Жан Парізо де ла Валетт (*Jean Parisot de La Valette, 1494/1495 —21 серпня 1568) — великий магістр лицарів Ордену госпітальєрів у 1557—1568 роках.
Жан Парізо де ла Валетт | |
---|---|
фр. Jean de Valette | |
Народився | 1494[1] Паризо |
Помер | 21 серпня 1568[1] Мальта, Мальта |
Поховання | Собор Святого Іоанна |
Країна | Королівство Франція |
Національність | француз |
Діяльність | чернець-вояк, політик, католицький чернець, військовослужбовець |
Знання мов | латина[1] |
Титул | великий магістр гспітальєрів |
Посада | d, d і d |
Термін | 1557—1568 роки |
Попередник | Клод де ля Санглена |
Наступник | |
Конфесія | католицтво |
Рід | де ла Валлет |
Батько | Гійом де ла Валетт-Корнуссон |
Мати | Жанна де Кастра |
Діти | 1 син і 1 донька |
| |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив зі французького шляхетського роду да Валетт. Народився у Парізо (область Руерг, Лангедок). Стосовно дати народження є суперечності: згідно одних відомостей це сталося у 1494 році, інших — 1495 року, ще за одними даними — 1498 року. Був сином Гійома (Вільгельма) де ла Валлета-Корнуссона, сеньйора Корнуссона, Воісменона, та Жанни де Кастра.
Відомо, що мав гарну освіту, розмовляв іспанською, італійською мовами. Відомо, що у 1514 році вступив до ордену госпітальєрів. До 1520 року вивчив грецьку мову, перебуваючи на Родосі.
У 1522 році брав участь в обороні Родосу від османського війська на чолі із Сулейманом I Пишним. Після поразки лицарів у 1523 році супроводжував великого магістра Вільє де Ліль-Адам до Вітербо в Італії.
Кар'єра на Мальті
У 1537 році призначається губернатором міста Триполі (сучасна Лівія), яке імператор Карл V Габсбург у 1530 році передав Мальтійському ордену (так став зватися орден госпітальєрів). На цій посаді намагався відновити мури та зміцнити фортецю загалом. У 1538 році перебирається на Мальту, де брав участь у сутичці, за що на 4 місяці Жана де ла Валетта було запроторено до в'язниці.
У 1541 році брав участь у морській битві проти османів на чолі із Абд-ар-Рахманом Куст-Алі, в які ла Валетта було поранено, а згодом з іншими вояками своєї галери потрапив у полон. Деякий час був рабом на галерному флоті берберського пірата Тургут-рейса, вивчивши арабську і турецьку мови. Згодом Жана де ла Валетта було звільнено.
У 1554 році його призначено капітан-генералом усіх галер ордену. Багато зробив для посилення мальтійського флоту. У 1557 році обирається великим магістром ордену. У 1560 році разом з іспанським, генуезьким, папським флотами здійснив похід задля відвоювання Триполі. Втім християнська коаліція зазнала поразки у битві при о. Джерба. Втім ла Валетт зумів врятувати мальтійський флот, продовжуючи політику з його зміцнення.
Облога Мальти
Водночас великий магістр розпочав підготовку до оборони Мальти від можливого нападу османських військ. Під його командуванням перебувало 500 лицарів-госпітальєрів і допоміжна армія з 8500 вояків, зокрема 4 тис. місцевих ополченців. Решта були найманцями-християнами з різних європейських країн. Султан Сулейман I відправив для завоювання Мальти військо у 30 тис. вояків на 193 суднах. Потім вона постійно поповнювалася свіжими військами. На чолі армії було поставлено досвідченого Мустафа-паша, який поклявся захопити фортецю госпітальєрів.
Жан де ла Валетт до прибуття на острів османів звернувся за допомогою до християнських монархів Європи та папи римського. В результаті за час облоги, яка тривала з травня по вересень 1565 року, крізь блокаду зуміло прорватися 80 лицарів і 500 солдатів-піхотинців.
Мустафа-паша відразу почав енергійно вести облогову війну проти госпітальєрів. Турецькі батареї постійно бомбардували фортецю, прагнучи зробити в ній якомога більше руйнувань. Штурми слідували один за іншим. Османські загони спрямовувалися на приступ великими силами, намагаючись вимотати захисників столиці Мальти і примусити їх до капітуляції. Жан де ла Валетт виявляв рідкісне самовладання і розпорядливість, з'являючись в найнебезпечніших місцях.
Облога Мальти закінчилася у вересні, коли на допомогу госпітальєрам підійшов численний іспанський флот на чолі із неаполітанським віце-королем Гарсією Толедським. Османами довелося відступити. Втрати госпітальєрів становили 240 лицарів (з 500) та 5 тис. піхотинців, османи втратили близько 24 тис. вояків.
Останні роки
У 1566 році за наказом Жана де ла Валетта було розпочато спорудження нової столиці ордену. Її будівництво розпочато на схилах гори Шіберрас, де героїчно діяли лицарі проти османів. До остаточного зведення міста не дожив, помер 1568 року. Столицю було названо на його честь — Humilissima Civitas Vallettae.
Родина
Коханка — Катерина
Діти:
- Бартелемі де ла Валетт, його було узаконено Карлом IX Валуа, королем Франції
- Ізабелла (д/н-1568), дружина Стефано Буонаккорсі
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Bertrand Galimard Flavigny, Histoire de l'ordre de Malte, Paris, Perrin, 2006
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Parizo de la Valett Jean Parisot de La Valette 1494 1495 21 serpnya 1568 velikij magistr licariv Ordenu gospitalyeriv u 1557 1568 rokah Zhan Parizo de la Valettfr Jean de ValetteNarodivsya 1494 1 ParizoPomer 21 serpnya 1568 1568 08 21 1 Malta MaltaPohovannya Sobor Svyatogo IoannaKrayina Korolivstvo FranciyaNacionalnist francuzDiyalnist chernec voyak politik katolickij chernec vijskovosluzhbovecZnannya mov latina 1 Titul velikij magistr gspitalyerivPosada d d i dTermin 1557 1568 rokiPoperednik Klod de lya SanglenaNastupnikKonfesiya katolictvoRid de la ValletBatko Gijom de la Valett KornussonMati Zhanna de KastraDiti 1 sin i 1 donkaGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv zi francuzkogo shlyahetskogo rodu da Valett Narodivsya u Parizo oblast Ruerg Langedok Stosovno dati narodzhennya ye superechnosti zgidno odnih vidomostej ce stalosya u 1494 roci inshih 1495 roku she za odnimi danimi 1498 roku Buv sinom Gijoma Vilgelma de la Valleta Kornussona senjora Kornussona Voismenona ta Zhanni de Kastra Vidomo sho mav garnu osvitu rozmovlyav ispanskoyu italijskoyu movami Vidomo sho u 1514 roci vstupiv do ordenu gospitalyeriv Do 1520 roku vivchiv grecku movu perebuvayuchi na Rodosi U 1522 roci brav uchast v oboroni Rodosu vid osmanskogo vijska na choli iz Sulejmanom I Pishnim Pislya porazki licariv u 1523 roci suprovodzhuvav velikogo magistra Vilye de Lil Adam do Viterbo v Italiyi Kar yera na Malti U 1537 roci priznachayetsya gubernatorom mista Tripoli suchasna Liviya yake imperator Karl V Gabsburg u 1530 roci peredav Maltijskomu ordenu tak stav zvatisya orden gospitalyeriv Na cij posadi namagavsya vidnoviti muri ta zmicniti fortecyu zagalom U 1538 roci perebirayetsya na Maltu de brav uchast u sutichci za sho na 4 misyaci Zhana de la Valetta bulo zaprotoreno do v yaznici U 1541 roci brav uchast u morskij bitvi proti osmaniv na choli iz Abd ar Rahmanom Kust Ali v yaki la Valetta bulo poraneno a zgodom z inshimi voyakami svoyeyi galeri potrapiv u polon Deyakij chas buv rabom na galernomu floti berberskogo pirata Turgut rejsa vivchivshi arabsku i turecku movi Zgodom Zhana de la Valetta bulo zvilneno U 1554 roci jogo priznacheno kapitan generalom usih galer ordenu Bagato zrobiv dlya posilennya maltijskogo flotu U 1557 roci obirayetsya velikim magistrom ordenu U 1560 roci razom z ispanskim genuezkim papskim flotami zdijsniv pohid zadlya vidvoyuvannya Tripoli Vtim hristiyanska koaliciya zaznala porazki u bitvi pri o Dzherba Vtim la Valett zumiv vryatuvati maltijskij flot prodovzhuyuchi politiku z jogo zmicnennya Obloga Malti Vodnochas velikij magistr rozpochav pidgotovku do oboroni Malti vid mozhlivogo napadu osmanskih vijsk Pid jogo komanduvannyam perebuvalo 500 licariv gospitalyeriv i dopomizhna armiya z 8500 voyakiv zokrema 4 tis miscevih opolchenciv Reshta buli najmancyami hristiyanami z riznih yevropejskih krayin Sultan Sulejman I vidpraviv dlya zavoyuvannya Malti vijsko u 30 tis voyakiv na 193 sudnah Potim vona postijno popovnyuvalasya svizhimi vijskami Na choli armiyi bulo postavleno dosvidchenogo Mustafa pasha yakij poklyavsya zahopiti fortecyu gospitalyeriv Zhan de la Valett do pributtya na ostriv osmaniv zvernuvsya za dopomogoyu do hristiyanskih monarhiv Yevropi ta papi rimskogo V rezultati za chas oblogi yaka trivala z travnya po veresen 1565 roku kriz blokadu zumilo prorvatisya 80 licariv i 500 soldativ pihotinciv Mustafa pasha vidrazu pochav energijno vesti oblogovu vijnu proti gospitalyeriv Turecki batareyi postijno bombarduvali fortecyu pragnuchi zrobiti v nij yakomoga bilshe rujnuvan Shturmi sliduvali odin za inshim Osmanski zagoni spryamovuvalisya na pristup velikimi silami namagayuchis vimotati zahisnikiv stolici Malti i primusiti yih do kapitulyaciyi Zhan de la Valett viyavlyav ridkisne samovladannya i rozporyadlivist z yavlyayuchis v najnebezpechnishih miscyah Obloga Malti zakinchilasya u veresni koli na dopomogu gospitalyeram pidijshov chislennij ispanskij flot na choli iz neapolitanskim vice korolem Garsiyeyu Toledskim Osmanami dovelosya vidstupiti Vtrati gospitalyeriv stanovili 240 licariv z 500 ta 5 tis pihotinciv osmani vtratili blizko 24 tis voyakiv Ostanni roki U 1566 roci za nakazom Zhana de la Valetta bulo rozpochato sporudzhennya novoyi stolici ordenu Yiyi budivnictvo rozpochato na shilah gori Shiberras de geroyichno diyali licari proti osmaniv Do ostatochnogo zvedennya mista ne dozhiv pomer 1568 roku Stolicyu bulo nazvano na jogo chest Humilissima Civitas Vallettae RodinaKohanka Katerina Diti Bartelemi de la Valett jogo bulo uzakoneno Karlom IX Valua korolem Franciyi Izabella d n 1568 druzhina Stefano BuonakkorsiPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaBertrand Galimard Flavigny Histoire de l ordre de Malte Paris Perrin 2006