.
Сфінкса постійно заносило піском, тому його періодично доводилося відкопувати. Останнім часом це було зроблено в 1920-ті роки. Крім того, тоді ж статуя була частково відреставрована і обнесена огорожею, що захищала її від заметів піском.
Неподалік від статуї знаходиться , який був виявлений тільки в XX столітті.
- Великий Сфінкс і Храм Сфінкса
- Схема Храму Сфінкса
-
- Сфінкс зі стелою
-
- Сфінкс і піраміди
-
Спорудження пірамід
Плити вагою не менше 2,5 тонн, з яких складені піраміди, вирубувалися з каменю в прилеглому кар'єрі і доставлялися до місця споруди за допомогою пандусів, блоків і важелів. Для запобігання розтріскування стіни пірамід, внаслідок теплового стиску-розширення, окремі блоки розділялися тонкими шарами будівельного розчину.
У 2019 році знайдено папірус з описом будівництва пірамід
Галерея
Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою. |
- Views, Objects: Egypt. Gizeh [selected images]. View 05: Sphinx and Pyramids., n.d., New York. Brooklyn Museum Archives
- Pyramids of Ghizeh. 1893. Egypt ; heliogravures after original views. Wilbour Library of Egyptology. Бруклінський музей
- Aerial view from north of cultivated Nile valley with the pyramids in the background
- The Great Sphinx partially excavated, photo taken between 1867 and 1899
- Auguste Mariette (seated, far left) and Pedro II of Brazil (seated, far right) with others during the Emperor's visit to the Giza pyramid complex at the end of 1871
- Вид згори
- Вид згори
- Вид згори
- Піраміди Ґізи
- Масшатаба та піраміда Хефрена
- Сонячний човен
- Східні мастаби
- Мастаба (G 7140 і G 7130 східне захоронення)
- Мастаба а I (фрагмент напису)
- Бюст а (мастаба G 7510)
- Каплиця з округлим склепінням імер (G 6020 поховання західне)
- Мастаба Кара (східне захоронення)
- Гравюри з мастаби Кара (східне захоронення)
- Мастаба Іду (східне захоронення)
- Статуя з мастаби Іду (східне захоронення)
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Замаровський В. Їх величності піраміди. — С. 279-284.
- Замаровський В. Їх величності піраміди. — С. 284-286.
- Lehner M. The Complete Pyramids. — P. 116.
- Porter, Bertha and Moss, Rosalind, Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Statues, Reliefs and Paintings Volume III: Memphis, Part I Abu Rawash to Abusir. 2nd edition (revised and augmented by Dr Jaromir Malek, 1974. Retrieved from gizapyramids.org
- Замаровський В. Їх величності піраміди. — С. 286-291.
- Замаровський В. Їх величності піраміди. — С. 291-295.
- Замаровський В. Їх величності піраміди. — С. 296-299.
- Реєстр Кокс, Нейл Морріс. Велика піраміда в Гізі // {{{Заголовок}}}. — М. : БММ АО, 1997. — С. 4. — .
- Виявлено щоденник архітектора єгипетських пірамід: головна таємниця долини Гізи розкрита
Література
- Замаровський В. Їх величності піраміди / Пер. зі словацької О. І. Малевича. Послесл. Н. С. Петровського. — М., 1981. — 447 с. — (Слідами зниклих культур Сходу)
- Lehner M. The Complete Pyramids. — London : Thames & Hudson, 1997. — 256 p. — .
Посилання
- Загадки пірамід Гізи
- Відвертість пірамід (історична розвідка)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 29 58 32 pn sh 31 07 49 sh d 29 9757556 pn sh 31 1304250 sh d 29 9757556 31 1304250 Kompleks piramid na plato Giza v peredmisti Kayiru Yegipet kompleks starodavnih pam yatnikiv roztashovanij za 8 km v centri pusteli vid starogo mista Giza na richci Nil priblizno za 25 km na pivnichnij zahid vid centru Kayira Sporudi buli stvoreni v Starodavnomu carstvi Starodavnogo Yegiptu pid chas pravlinnya IV VI dinastij XXVI XXIII stolittya do n e Memfis ta jogo nekropoli kompleksi piramid vid Gizi do DahshuraMemphis and its Necropolis the Pyramid Fields from Giza to Dahshur Svitova spadshinaPiramidi u Gizi chastina nekropolya Gizi29 58 33 pn sh 31 07 58 sh d 29 97611100002777818 pn sh 31 13277800002777695 sh d 29 97611100002777818 31 13277800002777695Krayina YegipetTipKulturnijKriteriyii iii viOb yekt 86RegionArabski krayiniZareyestrovano 1979 3 sesiya Piramidi Gizi na karti Yegipta Piramidi Gizi u Vikishovishi Piramida Heopsa Hufu yedine z semi chudes Starodavnogo svitu yake zalishilosya do nashih dniv Takozh ye nacionalnim nadbannyam Yegiptu OpisCej davnoyegipetskij nekropol skladayetsya z Piramidi Hufu vidomoyi yak Velika piramida i piramida Heopsa desho menshoyu piramidi Hefrena za mensh nizh dvi sotni metriv na pivdennij zahid i vidnosno skromnih rozmiriv piramidi Menkaura za dekilki soten metriv dali na pivdennij zahid a takozh ryadu mensh velikih piramid suputnikiv vidomih yak piramidi caric trotuar i piramidi dolini Poverhnya piramid bula pokrita plitami polirovanogo bilogo vapnyaku Uzhe pislya padinnya davnoyegipetskoyi civilizaciyi vapnyak buv roztyagnuto miscevimi zhitelyami dlya vlasnih potreb Velikij Sfinks roztashovanij na shidnij storoni kompleksu oblichchyam na shid Bagato vchenih prodovzhuyut vvazhati sho Sfinks maye portretnu shozhist z Hafra Monolit vikoristanij v zaupokijnomu hrami Menkaura jogo vaga ocinena v ponad 200 tonn najvazhchij na plato Giza Kolosalna statuya sidyachogo carya z centralnoyi kapeli hramu Menkaura odna z najbilshih v epohu Starodavnogo carstva Karta plato Gizi Viyavleno chotiri golovnih kladovisha na plato Giza cvintar na zahodi shodi pivdni i v centralnij chastini 1 Piramida Heopsa 2 Piramida Hefrena 3 Piramida Mikerina 4 Pohoronnij hram Hefrena 5 Pohoronnij hram 6 Piramida suputnik 7 Hram Hefrena v dolini 8 Hram Mikerina v dolini 9 Grobnicya carici 10 11 Piramidi caric 12 Mastabi 13 Velikij sfinks 14 Hram sfinksa 15 Grobnicya 16 Centr vivchennya piramid 17 Kvitkova kasa 18 Yami v yakih znajdeni 19 Nova doroga 20 Grobnici visicheni v skeli 21 Selo remisnikiv 22 Kayir 23 Selishe Nazlet el Samman 24 Pohoronna doroga 25 Kamenolomnya Mikerina 26 Suchasne kladovishe 27 Na pivden grobnici virubani v skelnij porodi 28 Stina ogorozhi 29 Mastabi i grobnici virubani v skelnij porodi 30 Zahidne kladovishe 31 Shidne kladovishe 32 Zona mastab v centri i grobnici virubani v skeli Kompleks piramidi Hufu Heopsa 7 Kamera carici z vihidnimi povitrovodami 8 Gorizontalnij tunel 9 Velika galereya 10 Kamera faraona z povitrovodami 11 Predkamera 12 Grot Dokladnishe Piramida Heopsa Piramida Hufu Heopsa drugogo faraona IV dinastiyi bula najpershoyu i najbilshoyu z piramid pobudovanih na plato Gizi Do cogo piramidi zvodilisya v Dashuri tam zokrema znahodyatsya dvi piramidi pobudovani faraonom Snofru batkom Hufu Ale Hufu vibrav misce v 40 kilometrah vid Dashura Osnova piramidi bula pobudovana na skeli yaka dlya uniknennya nahilu bula virivnyana Pervisna vershina piramidi vidstoyala vid osnovi na 146 7 metri ale piznishe verhivka bula vtrachena v danij chas visota piramidi skladaye 137 3 metra Do 1880 roku koli bulo nadbudovano dvi bashti Kelnskogo soboru piramida Heopsa vvazhalasya najvishoyu sporudoyu v sviti Spochatku piramida mala oblicyuvannya z storona yiyi osnovi stanovila 232 4 metri Ale piznishe oblicyuvannya bulo praktichno povnistyu vtracheno V danij chas storoni yiyi osnovi skladayut 230 4 metri a plosha 5 4 gektara Kut nahilu stin 51 52 Na sporudzhennya piramidi pishlo blizko 2 5 mln kam yanih blokiv obsyag kozhnogo stanovit bilshe 1 kubichnogo metra Odnak cyu piramidu v Seredni viki vikoristovuvali yak kamenolomnyu cherez sho chastina blokiv zaraz vidsutnya Pervisnij vhid v piramidu roztashovuyetsya na visoti 15 63 metriv na pivnichnij storoni piramidi Ale v danij chas vikoristovuyetsya inshij hid roztashovanij majzhe v centri pivnichnoyi storoni na 10 metriv nizhche nizh poperednij Cej vhid buv prorubanij she starodavnimi grabizhnikami Vseredini piramida mistit tri kameri Rozmiri pershoyi kameri 8 na 14 metriv visota 3 5 metri Vona roztashovuyetsya na glibini blizko 30 metriv nizhche osnovi Zakinchena vona ne bula Druga kamera roztashovuyetsya tochno pid vershinoyu na visoti blizko 20 metriv nad pidstavoyu Yiyi rozmiri 5 7 na 5 2 metri u neyi sklepinchasta stelya visotoyu do 6 7 metri Cya kamera yaku ranishe nazivali usipalnicya carici takozh ne bula zakinchena Tretya kamera zvana usipalniceyu carya roztashovuyetsya na visoti 42 3 metri nad osnovoyu trohi pivdennishe osi piramidi Yiyi rozmiri 10 4 na 5 2 metri visota 5 8 metri Na vidminu vid inshih kamer vona bula zakinchena Yiyi stini oblicovani granitnimi plitami yaki retelno vidshlifovani i prignani po storonam odna do odnoyi Stelya utvorena z dev yati vazhkih monolitiv nad nim znahoditsya p yat rozvantazhuvalnih kamer zagalna yih visota 17 metriv Verhnya rozvantazhuvalna kamera maye dvoshilij dah sho skladayetsya z velikih blokiv yaki rozpodilyayut vagu shob zniziti navantazhennya na pohoronnu kameru U cij kameri v yiyi zahidnij storoni roztashovuyetsya porozhnij sarkofag vitesanij z shmatka korichnevo sirogo granitu Napisi na nomu vidsutni vin silno poshkodzhenij Blizko vsih kamer znahodyatsya desho menshi kameri peredpokoyi z yednani mizh soboyu koridorami abo shahtami Chastina shaht vedut v gluhij kut Velika galereya sho vede v pohoronnu kameru maye dovzhinu 47 metriv i visotu 8 5 metriv kut nahilu 26 Yiyi stini oblicovani vapnyakovimi vidshlifovanimi plitami ukladenimi v 8 shariv yaki perekrivayut susidnij na 5 6 santimetriv Shema zaupokijnogo hramu Hufu Poruch z piramidoyu Heopsa zbereglisya ruyini verhnogo zaupokijnogo hramu znajdenogo v 1939 roci yegipetskim arheologom Pislya vijni rozkopki zavershiv francuzkij arheolog Zgidno z doslidzhennyami hram mav u dovzhinu 52 5 metra 100 yegipetskih liktya Vin buv sporudzhenij z Turskogo vapnyaku U jogo dvori roztashovuvalosya 38 kvadratnih stovpiv z granitu Pered svyatilishem roztashovuvavsya vestibyul v yakomu znahodilisya 12 tochno takih zhe stovpiv Po dvoh storonah vid vestibyulya roztashovuvalisya kameri v yakih jmovirno zberigalisya She odna podibna kamera bula znajdena zliva vid dorogi do nizhnogo hramu U 1954 roci bulo viyavleno she 2 podibni kameri v odnij z nih prekrasno zbereglasya tura dovzhinoyu 36 metriv stvorena z kedru Piznishe dlya neyi buv pobudovanij specialnij paviljon z piramidoyu Zgidno starodavvnih istorikiv piramida Heopsa bula obnesena kam yanoyu stinoyu Yiyi zalishki zbereglisya Stina bula tovshinoyu 3 metri vidstan do piramidi skladala 10 5 metriv Piramidi suputniki piramidi Heopsa Na shodi vid piramidi Heopsa roztashovuyutsya 3 piramidi suputnici Jmovirno yih rozmishennya na shodi zazvichaj piramidi suputnici buduvali na pivden vid golovnoyi piramidi poyasnyuyetsya osoblivostyami miscevosti Voni oriyentovani z pivnochi na pivden bilsh visoki znahodyatsya pivnichnishe Piramidi poznachayutsya yak GIa GIb i GIc Storona osnovi pershoyi dorivnyuye 49 5 metri drugoyi 49 metriv tretoyi 46 9 Osnova skeli pid nimi ne virivnyuvalasya cherez sho osnovi ne zovsim kvadratni Nahil stin stanovit blizko 52 Piramidi buli oblicovani Poryad z kozhnoyu z nih rozmishuvalisya kam yana ogorozha zaupokijna molitovnya Pohoronna kamera v kozhnij piramidi odna poruch z nimi roztashovuyutsya peredpokoyi v yaki vede pryamovisna shahta Blizko do pershoyi piramidi roztashovuyetsya kamera z sonyachnoyu turoyu Piramidi dobre zbereglisya vidsutnye tilki oblicyuvannya Jmovirno piramidi priznachalisya druzhinam Hufu Mozhlivo shidnishe pershoyi piramidi zbiralisya stvoriti she odnu piramidu yaka povinna bula mati veliki rozmiri prote v nij ne bula zakinchena navit pohoronna kamera Arheolog pripustiv sho cya piramida priznachalasya carici materi Hufu grobnicya yakoyi bula pograbovana U pidsumku caricya bula perepohovana v tayemnij grobnici virubanij v skeli pivnichnishe Cya grobnicya sho ye yedinim nedotorkanim zahoronennyam chlena carskoyi rodini Starodavnogo carstva bula viyavlena Rejsnerom v 1925 roci Piramida GIa Piramida GIb Piramida GIc Shidni grobnici Plan shidnih pohovan Shidni grobnici mastabi roztashovani na shid vid piramidi Hufu i vklyuchayut kladovisha G 7000 Tut pohovani deyaki chleni sim yi Hufu a takozh zherci V VI dinastij Zbereglosya blizko 40 mastab Zaraz voni vazhkodostupni a znahidki zrobleni v nih zberigayutsya v zapasnikah Yegipetskogo muzeyu v Kayiri Zahidni grobnici Plan zahidnih pohovan Zahidni grobnici mistyat bilsh 100 mastab sho vidnosyatsya do periodu IV VI dinastij Deyaki z nih nazvani za nomerami mastab deyaki za imenami arheologiv yih doslidzhuvali Pohovannya v Zahidnih grobnicyah Gizi Nazva angl Period Rozkopki Abu Bakr Excavations V i VI dinastiya 1949 53 Cemetery G 1000 V i VI dinastiya Reisner 1903 05 Cemetery G 1100 V i VI dinastiya Reisner 1903 05 Cemetery G 1200 Perevazhno IV dinastiya Reisner 1903 05 Cemetery G 1300 V i VI dinastiya Reisner 1903 05 Cemetery G 1400 V i VI dinastiya Reisner 1903 05 Cemetery G 1500 Reisner 1931 Cemetery G 1600 V dinastiya i piznishe Reisner 1931 Cemetery G 1900 Reisner 1931 Cemetery G 2000 V i VI dinastiya Reisner 1905 06 Cemetery G 2100 IV i V dinastiya i piznishe Reisner 1931 Cemetery G 2200 Piznya IV abo rannya V dinastiya Reisner Cemetery G 2300 V i VI dinastiya Reisner 1911 13 Cemetery G 2400 V i VI dinastiya Reisner 1911 13 Cemetery G 2500 Reisner Cemetery G 3000 VI dinastiya Fisher and Eckley Case Jr 1915 Cemetery G 4000 IV dinastiya i piznishe Junker and Reisner 1931 Cemetery G 6000 V dinastiya Reisner 1925 26 Junker Cemetery West Piznye Davnye carstvo Junker 1926 7 Steindorff Cemetery V i VI dinastiya Steindorff 1903 07 Junker Cemetery East Piznye Davnye carstvo Junker Pivdenni grobnici Plan pivdennih pohovan Pohovannya pivdennih grobnic datuyutsya periodami pravlinnya II III dinastij i V VI dinastij Zbereglosya bilshe 10 mastab Zaraz voni vazhkodostupni a znahidki zrobleni v nih zberigayutsya v zapasnikah Yegipetskogo muzeyu v Kayiri Centralni grobnici Vklyuchayut pohovannya deyakih chleniv carskoyi rodini Datuyutsya IV i V dinastiyami i piznishe Centralni grobnici Nomer Pohovanij G 8172 LG 86 Nebemakhet G 8158 LG 87 Nikaure G 8156 LG 88 Persenet G 8154 LG 89 Sekhemkare G 8140 Niuserre G 8130 Niankhre G 8080 LG 92 Iunmin G 8260 Babaef G 8466 Iunre G 8464 Hemetre G 8460 Ankhmare G 8530 Rekhetre G 8408 Bunefer G 8978 Khamerernebty I Kompleks piramidi Hafra Hefrena Poperechnij rozriz piramidi Hefrena Dokladnishe Piramida Hefrena Piramida faraona Hafra Hefrena roztashovana na pivdennij zahid vid piramidi Heopsa Pervisna visota piramidi stanovila 143 9 metri vona postupalasya piramidi Heopsa 3 ma metrami V danij chas visota piramidi 136 4 metri Piramida Hefrena maye bilshij nahil stin 52 20 i menshu dovzhinu osnovi spochatku 215 3 metri nini 210 5 metri sho robit yiyi vizualno bilsh visokoyu nizh piramida Heopsa Krim togo vona roztashovuyetsya na najvishij tochci nekropolya sho pidsilyuye optichnij obman V piramidi Hefrena isnuye dva vhodi sho roztashovuyutsya na pivnichnij stini Odin znahoditsya na rivni pidstavi drugij na visoti 15 metriv Z drugogo vihodu mozhna napryamu potrapiti v pohoronnu kameru Z pershogo vhodu tunel ide vniz na glibinu do 10 metriv potim roztashovuyetsya rivna dilyanka a potim koridor jde vgoru i vlivayetsya v osnovnij koridor Takozh v nizhnomu koridori isnuye nevelike vidgaluzhennya v nezavershenu kameru Pohoronna kamera roztashovuyetsya blizko osi piramidi Vona vityagnuta zi shodu na zahid na 14 2 metri shirina kameri stanovit 5 metriv visota 6 8 metri Stelya v nij sklepinchasta V kameri roztashovuyetsya sarkofag z vidshlifovanogo granitu z rozbitoyu krishkoyu Zaupokijnij hram Hafri roztashovuvavsya na znachnij vidstani na shid vid piramidi She v XVIII stolitti n e jogo stan buv horoshim prote piznishe miscevi zhiteli roztyagli kameni sho skladali jogo stini Sudyachi z ruyin vin roztashovuvavsya na ploshi 145 na 45 metriv i buv rozmishenij na specialnij granitnij terasi Useredini roztashovuvalosya p yat molelen a takozh podvir ya na yakomu znahodilosya 12 skulptur iz zobrazhennyam Hafri Z bokiv hramu viyavili 5 kamer dlya sonyachnih barok Rekonstrukciya kompleksu piramidi Hafra Vid zaupokijnogo hramu vidhodila kam yana doroga shirinoyu v 5 metriv yaka vela v Nizhnij hram yakij bilshe vidomij pid nazvoyu Granitnij hram Vin rozmishuvavsya na pivdennij shid vid Velikogo Sfinksa pered suchasnoyu oglyadovoyu terasoyu Forma jogo bula shozha na veliku mastabu Rozmiri hramu buli 45 na 45 metriv visota 12 metriv U jogo centralnomu zali rozmishuvalisya 23 statuyi Hafri z alebastru i slancyu 16 kolon z granitu U hrami bulo dva vhodi bilya kozhnogo roztashovuvalisya po 2 lezhachih sfinksa Navkolo piramidi Hefrena roztashovuvalasya stina Zgidno rozkopok yiyi tovshina stanovila 3 4 metri vidstan do piramidi skladala 10 1 metri Na pivdni vid piramidi Hefrena rozmishuvalasya nevelika piramida suputnik Yiyi nazemna chastina ne zbereglasya ale za zalishkami osnovi i ulamkami oblicyuvalnih plit vstanovleno sho storona yiyi osnovi skladala 20 1 metri a nahil stin 52 20 Pidzemna kamera piramidi zbereglasya Takozh zberigsya tunel yakij probili grabizhniki Jmovirno v cij piramidi bula pohovana druzhina Hafri Na zahid vid piramidi takozh v 1881 roci vdalosya viyaviti ruyini zhitla starodavnih budivelnikiv piramidi U nomu roztashovuvalosya 91 primishennya rozmiri kozhnogo 26 na 3 metri Shema zaupokijnogo hramu Hefrena Shema Granitnogo hramu Kompleks piramidi Menkaura Mikerina Poperechnij rozriz piramidi Mikerina Dokladnishe Piramida Mikerina Najnizhcha z troh velikih piramid piramida faraona Menkaura Mikerina roztashovuyetsya na pivdennomu zahodi nekropolya na znachnij vidstani vid piramid Hufu i Hafra Storona yiyi osnovi stanovit 108 4 metri visota spochatku skladala 66 metriv zaraz 62 metri Vona na tretinu bula oblicovana plitami z chervonogo asuanskogo granitu verhnya chastina bula z bilogo Turskogo vapnyaku a vershina jmovirno takozh bula z chervonogo granitu Za povidomlennyami ochevidciv vona bula dvokolirnoyu she v XVI stolitti ale piznishe bula rozgrabovana mamlyukami V danij chas zbereglasya tilki nizhnya chastina oblicyuvannya pid nanosami pisku Na osnovi roztashovuvavsya pershij vhid v piramidu spochatku dovzhina yiyi osnovi stanovila 60 metriv prote piznishe jogo velichina bula istotno zbilshena Pohoronna kamera spochatku roztashovuvalasya v 6 metrah nizhche osnovi prote piznishe vona bula rozmishena nizhche Dlya budivnictva piramidi vikoristovuvalisya kam yani bloki bilshogo rozmiru nizh dlya piramid Heopsa i Hefrena Dlya priskorennya budivnictva bloki retelno obroblyalisya Ale faraon ne dozhiv do zakinchennya budivnictva v moment jogo smerti piramida dosyagala visoti 20 metriv rivnya granitnogo oblicyuvannya Anglijskij yegiptolog pripustiv sho spochatku dlya oblicyuvannya vsiyeyi piramidi mav vikoristovuvatisya chervonij granit odnak pislya smerti Menkaura jogo nastupnik faraon Shepseskaf zminiv pervisnij plan Na vidminu vid piramid poperednikiv piramida Mikerina pobudovana ne na skelnij osnovi a na shtuchnij terasi stvorenij z vapnyakovih blokiv Rozmiri pohoronnoyi kameri skladayut 6 5 na 2 3 metri visota 3 5 metri Stelya kameri yavlyaye soboyu dva napivbloki yaki buli vitesani z nizhnoyi storoni u viglyadi napivarki Pohoronna kamera i veduchij do neyi koridor oblicovani shlifovanim granitom Shema vnutrishnih primishen skladna oskilki pid chas budivnictva bulo tri zmini vid pochatkovogo planu Pervisna pohoronna kamera i veduchij do neyi koridor z yednuvalisya z vhidnim koridorom shodami V pohoronnij kameri buv sarkofag odnak vin potonuv v okeani pid chas transportuvannya Zberigsya jogo opis ta malyunok Vin buv zroblenij z bazaltu jogo poverhnya bula vkrita relyefami Vcheni pripuskayut sho sarkofag cej vidnositsya do piznishoyi epohi mozhlivo mumiyu yaka zbereglasya pislya pograbuvannya za chasiv Starodavnogo carstva poklali v novij sarkofag Budivli navkolo piramidi zbereglisya pogano yih ruyini zaneseni piskom Ye opis zaupokijnogo hramu sho vidnositsya do 1755 roku koli vin she buv u horoshomu stani Zgidno z nim plosha hramu stanovila 45 na 45 metriv Polovinu hramu zajmav dvir v inshij perebuvali sporudi dlya vidpravlennya kultu i skladski primishennya Za pivkilometra na shid roztashovuvavsya Nizhnij hram jogo rozmiri buli priblizno takimi zh Vidpovidno do provedenih rozkopok cej hram buv vidrestavrovanij i rozshirenij pid chas pravlinnya VI dinastiyi Vid zaupokijnogo do Nizhnogo hramu vela doroga z vidshlifovanih vapnyakovih plit chastina yiyi zbereglasya do teperishnogo chasu Nedaleko vid pivdennoyi chastini piramidi Mikerina za ogorozheyu roztashovuyutsya piramidi suputniki Najbilsha z nih shidna Storona yiyi osnovi stanovit 44 3 metri visota 28 3 metri Spochatku vona bula oblicovana granitom podekudi oblicyuvannya zbereglosya Druga i tretya buli stupinchasti Pripuskayetsya sho voni ne buli zakincheni i yim planuvali nadati viglyadu istinnih piramid Storona yih stanovit 31 5 metra visoti 21 2 metri U 1837 v shidnij piramidi buv znajdenij sarkofag z granitu v serednij fragmenti derev yanoyi truni i lyudski kistki U zahidnij piramidi pohoronna kamera zakinchena ne bula Bilya kozhnoyi z piramid rozmishuvavsya zaupokijnij hram vsi voni razom buli obneseni kam yanoyu stinoyu Za pripushennyam Rejsnera v shidnij piramidi bula pohovana golovna druzhina Menkaura Hamerernebti II Piramida carici Hamerernebti II G3a Piramida G3b Piramida G3c Kompleks Velikogo Sfinksa Dokladnishe Velikij Sfinks Velikij Sfinks roztashovanij na shid vid piramidi Hefrena Statuya yaka bula vitesana z yedinoyi brili togo zh materialu sho i piramidi Heopsa i Hefrena yavlyaye soboyu lezhachogo leva z golovoyu lyudini Yiyi dovzhina vid perednoyi lapi do hvosta stanovit 57 3 metri visota 20 metriv Na pidstavi zapisu znajdenogo bilya nig statuyi peredbachayetsya sho Sfinks buv pobudovanij za nakazom faraona Hafra a risi jogo oblichchya povtoryuyut risi oblichchya samogo faraona V danij chas statuya silno poshkodzhena osoblivo silno distalosya jogo oblichchyu vono pocyatkovane viboyinami Sfinksa postijno zanosilo piskom tomu jogo periodichno dovodilosya vidkopuvati Ostannim chasom ce bulo zrobleno v 1920 ti roki Krim togo todi zh statuya bula chastkovo vidrestavrovana i obnesena ogorozheyu sho zahishala yiyi vid zametiv piskom Nepodalik vid statuyi znahoditsya yakij buv viyavlenij tilki v XX stolitti Velikij Sfinks i Hram Sfinksa Shema Hramu Sfinksa Velikij Sfinks Sfinks zi steloyu Sfinks i piramidi SfinksSporudzhennya piramidDokladnishe Pliti vagoyu ne menshe 2 5 tonn z yakih skladeni piramidi virubuvalisya z kamenyu v prileglomu kar yeri i dostavlyalisya do miscya sporudi za dopomogoyu pandusiv blokiv i vazheliv Dlya zapobigannya roztriskuvannya stini piramid vnaslidok teplovogo stisku rozshirennya okremi bloki rozdilyalisya tonkimi sharami budivelnogo rozchinu U 2019 roci znajdeno papirus z opisom budivnictva piramidGalereyaCya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Views Objects Egypt Gizeh selected images View 05 Sphinx and Pyramids n d New York Brooklyn Museum Archives Pyramids of Ghizeh 1893 Egypt heliogravures after original views Wilbour Library of Egyptology Bruklinskij muzej Aerial view from north of cultivated Nile valley with the pyramids in the background The Great Sphinx partially excavated photo taken between 1867 and 1899 Auguste Mariette seated far left and Pedro II of Brazil seated far right with others during the Emperor s visit to the Giza pyramid complex at the end of 1871 Vid zgori Vid zgori Vid zgori Piramidi Gizi Masshataba ta piramida Hefrena Sonyachnij choven Shidni mastabi Mastaba G 7140 i G 7130 shidne zahoronennya Mastaba a I fragment napisu Byust a mastaba G 7510 Kaplicya z okruglim sklepinnyam imer G 6020 pohovannya zahidne Mastaba Kara shidne zahoronennya Gravyuri z mastabi Kara shidne zahoronennya Mastaba Idu shidne zahoronennya Statuya z mastabi Idu shidne zahoronennya Piramidi vnochi Panorama kompleksuDiv takozhPiramidi Gizi u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Nekropol GiziPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Zamarovskij V Yih velichnosti piramidi S 279 284 Zamarovskij V Yih velichnosti piramidi S 284 286 Lehner M The Complete Pyramids P 116 Porter Bertha and Moss Rosalind Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts Statues Reliefs and Paintings Volume III Memphis Part I Abu Rawash to Abusir 2nd edition revised and augmented by Dr Jaromir Malek 1974 Retrieved from gizapyramids org Zamarovskij V Yih velichnosti piramidi S 286 291 Zamarovskij V Yih velichnosti piramidi S 291 295 Zamarovskij V Yih velichnosti piramidi S 296 299 Reyestr Koks Nejl Morris Velika piramida v Gizi Zagolovok M BMM AO 1997 S 4 ISBN 5 88353 014 1 Viyavleno shodennik arhitektora yegipetskih piramid golovna tayemnicya dolini Gizi rozkritaLiteraturaZamarovskij V Yih velichnosti piramidi Per zi slovackoyi O I Malevicha Poslesl N S Petrovskogo M 1981 447 s Slidami zniklih kultur Shodu Lehner M The Complete Pyramids London Thames amp Hudson 1997 256 p ISBN 0 500 05084 8 PosilannyaZagadki piramid Gizi Vidvertist piramid istorichna rozvidka