Блю́дники — село, в Івано-Франківському районі Івано-франківської області, розташоване на лівому березі річки Лімниці до злиття її з Дністром, за 7 км від центру громади та залізничної станції Галич. Входить до складу Галицької міської громади.
село Блюдники | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Галицька міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1940[] |
Населення | 716 |
Площа | 17,387 км² |
Густота населення | 41,18 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77161 |
Телефонний код | +380 3431 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°06′40″ пн. ш. 24°37′53″ сх. д. / 49.11111° пн. ш. 24.63139° сх. д.Координати: 49°06′40″ пн. ш. 24°37′53″ сх. д. / 49.11111° пн. ш. 24.63139° сх. д. |
Водойми | Лімниця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77101, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м.Галич, площа Волі. 1 |
Карта | |
Блюдники | |
Блюдники | |
Мапа | |
Географія
Населення — 1076 жителів.
Блюдники поділені на «райони»: Гірка, Олеша, Зарінок, Мочір, Саджівка.
У селі є середня школа, клуб, бібліотека, лікарня, аптека, філія зв'язку, 3 магазини та 2 кіоски.
Історія
Поблизу села є кілька стародавніх курганів. У Блюдниках знайдено бронзові, а у Ганнівцях та Темирівцях — кам'яні знаряддя праці доби бронзи.
Перша письмова згадка про Блюдники належить до 24 листопада 1435 року, хоча історики вважають, що більшість галицьких сіл існували значно раніше — у XII столітті, під час розквіту Галича часів Ярослава Осмомисла.
Походження
Вважають, що галицькі ремісники, які не хотіли сплачувати податок місту, поселилися поза його межами. Таким чином виникли села Блюдники (гончарі), Мединя (пасічники), Боднарів (ремісники, що виготовляли бодні).
Інша версія[] заснування села полягає в тому, що раніше вся територія села від Пукасівців до Темирівців була вкрита лісами, густими хащами. Тому люди з Темирівець (відомо, що село існувало вже при Ярославові Осмомислові, батькові Данила Романовича; існує легенда, що Ярослав мав в Темирівцях коханку, дочку лісника, яка була однорукою; Крилос (Старий Галич), як відомо знаходиться всього в 5-6 км від Темирівець) часто блукали в лісах, які були на території сучасного села, тому і назвали цю місцевість Блудники, яка потім з розселенням людей з Темирівець прийняла вже сучасну назву Блюдники.
Середньовіччя
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі.
За участь населення у визвольній війні українського народу 1648—1654 pp. село зруйнували дощенту польські війська.
Блюдники були осідком (центром) Блюдницього деканату греко-католицької церкви, котрий об'єднував у 1701 р. 11 парафій.
За польських часів та часів Австро-Угорської Імперії село було досить розвинене. В селі була шляхта, яка заправляла діяльністю села. Польська влада намагалася латинізувати — досі частково зберігся костьол XVIII сторіччя (при в'їзді до села від Пукасівець з лівого боку). Трохи ближче, на території біля млина були помешкання шляхти, повністю зруйновані за Радянських часів. Збереглася тільки алея. Також збереглася дорога в ліс — від кладовища по липовій алеї прямо вверх, викладена камінням, по боках — здичавілий панський сад.
У середині ХІХ ст. домінія (маєток) Блюдники мала власну печатку з родовим гербом тогочасних власників поселення Заблоцьких: на червоному тлі срібна підкова, увінчана золотим хрестом і супроводжувана з боків стрілою та стрільним болтом, оберненими донизу; у нашоломнику — лев з мечем у лапі (шляхетський герб «Лада»).
В роки Першої світової війни в селі відбувались запеклі бої, після яких залишились численні могили на місцевому цвинтарі.
Після окупації ЗУНРу поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Блуднікі та постерунку поліції.
На 01.01.1939 в селі проживало 1630 мешканців, з них 1490 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 60 поляків, 40 євреїв.
Друга світова війна
З приходом Радянської влади в 1939 мешканці села зазнали репресій, реакцією на які була масова участь в національно-визвольній боротьбі.
В 1943 році деякі мешканці села допомагали партизанам-ковпаківцям, які тут проходили.
Знищене село
Як не підніматися вверх є дорога (поворот наліво), яка веде до колишнього села Селище, яке оточене зі всіх боків лісом. Село Селище виселили 12 липня 1950 року в Херсонську область за зв'язки з ОУН-УПА. Збереглося тільки кладовище і то тому що було у лісі. Зараз на території села поставлено капличку та братську могилу. Ходили чутки, що тут буде будуватися санаторій чи пансіонат чеськими робітниками. Деякі вихідці села вже почали споруджувати будівлі. Та далі слів справа не дійшла. Так і живе частина вихідців з Селища в навколишніх селах — Блюдниках, Темерівцях, Пукасівцях, у місті Галич.
Повоєнний час
Після закінчення війни, з поверненням Радянської влади, репресії прийняли особливий розмах. Супротив терору тривав аж до середини 1950-х років.
В радянські часи збудована нова школа, лікарня, клуб (в ньому міститься бібліотека та сільська рада), млин, цегельня, дитячий садок. Функціонували басейн та баня. Відбувається масова вирубка лісів. Городи роздавали прямо в лісі. Функціонувала ферма. Відповідно тут і містилася сільська рада, яка об'єднувала навколишні села: Курипів, Пукасівці, Темерівці, Ганнівці (правобережні). На повну потужність працювала лікарня, яка мала навіть лабораторію. З усіх навколишніх сіл діти ходили до середньої школи. Дитячий садок також був один на округу.
В роки незалежності
На жаль, після розпаду СРСР все майно розікрали та розібрали. Це при такому собі голові, який встиг собі збудувати велику хату і купити машину (з етичних міркувань — прізвище не називаю; нехай його судять «зверху»). Слід зазначити, що колгосп мав новенький комбайн, пару тракторців та вантажних машин. Все це пропало непомітно. Цегельня була розібрана на будівництво (там тільки залишилися плити). Також розібраний колгосп. Залишились тільки стовби, немов ті арки (здалека нагадують амфітеатр). Все, що могли покрали з млина. Якби його стіни були б з цегли, то давно був би розібраний (стіни з глини). Ось результат бездіяльності та бездарності тодішньої влади. В центрі села, навпроти клубу збиралися будувати готель.
Село отримало назву лелечого за велику кількість гнізд бузьків.
Незважаючи на складний перехід на ринкову економіку, думаю в села є майбутнє. Мальовниче розташування, курортна зона що може бути краще для відпочинку. Приїжджайте літом на гриби та на річку. Лімниця ж бо була раніше найчистішою річкою у Європі.
Соціальна сфера
- Школа
- Амбулаторія
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 870 осіб, з яких 405 чоловіків та 465 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 705 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,44 % |
російська | 0,56 % |
Відомі люди
- Яськів Василь Григорович «Іскра» (*1922 — †10.1950, с. Боднарів Калуського р-ну Івано-Франківської обл.) — субреферент СБ Галицького районного проводу ОУН (?-10.1950), загинув у бою з опергрупою відділу 2-Н УМДБ; відзначений Бронзовим хрестом заслуги (12.06.1948).
Література
У художній літературі Блюдники згадуються в історичному романі Катрі Гриневичевої «Шоломи в сонці» та в книзі-мемуарах Ковпака «Від Путивля до Карпат».
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (грудень 2015) |
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
- Archiwum Glowne Akt Dawnych (Warszawa). - Zesp. 438. - Sygn. 13. - S. 513.
- Волонтери впорядкували військове кладовище Першої світової війни. ФОТО+ВІДЕО. — «Вікна», 2019.10.06.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 82.
- На Прикарпатті є «лелече» село. ВІДЕО
- Блюдниківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
- На Прикарпатті сильний вітер повалив дерева та зірвав дах зі школи. ФОТО
- . Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 259—261; Літопис УПА. Нова серія. Т. 22: Станиславівська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1951 / упоряд. Дмитро Проданик, Степан Лесів. — Київ; Торонто, 2013. — С. 1147.
Джерела
- Błudniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 253. (пол.)
Посилання
- http://www.wikimapia.org/#y=49109824&x=24630854&z=16&l=0&m=a&v=2 [ 17 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Блюдницький млин[недоступне посилання з лютого 2019]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blyu dniki selo v Ivano Frankivskomu rajoni Ivano frankivskoyi oblasti roztashovane na livomu berezi richki Limnici do zlittya yiyi z Dnistrom za 7 km vid centru gromadi ta zaliznichnoyi stanciyi Galich Vhodit do skladu Galickoyi miskoyi gromadi selo Blyudniki Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Galicka miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1940 originalne doslidzhennya Naselennya 716 Plosha 17 387 km Gustota naselennya 41 18 osib km Poshtovij indeks 77161 Telefonnij kod 380 3431 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 06 40 pn sh 24 37 53 sh d 49 11111 pn sh 24 63139 sh d 49 11111 24 63139 Koordinati 49 06 40 pn sh 24 37 53 sh d 49 11111 pn sh 24 63139 sh d 49 11111 24 63139 Vodojmi Limnicya Misceva vlada Adresa radi 77101 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskij r n m Galich plosha Voli 1 Karta Blyudniki Blyudniki MapaGeografiyaNaselennya 1076 zhiteliv Blyudniki podileni na rajoni Girka Olesha Zarinok Mochir Sadzhivka U seli ye serednya shkola klub biblioteka likarnya apteka filiya zv yazku 3 magazini ta 2 kioski IstoriyaPoblizu sela ye kilka starodavnih kurganiv U Blyudnikah znajdeno bronzovi a u Gannivcyah ta Temirivcyah kam yani znaryaddya praci dobi bronzi Persha pismova zgadka pro Blyudniki nalezhit do 24 listopada 1435 roku hocha istoriki vvazhayut sho bilshist galickih sil isnuvali znachno ranishe u XII stolitti pid chas rozkvitu Galicha chasiv Yaroslava Osmomisla Pohodzhennya Vvazhayut sho galicki remisniki yaki ne hotili splachuvati podatok mistu poselilisya poza jogo mezhami Takim chinom vinikli sela Blyudniki gonchari Medinya pasichniki Bodnariv remisniki sho vigotovlyali bodni Insha versiya dzherelo zasnuvannya sela polyagaye v tomu sho ranishe vsya teritoriya sela vid Pukasivciv do Temirivciv bula vkrita lisami gustimi hashami Tomu lyudi z Temirivec vidomo sho selo isnuvalo vzhe pri Yaroslavovi Osmomislovi batkovi Danila Romanovicha isnuye legenda sho Yaroslav mav v Temirivcyah kohanku dochku lisnika yaka bula odnorukoyu Krilos Starij Galich yak vidomo znahoditsya vsogo v 5 6 km vid Temirivec chasto blukali v lisah yaki buli na teritoriyi suchasnogo sela tomu i nazvali cyu miscevist Bludniki yaka potim z rozselennyam lyudej z Temirivec prijnyala vzhe suchasnu nazvu Blyudniki Serednovichchya U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya 4 lani blizko 100 ga obroblyuvanoyi zemli Za uchast naselennya u vizvolnij vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 pp selo zrujnuvali doshentu polski vijska Blyudniki buli osidkom centrom Blyudnicogo dekanatu greko katolickoyi cerkvi kotrij ob yednuvav u 1701 r 11 parafij Za polskih chasiv ta chasiv Avstro Ugorskoyi Imperiyi selo bulo dosit rozvinene V seli bula shlyahta yaka zapravlyala diyalnistyu sela Polska vlada namagalasya latinizuvati dosi chastkovo zberigsya kostol XVIII storichchya pri v yizdi do sela vid Pukasivec z livogo boku Trohi blizhche na teritoriyi bilya mlina buli pomeshkannya shlyahti povnistyu zrujnovani za Radyanskih chasiv Zbereglasya tilki aleya Takozh zbereglasya doroga v lis vid kladovisha po lipovij aleyi pryamo vverh vikladena kaminnyam po bokah zdichavilij panskij sad U seredini HIH st dominiya mayetok Blyudniki mala vlasnu pechatku z rodovim gerbom togochasnih vlasnikiv poselennya Zablockih na chervonomu tli sribna pidkova uvinchana zolotim hrestom i suprovodzhuvana z bokiv striloyu ta strilnim boltom obernenimi donizu u nasholomniku lev z mechem u lapi shlyahetskij gerb Lada V roki Pershoyi svitovoyi vijni v seli vidbuvalis zapekli boyi pislya yakih zalishilis chislenni mogili na miscevomu cvintari Pislya okupaciyi ZUNRu polyakami v 1919 roci v seli buv oseredok gmini Bludniki ta posterunku policiyi Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 1630 meshkanciv z nih 1490 ukrayinciv grekokatolikiv 40 ukrayinciv rimokatolikiv 60 polyakiv 40 yevreyiv Druga svitova vijna Z prihodom Radyanskoyi vladi v 1939 meshkanci sela zaznali represij reakciyeyu na yaki bula masova uchast v nacionalno vizvolnij borotbi V 1943 roci deyaki meshkanci sela dopomagali partizanam kovpakivcyam yaki tut prohodili Znishene selo Yak ne pidnimatisya vverh ye doroga povorot nalivo yaka vede do kolishnogo sela Selishe yake otochene zi vsih bokiv lisom Selo Selishe viselili 12 lipnya 1950 roku v Hersonsku oblast za zv yazki z OUN UPA Zbereglosya tilki kladovishe i to tomu sho bulo u lisi Zaraz na teritoriyi sela postavleno kaplichku ta bratsku mogilu Hodili chutki sho tut bude buduvatisya sanatorij chi pansionat cheskimi robitnikami Deyaki vihidci sela vzhe pochali sporudzhuvati budivli Ta dali sliv sprava ne dijshla Tak i zhive chastina vihidciv z Selisha v navkolishnih selah Blyudnikah Temerivcyah Pukasivcyah u misti Galich Povoyennij chas Pislya zakinchennya vijni z povernennyam Radyanskoyi vladi represiyi prijnyali osoblivij rozmah Suprotiv teroru trivav azh do seredini 1950 h rokiv V radyanski chasi zbudovana nova shkola likarnya klub v nomu mistitsya biblioteka ta silska rada mlin cegelnya dityachij sadok Funkcionuvali basejn ta banya Vidbuvayetsya masova virubka lisiv Gorodi rozdavali pryamo v lisi Funkcionuvala ferma Vidpovidno tut i mistilasya silska rada yaka ob yednuvala navkolishni sela Kuripiv Pukasivci Temerivci Gannivci pravoberezhni Na povnu potuzhnist pracyuvala likarnya yaka mala navit laboratoriyu Z usih navkolishnih sil diti hodili do serednoyi shkoli Dityachij sadok takozh buv odin na okrugu V roki nezalezhnosti Na zhal pislya rozpadu SRSR vse majno rozikrali ta rozibrali Ce pri takomu sobi golovi yakij vstig sobi zbuduvati veliku hatu i kupiti mashinu z etichnih mirkuvan prizvishe ne nazivayu nehaj jogo sudyat zverhu Slid zaznachiti sho kolgosp mav novenkij kombajn paru traktorciv ta vantazhnih mashin Vse ce propalo nepomitno Cegelnya bula rozibrana na budivnictvo tam tilki zalishilisya pliti Takozh rozibranij kolgosp Zalishilis tilki stovbi nemov ti arki zdaleka nagaduyut amfiteatr Vse sho mogli pokrali z mlina Yakbi jogo stini buli b z cegli to davno buv bi rozibranij stini z glini Os rezultat bezdiyalnosti ta bezdarnosti todishnoyi vladi V centri sela navproti klubu zbiralisya buduvati gotel Selo otrimalo nazvu lelechogo za veliku kilkist gnizd buzkiv Nezvazhayuchi na skladnij perehid na rinkovu ekonomiku dumayu v sela ye majbutnye Malovniche roztashuvannya kurortna zona sho mozhe buti krashe dlya vidpochinku Priyizhdzhajte litom na gribi ta na richku Limnicya zh bo bula ranishe najchistishoyu richkoyu u Yevropi Socialna sferaShkola AmbulatoriyaNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 870 osib z yakih 405 cholovikiv ta 465 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 705 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 44 rosijska 0 56 Vidomi lyudiYaskiv Vasil Grigorovich Iskra 1922 10 1950 s Bodnariv Kaluskogo r nu Ivano Frankivskoyi obl subreferent SB Galickogo rajonnogo provodu OUN 10 1950 zaginuv u boyu z opergrupoyu viddilu 2 N UMDB vidznachenij Bronzovim hrestom zaslugi 12 06 1948 LiteraturaU hudozhnij literaturi Blyudniki zgaduyutsya v istorichnomu romani Katri Grinevichevoyi Sholomi v sonci ta v knizi memuarah Kovpaka Vid Putivlya do Karpat Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2015 Div takozhVerbivci zapovidne urochishe Primitki Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 14 grudnya 2015 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 171 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s PDF Arhiv originalu PDF za 10 bereznya 2018 Procitovano 10 bereznya 2018 Archiwum Glowne Akt Dawnych Warszawa Zesp 438 Sygn 13 S 513 Volonteri vporyadkuvali vijskove kladovishe Pershoyi svitovoyi vijni FOTO VIDEO Vikna 2019 10 06 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 82 Na Prikarpatti ye leleche selo VIDEO Blyudnikivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Na Prikarpatti silnij viter povaliv dereva ta zirvav dah zi shkoli FOTO Arhiv originalu za 27 chervnya 2020 Procitovano 8 grudnya 2020 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 GDA SBU F 13 Spr 376 T 60 Ark 259 261 Litopis UPA Nova seriya T 22 Stanislavivska okruga OUN Dokumenti i materiali 1945 1951 uporyad Dmitro Prodanik Stepan Lesiv Kiyiv Toronto 2013 S 1147 DzherelaBludniki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 253 pol Posilannyahttp www wikimapia org y 49109824 amp x 24630854 amp z 16 amp l 0 amp m a amp v 2 17 travnya 2020 u Wayback Machine Blyudnickij mlin nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi