Банари (банар, багнар, бана, в'єт. Ba Na) – народ у В'єтнамі, належить до числа гірських кхмерів. Живуть на Центральному нагір'ї Тейнгуєн (в'єт. Tây Nguyên), в провінціях Зялай, Контум, Біньдінь і Фуєн.
Банари | |
---|---|
Жіночий банарський танець | |
Кількість | 227 716 (2009, перепис) |
Ареал | В'єтнам, провінції Зялай, Контум, Біньдінь, Фуєн |
Раса | монголоїди |
Близькі до: | седанги, гре, лавени, мнонги, стієнги, тампуани |
Входить до | гірські кхмери |
Мова | банарська, в'єтнамська |
Релігія | анімізм, християнство |
Банари є давніми мешканцями цього гірського краю. Вони створили унікальну місцеву культуру та власну соціокультурну ідентичність.
Чисельність банарів, за переписом 2009 року, становила 227 716 осіб, у тому числі 150 416 у провінції Зялай, 53 997 у провінції Контум, 18 175 у провінції Біньдінь, 4 145 у провінції Фуєн.
Включають субетнічні групи ронгао (Ro Ngao), голар (Go Lar), зьоланг (Gio Lang, Y Lang, Ro Long), бонам (Bo Nam), толо (To Lo), крем (Krem), алаконг (A La Cong, Ala Kong) та ін.
Мова
Говорять банарською мовою, яка належить до банарської гілки австроазійських мов. Кожна субетнічна група користується власним діалектом.
Банарська мова використовується на радіо, включена до програми навчань в початкових школах в провінціях Контум і Зялай.
Писемність для банарської мови була створена в першій третині XX ст. на базі латиниці, але вона має обмежене використання.
Поширена також в'єтнамська мова.
Рівень писемності: банарською 10-30 %, в'єтнамською 50-75 %
Господарство
Основне заняття банарів — землеробство. Традиційно використовували підсічно-вогневий метод обробки землі. На схилах невисоких гір та пагорбів розчищали та засівали поля, а черед певний час залишали їх під паром і переходили на нові ділянки землі. На початку XX ст. почали вирощувати вологий рис на заливних полях. Рівень землеробства у банарів є вищим, ніж у більшості інших гірських кхмерів. Вирощують рис, кукурудзу, батат, просо, індиго, коноплі, тютюн, овочі. Частина продукції йде на продаж.
Займаються також садівництвом, тваринництвом (буйволи, бики, кози, домашня птиця), мисливством і збиральництвом.
Ремесла розвинуті слабко. Здавна банари торгували з чамами, а згодом із в'єтнамцями й отримували від них всі потрібні вироби. Певного розвитку набули плетіння, ткацтво, гончарство, ковальство.
Для перенесення речей і вантажів використовують своєрідні рюкзаки (гуй), плетені з бамбуку або ротангу. Гуй має безліч типів і розмірів, але, коли його виплітають, зазвичай дотримуються традиційних зразків.
Поселення
Банарські села оточені частоколом. Жило ставлять на палях.
У центрі села зазвичай стоїть ронг — велика громадська хата, що є центром суспільного й церемоніального життя громади. Ронг може бути висотою до 30 метрів, дах у нього злегка вигнутий. Тут проводять народні зібрання, традиційні церемонії, судові слухання, навчання юнаків тощо.
Інші хати стоять навколо ронгу. Часто їх прикрашають геометричним малюнком. Дах криють соломою або черепицею.
Соціальна організація
Банари об'єднані в сільські громади.
Сім'я мала, відлік спорідненості ведеться як за батьківською, так і за материнською лінією. В соціальній організації народу відчуваються залишки матріархату. Спорідненість за материнською лінією у банарів вважається важливішою. Після одруження молоді йдуть жити в хату дружини. Згодом молода сім'я зазвичай заводиться власним житлом і живе окремо. Шлюб моногамний.
Суспільство поділяється на багатих, бідних і слуг.
Юнаки отримують традиційну освіту під керівництвом наставників з числа старших односельчан. Заняття проводяться в ронзі. Тут молодь навчається професійним навичками, правилам сімейного життя, вивчає банарську історію та суспільні цінності громади.
Побут
Традиційний чоловічий одяг складають пов'язка на стегнах з торочкою і вишивкою і безрукавка, жінки носять довгі спідниця з вишивкою і кофти. Як прикраси використовують численні намиста, браслети, серги, каблучки.
Характерним є звичай підпилювання і чорніння зубів.
Основна їжа — страви з рису, батату, маніоку та овочів. М'ясо їдять на свята.
Померлих ховають у спеціальних сімейних поховальних хатинках, які прикрашають вишуканим різьбленням. Тут також знаходяться дерев'яні статуї, гонги, кухлі для вина та інше сімейне майно.
Вірування
Традиційна релігія банарів — анімізм з елементами тотемізму, відправляють аграрні культи. Баньян та фікус мають для них релігійне значення.
Частина народу була навернена на християнство.
Коли дитині виповнюється місяць, з нею проводять церемонію офіційної посвяти в члени сільської громади. Церемонія полягає в проколюванні мочок вух. Якщо помирає хтось без такого отвору у вусі, вважається, що він потрапляє в країну мавп, якою править чорновуха богиня Дуйдай.
Культура
Банари мають багатий фольклор (міфи, легенди, казки, героїчний епос), особливо музичний. Унікальними є банарські довгі вірші та народні казки, традиційні твори, які є важливою частиною культурної спадщини В'єтнаму. Дуже популярні народні пісні, основні стилі виконання: гмон і рой. Банарські музичні інструменти включають ударні, духові та струнні. Популярні традиційні танці виконують під час проведення урочистих заходів та календарних свят.
Серед популярних ігор: квач (друдра), перетягування канату, метання каменів, гра в м'яч, коли б'ють по ньому ногою, підкручуючи вгору, кханг.
Банари зберігають власний традиційний календар, який складається з десяти місяців сільськогосподарських робіт і ще двох місяців, відведених для особистих та громадських справ, серед яких одруження, ткацтво, купівля та продаж продуктів харчування та виробів, проведення свят і церемоній.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Банари |
Джерела
- А. Н. Лескинен, Нго Дык Тхинь. Банар. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 77. (рос.)
- The Bahnar Ethnic Group [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.]. Vietnamese culture (англ.)
- The Bahnar (or Ba-Na) People [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.]. VWAM — Vietnam History and Educational Site (англ.)
Примітки
- Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO (в'єтн.), (англ.)
- Central Highlands take action to preserve ethnic minority languages [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.]. Vietnam Pictorial (англ.)
- Narody_mira._Etnograficheskie_ocherki/Narody_Yugo-Vostochnoy_Azii.(1966).%5Bdjv-fax%5D.zip Народы Юго-Восточной Азии [ 29 червня 2019 у Wayback Machine.]. Под редакцией А. А. Губера, Ю. В. Марбтина, Д. Л. Тумаркина, Н. Н. Чебоксарова. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство «Наука», 1966, с. 157—163: Горные кхмеры (рос.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Bahnar. A language of Viet Nam (англ.)
Посилання
- American University, Washington, D.C. Cultural Information Analysis Center. Minority groups in the Republic of Vietnam. Ethnographic study series, pp. 1-52: The Bahnar. Washington: Headquarters, Department of the Army, 1966 (англ.)
- Традиционная одежда народности банар [ 19 квітня 2018 у Wayback Machine.]. Иллюстрированный журнал Вьетнам (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Banari banar bagnar bana v yet Ba Na narod u V yetnami nalezhit do chisla girskih khmeriv Zhivut na Centralnomu nagir yi Tejnguyen v yet Tay Nguyen v provinciyah Zyalaj Kontum Bindin i Fuyen BanariZhinochij banarskij tanecKilkist 227 716 2009 perepis Areal V yetnam provinciyi Zyalaj Kontum Bindin FuyenRasa mongoloyidiBlizki do sedangi gre laveni mnongi stiyengi tampuaniVhodit do girski khmeriMova banarska v yetnamskaReligiya animizm hristiyanstvo V yetnamski provinciyi v yakih prozhivayut banari Banari ye davnimi meshkancyami cogo girskogo krayu Voni stvorili unikalnu miscevu kulturu ta vlasnu sociokulturnu identichnist Chiselnist banariv za perepisom 2009 roku stanovila 227 716 osib u tomu chisli 150 416 u provinciyi Zyalaj 53 997 u provinciyi Kontum 18 175 u provinciyi Bindin 4 145 u provinciyi Fuyen Vklyuchayut subetnichni grupi rongao Ro Ngao golar Go Lar zolang Gio Lang Y Lang Ro Long bonam Bo Nam tolo To Lo krem Krem alakong A La Cong Ala Kong ta in MovaGovoryat banarskoyu movoyu yaka nalezhit do banarskoyi gilki avstroazijskih mov Kozhna subetnichna grupa koristuyetsya vlasnim dialektom Banarska mova vikoristovuyetsya na radio vklyuchena do programi navchan v pochatkovih shkolah v provinciyah Kontum i Zyalaj Pisemnist dlya banarskoyi movi bula stvorena v pershij tretini XX st na bazi latinici ale vona maye obmezhene vikoristannya Poshirena takozh v yetnamska mova Riven pisemnosti banarskoyu 10 30 v yetnamskoyu 50 75 GospodarstvoOsnovne zanyattya banariv zemlerobstvo Tradicijno vikoristovuvali pidsichno vognevij metod obrobki zemli Na shilah nevisokih gir ta pagorbiv rozchishali ta zasivali polya a chered pevnij chas zalishali yih pid parom i perehodili na novi dilyanki zemli Na pochatku XX st pochali viroshuvati vologij ris na zalivnih polyah Riven zemlerobstva u banariv ye vishim nizh u bilshosti inshih girskih khmeriv Viroshuyut ris kukurudzu batat proso indigo konopli tyutyun ovochi Chastina produkciyi jde na prodazh Zajmayutsya takozh sadivnictvom tvarinnictvom bujvoli biki kozi domashnya pticya mislivstvom i zbiralnictvom Banarskij koshik Remesla rozvinuti slabko Zdavna banari torguvali z chamami a zgodom iz v yetnamcyami j otrimuvali vid nih vsi potribni virobi Pevnogo rozvitku nabuli pletinnya tkactvo goncharstvo kovalstvo Dlya perenesennya rechej i vantazhiv vikoristovuyut svoyeridni ryukzaki guj pleteni z bambuku abo rotangu Guj maye bezlich tipiv i rozmiriv ale koli jogo viplitayut zazvichaj dotrimuyutsya tradicijnih zrazkiv PoselennyaBanarski sela otocheni chastokolom Zhilo stavlyat na palyah Banarska gromadska hata rong v seli Konkotu U centri sela zazvichaj stoyit rong velika gromadska hata sho ye centrom suspilnogo j ceremonialnogo zhittya gromadi Rong mozhe buti visotoyu do 30 metriv dah u nogo zlegka vignutij Tut provodyat narodni zibrannya tradicijni ceremoniyi sudovi sluhannya navchannya yunakiv tosho Inshi hati stoyat navkolo rongu Chasto yih prikrashayut geometrichnim malyunkom Dah kriyut solomoyu abo cherepiceyu Socialna organizaciyaBanari ob yednani v silski gromadi Sim ya mala vidlik sporidnenosti vedetsya yak za batkivskoyu tak i za materinskoyu liniyeyu V socialnij organizaciyi narodu vidchuvayutsya zalishki matriarhatu Sporidnenist za materinskoyu liniyeyu u banariv vvazhayetsya vazhlivishoyu Pislya odruzhennya molodi jdut zhiti v hatu druzhini Zgodom moloda sim ya zazvichaj zavoditsya vlasnim zhitlom i zhive okremo Shlyub monogamnij Suspilstvo podilyayetsya na bagatih bidnih i slug Yunaki otrimuyut tradicijnu osvitu pid kerivnictvom nastavnikiv z chisla starshih odnoselchan Zanyattya provodyatsya v ronzi Tut molod navchayetsya profesijnim navichkami pravilam simejnogo zhittya vivchaye banarsku istoriyu ta suspilni cinnosti gromadi PobutZhinochij i cholovichij tradicijni banarski kostyumi Tradicijnij cholovichij odyag skladayut pov yazka na stegnah z torochkoyu i vishivkoyu i bezrukavka zhinki nosyat dovgi spidnicya z vishivkoyu i kofti Yak prikrasi vikoristovuyut chislenni namista brasleti sergi kabluchki Harakternim ye zvichaj pidpilyuvannya i chorninnya zubiv Osnovna yizha stravi z risu batatu manioku ta ovochiv M yaso yidyat na svyata Pomerlih hovayut u specialnih simejnih pohovalnih hatinkah yaki prikrashayut vishukanim rizblennyam Tut takozh znahodyatsya derev yani statuyi gongi kuhli dlya vina ta inshe simejne majno ViruvannyaTradicijna religiya banariv animizm z elementami totemizmu vidpravlyayut agrarni kulti Banyan ta fikus mayut dlya nih religijne znachennya Chastina narodu bula navernena na hristiyanstvo Koli ditini vipovnyuyetsya misyac z neyu provodyat ceremoniyu oficijnoyi posvyati v chleni silskoyi gromadi Ceremoniya polyagaye v prokolyuvanni mochok vuh Yaksho pomiraye htos bez takogo otvoru u vusi vvazhayetsya sho vin potraplyaye v krayinu mavp yakoyu pravit chornovuha boginya Dujdaj KulturaBanari mayut bagatij folklor mifi legendi kazki geroyichnij epos osoblivo muzichnij Unikalnimi ye banarski dovgi virshi ta narodni kazki tradicijni tvori yaki ye vazhlivoyu chastinoyu kulturnoyi spadshini V yetnamu Duzhe populyarni narodni pisni osnovni stili vikonannya gmon i roj Banarski muzichni instrumenti vklyuchayut udarni duhovi ta strunni Populyarni tradicijni tanci vikonuyut pid chas provedennya urochistih zahodiv ta kalendarnih svyat Sered populyarnih igor kvach drudra peretyaguvannya kanatu metannya kameniv gra v m yach koli b yut po nomu nogoyu pidkruchuyuchi vgoru khang Banari zberigayut vlasnij tradicijnij kalendar yakij skladayetsya z desyati misyaciv silskogospodarskih robit i she dvoh misyaciv vidvedenih dlya osobistih ta gromadskih sprav sered yakih odruzhennya tkactvo kupivlya ta prodazh produktiv harchuvannya ta virobiv provedennya svyat i ceremonij Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BanariDzherelaA N Leskinen Ngo Dyk Thin Banar Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 77 ISBN 5 85270 155 6 ros The Bahnar Ethnic Group 6 travnya 2016 u Wayback Machine Vietnamese culture angl The Bahnar or Ba Na People 3 bereznya 2017 u Wayback Machine VWAM Vietnam History and Educational Site angl PrimitkiTable 5 Population by urban rural residence sex ethnic group socio economic region and province city 1 4 2009 Center for Statistical Information Technology N I GSO v yetn angl Central Highlands take action to preserve ethnic minority languages 10 travnya 2018 u Wayback Machine Vietnam Pictorial angl Narody mira Etnograficheskie ocherki Narody Yugo Vostochnoy Azii 1966 5Bdjv fax 5D zip Narody Yugo Vostochnoj Azii 29 chervnya 2019 u Wayback Machine Pod redakciej A A Gubera Yu V Marbtina D L Tumarkina N N Cheboksarova Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Nauka 1966 s 157 163 Gornye khmery ros Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World Twenty first edition Dallas Texas SIL International Online version Bahnar A language of Viet Nam angl PosilannyaAmerican University Washington D C Cultural Information Analysis Center Minority groups in the Republic of Vietnam Ethnographic study series pp 1 52 The Bahnar Washington Headquarters Department of the Army 1966 angl Tradicionnaya odezhda narodnosti banar 19 kvitnya 2018 u Wayback Machine Illyustrirovannyj zhurnal Vetnam ros