Бернхард II (нім. Bernhard II.), повне ім'я Бернхард Еріх Фронд Саксен-Мейнінгенський (нім. Bernhard Erich Freund von Sachsen-Meiningen), (нар. 17 грудня 1800 — пом. 3 грудня 1882) — герцог Саксен-Мейнінгену у 1803—1866 роках, син попереднього герцога Саксен-Мейнінгену Георга I та принцеси Луїзи Елеонори Гогенлое-Лангенбурзької. До 1821 року правив під регентством матері.
Бернхард II | |
---|---|
нім. Bernhard II. | |
Портрет Бернхарда II пензля Самуїла Фрідріха Діца, близько 1840 року | |
9-й герцог Саксен-Мейнінгену | |
Початок правління: | 24 грудня 1803 |
Кінець правління: | 20 вересня 1866 |
Попередник: | Георг I |
Наступник: | Георг ІІ |
Дата народження: | 17 грудня 1800 |
Місце народження: | Майнінген, Герцогство Саксен-Мейнінген |
Країна: | Священна Римська імперія |
Дата смерті: | 3 грудня 1882 (81 рік) |
Місце смерті: | Майнінген, Герцогство Саксен-Мейнінген |
Поховання | d |
Дружина: | Марія Фредеріка Гессен-Кассельська |
Діти: | Георг, Августа |
Династія: | Саксен-Мейнінгени |
Батько: | Георг I |
Мати: | Луїза Елеонора Гогенлое-Лангенбурзька |
Нагороди: | |
Бернхард II у Вікісховищі |
За часів його правління Саксен-Мейнінген став крупним фінансовим центром Німеччини із добре розвиненою інфраструктурою, а столиця набула нових архітектурних ансамблів. У 1826 році збільшив свої володіння завдяки Угоді про розподіл Саксен-Гота-Альтенбургу. У 1824 році дарував герцогству першу Конституцію. Після поразки Габсбургів, яких він підтримував у ході Австро-прусської війни, у 1866 році був змушений зректися трону на користь сина. Останні роки життя провів як приватна особа, мешкаючи у Великому палаці Майнінгена.
Співзасновник ордену дому Саксен-Ернестіне (1833).Генерал від інфантерії прусської армії від 31 травня 1859 року.
Біографія
Молоді роки
Бернхард народився 17 грудня 1800 року у Майнінгені. Він був третьою дитиною та єдиним сином в родині герцога Саксен-Мейнінгену Георга I та його дружини Луїзи Елеонори Гогенлое-Лангенбурзької. Хлопчик мав старших сестер Адельгейду та Іду. Хрестини новонародженого були призначені на перший день Різдва, оскільки в Тюрингії багато значення надають вибору небесного покровителя. Були запрошені принц-єпископ Вюрцбурга Георг Карл фон Фехенбах, ландграф Гессен-Філіпшталь-Бархвельдський та численні представники міст та селищ. Ім'я Бернхард було дане немовляті на честь прадіда Бернхарда I, який став засновником дому Саксен-Мейнінген, а Фронд, тобто Друг, було додане за бажанням батька, аби в майбутньому він став другом своїх підданих, ставився до них з любов'ю та був шануєм ними як друг. Від урочистих святкувань з приводу народження спадкоємця Георг відмовився та на заощаджені кошти заклав будівлю школи.
Мешкало сімейство у замку Елізабетхенбург в Майнінгені. Літо вони проводили у замку Альтенштайн у Тюринзькому Лісі. Батько раптово помер у 1803 році від пневмонії із пророчими словами:
«Мій Бернхард стане доброю людиною і продовжить мою справу з того місця, де я зупиняюсь.»
Згідно шлюбного договору, регентство до досягнення герцогом 21 року, взяла на себе його матір, Луїза Елеонора Гогенлое-Лангенбурзька, жінка мудра та енергійна. Юному правителю незадовго до його 6-річчя був призначений вчителем теолог Фрідріх Моссенгайл.
В цей час почалася наполеонівська навала. Герцогство увійшло до Рейнської конфедерації. Коли французькі війська зайняли Майнінген, родина продовжувала залишатися в палаці. У 1815 році країна увійшла до Німецького союзу. Наступного року сестра Бернхарда, Іда, взяла шлюб із принцом Саксен-Веймар-Ейзенахським Карлом Бернхардом. У 1817 році Саксен-Мейнінген пережив великий голод. У 1818 сестра Адельгейда від'їхала до Британії, одружившись із принцом Вільгельмом, герцогом Кларенсом.
З середини вересня 1818 року Бернхард почав навчання у Єнському університеті. Завдяки відкритому дружелюбному характеру, він швидко потоваришував з іншими студентами. Наступний рік герцог провів в університеті Гайдельбергу, так само супроводжуваний Фрідріхом Моссенгайлом. Після закінчення курсу мандрував Італією, Швейцарією, Нідерландами. Останній рік перед набуттям герцогських повноважень Бернхард присвятив введенню в курс державних справ та візиту до британських родичів.
Правління
У грудні 1821 року Бернхард перебрав на себе правління, сповнений рішучості подолати відсталість своєї країни, утвореної консервативною політикою Луїзи Елеонори. Перші чотири роки правління герцога були присвячені реорганізації органів управління та створенню конституції. Відразу після набуття повноважень він провів податкову ремісію. Для матері герцог звелів будувати новий палац у центрі міста. Головою Таємної ради міністрів в цей час був Крістіан Фердинанд фон Кьониць.
Згідно Німецького федерального закону, який діяв у державах Німецького союзу і зобов'язував усіх своїх членів запровадити Конституцію, Конституція Саксен-Мейнінгену була дана 4 вересня 1824 року і складалася з 91 параграфу в семи розділах. До ландтагу обирався 21 депутат терміном на 6 років. Виборче право надавалося чоловікам від 25 років християнського віросповідання та не пов'язаних з банкрутством. Державні та судові чиновники право голосу мали. Президентом ландтагу став Дітріх фон Штайн. Перше засідання було скликане 17 грудня 1824 року. Тоді ж було оголошено про заручини герцога із принцесою Марією Фредерікою Гессен-Кассельською.
У віці 24 років Бернхард узяв шлюб із 20-річною принцесою Марією Фредерікою. Вінчання пройшло 23 березня 1825 у Касселі. Святкування союзу відзначалося пишністю та урочистістю. Марія Фредеріка із великою прихильністю та відданістю ставилася до чоловіка. Мешкати молодята вирішили у новозбудованому Малому палаці Майнінгена на бульварі Бернхарда, 2. У тому ж році герцогиня завагітніла і у квітні 1826 року на світ з'явився спадкоємець. Пологи були важкими, лікарі побоювалися за її життя. Донька народилася лише сімнадцять років потому. Всього у подружжя було двоє дітейː
- Георг (1826—1914) — наступний герцог Саксен-Мейнінгену в 1866—1914 роках, був тричі одруженим, мав сімох дітей;
- Августа (1843—1919) — дружина принца Моріца Саксен-Альтенбурзького, мала п'ятеро дітей.
У лютому 1825 року помер, не залишивши нащадків, герцог Саксен-Гота-Альтенбургу Фрідріх IV. Бернхард відразу оприлюднив свої претензії на території, що залишилися без правителя. Його найсильнішим суперником вважався Ернст Саксен-Кобург-Заальфельдський, одружений із небогою померлого герцога. Одним із спадкоємців вважався також Фрідріх Саксен-Хільдбурґхаузенський. У серпні 1826 року у Лібенштайні ними була укладена попередня угода щодо розподілу земель Саксен-Гота-Альтенбургу, а 12 листопада 1826 у замку Хільдбурґхаузен був підписаний договір про розподіл територій, згідно з яким герцогство Саксен-Мейнінгенське отримувало більшу частину герцогства Саксен-Хільдбурґхаузен, князівство Заальфельд і деякі інші володіння, всього близько 1400 км2 із 71 000 жителів.
Значне збільшення території викликало необхідність змінити всю систему управління, і в 1829 році Бернхард ввів нову конституцію, за якою він ділив законодавчу владу з земськими чинами; виконавча влада належала йому разом із земської директорією, (нім. Landschaftliches Directorium), з 3 членів, які обираються земськими чинами. Кількість членів ландтагу зросла до 24. У дію Конституція вступила 23 серпня 1829 року. Перше засідання ландтагу відбулося 30 жовтня 1830.
У 1931 році був прийнятий закон про домени, згідно з яким з їх прибутків 200 тисяч гульденів йшли герцогу, а решта в державну касу. 17 грудня 1831 відбулося відкриття Майнінгенського придворного театру. Створений придворним архітектором Августом Вільгельмом Дьобнером та значною мірою профінансований сестрою Бернхарда, Адельгейдою, він являв собою велику будівлю в класичному стилі, із залою, розрахованою на 600 глядачів. Також Бернхард продовжував розбудовувати Англійський сад, створений його батьком. Були встановлені нові фонтани, збудована герцогська каплиця із криптою, меморіал на честь письменника Жана Пауля. Натхненний візитами до Британії, він придбав фортецю Ландсберг, яку до 1840 року Дьобнер, за допомогою Карла Александра Гайделоффа, перетворив на неоготичний замок.
У 1834 році герцогство приєдналося до Німецького митного союзу та Тюринзької митно-торгової асоціації.
У 1846 році герцог домігся від ландтагу поступки, на деяких умовах, щодо права самостійного управління доменами і користування всіма доходами з них. Це викликало сильне незадоволення народу, і у 1848 році герцог відновив закон 1831 року. У 1848 році герцог погодився на демократичну реформу виборчого права, але, вгамувавши хвилювання за допомогою саксонських військ, він спершу дав відставку ліберальному міністерству і розпустив ландтаг, а у 1853 році зовсім скасував виборчий закон 1848 року.
У 1849 Бернхард заснував Державний кредитний заклад Майнінгену (нім. Landeskreditanstalt Meiningen), який спочатку був призначений для підтримки сільського, господарства та торгівлі, а згодом став іпотечним банком герцогства. Відкриття Центрального кредитного банку Німеччини у 1856 та Німецького іпотечного банку Майнінгена у 1862 році швидко перетворили столицю Майнінгена на значний фінансовий центр. Цьому також сприяло налагодження залізничних магістралей. Так, 1 листопада 1858 року відбулося відкриття першої в герцогстві залізниці, яка поєднувала Айзенах та Айсфельд. У січні 1859 року гілку продовжили до Ліхтенфельсу. Будівництвом займалася приватна залізнична компанія Верра, яка базувалася у Майнінгені. У 1863 році в столиці відкрили залізничне депо з кільцевим сараєм та поворотним колом, що дало змогу виконувати ремонтні роботи, не виїжджаючи до Ерфурту, як раніше.
Від 1859 року Бернхард у зовнішній політиці почав схилятися на бік Австрії. Від 30 грудня 1861 на території герцогства була дозволена діяльність пошти Турн-унд-Таксісів. У 1862 році він протестував проти військової конвенції Королівства Пруссії із герцогством Саксен-Кобург-Гота.
Під час Австро-прусської війни влітку 1866 року виступив на боці Австрійської імперії. Була оголошена мобілізація і майнінгенський військовий контингент вирушив до Майнца. В липні прусські війська зайняли ексклав Камбург, а 19 вересня увійшли до Майнінгену. Бісмарк хотів повністю розпустити антипрусську країну, і лише заступництво великого герцога Саксен-Веймар-Ейзенаху Карла Александра забезпечило збереження незалежності герцогства. Бернхард вимушено зрікся престолу 24 вересня 1866 року на користь сина. Георг II 8 жовтня 1866 року уклав з Пруссією мир та приєднався до Північнонімецької конфедерації. Від 1867 у Майнінгені був розквартирований прусський полк.
Подальше життя
Після зречення Бернхард оселився із дружиною у Великому палаці Майнінгена на Бернхардштрассе, де раніше мешкала його матір. Літо продовжував проводити в Альтенштайні. Вів усамітнене життя приватної особи. Пропозицію бути консультантом в державних справах його син відхилив. Суперечки між ним та Георгом досягли апогею у 1873 році, коли той узяв морганатичний шлюб із акторкою Еллен Франц, яка вже кілька років була його коханкою. Він навіть намагався запевнити кайзера Вільгельма I, що його син є недостойним трону. Примирилися вони лише у 1878 році.
Помер 3 грудня 1882 у Майнінгені. Похований на парковому цвинтарі Майнінгена. Марія Фредеріка пережила його на п'ять років. Похована поруч.
Особистість
Відрізнявся авторитарним характером і всіх вважав за своїх підданих. Часто приймав рішення спонтанно та одноосібно. Був дуже прив'язаний до своєї сім'ї та пишався своїм будинком. Зворушливо турбувався про дружину та дітей. Забезпечив сину здобуття доброї освіти та дозволив доньці взяти шлюб з її обранцем.
Нагороди
- Великий магістр ордену дому Саксен-Ернестіне;
- Орден Підв'язки (Велика Британія) (1830);
- Орден Серафимів (Швеція), (31 грудня 1838);
- Орден Чорного орла (Королівство Пруссія), (27 лютого 1850);
- Великий хрест ордену Леопольда I (Бельгія);
- Великий хрест ордену Білого Сокола (Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське).
Вшанування
Пам'ятники
- В Англійському саду Майнінгена встановлена статуя Бернхарда II на повний зріст.
Нумізматика
Генеалогія
Примітки
- Майнінгенський музей. Біографія герцога Бернхарда II [1] [ 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Зірка ордену Саксен-Ернестіне [2] (англ.)
- Історичні місця Майнінгену [3] [ 12 листопада 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- Wilhelm Germann: Bernhard Erich Freund, Herzog von Sachsen-Meiningen-Hildburghausen. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 46, Duncker & Humblot, Leipzig 1902, стор. 409–424. [4] [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- Rhönlexikon. Friedrich Mosengeil [5] [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Герцогство Саксен-Мейнінген [6] [ 16 грудня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Schaubach, "Mosengeil, Friedrich" in: Allgemeine Deutsche Biographie 22. 1885, стор. 368 [7] [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Ulrich Heß. Forschungen zur Verfassungs- und Verwaltungsgeschichte des Herzogtums Sachsen-Coburg-Meiningen 1680 - 1829. Band I. Grundlagen. 1954 [8] [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- Великий палац Майнінгена [9] [ 30 вересня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- Німецькі держави до 1945 року [10] [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- Michael Kotulla. Thüringische Verfassungsurkunden: Vom Beginn des 19. Jahrhunderts bis heute, Springer-Verlag Berlin Heidelberg. 2015. 1159 стор. ISBN 978-3-662-43601-1 — стор.22 [11] (нім.)
- Конституція Саксен-Мейнінгену [12] (нім.)
- Історичні места Майнінгена [13] [ 12 листопада 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- Конституція герцогства Саксен-Мейнінген [14] [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- Erck/Schneider: Adelheid Die Meiningerin auf dem englischen Königsthron. Manuskript, Hrsg. Fremdenverkehrsverband Meiningen 1999.
- На місці церкви Святого Мартіна.
- Музей грошей Феодосії. Монети герцогства Саксен-Мейнінген [15] [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Тюринзька митно-торгова асоціація [16] [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Традиції залізничного депо Майнінгену [17] [ 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- Thielmann/Lohr, Reichsbahndirektion Erfurt – Bw Meiningen, Bahn & Bild Verlag, Berlin. 1994
- 1911 Encyclopædia Britannica/Saxe-Meiningen [18] [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Парковий цвинтар Майнінгена [19] [ 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Монетний архів [20] (англ.)
Література
- H. Schneider; A. Erck: Bernhard Ehrich Freund. Herzog von Sachsen Meiningen. In: D. Ignasiak: Herrscher und Mäzene. Thüringer Fürsten und Hermenefred bis Georg II. Rudolstadt 1994.
- H. Schneider; A. Erck: Bernhard Ehrich Freund. Konturen zum Charakterbild. In: Heimatklänge. Beilage zum "Meininger Tageblatt", Nr. 12. Meiningen 2000.
- Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Hanseatische Verlagsanstalt, Hamburg 1937–1942, Nr. 1776, Band 6, стор. 158.
Посилання
- (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 19 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Бернхарда Саксен-Мейнінгенського [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Біографія Бернхарда Саксен-Мейнінгенського [ 30 серпня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bernhard II nim Bernhard II povne im ya Bernhard Erih Frond Saksen Mejningenskij nim Bernhard Erich Freund von Sachsen Meiningen nar 17 grudnya 1800 pom 3 grudnya 1882 gercog Saksen Mejningenu u 1803 1866 rokah sin poperednogo gercoga Saksen Mejningenu Georga I ta princesi Luyizi Eleonori Gogenloe Langenburzkoyi Do 1821 roku praviv pid regentstvom materi Bernhard IInim Bernhard II Bernhard IIPortret Bernharda II penzlya Samuyila Fridriha Dica blizko 1840 roku9 j gercog Saksen MejningenuPochatok pravlinnya 24 grudnya 1803Kinec pravlinnya 20 veresnya 1866Poperednik Georg INastupnik Georg IIData narodzhennya 17 grudnya 1800 1800 12 17 Misce narodzhennya Majningen Gercogstvo Saksen MejningenKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 3 grudnya 1882 1882 12 03 81 rik Misce smerti Majningen Gercogstvo Saksen MejningenPohovannyadDruzhina Mariya Frederika Gessen KasselskaDiti Georg AvgustaDinastiya Saksen MejningeniBatko Georg IMati Luyiza Eleonora Gogenloe LangenburzkaNagorodi Bernhard II u Vikishovishi Za chasiv jogo pravlinnya Saksen Mejningen stav krupnim finansovim centrom Nimechchini iz dobre rozvinenoyu infrastrukturoyu a stolicya nabula novih arhitekturnih ansambliv U 1826 roci zbilshiv svoyi volodinnya zavdyaki Ugodi pro rozpodil Saksen Gota Altenburgu U 1824 roci daruvav gercogstvu pershu Konstituciyu Pislya porazki Gabsburgiv yakih vin pidtrimuvav u hodi Avstro prusskoyi vijni u 1866 roci buv zmushenij zrektisya tronu na korist sina Ostanni roki zhittya proviv yak privatna osoba meshkayuchi u Velikomu palaci Majningena Spivzasnovnik ordenu domu Saksen Ernestine 1833 General vid infanteriyi prusskoyi armiyi vid 31 travnya 1859 roku BiografiyaMolodi roki Bernhard narodivsya 17 grudnya 1800 roku u Majningeni Vin buv tretoyu ditinoyu ta yedinim sinom v rodini gercoga Saksen Mejningenu Georga I ta jogo druzhini Luyizi Eleonori Gogenloe Langenburzkoyi Hlopchik mav starshih sester Adelgejdu ta Idu Hrestini novonarodzhenogo buli priznacheni na pershij den Rizdva oskilki v Tyuringiyi bagato znachennya nadayut viboru nebesnogo pokrovitelya Buli zaprosheni princ yepiskop Vyurcburga Georg Karl fon Fehenbah landgraf Gessen Filipshtal Barhveldskij ta chislenni predstavniki mist ta selish Im ya Bernhard bulo dane nemovlyati na chest pradida Bernharda I yakij stav zasnovnikom domu Saksen Mejningen a Frond tobto Drug bulo dodane za bazhannyam batka abi v majbutnomu vin stav drugom svoyih piddanih stavivsya do nih z lyubov yu ta buv shanuyem nimi yak drug Vid urochistih svyatkuvan z privodu narodzhennya spadkoyemcya Georg vidmovivsya ta na zaoshadzheni koshti zaklav budivlyu shkoli Zamok Elizabethenburg Meshkalo simejstvo u zamku Elizabethenburg v Majningeni Lito voni provodili u zamku Altenshtajn u Tyurinzkomu Lisi Batko raptovo pomer u 1803 roci vid pnevmoniyi iz prorochimi slovami Mij Bernhard stane dobroyu lyudinoyu i prodovzhit moyu spravu z togo miscya de ya zupinyayus Zgidno shlyubnogo dogovoru regentstvo do dosyagnennya gercogom 21 roku vzyala na sebe jogo matir Luyiza Eleonora Gogenloe Langenburzka zhinka mudra ta energijna Yunomu pravitelyu nezadovgo do jogo 6 richchya buv priznachenij vchitelem teolog Fridrih Mossengajl V cej chas pochalasya napoleonivska navala Gercogstvo uvijshlo do Rejnskoyi konfederaciyi Koli francuzki vijska zajnyali Majningen rodina prodovzhuvala zalishatisya v palaci U 1815 roci krayina uvijshla do Nimeckogo soyuzu Nastupnogo roku sestra Bernharda Ida vzyala shlyub iz princom Saksen Vejmar Ejzenahskim Karlom Bernhardom U 1817 roci Saksen Mejningen perezhiv velikij golod U 1818 sestra Adelgejda vid yihala do Britaniyi odruzhivshis iz princom Vilgelmom gercogom Klarensom Z seredini veresnya 1818 roku Bernhard pochav navchannya u Yenskomu universiteti Zavdyaki vidkritomu druzhelyubnomu harakteru vin shvidko potovarishuvav z inshimi studentami Nastupnij rik gercog proviv v universiteti Gajdelbergu tak samo suprovodzhuvanij Fridrihom Mossengajlom Pislya zakinchennya kursu mandruvav Italiyeyu Shvejcariyeyu Niderlandami Ostannij rik pered nabuttyam gercogskih povnovazhen Bernhard prisvyativ vvedennyu v kurs derzhavnih sprav ta vizitu do britanskih rodichiv Pravlinnya U grudni 1821 roku Bernhard perebrav na sebe pravlinnya spovnenij rishuchosti podolati vidstalist svoyeyi krayini utvorenoyi konservativnoyu politikoyu Luyizi Eleonori Pershi chotiri roki pravlinnya gercoga buli prisvyacheni reorganizaciyi organiv upravlinnya ta stvorennyu konstituciyi Vidrazu pislya nabuttya povnovazhen vin proviv podatkovu remisiyu Dlya materi gercog zveliv buduvati novij palac u centri mista Golovoyu Tayemnoyi radi ministriv v cej chas buv Kristian Ferdinand fon Konic Mariya Frederika Gessen Kasselska Zgidno Nimeckogo federalnogo zakonu yakij diyav u derzhavah Nimeckogo soyuzu i zobov yazuvav usih svoyih chleniv zaprovaditi Konstituciyu Konstituciya Saksen Mejningenu bula dana 4 veresnya 1824 roku i skladalasya z 91 paragrafu v semi rozdilah Do landtagu obiravsya 21 deputat terminom na 6 rokiv Viborche pravo nadavalosya cholovikam vid 25 rokiv hristiyanskogo virospovidannya ta ne pov yazanih z bankrutstvom Derzhavni ta sudovi chinovniki pravo golosu mali Prezidentom landtagu stav Ditrih fon Shtajn Pershe zasidannya bulo sklikane 17 grudnya 1824 roku Todi zh bulo ogolosheno pro zaruchini gercoga iz princesoyu Mariyeyu Frederikoyu Gessen Kasselskoyu U vici 24 rokiv Bernhard uzyav shlyub iz 20 richnoyu princesoyu Mariyeyu Frederikoyu Vinchannya projshlo 23 bereznya 1825 u Kasseli Svyatkuvannya soyuzu vidznachalosya pishnistyu ta urochististyu Mariya Frederika iz velikoyu prihilnistyu ta viddanistyu stavilasya do cholovika Meshkati molodyata virishili u novozbudovanomu Malomu palaci Majningena na bulvari Bernharda 2 U tomu zh roci gercoginya zavagitnila i u kvitni 1826 roku na svit z yavivsya spadkoyemec Pologi buli vazhkimi likari poboyuvalisya za yiyi zhittya Donka narodilasya lishe simnadcyat rokiv potomu Vsogo u podruzhzhya bulo dvoye ditejː Georg 1826 1914 nastupnij gercog Saksen Mejningenu v 1866 1914 rokah buv trichi odruzhenim mav simoh ditej Avgusta 1843 1919 druzhina princa Morica Saksen Altenburzkogo mala p yatero ditej U lyutomu 1825 roku pomer ne zalishivshi nashadkiv gercog Saksen Gota Altenburgu Fridrih IV Bernhard vidrazu oprilyudniv svoyi pretenziyi na teritoriyi sho zalishilisya bez pravitelya Jogo najsilnishim supernikom vvazhavsya Ernst Saksen Koburg Zaalfeldskij odruzhenij iz nebogoyu pomerlogo gercoga Odnim iz spadkoyemciv vvazhavsya takozh Fridrih Saksen Hildburghauzenskij U serpni 1826 roku u Libenshtajni nimi bula ukladena poperednya ugoda shodo rozpodilu zemel Saksen Gota Altenburgu a 12 listopada 1826 u zamku Hildburghauzen buv pidpisanij dogovir pro rozpodil teritorij zgidno z yakim gercogstvo Saksen Mejningenske otrimuvalo bilshu chastinu gercogstva Saksen Hildburghauzen knyazivstvo Zaalfeld i deyaki inshi volodinnya vsogo blizko 1400 km2 iz 71 000 zhiteliv Znachne zbilshennya teritoriyi viklikalo neobhidnist zminiti vsyu sistemu upravlinnya i v 1829 roci Bernhard vviv novu konstituciyu za yakoyu vin diliv zakonodavchu vladu z zemskimi chinami vikonavcha vlada nalezhala jomu razom iz zemskoyi direktoriyeyu nim Landschaftliches Directorium z 3 chleniv yaki obirayutsya zemskimi chinami Kilkist chleniv landtagu zrosla do 24 U diyu Konstituciya vstupila 23 serpnya 1829 roku Pershe zasidannya landtagu vidbulosya 30 zhovtnya 1830 Portret Bernharda II penzlya Samuyila Fridriha Dica 1830 U 1931 roci buv prijnyatij zakon pro domeni zgidno z yakim z yih pributkiv 200 tisyach guldeniv jshli gercogu a reshta v derzhavnu kasu 17 grudnya 1831 vidbulosya vidkrittya Majningenskogo pridvornogo teatru Stvorenij pridvornim arhitektorom Avgustom Vilgelmom Dobnerom ta znachnoyu miroyu profinansovanij sestroyu Bernharda Adelgejdoyu vin yavlyav soboyu veliku budivlyu v klasichnomu stili iz zaloyu rozrahovanoyu na 600 glyadachiv Takozh Bernhard prodovzhuvav rozbudovuvati Anglijskij sad stvorenij jogo batkom Buli vstanovleni novi fontani zbudovana gercogska kaplicya iz kriptoyu memorial na chest pismennika Zhana Paulya Nathnennij vizitami do Britaniyi vin pridbav fortecyu Landsberg yaku do 1840 roku Dobner za dopomogoyu Karla Aleksandra Gajdeloffa peretvoriv na neogotichnij zamok U 1834 roci gercogstvo priyednalosya do Nimeckogo mitnogo soyuzu ta Tyurinzkoyi mitno torgovoyi asociaciyi U 1846 roci gercog domigsya vid landtagu postupki na deyakih umovah shodo prava samostijnogo upravlinnya domenami i koristuvannya vsima dohodami z nih Ce viklikalo silne nezadovolennya narodu i u 1848 roci gercog vidnoviv zakon 1831 roku U 1848 roci gercog pogodivsya na demokratichnu reformu viborchogo prava ale vgamuvavshi hvilyuvannya za dopomogoyu saksonskih vijsk vin spershu dav vidstavku liberalnomu ministerstvu i rozpustiv landtag a u 1853 roci zovsim skasuvav viborchij zakon 1848 roku U 1849 Bernhard zasnuvav Derzhavnij kreditnij zaklad Majningenu nim Landeskreditanstalt Meiningen yakij spochatku buv priznachenij dlya pidtrimki silskogo gospodarstva ta torgivli a zgodom stav ipotechnim bankom gercogstva Vidkrittya Centralnogo kreditnogo banku Nimechchini u 1856 ta Nimeckogo ipotechnogo banku Majningena u 1862 roci shvidko peretvorili stolicyu Majningena na znachnij finansovij centr Comu takozh spriyalo nalagodzhennya zaliznichnih magistralej Tak 1 listopada 1858 roku vidbulosya vidkrittya pershoyi v gercogstvi zaliznici yaka poyednuvala Ajzenah ta Ajsfeld U sichni 1859 roku gilku prodovzhili do Lihtenfelsu Budivnictvom zajmalasya privatna zaliznichna kompaniya Verra yaka bazuvalasya u Majningeni U 1863 roci v stolici vidkrili zaliznichne depo z kilcevim sarayem ta povorotnim kolom sho dalo zmogu vikonuvati remontni roboti ne viyizhdzhayuchi do Erfurtu yak ranishe Vid 1859 roku Bernhard u zovnishnij politici pochav shilyatisya na bik Avstriyi Vid 30 grudnya 1861 na teritoriyi gercogstva bula dozvolena diyalnist poshti Turn und Taksisiv U 1862 roci vin protestuvav proti vijskovoyi konvenciyi Korolivstva Prussiyi iz gercogstvom Saksen Koburg Gota Pid chas Avstro prusskoyi vijni vlitku 1866 roku vistupiv na boci Avstrijskoyi imperiyi Bula ogoloshena mobilizaciya i majningenskij vijskovij kontingent virushiv do Majnca V lipni prusski vijska zajnyali eksklav Kamburg a 19 veresnya uvijshli do Majningenu Bismark hotiv povnistyu rozpustiti antiprussku krayinu i lishe zastupnictvo velikogo gercoga Saksen Vejmar Ejzenahu Karla Aleksandra zabezpechilo zberezhennya nezalezhnosti gercogstva Bernhard vimusheno zriksya prestolu 24 veresnya 1866 roku na korist sina Georg II 8 zhovtnya 1866 roku uklav z Prussiyeyu mir ta priyednavsya do Pivnichnonimeckoyi konfederaciyi Vid 1867 u Majningeni buv rozkvartirovanij prusskij polk Podalshe zhittya Pislya zrechennya Bernhard oselivsya iz druzhinoyu u Velikomu palaci Majningena na Bernhardshtrasse de ranishe meshkala jogo matir Lito prodovzhuvav provoditi v Altenshtajni Viv usamitnene zhittya privatnoyi osobi Propoziciyu buti konsultantom v derzhavnih spravah jogo sin vidhiliv Superechki mizh nim ta Georgom dosyagli apogeyu u 1873 roci koli toj uzyav morganatichnij shlyub iz aktorkoyu Ellen Franc yaka vzhe kilka rokiv bula jogo kohankoyu Vin navit namagavsya zapevniti kajzera Vilgelma I sho jogo sin ye nedostojnim tronu Primirilisya voni lishe u 1878 roci Pomer 3 grudnya 1882 u Majningeni Pohovanij na parkovomu cvintari Majningena Mariya Frederika perezhila jogo na p yat rokiv Pohovana poruch OsobististVidriznyavsya avtoritarnim harakterom i vsih vvazhav za svoyih piddanih Chasto prijmav rishennya spontanno ta odnoosibno Buv duzhe priv yazanij do svoyeyi sim yi ta pishavsya svoyim budinkom Zvorushlivo turbuvavsya pro druzhinu ta ditej Zabezpechiv sinu zdobuttya dobroyi osviti ta dozvoliv donci vzyati shlyub z yiyi obrancem NagorodiVelikij magistr ordenu domu Saksen Ernestine Orden Pidv yazki Velika Britaniya 1830 Orden Serafimiv Shveciya 31 grudnya 1838 Orden Chornogo orla Korolivstvo Prussiya 27 lyutogo 1850 Velikij hrest ordenu Leopolda I Belgiya Velikij hrest ordenu Bilogo Sokola Gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske Profil Bernharda na monetiVshanuvannyaPam yatniki V Anglijskomu sadu Majningena vstanovlena statuya Bernharda II na povnij zrist Numizmatika Profil Bernharda zobrazhenij na monetah nominalom 1 2 guldeni 1846 ta 1854 rokiv vipusku Profil Bernharda zobrazhenij na moneti nominalom 2 guldeni 1854 roku vipusku GenealogiyaBernhard I Yelizaveta Eleonora Braunshvejg Volfenbyuttelska Karl I Karolina Kristina Saksen Ejzenahska Lyudvig Gogenloe Langenburzkij Eleonora Nassau Saarbryukenska Anton Ulrih Sharlotta Amaliya Gessen Filipstalska Kristian Albreht Gogenloe Langenburzkij Georg I Luyiza Eleonora Gogenloe Langenburzka Bernhard PrimitkiMajningenskij muzej Biografiya gercoga Bernharda II 1 23 serpnya 2017 u Wayback Machine nim Zirka ordenu Saksen Ernestine 2 angl Istorichni miscya Majningenu 3 12 listopada 2018 u Wayback Machine nim Wilhelm Germann Bernhard Erich Freund Herzog von Sachsen Meiningen Hildburghausen In Allgemeine Deutsche Biographie ADB Band 46 Duncker amp Humblot Leipzig 1902 stor 409 424 4 Arhivovano 15 sichnya 2018 u Wayback Machine nim Rhonlexikon Friedrich Mosengeil 5 28 sichnya 2016 u Wayback Machine nim Gercogstvo Saksen Mejningen 6 16 grudnya 2019 u Wayback Machine nim Schaubach Mosengeil Friedrich in Allgemeine Deutsche Biographie 22 1885 stor 368 7 6 kvitnya 2016 u Wayback Machine nim Ulrich Hess Forschungen zur Verfassungs und Verwaltungsgeschichte des Herzogtums Sachsen Coburg Meiningen 1680 1829 Band I Grundlagen 1954 8 15 sichnya 2018 u Wayback Machine nim Velikij palac Majningena 9 30 veresnya 2018 u Wayback Machine nim Nimecki derzhavi do 1945 roku 10 15 sichnya 2018 u Wayback Machine nim Michael Kotulla Thuringische Verfassungsurkunden Vom Beginn des 19 Jahrhunderts bis heute Springer Verlag Berlin Heidelberg 2015 1159 stor ISBN 978 3 662 43601 1 stor 22 11 nim Konstituciya Saksen Mejningenu 12 nim Istorichni mesta Majningena 13 12 listopada 2018 u Wayback Machine nim Konstituciya gercogstva Saksen Mejningen 14 6 lipnya 2011 u Wayback Machine nim Erck Schneider Adelheid Die Meiningerin auf dem englischen Konigsthron Manuskript Hrsg Fremdenverkehrsverband Meiningen 1999 Na misci cerkvi Svyatogo Martina Muzej groshej Feodosiyi Moneti gercogstva Saksen Mejningen 15 2 lipnya 2017 u Wayback Machine ros Tyurinzka mitno torgova asociaciya 16 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine nim Tradiciyi zaliznichnogo depo Majningenu 17 9 kvitnya 2018 u Wayback Machine nim Thielmann Lohr Reichsbahndirektion Erfurt Bw Meiningen Bahn amp Bild Verlag Berlin 1994 1911 Encyclopaedia Britannica Saxe Meiningen 18 Arhivovano 15 sichnya 2018 u Wayback Machine angl Parkovij cvintar Majningena 19 30 sichnya 2019 u Wayback Machine nim Monetnij arhiv 20 angl LiteraturaH Schneider A Erck Bernhard Ehrich Freund Herzog von Sachsen Meiningen In D Ignasiak Herrscher und Mazene Thuringer Fursten und Hermenefred bis Georg II Rudolstadt 1994 H Schneider A Erck Bernhard Ehrich Freund Konturen zum Charakterbild In Heimatklange Beilage zum Meininger Tageblatt Nr 12 Meiningen 2000 Kurt von Priesdorff Soldatisches Fuhrertum Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg 1937 1942 Nr 1776 Band 6 stor 158 Posilannya angl Profil na Thepeerage com 19 sichnya 2018 u Wayback Machine angl Genealogiya Bernharda Saksen Mejningenskogo 24 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Biografiya Bernharda Saksen Mejningenskogo 30 serpnya 2021 u Wayback Machine nim