Ва́цлав Кла́ус (чеськ. Václav Klaus; нар. 19 червня 1941, Прага, Протекторат Богемії та Моравії, Третій Рейх) — президент Чехії (2003–2013), засновник і колишній лідер Громадянської демократичної партії (ГДП). У 1992—1997 роках був прем'єр-міністром Чехії, а з 1989 по 1992 рік — міністром фінансів в уряді «народної єдності» Чехословаччини. Відомий своєю позицією євроскептика.
Вацлав Клаус | |||
---|---|---|---|
чеськ. Václav Klaus | |||
Президент Чехії | |||
7 березня 2003 — 7 березня 2013 | |||
Попередник | Вацлав Гавел | ||
Наступник | Мілош Земан | ||
Прем'єр-міністр Чехії | |||
1 січня 1993 — 2 січня 1998 | |||
Президент | Вацлав Гавел | ||
Попередник | Petr Pithart | ||
Наступник | Йозеф Тошовський | ||
| |||
Народився | 19 червня 1941 (82 роки) Прага, Протекторат Богемії та Моравії, Третій Рейх | ||
Відомий як | політик, економіст, педагог | ||
Місце роботи | Вища школа економіки (Прага), d і Державний банк Чехословаччини | ||
Громадянство | Чехія | ||
Національність | чех | ||
Alma mater | Вища школа економіки (Прага) (1963) і Корнелльський університет | ||
Політична партія | Громадянська демократична партія | ||
Батько | d | ||
Мати | d | ||
У шлюбі з | Лівія Роземунда | ||
Діти | Вацлав, Ян | ||
Професія | економіст | ||
Релігія | Гуситська чехословацька церква | ||
Нагороди | | ||
klaus.cz | |||
Роботи у Вікіджерелах | |||
Висловлювання у Вікіцитатах | |||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Життєпис
Народився в окупованій нацистською Німеччиною Празі, в престижному районі Виноград. Він був вихідцем із забезпеченої протестантської сім'ї. Його батько, Вацлав Клаус-старший, служив чиновником. Мати Клауса, Марія (до шлюбу Кайлова, Marie Kailova) була далекою родичкою відомого чеського художника Міколаша Алеша (Mikolas Ales) і займалася домогосподарством.
Клаус вчився в школі в районі Виноград. У 1958 році він поступив до празької Вищої школи економіки (Vysoka skola ekonomicka v Praze) і закінчив її зі спеціалізацією в питаннях міжнародної торгівлі в 1963 році. Після закінчення університету Клаус був покликаний на військову службу, проте завдяки своєму захопленню баскетболом проходив її в армійській баскетбольній команді «Dukla Praha», причому з армії був демобілізований в званні майора. Потім Клаус продовжив навчання в Економічному інституті Чехословацької академії наук, в 1966 році проходив стажування в Неаполі і в 1969 році — в Корнельському університеті (Cornell University) в США. У 1968 році він захистив дисертацію «Інфляція в сучасному капіталізмі» на здобуття ступеня кандидата економічних наук.
Під час Празької весни в 1968 році Клаус публікував в різних неурядових журналах заклики до економічних реформ в Чехословаччині. У 1970 році він залишив Економічний інститут, причому пізніше згадував в своїй автобіографії, що був вимушений це зробити через свої політичні погляди: він відмовився вступати в Комуністичну партію Чехословаччини.
У 1971 році Клаус почав працювати в Чехословацькому державному банку, де займався математичними розрахунками в економічному відділенні. У 1987 році залишив банківську роботу і перейшов в Інститут прогностики Чехословацької академії наук, а також вів підпільні семінари з ринкової економіки.
Політична діяльність
Чехія
Політикою Клаус зайнявся в листопаді 1989 року після початку «оксамитової революції», яка поклала край комуністичній владі в Чехословаччині. Клаус був одним з активістів політичного руху «Громадянський форум», заснованого дисидентом Вацлавом Гавелом, майбутнім президентом Чехословаччини, а потім Чехії. Клаус був одним з творців економічної програми руху і в грудні 1989 став міністром фінансів уряду «народної єдності». Клаус був прихильником вільного ринку, називав своїми вчителями Фрідріха фон Гаєка, Мілтона Фрідмана і Маргарет Тетчер.
У 1990 році «Громадянський форум» переміг на перших вільних виборах після відміни в країні однопартійної системи. За спогадами Гавела, керівництво руху було стурбоване посиленням впливу Клауса, якого на той час зараховували до популістського крила «Громадянського форуму». У жовтні 1990 року Клаус змінив Гавела на посаді голови «Громадянського форуму», а вже в січні 1991 року цей рух припинив своє існування. У квітні 1991 року Клаус створив нову Громадянську демократичну партію (ГДП), яку він хотів зробити аналогом партії британських торі. У грудні він став заступником голови уряду Чехословацької федеративної республіки. У 1992 році ГДП перемогла на виборах в Чехії, тоді як у Словаччині переміг Рух за демократичну Словаччину, який очолював Владімір Мечіар (словац. Vladimír Mečiar). У липні 1992 року Клаус став прем'єр-міністром Чехії, а Мечіар — Словаччини, і з 1 січня 1993 року Чехословаччина була остаточно розділена на дві незалежні держави.
На посаді прем'єр-міністра Чехії Клаус проводив економічні реформи, зокрема приватизацію за допомогою ваучерів, яку загалом експерти визнали успішною і безболісною. Проте потім уряд Чехії стикнувся з проблемою корупції та уповільненням темпів приватизації і зростання економіки: Гавел звинувачував Клауса в тому, що той встановив у країні гангстерський капіталізм. Це не завадило в 1996 році ГДП повторно здобути перемогу на виборах. Незважаючи на те, що Клаус називав себе класичним лібералом, преса відзначала, що реформи в Чехії були менш швидкими й ліберальними, ніж в Угорщині й Польщі. У 1997 році вибухнув скандал про фінансування ГДП, правляча коаліція розпалася, і Клаус був відправлений у відставку. Йому вдалося залишитись на чолі партії, проте ГДП програла дострокові вибори в 1998 році Чеській соціал-демократичної партії. З 1998 по 2002 рік Клаус обіймав посаду голови Палати депутатів чеського парламенту.
У 2002 році Клаус залишив посаду голови ГДП (її новим лідером став Мірек Тополанек, але зберіг за собою пост почесного голови партії й оголосив про своє рішення брати участь у президентських виборах (президента в Чехії обирають на п'ять років обидві палати парламенту). Клаус зміг отримати перемогу з невеликою перевагою в третьому турі на виборах у лютому 2003 року, багато в чому завдяки підтримці комуністів (Комуністичній партії Богемії та Моравії), які віддали перевагу йому над іншими кандидатами за те, що він був проти федералізації Євросоюзу, виступав проти американського вторгнення до Іраку, а раніше — проти бомбардувань Югославії.
У лютому 2008 року Клаус був переобраний президентом Чехії.
Позиція щодо Євросоюзу
Займаючи посаду президента Чехії, Клаус не раз критично висловлювався про Євросоюз: він порівнював його з СРСР і побоювався, що Чехія може розчинитися в ЄС. Крім цього, Клаус відмовлявся вивішувати прапор Євросоюзу перед своєю резиденцією, скептично ставився до введення в Чехії євро і критикував плани ЄС, направлені проти глобального потепління, називаючи їх непотрібними. Брак демократії в ЄС, на думку Вацлава Клауса, полягає і в тому, що відстань між виборцями та тими, хто ухвалює рішення в Брюсселі, дуже велика, а отже, бракує відповідальності перед виборцями. Президент Чехії Вацлав Клаус вважав, що референдум в Ірландії 2008-го поставив крапку на процесі затвердження Лісабонської угоди, оскільки подальша її ратифікація стає безглуздою.
Його висловлювання суперечили політиці держави, що її проводив Тополанек, який у 2006 році став прем'єр-міністром Чехії. Він піддав критиці ухвалене урядом Чехії рішення визнати незалежність від Сербії й порівняв його з Мюнхенською змовою 1938 року. При цьому Клаус був прихильником розміщення в Чехії протиракетного радара американської системи протиракетної оборони.
Позиція щодо російсько-грузинської війни
Під час російсько-грузинського конфлікту довкола Південної Осетії Вацлав Клаус дистанціювався від позиції засудження Росії, зайнятої керівниками Польщі, України і прибалтійських країн, назвавши цю війну наслідком прецеденту проголошення незалежності Косово. Крім того, Клаус виступав проти антикризових заходів, прийнятих урядом Чехії в другій половині 2008 року: підтримку державою банківської системи країни він називав соціалістичною мірою і на знак протесту пішов з посади почесного голови ГДП.
Ратифікація Лісабонського договору
У 2009 році Вацлав Клаус постав у центрі європейської політики у зв'язку з ратифікацією Лісабонського договору, коли проявив свої євроскептичні настрої. Як президент Чехії, він має затвердити своїм підписом міжнародні угоди країни після їхньої ратифікації парламентом. Спочатку Клаус відмовлявся підписувати Лісабонську угоду до проведення повторного референдуму в Ірландії. Після позитивного рішення ірландців Клаус висунув нову вимогу для його країни — щоб Чехія користувалася певним імунітетом у виконанні Хартії основних прав ЄС, яка є складовою частиною Лісабонського договору. Це застереження було викликано побоюваннями, що на основі Хартії депортовані після другої світової війни на підставі декретів Бенеша судетські німці зможуть вимагати у Чехії компенсації за втрачене майно. 30 жовтня 2009 на саміті ЄС глави держав прийняли таку вимогу Клауса. 3 листопада 2009 президент Чехії Вацлав Клаус останнім серед країн ЄС підписав Лісабонський договір, після того, як чеський конституційний суд визнав, що договір не суперечить конституції республіки. Таким чином, договір вступає в силу, оскільки процедура ратифікації завершилася у всіх 27 країнах Європейського союзу.
Позиція щодо України
З початком 2009 року Чехія стала головою Євросоюзу. Як представник Чехії Клаус в січні брав участь у вирішенні конфлікту з постачаннями російського газу в ЄС через територію України. При цьому він заявляв, що газовій суперечці не слід надавати політичного забарвлення.
Під час війни на сході України 2014 року Клауса, як колишній очільник Чехії продовжував поширювати не підтверджену тезу про те, що Майдан — це спланована акція Заходу, насамперед — США. Ця заява була виголошена під час дебатів по Україні, які відбулися 8 липня 2014 року і отримала осуд українського МЗС.
Особисте життя
У 1995 році отримав звання професора в празькій Вищій школі економіки. Є володарем численних наукових ступенів вищих навчальних закладів світу, поміж інших і Московського державного університету. Є автором понад 20 книг, з яких найвідоміша «Блакитна планета в зелених ланцюгах», — в ній Клаус піддав критиці теорію антропогенного глобального потеплення. У пресі часто писали про його прагматизм, що поєднується із строгістю до підлеглих і складним характером, і цитували поширений в Чехії анекдот: «У чому різниця між богом і Клаусом? — Бог не вважає себе Клаусом».
Одружений з економісткою словацького походження Лівією Роземундою (Livia Rosamunda, до шлюбу Местінова, Mestinova), вони познайомилися під час навчання у Вищій школі економіки і одружилися в 1968 році. У подружжя двоє синів: Вацлав, директор однієї з приватних шкіл в Празі, і Ян — фінансовий аналітик, а також п'ять онуків. У 2008 році Клаус признався, що з 1991 року неодноразово зраджував дружині зі стюардесами з свого особистого літака, причому останній раз — відразу після переобрання на президентському посту в 2008 році: тоді Клаус був сфотографований у готелі в Празі зі стюардесою Петрою Беднаровою (Petra Bednarova), що і спонукало його на публічне визнання подружньої зради.
Серед захоплень Клауса преса згадувала джазову музику і художню літературу. До початку занять політикою в 1989 роки Клаус також регулярно грав у волейбол і баскетбол.
Цікаві факти
- 12 квітня 2011 року Вацлав Клаус у ході зустрічі Президентом Чилі Себастьяном Піньєра вкрав протокольну ручку.
Примітки
- Vaclav Klaus - a wrong man for all reasons. www.bne.eu (англ.). 21 січня 2009. Процитовано 17 грудня 2022.
- Jane Perlez. The First in the Velvet Glove. [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — The New York Times, 16.07.1995
- Вацлав Клаус переобраний Президентом Чехії[недоступне посилання з червня 2019] — Главред. 15.02.2008
- Вацлав Клаус — євроскептик на чолі Євросоюзу [ 25 листопада 2012 у Wayback Machine.] — Радіо Свобода. 25.02.2009
- Zoltan Dujisin. Europe: To Recognise Kosovo Or Not. [ 15 травня 2008 у Wayback Machine.] — Inter Press Service, 14.03.2008
- Вацлав КЛАУС: Росія — не агресор, а Грузія — не жертва [ 25 серпня 2008 у Wayback Machine.] — Ua-Reporter.com. 19.08.2008
- He's against the Lisbon Treaty and not keen on the euro… meet the new president of the EU. [ 3 січня 2009 у Wayback Machine.] — Daily Mail, 01.01.2009
- Правящая партия Чехии: ратификация Лиссабонского договора только после радара[недоступне посилання з червня 2019] — ИА «Пражский Телеграф», 08.12.2008
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 3 листопада 2009.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2011. Процитовано 3 листопада 2009.
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 3 листопада 2009.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 13 липня 2014.
- David Charter. Vaclav Klaus admits having affair with airline attendant no 3. — The Times, 09.04.2008
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Václav Klaus |
- Вацлав Клаус в Лентапедії [ 10 березня 2010 у Wayback Machine.]
Література
- Л. В. Губерський. Клаус Вацлав // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Klaus Va clav Kla us chesk Vaclav Klaus nar 19 chervnya 1941 Praga Protektorat Bogemiyi ta Moraviyi Tretij Rejh prezident Chehiyi 2003 2013 zasnovnik i kolishnij lider Gromadyanskoyi demokratichnoyi partiyi GDP U 1992 1997 rokah buv prem yer ministrom Chehiyi a z 1989 po 1992 rik ministrom finansiv v uryadi narodnoyi yednosti Chehoslovachchini Vidomij svoyeyu poziciyeyu yevroskeptika Vaclav Klauschesk Vaclav KlausVaclav KlausPrezident Chehiyi7 bereznya 2003 7 bereznya 2013Poperednik Vaclav GavelNastupnik Milosh ZemanPrem yer ministr Chehiyi1 sichnya 1993 2 sichnya 1998Prezident Vaclav GavelPoperednik Petr PithartNastupnik Jozef ToshovskijNarodivsya 19 chervnya 1941 1941 06 19 82 roki Praga Protektorat Bogemiyi ta Moraviyi Tretij RejhVidomij yak politik ekonomist pedagogMisce roboti Visha shkola ekonomiki Praga d i Derzhavnij bank ChehoslovachchiniGromadyanstvo ChehiyaNacionalnist chehAlma mater Visha shkola ekonomiki Praga 1963 i Kornellskij universitetPolitichna partiya Gromadyanska demokratichna partiyaBatko dMati dU shlyubi z Liviya RozemundaDiti Vaclav YanProfesiya ekonomistReligiya Gusitska chehoslovacka cerkvaNagorodi Kavaler Velikogo Hresta ordena Bilogo leva Kavaler Velikogo Hresta ordena Tomasha Garriga Masarikaklaus cz Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v okupovanij nacistskoyu Nimechchinoyu Prazi v prestizhnomu rajoni Vinograd Vin buv vihidcem iz zabezpechenoyi protestantskoyi sim yi Jogo batko Vaclav Klaus starshij sluzhiv chinovnikom Mati Klausa Mariya do shlyubu Kajlova Marie Kailova bula dalekoyu rodichkoyu vidomogo cheskogo hudozhnika Mikolasha Alesha Mikolas Ales i zajmalasya domogospodarstvom Klaus vchivsya v shkoli v rajoni Vinograd U 1958 roci vin postupiv do prazkoyi Vishoyi shkoli ekonomiki Vysoka skola ekonomicka v Praze i zakinchiv yiyi zi specializaciyeyu v pitannyah mizhnarodnoyi torgivli v 1963 roci Pislya zakinchennya universitetu Klaus buv poklikanij na vijskovu sluzhbu prote zavdyaki svoyemu zahoplennyu basketbolom prohodiv yiyi v armijskij basketbolnij komandi Dukla Praha prichomu z armiyi buv demobilizovanij v zvanni majora Potim Klaus prodovzhiv navchannya v Ekonomichnomu instituti Chehoslovackoyi akademiyi nauk v 1966 roci prohodiv stazhuvannya v Neapoli i v 1969 roci v Kornelskomu universiteti Cornell University v SShA U 1968 roci vin zahistiv disertaciyu Inflyaciya v suchasnomu kapitalizmi na zdobuttya stupenya kandidata ekonomichnih nauk Pid chas Prazkoyi vesni v 1968 roci Klaus publikuvav v riznih neuryadovih zhurnalah zakliki do ekonomichnih reform v Chehoslovachchini U 1970 roci vin zalishiv Ekonomichnij institut prichomu piznishe zgaduvav v svoyij avtobiografiyi sho buv vimushenij ce zrobiti cherez svoyi politichni poglyadi vin vidmovivsya vstupati v Komunistichnu partiyu Chehoslovachchini U 1971 roci Klaus pochav pracyuvati v Chehoslovackomu derzhavnomu banku de zajmavsya matematichnimi rozrahunkami v ekonomichnomu viddilenni U 1987 roci zalishiv bankivsku robotu i perejshov v Institut prognostiki Chehoslovackoyi akademiyi nauk a takozh viv pidpilni seminari z rinkovoyi ekonomiki Politichna diyalnistChehiya Politikoyu Klaus zajnyavsya v listopadi 1989 roku pislya pochatku oksamitovoyi revolyuciyi yaka poklala kraj komunistichnij vladi v Chehoslovachchini Klaus buv odnim z aktivistiv politichnogo ruhu Gromadyanskij forum zasnovanogo disidentom Vaclavom Gavelom majbutnim prezidentom Chehoslovachchini a potim Chehiyi Klaus buv odnim z tvorciv ekonomichnoyi programi ruhu i v grudni 1989 stav ministrom finansiv uryadu narodnoyi yednosti Klaus buv prihilnikom vilnogo rinku nazivav svoyimi vchitelyami Fridriha fon Gayeka Miltona Fridmana i Margaret Tetcher U 1990 roci Gromadyanskij forum peremig na pershih vilnih viborah pislya vidmini v krayini odnopartijnoyi sistemi Za spogadami Gavela kerivnictvo ruhu bulo sturbovane posilennyam vplivu Klausa yakogo na toj chas zarahovuvali do populistskogo krila Gromadyanskogo forumu U zhovtni 1990 roku Klaus zminiv Gavela na posadi golovi Gromadyanskogo forumu a vzhe v sichni 1991 roku cej ruh pripiniv svoye isnuvannya U kvitni 1991 roku Klaus stvoriv novu Gromadyansku demokratichnu partiyu GDP yaku vin hotiv zrobiti analogom partiyi britanskih tori U grudni vin stav zastupnikom golovi uryadu Chehoslovackoyi federativnoyi respubliki U 1992 roci GDP peremogla na viborah v Chehiyi todi yak u Slovachchini peremig Ruh za demokratichnu Slovachchinu yakij ocholyuvav Vladimir Mechiar slovac Vladimir Meciar U lipni 1992 roku Klaus stav prem yer ministrom Chehiyi a Mechiar Slovachchini i z 1 sichnya 1993 roku Chehoslovachchina bula ostatochno rozdilena na dvi nezalezhni derzhavi Na posadi prem yer ministra Chehiyi Klaus provodiv ekonomichni reformi zokrema privatizaciyu za dopomogoyu vaucheriv yaku zagalom eksperti viznali uspishnoyu i bezbolisnoyu Prote potim uryad Chehiyi stiknuvsya z problemoyu korupciyi ta upovilnennyam tempiv privatizaciyi i zrostannya ekonomiki Gavel zvinuvachuvav Klausa v tomu sho toj vstanoviv u krayini gangsterskij kapitalizm Ce ne zavadilo v 1996 roci GDP povtorno zdobuti peremogu na viborah Nezvazhayuchi na te sho Klaus nazivav sebe klasichnim liberalom presa vidznachala sho reformi v Chehiyi buli mensh shvidkimi j liberalnimi nizh v Ugorshini j Polshi U 1997 roci vibuhnuv skandal pro finansuvannya GDP pravlyacha koaliciya rozpalasya i Klaus buv vidpravlenij u vidstavku Jomu vdalosya zalishitis na choli partiyi prote GDP prograla dostrokovi vibori v 1998 roci Cheskij social demokratichnoyi partiyi Z 1998 po 2002 rik Klaus obijmav posadu golovi Palati deputativ cheskogo parlamentu U 2002 roci Klaus zalishiv posadu golovi GDP yiyi novim liderom stav Mirek Topolanek ale zberig za soboyu post pochesnogo golovi partiyi j ogolosiv pro svoye rishennya brati uchast u prezidentskih viborah prezidenta v Chehiyi obirayut na p yat rokiv obidvi palati parlamentu Klaus zmig otrimati peremogu z nevelikoyu perevagoyu v tretomu turi na viborah u lyutomu 2003 roku bagato v chomu zavdyaki pidtrimci komunistiv Komunistichnij partiyi Bogemiyi ta Moraviyi yaki viddali perevagu jomu nad inshimi kandidatami za te sho vin buv proti federalizaciyi Yevrosoyuzu vistupav proti amerikanskogo vtorgnennya do Iraku a ranishe proti bombarduvan Yugoslaviyi U lyutomu 2008 roku Klaus buv pereobranij prezidentom Chehiyi 2009 Poziciya shodo Yevrosoyuzu Zajmayuchi posadu prezidenta Chehiyi Klaus ne raz kritichno vislovlyuvavsya pro Yevrosoyuz vin porivnyuvav jogo z SRSR i poboyuvavsya sho Chehiya mozhe rozchinitisya v YeS Krim cogo Klaus vidmovlyavsya vivishuvati prapor Yevrosoyuzu pered svoyeyu rezidenciyeyu skeptichno stavivsya do vvedennya v Chehiyi yevro i kritikuvav plani YeS napravleni proti globalnogo poteplinnya nazivayuchi yih nepotribnimi Brak demokratiyi v YeS na dumku Vaclava Klausa polyagaye i v tomu sho vidstan mizh viborcyami ta timi hto uhvalyuye rishennya v Bryusseli duzhe velika a otzhe brakuye vidpovidalnosti pered viborcyami Prezident Chehiyi Vaclav Klaus vvazhav sho referendum v Irlandiyi 2008 go postaviv krapku na procesi zatverdzhennya Lisabonskoyi ugodi oskilki podalsha yiyi ratifikaciya staye bezgluzdoyu Jogo vislovlyuvannya superechili politici derzhavi sho yiyi provodiv Topolanek yakij u 2006 roci stav prem yer ministrom Chehiyi Vin piddav kritici uhvalene uryadom Chehiyi rishennya viznati nezalezhnist vid Serbiyi j porivnyav jogo z Myunhenskoyu zmovoyu 1938 roku Pri comu Klaus buv prihilnikom rozmishennya v Chehiyi protiraketnogo radara amerikanskoyi sistemi protiraketnoyi oboroni Poziciya shodo rosijsko gruzinskoyi vijni Pid chas rosijsko gruzinskogo konfliktu dovkola Pivdennoyi Osetiyi Vaclav Klaus distanciyuvavsya vid poziciyi zasudzhennya Rosiyi zajnyatoyi kerivnikami Polshi Ukrayini i pribaltijskih krayin nazvavshi cyu vijnu naslidkom precedentu progoloshennya nezalezhnosti Kosovo Krim togo Klaus vistupav proti antikrizovih zahodiv prijnyatih uryadom Chehiyi v drugij polovini 2008 roku pidtrimku derzhavoyu bankivskoyi sistemi krayini vin nazivav socialistichnoyu miroyu i na znak protestu pishov z posadi pochesnogo golovi GDP Ratifikaciya Lisabonskogo dogovoru U 2009 roci Vaclav Klaus postav u centri yevropejskoyi politiki u zv yazku z ratifikaciyeyu Lisabonskogo dogovoru koli proyaviv svoyi yevroskeptichni nastroyi Yak prezident Chehiyi vin maye zatverditi svoyim pidpisom mizhnarodni ugodi krayini pislya yihnoyi ratifikaciyi parlamentom Spochatku Klaus vidmovlyavsya pidpisuvati Lisabonsku ugodu do provedennya povtornogo referendumu v Irlandiyi Pislya pozitivnogo rishennya irlandciv Klaus visunuv novu vimogu dlya jogo krayini shob Chehiya koristuvalasya pevnim imunitetom u vikonanni Hartiyi osnovnih prav YeS yaka ye skladovoyu chastinoyu Lisabonskogo dogovoru Ce zasterezhennya bulo viklikano poboyuvannyami sho na osnovi Hartiyi deportovani pislya drugoyi svitovoyi vijni na pidstavi dekretiv Benesha sudetski nimci zmozhut vimagati u Chehiyi kompensaciyi za vtrachene majno 30 zhovtnya 2009 na samiti YeS glavi derzhav prijnyali taku vimogu Klausa 3 listopada 2009 prezident Chehiyi Vaclav Klaus ostannim sered krayin YeS pidpisav Lisabonskij dogovir pislya togo yak cheskij konstitucijnij sud viznav sho dogovir ne superechit konstituciyi respubliki Takim chinom dogovir vstupaye v silu oskilki procedura ratifikaciyi zavershilasya u vsih 27 krayinah Yevropejskogo soyuzu Poziciya shodo Ukrayini Z pochatkom 2009 roku Chehiya stala golovoyu Yevrosoyuzu Yak predstavnik Chehiyi Klaus v sichni brav uchast u virishenni konfliktu z postachannyami rosijskogo gazu v YeS cherez teritoriyu Ukrayini Pri comu vin zayavlyav sho gazovij superechci ne slid nadavati politichnogo zabarvlennya Pid chas vijni na shodi Ukrayini 2014 roku Klausa yak kolishnij ochilnik Chehiyi prodovzhuvav poshiryuvati ne pidtverdzhenu tezu pro te sho Majdan ce splanovana akciya Zahodu nasampered SShA Cya zayava bula vigoloshena pid chas debativ po Ukrayini yaki vidbulisya 8 lipnya 2014 roku i otrimala osud ukrayinskogo MZS Osobiste zhittyaU 1995 roci otrimav zvannya profesora v prazkij Vishij shkoli ekonomiki Ye volodarem chislennih naukovih stupeniv vishih navchalnih zakladiv svitu pomizh inshih i Moskovskogo derzhavnogo universitetu Ye avtorom ponad 20 knig z yakih najvidomisha Blakitna planeta v zelenih lancyugah v nij Klaus piddav kritici teoriyu antropogennogo globalnogo poteplennya U presi chasto pisali pro jogo pragmatizm sho poyednuyetsya iz strogistyu do pidleglih i skladnim harakterom i cituvali poshirenij v Chehiyi anekdot U chomu riznicya mizh bogom i Klausom Bog ne vvazhaye sebe Klausom Odruzhenij z ekonomistkoyu slovackogo pohodzhennya Liviyeyu Rozemundoyu Livia Rosamunda do shlyubu Mestinova Mestinova voni poznajomilisya pid chas navchannya u Vishij shkoli ekonomiki i odruzhilisya v 1968 roci U podruzhzhya dvoye siniv Vaclav direktor odniyeyi z privatnih shkil v Prazi i Yan finansovij analitik a takozh p yat onukiv U 2008 roci Klaus priznavsya sho z 1991 roku neodnorazovo zradzhuvav druzhini zi styuardesami z svogo osobistogo litaka prichomu ostannij raz vidrazu pislya pereobrannya na prezidentskomu postu v 2008 roci todi Klaus buv sfotografovanij u goteli v Prazi zi styuardesoyu Petroyu Bednarovoyu Petra Bednarova sho i sponukalo jogo na publichne viznannya podruzhnoyi zradi Sered zahoplen Klausa presa zgaduvala dzhazovu muziku i hudozhnyu literaturu Do pochatku zanyat politikoyu v 1989 roki Klaus takozh regulyarno grav u volejbol i basketbol Cikavi fakti12 kvitnya 2011 roku Vaclav Klaus u hodi zustrichi Prezidentom Chili Sebastyanom Pinyera vkrav protokolnu ruchku PrimitkiVaclav Klaus a wrong man for all reasons www bne eu angl 21 sichnya 2009 Procitovano 17 grudnya 2022 Jane Perlez The First in the Velvet Glove 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine The New York Times 16 07 1995 Vaclav Klaus pereobranij Prezidentom Chehiyi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Glavred 15 02 2008 Vaclav Klaus yevroskeptik na choli Yevrosoyuzu 25 listopada 2012 u Wayback Machine Radio Svoboda 25 02 2009 Zoltan Dujisin Europe To Recognise Kosovo Or Not 15 travnya 2008 u Wayback Machine Inter Press Service 14 03 2008 Vaclav KLAUS Rosiya ne agresor a Gruziya ne zhertva 25 serpnya 2008 u Wayback Machine Ua Reporter com 19 08 2008 He s against the Lisbon Treaty and not keen on the euro meet the new president of the EU 3 sichnya 2009 u Wayback Machine Daily Mail 01 01 2009 Pravyashaya partiya Chehii ratifikaciya Lissabonskogo dogovora tolko posle radara nedostupne posilannya z chervnya 2019 IA Prazhskij Telegraf 08 12 2008 Arhiv originalu za 13 grudnya 2013 Procitovano 3 listopada 2009 Arhiv originalu za 1 veresnya 2011 Procitovano 3 listopada 2009 Arhiv originalu za 13 grudnya 2013 Procitovano 3 listopada 2009 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 13 lipnya 2014 David Charter Vaclav Klaus admits having affair with airline attendant no 3 The Times 09 04 2008PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vaclav Klaus Vaclav Klaus v Lentapediyi 10 bereznya 2010 u Wayback Machine LiteraturaL V Guberskij Klaus Vaclav Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X