Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

**Богородчанський повіт**


Округ	Станиславівський
Коронний край	Королівство Галичини та Володимирії
Країна	Австрійська імперія Австро-Угорщина
Центр	Богородчани
Створений	1854
Площа	541,72 км²
Населення	51 892 (1869)

Найбільші міста	Богородчани, Солотвин

Богородчанський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, УНР і Польщі.

Богородчанський

пол. Powiat Powiat bohorodczański

Місто

Богородчани

Найбільше місто

Богородчани

Країна

Польська Республіка

Регіон

Станиславівське воєводство

Гміни

37

Населення

- повне

52 895 (1921)

- густота

61,9

Площа

- повна

854 км²

Дата заснування

1867

Дата ліквідації

1 квітня 1932

Австрійська імперія, Австро-Угорщина

Богородчанський повіт утворений у 1854 р. У 1867 р. до Богородчанського повіту з 18 громад (ґмін) приєднано Солотвинський з 24 громад (гмін). Однак поділ судових органів у вигляді двох окремих адміністрацій зберігався попереднім.

На 1910 р. повіт поділявся адміністративно на 39 громад, земельно — на 34 кадастральні гміни та займав площу 893 км². Населення повіту становило: на 1900 р.— 61 665 осіб, на 1910 р. — 69 463 особи. Українці-грекокатолики становили 82 % населення повіту (1907).

Посли до Галицького сейму

По округу № 29 IV курії (до 1867 р. включав Богородчанський і Солотвинський повіти, надалі збігався з укрупненим Богородчанським повітом) послами (в сучасному значенні — депутатами) до Галицького сейму були:

1861-1867 рр. — Антін Могильницький;
1867-1869 рр. — Іван Чачковський;
1870-1876 рр. — Олексій Заклинський;
1877-1885 рр. — Александер Лукасевич;
1885-1889 рр. — Корнель Штрассер;
1889-1895 рр. — Олексій Барабаш;
1895-1901 рр. — Михайло Кульчицький;
1901-1907 рр. — Олексій Барабаш;
1907-1913 рр. — Богдан Криницький;
1913-1914 рр. — Михайло Новаківський.

У складі ЗУНР

У листопаді 1918 р. проведені вибори до органів влади ЗУНР. Повіт входив до Станиславівської військової области ЗУНР. Повітовим комісаром був начальник суду , після нього — д-р . Делегатом до УНРади обраний Дмитро Паневник. Наприкінці травня 1919 року внаслідок наступу прибулої з Франції Армії Галлера при синхронному ударі в спину румунських військ повіт був окупований поляками, а частини УГА Гірська бригада УГА і група «Глибока» були відрізані та змушені перейти через Карпати на Закарпаття, де були інтерновані.

Під польською окупацією

Включений до складу Станиславівського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 46 поселень (з них 1 місто, 36 сільських гмін і 7 фільварків) зі 12 467 житловими будинками. Адміністративним центром повіту було місто Богородчани, а загальна чисельність населення повіту складала 56 845 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 49 928 — греко-католики, 2 984 — римо-католики, 3 132 — юдеї, 801 — інших визнань. Площа повіту — 893 км².

Зміни адміністративного поділу

Повіт поділявся на самоврядні громади ґміни, які були утворені в 1867 р. під час адміністративної реформи.

Розпорядженням Ради міністрів 30 травня 1931 року села Майдан і Присліп передані з Калуського повіту до Богородчанського.

1 квітня 1932 року повіт ліквідовано, а його територію розділено між Надвірнянським і Станиславівським повітами.

Міста (Міські ґміни)

містечко Богородчани — місто з 1934 р.

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1923 рр. — 36
1923—1925 рр. — 35
1925—1931 рр. — 34
1931—1932 рр. — 36.

Битків — у складі повіту з 1920 до 01.04.1923. Передано до Надвірнянського повіту
Молотків (Молодків) — в складі повіту з 1920 до 01.07.1925. Передано до Надвірнянського повіту.

Передані до Надвірнянського повіту після ліквідації:

Бабче
Боґрувка (Богрівка)
Дзвіняч
Ґрабовєц
Журакі
Зажече (Заріччя)
Космач
Кричка
Кживєц (Кривець)
Майдан — ґміна приєднана 02.05.1931 з Калуського повіту
Манастерчани (Монастирчани)
Манява
Маркова
Пороги
Пжислуп (Присліп)— ґміна приєднана 02.05.1931 з Калуського повіту
Раковєц (Раковець)
Росульна (Росільна)
м. Солотвіна
Старуня
Яблонка (Яблунька)

Передані до Станіславського повіту після ліквідації:

* Виділено міста та містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Староста

Юзеф Новак

Сучасність

Нині на території Богородчанського повіту розташована адміністративна одиниця Івано-Франківської області — Богородчанський район.

Джерела

Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008.

Посилання

Rys historyczny administracji państwowej w Stanisławowie [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.]
Dz.U. 1923 nr 25 poz. 155 [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

Українці. Частка у населенні повітів Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад-грудень 1918 року). [ 21 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 marca 1931 r. o zmianie granic powiatów kałuskiego i bohorodczańskiego w województwie stanisławowskiem. [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[1] Українці. Частка у населенні повітів Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[2] Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад-грудень 1918 року). [ 21 вересня 2019 у Wayback Machine.]

[3] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 marca 1931 r. o zmianie granic powiatów kałuskiego i bohorodczańskiego w województwie stanisławowskiem. [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)