Вікто́рія Саксен-Кобург-Готська (англ. Victoria, Princess Royal; 21 листопада 1840 — 5 серпня 1901) — британська принцеса, друга німецька імператриця (1888). Представниця німецької Саксен-Кобург-Готської династії, що правила Великою Британією. Старша донька британської королеви королеви Вікторії та Альберта Саксен-Кобург-Готського. Дружина німецького імператора Фрідріха III (з 1858). Матір останнього німецького імператора Вільгельма ІІ. Похована у потсдамській Церкві миру біля чоловіка. Королівська принцеса.
Вікторія англ. Victoria | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
7 червня 1840 — 2 січня 1861 | ||||||||||||||||
Попередник: | Августа Саксен-Веймар-Ейзенахська | |||||||||||||||
Наступник: | Августа Вікторія Ауґустенбурзька | |||||||||||||||
| ||||||||||||||||
7 червня 1840 — 2 січня 1861 | ||||||||||||||||
Попередник: | Августа Саксен-Веймар-Ейзенахська | |||||||||||||||
Наступник: | Августа Вікторія Ауґустенбурзька | |||||||||||||||
Ім'я при народженні: | англ. Victoria Adelaide Mary Louisa | |||||||||||||||
Народження: | 21 листопада 1840 Букінгемський палац, Лондон | |||||||||||||||
Смерть: | 5 серпня 1901 (60 років) Кронберг, Німецька імперія | |||||||||||||||
Причина смерті: | рак молочної залози | |||||||||||||||
Поховання: | Церква Миру | |||||||||||||||
Країна: | Королівство Пруссія, Німецька імперія і Сполучене Королівство | |||||||||||||||
Рід: | Саксен-Кобург-Готська | |||||||||||||||
Батько: | Альберт Саксен-Кобург-Готський | |||||||||||||||
Мати: | Вікторія Великобританська | |||||||||||||||
Шлюб: | Фрідріх III[1] | |||||||||||||||
Діти: | Вільгельм II Гогенцоллерн[1], Шарлотта (принцеса Прусська), Генріх Прусський (1862-1929), d, Вікторія Прусська, d, Софія Пруська і Маргарита Прусська | |||||||||||||||
Автограф: | ||||||||||||||||
Нагороди: | ||||||||||||||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Вікторія з'явилась на світ 21 листопада 1840 року в Букінгемському палаці в Лондоні. Вона стала первістком в родині королеви Вікторії та Альберта Саксен-Кобург-Готського, народившись трохи більше, ніж за дев'ять місяців після весілля батьків. Хрестив новонароджену архієпископ Кентерберійський Вільям Хоулі. Хрещеними батьками стали Аделаїда Саксен-Мейнінґенська, король Бельгії Леопольд I, герцог Саксен-Кобург-Готи Ернст I, герцог Сассекський Август Фредерік, герцогиня Глостерська Мері та бабуся з материнського боку Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська. При народженні отримала титул королівської принцеси.
В родині дівчинку називали просто Вікі. Освіту здобувала під пильним наглядом батьків. Принцеса була не по роках розвиненою та розумною дівчинкою. До п'яти років вона вивчилася читати від своєї гувернантки леді Літтертон, а також розмовляти французькою у своєї французької покоївки. Надалі, французьку та німецьку мову Вікі вивчала із різними гувернанткам, латину ж, історію, літературу та природничі науки — із Сарою Енн Гілд'ярд. Мистецтву політики та філософії її навчав батько, принц Альберт.
В 11-річному віці принцеса познайомилася із своїм майбутнім чоловіком, пруським принцом Фрідріхом, якому тоді вже виповнювалося 20. Із батьками він був запрошений на відкриття Всесвітньої виставки у Лондоні. За три роки вони заручилися у Балморалському замку в Шотландії. 19 травня 1857 про заручини було оголошено офіційно.
25 січня 1858 року в Сент-Джеймському палаці Лондона відбулося весілля. Нареченій на той час було 17 років, нареченому — 26. Фрідріх доводився небожем бездітному правлячому королю Прусії Фрідріху Вільгельму IV, тож в майбутньому мав успадкувати трон. Шлюб був заздалегідь спланованим династичним союзом, проте Вікторія та Фрідріх були закохані одне в одного, тож подружнє життя виявилося вдалим і щасливим. У пари народилося восьмеро дітей.
У 1861 році, після смерті короля Пруссії, трон успадкував Вільгельм I Гогенцоллерн, батько Фрідріха. Вони з Вікторією отримали титули кронпринца та кронпринцеси. Проте, у політичній діяльності вони участі не брали, будучи практично ізольованими від справ. Їхні ліберальні та англофільські погляди стикались із авторитарним правлінням Отто фон Бісмарка.
Проживала родина у Палаці Кронпринца на Унтер-ден-Лінден в центрі Берліна. Як талановита художниця, Вікторія завжди покровительствувала мистецтвам та сприяла проведенню виставки 1872 року.
9 березня 1888 року її чоловік зійшов на престол під іменем Фрідріха III. Вікторія отримала титул німецької імператриці та королеви Прусії. Проте новий правитель був невиліковно хворий на рак горла і помер за 99 днів після початку правління, не встигнувши зробити чогось вагомого для країни.
Вікторію після того часто називали імператриця Фрідріх. Також німці часто кликали її Англійкою (Engländerin), через народження у Великій Британії та звичку розмовляти англійською вдома. Як і її матір, все подальше життя Вікторія носила жалобу за Фрідріхом. В пам'ять про чоловіка вона веліла звести замок Фрідріхшоф на пагорбах поблизу Кронбергу, де проводила більшу частину року. Інший час проводила у подорожах. Жила на отримувану пенсію. Її стосунки із старшим сином, що став імператором, покращились, оскільки Вікторія вже не була у центрі подій. В Берліні вдова- імператриця заснувала школи вищої освіти для дівчаток та курси медсестер. Весь час проживання в Німеччині підтримувала тісний зв'язок із британською родиною. Регулярно листувалася із матір'ю. В листах часто турбувалася про майбутнє Німеччини під владою старшого сина Вільгельма.
1899 року в імператриці діагностували рак. У серпні 1901 року вона померла у палаці Фрідріхшоф. Поховали її в королівському мавзолеї Фріденскірхе у Потсдамі, поруч із чоловіком та синами, що померли в дитинстві.
Сім'я
- Вільгельм (1859—1941) — наступний імператор Німецької імперії, був двічі одружений, мав семеро дітей від першого шлюбу;
- Шарлотта (1860—1919) — дружина герцога Саксен-Мейнінґенського Бернхарда III, мала єдину доньку, що не залишила нащадків;
- Генріх (1862—1929) — грос-адмірал, був одружений з Іреною Гессенською, мав трьох синів;
- Сиґізмунд (1864—1866) — помер у дитячому віці від менінгіту;
- Вікторія (1866—1929) — дружина принца цу Шаумбург-Ліппе Адольфа, згодом мадам Зубкова, дітей не мала;
- Вальдемар (1868—1879) — помер у віці 11 років від дифтерії;
- Софія (1870—1932) — дружина короля Греції Костянтина I, мала шестеро дітей;
- Маргарита (1872—1954) — дружина принца Гессенського Карла Фрідріха, який кілька місяців був номінальним королем Фінляндії, мали шестеро синів.
Нагороди
Британська імперія
- 1-го класу (10 лютого 1862)
- Орден Індійської корони (1 січня 1878)
- Орден Святого Джона, леді справедливості
Королівство Пруссія
- Орден Луїзи 1-го класу
- Хрест «За заслуги» для жінок та дівчат
- Орден Чорного орла з ланцюгом (9 березня 1888)
- Орден Червоного орла, великий хрест (9 березня 1888)
Інші країни
- (Португальське королівство; 31 серпня 1857)
- Орден Святої Катерини 1-го ступеня (Російська імперія; січень 1858)
- , великий хрест (; 10 квітня 1865)
- , великий хрест (Королівство Саксонія; 1871)
- (Королівство Вюртемберг; 1871)
- Хрест Заслуг за 1870/71 (Королівство Баварія)
- Орден Королеви Марії Луїзи (Іспанія; 25 січня 1878)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест
Генеалогія
Примітки
- Kindred Britain
- Замок Балморал був літньою резиденцією королівської родини.
- Через розташування його інша назва — замок Кронберг.
Література
- Karin Feuerstein-Praßer: Die deutschen Kaiserinnen. 1871—1918. Piper Verlag, München 2005. .
- Franz Herre: Kaiserin Friedrich — Victoria, eine Engländerin in Deutschland. Hohenheim Verlag, Stuttgart 2006.
- Patricia Kolander: Frederick III — Germany's Liberal Emperor. Greenwood Press, Westport 1995. .
- Pakula, Hannah (1995). An Uncommon Woman: The Empress Frederick, Daughter of Queen Victoria, Wife of the Crown Prince of Prussia, Mother of Kaiser Wilhelm. New York: Simon and Schuster. .
- Wilfried Rogasch (Hrsg.): Victoria & Albert, Vicky & The Kaiser: ein Kapitel deutsch-englischer Familiengeschichte [Cat. of the Exhibition in the Deutsches Historisches Museum Berlin] Hatje Verlag, Ostfildern-Ruit 1997. .
- Andrew Sinclair: Victoria — Kaiserin für 99 Tage. Gustav Lübbe Verlag, Bergisch Gladbach 1987, .
- John Van der Kiste: Dearest Vicky, Darling Fritz: Queen Victoria's eldest daughter and the German Emperor. Sutton Publishing, Stroud. 2001. .
- Carolly Erickson, La piccola regina, Milano, Mondadori, 2000.
Посилання
- Профіль на Geneall.net [ 6 листопада 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 5 лютого 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- (нім.)
- Генеалогія Вікторії Саксен-Кобург-Готської [ 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Вікторія — королева Прусії та німецька імператриця [ 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vikto riya Saksen Koburg Gotska angl Victoria Princess Royal 21 listopada 1840 18401121 5 serpnya 1901 britanska princesa druga nimecka imperatricya 1888 Predstavnicya nimeckoyi Saksen Koburg Gotskoyi dinastiyi sho pravila Velikoyu Britaniyeyu Starsha donka britanskoyi korolevi korolevi Viktoriyi ta Alberta Saksen Koburg Gotskogo Druzhina nimeckogo imperatora Fridriha III z 1858 Matir ostannogo nimeckogo imperatora Vilgelma II Pohovana u potsdamskij Cerkvi miru bilya cholovika Korolivska princesa Viktoriya angl VictoriaViktoriya Nimecka imperatricya 7 chervnya 1840 2 sichnya 1861 Poperednik Avgusta Saksen Vejmar Ejzenahska Nastupnik Avgusta Viktoriya Augustenburzka Koroleva Prussiyi 7 chervnya 1840 2 sichnya 1861 Poperednik Avgusta Saksen Vejmar Ejzenahska Nastupnik Avgusta Viktoriya Augustenburzka Im ya pri narodzhenni angl Victoria Adelaide Mary LouisaNarodzhennya 21 listopada 1840 1840 11 21 Bukingemskij palac LondonSmert 5 serpnya 1901 1901 08 05 60 rokiv Kronberg Nimecka imperiyaPrichina smerti rak molochnoyi zaloziPohovannya Cerkva MiruKrayina Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya i Spoluchene KorolivstvoRid Saksen Koburg GotskaBatko Albert Saksen Koburg GotskijMati Viktoriya VelikobritanskaShlyub Fridrih III 1 Diti Vilgelm II Gogencollern 1 Sharlotta princesa Prusska Genrih Prusskij 1862 1929 d Viktoriya Prusska d Sofiya Pruska i Margarita Prusska Avtograf Nagorodi Orden Indijskoyi koroni Chervonij Korolivskij Hrest Licar Dama Spravedlivosti Ordena Svyatogo Ioanna Velika Britaniya Dama ordena Luyizi Hrest Za zaslugi dlya zhinok ta divchat Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Svyatoyi Katerini 1 stupenya Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaKorolivska princesa Viktoriya Kartina Franca Ksavera Vintergaltera 1842 Viktoriya z yavilas na svit 21 listopada 1840 roku v Bukingemskomu palaci v Londoni Vona stala pervistkom v rodini korolevi Viktoriyi ta Alberta Saksen Koburg Gotskogo narodivshis trohi bilshe nizh za dev yat misyaciv pislya vesillya batkiv Hrestiv novonarodzhenu arhiyepiskop Kenterberijskij Vilyam Houli Hreshenimi batkami stali Adelayida Saksen Mejningenska korol Belgiyi Leopold I gercog Saksen Koburg Goti Ernst I gercog Sassekskij Avgust Frederik gercoginya Glosterska Meri ta babusya z materinskogo boku Viktoriya Saksen Koburg Zaalfeldska Pri narodzhenni otrimala titul korolivskoyi princesi Koroleva Viktoriya zi starshoyu dochkoyu Fotografiya 1844 roku V rodini divchinku nazivali prosto Viki Osvitu zdobuvala pid pilnim naglyadom batkiv Princesa bula ne po rokah rozvinenoyu ta rozumnoyu divchinkoyu Do p yati rokiv vona vivchilasya chitati vid svoyeyi guvernantki ledi Litterton a takozh rozmovlyati francuzkoyu u svoyeyi francuzkoyi pokoyivki Nadali francuzku ta nimecku movu Viki vivchala iz riznimi guvernantkam latinu zh istoriyu literaturu ta prirodnichi nauki iz Saroyu Enn Gild yard Mistectvu politiki ta filosofiyi yiyi navchav batko princ Albert Viktoriya Foto blizko 1855 roku V 11 richnomu vici princesa poznajomilasya iz svoyim majbutnim cholovikom pruskim princom Fridrihom yakomu todi vzhe vipovnyuvalosya 20 Iz batkami vin buv zaproshenij na vidkrittya Vsesvitnoyi vistavki u Londoni Za tri roki voni zaruchilisya u Balmoralskomu zamku v Shotlandiyi 19 travnya 1857 pro zaruchini bulo ogolosheno oficijno Zliva napravo koroleva Viktoriya princ Albert ta princesa Viktoriya pid chas vesillya ostannoyi Fotografiya 1858 25 sichnya 1858 roku v Sent Dzhejmskomu palaci Londona vidbulosya vesillya Narechenij na toj chas bulo 17 rokiv narechenomu 26 Fridrih dovodivsya nebozhem bezditnomu pravlyachomu korolyu Prusiyi Fridrihu Vilgelmu IV tozh v majbutnomu mav uspadkuvati tron Shlyub buv zazdalegid splanovanim dinastichnim soyuzom prote Viktoriya ta Fridrih buli zakohani odne v odnogo tozh podruzhnye zhittya viyavilosya vdalim i shaslivim U pari narodilosya vosmero ditej U 1861 roci pislya smerti korolya Prussiyi tron uspadkuvav Vilgelm I Gogencollern batko Fridriha Voni z Viktoriyeyu otrimali tituli kronprinca ta kronprincesi Prote u politichnij diyalnosti voni uchasti ne brali buduchi praktichno izolovanimi vid sprav Yihni liberalni ta anglofilski poglyadi stikalis iz avtoritarnim pravlinnyam Otto fon Bismarka Viktoriya iz cholovikom i starshimi ditmi na portreti penzlya F K Vintergaltera 1862 Prozhivala rodina u Palaci Kronprinca na Unter den Linden v centri Berlina Yak talanovita hudozhnicya Viktoriya zavzhdi pokrovitelstvuvala mistectvam ta spriyala provedennyu vistavki 1872 roku 9 bereznya 1888 roku yiyi cholovik zijshov na prestol pid imenem Fridriha III Viktoriya otrimala titul nimeckoyi imperatrici ta korolevi Prusiyi Prote novij pravitel buv nevilikovno hvorij na rak gorla i pomer za 99 dniv pislya pochatku pravlinnya ne vstignuvshi zrobiti chogos vagomogo dlya krayini Imperatricya Viktoriya Fotografiya blizko 1895 1896 rokiv Viktoriyu pislya togo chasto nazivali imperatricya Fridrih Takozh nimci chasto klikali yiyi Anglijkoyu Englanderin cherez narodzhennya u Velikij Britaniyi ta zvichku rozmovlyati anglijskoyu vdoma Yak i yiyi matir vse podalshe zhittya Viktoriya nosila zhalobu za Fridrihom V pam yat pro cholovika vona velila zvesti zamok Fridrihshof na pagorbah poblizu Kronbergu de provodila bilshu chastinu roku Inshij chas provodila u podorozhah Zhila na otrimuvanu pensiyu Yiyi stosunki iz starshim sinom sho stav imperatorom pokrashilis oskilki Viktoriya vzhe ne bula u centri podij V Berlini vdova imperatricya zasnuvala shkoli vishoyi osviti dlya divchatok ta kursi medsester Ves chas prozhivannya v Nimechchini pidtrimuvala tisnij zv yazok iz britanskoyu rodinoyu Regulyarno listuvalasya iz matir yu V listah chasto turbuvalasya pro majbutnye Nimechchini pid vladoyu starshogo sina Vilgelma 1899 roku v imperatrici diagnostuvali rak U serpni 1901 roku vona pomerla u palaci Fridrihshof Pohovali yiyi v korolivskomu mavzoleyi Fridenskirhe u Potsdami poruch iz cholovikom ta sinami sho pomerli v ditinstvi Sim yaVilgelm 1859 1941 nastupnij imperator Nimeckoyi imperiyi buv dvichi odruzhenij mav semero ditej vid pershogo shlyubu Sharlotta 1860 1919 druzhina gercoga Saksen Mejningenskogo Bernharda III mala yedinu donku sho ne zalishila nashadkiv Genrih 1862 1929 gros admiral buv odruzhenij z Irenoyu Gessenskoyu mav troh siniv Sigizmund 1864 1866 pomer u dityachomu vici vid meningitu Viktoriya 1866 1929 druzhina princa cu Shaumburg Lippe Adolfa zgodom madam Zubkova ditej ne mala Valdemar 1868 1879 pomer u vici 11 rokiv vid difteriyi Sofiya 1870 1932 druzhina korolya Greciyi Kostyantina I mala shestero ditej Margarita 1872 1954 druzhina princa Gessenskogo Karla Fridriha yakij kilka misyaciv buv nominalnim korolem Finlyandiyi mali shestero siniv NagorodiBritanska imperiya 1 go klasu 10 lyutogo 1862 Orden Indijskoyi koroni 1 sichnya 1878 Orden Svyatogo Dzhona ledi spravedlivosti Korolivstvo Prussiya Orden Luyizi 1 go klasu Hrest Za zaslugi dlya zhinok ta divchat Orden Chornogo orla z lancyugom 9 bereznya 1888 Orden Chervonogo orla velikij hrest 9 bereznya 1888 Inshi krayini Portugalske korolivstvo 31 serpnya 1857 Orden Svyatoyi Katerini 1 go stupenya Rosijska imperiya sichen 1858 velikij hrest 10 kvitnya 1865 velikij hrest Korolivstvo Saksoniya 1871 Korolivstvo Vyurtemberg 1871 Hrest Zaslug za 1870 71 Korolivstvo Bavariya Orden Korolevi Mariyi Luyizi Ispaniya 25 sichnya 1878 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrestGenealogiyaFranc Saksen Koburg Zaalfeldskij Avgusta Rojss cu Ebersdorf Avgust Saksen Gota Altenburzkij Luyiza Sharlotta Meklenburg Shverinska Georg III Sofiya Sharlotta Meklenburg Strelicka Franc Saksen Koburg Zaalfeldskij Avgusta Rojss cu Ebersdorf Ernst I Luyiza Saksen Gota Altenburzka Eduard Avgust Viktoriya Saksen Koburg Zaalfeldska Albert Saksen Koburg Gotskij Koroleva Viktoriya Viktoriya PrimitkiKindred Britain d Track Q75653886 Zamok Balmoral buv litnoyu rezidenciyeyu korolivskoyi rodini Cherez roztashuvannya jogo insha nazva zamok Kronberg LiteraturaKarin Feuerstein Prasser Die deutschen Kaiserinnen 1871 1918 Piper Verlag Munchen 2005 ISBN 3 492 23641 3 Franz Herre Kaiserin Friedrich Victoria eine Englanderin in Deutschland Hohenheim Verlag Stuttgart 2006 ISBN 3 89850 142 6 Patricia Kolander Frederick III Germany s Liberal Emperor Greenwood Press Westport 1995 ISBN 0 313 29483 6 Pakula Hannah 1995 An Uncommon Woman The Empress Frederick Daughter of Queen Victoria Wife of the Crown Prince of Prussia Mother of Kaiser Wilhelm New York Simon and Schuster ISBN 0 684 84216 5 Wilfried Rogasch Hrsg Victoria amp Albert Vicky amp The Kaiser ein Kapitel deutsch englischer Familiengeschichte Cat of the Exhibition in the Deutsches Historisches Museum Berlin Hatje Verlag Ostfildern Ruit 1997 ISBN 3 86102 091 2 Andrew Sinclair Victoria Kaiserin fur 99 Tage Gustav Lubbe Verlag Bergisch Gladbach 1987 ISBN 3 404 61086 5 John Van der Kiste Dearest Vicky Darling Fritz Queen Victoria s eldest daughter and the German Emperor Sutton Publishing Stroud 2001 ISBN 0 750 93052 7 Carolly Erickson La piccola regina Milano Mondadori 2000 ISBN 88 04 48655 4PosilannyaProfil na Geneall net 6 listopada 2012 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com 5 lyutogo 2013 u Wayback Machine angl nim Genealogiya Viktoriyi Saksen Koburg Gotskoyi 19 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl Viktoriya koroleva Prusiyi ta nimecka imperatricya 2 serpnya 2017 u Wayback Machine nim