Андрі́й Олекса́ндрович Біле́цький (нар. 30 липня (12 серпня) 1911, Харків — 10 квітня 1995, смт Буча, нині місто Київської області) — український мовознавець, поліглот. Доктор філологічних наук (1952). Професор (1953). Почесний член Грецької академії наук, , а також Кіпрського та Грецького археологічних товариств.
Андрій Олександрович Білецький | |
---|---|
Народився | 30 липня (12 серпня) 1911 Харків, Російська імперія |
Помер | 10 квітня 1995 (83 роки) Буча, Києво-Святошинський район, Київська область, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія → СРСР → Україна |
Національність | Українець |
Діяльність | мовознавець, викладач університету, філолог |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Галузь | мовознавство |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
Посада | d |
Вчене звання | професор і професор[d] |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Аспіранти, докторанти | Сенів Михайло Григорович Зарецький Олексій Вікторович Тищенко Костянтин Миколайович Шанін Юрій Вадимович Клименко Ніна Федорівна Семчинський Станіслав Володимирович Пономарів Олександр Данилович |
Батько | Білецький Олександр Іванович |
Брати, сестри | Білецький Платон Олександрович |
Біографія
Андрій Білецький народився в Харкові в родині літературознавця Олександра Івановича Білецького та його дружини — викладача іноземних мов Марії Ростиславівни, учениці відомого історика Тарле. Онук ґрунтознавця Івана Івановича Білецького. Старший брат живописця та мистецтвознавця Платона Олександровича Білецького.
З дитинства майбутній учений здобув блискучу гуманітарну освіту. Він вільно володів французькою, німецькою мовами, латиною та давньогрецькою. Згодом самостійно вивчив новогрецьку, англійську, іспанську, турецьку, арабську, санскрит, китайську, японську, азербайджанську та інші мови — загалом близько 90.
1933 року закінчив філологічний факультет Харківського університету (тоді це був Харківський інститут професійної освіти). Працював бібліографом, потім редактором видавництва дитячої літератури.
У 1937—1941 роках завідував кафедрою Харківського юридичного інституту, в 1938—1940 роках викладав латинську мову в Харківському педагогічному інституті іноземних мов.
Під час війни, у 1941—1944 роках, працював доцентом Томського університету. Тут 1943 року захистив кандидатську дисертацію «Іменне основоскладання у грецькій мові». Від 1944 року викладав новогрецьку мову у Вищій дипломатичній школі Міністерства закордонних справ СРСР.
1946 року переїхав до Києва. Від 1946 року завідувач кафедри загального мовознавства та класичної філології. У 1950-х роках створив перші експонати
У 1978—1987 роках — завідувач кафедри романістики Київського університету.
Серед учнів мовознавці Олександр Пономарів, Ніна Клименко, Станіслав Семчинський, Юрій Шанін, Галина Яворська, .
Дружина Тетяна Миколаївна Чернишова також викладала в Київському університеті.
Від 1946 року за сумісництвом старший науковий співробітник в Інституті мовознавства, АН УРСР і в Інституті археології АН УРСР.
1952 року Білецький захистив докторську дисертацію «Принципи етимологічних досліджень (на матеріалі грецької мови)».
Андрій Білецький помер на 84-му році життя в селищі міського типу Буча (підпорядкованого Ірпінській міській раді, нині місто обласного значення). Поховано вченого в Києві на Байковому кладовищі поруч із батьком і братом (ділянка № 6).
Наукова діяльність
Наукові інтереси професора Андрія Білецького багатогранні. Його праці охоплюють майже всі галузі лінгвістики: порівняльно-історичне мовознавство, етимологію, лінгвосеміотику, типологію, лінгвістичну географію, лексикологію, лексикографію, граматику, фонологію, ономастику, топонімію, класичну філологію, неоелліністику, історію та теорію письма. До цього потрібно додати літературознавство (перша друкована праця Андрія Білецького, що побачила світ 1935 року, присвячена творчості Лопе де Веги), давню історію, історію культури давніх народів, епіграфіку, палеографію, археологію та ін.
Праці Білецького друкували в Україні, Росії, Вірменії, Греції, Грузії, Болгарії, Угорщині, Німеччині.
Праці
- Принципы этимологических исследований. — К., 1950.
- Проблема изучения негреческих собственных имён греческих эпиграфических памятников Северного Причерноморья. — К., 1952.
- Проблема мови скіфів // Мовознавство. — 1953. — Т. 11.
- Про власні імена з Ольвійських написів // Археологія. — 1957. — Т. 11.
- Греческая топонимика Крыма. — Ленинград, 1961.
- Греческие надписи на мозаиках Софии Киевской // Мозаики Софии Киевской. — Москва, 1961.
- Основные линии развития фонематических систем индоевропейских языков и проблема реконструкции доисторических систем. — Москва, 1964.
- Основні методи дослідження в сучасному мовознавстві // Проблеми та методи в структурній лінгвістиці. — К., 1965.
- Новые посвятительные надписи в Ольвии // Античная история и культура Средиземноморья и Причерноморья. — Ленинград, 1968.
- Дедикація Афродіті в Ольвії // Іноземна філологія. — Випуск 17. — 1968.
- Гідронімія Криму // Топоніміка і ономастика. — К., 1969.
- Лексикологія та теорія мовознавства. — К., 1972.
- Естественный язык и знаковые системы. — 1976.
- Информация и симеоз. — 1980.
- Славянская топонимика Греции. — Афины, 1980.
- Про мову і мовознавство // Навч. посібник. — Київ: АртЕк, 1996. — .
Переклади
- Геродот. Історії в дев'яти книгах / пер. Андрій Білецький. — Київ : Наукова думка, 1993.
Примітки
- Білецький А. О. Про мову та мовознавство. – К., 1996. - С 5-18
Література
- Клименко Н. Ф. А. О. Білецький — поліглот, учений, педагог // Білецький А. О. Про мову та мовознавство. — К., 1996.
- Семчинский С. В. Профессор Андрей Александрович Белецкий // Известия РАН. Секция литературы и языка. — 1997. — Т. 56. — № 4.
- Шанін Ю. Він залишився назавжди // Сучасність. — 1997. — № 11.
- Скуратівський В. Пригадуючи Андрія Білецького // Сучасність. — 2002. — № 4.
Посилання
- Пономарів О. Про незабутнього вчителя [ 24 січня 2020 у Wayback Machine.] Слово Просвіти 01.01.2012
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bileckij Andri j Oleksa ndrovich Bile ckij nar 30 lipnya 12 serpnya 1911 19110812 Harkiv 10 kvitnya 1995 smt Bucha nini misto Kiyivskoyi oblasti ukrayinskij movoznavec poliglot Doktor filologichnih nauk 1952 Profesor 1953 Pochesnij chlen Greckoyi akademiyi nauk a takozh Kiprskogo ta Greckogo arheologichnih tovaristv Andrij Oleksandrovich BileckijNarodivsya 30 lipnya 12 serpnya 1911 Harkiv Rosijska imperiyaPomer 10 kvitnya 1995 1995 04 10 83 roki Bucha Kiyevo Svyatoshinskij rajon Kiyivska oblast UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSR UkrayinaNacionalnist UkrayinecDiyalnist movoznavec vikladach universitetu filologAlma mater HNU im V N KarazinaGaluz movoznavstvoZaklad KNU imeni Tarasa ShevchenkaPosada dVchene zvannya profesor i profesor d Naukovij stupin doktor filologichnih nauk d Aspiranti doktoranti Seniv Mihajlo Grigorovich Zareckij Oleksij Viktorovich Tishenko Kostyantin Mikolajovich Shanin Yurij Vadimovich Klimenko Nina Fedorivna Semchinskij Stanislav Volodimirovich Ponomariv Oleksandr DanilovichBatko Bileckij Oleksandr IvanovichBrati sestri Bileckij Platon OleksandrovichBiografiyaAndrij Bileckij narodivsya v Harkovi v rodini literaturoznavcya Oleksandra Ivanovicha Bileckogo ta jogo druzhini vikladacha inozemnih mov Mariyi Rostislavivni uchenici vidomogo istorika Tarle Onuk gruntoznavcya Ivana Ivanovicha Bileckogo Starshij brat zhivopiscya ta mistectvoznavcya Platona Oleksandrovicha Bileckogo Z ditinstva majbutnij uchenij zdobuv bliskuchu gumanitarnu osvitu Vin vilno volodiv francuzkoyu nimeckoyu movami latinoyu ta davnogreckoyu Zgodom samostijno vivchiv novogrecku anglijsku ispansku turecku arabsku sanskrit kitajsku yaponsku azerbajdzhansku ta inshi movi zagalom blizko 90 1933 roku zakinchiv filologichnij fakultet Harkivskogo universitetu todi ce buv Harkivskij institut profesijnoyi osviti Pracyuvav bibliografom potim redaktorom vidavnictva dityachoyi literaturi U 1937 1941 rokah zaviduvav kafedroyu Harkivskogo yuridichnogo institutu v 1938 1940 rokah vikladav latinsku movu v Harkivskomu pedagogichnomu instituti inozemnih mov Pid chas vijni u 1941 1944 rokah pracyuvav docentom Tomskogo universitetu Tut 1943 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu Imenne osnovoskladannya u greckij movi Vid 1944 roku vikladav novogrecku movu u Vishij diplomatichnij shkoli Ministerstva zakordonnih sprav SRSR 1946 roku pereyihav do Kiyeva Vid 1946 roku zaviduvach kafedri zagalnogo movoznavstva ta klasichnoyi filologiyi U 1950 h rokah stvoriv pershi eksponati U 1978 1987 rokah zaviduvach kafedri romanistiki Kiyivskogo universitetu Sered uchniv movoznavci Oleksandr Ponomariv Nina Klimenko Stanislav Semchinskij Yurij Shanin Galina Yavorska Druzhina Tetyana Mikolayivna Chernishova takozh vikladala v Kiyivskomu universiteti Vid 1946 roku za sumisnictvom starshij naukovij spivrobitnik v Instituti movoznavstva AN URSR i v Instituti arheologiyi AN URSR 1952 roku Bileckij zahistiv doktorsku disertaciyu Principi etimologichnih doslidzhen na materiali greckoyi movi Mogila Andriya Bileckogo Andrij Bileckij pomer na 84 mu roci zhittya v selishi miskogo tipu Bucha pidporyadkovanogo Irpinskij miskij radi nini misto oblasnogo znachennya Pohovano vchenogo v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi poruch iz batkom i bratom dilyanka 6 Naukova diyalnistNaukovi interesi profesora Andriya Bileckogo bagatogranni Jogo praci ohoplyuyut majzhe vsi galuzi lingvistiki porivnyalno istorichne movoznavstvo etimologiyu lingvosemiotiku tipologiyu lingvistichnu geografiyu leksikologiyu leksikografiyu gramatiku fonologiyu onomastiku toponimiyu klasichnu filologiyu neoellinistiku istoriyu ta teoriyu pisma Do cogo potribno dodati literaturoznavstvo persha drukovana pracya Andriya Bileckogo sho pobachila svit 1935 roku prisvyachena tvorchosti Lope de Vegi davnyu istoriyu istoriyu kulturi davnih narodiv epigrafiku paleografiyu arheologiyu ta in Praci Bileckogo drukuvali v Ukrayini Rosiyi Virmeniyi Greciyi Gruziyi Bolgariyi Ugorshini Nimechchini PraciPrincipy etimologicheskih issledovanij K 1950 Problema izucheniya negrecheskih sobstvennyh imyon grecheskih epigraficheskih pamyatnikov Severnogo Prichernomorya K 1952 Problema movi skifiv Movoznavstvo 1953 T 11 Pro vlasni imena z Olvijskih napisiv Arheologiya 1957 T 11 Grecheskaya toponimika Kryma Leningrad 1961 Grecheskie nadpisi na mozaikah Sofii Kievskoj Mozaiki Sofii Kievskoj Moskva 1961 Osnovnye linii razvitiya fonematicheskih sistem indoevropejskih yazykov i problema rekonstrukcii doistoricheskih sistem Moskva 1964 Osnovni metodi doslidzhennya v suchasnomu movoznavstvi Problemi ta metodi v strukturnij lingvistici K 1965 Novye posvyatitelnye nadpisi v Olvii Antichnaya istoriya i kultura Sredizemnomorya i Prichernomorya Leningrad 1968 Dedikaciya Afroditi v Olviyi Inozemna filologiya Vipusk 17 1968 Gidronimiya Krimu Toponimika i onomastika K 1969 Leksikologiya ta teoriya movoznavstva K 1972 Estestvennyj yazyk i znakovye sistemy 1976 Informaciya i simeoz 1980 Slavyanskaya toponimika Grecii Afiny 1980 Pro movu i movoznavstvo Navch posibnik Kiyiv ArtEk 1996 ISBN 966 505 030 3 Perekladi Gerodot Istoriyi v dev yati knigah per Andrij Bileckij Kiyiv Naukova dumka 1993 PrimitkiBileckij A O Pro movu ta movoznavstvo K 1996 S 5 18LiteraturaKlimenko N F A O Bileckij poliglot uchenij pedagog Bileckij A O Pro movu ta movoznavstvo K 1996 Semchinskij S V Professor Andrej Aleksandrovich Beleckij Izvestiya RAN Sekciya literatury i yazyka 1997 T 56 4 Shanin Yu Vin zalishivsya nazavzhdi Suchasnist 1997 11 Skurativskij V Prigaduyuchi Andriya Bileckogo Suchasnist 2002 4 PosilannyaPonomariv O Pro nezabutnogo vchitelya 24 sichnya 2020 u Wayback Machine Slovo Prosviti 01 01 2012