Лавени (лавен, ловен, боловен, джру, суй, власна назва — джуру) — народ на півдні Лаосу (плато Болавен), належить до числа гірських кхмерів. Уряд Лаосу зараховує їх до числа лаотенг, народів, що проживають на гірських схилах на висотах від 700 до 1000 м.
Лавени | |
---|---|
Кількість | 56 411 (2015, перепис) |
Ареал | Лаос, провінції Тямпасак, Секонг, Салаван, Аттапи |
Раса | монголоїди |
Близькі до: | суай, ой, сапуан, ньягон, брао, зе-ченги, седанги, алаки, банари |
Входить до | гірські кхмери |
Мова | лавенська, лаоська |
Релігія | анімізм, буддизм |
Лавени найбільше з усіх національних меншин південного Лаосу контактували з лаосцями й зазнали сильного культурного впливу з їх боку. Вони також мали контакти з французами під час їхнього колоніального правління в Індокитаї, коли ті заснували величезні плантації на плато Болавен.
Розселення, чисельність, мова
Плато Болавен розташоване на висоті в середньому 1000 метрів над рівнем моря. Область розташована на шляху південно-західного мусону й отримує понад 4000 мм опадів на рік, більше, ніж будь-який інший регіон в Лаосі. Родючі ґрунти та вологий і певною мірою прохолодний клімат сприяють вирощуванню тут різних рослин, які не ростуть в інших частинах країни.
Живуть переважно в районах Паксонг на північному сході провінції Тямпасак та Тхатенг на заході провінції Секонг, але значна їх кількьсть є також на півдні провінції Салаван та на півночі провінції Аттапи.
Чисельність лавенів (джру, Yrou), за даними перепису населення 2015 року, становила 56 411 осіб.
Говорять лавенською мовою, що належить до західно-банарської групи австроазійських мов. Поширена також лаоська мова.
Історія
За народними переказами, предки лавенів мігрували на плато Болавен з району В'єнтьяну приблизно у V ст. після Р. Х. У добу середньовіччя зазнали культурного впливу з боку Кхмерської імперії. З XVII ст. посилились контакти з лаосцями.
Господарство
Традиційна економіка лавенів зосереджена на культивуванні рису, вирощують також кукурудзу, перець та інші овочі, ямс, картоплю, каву, кардамон, корицю, тютюн, коноплі.
Коли Лаос був частиною Французького Індокитаю, французи заснували на плато Боловен багато плантацій товарних культур: кави, бавовнику, тютюну тощо. Вирощують як вологий рис, так і суходільний; останній у високогірних районах з використанням підсічної системи землеробства. Французи завезли в Лаос і картопля. Багато лавенів працювало на французьких плантаціях, а після досягнення Лаосом незалежності вони самі продовжували вести плантаційне господарство. Лавени наймають на роботу алаків, таой та представників інших народів півдня країни.
Тваринництво розвинене, але не має такого значення, як землеробство. Мисливство, рибальство, збиральництво відіграють другорядну роль. Лавени славляться своєю майстерністю у виготовленні виробів із дерева та плетінні кошиків.
Поселення
Лавени живуть як у малих (із 7-10 хат), так і великих (по 30-40 хат) селах, які оточені рисовими полями або величезними плантаціями.
Хати прямокутні у плані, на палях, підлога вистелена із стебел бамбуку, а стіни зроблені з бамбукових циновок, дах криють соломою. Заможні сім'ї мають дерев'яні стіни та підлогу, а дах криють гофрованим залізом. До вхідних дверей ведуть бамбукові або дерев'яні сходи. Перед дверима може бути невеличка крита веранда. Житло однокамерне, посеред кімнати розташоване вогнище, сплять на циновках вздовж стіни навпроти вхідних дверей. Іноді до хати прибудовують кухню, до якої можна потрапити через двері з основної кімнати.
Більшість домогосподарств має невеликий садок біля хати. Подвір'я огороджене бамбуковим тином, щоб там могли вільно ходити кури та свині.
Побут
У традиційному житлі, одязі, їжі лавени мають багато рис, спільних із селянами-лаосцями.
Чоловіки носять шорти й сорочки, а в спекотні дні верхня частина тіла лишається голою. Жінки носять саронг і блузки. Весь одяг купують, зазвичай це продукція лаоських швейних фабрик.
Суспільство
Сільська громада є основною одиницею лавенського суспільства. Сільський голова вирішує майже всі внутрішні питання й представляє село у стосунках із місцевою владою.
Сім’я мала, переважно патрилокальна, її очолює старший із чоловіків. Відлік спорідненості ведеться за батьківською лінією.
Шлюб влаштовують батьки, але молода пара обов'язково має дати на нього згоду. При вкладанні першого шлюбу наречений не повинен платити викуп за наречену, але, якщо це другий шлюб, встановлюється розмір викупу. Розлучення відбувається за взаємною згодою сторін, діти можуть залишитися з одним із батьків.
Вірування
У лавенських селах, розташованих поруч із лаоськими, буддизм багато в чому замінив традиційні анімістичні вірування. Проте вони й досі шанують численних духів, а також померлих предків. Вони вважають, що духи предків продовжують діяти в реальному житті й про них слід дбати й годувати їх.
Примітки
- Results of Population and Housing Census 2015 [ 2016-11-01 у Wayback Machine.], Lao Statistics Bureau, pp. 121-122: Table P2.7. Total Lao Citien Populatin by Sex and Ethnicity (англ.)
Джерела
- Joachim Schliesinger. Ethnic Groups of Laos. Vol. 2: Profile of Austro-Asiatic-Speaking Peoples, с. 41, на «Google Books». BooksMango, 2014 (англ.)
- Я. В. Чеснов. Суи [ 24 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 498. (рос.)
- Loven [ 19 листопада 2018 у Wayback Machine.]. World Culture Encyclopedia (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Laveni laven loven boloven dzhru suj vlasna nazva dzhuru narod na pivdni Laosu plato Bolaven nalezhit do chisla girskih khmeriv Uryad Laosu zarahovuye yih do chisla laoteng narodiv sho prozhivayut na girskih shilah na visotah vid 700 do 1000 m LaveniKilkist56 411 2015 perepis Areal Laos provinciyi Tyampasak Sekong Salavan AttapiRasamongoloyidiBlizki do suaj oj sapuan nyagon brao ze chengi sedangi alaki banariVhodit dogirski khmeriMovalavenska laoskaReligiyaanimizm buddizmSelo na plato Bolaven Laveni najbilshe z usih nacionalnih menshin pivdennogo Laosu kontaktuvali z laoscyami j zaznali silnogo kulturnogo vplivu z yih boku Voni takozh mali kontakti z francuzami pid chas yihnogo kolonialnogo pravlinnya v Indokitayi koli ti zasnuvali velichezni plantaciyi na plato Bolaven Rozselennya chiselnist movaPlato Bolaven roztashovane na visoti v serednomu 1000 metriv nad rivnem morya Oblast roztashovana na shlyahu pivdenno zahidnogo musonu j otrimuye ponad 4000 mm opadiv na rik bilshe nizh bud yakij inshij region v Laosi Rodyuchi grunti ta vologij i pevnoyu miroyu proholodnij klimat spriyayut viroshuvannyu tut riznih roslin yaki ne rostut v inshih chastinah krayini Zhivut perevazhno v rajonah Paksong na pivnichnomu shodi provinciyi Tyampasak ta Thateng na zahodi provinciyi Sekong ale znachna yih kilkst ye takozh na pivdni provinciyi Salavan ta na pivnochi provinciyi Attapi Chiselnist laveniv dzhru Yrou za danimi perepisu naselennya 2015 roku stanovila 56 411 osib Govoryat lavenskoyu movoyu sho nalezhit do zahidno banarskoyi grupi avstroazijskih mov Poshirena takozh laoska mova IstoriyaZa narodnimi perekazami predki laveniv migruvali na plato Bolaven z rajonu V yentyanu priblizno u V st pislya R H U dobu serednovichchya zaznali kulturnogo vplivu z boku Khmerskoyi imperiyi Z XVII st posililis kontakti z laoscyami GospodarstvoTradicijna ekonomika laveniv zoseredzhena na kultivuvanni risu viroshuyut takozh kukurudzu perec ta inshi ovochi yams kartoplyu kavu kardamon koricyu tyutyun konopli Koli Laos buv chastinoyu Francuzkogo Indokitayu francuzi zasnuvali na plato Boloven bagato plantacij tovarnih kultur kavi bavovniku tyutyunu tosho Viroshuyut yak vologij ris tak i suhodilnij ostannij u visokogirnih rajonah z vikoristannyam pidsichnoyi sistemi zemlerobstva Francuzi zavezli v Laos i kartoplya Bagato laveniv pracyuvalo na francuzkih plantaciyah a pislya dosyagnennya Laosom nezalezhnosti voni sami prodovzhuvali vesti plantacijne gospodarstvo Laveni najmayut na robotu alakiv taoj ta predstavnikiv inshih narodiv pivdnya krayini Tvarinnictvo rozvinene ale ne maye takogo znachennya yak zemlerobstvo Mislivstvo ribalstvo zbiralnictvo vidigrayut drugoryadnu rol Laveni slavlyatsya svoyeyu majsternistyu u vigotovlenni virobiv iz dereva ta pletinni koshikiv PoselennyaLaveni zhivut yak u malih iz 7 10 hat tak i velikih po 30 40 hat selah yaki otocheni risovimi polyami abo velicheznimi plantaciyami Hati pryamokutni u plani na palyah pidloga vistelena iz stebel bambuku a stini zrobleni z bambukovih cinovok dah kriyut solomoyu Zamozhni sim yi mayut derev yani stini ta pidlogu a dah kriyut gofrovanim zalizom Do vhidnih dverej vedut bambukovi abo derev yani shodi Pered dverima mozhe buti nevelichka krita veranda Zhitlo odnokamerne posered kimnati roztashovane vognishe splyat na cinovkah vzdovzh stini navproti vhidnih dverej Inodi do hati pribudovuyut kuhnyu do yakoyi mozhna potrapiti cherez dveri z osnovnoyi kimnati Bilshist domogospodarstv maye nevelikij sadok bilya hati Podvir ya ogorodzhene bambukovim tinom shob tam mogli vilno hoditi kuri ta svini PobutU tradicijnomu zhitli odyazi yizhi laveni mayut bagato ris spilnih iz selyanami laoscyami Choloviki nosyat shorti j sorochki a v spekotni dni verhnya chastina tila lishayetsya goloyu Zhinki nosyat sarong i bluzki Ves odyag kupuyut zazvichaj ce produkciya laoskih shvejnih fabrik SuspilstvoSilska gromada ye osnovnoyu odiniceyu lavenskogo suspilstva Silskij golova virishuye majzhe vsi vnutrishni pitannya j predstavlyaye selo u stosunkah iz miscevoyu vladoyu Sim ya mala perevazhno patrilokalna yiyi ocholyuye starshij iz cholovikiv Vidlik sporidnenosti vedetsya za batkivskoyu liniyeyu Shlyub vlashtovuyut batki ale moloda para obov yazkovo maye dati na nogo zgodu Pri vkladanni pershogo shlyubu narechenij ne povinen platiti vikup za narechenu ale yaksho ce drugij shlyub vstanovlyuyetsya rozmir vikupu Rozluchennya vidbuvayetsya za vzayemnoyu zgodoyu storin diti mozhut zalishitisya z odnim iz batkiv ViruvannyaU lavenskih selah roztashovanih poruch iz laoskimi buddizm bagato v chomu zaminiv tradicijni animistichni viruvannya Prote voni j dosi shanuyut chislennih duhiv a takozh pomerlih predkiv Voni vvazhayut sho duhi predkiv prodovzhuyut diyati v realnomu zhitti j pro nih slid dbati j goduvati yih PrimitkiResults of Population and Housing Census 2015 2016 11 01 u Wayback Machine Lao Statistics Bureau pp 121 122 Table P2 7 Total Lao Citien Populatin by Sex and Ethnicity angl DzherelaJoachim Schliesinger Ethnic Groups of Laos Vol 2 Profile of Austro Asiatic Speaking Peoples s 41 na Google Books BooksMango 2014 angl Ya V Chesnov Sui 24 grudnya 2017 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 498 ISBN 5 85270 155 6 ros Loven 19 listopada 2018 u Wayback Machine World Culture Encyclopedia angl