Йозеф Мислівечек (чеськ. Josef Mysliveček; 9 березня 1737, Прага — 4 лютого 1781, Рим) — чеський композитор доби бароко і ранішнього класицизму середини XVIII століття. Добрий знайомий композитора Моцарта.
Йозеф Мислівечек | |
---|---|
чеськ. Josef Mysliveček | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Josef Mysliveček |
Дата народження | 9 березня 1737 |
Місце народження | Прага |
Дата смерті | 4 лютого 1781 (43 роки) |
Місце смерті | Рим, Папська держава[1][2] |
Причина смерті | сифіліс |
Поховання | Сан Лоренцо ін Лучина |
Роки активності | (1757- 1781) |
Громадянство | Італія |
Національність | чех |
Професія | композитор, вкладач |
Освіта | Болонська філармонічна академія |
Вчителі | Джованні Батіста Пешетті |
Інструменти | скрипка |
Жанр | класична музика |
Псевдоніми | призвисько-псевдонім Il Boemo |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився у місті Прага в родині ремісника, один з двох близнюків. Брат став мірошником. Після смерті батька у 1749 році близнюків виховував вітчим.
Початкову освіту отримав в школі домініканського монастиря Св. Іллі, потім в гімназії єзуїтів. Був студентом Карлова університету в Празі, але покинув заклад заради музики. З 1761 року мав звання мірошника-майстра.
Музичне навчання почав опановувати разом з батьком, пізніше під керівництвом Франца Хаберманна. Другий його вчитель — Йозеф Сегер, який був органістом одної з церков Праги. Під час навчання у Сегера сам створив шість симфоній, яким дав назви місяців року (від січня до червня).
Знав щонайменше чотири мови:
- латину (мову освіти того часу)
- німецьку (Прага була дуже онімеченим містом)
- чеську
- італійську, бо був для італійців майже своїм.
У 1763 році за фінансової підтримки графа Вінцента Вальдштейна перебрався у Венецію, де вивчав композицію у Джованні Батіста Пешетті. Граф не виник випадково. Він мав невеликий власний театр, де проводились концерти. Грали там і перші музичні твори Мислівечека. Знаючи про важливість доброї музичної освіти, він і посприяв подорожі до Італії молодого музи́ки. Збережений архів графа Вальдштейна має автографи творів Мислівечека.
У 1965 році перша опера Мислівечека «Семіраміда» була поставлена в театрі міста Бергамо.
Жив в Італії. Важке для італійців прізвище Мислівечек ті замінили на ласкаве прізвисько (Il Boemo), тобто Богемець. Успішна музична кар'єра композитора була тісно пов'язана з театральною культурою тогочасної Італії, найбільший авторитет він мав в оперному театрі міста Неаполь.
У 1771 році 15 травня він з успіхом витримав іспит на звання академіка Болоньської філармонії. У той же день витримав іспит і український композитор — Максим Березовський.
Унаслідок нез'ясованої хвороби помер у Римі на 44 році життя. Похований у церкві Сан-Лоренцо-ін-Лучіна.
Твори
Йозеф Мислівечек як композитор належить до дуже продуктивних митців. З урахуванням втрачених і знищених людьми рукописів Мислівечека, той створив:
- двадцять шість (26) опер, за іншими даними — 30
- симфонії
- інструментальні концерти
- 10 ораторій на біблійні сюжети («Товій», «Страсті Христові», «Адам і Єва», «Звільнений Ізраїль» та інші).
Перелік опер Мислівечека (італійською)
- Il Parnaso confuso, Парма, 1765
- Medea, Парма,
- Il Bellerofonte, Неаполь, 20.1.1767
- Il Farnace, Неаполь, 1767
- Il Trionfo di Clelia, Турин, 26.12.1677
- Semiramide riconosciuta , Венеція, 1768
- Demofonte, Венеція, 1769
- L'Ipermestra, Флоренція, 28.3.1769
- La Nitteti, Болонья, 1770
- Motezuma,Флоренція, 23.1.1771
- Il gran Tamerlano, Мілан, 23.12.1771
- Demetrio, Павія, 1772
- Romolo ed Ersilia, Неаполь, 13.8.1773
- Erifile, Турин, 1773
- La Clemenza di Tito , Венеція,26.12.1773
- Antigone, Турин, 1774
- Atide, Падуя, 1774
- Artaserse, Неаполь, 13.8.1774
- Merope, Неаполь, 1775
- Ezio, Неаполь, 1775
- Achille in Sciro, Неаполь, 1775
- Adriano in Siria, Флоренція, 1775
- La Calliroe, Неаполь, 30.5.1778
- Armida, Лукка 15.8.1778
- Olimpiade, Неаполь, 4.11.1778
- La Circe, Венеція, 1779
- Antigono, Рим 1780
- Medonte, re di Epiro , Рим, 1780
Йозеф Мислівечек і родина Моцартів
У жовтні 1770 року Мислівечек познайомився з Леопольдом Моцартом, який привіз в місто Болонья свого вундеркінда-сина. Мислівечеку тоді було 32 роки, Вольфгангу — лише 14. Вони будуть підтримувати знайомство не менше семи років. Батько Моцарт листувався з Мислівечеком і неодноразово згадував того в листах до сина. Сім років потому 21-річний Вольфганг зустрінеться з майже 40-річним Мислівечеком у Мюнхені, де той лікувався. А мати Вольфганга втішала хворого. Музикознавці довели, що Вольфганг багато чого навчився на музиці Мислівечека, а дещо навіть запозичав, що не зменшує величі його власних, геніальних знахідок.
Увічнення пам'яті
- Чеська письменниця Соня Шпатова-Рамешова надрукувала роман «Божествений Богемець» (Sonia Spatova-Ramesova «Il divino Boemo», Praha, 1957) про життя композитора.
- На його честь названо астероїд 53159 Мислівечек.
Нащадки Мислівечека і Україна
Музикантами були і нащадки його брата-близнюка. Еммануїл Франтішек Мислівечек, який грав на контрабасі, у 1890-х рр. перебрався в місто Харків, де народились його старші діти. Пізніше родина перебралась в місто Одеса, де Еммануїл Франтішек був оркестрантом в Оперному театрі. У 1911 році родина Мислівечеків перебралася в Москву. Музикантами були і три сини Еммануїла.
Джерела
- Jaroslav Celeda, Josef Myslivecek v Praze, 1946. (чес.)
- Freeman, Daniel E. Josef Mysliveček, «Il Boemo»: the Man and His Music. Sterling Heights, Mich.: Harmonie Park Press, 2009. (англ.)
- Бэлза, Игорь Фёдорович, История чешской музыкальной культуры ― М., 1959, стр. 285―306 (рос.)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118735500 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Česká divadelní encyklopedie
Посилання
- Біографія Мислівечека французькою [ 1 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jozef Mislivechek chesk Josef Myslivecek 9 bereznya 1737 Praga 4 lyutogo 1781 Rim cheskij kompozitor dobi baroko i ranishnogo klasicizmu seredini XVIII stolittya Dobrij znajomij kompozitora Mocarta Jozef Mislivechekchesk Josef MyslivecekZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im yaJosef MyslivecekData narodzhennya9 bereznya 1737 1737 03 09 Misce narodzhennyaPragaData smerti4 lyutogo 1781 1781 02 04 43 roki Misce smertiRim Papska derzhava 1 2 Prichina smertisifilisPohovannyaSan Lorenco in LuchinaRoki aktivnosti 1757 1781 Gromadyanstvo ItaliyaNacionalnistchehProfesiyakompozitor vkladachOsvitaBolonska filarmonichna akademiyaVchiteliDzhovanni Batista PeshettiInstrumentiskripkaZhanrklasichna muzikaPsevdonimiprizvisko psevdonim Il Boemo Fajli u VikishovishiBiografiyaBudinok v Prazi de narodivsya Mislivechek Melantrihova vulicya Palac Valdshtejna Praga 2006 rik Narodivsya u misti Praga v rodini remisnika odin z dvoh bliznyukiv Brat stav miroshnikom Pislya smerti batka u 1749 roci bliznyukiv vihovuvav vitchim Pochatkovu osvitu otrimav v shkoli dominikanskogo monastirya Sv Illi potim v gimnaziyi yezuyitiv Buv studentom Karlova universitetu v Prazi ale pokinuv zaklad zaradi muziki Z 1761 roku mav zvannya miroshnika majstra Muzichne navchannya pochav opanovuvati razom z batkom piznishe pid kerivnictvom Franca Habermanna Drugij jogo vchitel Jozef Seger yakij buv organistom odnoyi z cerkov Pragi Pid chas navchannya u Segera sam stvoriv shist simfonij yakim dav nazvi misyaciv roku vid sichnya do chervnya Znav shonajmenshe chotiri movi latinu movu osviti togo chasu nimecku Praga bula duzhe onimechenim mistom chesku italijsku bo buv dlya italijciv majzhe svoyim U 1763 roci za finansovoyi pidtrimki grafa Vincenta Valdshtejna perebravsya u Veneciyu de vivchav kompoziciyu u Dzhovanni Batista Peshetti Graf ne vinik vipadkovo Vin mav nevelikij vlasnij teatr de provodilis koncerti Grali tam i pershi muzichni tvori Mislivecheka Znayuchi pro vazhlivist dobroyi muzichnoyi osviti vin i pospriyav podorozhi do Italiyi molodogo muzi ki Zberezhenij arhiv grafa Valdshtejna maye avtografi tvoriv Mislivecheka U 1965 roci persha opera Mislivecheka Semiramida bula postavlena v teatri mista Bergamo Zhiv v Italiyi Vazhke dlya italijciv prizvishe Mislivechek ti zaminili na laskave prizvisko Il Boemo tobto Bogemec Uspishna muzichna kar yera kompozitora bula tisno pov yazana z teatralnoyu kulturoyu togochasnoyi Italiyi najbilshij avtoritet vin mav v opernomu teatri mista Neapol U 1771 roci 15 travnya vin z uspihom vitrimav ispit na zvannya akademika Bolonskoyi filarmoniyi U toj zhe den vitrimav ispit i ukrayinskij kompozitor Maksim Berezovskij Unaslidok nez yasovanoyi hvorobi pomer u Rimi na 44 roci zhittya Pohovanij u cerkvi San Lorenco in Luchina Tvori Titulnij arkush operi Bellerofont muzika kompozitora Mislivecheka Jozef Mislivechek yak kompozitor nalezhit do duzhe produktivnih mitciv Z urahuvannyam vtrachenih i znishenih lyudmi rukopisiv Mislivecheka toj stvoriv dvadcyat shist 26 oper za inshimi danimi 30 simfoniyi instrumentalni koncerti 10 oratorij na biblijni syuzheti Tovij Strasti Hristovi Adam i Yeva Zvilnenij Izrayil ta inshi Perelik oper Mislivecheka italijskoyu Il Parnaso confuso Parma 1765 Medea Parma Il Bellerofonte Neapol 20 1 1767 Il Farnace Neapol 1767 Il Trionfo di Clelia Turin 26 12 1677 Semiramide riconosciuta Veneciya 1768 Demofonte Veneciya 1769 L Ipermestra Florenciya 28 3 1769 La Nitteti Bolonya 1770 Motezuma Florenciya 23 1 1771 Il gran Tamerlano Milan 23 12 1771 Demetrio Paviya 1772 Romolo ed Ersilia Neapol 13 8 1773 Erifile Turin 1773 La Clemenza di Tito Veneciya 26 12 1773 Antigone Turin 1774 Atide Paduya 1774 Artaserse Neapol 13 8 1774 Merope Neapol 1775 Ezio Neapol 1775 Achille in Sciro Neapol 1775 Adriano in Siria Florenciya 1775 La Calliroe Neapol 30 5 1778 Armida Lukka 15 8 1778 Olimpiade Neapol 4 11 1778 La Circe Veneciya 1779 Antigono Rim 1780 Medonte re di Epiro Rim 1780Jozef Mislivechek i rodina Mocartiv U zhovtni 1770 roku Mislivechek poznajomivsya z Leopoldom Mocartom yakij priviz v misto Bolonya svogo vunderkinda sina Mislivecheku todi bulo 32 roki Volfgangu lishe 14 Voni budut pidtrimuvati znajomstvo ne menshe semi rokiv Batko Mocart listuvavsya z Mislivechekom i neodnorazovo zgaduvav togo v listah do sina Sim rokiv potomu 21 richnij Volfgang zustrinetsya z majzhe 40 richnim Mislivechekom u Myunheni de toj likuvavsya A mati Volfganga vtishala hvorogo Muzikoznavci doveli sho Volfgang bagato chogo navchivsya na muzici Mislivecheka a desho navit zapozichav sho ne zmenshuye velichi jogo vlasnih genialnih znahidok Uvichnennya pam yati Cheska pismennicya Sonya Shpatova Rameshova nadrukuvala roman Bozhestvenij Bogemec Sonia Spatova Ramesova Il divino Boemo Praha 1957 pro zhittya kompozitora Na jogo chest nazvano asteroyid 53159 Mislivechek Nashadki Mislivecheka i Ukrayina Muzikantami buli i nashadki jogo brata bliznyuka Emmanuyil Frantishek Mislivechek yakij grav na kontrabasi u 1890 h rr perebravsya v misto Harkiv de narodilis jogo starshi diti Piznishe rodina perebralas v misto Odesa de Emmanuyil Frantishek buv orkestrantom v Opernomu teatri U 1911 roci rodina Mislivechekiv perebralasya v Moskvu Muzikantami buli i tri sini Emmanuyila DzherelaJaroslav Celeda Josef Myslivecek v Praze 1946 ches Freeman Daniel E Josef Myslivecek Il Boemo the Man and His Music Sterling Heights Mich Harmonie Park Press 2009 angl Belza Igor Fyodorovich Istoriya cheshskoj muzykalnoj kultury M 1959 str 285 306 ros PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118735500 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Ceska divadelni encyklopedie d Track Q106131549PosilannyaBiografiya Mislivecheka francuzkoyu 1 kvitnya 2010 u Wayback Machine