Бернгард III (нім. Bernhard III.), повне ім'я Бернгард Фрідріх Вільгельм Альбрехт Георг (нім. Bernhard Friedrich Wilhelm Albrecht Georg), ( 1 квітня 1851 — 16 січня 1928) — останній герцог Саксен-Майнінгену у 1914—1918 роках, син попереднього герцога Саксен-Майнінгену Георга ІІ та прусської принцеси Шарлотти. Філолог, перекладач.
Бернгард III | |
---|---|
нім. Bernhard III. | |
Світлина Бернгарда, зроблена Отто Вебером, дата невідома | |
11-й герцог Саксен-Мейнінгену | |
Початок правління: | 25 червня 1914 |
Кінець правління: | 10 листопада 1918 |
Попередник: | Георг ІІ |
Наступник: | Ернст (титулярно) |
Дата народження: | 1 квітня 1851 |
Місце народження: | Майнінген, Саксен-Майнінген |
Дата смерті: | 16 січня 1928 (76 років) |
Місце смерті: | Майнінген, Веймарська республіка |
Поховання | Бад-Лібенштайн |
Дружина: | Шарлотта Прусська |
Діти: | Феодора |
Династія: | Ернестинська лінія Веттінів |
Батько: | Георг ІІ |
Мати: | Шарлотта Прусська |
Нагороди: | |
Бернгард III у Вікісховищі |
Зробив кар'єру у прусській армії, дослужившись до чина фельдмаршала (11 вересня 1909). Від 1912 року — у відставці.
Успадкував герцогство у віці більше 60 років, напередодні Першої світової війни. Через консервативні пропрусські погляди був непопулярним правителем.
Зрікся престолу наступного дня після кайзера Вільгельма II. Надалі вів життя приватної особи, мешкаючи у Великому палаці Майнінгена та замку Альтенштайн.
Біографія
Бернхард з'явився на світ 1 квітня 1851 у Майнінгені. Він став первістком в родині кронпринца Саксен-Мейнінгену Георга та його першої дружини Шарлотти Прусської, народившись за десять з половиною місяців після їхнього весілля та за день до батьківського 25-річчя. Згодом у нього з'явилась молодша сестра Марія Єлизавета та брат Георг Альбрехт, який прожив лише три роки. Правителем герцогства в той час був їхній дід Бернхард II. Мешкало сімейство переважно у Берліні та Потсдамі, інколи повертаючись до Майнінгену.
Незадовго до 4 дня народження Бернхарду, після четвертої вагітності померла його мати. Батько дуже сумував за нею і у 1858 році знову одружився. Мачухою дітей стала Феодора Гогенлое-Лангенбурзька. Від цього союзу батька Бернхард мав двох єдинокровних братів, Фрідріха та Ернста.
Від 1860 року освітою принца займався профессор Вільгельм Россман.
У 1866 році відбулася Австро-прусська війна, внаслідок якої його дід зрікся престолу на користь його батька, і Георг II став герцогом Саксен-Мейнінгену, а Бернхард — спадкоємним принцом. Наступного року він став другим лейтенантом Саксен-Мейнінгенського піхотного полку, а за три роки — від'їхав для здобуття подальшої освіти до Гайдельберзького університету, де вивчав класичну філологію.
У 1870—1871 роках брав участь у Франко-прусській війні. Служив ординарцем 6-го Тюринзького піхотного полку № 95. Був присутнім на проголошенні Німецької імперії у Версалі. Після цього поновив своє навчання у Лейпцизькому університеті. У 1873 році продовжив військову підготовку у Берліні.
В період 1873—1894 років здійснював численні мандрівки до Греції та Малої Азії, оскільки цікавився новою грецькою мовою. Відвідував різноманітні археологічні об'єкти та спілкувався з відомими археологами.
У квітні 1877 року заручився із прусською принцесою Шарлоттою, онукою правлячого імператора Вільгельма I. У віці 26 років побрався з 17-річною Шарлоттою, яка доводилась йому також троюрідною сестрою. Вінчання пройшло 18 лютого 1878 року в Берліні. Весілля було подвійними: тоді ж одружувались спадкоємний принц Ольденбурзький Фрідріх Август із прусською принцесою Єлизаветою Анною. Гостями на церемонії, між іншими, були принц Уельський, герцог Коннаутський, король Бельгії з дружиною.
Молодята оселилася в Берліні на віллі поблизу Нового палацу, яка раніше належала Августі фон Гаррах. Імператор Вільгельм I надав подружжю право користуватися віллою поблизу Тіргартена та перевів Бернхарда до міського полку. Також пара придбала віллу у Каннах, де Шарлотта надалі проводила більшу частину зими. У тому ж році вона завагітніла й у травні 1879 року народила доньку, Феодору (1879—1945) — дружину принца Генріха XXX Ройсса, дітей не мала.
Відразу зненавидівши обмеження, які накладала на неї вагітність, Шарлотта відмовилася мати інших дітей. Після народження доньки вона присвятила свій час розвагам у Берліні та тривалим поїздкам.
У 1882 році Бернхард був переведений до Генштабу і переїхав із Шарлоттою до квартири у Шарлоттенбурзькому палаці.
У 1888 році новим імператором став Вільгельм II, брат Шарлотти. Надалі у будь-яких суперечках пара зважди ставала на його сторону. Вікторія Саксен-Кобург-Готська змальовувала в цей час Бернхарда як зухвалу та грубу людину. У 1889 році він отримав чин генерал-майору, а у 1891 році — став генерал-лейтенантом.
На початку 1891 року столичне суспільство багато говорило про скандал щодо низки анонімних листів, де висміювалися придворні. Автора листів знайдено не було. Існувала думка, що спадкоємна герцогиня Саксен-Мейнінгенська може бути причетною. В той же час Шарлотта загубила свій щоденник, де критично висловлювалися з приводу членів своєї родини. Щоденник передали Вільгельму і той був дуже обуреним. Як покарання він перевів Бернхарда в полк, росквартирований у містечку Бреслау, що означало відлучення пари від двору. Також Бернхард і Шарлотта були обмежені в можливості залишати країну, якщо вони не були готові виїжджати без королівських почестей. Бернхард вирішив залишити армію та оселитися на батьківщині. У грудні 1893 року їхнім постійним місцем проживання став Великий палац у Майнінгені.
Від 1896 по 1903 принц числився головнокомандуючим VI армійського корпусу у Вроцлаві. У вересні 1903 року принц став генерал-полковником та генерал-інспектором зі ставкою у Майнінгені. Разом із дружиною багато подорожував імперією. Часто виконував представницькі обов'язки замість старіючого батька. 1909 року отримав чин фельдмаршала, а у 1912 році — остаточно вийшов у відставку та поселився у Майнінгені.
У червні 1914 року перед Сараєвськими подіями став правлячим герцогом Саксен-Мейніінгену у віці 63 років. Його консервативні пропрусські погляди не принесли йому популярності в країні. Із початком бойових дій, передавши регентство Шарлотті, вирушив на фронт для інспекції майнінгенських військ. Його брат Фрідріх загинув у серпні 1914 року в битві при Шарлеруа, у тому ж місяці було вбито його внучатого племінника Ернста у французькому Мобежі. Ще двоє синів його брата Ернста загинуло згодом.
10 листопада 1918 року під тиском майнінгенських робітничих рад Бернхард зрікся престолу. Його спадкоємець Ернст підтвердив зречення 12 листопада. Була проголошена Вільна держава Саксен-Мейнінген, яка проіснувала до 1 травня 1920 року.
30 грудня 1918 року з герцогом була підписана угода щодо його власності та фінансів. Серед іншого, 45211 га лісу та місцини зі сланцевими породами у Леестені ставали власністю держави. Як компенсацію Бернхард мав отримати 11 мільйонів марок, проте ця сума не була сплачена і герцог отримав лише 4,5 % відсотків з неї як щомісячну пенсію. Він продовжував жити у своєму колишньому герцогстві, мешкаючи у Великому палаці Майнінгена та замку Альтенштайн. Його дружина померла менш, ніж за рік після Листопадової революції, у Баден-Бадені.
Пішов з життя у Майнінгені за часів Веймарської республіки, 16 січня 1928 року. Був похований 21 січня поруч із дружиною у парку Альтенштайна.
Нагороди
- Залізний хрест 2-го класу
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест (2 квітня 1877)
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (23 квітня 1877)
- ланцюг (1878)
- Орден Червоного орла, великий хрест (23 квітня 1877)
- Почесний доктор університету Бреслау
- Орден Вірності (Баден) (1881)
- Орден Бертольда I (1881)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест
Королівство Саксонія
- Орден Рутової корони (1885)
- Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест
Російська імперія
- Орден Святого Олександра Невського (29 серпня 1896)
- Орден Андрія Первозванного
Інші країни
- Орден дому Саксен-Ернестіне
- великий хрест (1869)
- великий магістр (25 червня 1914)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 1870)
- Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт), великий хрест (18 лютого 1878)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест з короною в золоті (Велике герцогство Ольденбург; 18 лютого 1878)
- Орден Леопольда I, велика стрічка (Бельгія; 25 лютого 1878)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина; 1887)
- Орден Лазні, почесний великий хрест (Британська імперія; 21 червня 1887)
- Орден хризантеми з великою стрічкою (Японська імперія; 5 лютого 1896)
Генеалогія
Примітки
- Friedrich-Christian Stahl: Bernhard III.. In: Neue Deutsche Biographie. Band 2, Duncker & Humblot, Berlin 1955, , стор. 113 [1] [ 20 грудня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
- Röhl, John C. G. Wilhelm II: The Kaiser's Personal Monarchy, 1888—1900. — Cambridge University Press, 2004. — 1287 p. — — стор. 663.
- Призначений 21 лютого 1895 року.
- Парк Альтенштайна [2] [ 9 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- (англ.)
- Профіль на Geni.com [ 19 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Бернхарда Саксен-Мейнінгенського [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berngard III nim Bernhard III povne im ya Berngard Fridrih Vilgelm Albreht Georg nim Bernhard Friedrich Wilhelm Albrecht Georg 1 kvitnya 1851 16 sichnya 1928 ostannij gercog Saksen Majningenu u 1914 1918 rokah sin poperednogo gercoga Saksen Majningenu Georga II ta prusskoyi princesi Sharlotti Filolog perekladach Berngard IIInim Bernhard III Berngard IIISvitlina Berngarda zroblena Otto Veberom data nevidoma11 j gercog Saksen MejningenuPochatok pravlinnya 25 chervnya 1914Kinec pravlinnya 10 listopada 1918Poperednik Georg IINastupnik Ernst titulyarno Data narodzhennya 1 kvitnya 1851 1851 04 01 Misce narodzhennya Majningen Saksen MajningenData smerti 16 sichnya 1928 1928 01 16 76 rokiv Misce smerti Majningen Vejmarska respublikaPohovannyaBad LibenshtajnDruzhina Sharlotta PrusskaDiti FeodoraDinastiya Ernestinska liniya VettinivBatko Georg IIMati Sharlotta PrusskaNagorodi Zaliznij hrest 2 go klasu Velikij komandor ordena domu Gogencollerniv Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Virnosti Baden Orden Bertolda I Velike gercogstvo Baden Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Orden Lyudviga Gessen Darmshtadt Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Orden Rutovoyi koroni Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Licarskij hrest Vijskovogo ordena Svyatogo Genriha Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatogo Andriya PervozvannogoBerngard III u Vikishovishi Zrobiv kar yeru u prusskij armiyi dosluzhivshis do china feldmarshala 11 veresnya 1909 Vid 1912 roku u vidstavci Uspadkuvav gercogstvo u vici bilshe 60 rokiv naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Cherez konservativni proprusski poglyadi buv nepopulyarnim pravitelem Zriksya prestolu nastupnogo dnya pislya kajzera Vilgelma II Nadali viv zhittya privatnoyi osobi meshkayuchi u Velikomu palaci Majningena ta zamku Altenshtajn BiografiyaBernhard z yavivsya na svit 1 kvitnya 1851 u Majningeni Vin stav pervistkom v rodini kronprinca Saksen Mejningenu Georga ta jogo pershoyi druzhini Sharlotti Prusskoyi narodivshis za desyat z polovinoyu misyaciv pislya yihnogo vesillya ta za den do batkivskogo 25 richchya Zgodom u nogo z yavilas molodsha sestra Mariya Yelizaveta ta brat Georg Albreht yakij prozhiv lishe tri roki Pravitelem gercogstva v toj chas buv yihnij did Bernhard II Meshkalo simejstvo perevazhno u Berlini ta Potsdami inkoli povertayuchis do Majningenu Bernhard v dityachomu vici z matir yu bratom ta sestroyu Nezadovgo do 4 dnya narodzhennya Bernhardu pislya chetvertoyi vagitnosti pomerla jogo mati Batko duzhe sumuvav za neyu i u 1858 roci znovu odruzhivsya Machuhoyu ditej stala Feodora Gogenloe Langenburzka Vid cogo soyuzu batka Bernhard mav dvoh yedinokrovnih brativ Fridriha ta Ernsta Vid 1860 roku osvitoyu princa zajmavsya professor Vilgelm Rossman U 1866 roci vidbulasya Avstro prusska vijna vnaslidok yakoyi jogo did zriksya prestolu na korist jogo batka i Georg II stav gercogom Saksen Mejningenu a Bernhard spadkoyemnim princom Nastupnogo roku vin stav drugim lejtenantom Saksen Mejningenskogo pihotnogo polku a za tri roki vid yihav dlya zdobuttya podalshoyi osviti do Gajdelberzkogo universitetu de vivchav klasichnu filologiyu U 1870 1871 rokah brav uchast u Franko prusskij vijni Sluzhiv ordinarcem 6 go Tyurinzkogo pihotnogo polku 95 Buv prisutnim na progoloshenni Nimeckoyi imperiyi u Versali Pislya cogo ponoviv svoye navchannya u Lejpcizkomu universiteti U 1873 roci prodovzhiv vijskovu pidgotovku u Berlini V period 1873 1894 rokiv zdijsnyuvav chislenni mandrivki do Greciyi ta Maloyi Aziyi oskilki cikavivsya novoyu greckoyu movoyu Vidviduvav riznomanitni arheologichni ob yekti ta spilkuvavsya z vidomimi arheologami Svitlina iz narechenoyu 1877 U kvitni 1877 roku zaruchivsya iz prusskoyu princesoyu Sharlottoyu onukoyu pravlyachogo imperatora Vilgelma I U vici 26 rokiv pobravsya z 17 richnoyu Sharlottoyu yaka dovodilas jomu takozh troyuridnoyu sestroyu Vinchannya projshlo 18 lyutogo 1878 roku v Berlini Vesillya bulo podvijnimi todi zh odruzhuvalis spadkoyemnij princ Oldenburzkij Fridrih Avgust iz prusskoyu princesoyu Yelizavetoyu Annoyu Gostyami na ceremoniyi mizh inshimi buli princ Uelskij gercog Konnautskij korol Belgiyi z druzhinoyu Molodyata oselilasya v Berlini na villi poblizu Novogo palacu yaka ranishe nalezhala Avgusti fon Garrah Imperator Vilgelm I nadav podruzhzhyu pravo koristuvatisya villoyu poblizu Tirgartena ta pereviv Bernharda do miskogo polku Takozh para pridbala villu u Kannah de Sharlotta nadali provodila bilshu chastinu zimi U tomu zh roci vona zavagitnila j u travni 1879 roku narodila donku Feodoru 1879 1945 druzhinu princa Genriha XXX Rojssa ditej ne mala Vidrazu znenavidivshi obmezhennya yaki nakladala na neyi vagitnist Sharlotta vidmovilasya mati inshih ditej Pislya narodzhennya donki vona prisvyatila svij chas rozvagam u Berlini ta trivalim poyizdkam U 1882 roci Bernhard buv perevedenij do Genshtabu i pereyihav iz Sharlottoyu do kvartiri u Sharlottenburzkomu palaci U 1888 roci novim imperatorom stav Vilgelm II brat Sharlotti Nadali u bud yakih superechkah para zvazhdi stavala na jogo storonu Viktoriya Saksen Koburg Gotska zmalovuvala v cej chas Bernharda yak zuhvalu ta grubu lyudinu U 1889 roci vin otrimav chin general majoru a u 1891 roci stav general lejtenantom Na pochatku 1891 roku stolichne suspilstvo bagato govorilo pro skandal shodo nizki anonimnih listiv de vismiyuvalisya pridvorni Avtora listiv znajdeno ne bulo Isnuvala dumka sho spadkoyemna gercoginya Saksen Mejningenska mozhe buti prichetnoyu V toj zhe chas Sharlotta zagubila svij shodennik de kritichno vislovlyuvalisya z privodu chleniv svoyeyi rodini Shodennik peredali Vilgelmu i toj buv duzhe oburenim Yak pokarannya vin pereviv Bernharda v polk roskvartirovanij u mistechku Breslau sho oznachalo vidluchennya pari vid dvoru Takozh Bernhard i Sharlotta buli obmezheni v mozhlivosti zalishati krayinu yaksho voni ne buli gotovi viyizhdzhati bez korolivskih pochestej Bernhard virishiv zalishiti armiyu ta oselitisya na batkivshini U grudni 1893 roku yihnim postijnim miscem prozhivannya stav Velikij palac u Majningeni Portret roboti Filipa de Laslo 1899 Vid 1896 po 1903 princ chislivsya golovnokomanduyuchim VI armijskogo korpusu u Vroclavi U veresni 1903 roku princ stav general polkovnikom ta general inspektorom zi stavkoyu u Majningeni Razom iz druzhinoyu bagato podorozhuvav imperiyeyu Chasto vikonuvav predstavnicki obov yazki zamist stariyuchogo batka 1909 roku otrimav chin feldmarshala a u 1912 roci ostatochno vijshov u vidstavku ta poselivsya u Majningeni U chervni 1914 roku pered Sarayevskimi podiyami stav pravlyachim gercogom Saksen Mejniingenu u vici 63 rokiv Jogo konservativni proprusski poglyadi ne prinesli jomu populyarnosti v krayini Iz pochatkom bojovih dij peredavshi regentstvo Sharlotti virushiv na front dlya inspekciyi majningenskih vijsk Jogo brat Fridrih zaginuv u serpni 1914 roku v bitvi pri Sharlerua u tomu zh misyaci bulo vbito jogo vnuchatogo pleminnika Ernsta u francuzkomu Mobezhi She dvoye siniv jogo brata Ernsta zaginulo zgodom 10 listopada 1918 roku pid tiskom majningenskih robitnichih rad Bernhard zriksya prestolu Jogo spadkoyemec Ernst pidtverdiv zrechennya 12 listopada Bula progoloshena Vilna derzhava Saksen Mejningen yaka proisnuvala do 1 travnya 1920 roku 30 grudnya 1918 roku z gercogom bula pidpisana ugoda shodo jogo vlasnosti ta finansiv Sered inshogo 45211 ga lisu ta miscini zi slancevimi porodami u Leesteni stavali vlasnistyu derzhavi Yak kompensaciyu Bernhard mav otrimati 11 miljoniv marok prote cya suma ne bula splachena i gercog otrimav lishe 4 5 vidsotkiv z neyi yak shomisyachnu pensiyu Vin prodovzhuvav zhiti u svoyemu kolishnomu gercogstvi meshkayuchi u Velikomu palaci Majningena ta zamku Altenshtajn Jogo druzhina pomerla mensh nizh za rik pislya Listopadovoyi revolyuciyi u Baden Badeni Pishov z zhittya u Majningeni za chasiv Vejmarskoyi respubliki 16 sichnya 1928 roku Buv pohovanij 21 sichnya poruch iz druzhinoyu u parku Altenshtajna NagorodiKorolivstvo Prussiya Zaliznij hrest 2 go klasu Korolivskij orden domu Gogencollerniv velikij komandorskij hrest 2 kvitnya 1877 Orden Chornogo orla z lancyugom orden 23 kvitnya 1877 lancyug 1878 Orden Chervonogo orla velikij hrest 23 kvitnya 1877 Pochesnij doktor universitetu Breslau Velike gercogstvo Baden Orden Virnosti Baden 1881 Orden Bertolda I 1881 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest Korolivstvo Saksoniya Orden Rutovoyi koroni 1885 Vijskovij orden Svyatogo Genriha licarskij hrest Rosijska imperiya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 29 serpnya 1896 Orden Andriya Pervozvannogo Inshi krayini Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest 1869 velikij magistr 25 chervnya 1914 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 1870 Orden Lyudviga Gessen Darmshtadt velikij hrest 18 lyutogo 1878 Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest z koronoyu v zoloti Velike gercogstvo Oldenburg 18 lyutogo 1878 Orden Leopolda I velika strichka Belgiya 25 lyutogo 1878 Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest Avstro Ugorshina 1887 Orden Lazni pochesnij velikij hrest Britanska imperiya 21 chervnya 1887 Orden hrizantemi z velikoyu strichkoyu Yaponska imperiya 5 lyutogo 1896 GenealogiyaGeorg I Luyiza Eleonora Gogenloe Langenburzka Vilgelm II Avgusta Prusska Fridrih Vilgelm III Luyiza Meklenburg Strelicka Villem I Vilgelmina Prusska Bernhard II Mariya Frederika Gessen Kasselska Albreht Prusskij Marianna Niderlandska Georg II Sharlotta Prusska Bernhard PrimitkiFriedrich Christian Stahl Bernhard III In Neue Deutsche Biographie Band 2 Duncker amp Humblot Berlin 1955 ISBN 3 428 00183 4 stor 113 1 20 grudnya 2020 u Wayback Machine nim Rohl John C G Wilhelm II The Kaiser s Personal Monarchy 1888 1900 Cambridge University Press 2004 1287 p ISBN 0521819202 stor 663 Priznachenij 21 lyutogo 1895 roku Park Altenshtajna 2 9 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Posilannya angl Profil na Geni com 19 grudnya 2019 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com 3 veresnya 2014 u Wayback Machine angl Genealogiya Bernharda Saksen Mejningenskogo 24 veresnya 2015 u Wayback Machine angl