(Віра і благочестя) | |
Столиця | Серанг |
Губернатор | Вагідін Галім (2017—2022) |
Площа | 9 663 км² |
Населення | ▲ 10 632 166 (2010, перепис) |
Етнічні групи | бантенці (40,8 %), сунданці (22,7 %), яванці (15,6 %), батавці (12,9 %) |
Релігія | іслам (94,7 %), протестантизм (2,5 %), католицизм (1,1 %), буддизм (1,2 %) |
Мови | сунданська, індонезійська |
Дата заснування | 04.10.2000 |
Часовий пояс | UTC+7 |
Сайт | bantenprov.go.id |
Бантен (індонез. Banten) — провінція в Індонезії, на заході острові Ява. На сході межує з провінцією Західна Ява, на північному сході зі столичним регіоном Джакарта, на півночі омивається водами Яванського моря, на півдні — Індійського океану, на заході — Зондської протоки; по той бік Зондської протоки знаходиться провінція Лампунг, розташована на півдні острова Суматра.
Площа 9 662,92 км². Населення — 10 632 166 осіб (2010, перепис). Адміністративний центр — місто Серанг. Густота населення перевищує 1000 осіб на км².
Географія
Бантен — невелика за площею провінція, але вона має різноманітний рельєф. Низини північних та південно-західних районів поступаються місцем горбистій місцевості, яка в свою чергу на заході та південному сході оточена гірськими пасмами. Висота вулкана Каранг (індонез. Gunung Karang), розташованого на заході провінції, становить 1768 м над рівнем моря.
Найбільші річки провінції: Уджунг (Чіуджунг, індонез. Ci Ujung), Дуріан (Чідуріан, індонез. Ci Durian), Садане (Чісадане, індонез. Ci Sadane), що впадають в Яванське море, Ліман (Чіліман, індонез. Ci Liman), що впадає в Зондську протоку, Баліунг (Чібаліунг, індонез. Ci Baliung), що впадає в Індійський океан.
У багатьох прибережних районах зустрічаються мангрові болота. До типових дерев нагір'я належать тикове дерево, салове дерево, евкаліпт, рододендрон, ялівець, баньян, дуб, ясен, клен та залізне дерево з родини казуаринових. Внутрішні низовини провінції практично позбавлені лісів.
На території Національного парку Уджунг Кулон, переважно високо в горах, збереглися останні ділянки первинних тропічних лісів острова Ява. Розташовані нижче плато вкриті переважно вторинними лісами, що складаються з пальм та бамбука. Уджунг Кулон — останній на землі притулок однорогих яванських носорогів, які перебувають під загрозою зникнення. Національний парк є також домівкою багатьох інших рідкісних тварин, зокрема яванського гібона, яванського лангура, мунтжака та інших оленцевих, крокодилів, зелених черепах, зелених павичів, диких курей. 1991 року парк був занесений до Світової спадщини.
Населення
Найбільшою етнічною групою провінції є бантенці. В культурному плані вони відрізняються від своїх сусідів — сунданців та яванців; говорять західним діалектом сунданської мови. Другою за чисельністю етнічною групою є сунданці, за ними йдуть яванці та батавці (креольська спільнота, що сформувалася в поліетнічному середовищі колоніальної Батавії, сучасна Джакарта). Меншими групами представлені в Бантені китайці, батаки, мінангкабау та малайці.
Етнічний склад населення провінції Бантен, за даними переписів населення 2000 і 2010 років, був таким:
Народи | Чисельність (2000) | Доля в населенні (2000) | Чисельність (2010) | Доля в населенні (2010) |
---|---|---|---|---|
Бантенці | 3 785 925 | 46,86 % | 4 321 991 | 40,77 % |
Сунданці | 1 830 973 | 22,66 % | 2 402 236 | 22,66 % |
Яванці | 986 146 | 12,20 % | 1 657 470 | 15,63 % |
Батавці | 777 403 | 9,62 % | 1 365 614 | 12,88 % |
Китайці | 90 053 | 1,11 % | 183 589 | 1,73 % |
Батаки | 75 521 | 0,93 % | 139 259 | 1,31 % |
Мінангкабау | 65 281 | 0,81 % | 95 845 | 0,90 % |
Малайці | 58 060 | 0,72 % | 87 443 | 0,82 % |
Інші | 410 576 | 5,08 % | 348 068 | 3,28 % |
Всього | 8 079 938 | 100,00 % | 10 601 515 | 100,00 % |
Майже всі жителі Бантена сповідують іслам (10 065 783 особи або 94,7 % населення провінції за даними перепису населення 2010 року); християнство (384 755 осіб, 3,6 %) та буддизм (131 222 особи, 1,2 %) — це релігії невеликої меншості.
Більшість населення зосереджено на півночі провінції, зокрема в її північно-східних округах, що входять до складу міської агломерації Джакарти. Найбільші міста: Тангеранг і Тангеранг-Селатан (Південний Тангеранг) на північному сході, Серанг і на північному заході.
Економіка
В економіці провінції домінують промислові галузі: хімічна, легка промисловість, виробництво одягу, виробів зі шкіри та гуми. Важливе значення також мають торгівля та готельний бізнес. Сільське господарство складає відносно невеликий сегмент економіки. Головною продовольчою культурою є рис, вирощують також касаву, солодку картоплю, кукурудзу, арахіс, сою. Розводять домашню птицю на м'ясо та яйця. Бантен також виробляє багато рибної продукції, рибу ловлять у морі, а також розводять в аквакультурі.
Мережа автомобільних доріг на півночі Бантена є досить розгалуженою й впорядкованою. На півдні сухопутна інфраструктура менш розвинена. Залізниці функціюють також на півночі провінції, вони пов'язують регіон із Джакартою. Головний морський порт Бантена Мерак (індонез. Pelabuhan Merak) розташований на узбережжі Зондської протоки на північному заході провінції. В місті Тангеранг знаходиться міжнародний аеропорт Сукарно-Хатта, який обслуговує Бантен, Джакарту та її міста-супутники.
Історія
У VII—XIII ст. територія Бантена перебувала під впливом суматранської буддійської імперії Шривіджая, згодом увійшла до складу західнояванської індуїстської держави Паджаджаран (Pajajaran, царство Сунда). В XV—XVI ст. на Яві поширюється іслам, на острові виникає ряд мусульманських султанатів, серед них і Бантен (1527—1813). У кінці XVI ст. Бантен володів західною Явою та південною Суматрою. Султанат процвітав на торгівлі спеціями, мав тісні контакти з португальськими, голландськими, британськими та іншими європейськими торговцями.
Поступово торгова гегемонія в регіоні перейшла до голландської Ост-Індійської компанії. За угодою 1684 р. голландці встановили фактичний контроль над торгівлею Бантена. 1799 року компанія була розпущена, й прибережна частина Бантена потрапила під прямий колоніальний контроль Нідерландської Ост-Індії, внутрішні райони залишалися під владою султана до 1813 року, коли султанат Бантен був анексований Нідерландською Ост-Індією і включений до її складу.
Протягом XIX—XX ст. Бантен був нестабільним регіоном. У 1888 році відбулося потужне селянське повстання у Бантені, неподалік міста [en]. Воно було викликане високими податками, конфліктами на релігійному ґрунті, ворожнечею серед місцевої еліти. 1926 року спалахнуло повстання, організоване комуністичною партією Індонезії.
У березні 1942 року японці вторглися на острови Індонезії, вигнали голландців та окупували країну. Після капітуляції японців у серпні 1945 року в колишній Нідерландській Ост-Індії була проголошена незалежна Республіка Індонезія. 1950 року Бантен увійшов до складу нової держави, його територію було включено до складу провінції Західна Ява. Проте багато бантенців уважали себе відмінним в історичному та культурному плані народом від сунданців, що становили більшість населення Західної Яви. Сепаратистські настрої зрештою призвели до створення в 2000 році окремої провінції Бантен. Сучасний Бантен включає частину історичної території колишнього султанату Бантен.
Адміністративний поділ
Адміністративно провінція поділяється на 4 округи (індонез. Kabupaten) та 4 міста (індонез. Kota). Ті, в свою чергу, поділені на одиниці нижчого рівня, а на найнижчому рівні стоїть група сіл, яка називається деса (індонез. Desa) або келураган (індонез. Kelurahan). Виконавчу владу очолює губернатор провінції.
Назва | Площа, км² | Населення, осіб (2010, перепис) | Адміністративний центр |
---|---|---|---|
(індонез. Pandeglang) | 2 746,89 | 1 149 610 | (індонез. Pandeglang) |
(індонез. Lebak) | 3 426,56 | 1 204 095 | Рангкасбітунг (індонез. Rangkasbitung) |
(індонез. Tangerang) | 1 011,86 | 2 834 376 | (індонез. Tigaraksa) |
(індонез. Serang) | 1 734,28 | 1 402 818 | (індонез. Ciruas) |
місто Тангеранг (індонез. Kota Tangerang) | 153,93 | 1 798 601 | |
місто (індонез. Kota Cilegon) | 175,50 | 374 559 | |
місто Серанг (індонез. Kota Serang) | 266,71 | 577 785 | |
місто Тангеранг-Селатан (індонез. Kota Tangerang Selatan) | 147,19 | 1 290 322 | |
Провінція Бантен | 9 662,92 | 10 632 166 | Серанг (індонез. Kota Serang) |
Примітки
- Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia [ 7 травня 2019 у Wayback Machine.]. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (індонез.)
- 2010 Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Banten Province [ 24 липня 2021 у Wayback Machine.]. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
- 2010 Population Census — Population by Region and Religion [ 29 грудня 2020 у Wayback Machine.]. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.]. Hasil Sensus Penduduk 2010, pp. 51-52: Tabel L4.5. Jumlah Penduduk Usia 5 Tahun ke Atas terhadap Nasional menurut Provinsi dan Bahasa Sehari-hari yang Dipakai di Rumah (індонез.)
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape [ 25 серпня 2021 у Wayback Machine.]. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 22: TABLE 1.2.18. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Banten, 2000
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.]. Hasil Sensus Penduduk 2010, pp. 36-41: Tabel L2.6. Jumlah Penduduk Menurut Provinsi dan Suku Bangsa (індонез.)
- Sartono Kartodirdjo (14 листопада 2014). . Springer. ISBN . Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
Джерела
- Banten. Province, Indonesia [ 9 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica (англ.)
Посилання
- Офіційний сайт (індон.)
- (індон.)
Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Banten znachennya Banten indonez Banten Deviz Iman Taqwa Vira i blagochestya Stolicya Serang Gubernator Vagidin Galim 2017 2022 Plosha 9 663 km Naselennya 10 632 166 2010 perepis Etnichni grupi bantenci 40 8 sundanci 22 7 yavanci 15 6 batavci 12 9 Religiya islam 94 7 protestantizm 2 5 katolicizm 1 1 buddizm 1 2 Movi sundanska indonezijska Data zasnuvannya 04 10 2000 Chasovij poyas UTC 7 Sajt bantenprov go id Banten indonez Banten provinciya v Indoneziyi na zahodi ostrovi Yava Na shodi mezhuye z provinciyeyu Zahidna Yava na pivnichnomu shodi zi stolichnim regionom Dzhakarta na pivnochi omivayetsya vodami Yavanskogo morya na pivdni Indijskogo okeanu na zahodi Zondskoyi protoki po toj bik Zondskoyi protoki znahoditsya provinciya Lampung roztashovana na pivdni ostrova Sumatra Plosha 9 662 92 km Naselennya 10 632 166 osib 2010 perepis Administrativnij centr misto Serang Gustota naselennya perevishuye 1000 osib na km GeografiyaBanten nevelika za plosheyu provinciya ale vona maye riznomanitnij relyef Nizini pivnichnih ta pivdenno zahidnih rajoniv postupayutsya miscem gorbistij miscevosti yaka v svoyu chergu na zahodi ta pivdennomu shodi otochena girskimi pasmami Visota vulkana Karang indonez Gunung Karang roztashovanogo na zahodi provinciyi stanovit 1768 m nad rivnem morya Najbilshi richki provinciyi Udzhung Chiudzhung indonez Ci Ujung Durian Chidurian indonez Ci Durian Sadane Chisadane indonez Ci Sadane sho vpadayut v Yavanske more Liman Chiliman indonez Ci Liman sho vpadaye v Zondsku protoku Baliung Chibaliung indonez Ci Baliung sho vpadaye v Indijskij okean U bagatoh priberezhnih rajonah zustrichayutsya mangrovi bolota Do tipovih derev nagir ya nalezhat tikove derevo salove derevo evkalipt rododendron yalivec banyan dub yasen klen ta zalizne derevo z rodini kazuarinovih Vnutrishni nizovini provinciyi praktichno pozbavleni lisiv Na teritoriyi Nacionalnogo parku Udzhung Kulon perevazhno visoko v gorah zbereglisya ostanni dilyanki pervinnih tropichnih lisiv ostrova Yava Roztashovani nizhche plato vkriti perevazhno vtorinnimi lisami sho skladayutsya z palm ta bambuka Udzhung Kulon ostannij na zemli pritulok odnorogih yavanskih nosorogiv yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Nacionalnij park ye takozh domivkoyu bagatoh inshih ridkisnih tvarin zokrema yavanskogo gibona yavanskogo langura muntzhaka ta inshih olencevih krokodiliv zelenih cherepah zelenih pavichiv dikih kurej 1991 roku park buv zanesenij do Svitovoyi spadshini NaselennyaNajbilshoyu etnichnoyu grupoyu provinciyi ye bantenci V kulturnomu plani voni vidriznyayutsya vid svoyih susidiv sundanciv ta yavanciv govoryat zahidnim dialektom sundanskoyi movi Drugoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu ye sundanci za nimi jdut yavanci ta batavci kreolska spilnota sho sformuvalasya v polietnichnomu seredovishi kolonialnoyi Bataviyi suchasna Dzhakarta Menshimi grupami predstavleni v Banteni kitajci bataki minangkabau ta malajci Etnichnij sklad naselennya provinciyi Banten za danimi perepisiv naselennya 2000 i 2010 rokiv buv takim Narodi Chiselnist 2000 Dolya v naselenni 2000 Chiselnist 2010 Dolya v naselenni 2010 Bantenci 3 785 925 46 86 4 321 991 40 77 Sundanci 1 830 973 22 66 2 402 236 22 66 Yavanci 986 146 12 20 1 657 470 15 63 Batavci 777 403 9 62 1 365 614 12 88 Kitajci 90 053 1 11 183 589 1 73 Bataki 75 521 0 93 139 259 1 31 Minangkabau 65 281 0 81 95 845 0 90 Malajci 58 060 0 72 87 443 0 82 Inshi 410 576 5 08 348 068 3 28 Vsogo 8 079 938 100 00 10 601 515 100 00 Majzhe vsi zhiteli Bantena spoviduyut islam 10 065 783 osobi abo 94 7 naselennya provinciyi za danimi perepisu naselennya 2010 roku hristiyanstvo 384 755 osib 3 6 ta buddizm 131 222 osobi 1 2 ce religiyi nevelikoyi menshosti Bilshist naselennya zoseredzheno na pivnochi provinciyi zokrema v yiyi pivnichno shidnih okrugah sho vhodyat do skladu miskoyi aglomeraciyi Dzhakarti Najbilshi mista Tangerang i Tangerang Selatan Pivdennij Tangerang na pivnichnomu shodi Serang i na pivnichnomu zahodi EkonomikaV ekonomici provinciyi dominuyut promislovi galuzi himichna legka promislovist virobnictvo odyagu virobiv zi shkiri ta gumi Vazhlive znachennya takozh mayut torgivlya ta gotelnij biznes Silske gospodarstvo skladaye vidnosno nevelikij segment ekonomiki Golovnoyu prodovolchoyu kulturoyu ye ris viroshuyut takozh kasavu solodku kartoplyu kukurudzu arahis soyu Rozvodyat domashnyu pticyu na m yaso ta yajcya Banten takozh viroblyaye bagato ribnoyi produkciyi ribu lovlyat u mori a takozh rozvodyat v akvakulturi Merezha avtomobilnih dorig na pivnochi Bantena ye dosit rozgaluzhenoyu j vporyadkovanoyu Na pivdni suhoputna infrastruktura mensh rozvinena Zaliznici funkciyuyut takozh na pivnochi provinciyi voni pov yazuyut region iz Dzhakartoyu Golovnij morskij port Bantena Merak indonez Pelabuhan Merak roztashovanij na uzberezhzhi Zondskoyi protoki na pivnichnomu zahodi provinciyi V misti Tangerang znahoditsya mizhnarodnij aeroport Sukarno Hatta yakij obslugovuye Banten Dzhakartu ta yiyi mista suputniki IstoriyaU VII XIII st teritoriya Bantena perebuvala pid vplivom sumatranskoyi buddijskoyi imperiyi Shrividzhaya zgodom uvijshla do skladu zahidnoyavanskoyi induyistskoyi derzhavi Padzhadzharan Pajajaran carstvo Sunda V XV XVI st na Yavi poshiryuyetsya islam na ostrovi vinikaye ryad musulmanskih sultanativ sered nih i Banten 1527 1813 U kinci XVI st Banten volodiv zahidnoyu Yavoyu ta pivdennoyu Sumatroyu Sultanat procvitav na torgivli speciyami mav tisni kontakti z portugalskimi gollandskimi britanskimi ta inshimi yevropejskimi torgovcyami Postupovo torgova gegemoniya v regioni perejshla do gollandskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi Za ugodoyu 1684 r gollandci vstanovili faktichnij kontrol nad torgivleyu Bantena 1799 roku kompaniya bula rozpushena j priberezhna chastina Bantena potrapila pid pryamij kolonialnij kontrol Niderlandskoyi Ost Indiyi vnutrishni rajoni zalishalisya pid vladoyu sultana do 1813 roku koli sultanat Banten buv aneksovanij Niderlandskoyu Ost Indiyeyu i vklyuchenij do yiyi skladu Protyagom XIX XX st Banten buv nestabilnim regionom U 1888 roci vidbulosya potuzhne selyanske povstannya u Banteni nepodalik mista en Vono bulo viklikane visokimi podatkami konfliktami na religijnomu grunti vorozhnecheyu sered miscevoyi eliti 1926 roku spalahnulo povstannya organizovane komunistichnoyu partiyeyu Indoneziyi U berezni 1942 roku yaponci vtorglisya na ostrovi Indoneziyi vignali gollandciv ta okupuvali krayinu Pislya kapitulyaciyi yaponciv u serpni 1945 roku v kolishnij Niderlandskij Ost Indiyi bula progoloshena nezalezhna Respublika Indoneziya 1950 roku Banten uvijshov do skladu novoyi derzhavi jogo teritoriyu bulo vklyucheno do skladu provinciyi Zahidna Yava Prote bagato bantenciv uvazhali sebe vidminnim v istorichnomu ta kulturnomu plani narodom vid sundanciv sho stanovili bilshist naselennya Zahidnoyi Yavi Separatistski nastroyi zreshtoyu prizveli do stvorennya v 2000 roci okremoyi provinciyi Banten Suchasnij Banten vklyuchaye chastinu istorichnoyi teritoriyi kolishnogo sultanatu Banten Administrativnij podilMapa provinciyi Banten Administrativno provinciya podilyayetsya na 4 okrugi indonez Kabupaten ta 4 mista indonez Kota Ti v svoyu chergu podileni na odinici nizhchogo rivnya a na najnizhchomu rivni stoyit grupa sil yaka nazivayetsya desa indonez Desa abo keluragan indonez Kelurahan Vikonavchu vladu ocholyuye gubernator provinciyi Nazva Plosha km Naselennya osib 2010 perepis Administrativnij centr indonez Pandeglang 2 746 89 1 149 610 indonez Pandeglang indonez Lebak 3 426 56 1 204 095 Rangkasbitung indonez Rangkasbitung indonez Tangerang 1 011 86 2 834 376 indonez Tigaraksa indonez Serang 1 734 28 1 402 818 indonez Ciruas misto Tangerang indonez Kota Tangerang 153 93 1 798 601 misto indonez Kota Cilegon 175 50 374 559 misto Serang indonez Kota Serang 266 71 577 785 misto Tangerang Selatan indonez Kota Tangerang Selatan 147 19 1 290 322 Provinciya Banten 9 662 92 10 632 166 Serang indonez Kota Serang PrimitkiBuku Induk Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi Kabupaten Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia 7 travnya 2019 u Wayback Machine Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia Gamawan Fauzi indonez 2010 Population Census Population by Region Type of Document and Sex Banten Province 24 lipnya 2021 u Wayback Machine Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl 2010 Population Census Population by Region and Religion 29 grudnya 2020 u Wayback Machine Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Kewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Hasil Sensus Penduduk 2010 pp 51 52 Tabel L4 5 Jumlah Penduduk Usia 5 Tahun ke Atas terhadap Nasional menurut Provinsi dan Bahasa Sehari hari yang Dipakai di Rumah indonez Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape 25 serpnya 2021 u Wayback Machine ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 22 TABLE 1 2 18 Ethnic Groups of Indonesian Citizens Banten 2000 Kewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Hasil Sensus Penduduk 2010 pp 36 41 Tabel L2 6 Jumlah Penduduk Menurut Provinsi dan Suku Bangsa indonez Sartono Kartodirdjo 14 listopada 2014 Springer ISBN 978 94 015 7543 0 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2022 Procitovano 23 sichnya 2021 DzherelaBanten Province Indonesia 9 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl PosilannyaOficijnij sajt indon indon Ce nezavershena stattya z geografiyi Indoneziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi