Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нікколо Йоммеллі (італ. Niccolò Jommelli; *10 вересня 1714, Аверса — †25 серпня 1774, Неаполь) — італійський композитор. Разом з іншими композиторами, особливо Священної Римської імперії та Франції, вніс важливі зміни в оперу й зменшив значення співаків-зірок.
| Нікколо Йоммеллі | |
|---|---|
| італ. Niccolò Jommelli | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 10 вересня 1714[1][2][…] |
| Місце народження | Аверса, Італія[4][5][5] |
| Дата смерті | 25 серпня 1774[1][2][…] (59 років) |
| Місце смерті | Неаполь, Неаполітанське королівство[4][5][5] |
| Роки активності | з 1743 |
| Громадянство | Неаполітанське королівство |
| Професії | композитор, музикознавець |
| Вчителі | d, d, Франческо Дуранте, Франческо Фео і Леонардо Лео |
| Відомі учні | d, d і Франческо Б'янкі (композитор) |
| Жанри | опера |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографічна інформація
Ранні роки
Нікколо народився у сім'ї Франческо Антоніо Йоммеллі та Марґарити Крістіано в Аверсі, містечку за 20 кілометрів від Неаполя. Мав одного брата — Іґнаціо, який став домініканським монахом і допоміг композитору у старші роки — і трьох сестер. Його батько був процвітаючим торговцем білизноюю. Він доручив Йоммеллі навчатися музики у каноніка Муццілло, директора Аверського катедрального хору.
Продемонструвавши здібності до музики, Нікколо вступив згодом у 1725 році в консерваторію Сант-Онофріо-а-Капуано у Неаполі, де навчався в Іґнаціо Проти, а також Томазо Проти й Франческо Фео. Три роки по тому він був переведений у консерваторію П'єта деї Туркіна до Нікколо Фаґо. Дон Джакомо Саркуні та Андреа Бассо були у нього другими маестро, тобто викладали спів (маестро співу). Великий вплив на Йоммеллі мав , що був в той час у Неаполі. Після закінчення навчання Йоммеллі почав працювати: написав дві опери-буфа — «L'errore amorosa» (на початку 1737) й «Odoardo» (наприкінці 1738). Його перша опера-серія «Ricimero re di Goti» мала надзвичайний успіх у 1740 році. Ще навчаючись в консерваторії, Йоммеллі був вражений, як використовував обліґатний речитатив для підсилення напруги у певних драматичних моментах своїх опер. Говорячи про обліґатний речитатив у «Ricimero», казав, що використання Йоммеллі обліґатного речитативу було кращим за все, що він чув у Франції.
Перші опери
Прем'єра його першої опери «L'errore amoroso» взимку 1737 року в театрі Нуово в Неаполі під покровительством маркіза дель Васто та Джованні Баттісти д'Авалоса мала великий успіх. У наступному році у театрі Фіорентіні була поставлена друга опера — «Odoardo». На Йоммеллі звернув увагу герцоґ Йоркський, почувши у січні 1740 року в Римському театрі Арджентіна першу оперу-серію Йоммеллі «Ricimero rè de' Goti», а згодом став його покровителем. Герцоґ був зведений згодом до сану кардинала і призначив Йоммеллі зустріч у Ватикані. У 1740-ві роки Йоммеллі написав опери для багатьох італійських міст: Болоньї, Венеції, Турину, Падуї, Феррари, Лукки, Парми, а також Неаполю і Риму.
Наука із Падре Мартіні
Коли у Болоньї у 1741 році для створення свого «Ezio» Йоммеллі (ситуація розмита анекдотами) зустрів Падре Мартіні, Саверіо Маттеї сказав, що Йоммеллі вчився з Мартіні, і підтвердив, що вивчив із ним «мистецтво уникання будь-якої душевної муки і сухості». Проте, постійні подорожі Йоммеллі, з метою постановки багатьох опер, навряд чи сприяли урокам на постійній основі. Більше того, відносини Йоммеллі із Мартіні не були позбавлені взаємної критики. Головний результат перебування Йоммеллі у Болоньї і знайомства з Мартіні — представлення Філармонічній академії для процедури поступлення його першої відомої церковної музики — п'ятиголосної фуґи а капела на останні слова малої доксології — «Sicut erat». Музикознавець , який досліджував декілька таких творів, стверджує, що твір Йоммеллі, попри те, що є «строгою шкільною роботою», може легко бути віднесений до найкращих творів для поступлення, що зараз зберігаються у Болонській філармонічній академії. На початку 1740-х років, Йоммеллі написав ще більшу кількість релігійної музики, в основному ораторії, і свій перший літургійний твір, що дійшов до наших днів — дуже простий «Lætatus suma» фа мажор, датований 1743 роком, який збрерігається в колекції Сантіні в Мюнстері.
Скоро після Болоньї Йоммеллі переїхав до Венеції і написав оперу «Merope», що була передвісником французького стилю опери пізніше цього століття. У найближчі роки він написав опери для Венеції, Турину, Болоньї, Феррари і Падуї, а ще — дві відомі ораторії «Isacco figura del Redentore» та «Betulia liberata».
Венеція
Десь у 1745 році Гассе рекомендував Йоммеллі на посаду директора музики Шпиталю для невиліковно хворих у Венеції, один із коледжів того міста для жінок-музиканток. Ця повна зайнятість вимагала від нього написання церковної музики (зазвичай мес та офіціїв), але фінансова незалежність, яку він завдяки їй мав, також дозволяла йому писати декілька інших драматичних творів.
Призначення Йоммеллі, рекомендоване Гассе, на посаду маестро капели Шпиталю невиліковно хворих не є точно задокументованим. Однак, 1745 року він таки почав писати релігійну музику для жіночого хору, яка мала виконуватися у церкві Шпиталю для невиліковно хворих Сан Сальваторе — один із обов'язків майстра каплиці, разом із навчанням найбільш здібних студентів закладу. Немає рукописів музики Йоммеллі, написаної для Шпиталю, але багато є копій у різних версіях декількох його творів, які можуть, із певною достовірністю, бути віднесенні до періоду перебування маестро там. Серед музики, яка була написана для Венеції, як вважає Гельмут Гохштайн, є чотири ораторії («Isacco figura del Redentore», «La Betulia liberata», «Joas», «Juda proditor»), декілька номерів у колекції соло-мотетів, званій «Modulamina Sacra», Missa breve фа мажор із Credo ре мажор, можливо друга меса соль мажор, одне Te Deum і п'ять псалмів.
Хоча деякі його ранні біографи, Маттеї і Віллароза, вказують 1748 рік як рік, коли Йоммеллі залишив свою роботу у Венеції, його останні твори для Шпиталю датуються 1746 роком. Він мав би покинути Венецію вкінці 1746 року або на початку 1747 року, бо 28 січня 1747 року Йоммеллі ставив у театрі Арджентіна у Римі першу версію своєї «Didone abbandonata», а у травні у театрі Сан Карло у Неаполі другу версію «Eumene».
Рим
Оскільки наближався Ювілейний фестивальний рік і був потрібний керівник капели, який би підготував її, Йоммеллі, а також , прибули 1749 року до Риму. Ювілей — римо-католицьке святкування, яке тривало рік, і проводилося кожні п'ятдесят років. Отже, це була гарна нагода похизуватися для Римської аристократії. Йоммеллі був викликаний кардиналом-герцоґом Йоркським Генрі Бенедиктом, для якого він писав ораторію «La passione di Gesù Cristo» на текст Метастазіо, яку продовжували щорічно виконувати у Римі, і, який представив його кардиналу Алессандро Альбані, близькому другові Папи Бенедикта XIV.
Штутґарт й останні роки
Він згодом відвідував Відень, перед тим, як дістав посаду капельмейстера герцоґа Вюртемберґа Карла Ойґена у Штутґарті у 1753 році. У цей період він мав найбільший успіх і написав деякі найкращі свої твори. Багато з них були поставлені у приватних театрах герцоґа у палаці Людвіґсбурґа, за межами Штутґарта. Моцарт із своїм батьком проїжджали Людвіґсбурґ під час свого «великого туру» у 1763 році й зустрічалися там з композитором. Йоммеллі повернувся в Неаполь у 1768 році, коли опера-буфа була більш популярна, ніж опера-серія Йоммеллі, тому його останні твори не були настільки добре сприйняті. У 1771 році він пережив інсульт, який частково його паралізував, але він й надалі продовжував. Помер Йоммеллі три роки потому в Неаполі.
Твори
Йоммеллі писав кантати, ораторії, інші духовні твори, проте головний його доробок — опери, особливо його опери-серії, яких він написав близько шістдесяти, деякі на лібрето Метастазіо. У своїх творах він намагався концентруватися більше на сюжеті і драмі опери, ніж на показових технічних хизуваннях співаків, що було нормою для італійської опери того часу. Він писав більше ансамблевих номерів та хорів, а під впливом французьких композиторів, зокрема Жана-Філіпа Рамо ввів балет до свого твору. Він використовував оркестр (зокрема духові інструменти) у набагато більшій мірі для ілюстрування сюжету, писав пасажі для самого оркестру, замість того, щоб використовувати його як акомпанемент для співаків. Від Гассе він навчився писати речитативи, які акомпонуються цілим оркестром, а не лише клавесином. Його реформи інколи розглядаються як такі ж значні, як Ґлюка.
Опери
|
|
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Йоммелли Никколо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Charles de Brosses, L'Italie il y a cent ans, ou lettres écrites d'Italie à quelques amis en 1739 et 1740
Джерела
- Maurício Dottori. The Church Music of Davide Perez and Niccolò Jommelli. Curitiba: DeArtes-UFPR, 2008.[1] [ 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikkolo Jommelli ital Niccolo Jommelli 10 veresnya 1714 Aversa 25 serpnya 1774 Neapol italijskij kompozitor Razom z inshimi kompozitorami osoblivo Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta Franciyi vnis vazhlivi zmini v operu j zmenshiv znachennya spivakiv zirok Nikkolo Jommelliital Niccolo JommelliOsnovna informaciyaData narodzhennya10 veresnya 1714 1714 09 10 1 2 Misce narodzhennyaAversa Italiya 4 5 5 Data smerti25 serpnya 1774 1774 08 25 1 2 59 rokiv Misce smertiNeapol Neapolitanske korolivstvo 4 5 5 Roki aktivnostiz 1743GromadyanstvoNeapolitanske korolivstvoProfesiyikompozitor muzikoznavecVchitelid d Franchesko Durante Franchesko Feo i Leonardo LeoVidomi uchnid d i Franchesko B yanki kompozitor Zhanriopera Fajli u VikishovishiBiografichna informaciyaRanni roki Nikkolo narodivsya u sim yi Franchesko Antonio Jommelli ta Margariti Kristiano v Aversi mistechku za 20 kilometriv vid Neapolya Mav odnogo brata Ignacio yakij stav dominikanskim monahom i dopomig kompozitoru u starshi roki i troh sester Jogo batko buv procvitayuchim torgovcem biliznoyuyu Vin doruchiv Jommelli navchatisya muziki u kanonika Muccillo direktora Averskogo katedralnogo horu Prodemonstruvavshi zdibnosti do muziki Nikkolo vstupiv zgodom u 1725 roci v konservatoriyu Sant Onofrio a Kapuano u Neapoli de navchavsya v Ignacio Proti a takozh Tomazo Proti j Franchesko Feo Tri roki po tomu vin buv perevedenij u konservatoriyu P yeta deyi Turkina do Nikkolo Fago Don Dzhakomo Sarkuni ta Andrea Basso buli u nogo drugimi maestro tobto vikladali spiv maestro spivu Velikij vpliv na Jommelli mav sho buv v toj chas u Neapoli Pislya zakinchennya navchannya Jommelli pochav pracyuvati napisav dvi operi bufa L errore amorosa na pochatku 1737 j Odoardo naprikinci 1738 Jogo persha opera seriya Ricimero re di Goti mala nadzvichajnij uspih u 1740 roci She navchayuchis v konservatoriyi Jommelli buv vrazhenij yak vikoristovuvav obligatnij rechitativ dlya pidsilennya naprugi u pevnih dramatichnih momentah svoyih oper Govoryachi pro obligatnij rechitativ u Ricimero kazav sho vikoristannya Jommelli obligatnogo rechitativu bulo krashim za vse sho vin chuv u Franciyi Pershi operi Prem yera jogo pershoyi operi L errore amoroso vzimku 1737 roku v teatri Nuovo v Neapoli pid pokrovitelstvom markiza del Vasto ta Dzhovanni Battisti d Avalosa mala velikij uspih U nastupnomu roci u teatri Fiorentini bula postavlena druga opera Odoardo Na Jommelli zvernuv uvagu gercog Jorkskij pochuvshi u sichni 1740 roku v Rimskomu teatri Ardzhentina pershu operu seriyu Jommelli Ricimero re de Goti a zgodom stav jogo pokrovitelem Gercog buv zvedenij zgodom do sanu kardinala i priznachiv Jommelli zustrich u Vatikani U 1740 vi roki Jommelli napisav operi dlya bagatoh italijskih mist Bolonyi Veneciyi Turinu Paduyi Ferrari Lukki Parmi a takozh Neapolyu i Rimu Nauka iz Padre Martini Koli u Bolonyi u 1741 roci dlya stvorennya svogo Ezio Jommelli situaciya rozmita anekdotami zustriv Padre Martini Saverio Matteyi skazav sho Jommelli vchivsya z Martini i pidtverdiv sho vivchiv iz nim mistectvo unikannya bud yakoyi dushevnoyi muki i suhosti Prote postijni podorozhi Jommelli z metoyu postanovki bagatoh oper navryad chi spriyali urokam na postijnij osnovi Bilshe togo vidnosini Jommelli iz Martini ne buli pozbavleni vzayemnoyi kritiki Golovnij rezultat perebuvannya Jommelli u Bolonyi i znajomstva z Martini predstavlennya Filarmonichnij akademiyi dlya proceduri postuplennya jogo pershoyi vidomoyi cerkovnoyi muziki p yatigolosnoyi fugi a kapela na ostanni slova maloyi doksologiyi Sicut erat Muzikoznavec yakij doslidzhuvav dekilka takih tvoriv stverdzhuye sho tvir Jommelli popri te sho ye strogoyu shkilnoyu robotoyu mozhe legko buti vidnesenij do najkrashih tvoriv dlya postuplennya sho zaraz zberigayutsya u Bolonskij filarmonichnij akademiyi Na pochatku 1740 h rokiv Jommelli napisav she bilshu kilkist religijnoyi muziki v osnovnomu oratoriyi i svij pershij liturgijnij tvir sho dijshov do nashih dniv duzhe prostij Laetatus suma fa mazhor datovanij 1743 rokom yakij zbrerigayetsya v kolekciyi Santini v Myunsteri Skoro pislya Bolonyi Jommelli pereyihav do Veneciyi i napisav operu Merope sho bula peredvisnikom francuzkogo stilyu operi piznishe cogo stolittya U najblizhchi roki vin napisav operi dlya Veneciyi Turinu Bolonyi Ferrari i Paduyi a she dvi vidomi oratoriyi Isacco figura del Redentore ta Betulia liberata Veneciya Des u 1745 roci Gasse rekomenduvav Jommelli na posadu direktora muziki Shpitalyu dlya nevilikovno hvorih u Veneciyi odin iz koledzhiv togo mista dlya zhinok muzikantok Cya povna zajnyatist vimagala vid nogo napisannya cerkovnoyi muziki zazvichaj mes ta oficiyiv ale finansova nezalezhnist yaku vin zavdyaki yij mav takozh dozvolyala jomu pisati dekilka inshih dramatichnih tvoriv Priznachennya Jommelli rekomendovane Gasse na posadu maestro kapeli Shpitalyu nevilikovno hvorih ne ye tochno zadokumentovanim Odnak 1745 roku vin taki pochav pisati religijnu muziku dlya zhinochogo horu yaka mala vikonuvatisya u cerkvi Shpitalyu dlya nevilikovno hvorih San Salvatore odin iz obov yazkiv majstra kaplici razom iz navchannyam najbilsh zdibnih studentiv zakladu Nemaye rukopisiv muziki Jommelli napisanoyi dlya Shpitalyu ale bagato ye kopij u riznih versiyah dekilkoh jogo tvoriv yaki mozhut iz pevnoyu dostovirnistyu buti vidnesenni do periodu perebuvannya maestro tam Sered muziki yaka bula napisana dlya Veneciyi yak vvazhaye Gelmut Gohshtajn ye chotiri oratoriyi Isacco figura del Redentore La Betulia liberata Joas Juda proditor dekilka nomeriv u kolekciyi solo motetiv zvanij Modulamina Sacra Missa breve fa mazhor iz Credo re mazhor mozhlivo druga mesa sol mazhor odne Te Deum i p yat psalmiv Hocha deyaki jogo ranni biografi Matteyi i Villaroza vkazuyut 1748 rik yak rik koli Jommelli zalishiv svoyu robotu u Veneciyi jogo ostanni tvori dlya Shpitalyu datuyutsya 1746 rokom Vin mav bi pokinuti Veneciyu vkinci 1746 roku abo na pochatku 1747 roku bo 28 sichnya 1747 roku Jommelli staviv u teatri Ardzhentina u Rimi pershu versiyu svoyeyi Didone abbandonata a u travni u teatri San Karlo u Neapoli drugu versiyu Eumene Rim Oskilki nablizhavsya Yuvilejnij festivalnij rik i buv potribnij kerivnik kapeli yakij bi pidgotuvav yiyi Jommelli a takozh pribuli 1749 roku do Rimu Yuvilej rimo katolicke svyatkuvannya yake trivalo rik i provodilosya kozhni p yatdesyat rokiv Otzhe ce bula garna nagoda pohizuvatisya dlya Rimskoyi aristokratiyi Jommelli buv viklikanij kardinalom gercogom Jorkskim Genri Benediktom dlya yakogo vin pisav oratoriyu La passione di Gesu Cristo na tekst Metastazio yaku prodovzhuvali shorichno vikonuvati u Rimi i yakij predstaviv jogo kardinalu Alessandro Albani blizkomu drugovi Papi Benedikta XIV Shtutgart j ostanni roki Vin zgodom vidviduvav Viden pered tim yak distav posadu kapelmejstera gercoga Vyurtemberga Karla Ojgena u Shtutgarti u 1753 roci U cej period vin mav najbilshij uspih i napisav deyaki najkrashi svoyi tvori Bagato z nih buli postavleni u privatnih teatrah gercoga u palaci Lyudvigsburga za mezhami Shtutgarta Mocart iz svoyim batkom proyizhdzhali Lyudvigsburg pid chas svogo velikogo turu u 1763 roci j zustrichalisya tam z kompozitorom Jommelli povernuvsya v Neapol u 1768 roci koli opera bufa bula bilsh populyarna nizh opera seriya Jommelli tomu jogo ostanni tvori ne buli nastilki dobre sprijnyati U 1771 roci vin perezhiv insult yakij chastkovo jogo paralizuvav ale vin j nadali prodovzhuvav Pomer Jommelli tri roki potomu v Neapoli TvoriJommelli pisav kantati oratoriyi inshi duhovni tvori prote golovnij jogo dorobok operi osoblivo jogo operi seriyi yakih vin napisav blizko shistdesyati deyaki na libreto Metastazio U svoyih tvorah vin namagavsya koncentruvatisya bilshe na syuzheti i drami operi nizh na pokazovih tehnichnih hizuvannyah spivakiv sho bulo normoyu dlya italijskoyi operi togo chasu Vin pisav bilshe ansamblevih nomeriv ta horiv a pid vplivom francuzkih kompozitoriv zokrema Zhana Filipa Ramo vviv balet do svogo tvoru Vin vikoristovuvav orkestr zokrema duhovi instrumenti u nabagato bilshij miri dlya ilyustruvannya syuzhetu pisav pasazhi dlya samogo orkestru zamist togo shob vikoristovuvati jogo yak akompanement dlya spivakiv Vid Gasse vin navchivsya pisati rechitativi yaki akomponuyutsya cilim orkestrom a ne lishe klavesinom Jogo reformi inkoli rozglyadayutsya yak taki zh znachni yak Glyuka Operi L errore amoroso Naples 1737 libretto by Odoardo Naples 1738 Ricimero re de Goti Rome 1740 Astianatte Rome 1741 libretto by Ezio Bologna 1741 libretto by Semiramide riconosciuta Turin 1741 libretto by Metastasio Merope Venice 1741 libretto by Don Chichibio Rome 1742 Eumene Bologna 1742 libretto by Apostolo Zeno Semiramide Venice 1742 libretto by Francesco Silvani Tito Manlio Turin 1743 libretto by Gaetano Roccaforte Demofoonte Padua 1743 libretto by Metastasio Alessandro nell Indie Ferrara 1744 libretto by Metastasio Ciro riconosciuto Bologna 1744 libretto by Metastasio Sofonisba Venice 1746 libretto by Antonio Zanetti e Girolamo Zanetti Rome 1746 libretto by Gaetano Roccaforte Antigono Lucca 1746 libretto by Metastasio Tito Manlio Venice 1746 libretto by Jacopo Antonio Sanvitale Didone abbandonata Rome 1747 libretto by Metastasio L amore in maschera Naples 1748 libretto by Antonio Palomba Achille in Sciro Vienna 1749 libretto by Metastasio Artaserse Rome 1749 libretto by Metastasio Ciro riconosciuto Venice 1749 libretto by Metastasio Demetrio Parma 1749 libretto by Metastasio La cantata e disfida di Don Trastullo Rome 1749 Cesare in Egitto Rome 1751 libretto by Giacomo Francesco Bussani Ifigenia in Aulide Rome 1751 libretto by La villana nobile Palermo 1751 libretto by Antonio Palomba L uccellatrice Venice 1751 libretto by Ipermestra Spoleto 1751 libretto by Metastasio Talestri Rome 1751 libretto by Gaetano Roccaforte I rivali delusi Rome 1752 Attilio Regolo Rome 1753 Bajazette Turin 1753 libretto by Agostino Piovene Fetonte Stuttgart 1753 libretto by Leopoldo de Villati La clemenza di Tito Stuttgart 1753 libretto by Metastasio Il paratajo Paris 1753 revision of L uccellatrice Don Falcone Bologna 1754 Catone in Utica Stuttgart 1754 libretto by Metastasio Lucio Vero Milan 1754 Il giardino incantato Stuttgart 1755 Enea nel Lazio Stuttgart 1755 libretto by Mattia Verazi Penelope Stuttgart 1755 libretto by Mattia Verazi Il Creso Rome 1757 libretto by Giovacchino Pizzi Temistocle Naples 1757 libretto by Metastasio Tito Manlio Stuttgart 1758 Ezio Stuttgart 1758 L asilo d amore Stuttgart 1758 Endimione Stuttgart 1759 Nitteti Stuttgart 1759 libretto by Metastasio Alessandro nell Indie Stuttgart 1760 Cajo Fabrizio Mannheim 1760 libretto by Mattia Verazi L Olimpiade Stuttgart 1761 libretto by Metastasio L isola disabitata Ludwigsburg 1761 libretto by Metastasio Semiramide riconosciuta Stuttgart 1762 Didone abbandonata Stuttgart 1763 Il trionfo d amore Ludwigsburg 1763 libretto by Giampiero Tagliazucchi Demofoonte Stuttgart 1764 Il re pastore Ludwigsburg 1764 libretto by Giampiero Tagliazucchi La pastorella illustre Stuttgart 1764 libretto by Giampiero Tagliazucchi Temistocle Ludwigsburg 1765 Imeneo in Atene Ludwigsburg 1765 Il matrimonio per concorso Ludwigsburg 1766 libretto by Gaetano Martinelli La critica Ludwigsburg 1766 Ludwigsburg 1766 libretto by Mattia Verazi Il matrimonio per concorso Ludwigsburg 1766 Il cacciatore deluso Tubingen 1767 libretto by Gaetano Martinelli Fetonte Ludwigsburg 1768 L unione coronata Solitude 1768 La schiava liberata Ludwigsburg 1768 libretto by Gaetano Martinelli Naples 1770 libretto by Francesco Saverio de Rogati Demofoonte Naples 1770 Naples 1771 libretto by Mattia Verazi L amante cacciatore Rome 1771 Achille in Sciro Rome 1771 Le avventure di Cleomede 1771 libretto by Gaetano Martinelli Cerere placata Naples 1772 Il trionfo di Clelia Naples 1774 libretto by Metastasio Arcadia conservata La Griselda La pellegrinaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Jommelli Nikkolo Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Charles de Brosses L Italie il y a cent ans ou lettres ecrites d Italie a quelques amis en 1739 et 1740DzherelaMauricio Dottori The Church Music of Davide Perez and Niccolo Jommelli Curitiba DeArtes UFPR 2008 1 11 veresnya 2014 u Wayback Machine