Болонська філармонічна академія (італ. Accademia Filarmonica di Bologna) в XVII—XVIII ст. — вища музична освітня установа, одна з найавторитетніших в Європі.
Болонська філармонічна академія | |
Дата створення / заснування | 1666 |
---|---|
Палац Каррата в Болоньї, де розташована Академія Філармонік | |
Країна | Італія |
Адміністративна одиниця | Болонья |
Місце розташування | d |
Дочірня організація | d[1] |
Розташування штаб-квартири | Болонья |
Офіційний сайт |
Координати: 44°29′28″ пн. ш. 11°21′03″ сх. д. / 44.49115700002777629° пн. ш. 11.351097100027779163° сх. д.
Історія
Болонська академія була заснована в 1666 році графом Вінченцо Марія Каррата (помер в 1675 році) на основі більш ранніших міських музичних товариств («академій» в старовинному сенсі) — «Accademia dei Floridi» (1615), «Accademia dei Filomusi» (1624/25) і «Accademia dei Filaschisi» (1633). Надавши в розпорядження Болонської академії палац, що належав його родині, граф Каррата придбав для академії також орган. Позаяк Болонья в ті часи не була резиденцією якого-небудь правителя або можновладного князя, Болонська академія була прирівняна за своїм рангом до придворної капели.
Перші члени Академії повинні були пройти попередньо серйозний іспит. Збори їх відбувалися двічі на тиждень для спільного музикування (esercizi), і по четвергах для прослуховування нових музичних творів (conference). Раз на місяць проходили офіційні, публічні вистави. Спочатку Академія складалася з трьох секцій: композиторів, співаків і музикантів. Метою Академії було об'єднати в своїх лавах всіх кращих музикантів Європи, згідно девізу графа Каррата Unitate melos. 1721 року в Академії налічувалося вже 300 членів. Серед найвідоміших членів (викладачів, вихованців та почесних членів) А.Кореллі, А. П. Фабрі, Д. Габріеллі, падре Мартіні (голова Академії з 1758 року), Фарінеллі, Н. Йоммеллі, Ф. М. Герардескі, А. Ґретрі, Й. К. Бах, К. Діттерс фон Діттерсдорф, В. А. Моцарт (1770), М. С. Березовський і Й. Мислівечек (1771), Є. І. Фомін (1785). У XIX—XX століттях почесними членами Академії (академіками-композиторами) обиралися відомі діячі музичної культури — Дж. Россіні, О.Николаи, Дж. Верді, Р.Вагнер, Ж.Массне, К.Сен-Санс, Дж. Пуччіні, Дж. Філд, Ф.Ліст, Й.Брамс, А.Рубінштейн, Ф.Бузоні, О.Респігі, К.Монца, Ем. Боргатта.
Музична бібліотека Академії, якій падре Мартіні пожертвував 17 тисяч томів і рукописів, належить до найбільших музичних книгосховищ у світі. Частина її нині[] знаходиться в Міському музичному музеї («Civico Museo Bibliografica Musicale») Болоньї.
У XIX столітті вплив Болонської академії поступово ослаб, у другій половині XIX століття. вона практично припинила діяльність. В наші дні функціонує як концертна організація (переважно камерні концерти), влаштовує музикознавчі конференції та музичні конкурси. Працює архів і музей.
Посилання
- Офіційний сайт [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Anagrafe delle biblioteche italiane — 1990.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bolonska filarmonichna akademiya ital Accademia Filarmonica di Bologna v XVII XVIII st visha muzichna osvitnya ustanova odna z najavtoritetnishih v Yevropi Bolonska filarmonichna akademiya Data stvorennya zasnuvannya1666 Palac Karrata v Bolonyi de roztashovana Akademiya Filarmonik Krayina Italiya Administrativna odinicyaBolonya Misce roztashuvannyad Dochirnya organizaciyad 1 Roztashuvannya shtab kvartiriBolonya Oficijnij sajt Koordinati 44 29 28 pn sh 11 21 03 sh d 44 49115700002777629 pn sh 11 351097100027779163 sh d 44 49115700002777629 11 351097100027779163IstoriyaBolonska akademiya bula zasnovana v 1666 roci grafom Vinchenco Mariya Karrata pomer v 1675 roci na osnovi bilsh rannishih miskih muzichnih tovaristv akademij v starovinnomu sensi Accademia dei Floridi 1615 Accademia dei Filomusi 1624 25 i Accademia dei Filaschisi 1633 Nadavshi v rozporyadzhennya Bolonskoyi akademiyi palac sho nalezhav jogo rodini graf Karrata pridbav dlya akademiyi takozh organ Pozayak Bolonya v ti chasi ne bula rezidenciyeyu yakogo nebud pravitelya abo mozhnovladnogo knyazya Bolonska akademiya bula pririvnyana za svoyim rangom do pridvornoyi kapeli Pershi chleni Akademiyi povinni buli projti poperedno serjoznij ispit Zbori yih vidbuvalisya dvichi na tizhden dlya spilnogo muzikuvannya esercizi i po chetvergah dlya prosluhovuvannya novih muzichnih tvoriv conference Raz na misyac prohodili oficijni publichni vistavi Spochatku Akademiya skladalasya z troh sekcij kompozitoriv spivakiv i muzikantiv Metoyu Akademiyi bulo ob yednati v svoyih lavah vsih krashih muzikantiv Yevropi zgidno devizu grafa Karrata Unitate melos 1721 roku v Akademiyi nalichuvalosya vzhe 300 chleniv Sered najvidomishih chleniv vikladachiv vihovanciv ta pochesnih chleniv A Korelli A P Fabri D Gabrielli padre Martini golova Akademiyi z 1758 roku Farinelli N Jommelli F M Gerardeski A Gretri J K Bah K Ditters fon Dittersdorf V A Mocart 1770 M S Berezovskij i J Mislivechek 1771 Ye I Fomin 1785 U XIX XX stolittyah pochesnimi chlenami Akademiyi akademikami kompozitorami obiralisya vidomi diyachi muzichnoyi kulturi Dzh Rossini O Nikolai Dzh Verdi R Vagner Zh Massne K Sen Sans Dzh Puchchini Dzh Fild F List J Brams A Rubinshtejn F Buzoni O Respigi K Monca Em Borgatta Muzichna biblioteka Akademiyi yakij padre Martini pozhertvuvav 17 tisyach tomiv i rukopisiv nalezhit do najbilshih muzichnih knigoshovish u sviti Chastina yiyi nini koli znahoditsya v Miskomu muzichnomu muzeyi Civico Museo Bibliografica Musicale Bolonyi U XIX stolitti vpliv Bolonskoyi akademiyi postupovo oslab u drugij polovini XIX stolittya vona praktichno pripinila diyalnist V nashi dni funkcionuye yak koncertna organizaciya perevazhno kamerni koncerti vlashtovuye muzikoznavchi konferenciyi ta muzichni konkursi Pracyuye arhiv i muzej PosilannyaOficijnij sajt 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Anagrafe delle biblioteche italiane 1990 d Track Q19753501