Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анниібале Піо Фа́брі (італ. Annibale Pio Fabri), на прізвисько Іль-Болоньєзе (італ. Il Bolognese) або Баліно (італ. Balino; 15 лютого 1696, Болонья, Папська область — 12 серпня 1760, Лісабон, Португальське королівство) — італійський композитор і оперний співак, один з найвідоміших тенорів епохи бароко.
| Аннібале Піо Фабрі | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 лютого 1696[1] |
| Місце народження | Болонья, Папська держава |
| Дата смерті | 12 серпня 1760 (64 роки) |
| Місце смерті | Лісабон, Португалія |
| Професії | оперний співак, композитор, актор |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | опера |
Біографія
Аннібале Піо Фабрі народився в Болоньї 15 лютого 1696 року в родині Антоніо Фабрі і Маддалени, уродженої Кремаскі. Навчався музиці і співу у композитора і співака-кастрата Франческо Пістоккі в його школі співу в Болоньї. У 1711 році, у віці п'ятнадцяти років, дебютував як співак, виконавши жіночі партії в двох операх Антоніо Кальдари, представлених під час карнавалу в Римі в палаці Русполі.
Початок кар'єри
Його дебют як тенора відбувся між 7 і 30 червня 1716 року на сцені театру Формальярі в Болоньї в опері «Аларих, король готів» (італ. Alarico re dei Goti) композитора Джованні Баттіста Бассаніо. Незабаром після цього він переїхав до Венеції, де виступав зі званням «віртуоза» ландграфа Гессен-Дармштадта до кінця 1717 року. Тут на сцені театру Сант-Анджело виконав головні партії в двох операх Антоніо Вівальді — «Арсільда, королева Понта» (італ. Arsilda regina di Ponto) і «Коронація Дарія» (італ. L'incoronazione di Dario) і в опері «Цнотливість Пенелопи» (італ. Penelope la casta) композитора Фортунато Келлера. А на сцені театру Сан-Джованні-Хризостома заспівав в операх «Фока Великий» (італ. Foca Superbo) Антоніо Лотті і «Германік» (італ. Germanico) Антоніо Поллароли.
У 1717 році був прийнятий у філармонічну академію в Болоньї. У 1718—1719 роках співав у Римі на сцені театру Капраніка під час карнавалу. Під час першого сезону виконав партію в опері «Вероніка, королева Єгипту, або Скачки Любові і Політики» (італ. Berenice regina di Egitto overo Le gare di Amore e di Politica) композиторів Джузеппе Скарлатті і Ніколи Порпори. Під час наступного сезону співав в операх «Астином» (італ. Astinome) Карло Франческо Поллароло і «Марк Аттіліо Регул» (італ. Marco Attilio Regolo) Алессандро Скарлатті.
У листопаді 1719 року став академіком-композитором Філармонічної академії в Болоньї, після поданої ним ораторії «Слався Цариця» (лат. Salve Regina) для 4 голосів в супроводі струнних. Тоді ж в Болоньї для ораторіанців він написав ораторії «Мучеництво святого Полієвкта» (італ. Il martirio di San Polieuto) і «Мучеництво святого Ланно» (італ. Il martirio di San Lanno). Між 1725 і 1735 роками, в кілька етапів, склав месу на честь святого Антонія Падуанського, покровителя Філармонічної академії в Болоньї.
Розквіт кар'єри
Під час карнавалів 1719 і 1720 років співав у Римі на сцені театру Аліберті в операх «Любов і велич» (італ. Amore e maestà) і «Фарамондо» (італ. Il Faramondo) композитора Франческо Гаспаріні. У 1720—1722 роках вже в Венеції виконав партії в операх «Гризельда» (італ. Griselda) Джузеппе Марії Орландіні, «Плавтілла» (італ. Plautilla) Антоніо Поллароло і «Юлій Флавій Крисп» (італ. Giulio Flavio Crispo) Джованні Марії Капеллі. Під час карнавалу 1721 року знову в Римі виконав головну партію в опері «Артаксеркс» (італ. Artaserse), що приписується Леонардо Лео [6].
Сезон 1722—1723 років провів в Неаполі, де співав тільки головні партії в опері «Баязет, султан турок» (італ. Bajazete imperador de 'Turchi) Леонардо Лео, представленої в королівському палаці, потім на сцені театру Сан-Бартоломео в операх «Партенопея» (італ. Partenope) Доменіко Сарро (головну жіночу партію виконувала його дружина Анна Бомбачарі), «Публій Корнелій Сципіон» (італ. Publio Cornelio Scipione) Леонардо Вінчі, «Любов для царства» (італ. Amare per regnare) Миколи Порпори, «Сіфаче» (італ. Siface) Франческо Фео і «Траян» (італ. Traiano) Франческо Манчіні, і, нарешті, знову в королівському палаці, в опері «Сулла диктатор» (італ. Silla dittatore) Леонардо Вінчі.
У 1724 році повернувся до Болоньї. У 1725 році він був обраний головою (італ. Il principe) Філармонічної академії в Болоньї, і після переобирався на цю посаду в 1729, 1743, 1747 і 1750 роках. У 1727 році на сцені театру Пергола у Флоренції заспівав в опері Антоніо Вівальді «Гіперменстра» (італ. Ipermestra). У 1727—1728 роках у Венеції виконав головні партії в операх «Аріадна і Тесей» (італ. Arianna e Teseo) Ніколи Порпори, «дражлива мінливість» (італ. L'incostanza schernita) Томмазо Альбіноні і «Аджено» (італ. Ageno) Леонардо Лео.
Співпраця з Генделем
У липні 1729 року Аннібале Піо Фабрі, разом з дружиною, був найнятий композитором Георгом Фрідріхом Генделем для Королівської академії в Лондоні. Його дебют на сцені Королівського театру відбувся 2 грудня 1729 року. Він виконав партію Беренгарія в першій постановці опери «Лотар» (італ. Lotario) Георга Фрідріха Генделя, яку композитор написав спеціально для співака. До травня 1731 року Аннібале Піо Фабрі заспівав ще в кількох його операх, які були поставлені на сценах Королівського театру і театру Хеймаркет.
У листопаді 1730 року він виконав головну партію в опері «Публій Корнелій Сципіон» (італ. Publio Cornelio Scipione). Спеціально для нього композитор переписав цю партію, що спочатку призначалася для співака-кастрата. Їм також були виконані партії Сикста в «Юлії Цезарі», Еміліо в «Партенопа», Араспа в «Птоломеї», Ормізди в «Ормізді», Олександра в «Порус, королі індійців», Готфріда в «Рінальдо» і Грімоальда в «Роделінді». Йому ж призначалася партія Атона в «Аделаїді», але цей проект так і не був реалізований.
Завершення кар'єри
Після двох сезонів в Лондоні, в 1732 році переїхав до Відня. Великим шанувальником таланту співака і композитора був імператор Карл VI, який не тільки нагородив його званням «музиканта» і «віртуоза», але в 1733 році за дорученням став хрещеним батьком його сина.
З Відня співак повернувся до Болоньї. З 1735 по 1737 рік виступав на сценах театрів Модени, Венеції і Генуї. У 1738—1739 роках в Мадриді співав в семи операх, три з яких належали композитору Йогану Адольфу Хассе. У 1744 і 1746 роках виконав головні партії на прем'єрах опер Ніколи Порпори «Еціо» (італ. Ezio) у Флоренції і «Луцій Папір диктатор» (італ. Lucio Papirio dittatore) в Неаполі. У 1750 році завершив кар'єру оперного співака і став кантором королівської капели в Лісабоні.
Аннібале Піо Фабрі помер 12 серпня 1760 року в Лісабоні, в королівстві Португалія.
Творча спадщина
Відомо лише про одну оперу композитора — «Олександр в Індії» (італ. Alessandro nell'Indie) за лібретто П'єтро Метастазіо. Він також є автором кількох ораторій і творів церковної музики, особливо відзначених Джованні Баттіста Мартіні. Їм був написаний підручник співу «Сольфеджіо для сопрано» (італ. Solfeggi per soprano).
Примітки
- http://www.treccani.it/enciclopedia/fabri-annibale-pio-detto-balino-o-ballino_(Dizionario-Biografico)/
- Highfill, Burnim, Langhans, 1978, с. 135.
- Randel, 1996, с. 256.
- Marshall, Julian. Fabri, Annibale. A Dictionary of Music and Musicians (1900) (англ.). www.en.wikisource.org. Архів оригіналу за 27 грудня 2016.
- (італ.). www.haendel.it. Архів оригіналу за 24 травня 2016.
- Sadie, 1998, с. 84.
- Mancini, Francesco M. (італ.). www.treccani.it. Архів оригіналу за 20 лютого 2020.
- San Polieuto, 1719, с. 1—12.
- San Lanno, 1720, с. 1—15.
- (англ.). www.handelhouse.org. Архів оригіналу за 14 липня 2014.
- Hogwood, 1991, с. XXIII.
Література
- Julie Anne Sadie. Companion to Baroque Music. — Berkeley, Calif. : University of California Press, 1998. — 549 p. — .
- Don Michael Randel. The Harvard Biographical Dictionary of Music. — Cambridge, Mass. : Harvard University Press, 1996. — 1013 p. — .
- Christopher Hogwood. Georg Friedrich Händel. — Pordenone : Edizioni Studio Tesi, 1991. — 402 p. — (L'arte della fuga) — .
- Philip H. Highfill, Kalman A. Burnim, Edward A. Langhans. Eagan to Garrett: Actresses, Musicians, Dancers, Managers, and Other Stage Personnel in London, 1660-1800. — Carbondale : Southern Illinois Universitet Press, 1978. — 504 p. — (Biographical Dictionary of Actors Series) — .
- IL martirio di S. Polieuto martire oratorio a quattro voci da cantarsi nella chiesa de' MM. RR. padri dell'oratorio di S. Filippo Neri della Madonna di Galliera. Musica del sig. Annibale Pio Fabri accademico filarmonico. — Bologna : Costantino Pisarri, 1719. — 12 p.
- Il martirio di s. Lanno oratorio a 4. voci da cantarsi nella chiesa de' mm. rr. pp. dell'oratorio di S. Filippo Neri detti della Madonna di Galliera la terza domenica di quaresima posto in musica dal sig. Annibale Pio Fabri accademico filarmonico. — Bologna : Costantino Pisarri, 1720. — 15 p.
Посилання
- Francesco M. Mancini. . www.treccani.it. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fabri Anniibale Pio Fa bri ital Annibale Pio Fabri na prizvisko Il Bolonyeze ital Il Bolognese abo Balino ital Balino 15 lyutogo 1696 Bolonya Papska oblast 12 serpnya 1760 Lisabon Portugalske korolivstvo italijskij kompozitor i opernij spivak odin z najvidomishih tenoriv epohi baroko Annibale Pio FabriOsnovna informaciyaData narodzhennya15 lyutogo 1696 1696 02 15 1 Misce narodzhennyaBolonya Papska derzhavaData smerti12 serpnya 1760 1760 08 12 64 roki Misce smertiLisabon PortugaliyaProfesiyiopernij spivak kompozitor aktorSpivackij golostenorInstrumentivokal d ZhanrioperaBiografiyaAnnibale Pio Fabri narodivsya v Bolonyi 15 lyutogo 1696 roku v rodini Antonio Fabri i Maddaleni urodzhenoyi Kremaski Navchavsya muzici i spivu u kompozitora i spivaka kastrata Franchesko Pistokki v jogo shkoli spivu v Bolonyi U 1711 roci u vici p yatnadcyati rokiv debyutuvav yak spivak vikonavshi zhinochi partiyi v dvoh operah Antonio Kaldari predstavlenih pid chas karnavalu v Rimi v palaci Ruspoli Pochatok kar yeri Jogo debyut yak tenora vidbuvsya mizh 7 i 30 chervnya 1716 roku na sceni teatru Formalyari v Bolonyi v operi Alarih korol gotiv ital Alarico re dei Goti kompozitora Dzhovanni Battista Bassanio Nezabarom pislya cogo vin pereyihav do Veneciyi de vistupav zi zvannyam virtuoza landgrafa Gessen Darmshtadta do kincya 1717 roku Tut na sceni teatru Sant Andzhelo vikonav golovni partiyi v dvoh operah Antonio Vivaldi Arsilda koroleva Ponta ital Arsilda regina di Ponto i Koronaciya Dariya ital L incoronazione di Dario i v operi Cnotlivist Penelopi ital Penelope la casta kompozitora Fortunato Kellera A na sceni teatru San Dzhovanni Hrizostoma zaspivav v operah Foka Velikij ital Foca Superbo Antonio Lotti i Germanik ital Germanico Antonio Pollaroli U 1717 roci buv prijnyatij u filarmonichnu akademiyu v Bolonyi U 1718 1719 rokah spivav u Rimi na sceni teatru Kapranika pid chas karnavalu Pid chas pershogo sezonu vikonav partiyu v operi Veronika koroleva Yegiptu abo Skachki Lyubovi i Politiki ital Berenice regina di Egitto overo Le gare di Amore e di Politica kompozitoriv Dzhuzeppe Skarlatti i Nikoli Porpori Pid chas nastupnogo sezonu spivav v operah Astinom ital Astinome Karlo Franchesko Pollarolo i Mark Attilio Regul ital Marco Attilio Regolo Alessandro Skarlatti U listopadi 1719 roku stav akademikom kompozitorom Filarmonichnoyi akademiyi v Bolonyi pislya podanoyi nim oratoriyi Slavsya Caricya lat Salve Regina dlya 4 golosiv v suprovodi strunnih Todi zh v Bolonyi dlya oratorianciv vin napisav oratoriyi Muchenictvo svyatogo Poliyevkta ital Il martirio di San Polieuto i Muchenictvo svyatogo Lanno ital Il martirio di San Lanno Mizh 1725 i 1735 rokami v kilka etapiv sklav mesu na chest svyatogo Antoniya Paduanskogo pokrovitelya Filarmonichnoyi akademiyi v Bolonyi Rozkvit kar yeri Pid chas karnavaliv 1719 i 1720 rokiv spivav u Rimi na sceni teatru Aliberti v operah Lyubov i velich ital Amore e maesta i Faramondo ital Il Faramondo kompozitora Franchesko Gasparini U 1720 1722 rokah vzhe v Veneciyi vikonav partiyi v operah Grizelda ital Griselda Dzhuzeppe Mariyi Orlandini Plavtilla ital Plautilla Antonio Pollarolo i Yulij Flavij Krisp ital Giulio Flavio Crispo Dzhovanni Mariyi Kapelli Pid chas karnavalu 1721 roku znovu v Rimi vikonav golovnu partiyu v operi Artakserks ital Artaserse sho pripisuyetsya Leonardo Leo 6 Sezon 1722 1723 rokiv proviv v Neapoli de spivav tilki golovni partiyi v operi Bayazet sultan turok ital Bajazete imperador de Turchi Leonardo Leo predstavlenoyi v korolivskomu palaci potim na sceni teatru San Bartolomeo v operah Partenopeya ital Partenope Domeniko Sarro golovnu zhinochu partiyu vikonuvala jogo druzhina Anna Bombachari Publij Kornelij Scipion ital Publio Cornelio Scipione Leonardo Vinchi Lyubov dlya carstva ital Amare per regnare Mikoli Porpori Sifache ital Siface Franchesko Feo i Trayan ital Traiano Franchesko Manchini i nareshti znovu v korolivskomu palaci v operi Sulla diktator ital Silla dittatore Leonardo Vinchi U 1724 roci povernuvsya do Bolonyi U 1725 roci vin buv obranij golovoyu ital Il principe Filarmonichnoyi akademiyi v Bolonyi i pislya pereobiravsya na cyu posadu v 1729 1743 1747 i 1750 rokah U 1727 roci na sceni teatru Pergola u Florenciyi zaspivav v operi Antonio Vivaldi Gipermenstra ital Ipermestra U 1727 1728 rokah u Veneciyi vikonav golovni partiyi v operah Ariadna i Tesej ital Arianna e Teseo Nikoli Porpori drazhliva minlivist ital L incostanza schernita Tommazo Albinoni i Adzheno ital Ageno Leonardo Leo Spivpracya z Gendelem U lipni 1729 roku Annibale Pio Fabri razom z druzhinoyu buv najnyatij kompozitorom Georgom Fridrihom Gendelem dlya Korolivskoyi akademiyi v Londoni Jogo debyut na sceni Korolivskogo teatru vidbuvsya 2 grudnya 1729 roku Vin vikonav partiyu Berengariya v pershij postanovci operi Lotar ital Lotario Georga Fridriha Gendelya yaku kompozitor napisav specialno dlya spivaka Do travnya 1731 roku Annibale Pio Fabri zaspivav she v kilkoh jogo operah yaki buli postavleni na scenah Korolivskogo teatru i teatru Hejmarket U listopadi 1730 roku vin vikonav golovnu partiyu v operi Publij Kornelij Scipion ital Publio Cornelio Scipione Specialno dlya nogo kompozitor perepisav cyu partiyu sho spochatku priznachalasya dlya spivaka kastrata Yim takozh buli vikonani partiyi Siksta v Yuliyi Cezari Emilio v Partenopa Araspa v Ptolomeyi Ormizdi v Ormizdi Oleksandra v Porus koroli indijciv Gotfrida v Rinaldo i Grimoalda v Rodelindi Jomu zh priznachalasya partiya Atona v Adelayidi ale cej proekt tak i ne buv realizovanij Zavershennya kar yeri Pislya dvoh sezoniv v Londoni v 1732 roci pereyihav do Vidnya Velikim shanuvalnikom talantu spivaka i kompozitora buv imperator Karl VI yakij ne tilki nagorodiv jogo zvannyam muzikanta i virtuoza ale v 1733 roci za doruchennyam stav hreshenim batkom jogo sina Z Vidnya spivak povernuvsya do Bolonyi Z 1735 po 1737 rik vistupav na scenah teatriv Modeni Veneciyi i Genuyi U 1738 1739 rokah v Madridi spivav v semi operah tri z yakih nalezhali kompozitoru Joganu Adolfu Hasse U 1744 i 1746 rokah vikonav golovni partiyi na prem yerah oper Nikoli Porpori Ecio ital Ezio u Florenciyi i Lucij Papir diktator ital Lucio Papirio dittatore v Neapoli U 1750 roci zavershiv kar yeru opernogo spivaka i stav kantorom korolivskoyi kapeli v Lisaboni Annibale Pio Fabri pomer 12 serpnya 1760 roku v Lisaboni v korolivstvi Portugaliya Tvorcha spadshinaVidomo lishe pro odnu operu kompozitora Oleksandr v Indiyi ital Alessandro nell Indie za libretto P yetro Metastazio Vin takozh ye avtorom kilkoh oratorij i tvoriv cerkovnoyi muziki osoblivo vidznachenih Dzhovanni Battista Martini Yim buv napisanij pidruchnik spivu Solfedzhio dlya soprano ital Solfeggi per soprano Primitkihttp www treccani it enciclopedia fabri annibale pio detto balino o ballino Dizionario Biografico Highfill Burnim Langhans 1978 s 135 Randel 1996 s 256 Marshall Julian Fabri Annibale A Dictionary of Music and Musicians 1900 angl www en wikisource org Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 ital www haendel it Arhiv originalu za 24 travnya 2016 Sadie 1998 s 84 Mancini Francesco M ital www treccani it Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 San Polieuto 1719 s 1 12 San Lanno 1720 s 1 15 angl www handelhouse org Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Hogwood 1991 s XXIII LiteraturaJulie Anne Sadie Companion to Baroque Music Berkeley Calif University of California Press 1998 549 p ISBN 978 0 52 021414 9 Don Michael Randel The Harvard Biographical Dictionary of Music Cambridge Mass Harvard University Press 1996 1013 p ISBN 978 0 67 437299 3 Christopher Hogwood Georg Friedrich Handel Pordenone Edizioni Studio Tesi 1991 402 p L arte della fuga ISBN 978 8 87 692258 9 Philip H Highfill Kalman A Burnim Edward A Langhans Eagan to Garrett Actresses Musicians Dancers Managers and Other Stage Personnel in London 1660 1800 Carbondale Southern Illinois Universitet Press 1978 504 p Biographical Dictionary of Actors Series ISBN 978 0 80 930832 3 IL martirio di S Polieuto martire oratorio a quattro voci da cantarsi nella chiesa de MM RR padri dell oratorio di S Filippo Neri della Madonna di Galliera Musica del sig Annibale Pio Fabri accademico filarmonico Bologna Costantino Pisarri 1719 12 p Il martirio di s Lanno oratorio a 4 voci da cantarsi nella chiesa de mm rr pp dell oratorio di S Filippo Neri detti della Madonna di Galliera la terza domenica di quaresima posto in musica dal sig Annibale Pio Fabri accademico filarmonico Bologna Costantino Pisarri 1720 15 p PosilannyaFrancesco M Mancini www treccani it Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 ital