Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антон-Ульріх (нім. Anton Ulrich), ( 22 жовтня 1687 — 27 січня 1763) — герцог Саксен-Мейнінгену у 1706—1763 роках, від 1746 року правив одноосібно. Син першого герцога Саксен-Майнінґенського Бернгарда I та його другої дружини Єлизавети-Елеонори Брауншвайґ-Вольфенбюттельської.
| Антон-Ульріх | |
|---|---|
| нім. Anton Ulrich | |
 Портрет Антона-Ульріха роботи невідомого майстра, близько 1745 року, музей замку Елізабетхенбург | |
| 6-й герцог Саксен-Майнінґену | |
| Початок правління: | 27 квітня 1706 (разом з братами) 10 березня 1746 (одноосібно) |
| Кінець правління: | 27 січня 1763 |
| Попередник: | Фрідріх-Вільгельм |
| Наступник: | |
| Дата народження: | 22 жовтня 1687 |
| Місце народження: | Майнінген, Саксен-Майнінґен |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 27 січня 1763 (75 років) |
| Місце смерті: | Імперське Вільне місто Франкфурт |
| Дружина: | 1) Філіпіна-Єлизавета Цезар 2) |
| Діти: | Від першого шлюбу: Філіпіна-Антуанетта, Філіпіна-Єлизавета, Філіпіна-Луїза, Філіпіна-Вільгельміна, Бернгард-Ернст, Антонія-Августа, Софія-Вільгельміна, Карл-Людвіґ, Крістіна-Фредеріка, Фрідріх-Фердинанд Від другого шлюбу: Шарлотта, Луїза, Єлизавета, Карл, Фрідріх-Франц, Фрідріх-Вільгельм, Ґеорґ, |
| Династія: | Ернестинська лінія Веттінів |
| Батько: | Бернгард I |
| Мати: | Єлизавета-Елеонора Брауншвайґ-Вольфенбюттельська |
| Нагороди: |  |
Антон-Ульріх у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 22 жовтня 1687 року у Майнінгені. Був п'ятою дитиною та другим сином в родині правлячого герцога Саксен-Мейнінгену Бернгарда I та його другої дружини Єлизавети-Елеонори Брауншвайґ-Вольфенбюттельської. Своє ім'я отримав на честь діда з материнської лінії. Мав трьох старших сестер: Єлизавету-Ернестіну, Елеонору-Фредеріку та Вільгельміну-Луїзу. Старший брат помер немовлям до його народження. Також мав чотирьох єдинокровних братів від першого шлюбу батька.
Здобув добру освіту. Мав глибокі знання з латини, античної та загальної історії, конституційного права, історії літератури, розмовляв французькою та італійською, був знайомий з археологією та нумізматикою. Був відомий гострим розумом і залізною волею. Відвідував Англію та Нідерланди, коли дізнався про смерть батька. Продовжив подорож до Швейцарії й Італії. Повернувшись, правив разом із братами, оскільки Бернгард I вважав країну надто малою, аби розділювати. Втім, його найстарший брат Ернст-Людвіґ праг одноосібної влади і уклав договір з середнім братом дозволили йому керування державою. Антон-Ульріх на це не погодився і кілька років судився за своє право на володарювання.
Наприкінці 1707 року вступив на військову службу. У 1711 року у чині генерал-майора залишив армію, аби узяти в Нідерландах шлюб із донькою капітана Філіпіною Єлизаветою Цезар. Нареченому було 24 роки, нареченій — 25. Мешкала родина в Амстердамі, Антон-Ульріх рідко навідував батьківщину. У пари з'явилося десятеро дітей:
- Філіпіна-Антуанетта (1712—1785) — одружена не була, дітей не мала;
- Філіпіна-Єлизавета (1713—1781) — одружена не була, дітей не мала;
- Філіпіна-Луїза (1714—1771) — одружена не була, дітей не мала;
- Філіпіна-Вільгельміна (1715—1718) — прожила 3 роки;
- Бернгард-Ернст (1716—1778) — одружений не був, дітей не мав;
- Антонія-Августа (1717—1768) — одружена не була, дітей не мала;
- Софія-Вільгельміна (1719—1723) — прожила 4 роки;
- Карл-Людвіґ (1721—1727) — прожив 5 років;
- Крістіна-Фредеріка (1723—?) — померла в ранньому віці;
- Фрідріх-Фердинанд (12 березня—17 червня 1725) — прожив 3 місяці.
Весілля було таємним. За кілька років Антон Ульріх оголосив про нього публічно, що викликало численні нападки на нього. Вірних йому придворних звільняли. Навіть його матір перейшла на бік супротивників. Опорою герцога стала його старша сестра Єлизавета, настоятелька Гандерсгаймського монастиря, що підтримувала його грошима та заступництвом. Їй вдалось навіть обмежити владу Ернста Людвіга. У 1727 році Антону Ульріху в імперському придворному суді у Відні вдалося визнати законність свого шлюбу. Однак, у 1744 та 1747 році його діти були оголошені незаконнонародженими. Не вдалося герцогу також усунути недоброзичливість братів-співправителів та знайти мирний притулок у своєму князівстві. У серпні 1744 року Філіпіна Єлизавета пішла з життя.
Ернста Людвіга не стало у 1724 році, однак він усунув Антона Ульріха зі списку регентів над своїми синами. Герцог успішно судився за це право і, після смерті герцога Саксен-Готи-Альтенбургу у 1732 році, посів його місце у регентській раді. Зрештою, у березні 1743 року останній з його небожів помер бездітним, і Антон Ульріх разом із братом Філіпом Вільгельмом отримали владу у Саксен-Мейнінгені. Останній також помер бездітним у березні 1746 року, і Антон Ульріх став одноосібним володарем.
Наслідки правління його попередників, успадковані позови та нові конфлікти ускладнювали діяльність герцога. Так, у 1747—1748 роках Саксен-Майнінген вів війну із сусіднім Саксен-Гота-Альтенбургом, що розгорнулася через конфлікт двох фрейлін у Майнінгені. Суперечка була урегульована за посередництва Пруссії. Ще в одному конфлікті з Саксен-Готою Антон Ульріх безуспішно намагався домогтися опікунства над неповнолітнім Ернстом Августом II Саксен-Веймар-Ейзенахським. Разом з тим, він зумів навести лад у країні, заснував низку установ та в міру сил захищав її під час Семирічної війни. Свою резиденцію та двір продовжував тримати у Франкфурті. У Майнінгені поклав початок колекції предметів мистецтва, хоча загалом рідко був присутнім у столиці.
Аби забезпечити продовження династії герцог узяв шлюб із молодою гессенською принцесою. Як в інтелектуальному розвитку, так і в физичній силі він значно перевершував своїх братів, і до самої старості залишався у добрій формі. У віці 63 років він побрався із 20-річною Шарлоттою Амалією Гессен-Філіпстальською. Весілля пройшло 26 вересня 1750 у Гомбурзі. До смерті герцога у подружжя народилося восьмеро дітей:
- Шарлотта (1751—1827) — дружина герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Ернста II, мала четверо синів;
- Луїза (1752—1805) — дружина ландграфа Гессен-Філіпсталь-Бархфельдського Адольфа, мала шестеро дітей;
- Єлизавета (1753—1754) — прожила 5 місяців;
- Карл (1754—1782) — герцог Саксен-Мейнінгена у 1763—1782 роках, був одруженим із принцесою Луїзою Штольберг-Ґедернською, дітей не мав;
- Фрідріх Франц (1756—1761) — прожив 5 років;
- Фрідріх Вільгельм (1757—1758) — прожив 5 місяців;
- Георг (1761—1803) — герцог Саксен-Мейнінгена у 1782—1803 роках, був одруженим із принцесою Луїзою Елеонорою Гогенлое-Лангенбурзькою, мав двох доньок та сина;
- (1762—1798) — дружина князя Каролат-Бойтанського Генріха Карла, мала семеро дітей.
У січні 1763 року Антон Ульріх помер у Франкфурті незадовго до закінчення Семирічної війни. Був похований у замковій курсі Майнінгену. Шарлотта Амалія стала успішною регенткою при їхньому синові. Здійснилося пророцтво Бернхарда I, яке він дав на смертному одрі: «Мій Ульріх стане опорою мого будинку».
Генеалогія
Йоганн III | Доротея Марія Ангальтська | Йоганн Філіп Саксен-Альтенбурзький | Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська | Август Молодший | Доротея Ангальт-Цербстська | Фрідріх Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзький | Елеонора Ангальт-Цербстська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ернст I | Єлизавета Софія Саксен-Альтенбурзька | Антон Ульріх | Єлизавета Юліана Гольштейн-Норбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Бернхард I | Єлизавета Елеонора Брауншвейг-Вольфенбюттельська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Антон Ульріх | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Мейнінгенський музей. Антон-Ульріх Саксен-Майнінґенський [1] [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- G. Brückner: Anton Ulrich (Herzog zu Sachsen-Meiningen). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 1, Duncker & Humblot, Leipzig 1875, стор. 493–496. [2] [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Шоенайх-Каролат та Шоенайх-Бойтем [3] [ 25 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Hannelore Schneider: Das Herzogtum Sachsen-Meiningen unter seinen ersten Herzögen. In: 300 Jahre Schloss Elisabethenburg. Südthüringer Forschungen, Heft 27, Meiningen 1994.
- Ludwig Hertel: Meiningische Geschichte von 1680 bis zur Gegenwart (= Schriften des Vereins für Sachsen-Meiningische Geschichte und Landeskunde. Heft 47, ZDB-ID 513329-4 = Neue Landeskunde des Herzogtums Sachsen-Meiningen. Heft 10). Gadow & Sohn, Hildburghausen 1904 [4] [ 3 січня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Friedrich Bulau: Geheime Geschichten und räthselhafte Menschen, Band 3, Leipzig, 1851, стор. 208 [5] [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Посилання
- Саксен-Мейнінген [ 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 27 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Антона-Ульріха Саксен-Мейнінгенського [ 9 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Гессенські біографії. Герцог Антон-Ульріх [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anton Ulrih nim Anton Ulrich 22 zhovtnya 1687 27 sichnya 1763 gercog Saksen Mejningenu u 1706 1763 rokah vid 1746 roku praviv odnoosibno Sin pershogo gercoga Saksen Majningenskogo Berngarda I ta jogo drugoyi druzhini Yelizaveti Eleonori Braunshvajg Volfenbyuttelskoyi Anton Ulrihnim Anton UlrichAnton UlrihPortret Antona Ulriha roboti nevidomogo majstra blizko 1745 roku muzej zamku Elizabethenburg6 j gercog Saksen MajningenuPochatok pravlinnya 27 kvitnya 1706 razom z bratami 10 bereznya 1746 odnoosibno Kinec pravlinnya 27 sichnya 1763Poperednik Fridrih VilgelmNastupnik Data narodzhennya 22 zhovtnya 1687 1687 10 22 Misce narodzhennya Majningen Saksen MajningenKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 27 sichnya 1763 1763 01 27 75 rokiv Misce smerti Imperske Vilne misto FrankfurtDruzhina 1 Filipina Yelizaveta Cezar 2 Diti Vid pershogo shlyubu Filipina Antuanetta Filipina Yelizaveta Filipina Luyiza Filipina Vilgelmina Berngard Ernst Antoniya Avgusta Sofiya Vilgelmina Karl Lyudvig Kristina Frederika Fridrih Ferdinand Vid drugogo shlyubu Sharlotta Luyiza Yelizaveta Karl Fridrih Franc Fridrih Vilgelm Georg Dinastiya Ernestinska liniya VettinivBatko Berngard IMati Yelizaveta Eleonora Braunshvajg VolfenbyuttelskaNagorodi Anton Ulrih u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 22 zhovtnya 1687 roku u Majningeni Buv p yatoyu ditinoyu ta drugim sinom v rodini pravlyachogo gercoga Saksen Mejningenu Berngarda I ta jogo drugoyi druzhini Yelizaveti Eleonori Braunshvajg Volfenbyuttelskoyi Svoye im ya otrimav na chest dida z materinskoyi liniyi Mav troh starshih sester Yelizavetu Ernestinu Eleonoru Frederiku ta Vilgelminu Luyizu Starshij brat pomer nemovlyam do jogo narodzhennya Takozh mav chotiroh yedinokrovnih brativ vid pershogo shlyubu batka Zdobuv dobru osvitu Mav gliboki znannya z latini antichnoyi ta zagalnoyi istoriyi konstitucijnogo prava istoriyi literaturi rozmovlyav francuzkoyu ta italijskoyu buv znajomij z arheologiyeyu ta numizmatikoyu Buv vidomij gostrim rozumom i zaliznoyu voleyu Vidviduvav Angliyu ta Niderlandi koli diznavsya pro smert batka Prodovzhiv podorozh do Shvejcariyi j Italiyi Povernuvshis praviv razom iz bratami oskilki Berngard I vvazhav krayinu nadto maloyu abi rozdilyuvati Vtim jogo najstarshij brat Ernst Lyudvig prag odnoosibnoyi vladi i uklav dogovir z serednim bratom dozvolili jomu keruvannya derzhavoyu Anton Ulrih na ce ne pogodivsya i kilka rokiv sudivsya za svoye pravo na volodaryuvannya Portret Filipini Yelizaveti blizko 1725 roku Naprikinci 1707 roku vstupiv na vijskovu sluzhbu U 1711 roku u chini general majora zalishiv armiyu abi uzyati v Niderlandah shlyub iz donkoyu kapitana Filipinoyu Yelizavetoyu Cezar Narechenomu bulo 24 roki narechenij 25 Meshkala rodina v Amsterdami Anton Ulrih ridko naviduvav batkivshinu U pari z yavilosya desyatero ditej Filipina Antuanetta 1712 1785 odruzhena ne bula ditej ne mala Filipina Yelizaveta 1713 1781 odruzhena ne bula ditej ne mala Filipina Luyiza 1714 1771 odruzhena ne bula ditej ne mala Filipina Vilgelmina 1715 1718 prozhila 3 roki Berngard Ernst 1716 1778 odruzhenij ne buv ditej ne mav Antoniya Avgusta 1717 1768 odruzhena ne bula ditej ne mala Sofiya Vilgelmina 1719 1723 prozhila 4 roki Karl Lyudvig 1721 1727 prozhiv 5 rokiv Kristina Frederika 1723 pomerla v rannomu vici Fridrih Ferdinand 12 bereznya 17 chervnya 1725 prozhiv 3 misyaci Vesillya bulo tayemnim Za kilka rokiv Anton Ulrih ogolosiv pro nogo publichno sho viklikalo chislenni napadki na nogo Virnih jomu pridvornih zvilnyali Navit jogo matir perejshla na bik suprotivnikiv Oporoyu gercoga stala jogo starsha sestra Yelizaveta nastoyatelka Gandersgajmskogo monastirya sho pidtrimuvala jogo groshima ta zastupnictvom Yij vdalos navit obmezhiti vladu Ernsta Lyudviga U 1727 roci Antonu Ulrihu v imperskomu pridvornomu sudi u Vidni vdalosya viznati zakonnist svogo shlyubu Odnak u 1744 ta 1747 roci jogo diti buli ogolosheni nezakonnonarodzhenimi Ne vdalosya gercogu takozh usunuti nedobrozichlivist brativ spivpraviteliv ta znajti mirnij pritulok u svoyemu knyazivstvi U serpni 1744 roku Filipina Yelizaveta pishla z zhittya Ernsta Lyudviga ne stalo u 1724 roci odnak vin usunuv Antona Ulriha zi spisku regentiv nad svoyimi sinami Gercog uspishno sudivsya za ce pravo i pislya smerti gercoga Saksen Goti Altenburgu u 1732 roci posiv jogo misce u regentskij radi Zreshtoyu u berezni 1743 roku ostannij z jogo nebozhiv pomer bezditnim i Anton Ulrih razom iz bratom Filipom Vilgelmom otrimali vladu u Saksen Mejningeni Ostannij takozh pomer bezditnim u berezni 1746 roku i Anton Ulrih stav odnoosibnim volodarem Sharlotta Amaliya gravyura Naslidki pravlinnya jogo poperednikiv uspadkovani pozovi ta novi konflikti uskladnyuvali diyalnist gercoga Tak u 1747 1748 rokah Saksen Majningen viv vijnu iz susidnim Saksen Gota Altenburgom sho rozgornulasya cherez konflikt dvoh frejlin u Majningeni Superechka bula uregulovana za poserednictva Prussiyi She v odnomu konflikti z Saksen Gotoyu Anton Ulrih bezuspishno namagavsya domogtisya opikunstva nad nepovnolitnim Ernstom Avgustom II Saksen Vejmar Ejzenahskim Razom z tim vin zumiv navesti lad u krayini zasnuvav nizku ustanov ta v miru sil zahishav yiyi pid chas Semirichnoyi vijni Svoyu rezidenciyu ta dvir prodovzhuvav trimati u Frankfurti U Majningeni poklav pochatok kolekciyi predmetiv mistectva hocha zagalom ridko buv prisutnim u stolici Abi zabezpechiti prodovzhennya dinastiyi gercog uzyav shlyub iz molodoyu gessenskoyu princesoyu Yak v intelektualnomu rozvitku tak i v fizichnij sili vin znachno perevershuvav svoyih brativ i do samoyi starosti zalishavsya u dobrij formi U vici 63 rokiv vin pobravsya iz 20 richnoyu Sharlottoyu Amaliyeyu Gessen Filipstalskoyu Vesillya projshlo 26 veresnya 1750 u Gomburzi Do smerti gercoga u podruzhzhya narodilosya vosmero ditej Sharlotta 1751 1827 druzhina gercoga Saksen Gota Altenburgu Ernsta II mala chetvero siniv Luyiza 1752 1805 druzhina landgrafa Gessen Filipstal Barhfeldskogo Adolfa mala shestero ditej Yelizaveta 1753 1754 prozhila 5 misyaciv Karl 1754 1782 gercog Saksen Mejningena u 1763 1782 rokah buv odruzhenim iz princesoyu Luyizoyu Shtolberg Gedernskoyu ditej ne mav Fridrih Franc 1756 1761 prozhiv 5 rokiv Fridrih Vilgelm 1757 1758 prozhiv 5 misyaciv Georg 1761 1803 gercog Saksen Mejningena u 1782 1803 rokah buv odruzhenim iz princesoyu Luyizoyu Eleonoroyu Gogenloe Langenburzkoyu mav dvoh donok ta sina 1762 1798 druzhina knyazya Karolat Bojtanskogo Genriha Karla mala semero ditej U sichni 1763 roku Anton Ulrih pomer u Frankfurti nezadovgo do zakinchennya Semirichnoyi vijni Buv pohovanij u zamkovij kursi Majningenu Sharlotta Amaliya stala uspishnoyu regentkoyu pri yihnomu sinovi Zdijsnilosya proroctvo Bernharda I yake vin dav na smertnomu odri Mij Ulrih stane oporoyu mogo budinku GenealogiyaJogann III Doroteya Mariya Angaltska Jogann Filip Saksen Altenburzkij Yelizaveta Braunshvejg Volfenbyuttelska Avgust Molodshij Doroteya Angalt Cerbstska Fridrih Shlezvig Golshtejn Zonderburg Norburzkij Eleonora Angalt Cerbstska Ernst I Yelizaveta Sofiya Saksen Altenburzka Anton Ulrih Yelizaveta Yuliana Golshtejn Norburzka Bernhard I Yelizaveta Eleonora Braunshvejg Volfenbyuttelska Anton Ulrih PrimitkiMejningenskij muzej Anton Ulrih Saksen Majningenskij 1 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine nim G Bruckner Anton Ulrich Herzog zu Sachsen Meiningen In Allgemeine Deutsche Biographie Band 1 Duncker amp Humblot Leipzig 1875 stor 493 496 2 Arhivovano 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine nim Shoenajh Karolat ta Shoenajh Bojtem 3 25 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl LiteraturaHannelore Schneider Das Herzogtum Sachsen Meiningen unter seinen ersten Herzogen In 300 Jahre Schloss Elisabethenburg Sudthuringer Forschungen Heft 27 Meiningen 1994 Ludwig Hertel Meiningische Geschichte von 1680 bis zur Gegenwart Schriften des Vereins fur Sachsen Meiningische Geschichte und Landeskunde Heft 47 ZDB ID 513329 4 Neue Landeskunde des Herzogtums Sachsen Meiningen Heft 10 Gadow amp Sohn Hildburghausen 1904 4 3 sichnya 2022 u Wayback Machine nim Friedrich Bulau Geheime Geschichten und rathselhafte Menschen Band 3 Leipzig 1851 stor 208 5 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine nim PosilannyaSaksen Mejningen 30 grudnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Geni com 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine angl Profil na Genealogics org 17 travnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com 27 listopada 2018 u Wayback Machine angl Genealogiya Antona Ulriha Saksen Mejningenskogo 9 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Gessenski biografiyi Gercog Anton Ulrih 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine nim