Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бессара́бська площа — площа у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Бессарабка. Розташована між Хрещатиком, бульваром Тараса Шевченка, Великою Васильківською вулицею, Крутим узвозом і Басейною вулицею.
| Бессарабська площа Київ | |
|---|---|
 Бессарабський ринок на Бессарабській площі | |
| Місцевість | Бессарабка |
| Район | Шевченківський |
| Розміщення | між Хрещатиком, бульваром Тараса Шевченка, Великою Васильківською вулицею, Крутим узвозом і Басейною вулицею |
| Назва на честь | Бессарабії |
| Колишні назви | |
| Університетська площа, Площа Богдана Хмельницького | |
| Координати | 50°26′32″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.442472° пн. ш. 30.520667° сх. д.Координати: 50°26′32″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.442472° пн. ш. 30.520667° сх. д. |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Хрещатик» (0,5 км),  «Палац спорту» (0,5 км),  «Площа Українських Героїв» (0,5 км) |
| Автобуси | А 24, 114, 118 |
| Тролейбуси | Тр 5, 8, 7, 17, 93Н, 94Н |
| Зупинки громадського транспорту | «Бессарабська площа» (Тр 5, 8, 7, 9, 17, 93Н); «Центральний універмаг» (А 24, 114) |
| Найближчі залізничні станції | Київ-Пасажирський (2,4 км) |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Пам'ятники | Пам'ятник В. І. Леніну (1946–2013) |
| Комерція | Бессарабський ринок |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10085 |
| У проєкті OpenStreetMap | r1976302 |
| На карті |  На карті населеного пункту |
| Мапа | |
 Бессарабська площа у Вікісховищі | |
Історія
Площа виникла на початку XIX ст. як торговельний майдан поблизу міської застави, куди Васильківським шляхом приїздили торговці з півдня України та Бессарабії (Молдови).
Усередині XVI ст. на її місці існувало кладовище. Про це повідомляє один з документів 1593 року. Цвинтар там був і в першій половині XVIII ст., його започаткувала там лютеранська громада Києва. У зв'язку із забудовою Хрещатика 1812 року його закрили і перенесли на Звіринець, наприкінці 1830-х років здійснили планування цієї місцевості шляхом засипання урвищ глибиною до 6-ти метрів шарами гною та землі, які чергувалися. Так виникла за межами міського поселення площа, на якій в 1-ій половині XIX століття виник стихійний базар. На ньому торгували селяни із південної України і Бессарабії, звідки і походить назва Бессарабської площі. Стихійний ринок, який працював на Бессарабській площі, являв собою досить негативний контраст з новомодними будівлями, що з'явилися на Хрещатику і Великій Васильківській вулиці. Серед ходових товарів слід назвати вино та фрукти.
Дещо по-іншому тлумачить цю назву київський історик, археолог і церковний діяч П. Г. Лебединцев. У своїй праці «Киев за 60 лет перед сим» (1909 рік): «На Киевской Бессарабке в нескольких лачужках под горой собралась всякая бродячая вольница, отчего и произошло название той местности». Автор мав на увазі, вочевидь, ту обставину, що кияни іменували цих бездомних шукачів пригод «бесарабами», а місцевість, про яку йде мова, — Бессарабською біржею. Тут містилася кінна поштова станція, шлях перетинав шлагбаум, біля якого перевіряли паспорти. Поблизу існував басейн з водою, що живився підземними джерелами.
У 1840-х роках, коли споруджували Київський університет і Нову Печерську фортецю, цю площу включили в межі міста і почали забудовувати. Для стоку вод, якими під час злив затоплювався Хрещатик, у напрямку до Троїцької площі, де нині Національний Олімпійський стадіон, проклали так звану стару Міську Бессарабську трубу завдовжки 900 м, завширшки понад 2 м і заввишки близько 3 м, із цегли на вапняному розчині. Під час земляних робіт знаходили велику кількість людських скелетів і залишки трун.
В 1867 році торговельна площа зазнала перепланування за новим проектом (тоді вона ще іменувалася як Університетська, оскільки до побудови червоного корпусу університету останній розміщався на Печерську, тут проходила вулиця, яка зв'язувала різні райони Печерська та Нову Забудову, — Круглоуніверситетська).
В 1869 році площа отримала назву на честь Богдана Хмельницького (рос. площадь Богдана Хмельницкого). Таке рішення стало наслідком оприлюдненого наміру місцевої археологічної комісії спорудити на ній монумент славному гетьманові (існувала до 1881 року). Це відбувалося всупереч громадській думці, яка вважала цю місцину непридатною для такого пам'ятника. На прилеглих до неї вулицях — непоказні вбогі будівлі, позад неї — залишки глибокого яру, до якого звозили гній і сміття чи не з усього міста. Низовинна місцевість у центрі Києва часто перетворювалася з штучне болото з гнилою водою, що псувало воду в колодязях навколишніх садиб. Сама торговельна площа захаращена брудними крамницями і ятками, шинками і балаганами, каруселями і качелями. Посеред неї ледь животів фонтан «Моряк», який було встановлено тут у 1840-х роках за київського губернатора І. І. Фундуклея. Він роками не працював, і до нього скидали усілякий мотлох. А навпроти розташовувався московський цирк Дерсена. Його освітлювали гасові ліхтарі, перенесені з Афанасівської вулиці (нині Івана Франка), що було сприйнято киянами, як черговий курйоз. Отож спеціальний комітет, до складу якого входили фахівці з археології і археографії, тверезо оцінили ситуацію і 1872 року визначили найбільш прийнятним місцем для монумента Софійський майдан, де він і постав 1888 року.
З 1881 року площа носить сучасну назву. На площі і вздовж Басейної вулиці аж до сучасного Палацу спорту розміщався один з найбільших у Києві ринків.
А міська влада заходилася тим часом наводити сякий-такий лад на площі. 1879 року частину її забрукували (подальші брукування здійснювалися в 1889 і 1899 роках), полагодили обидві дороги до Липок: пішохідну (88 східців, нині Крутий узвіз) і екіпажну (нині Круглоуніверситетська вулиця), влаштували ретирадне (відхоже) місце.
Влітку 1908 року було проведено закритий конкурс проектів будівництва критого ринку на Бесарабці. Переможцем став польський архітектор Генрік Ґай, що мав досвід подібних робіт. Доопрацювання проекту відбувалося протягом року, і в 1910 році почалося централізоване будівництво головного об'єкту площі — першого в Україні критого Бесарабського ринку на кошти київського мультимільйонера, провідного цукрозаводчика і великого благодійника Лазара Ізраїлевича Бродського, який одним з пунктів свого заповіту подарував місту на певних умовах 500 тисяч рублів на будівництво критого ринку на Бессарабській площі. Ринок згодом став міцно асоціюватися із самою площею. Урочисте відкриття Бесарабського ринку відбулося 3 липня 1912 року. За досить короткий час ринок став прибутковим підприємством. Дохід приносила не тільки оренда ринкових місць, але і ресторан, і магазини, розташовані в будівлі ринку. У 1933 році приміщення ринку на Бессарабській площі в Києві було передано судово-медичній лабораторії Наркомату охорони здоров'я. Історики вважають, що вибір на користь Бесарабки було зроблено через те, що лабораторії були потрібні підземні холодильники, де можна було зберігати численні тіла померлих від голоду людей. Після руйнувань, яких зазнав Київ під час Другої Світової Війни, Бесарабку відразу ж почали відновлювати. Будівля ринку дійшла до наших днів майже в первісному вигляді, за винятком дрібних деталей.
Наприкінці XIX — початку XX ст. довкола постали великі готелі — «Національ» (розташований на місці будинку Вікентія Беретті), «Пале-Рояль» (ця будівля збереглася до наших днів; протягом багатьох років тут знаходилася міська лікарня № 9, а сьогодні будову займає торговий центр «Мандарин Плаза»), «Берлін» (з 1914 — «Петербург»), «Оріон». Споруди «бессарабського трикутника», який утворювала частина цих готелів, відновлено 2003 року. 2001 року під площею було споруджено підземний торговельний комплекс «Метроград».
Визначні будівлі та об'єкти
№ 2 (1910–1912) — Бессарабський критий ринок.
Попередні назви площі
- Університетська площа
- Площа Богдана Хмельницького (1869—1881, неофіційно — до 1915 року).
- Бесарабська площа (назва затверджена 1944 року).
2012 року назва площі уточнена на Бессарабську відповідно чинного українського правопису.
Видатні особи, пов'язані з Бессарабською площею
На розі Бессарабської площі та Хрещатика знаходився будинок, який належав архітекторові Вікентію Беретті. Тут розташовувався трактир з номерами для приїжджих, де навесні 1846 року зупинявся Т. Шевченко. На протилежному боці площі, у будинку Сухоставського, у 1844–1847 роках мешкав професор М. І. Костомаров.
Примітки
- Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
- Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- Рішення Київської міської ради від 29 листопада 2012 року № 480/8764 «Про уточнення назв вулиць та площ у місті Києві» // Хрещатик. — 2012. — № 185 (4205). — 26 грудня. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
Джерела
- Бессарабська площа // Веб-енциклопедія Києва.
- Бессарабська площа // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 23.
- Бессарабська площа // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 20. — .
- Бессарабская площадь // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 58. (рос.)
- Бессарабская площадь // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 61–62. (рос.)
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — .
- Лебединцев П. Г. Киев за 60 лет перед сим // Тр. Киев. духовн. акад. — 1909. — № 2. — С. 314–336.
- Хроніка старого Києва / В. Галайба. — К.:: Бібліотека українця, 2003. — 176 с.: іл. — .
- Київ: історико-біографічний енциклопедичний довідник / Г. Ю. Івакін та ін.; відп. ред. Ю. О. Храмов; Інститут гуманітарних досліджень Української академії наук. — К.: Фенікс, 2007. — 1120 с.: іл. — .
- Пл. Бессарабська // Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 14. — .
- Бессарабська площа // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 14. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Бессарабська площа // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bessara bska plosha plosha u Shevchenkivskomu rajoni mista Kiyeva miscevist Bessarabka Roztashovana mizh Hreshatikom bulvarom Tarasa Shevchenka Velikoyu Vasilkivskoyu vuliceyu Krutim uzvozom i Basejnoyu vuliceyu Bessarabska plosha KiyivBessarabskij rinok na Bessarabskij ploshiBessarabskij rinok na Bessarabskij ploshiMiscevistBessarabkaRajonShevchenkivskijRozmishennyamizh Hreshatikom bulvarom Tarasa Shevchenka Velikoyu Vasilkivskoyu vuliceyu Krutim uzvozom i Basejnoyu vuliceyuNazva na chestBessarabiyiKolishni nazviUniversitetska plosha Plosha Bogdana HmelnickogoKoordinati50 26 32 pn sh 30 31 14 sh d 50 442472 pn sh 30 520667 sh d 50 442472 30 520667 Koordinati 50 26 32 pn sh 30 31 14 sh d 50 442472 pn sh 30 520667 sh d 50 442472 30 520667TransportNajblizhchi stanciyi metro Hreshatik 0 5 km Palac sportu 0 5 km Plosha Ukrayinskih Geroyiv 0 5 km AvtobusiA 24 114 118TrolejbusiTr 5 8 7 17 93N 94NZupinki gromadskogo transportu Bessarabska plosha Tr 5 8 7 9 17 93N Centralnij univermag A 24 114 Najblizhchi zaliznichni stanciyiKiyiv Pasazhirskij 2 4 km Budivli pam yatki infrastrukturaPam yatnikiPam yatnik V I Leninu 1946 2013 KomerciyaBessarabskij rinokZovnishni posilannyaKod u reyestri10085U proyekti OpenStreetMapr1976302Na kartiNa karti naselenogo punktuMapa Bessarabska plosha u VikishovishiIstoriyaBessarabska plosha 1898 1899 Plosha vinikla na pochatku XIX st yak torgovelnij majdan poblizu miskoyi zastavi kudi Vasilkivskim shlyahom priyizdili torgovci z pivdnya Ukrayini ta Bessarabiyi Moldovi Useredini XVI st na yiyi misci isnuvalo kladovishe Pro ce povidomlyaye odin z dokumentiv 1593 roku Cvintar tam buv i v pershij polovini XVIII st jogo zapochatkuvala tam lyuteranska gromada Kiyeva U zv yazku iz zabudovoyu Hreshatika 1812 roku jogo zakrili i perenesli na Zvirinec naprikinci 1830 h rokiv zdijsnili planuvannya ciyeyi miscevosti shlyahom zasipannya urvish glibinoyu do 6 ti metriv sharami gnoyu ta zemli yaki cherguvalisya Tak vinikla za mezhami miskogo poselennya plosha na yakij v 1 ij polovini XIX stolittya vinik stihijnij bazar Na nomu torguvali selyani iz pivdennoyi Ukrayini i Bessarabiyi zvidki i pohodit nazva Bessarabskoyi ploshi Stihijnij rinok yakij pracyuvav na Bessarabskij ploshi yavlyav soboyu dosit negativnij kontrast z novomodnimi budivlyami sho z yavilisya na Hreshatiku i Velikij Vasilkivskij vulici Sered hodovih tovariv slid nazvati vino ta frukti Desho po inshomu tlumachit cyu nazvu kiyivskij istorik arheolog i cerkovnij diyach P G Lebedincev U svoyij praci Kiev za 60 let pered sim 1909 rik Na Kievskoj Bessarabke v neskolkih lachuzhkah pod goroj sobralas vsyakaya brodyachaya volnica otchego i proizoshlo nazvanie toj mestnosti Avtor mav na uvazi vochevid tu obstavinu sho kiyani imenuvali cih bezdomnih shukachiv prigod besarabami a miscevist pro yaku jde mova Bessarabskoyu birzheyu Tut mistilasya kinna poshtova stanciya shlyah peretinav shlagbaum bilya yakogo pereviryali pasporti Poblizu isnuvav basejn z vodoyu sho zhivivsya pidzemnimi dzherelami Kiyivskij miskij rinok 1910 ti roki Bessarabskij rinok na Bessarabskij ploshi bl 1990 roku U 1840 h rokah koli sporudzhuvali Kiyivskij universitet i Novu Pechersku fortecyu cyu ploshu vklyuchili v mezhi mista i pochali zabudovuvati Dlya stoku vod yakimi pid chas zliv zatoplyuvavsya Hreshatik u napryamku do Troyickoyi ploshi de nini Nacionalnij Olimpijskij stadion proklali tak zvanu staru Misku Bessarabsku trubu zavdovzhki 900 m zavshirshki ponad 2 m i zavvishki blizko 3 m iz cegli na vapnyanomu rozchini Pid chas zemlyanih robit znahodili veliku kilkist lyudskih skeletiv i zalishki trun V 1867 roci torgovelna plosha zaznala pereplanuvannya za novim proektom todi vona she imenuvalasya yak Universitetska oskilki do pobudovi chervonogo korpusu universitetu ostannij rozmishavsya na Pechersku tut prohodila vulicya yaka zv yazuvala rizni rajoni Pecherska ta Novu Zabudovu Kruglouniversitetska V 1869 roci plosha otrimala nazvu na chest Bogdana Hmelnickogo ros ploshad Bogdana Hmelnickogo Take rishennya stalo naslidkom oprilyudnenogo namiru miscevoyi arheologichnoyi komisiyi sporuditi na nij monument slavnomu getmanovi isnuvala do 1881 roku Ce vidbuvalosya vsuperech gromadskij dumci yaka vvazhala cyu miscinu nepridatnoyu dlya takogo pam yatnika Na prileglih do neyi vulicyah nepokazni vbogi budivli pozad neyi zalishki glibokogo yaru do yakogo zvozili gnij i smittya chi ne z usogo mista Nizovinna miscevist u centri Kiyeva chasto peretvoryuvalasya z shtuchne boloto z gniloyu vodoyu sho psuvalo vodu v kolodyazyah navkolishnih sadib Sama torgovelna plosha zaharashena brudnimi kramnicyami i yatkami shinkami i balaganami karuselyami i kachelyami Posered neyi led zhivotiv fontan Moryak yakij bulo vstanovleno tut u 1840 h rokah za kiyivskogo gubernatora I I Fundukleya Vin rokami ne pracyuvav i do nogo skidali usilyakij motloh A navproti roztashovuvavsya moskovskij cirk Dersena Jogo osvitlyuvali gasovi lihtari pereneseni z Afanasivskoyi vulici nini Ivana Franka sho bulo sprijnyato kiyanami yak chergovij kurjoz Otozh specialnij komitet do skladu yakogo vhodili fahivci z arheologiyi i arheografiyi tverezo ocinili situaciyu i 1872 roku viznachili najbilsh prijnyatnim miscem dlya monumenta Sofijskij majdan de vin i postav 1888 roku Z 1881 roku plosha nosit suchasnu nazvu Na ploshi i vzdovzh Basejnoyi vulici azh do suchasnogo Palacu sportu rozmishavsya odin z najbilshih u Kiyevi rinkiv A miska vlada zahodilasya tim chasom navoditi syakij takij lad na ploshi 1879 roku chastinu yiyi zabrukuvali podalshi brukuvannya zdijsnyuvalisya v 1889 i 1899 rokah polagodili obidvi dorogi do Lipok pishohidnu 88 shidciv nini Krutij uzviz i ekipazhnu nini Kruglouniversitetska vulicya vlashtuvali retiradne vidhozhe misce Vlitku 1908 roku bulo provedeno zakritij konkurs proektiv budivnictva kritogo rinku na Besarabci Peremozhcem stav polskij arhitektor Genrik Gaj sho mav dosvid podibnih robit Doopracyuvannya proektu vidbuvalosya protyagom roku i v 1910 roci pochalosya centralizovane budivnictvo golovnogo ob yektu ploshi pershogo v Ukrayini kritogo Besarabskogo rinku na koshti kiyivskogo multimiljonera providnogo cukrozavodchika i velikogo blagodijnika Lazara Izrayilevicha Brodskogo yakij odnim z punktiv svogo zapovitu podaruvav mistu na pevnih umovah 500 tisyach rubliv na budivnictvo kritogo rinku na Bessarabskij ploshi Rinok zgodom stav micno asociyuvatisya iz samoyu plosheyu Urochiste vidkrittya Besarabskogo rinku vidbulosya 3 lipnya 1912 roku Za dosit korotkij chas rinok stav pributkovim pidpriyemstvom Dohid prinosila ne tilki orenda rinkovih misc ale i restoran i magazini roztashovani v budivli rinku U 1933 roci primishennya rinku na Bessarabskij ploshi v Kiyevi bulo peredano sudovo medichnij laboratoriyi Narkomatu ohoroni zdorov ya Istoriki vvazhayut sho vibir na korist Besarabki bulo zrobleno cherez te sho laboratoriyi buli potribni pidzemni holodilniki de mozhna bulo zberigati chislenni tila pomerlih vid golodu lyudej Pislya rujnuvan yakih zaznav Kiyiv pid chas Drugoyi Svitovoyi Vijni Besarabku vidrazu zh pochali vidnovlyuvati Budivlya rinku dijshla do nashih dniv majzhe v pervisnomu viglyadi za vinyatkom dribnih detalej Naprikinci XIX pochatku XX st dovkola postali veliki goteli Nacional roztashovanij na misci budinku Vikentiya Beretti Pale Royal cya budivlya zbereglasya do nashih dniv protyagom bagatoh rokiv tut znahodilasya miska likarnya 9 a sogodni budovu zajmaye torgovij centr Mandarin Plaza Berlin z 1914 Peterburg Orion Sporudi bessarabskogo trikutnika yakij utvoryuvala chastina cih goteliv vidnovleno 2003 roku 2001 roku pid plosheyu bulo sporudzheno pidzemnij torgovelnij kompleks Metrograd Viznachni budivli ta ob yekti 2 1910 1912 Bessarabskij kritij rinok Poperedni nazvi ploshiUniversitetska plosha Plosha Bogdana Hmelnickogo 1869 1881 neoficijno do 1915 roku Besarabska plosha nazva zatverdzhena 1944 roku 2012 roku nazva ploshi utochnena na Bessarabsku vidpovidno chinnogo ukrayinskogo pravopisu Vidatni osobi pov yazani z Bessarabskoyu plosheyuNa rozi Bessarabskoyi ploshi ta Hreshatika znahodivsya budinok yakij nalezhav arhitektorovi Vikentiyu Beretti Tut roztashovuvavsya traktir z nomerami dlya priyizhdzhih de navesni 1846 roku zupinyavsya T Shevchenko Na protilezhnomu boci ploshi u budinku Suhostavskogo u 1844 1847 rokah meshkav profesor M I Kostomarov PrimitkiChast officialnaya O naimenovanii nѣkotoryh ulic i ploshadej v Kievѣ Kievlyanin 1869 95 14 avgusta S 1 2 ros doref Arhivovano z pershodzherela 15 bereznya 2013 Postanova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 6 grudnya 1944 roku 286 2 Pro vporyadkuvannya najmenuvan plosh vulic ta provulkiv m Kiyeva Dod 1 Dod 2 Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 4 Spr 38 Ark 65 102 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 29 listopada 2012 roku 480 8764 Pro utochnennya nazv vulic ta plosh u misti Kiyevi Hreshatik 2012 185 4205 26 grudnya S 6 Arhivovano z pershodzherela 17 chervnya 2016 DzherelaBessarabska plosha Veb enciklopediya Kiyeva Bessarabska plosha Vulici Kiyeva Dovidnik uporyad A M Sigalov ta in K Reklama 1975 S 23 Bessarabska plosha Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 S 20 ISBN 5 88500 070 0 Bessarabskaya ploshad Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 58 ros Bessarabskaya ploshad Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo 2 e izd K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1985 S 61 62 ros Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s il ISBN 966 686 050 3 Lebedincev P G Kiev za 60 let pered sim Tr Kiev duhovn akad 1909 2 S 314 336 Hronika starogo Kiyeva V Galajba K Biblioteka ukrayincya 2003 176 s il ISBN 966 7419 55 X Kiyiv istoriko biografichnij enciklopedichnij dovidnik G Yu Ivakin ta in vidp red Yu O Hramov Institut gumanitarnih doslidzhen Ukrayinskoyi akademiyi nauk K Feniks 2007 1120 s il ISBN 978 966 651 405 2 Pl Bessarabska Pam yatki istoriyi ta kulturi Ukrayini Katalog dovidnik Zoshit 2 Katalog dovidnik pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Kiyiv V O Gorbik ker avtor kolekt ta in K 2007 S 14 ISBN 978 966 8999 05 5 Bessarabska plosha Vulici mista Kiyeva oficijnij dovidnik Dodatok do rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 22 sichnya 2015 roku 34 899 Pro zatverdzhennya oficijnogo dovidnika Vulici mista Kiyeva S 14 Arhivovano z pershodzherela 6 zhovtnya 2021 Bessarabska plosha MIAS ZMD Mistobudivnij kadastr Kiyeva