Бельгійська література — література, що творилась і твориться письменниками Бельгії. Як Бельгія — багатомовна країна, то й її література багатомовна. Бельгійська література французькою мовою зазвичай лічувано до французької літератури. Щодо бельгійської літератури серед літературознавців заведено говорити про:
- франкомовну літературу Бельгії,
- нідерландськомовну літературу Бельгії або фламандську літературу,
- валлонську літературу, що розвинулася на основі валлонської мови.
Франкомовна література Бельгії
Бельгійська література французькою мовою вважається невіддільною складовою французької літератури. Франкомовні письменники, що проживали на бельгійських теренах до створення Королівства Бельгії (1831), вважали себе приналежними до французької літератури, починаючи від автора середньовічних хронік Жана Фруассара й до авторів XVII—XVIII століть, таких, наприклад, як Шарль-Жозеф Фюрст (1735—1814).
Після утворення Бельгійського королівства мав пройти деякий час, доки після періоду нідерландського панування могло розвинутися бельгійське письменство французькою мовою. Зв'язки з Францією були дуже щільні. Часто бельгійські письменники переселялися до Парижа, ставали там популярними й сприймалися широкою публікою як французькі автори. Бельгійські поети XIX століття часто перебували під впливом французького поета Леконта де Ліля. Численні ідилії і буколіки, не висловлюючи практичного духу часу, оспівують красу пастушого життя. Поет цього жанру — Говен-Жозеф-Огюстен барон Стассар (нар. в 1780), поезія якого дуже характерна для цієї епохи. Крім ідилій і поем псевдокласичного типу процвітає офіційна поезія, темами якої служать перемога при Ватерлоо, грецька революція, голландське панування (поеми Лебруссара і Лемеєра).
Наступний етап знаменується появою романтичної лірики. Особливо яскравий письменник цього періоду — Шарль Потвен (Charles Potvin, 1818—1902). Його романи «В сім'ї» і «Батьківщина» («En famille» і «Patrie») — наслідування Віктору Гюго. Він не обмежився тільки поезією, але виступав як історик літератури і публіцист, прагнучи поєднати академічний класицизм із романтизмом. Інший визначний романтик — Андре-Марі ван Гасселт (v. Hasselt). Володіючи великими знаннями з германської та романської філології, він прагнув оформити французькою мовою мотиви німецького епосу. Характерними його збірками були «Балади» і «Параболи». Поема «Чотири втілення Христа» (Les Quatre Incarnations du Christ) символічно зображає шлях людства, яке прагне до спокутування первородного гріха.
Великий внесок у розвиток франкомовної бельгійської літератури зробив Шарль де Костер. У своїй творчості він поєднав традицію французького реалізму з німецьким класицизмом та англійським романтизмом, створивши мальовничу панораму життя Фландрії. Шарль де Костер — насамперед відомий як автор перекладеної на всі європейські мови «Легенди про Уленшпігеля» (Légende d'Ulenspiegel), якій він присвятив десять років, доскіпливо вивчаючи середньовіччя. Темою для «Легенди» став фламандський переказ про подвиги народного блазня, відомий під назвою «Хоробре життя Тіля Уленшпігеля» (Het Aerding Leben Van Thyl Uylenspiegel). Це переказ про справжнього історичного персонажа, який жив в першу половину XIV століття. Шарль де Костер переніс його на два століття пізніше і перетворив у фламандського селянина, героя народних воєн проти королівського деспотизму. «Легенда» написана французькою мовою, стилізованою численними архаїзмами. Досі «Легенда» зберегла своє художнє значення.
З 1850 року почали з'являтися сентиментальні романи. Так Еміль Грейсон (Greyson) описував занепад дворянських родин під впливом нового промислового життя («Oncle Célestin» і «Faas Schonck»), Ежен Жан (E. Gens) захоплювався красою закинутих арденських замків («Chateau d'Heverle»), Еміль Леклерк (E. Leclercq) оповідав про життя, що вічно відроджується («Soeur Virginie»). Плідний і талановитий письменник ван Бемель майстерно стилізував під відверту автобіографію ченця «Абатства де Вільє» свого «Dom Placide». Октав Пірме (Oc. Pirmez, 1832—1883) — письменник іншого жанру. Це — мислитель, скептик, який перебував під впливом творів Монтеня і Паскаля, якого особливо цінував. У своїх «дослідах» («Jours de Solitude», 1869, «Heures de philosophie», 1873) він висміював подвійну мораль і віддавав пріоритет почуттю.
Великий підйом літературного життя в Бельгії відбувся у 1874—1884 роках. Саме тоді було засновано численні літературні часописи та товариства. У 1875 році було засновано часопис «Художник», потім «La Revue de Belgique» і «La revue générale». Особливе місце в історії літератури займає часопис «Молода Бельгія», очолюваний Максом Валлером (1860—1889). «Молода Бельгія» виникла навколо журналу «Молодий огляд» (Revue jeune). На чолі цього органу стояв поет Моріс Варломон, його псевдонім — . Він широко розкрив двері молодим письменникам, яких об'єднувала мета: «служити чистому мистецтву поза будь-якою політики при повній свободі творчості». Співробітниками часопису були відомі письменники: Альбер Жиро, поет, близький до школи парнасців; прозаїк Ж. Екгуд; поет-символіст Ж. Роденбах, натуралістичний лірик і драматург Жилкен, автор романів Лемонньє та поет і драматург Еміль Верхарн. Головне значення Валлера полягає в його організаторській діяльності, спрямованій на створення і розвиток літературного життя Бельгії, до якого він залучив усі талановиті сили, незважаючи на фламандське чи валлонських походження. Левенський і Брюссельський університети випустили якраз нове покоління молоді, що відчувало огиду до комерціалізації всіх сфер життя, до аморальності політиків. Навколо Валлера утворився своєрідний гурток нових поетів, які після його смерті продовжували керувати «Молодою Бельгією» (Альбер Жиро, Анрі Мобель, Іван Жількен, Валер Жиль). Крім організаційної та художньо-критичної діяльності, Макс Валлер виступав як поет (зі збіркою «La flûte à Siebel»), як белетрист («L'Amour fantasque», «La vie bête», «Lysiambet et Lystas») і драматург (драми «Poison» і «Jeanne Bijou»). Нарешті в кінці 1884 року було засноване «Нове товариство» (La Société nouvelle), яке переймалося насамперед соціальними питаннями.
Видатною постаттю в літературі Бельгії 80-х років XIX століття є романіст . У своїх численних романах він виступає натуралістом, зображуючи побут і звичаї різних прошарків бельгійського суспільства. — інший видатний романіст кінця XIX століття. Він відомий насамперед своїми реалістичними романами.
У 1881 році Октавом Мосом був заснований часопис «Сучасне мистецтво», який програматично позиціювався як альтернатива до «Молодої Бельгії». У 1886 році А. Мокель заснував часопис письменників-символістів «Валлонія». У «Валлонії» друкувалися як французькі символісти, так і бельгійські автори, такі як Еміль Верхарн, Моріс Метерлінк, Шарль ван Леберг, Грегуар Ле Руа, М. Ельскамп.
Наступне покоління бельгійських прозаїків було представлене такими авторами, як Шарль Плізньє, Андре Байон, Ф. Еллан, М. Жевер, Франсіс Вальдер. З'явилися перші кримінальні романи Жоржа Сіменона, який невдовзі завоював велику популярність у Франції й відтоді сприймався як суто французький автор. Одним з основоположників фантастики був Жозеф Роні-старший.
У поезії початку XX століття заявили про себе поети, близькі до символізму та естетики «чистого мистецтва»: П'єр Нотомб, Марсель Тірі, Анрі Мішо, Жео Норж, Робер Вів'є, Моріс Карем, Еміль Вандеркамен, Тео Леже.
Найвидатнішими драматургами, окрім вже згаданого Нобелівського лауреата Моріса Метерлінка, були Фернан Кроммелінк та Мішель де Гельдерод.
Сучасна література Бельгії характеризується великою жанровою та тематичною різноманітністю. Серед найпопулярніших прозаїків можна назвати таких авторів, як Боске де Торо (роман «Сон Костянтина», 1973), Конрад Детре, П'єр Мертан, Марсель Моро, Юбер Ніссен, Жан-П'єр Отт (роман «Жульєна і річка», 1977), Гі Вас та Ф. Верганс (роман «Берлін у середу», 1979), Жан-Філіпп Туссен (роман «Ванна кімната», 1885, «Цикл Марії» з чотирьох романів, 2002-2013).
Сучасна лірика представлена такими авторами, як Жак Крікійон, Франсуаза Делькарт, Крістіан Юбен, Жан-П'єр Верхегген. Серед драматургів особливо вирізняються Жак де Декер, Рене Каліскі та Жан Луве. Есеїстика та літературна критика представлена такими іменами, як Жорж Пуле, Нікола Руве та Жак Сойше.
Особливо видатні імена бельгійських письменників настільки тісно пов'язані з французькою літературою і Францією, що про їхнє бельгійське походження згадують лише принагідно. Це насамперед вже згаданий Жорж Сіменон, а також близький до сюрреалізму поет Анрі Мішо, перша жінка-член Французької академії Марґеріт Юрсенар, Франсуаза Малле-Жоріс.
З письменників XXI століття варто згадати надзвичайно популярну письменницю Амелі Нотомб.
Фламандська література
Фламандська література є бельгійською гілкою нідерландської літератури. У 30-х роках XIX століття, в період державного оформлення Бельгії, в її фламандських провінціях почався рух за рівні права нідерландської та французької мов. Лідером цього руху був Ян Франц Віллем (Jan Franz Willems). З 1873 року уряд був змушений визнати рівноправність нідерландської мови. У 1886 році була заснована . Фламандські письменники пишуть нідерландською мовою, забарвленою діалектизмами місцевої говірки. Рух молодих письменників за права нідерландської мови відомий під назвою «Товариства сьогоднішнього і завтрашнього дня» (Van Nu en Straks). Серед письменників цього періоду варто згадати Стревелса (Streuvels), Вермейлена (Vermeylen. роман «Вічний жид»), Бейссе (Buysse), Карела ван де Вустейне (van de Voestyne), Терлінка (Teirlinck) і Туссена (Toussaint).
Гасло руху було проголошене Вермейленом: «станьмо фламандцями, щоб стати європейцями». Жодної прямої політичної програми це рух фламандських поетів не мав, він виступав лише проти академізму і прихильників виключно французької мови, що, звичайно, мало й політичне підґрунтя.
З поетів, які брали участь в цьому русі, особливо популярними були: ван Нейлен (van Nylen), Кеніс (Kenis), Баккелманс (Backelmans), Тіммерманс (Timmermans). Особливо відомим був романіст Віллем Елсхот (Willem Elschott). Віс Мунс (Wies Moens) намагався відтворити в своїх творах засади католицької етики та писав у містичних тонах про своєрідність фламандського мистецтва. Інший письменник, ван Остан (van Ostaen), прагнув утвердити самостійність фламандської літератури, спираючись на зразки фламандського живопису. Серед поетів вирізнялися такі автори, як Марнікс Гейсен (Marnix Gysen), ван де Воде (van de Voode), Р. Мінн (R. Minn) і Руланте (Roelante). Після Другої світової війни велику популярність здобув нідерландськомовний романіст Луї Поль Боон.
Серед найвідоміших фламандських письменників сьогодення можна назвати Гюго Клауса (Hugo Claus), Луї Поля Боона (Louis Paul Boon), Крістіана Геммерехтса (Kristien Hemmerechts), Тома Лануа, Анне Провост (Anne Provoost) та Герта ван Істендала (Geert van Istendael).
Валлонська література
Література валлонською мовою розвинулася завдяки таким народним поетам, як Шарль Нікола Сімонон (Charles Nicolas Simonon, 1774—1847), Анрі Жозеф Фьйоріз (Henri J. Fioriz, 1784—1862) та Вівьє де Стрел (Viviez de Streel, 1799—1863). Лірика валлонською мовою позначена французьким впливом. Після 1830 року розпочався рух за відродження валлонської літератури. Так у 1856 в Льєжі було засновано «Льєзьке товариство валлонської літератури», до якого долучився організований в 1872 році «Льєзький льох» (Le caveau Liégeois) і театральний клуб «Lis Wallons». Найревнішими діячами відродження валлонської літератури були Байо (Bailleux), валлонська драматург Дельшеф (Delchef) і Е. Ремушампі (Remouchampi), відомий як автор фарсів. До цієї групи належать також такі поети, як Дорі (Isidore Dori, 1833—1901), Анрі Сімон (H. Simon, 1856), Ж. Делета (Julien Delaite, 1868) і белетрист Енен (Henin, 1866). Останнім часом знову посилився рух за відродження валлонської мови і літератури. Особливо популярним сьогодні є валлонський театр. Тепер у Валлонії діє близько 200 театральних труп, що дають вистави валлонською мовою і які відвідують до 200 000 глядачів на рік..
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2011. Процитовано 26 грудня 2010.
Література
- Stecher , Histoire de la littérature néerlandaise en Belgique; Demarteau , Le Flamand, le Wallon, Liège, 1890.
- Koschwitz-Gaidoz , La société liégeoise, son histoire et sa littérature, Liège, 1890; Wilmotte , Le Wallon, histoire et littérature, Bruxelles, 1893.
- G.Charlier et Joseph Hanse, Histoire illustrée des lettres françaises de Belgique, La Renaissance du livre, Bruxelles, 1958.
- Maurice Piron L'Anthologie de la littérature wallonne, Mardaga, Liège 1979
- Frickx (Robert), Trousson (Raymond) et al. Lettres françaises de Belgique. Dictionnaire des œuvres, I, Le roman, II, La poésie, III, Le théâtre. L'essai et IV, 1981—1990 (Paris-Gembloux : , 1988, 1988, 1989 et 1994).
- J.-P. Bertrand, M. Biron, B. Denis, R. Grutman (dirs), Histoire de la littérature belge. 1830—2000, Paris, Fayard, 2003.
- Benoît Denis et Jean-Marie Klinkenberg, La littérature belge. Précis d'histoire sociale, Bruxelles, Labor, coll. Espace Nord, «Référence», 2005.
- Bibliographie des écrivains français de Belgique, 5 vol. (jusque O), Bruxelles, Palais des Académies, 1958—1988.
- Christian Berg et Pierre Halen (dir.), Littératures belges de langue française. Histoire et perspectives (1830—2000), Bruxelles, Le Cri, " Histoire ", 2000
- Éric Lysøe, Voyage à Visbecq. Roman fantastique belge de 1794, Paris, Anacharsis, 2007
- Französische Literatur in Belgien // Der Literatur-Brockhaus, Bibliographischer Institut, Mannheim, 1995, Bd. 3, S. 224—225.
Посилання
- Archives et Musée de la Littérature - Архів і музей літератури (Бельгія) [ 16 грудня 2000 у Wayback Machine.]
- Сайт, присвячений сучасним бельгійським письменникам, що пишуть французькою [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Франкомовна бельгійська література[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Belgijska literatura literatura sho tvorilas i tvoritsya pismennikami Belgiyi Yak Belgiya bagatomovna krayina to j yiyi literatura bagatomovna Belgijska literatura francuzkoyu movoyu zazvichaj lichuvano do francuzkoyi literaturi Shodo belgijskoyi literaturi sered literaturoznavciv zavedeno govoriti pro frankomovnu literaturu Belgiyi niderlandskomovnu literaturu Belgiyi abo flamandsku literaturu vallonsku literaturu sho rozvinulasya na osnovi vallonskoyi movi Frankomovna literatura BelgiyiPlosha imeni Zhana Fruassara v Shime Belgiya Belgijska literatura francuzkoyu movoyu vvazhayetsya neviddilnoyu skladovoyu francuzkoyi literaturi Frankomovni pismenniki sho prozhivali na belgijskih terenah do stvorennya Korolivstva Belgiyi 1831 vvazhali sebe prinalezhnimi do francuzkoyi literaturi pochinayuchi vid avtora serednovichnih hronik Zhana Fruassara j do avtoriv XVII XVIII stolit takih napriklad yak Sharl Zhozef Fyurst 1735 1814 Pislya utvorennya Belgijskogo korolivstva mav projti deyakij chas doki pislya periodu niderlandskogo panuvannya moglo rozvinutisya belgijske pismenstvo francuzkoyu movoyu Zv yazki z Franciyeyu buli duzhe shilni Chasto belgijski pismenniki pereselyalisya do Parizha stavali tam populyarnimi j sprijmalisya shirokoyu publikoyu yak francuzki avtori Belgijski poeti XIX stolittya chasto perebuvali pid vplivom francuzkogo poeta Lekonta de Lilya Chislenni idiliyi i bukoliki ne vislovlyuyuchi praktichnogo duhu chasu ospivuyut krasu pastushogo zhittya Poet cogo zhanru Goven Zhozef Ogyusten baron Stassar nar v 1780 poeziya yakogo duzhe harakterna dlya ciyeyi epohi Krim idilij i poem psevdoklasichnogo tipu procvitaye oficijna poeziya temami yakoyi sluzhat peremoga pri Vaterloo grecka revolyuciya gollandske panuvannya poemi Lebrussara i Lemeyera Nastupnij etap znamenuyetsya poyavoyu romantichnoyi liriki Osoblivo yaskravij pismennik cogo periodu Sharl Potven Charles Potvin 1818 1902 Jogo romani V sim yi i Batkivshina En famille i Patrie nasliduvannya Viktoru Gyugo Vin ne obmezhivsya tilki poeziyeyu ale vistupav yak istorik literaturi i publicist pragnuchi poyednati akademichnij klasicizm iz romantizmom Inshij viznachnij romantik Andre Mari van Gasselt v Hasselt Volodiyuchi velikimi znannyami z germanskoyi ta romanskoyi filologiyi vin pragnuv oformiti francuzkoyu movoyu motivi nimeckogo eposu Harakternimi jogo zbirkami buli Baladi i Paraboli Poema Chotiri vtilennya Hrista Les Quatre Incarnations du Christ simvolichno zobrazhaye shlyah lyudstva yake pragne do spokutuvannya pervorodnogo griha Velikij vnesok u rozvitok frankomovnoyi belgijskoyi literaturi zrobiv Sharl de Koster U svoyij tvorchosti vin poyednav tradiciyu francuzkogo realizmu z nimeckim klasicizmom ta anglijskim romantizmom stvorivshi malovnichu panoramu zhittya Flandriyi Sharl de Koster nasampered vidomij yak avtor perekladenoyi na vsi yevropejski movi Legendi pro Ulenshpigelya Legende d Ulenspiegel yakij vin prisvyativ desyat rokiv doskiplivo vivchayuchi serednovichchya Temoyu dlya Legendi stav flamandskij perekaz pro podvigi narodnogo blaznya vidomij pid nazvoyu Horobre zhittya Tilya Ulenshpigelya Het Aerding Leben Van Thyl Uylenspiegel Ce perekaz pro spravzhnogo istorichnogo personazha yakij zhiv v pershu polovinu XIV stolittya Sharl de Koster perenis jogo na dva stolittya piznishe i peretvoriv u flamandskogo selyanina geroya narodnih voyen proti korolivskogo despotizmu Legenda napisana francuzkoyu movoyu stilizovanoyu chislennimi arhayizmami Dosi Legenda zberegla svoye hudozhnye znachennya Z 1850 roku pochali z yavlyatisya sentimentalni romani Tak Emil Grejson Greyson opisuvav zanepad dvoryanskih rodin pid vplivom novogo promislovogo zhittya Oncle Celestin i Faas Schonck Ezhen Zhan E Gens zahoplyuvavsya krasoyu zakinutih ardenskih zamkiv Chateau d Heverle Emil Leklerk E Leclercq opovidav pro zhittya sho vichno vidrodzhuyetsya Soeur Virginie Plidnij i talanovitij pismennik van Bemel majsterno stilizuvav pid vidvertu avtobiografiyu chencya Abatstva de Vilye svogo Dom Placide Oktav Pirme Oc Pirmez 1832 1883 pismennik inshogo zhanru Ce mislitel skeptik yakij perebuvav pid vplivom tvoriv Montenya i Paskalya yakogo osoblivo cinuvav U svoyih doslidah Jours de Solitude 1869 Heures de philosophie 1873 vin vismiyuvav podvijnu moral i viddavav prioritet pochuttyu Chitannya virshiv Emilya Verharna 1901 rik Velikij pidjom literaturnogo zhittya v Belgiyi vidbuvsya u 1874 1884 rokah Same todi bulo zasnovano chislenni literaturni chasopisi ta tovaristva U 1875 roci bulo zasnovano chasopis Hudozhnik potim La Revue de Belgique i La revue generale Osoblive misce v istoriyi literaturi zajmaye chasopis Moloda Belgiya ocholyuvanij Maksom Vallerom 1860 1889 Moloda Belgiya vinikla navkolo zhurnalu Molodij oglyad Revue jeune Na choli cogo organu stoyav poet Moris Varlomon jogo psevdonim Vin shiroko rozkriv dveri molodim pismennikam yakih ob yednuvala meta sluzhiti chistomu mistectvu poza bud yakoyu politiki pri povnij svobodi tvorchosti Spivrobitnikami chasopisu buli vidomi pismenniki Alber Zhiro poet blizkij do shkoli parnasciv prozayik Zh Ekgud poet simvolist Zh Rodenbah naturalistichnij lirik i dramaturg Zhilken avtor romaniv Lemonnye ta poet i dramaturg Emil Verharn Golovne znachennya Vallera polyagaye v jogo organizatorskij diyalnosti spryamovanij na stvorennya i rozvitok literaturnogo zhittya Belgiyi do yakogo vin zaluchiv usi talanoviti sili nezvazhayuchi na flamandske chi vallonskih pohodzhennya Levenskij i Bryusselskij universiteti vipustili yakraz nove pokolinnya molodi sho vidchuvalo ogidu do komercializaciyi vsih sfer zhittya do amoralnosti politikiv Navkolo Vallera utvorivsya svoyeridnij gurtok novih poetiv yaki pislya jogo smerti prodovzhuvali keruvati Molodoyu Belgiyeyu Alber Zhiro Anri Mobel Ivan Zhilken Valer Zhil Krim organizacijnoyi ta hudozhno kritichnoyi diyalnosti Maks Valler vistupav yak poet zi zbirkoyu La flute a Siebel yak beletrist L Amour fantasque La vie bete Lysiambet et Lystas i dramaturg drami Poison i Jeanne Bijou Nareshti v kinci 1884 roku bulo zasnovane Nove tovaristvo La Societe nouvelle yake perejmalosya nasampered socialnimi pitannyami Vidatnoyu postattyu v literaturi Belgiyi 80 h rokiv XIX stolittya ye romanist U svoyih chislennih romanah vin vistupaye naturalistom zobrazhuyuchi pobut i zvichayi riznih prosharkiv belgijskogo suspilstva inshij vidatnij romanist kincya XIX stolittya Vin vidomij nasampered svoyimi realistichnimi romanami U 1881 roci Oktavom Mosom buv zasnovanij chasopis Suchasne mistectvo yakij programatichno poziciyuvavsya yak alternativa do Molodoyi Belgiyi U 1886 roci A Mokel zasnuvav chasopis pismennikiv simvolistiv Valloniya U Valloniyi drukuvalisya yak francuzki simvolisti tak i belgijski avtori taki yak Emil Verharn Moris Meterlink Sharl van Leberg Greguar Le Rua M Elskamp Nastupne pokolinnya belgijskih prozayikiv bulo predstavlene takimi avtorami yak Sharl Pliznye Andre Bajon F Ellan M Zhever Fransis Valder Z yavilisya pershi kriminalni romani Zhorzha Simenona yakij nevdovzi zavoyuvav veliku populyarnist u Franciyi j vidtodi sprijmavsya yak suto francuzkij avtor Odnim z osnovopolozhnikiv fantastiki buv Zhozef Roni starshij Belgijska pismennicya Ameli Notomb U poeziyi pochatku XX stolittya zayavili pro sebe poeti blizki do simvolizmu ta estetiki chistogo mistectva P yer Notomb Marsel Tiri Anri Misho Zheo Norzh Rober Viv ye Moris Karem Emil Vanderkamen Teo Lezhe Najvidatnishimi dramaturgami okrim vzhe zgadanogo Nobelivskogo laureata Morisa Meterlinka buli Fernan Krommelink ta Mishel de Gelderod Suchasna literatura Belgiyi harakterizuyetsya velikoyu zhanrovoyu ta tematichnoyu riznomanitnistyu Sered najpopulyarnishih prozayikiv mozhna nazvati takih avtoriv yak Boske de Toro roman Son Kostyantina 1973 Konrad Detre P yer Mertan Marsel Moro Yuber Nissen Zhan P yer Ott roman Zhulyena i richka 1977 Gi Vas ta F Vergans roman Berlin u seredu 1979 Zhan Filipp Tussen roman Vanna kimnata 1885 Cikl Mariyi z chotiroh romaniv 2002 2013 Suchasna lirika predstavlena takimi avtorami yak Zhak Krikijon Fransuaza Delkart Kristian Yuben Zhan P yer Verheggen Sered dramaturgiv osoblivo viriznyayutsya Zhak de Deker Rene Kaliski ta Zhan Luve Eseyistika ta literaturna kritika predstavlena takimi imenami yak Zhorzh Pule Nikola Ruve ta Zhak Sojshe Osoblivo vidatni imena belgijskih pismennikiv nastilki tisno pov yazani z francuzkoyu literaturoyu i Franciyeyu sho pro yihnye belgijske pohodzhennya zgaduyut lishe prinagidno Ce nasampered vzhe zgadanij Zhorzh Simenon a takozh blizkij do syurrealizmu poet Anri Misho persha zhinka chlen Francuzkoyi akademiyi Margerit Yursenar Fransuaza Malle Zhoris Z pismennikiv XXI stolittya varto zgadati nadzvichajno populyarnu pismennicyu Ameli Notomb Flamandska literaturaDokladnishe Flamandska literatura Suchasna flamandska pismennicya Anne Provost Flamandska literatura ye belgijskoyu gilkoyu niderlandskoyi literaturi U 30 h rokah XIX stolittya v period derzhavnogo oformlennya Belgiyi v yiyi flamandskih provinciyah pochavsya ruh za rivni prava niderlandskoyi ta francuzkoyi mov Liderom cogo ruhu buv Yan Franc Villem Jan Franz Willems Z 1873 roku uryad buv zmushenij viznati rivnopravnist niderlandskoyi movi U 1886 roci bula zasnovana Flamandski pismenniki pishut niderlandskoyu movoyu zabarvlenoyu dialektizmami miscevoyi govirki Ruh molodih pismennikiv za prava niderlandskoyi movi vidomij pid nazvoyu Tovaristva sogodnishnogo i zavtrashnogo dnya Van Nu en Straks Sered pismennikiv cogo periodu varto zgadati Strevelsa Streuvels Vermejlena Vermeylen roman Vichnij zhid Bejsse Buysse Karela van de Vustejne van de Voestyne Terlinka Teirlinck i Tussena Toussaint Gaslo ruhu bulo progoloshene Vermejlenom stanmo flamandcyami shob stati yevropejcyami Zhodnoyi pryamoyi politichnoyi programi ce ruh flamandskih poetiv ne mav vin vistupav lishe proti akademizmu i prihilnikiv viklyuchno francuzkoyi movi sho zvichajno malo j politichne pidgruntya Z poetiv yaki brali uchast v comu rusi osoblivo populyarnimi buli van Nejlen van Nylen Kenis Kenis Bakkelmans Backelmans Timmermans Timmermans Osoblivo vidomim buv romanist Villem Elshot Willem Elschott Vis Muns Wies Moens namagavsya vidtvoriti v svoyih tvorah zasadi katolickoyi etiki ta pisav u mistichnih tonah pro svoyeridnist flamandskogo mistectva Inshij pismennik van Ostan van Ostaen pragnuv utverditi samostijnist flamandskoyi literaturi spirayuchis na zrazki flamandskogo zhivopisu Sered poetiv viriznyalisya taki avtori yak Marniks Gejsen Marnix Gysen van de Vode van de Voode R Minn R Minn i Rulante Roelante Pislya Drugoyi svitovoyi vijni veliku populyarnist zdobuv niderlandskomovnij romanist Luyi Pol Boon Sered najvidomishih flamandskih pismennikiv sogodennya mozhna nazvati Gyugo Klausa Hugo Claus Luyi Polya Boona Louis Paul Boon Kristiana Gemmerehtsa Kristien Hemmerechts Toma Lanua Anne Provost Anne Provoost ta Gerta van Istendala Geert van Istendael Vallonska literaturaSuchasnij vallonskij poet i bard Zhulo Bokarn Literatura vallonskoyu movoyu rozvinulasya zavdyaki takim narodnim poetam yak Sharl Nikola Simonon Charles Nicolas Simonon 1774 1847 Anri Zhozef Fjoriz Henri J Fioriz 1784 1862 ta Vivye de Strel Viviez de Streel 1799 1863 Lirika vallonskoyu movoyu poznachena francuzkim vplivom Pislya 1830 roku rozpochavsya ruh za vidrodzhennya vallonskoyi literaturi Tak u 1856 v Lyezhi bulo zasnovano Lyezke tovaristvo vallonskoyi literaturi do yakogo doluchivsya organizovanij v 1872 roci Lyezkij loh Le caveau Liegeois i teatralnij klub Lis Wallons Najrevnishimi diyachami vidrodzhennya vallonskoyi literaturi buli Bajo Bailleux vallonska dramaturg Delshef Delchef i E Remushampi Remouchampi vidomij yak avtor farsiv Do ciyeyi grupi nalezhat takozh taki poeti yak Dori Isidore Dori 1833 1901 Anri Simon H Simon 1856 Zh Deleta Julien Delaite 1868 i beletrist Enen Henin 1866 Ostannim chasom znovu posilivsya ruh za vidrodzhennya vallonskoyi movi i literaturi Osoblivo populyarnim sogodni ye vallonskij teatr Teper u Valloniyi diye blizko 200 teatralnih trup sho dayut vistavi vallonskoyu movoyu i yaki vidviduyut do 200 000 glyadachiv na rik Primitki Arhiv originalu za 8 grudnya 2011 Procitovano 26 grudnya 2010 LiteraturaStecher Histoire de la litterature neerlandaise en Belgique Demarteau Le Flamand le Wallon Liege 1890 Koschwitz Gaidoz La societe liegeoise son histoire et sa litterature Liege 1890 Wilmotte Le Wallon histoire et litterature Bruxelles 1893 G Charlier et Joseph Hanse Histoire illustree des lettres francaises de Belgique La Renaissance du livre Bruxelles 1958 Maurice Piron L Anthologie de la litterature wallonne Mardaga Liege 1979 Frickx Robert Trousson Raymond et al Lettres francaises de Belgique Dictionnaire des œuvres I Le roman II La poesie III Le theatre L essai et IV 1981 1990 Paris Gembloux 1988 1988 1989 et 1994 J P Bertrand M Biron B Denis R Grutman dirs Histoire de la litterature belge 1830 2000 Paris Fayard 2003 Benoit Denis et Jean Marie Klinkenberg La litterature belge Precis d histoire sociale Bruxelles Labor coll Espace Nord Reference 2005 Bibliographie des ecrivains francais de Belgique 5 vol jusque O Bruxelles Palais des Academies 1958 1988 Christian Berg et Pierre Halen dir Litteratures belges de langue francaise Histoire et perspectives 1830 2000 Bruxelles Le Cri Histoire 2000 Eric Lysoe Voyage a Visbecq Roman fantastique belge de 1794 Paris Anacharsis 2007 Franzosische Literatur in Belgien Der Literatur Brockhaus Bibliographischer Institut Mannheim 1995 Bd 3 S 224 225 PosilannyaArchives et Musee de la Litterature Arhiv i muzej literaturi Belgiya 16 grudnya 2000 u Wayback Machine Sajt prisvyachenij suchasnim belgijskim pismennikam sho pishut francuzkoyu 18 grudnya 2014 u Wayback Machine Frankomovna belgijska literatura nedostupne posilannya z chervnya 2019