Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Велика облога Мальти 1565 року — облога військами та флотом Османської імперії 1565 року острова Мальти, що належав тоді Мальтійському ордену.
| Велика облога Мальти | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Прибуття турецького флоту | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Османська імперія |  Мальтійський орден Іспанська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Піяле-паша Тургут-реїс † Саліх-реїс Улуч Алі | Жан де ла Валетт | ||||||
| Сили | |||||||
| 22 000-48 000 | 6 100-8 500 | ||||||
| Втрати | |||||||
| < 25 000 — 35 000 | 2 500, 7 000 городян, 500 рабів | ||||||
- Не варто плутати з Облогою Мальти часів Другої світової війни
Прихід госпітальєрів на Мальту
1522 року султан Сулейман I зумів захопити острів Родос, що тривалий час був осідком госпітальєрів. Уцілілим лицарям було дозволено покинути острів, і вони відплили на Кіпр. Після того, як лицарі кілька років провели без постійного притулку, імператор Карл V подарував їм острів Мальта. Переїхавши на Мальту, госпітальєри, що відтоді стали відомі як «мальтійські лицарі», поступово відбудували флот та укріплення.
Передісторія конфлікту
1551 року османи та північноафриканські корсари зуміли відбити у іспанців Триполі. Після цього великий магістр Ордена госпітальєрів Хуан де Омедес наказав зміцнити форт Сент-Анджело в Біргу, а також збудувати два нових укріплення — форт Сент-Міхаель в сусідній з Біргу Сенглеї та форт Святого Ельма на півострові на протилежній стороні Великої затоки. Нові форти були готові всього за пів року.
1557 року новим великим магістром ордена було обрано Жана Парізо де ла Валетта. Він продовжив практику нападів на мусульманські кораблі, і османи вирішили ліквідувати загрозу своєму судноплавству з боку лицарів так само, як це було зроблено, коли лицарі піратствували, базуючись на острові Родос. 1560 року об'єднаний християнський флот було розбито османським флотом в битві при Джербі. Ла Валетт зрозумів, що ось-ось станеться напад на Мальту, і форсував підготовку острова до оборони, а також звернувся за допомогою до всіх командорств ордена, розпорошених по Європі.
Облога
До моменту підходу противника на острові було приблизно 540 лицарів зі зброєносцями, а також приблизно 1000 іспанських піхотинців та аркебузирів і близько 4000 мальтійців у ополченні. Було організовано термінове постачання запасів зерна з Сицилії та додаткового озброєння та боєприпасів з Франції та Іспанії. Усі цистерни були до країв заповнені водою, і Ла Валетт наказав приготуватися закидати трупами мертвих тварин Марса — низинний район за Великою гаванню — який мав би стати головним джерелом води для ворожої армії, яка б вели облогу.
Висадка турків
Турецький флот підійшов до Мальти 18 травня 1565 року. Кораблями командував Піяле-паша, сухопутними військами — . 40-тисячна армія прибула на більш ніж 200 суднах, включаючи 130 галер, 30 галеас і 11 вітрильних торгових суден. Згодом стало зрозуміло, що призначення цих двох командувачів було помилкою султана Сулеймана: Піяле-паша і Лала Мустафа-паша ненавиділи один одного.
Оскільки Велика гавань була надто добре захищена, Піяле-паша обрав для висадки гавань Марсашлокка на південно-східному кінці острова. Лицарі не намагалися їх зупинити, оскільки не мали достатньо сил. Висадившись на берег, турки просунулися у напрямку до міста та отаборилися на схилі, звідки могли бачити всю стоянку суден.
Після цього Піяле-паша вирішив уникнути вітру й відвести кораблі уздовж північно-східного берега в гавань Марсамшетт. Це забезпечувало найкраще укриття, але призвело до конфлікту з Лала Мустафа-пашею. Крім того, потрібно було плисти прямо під гарматами Форту святого Ельма, у зв'язку з чим його знищення стало першочерговим завданням.
Бої за Форт святого Ельма
23 травня почалося бомбардування Форту святого Ельма. Через кілька днів прибув 80-річний Тургут-реїс, який особисто прийняв командування над військами, що взяли в облогу мальтійців. Тургут-реїс встановив нові батареї на північ та південь від форту, який тепер зазнавав нещадного обстрілу з двох сторін. До кінця місяця стало очевидно, що мури незабаром неминуче зруйнуються. Форт тримався лише за рахунок того, що ночами човни з Форту Сант-Анджело доставляли для гарнізону свіжі сили і продовольство, і вивозили поранених. Коли одного разу вночі з форту прибула делегація від обложених і повідомила великому магістрові, що захисники не можуть продовжувати битися, то Ла Валетт заявив, що в такому випадку замінить їх тими, хто зможе битися, і делегації довелося повернутися.
Форт протримався 31 день. Коли 23 червня турки, нарешті, пробили собі шлях досередини, то з первісного гарнізону на 600 осіб живими залишалося всього близько 60 бійців. Усім їм, окрім дев'яти, негайно відрубали голови, а тіла прибили до дерев'яних хрестів та пустили вплав через вхід у гавань до форту Сант-Анджело. У відповідь на це Ла Валетт розпорядився негайно стратити всіх турецьких полонених, потім їхніми головами зарядили гармати та вистрілили по руїнах Форту святого Ельма. Після цього під час облоги Мальти ніхто з противників не давав і не просив милосердя.
Попри те, що турки досягли своєї першої мети, вони витратили на це цілий місяць та втратили близько 8 тисяч найкращих солдатів — майже чверть всієї армії. Загинув і сам Тургут-реїс, убитий гарматним ядром на останніх етапах облоги форту. За переказами, Лала Мустафа-паша, стоячи серед руїн і дивлячись на форт Сант-Анджело, вимовив: «Якщо такий маленький син так дорого обійшовся нам, то яку ціну ми повинні заплатити за батька?»
Боротьба за півострів Сенглеа
Тепер виживання Ордену госпітальєрів залежало від того, чи вдасться відстояти два паралельних півострови — Сенглеа та Біргу. Щоб пересунутися на нові позиції південніше Сенглеа та Біргу, туркам довелося тягти всі свої важкі гармати, амуніцію та запаси назад уздовж гори Шіберрас, а потім навколо гавані, в умовах жахливої спеки мальтійського літа. Крім того, в день падіння форту святого Ельма до мальтійських лицарів прибуло підкріплення з Сицилії — 1000 осіб, у тому числі 42 лицарі.
У середині липня турки провели потужну атаку на Сенглеа з моря, але їм завадили місцеві жителі Мальти, які були чудовими плавцями, тож вони підпливали до турецьких човнів та стягували турків за борт і билися з ними в рукопашну прямо у воді. Розгром довершила стрільба замаскованої гармати.
7 серпня відбувся генеральний штурм, який тривав дев'ять годин, але був відбитий. До кінця серпня в османському таборі поширився шигельоз (тоді називали дизентерією).
Зняття облоги
Було відомо, що після осіннього рівнодення настане пора штормів. Лала Мустафа-паша готувався за необхідності провести зиму на острові, сподіваючись заморити обложених голодом, але Піяле-паша заявив, що у зв'язку з тим, що в османського флоту немає хорошої стоянки та засобів технічного обслуговування кораблів, він відпливе не пізніше середини вересня, а армія, якщо бажає, може залишитися на острові на свій страх та ризик.
7 вересня до лицарів прибула допомога — флотилія на чолі з Гарсіа Альваресом де Толедо, іспанським віцекоролем Сицилії, яка доставила на острів допоміжний загін з 9 тисяч вояків. Після цього османи зняли облогу та відпливли з Мальти.
Підсумки
З острова повернулася лише чверть турецької армії. У християн загинуло 250 лицарів, практично всі, хто вижив, були поранені або скалічені. Лише 600 осіб були спроможні носити зброю. Від міста Біргу не залишилося каменя на камені, нове місто Валлетта довелося закладати на іншому місці.
Література
- Francesco Balbi di Correggio translated by H. A. Balbi (1568). The Siege Of Malta 1565. Copenhagen 1961.
- Francesco Balbi di Correggio translated Ernle Bradford (1568 translated 1965). chapter II. The Siege Of Malta 1565. Penguin 2003. ISBN .
- Ernle Bradford (1961). The Great Siege: Malta 1565. Wordsworth 1999. ISBN .
- Tim Pickles. Malta 1565: Last Battle of the Crusades; Osprey Campaign Series #50, Osprey Publishing, 1998.
- Stephen C. Spiteri. The Great Siege: Knights vs. Turks, 1565. Malta, The Author, 2005.
- Tony Rothman, "The Great Siege of Malta, " in History Today, Jan. 2007.
- Bradford, Ernle, The Sultan's Admiral: The Life of Barbarossa, London, 1968.
- Wolf, John B., The Barbary Coast: Algeria under the Turks, New York, 1979;
- Crowley, Roger. «Empires of the sea: the final battle for the Mediterranean, 1521—1580». London: Faber, 2008.
- E. Hamilton Currey, "Sea-Wolves of the Mediterranean, London, 1910
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika obloga Malti 1565 roku obloga vijskami ta flotom Osmanskoyi imperiyi 1565 roku ostrova Malti sho nalezhav todi Maltijskomu ordenu Velika obloga MaltiPributtya tureckogo flotuData18 travnya 1565 11 veresnya 1565Misceostriv MaltaRezultatPeremoga Maltijskogo ordenaStoroniOsmanska imperiya Maltijskij orden Ispanska imperiyaKomanduvachiPiyale pasha Turgut reyis Salih reyis Uluch AliZhan de la ValettSili22 000 48 0006 100 8 500Vtrati lt 25 000 35 0002 500 7 000 gorodyan 500 rabivNe varto plutati z Oblogoyu Malti chasiv Drugoyi svitovoyi vijniZhan Parizo de la ValettPrihid gospitalyeriv na Maltu1522 roku sultan Sulejman I zumiv zahopiti ostriv Rodos sho trivalij chas buv osidkom gospitalyeriv Ucililim licaryam bulo dozvoleno pokinuti ostriv i voni vidplili na Kipr Pislya togo yak licari kilka rokiv proveli bez postijnogo pritulku imperator Karl V podaruvav yim ostriv Malta Pereyihavshi na Maltu gospitalyeri sho vidtodi stali vidomi yak maltijski licari postupovo vidbuduvali flot ta ukriplennya Peredistoriya konfliktu1551 roku osmani ta pivnichnoafrikanski korsari zumili vidbiti u ispanciv Tripoli Pislya cogo velikij magistr Ordena gospitalyeriv Huan de Omedes nakazav zmicniti fort Sent Andzhelo v Birgu a takozh zbuduvati dva novih ukriplennya fort Sent Mihael v susidnij z Birgu Sengleyi ta fort Svyatogo Elma na pivostrovi na protilezhnij storoni Velikoyi zatoki Novi forti buli gotovi vsogo za piv roku 1557 roku novim velikim magistrom ordena bulo obrano Zhana Parizo de la Valetta Vin prodovzhiv praktiku napadiv na musulmanski korabli i osmani virishili likviduvati zagrozu svoyemu sudnoplavstvu z boku licariv tak samo yak ce bulo zrobleno koli licari piratstvuvali bazuyuchis na ostrovi Rodos 1560 roku ob yednanij hristiyanskij flot bulo rozbito osmanskim flotom v bitvi pri Dzherbi La Valett zrozumiv sho os os stanetsya napad na Maltu i forsuvav pidgotovku ostrova do oboroni a takozh zvernuvsya za dopomogoyu do vsih komandorstv ordena rozporoshenih po Yevropi OblogaDo momentu pidhodu protivnika na ostrovi bulo priblizno 540 licariv zi zbroyenoscyami a takozh priblizno 1000 ispanskih pihotinciv ta arkebuziriv i blizko 4000 maltijciv u opolchenni Bulo organizovano terminove postachannya zapasiv zerna z Siciliyi ta dodatkovogo ozbroyennya ta boyepripasiv z Franciyi ta Ispaniyi Usi cisterni buli do krayiv zapovneni vodoyu i La Valett nakazav prigotuvatisya zakidati trupami mertvih tvarin Marsa nizinnij rajon za Velikoyu gavannyu yakij mav bi stati golovnim dzherelom vodi dlya vorozhoyi armiyi yaka b veli oblogu Visadka turkiv Tureckij flot pidijshov do Malti 18 travnya 1565 roku Korablyami komanduvav Piyale pasha suhoputnimi vijskami 40 tisyachna armiya pribula na bilsh nizh 200 sudnah vklyuchayuchi 130 galer 30 galeas i 11 vitrilnih torgovih suden Zgodom stalo zrozumilo sho priznachennya cih dvoh komanduvachiv bulo pomilkoyu sultana Sulejmana Piyale pasha i Lala Mustafa pasha nenavidili odin odnogo Oskilki Velika gavan bula nadto dobre zahishena Piyale pasha obrav dlya visadki gavan Marsashlokka na pivdenno shidnomu kinci ostrova Licari ne namagalisya yih zupiniti oskilki ne mali dostatno sil Visadivshis na bereg turki prosunulisya u napryamku do mista ta otaborilisya na shili zvidki mogli bachiti vsyu stoyanku suden Pislya cogo Piyale pasha virishiv uniknuti vitru j vidvesti korabli uzdovzh pivnichno shidnogo berega v gavan Marsamshett Ce zabezpechuvalo najkrashe ukrittya ale prizvelo do konfliktu z Lala Mustafa pasheyu Krim togo potribno bulo plisti pryamo pid garmatami Fortu svyatogo Elma u zv yazku z chim jogo znishennya stalo pershochergovim zavdannyam Boyi za Fort svyatogo Elma Obloga fortu Sent Elm turkami freska en XVI stolittya 23 travnya pochalosya bombarduvannya Fortu svyatogo Elma Cherez kilka dniv pribuv 80 richnij Turgut reyis yakij osobisto prijnyav komanduvannya nad vijskami sho vzyali v oblogu maltijciv Turgut reyis vstanoviv novi batareyi na pivnich ta pivden vid fortu yakij teper zaznavav neshadnogo obstrilu z dvoh storin Do kincya misyacya stalo ochevidno sho muri nezabarom neminuche zrujnuyutsya Fort trimavsya lishe za rahunok togo sho nochami chovni z Fortu Sant Andzhelo dostavlyali dlya garnizonu svizhi sili i prodovolstvo i vivozili poranenih Koli odnogo razu vnochi z fortu pribula delegaciya vid oblozhenih i povidomila velikomu magistrovi sho zahisniki ne mozhut prodovzhuvati bitisya to La Valett zayaviv sho v takomu vipadku zaminit yih timi hto zmozhe bitisya i delegaciyi dovelosya povernutisya Fort protrimavsya 31 den Koli 23 chervnya turki nareshti probili sobi shlyah doseredini to z pervisnogo garnizonu na 600 osib zhivimi zalishalosya vsogo blizko 60 bijciv Usim yim okrim dev yati negajno vidrubali golovi a tila pribili do derev yanih hrestiv ta pustili vplav cherez vhid u gavan do fortu Sant Andzhelo U vidpovid na ce La Valett rozporyadivsya negajno stratiti vsih tureckih polonenih potim yihnimi golovami zaryadili garmati ta vistrilili po ruyinah Fortu svyatogo Elma Pislya cogo pid chas oblogi Malti nihto z protivnikiv ne davav i ne prosiv miloserdya Popri te sho turki dosyagli svoyeyi pershoyi meti voni vitratili na ce cilij misyac ta vtratili blizko 8 tisyach najkrashih soldativ majzhe chvert vsiyeyi armiyi Zaginuv i sam Turgut reyis ubitij garmatnim yadrom na ostannih etapah oblogi fortu Za perekazami Lala Mustafa pasha stoyachi sered ruyin i divlyachis na fort Sant Andzhelo vimoviv Yaksho takij malenkij sin tak dorogo obijshovsya nam to yaku cinu mi povinni zaplatiti za batka Borotba za pivostriv Senglea Teper vizhivannya Ordenu gospitalyeriv zalezhalo vid togo chi vdastsya vidstoyati dva paralelnih pivostrovi Senglea ta Birgu Shob peresunutisya na novi poziciyi pivdennishe Senglea ta Birgu turkam dovelosya tyagti vsi svoyi vazhki garmati amuniciyu ta zapasi nazad uzdovzh gori Shiberras a potim navkolo gavani v umovah zhahlivoyi speki maltijskogo lita Krim togo v den padinnya fortu svyatogo Elma do maltijskih licariv pribulo pidkriplennya z Siciliyi 1000 osib u tomu chisli 42 licari U seredini lipnya turki proveli potuzhnu ataku na Senglea z morya ale yim zavadili miscevi zhiteli Malti yaki buli chudovimi plavcyami tozh voni pidplivali do tureckih chovniv ta styaguvali turkiv za bort i bilisya z nimi v rukopashnu pryamo u vodi Rozgrom dovershila strilba zamaskovanoyi garmati 7 serpnya vidbuvsya generalnij shturm yakij trivav dev yat godin ale buv vidbitij Do kincya serpnya v osmanskomu tabori poshirivsya shigeloz todi nazivali dizenteriyeyu Znyattya oblogi Bulo vidomo sho pislya osinnogo rivnodennya nastane pora shtormiv Lala Mustafa pasha gotuvavsya za neobhidnosti provesti zimu na ostrovi spodivayuchis zamoriti oblozhenih golodom ale Piyale pasha zayaviv sho u zv yazku z tim sho v osmanskogo flotu nemaye horoshoyi stoyanki ta zasobiv tehnichnogo obslugovuvannya korabliv vin vidplive ne piznishe seredini veresnya a armiya yaksho bazhaye mozhe zalishitisya na ostrovi na svij strah ta rizik 7 veresnya do licariv pribula dopomoga flotiliya na choli z Garsia Alvaresom de Toledo ispanskim vicekorolem Siciliyi yaka dostavila na ostriv dopomizhnij zagin z 9 tisyach voyakiv Pislya cogo osmani znyali oblogu ta vidplivli z Malti PidsumkiZ ostrova povernulasya lishe chvert tureckoyi armiyi U hristiyan zaginulo 250 licariv praktichno vsi hto vizhiv buli poraneni abo skalicheni Lishe 600 osib buli spromozhni nositi zbroyu Vid mista Birgu ne zalishilosya kamenya na kameni nove misto Valletta dovelosya zakladati na inshomu misci LiteraturaFrancesco Balbi di Correggio translated by H A Balbi 1568 The Siege Of Malta 1565 Copenhagen 1961 Francesco Balbi di Correggio translated Ernle Bradford 1568 translated 1965 chapter II The Siege Of Malta 1565 Penguin 2003 ISBN 0 14 101202 1 Ernle Bradford 1961 The Great Siege Malta 1565 Wordsworth 1999 ISBN 1 84022 206 9 Tim Pickles Malta 1565 Last Battle of the Crusades Osprey Campaign Series 50 Osprey Publishing 1998 Stephen C Spiteri The Great Siege Knights vs Turks 1565 Malta The Author 2005 Tony Rothman The Great Siege of Malta in History Today Jan 2007 Bradford Ernle The Sultan s Admiral The Life of Barbarossa London 1968 Wolf John B The Barbary Coast Algeria under the Turks New York 1979 ISBN 0 393 01205 0 Crowley Roger Empires of the sea the final battle for the Mediterranean 1521 1580 London Faber 2008 ISBN 978 0 571 23230 7 E Hamilton Currey Sea Wolves of the Mediterranean London 1910