Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тампуани (тампуони, варіанти написання: Tampuan, Tampuon, Tumpoon, Tumpoun, Tampoeun, Tampuen, Tamphuan, Campuon, Tompuan, Proon) — народ на північному сході Камбоджі, одна з корінних етнічних меншин країни. Належать до числа так званих гірських кхмерів або монтаньярів, як їх називали за часи французького колоніального панування.
| Тампуани | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 51 947 (2013) |
| Ареал |  Камбоджа, провінція |
| Раса | монголоїди |
| Близькі до: | брао, алаки, банари, лавени |
| Входить до | гірські кхмери |
| Мова | тампуанська, кхмерська |
| Релігія | анімізм |
Гірські народи Камбоджі відрізняються від низинних кхмерів мовою, господарським комплексом, релігією, організацією суспільства та іншими елементами культури. Протягом останніх десятиліть їхній традиційний спосіб життя зазнає масштабних руйнувань, викликаних кхмеризацією та захопленням земель низинними кхмерами.
Розселення і чисельність
Тампуани розселені в гірських центральних та південних районах провінції , між річками Сан (Tonlé San, Tonlé Se San, Sesan) на півночі та Срепок (Сраєпок, Tonlé Srepok, Srepok) на півдні. Близько 70 тампуанських сіл розташовані переважно на схід містечка Банлунг (Ban Lung), адміністративного центра провінції.
Тампуани належать до числа найбільших національних меншин Камбоджі. Це друга за чисельністю, після чамів, з 23 офіційно визнаних меншин. За даними перепису населення 2008 року носії тампуанської мови становили 8,09 % з 383 273 носіїв мов національних меншин, це близько 31 тис. осіб. Вони становлять 21 % населення провінції Ратанакірі, а разом із шістьма іншими корінними групами — його більшість.
За даними опитування, проведеного Національним інститутом статистики Камбоджі 2013 року, в країні нараховувалось 51 947 носіїв тампуанської мови.
Мова
Говорять тампуанською мовою (код ISO 639-3: tpu), яка належить до банарської гілки австроазійських мов. Спорідненими із нею є мови інших корінних народів регіону: крунг і брао в Камбоджі, банарська у В'єтнамі, алацька в Лаосі.
Тампуанська мова перебуває в активному використанні серед усіх вікових та соціальних груп народу.
Користуються також кхмерською та лаоською мовами. Кхмерська є єдиною мовою формальної освіти в Камбоджі, але, разом із тим, станом на 2002 рік, менше половини горян могли говорити нею.
Спільними зусиллями камбоджійського уряду, ЮНЕСКО та неурядових організацій 1997 року на основі кхмерської абетки було створено тампуанську писемність. П'ять років знадобилося, щоб удосконалити новий алфавіт. Існує література, словники. 2003 року розпочалась пілотна програма із впровадження тампуанської мови в перших трьох початкових класах формальної освіти.
Рівень грамотності рідною мовою серед тампуанів становить лише 5 %, рівень грамотності кхмерською — 10 %. Багато дорослих ніколи не відвідували школи й достатньо не розуміють цінність формальної освіти. З іншого боку, вони просто занадто бідні, щоб віддавати своїх дітей до школи. Ще одна причина низької відвідуваності навчальних закладів полягає в тому, що тампуанські діти погано розуміють кхмерську мову, їм доводиться докладати багато зусиль, щоб вивчити урок. Очікується, що впровадження тампуанської мови в початковій школі має підвищити рівень освіти серед тампуанів у наступних поколіннях. Акцент робиться на двомовній освіті. Учні вчаться читати рідною мовою й мають більший успіх у подальшому вивченні кхмерської. Інтеграція гірського населення до суспільного життя Камбоджі, можливість вирішення економічних та земельних питань вимагає підвищення рівня їхньої грамотності кхмерською мовою.
Запровадження писемності рідною мовою також має стати величезним кроком до збереження фольклору, який досі ще пам'ятають люди.
Історія
Народи гірських районів Камбоджі протягом декількох тисяч років жили на своїй нинішній території. Контакти із зовнішнім світом були мінімальними. Низинні кхмери розглядали горян як «нецивілізоване» населення та ставилося до них як до нижчих істот. Їх використовували як рабів для виконання певних робіт або залучали до армії. Ізоляція була трохи подолана за французького колоніального правління. Французи намагалися побудувати дороги в гірських районах та запровадити там систему освіти. Проте місцеві жителі не бачили жодної потреби в цих змінах, і тому ці кроки виявилися невдалими.
За правління принца Сіанука (1953—1970) камбоджійська держава намагалася «цивілізувати» горян. Ідея полягала в тому, щоб змусити їх навчитися говорити, читати й писати кхмерською, навчити одягатися як кхмери, працювати як кхмери. Гірські кхмери могли стати громадянами Камбоджі, оволодівши кхмерською мовою, звичаями та традиціями низинних кхмерів. Впроваджувалась система освіти, медичні послуги. В 1958 році почали заохочували кхмерське населення переселятися до високогірних районів, щоб навчити тамтешні народи вирощувати вологий рис та пришвидшити їхню кхмеризацію. Очікувалось також, що горяни навернуться до буддизму. Звичаї, одяг, хати гірських кхмерів почали змінюватися, вони втратили багато своїх культурних традицій.
За доби правління «червоних кхмерів» (1975—1979) горяни вважалися більше кхмерами, ніж міські етнічні кхмери, тому що на них не так впливали іноземці в'єтнамського або китайського походження. Але це не завадило режиму придушити їхні рідні релігійні та соціальні практики, високогірні групи втратили в ці роки багатьох своїх старійшин, а з ними й значну частину своєї усної історії та культурної спадщини.
Після падіння «червоних кхмерів» уряд повернувся в ставленні до гірських племен до політики доби Сіанука, але на в'єтнамський зразок. Хоча отримання грамотності кхмерською мовою було основною метою для уряду, мови меншин «поважалися, й кожне плем'я отримало право писати, читати та отримувати освіту своєю рідною мовою». Хоча тампуани дуже рідко переселяються до Пномпеня, з початку 1990-х років вони зазнають інтенсивної кхмеризації, пов'язаної з міграцією низинних кхмерів у високогірні райони, державним втручанням у життя місцевих корінних громад, впровадженням шкільної освіти (кхмерською), впливом засобів масової інформації (також кхмерською). В регіоні ведеться комерційна вирубка лісів, яка завдає непоправної шкоди його екології та руйнує традиційний господарський комплекс гірських жителів. 2001 року був прийнятий закон про землю, який мав захищати право корінних громад на їхні традиційні землі, проте на практиці він не діє. Захоплення гірських земель низинними кхмерами відбувається в значних масштабах. Більшість тампуанів стикається із загрозою маргіналізації в широкому кхмерському суспільстві. Камбоджа є однією з найбідніших країн світу, а Ратанакірі — однією з найбідніших її провінцій. Контакти між поколіннями та передача культурних знань і цінностей різко скоротилися, існує загроза втрати тампуанами власної культурної ідентичності.
Вірування
Основна релігія тампуанів — анімізм. Народ зберігає старі традиційні вірування, згідно яких людей оточує світ духів. Вони вірять, що все в природі має свого духа: ліс, скелі, гори, річки тощо. Також вірять у духів померлих предків. Панує страх перед силою злих духів. Давні історії застерігають людей від дій, що можуть розгнівити їх. Щоб умилостивити духів, виявити повагу до них урочисто приносять у жертву тварин. Жертвують також рис, гроші, м'ясо. Жертвопринесення й досі залишаються звичним явищем. Вони здійснюються в певну пору року, наприклад, перед посівом рису, перед збиранням врожаю, коли жнива закінчено, а також в інших випадках, таких як весілля, похорони або коли хтось захворіє. В селах стоять спеціальні маленькі хатинки для духів, до них регулярно приносять жертви. Тампуани також вірять, що духи спілкуються з ними уві сні, щоб повідомити, яку жертву потрібно принести, щоб дати дозвіл на розчищення ділянки лісу, щоб попередити людину про небезпеку тощо.
Важливе місце в тампуанському суспільстві все ще займають шамани. Вони «спілкуються з духами», зцілюють хворих, зберігають народні традиції та легенди. Тампуани вважають, що шамани можуть вступати в контакт з духами й передавати їхню волю. Шамани використовують багато музичних інструментів, чільне місце серед них займає «барабан духів», проводять навіть спеціальну масштабну церемонію «інавгурації» цього інструменту. Щоб спілкуватися з духами, шаман входить у транс, виконує спеціальні танці, промовляє присвячені духам молитви.
Причину хвороб тампуани бачать у тому, що злий дух заволодів тілом людини. Хвороби лікують травами та принесенням у жертву тварин. Шаман визначає, якої саме жертви вимагають духи. Він же проводить спеціальну церемонію вигнання злого духа з людини, яка розглядається як головний чинник зцілення. Тампуани тепер приймають таблетки, але для них вони не є альтернативним засобом лікування, а розглядаються як ще один прояв магії. Люди не довіряють лікарні, адже після такого лікування дух може лишитися в тілі людини.
Досі в деяких громадах тампуанів практикують випробування для вирішення суперечок. Зокрема можуть поливати окропом на руки обвинувачуваного: якщо той невинний — руки не постраждають.
Зараз по всій території свого розселення тампуани переживають незворотні зміни в способі життя та культурі. Народні традиції втрачаються. Молоде покоління набагато менше схильне йти анімістичним шляхом своїх батьків і поступово відмовляється від старих ритуалів. Відмічені випадки переходу від анімізму до буддизму або християнства. Нещодавно серед тампуанів розпочали роботу християнські місіонери, але їхні успіхи тут виявилися значно меншими, ніж серед інших меншин на північному сході Камбоджі. Частина тампуанів була навернена на християнство, але їхня віра виявилися неміцною, й багато новонавернених швидко відійшли від нової релігії.
Господарство
Тампуани ведуть переважно натуральне господарство. Гроші тут не ходять, використовується бартерна торгівля. Проте трохи грошей горяни все-таки отримують, продаючи свою продукцію на базарах у кхмерських селах. Для цього вони мають з кошиком на спині подолати декілька кілометрів гірськими стежками.
Основне заняття тампуанів — землеробство, засноване на вирощуванні високогірного рису. Традиційно використовувався підсічно-вогневий спосіб культивації земель. Розчищали ділянку лісу, зазвичай площею близько одного гектара, й спалювали на ній залишки рослинності, щоб зробити ґрунт більш родючим. Це поле засівали рисом протягом 3-5 років, а тоді розчищали нову ділянку. Колишнє поле залишали як перелоги на 15-20 років, перш ніж повернутися до нього знову. Крім рису, вирощують різні фрукти та овочі.
Тримають свиней, корів, курей, додаткові продукти отримують, збираючи бульби в лісі, полюючи й ловлячи оленів, кабанів, гризунів та фазанів, а ще жуків, мурах тощо.
Ще недавно стійким залишався підсічно-вогневий спосіб землеробства. Проте в останні роки в житті тампуанів відбуваються значні зміни, пов'язані з міграцією в гірські райони низинних кхмерів. Кхмери розглядають гірське землеробство як неефективне й бачать у ньому причину знищення лісів. Деякі гірські громади запозичили в кхмерів вологий спосіб вирощування рису. Тепер високогірний і вологий рис вирощують паралельно. Нові закони забов'язують обробляти землю безперервно, люди мають назавжди володіти лише однією ділянкою. Як результат, ґрунти виснажуються, знижується їхня родючість. Вирубування лісів та захоплення сторонніми ділянок лісу викликає труднощі з полюванням та збиральництвом.
Багато людей почало вирощувати товарні культури, найбільше горіхи кеш'ю.
Суспільство
У соціальному плані тампуани, як і інші етнічні групи гірських районів, сильно відрізняються від низинних кхмерів. Місцеве суспільство егалітарне, громади мають неавторитарне керівництво, рішення намагаються приймати на основі консенсусу. Серед тампуанських громад немає єдності.
Землеволодіння колективне, але кожна сім'я має свою ділянку.
Дотримуються матрилінійної системи, згідно якої прізвище та спадщина передаються за материнською лінією. Живуть екзогамними родами, спільними з деякими сусідніми народами. Завдяки цій особливості тампуани долають етнічні та мовні кордони.
Одружуються вже в підлітковому віці. За традицією, пара після шлюбу три роки живе в сім'ї молодої, а тоді ще на три роки переселяється до сім'ї молодого. Після цього обов'язкового періоду пара може почати власне спільне життя. Двоєженство допускається.
Освіта, ініційована кхмерами для перетворення горян на кхмерських громадян, порушила традиційну владу. Соціальні руйнування, викликані кхмеризацією, продовжують залишатися серйозною проблемою для тампуанів.
Побут
Тампуани живуть невеликими селами приблизно по 100—400 осіб. В центрі села стоїть громадська хата. Навколо села розташовуються рисові поля.
Традиційні хати невеликі, прямокутні в плані, стоять на палях висотою близько 1,8 м, зроблені з бамбуку та соломи. В деяких селах збереглися великі довгі хати, в яких живе разом багато сімей. Довжина такої хати може сягати 60 метрів, уздовж одного боку вона має відкриту загальну зону, а з іншого розташовані приміщення для окремих сімей. Останнім часом у тампуанських селах постало багато дерев'яних хат кхмерського типу. Більшість тампуанів має також хижі в полі, де вони можуть відпочити протягом робочого дня. Закінчення будівництва нової хати — це важлива подія, яку відзначають усім селом.
Важливе місце в житті тампуанів займає місцевий рисовий самогон. Кожна сім'я готує його по кілька глечиків щороку. Алкоголь у великій кількості вживають на свята, на поминки тощо. Влаштовують спільний бенкет, щоб разом поїсти та випити, лунає музика, люди розповідають про свої традиції. Пияцтво є поширеною проблемою.
Музика, танці
Незважаючи на зовнішній тиск, у громадах тампуанів все ще зберігаються народні культурні традиції. На початку 1990-х років уряд дозволив гірським народам зберігати свою культуру, пісні та танці. Їхня музика за своїм звучанням та набором інструментів контрастує із кхмерською народною й класичною музикою, а також сучасною популярною музикою, що розвинулась під впливом Заходу. Традиційна тампуанська музика виконується на гонгах, місцевих флейтах та струнних інструментах. Бронзові гонги вважаються найважливішим інструментом. Старі музичні стилі значною мірою втрачені, але живе більш сучасний музичний стиль сінліпа (художня пісня). Серед тампуанів є талановиті музиканти. Мистецькі групи з кількох тампуанських сіл здобували нагороди на національних конкурсах у Пномпені. Випущені їхні записи на компакт-дисках.
За давньою традицією народу чоловіки зазвичай грають на музичних інструментах, а жінки співають. Народний танець ромвонг чоловіки та жінки виконують разом, стаючи в коло.
Джерела
- Todd Saurman. Indigenous Music Mediation with Urban Khmer: Tampuan Adaptation and Survival. Journal of Urban Culture Research, Volume 8 (Jan-Jun 2014) ISSN 2228-8279 (англ.)
- Waddington, R. (2003). The Indigenous Tampuan People. The Peoples of the World Foundation (англ.)
- Tampuan. Asia Harves (англ.)
- The Tampuan. Nomadic Tribe (англ.)
Примітки
- Cambodia Inter-Censal Population Survey 2013. National Profile of Statistical Tables, Part 1. National Institute of Statistics, Ministry of Planning. Phnom Penh, Cambodia. May 2014 (англ.)
- . National Institute of Statistics, Ministry of Planning. August 2009 (англ.)
- What language is spoken in Cambodia?. Cambodia Travel (англ.)
- . Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International (англ.)
- Tampuan in Cambodia. Joshua Project (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tampuani tampuoni varianti napisannya Tampuan Tampuon Tumpoon Tumpoun Tampoeun Tampuen Tamphuan Campuon Tompuan Proon narod na pivnichnomu shodi Kambodzhi odna z korinnih etnichnih menshin krayini Nalezhat do chisla tak zvanih girskih khmeriv abo montanyariv yak yih nazivali za chasi francuzkogo kolonialnogo panuvannya TampuaniKilkist51 947 2013 Areal Kambodzha provinciyaRasamongoloyidiBlizki do brao alaki banari laveniVhodit dogirski khmeriMovatampuanska khmerskaReligiyaanimizm Girski narodi Kambodzhi vidriznyayutsya vid nizinnih khmeriv movoyu gospodarskim kompleksom religiyeyu organizaciyeyu suspilstva ta inshimi elementami kulturi Protyagom ostannih desyatilit yihnij tradicijnij sposib zhittya zaznaye masshtabnih rujnuvan viklikanih khmerizaciyeyu ta zahoplennyam zemel nizinnimi khmerami Rozselennya i chiselnistRajon rozselennya tampuoniv Tampuani rozseleni v girskih centralnih ta pivdennih rajonah provinciyi mizh richkami San Tonle San Tonle Se San Sesan na pivnochi ta Srepok Srayepok Tonle Srepok Srepok na pivdni Blizko 70 tampuanskih sil roztashovani perevazhno na shid mistechka Banlung Ban Lung administrativnogo centra provinciyi Tampuani nalezhat do chisla najbilshih nacionalnih menshin Kambodzhi Ce druga za chiselnistyu pislya chamiv z 23 oficijno viznanih menshin Za danimi perepisu naselennya 2008 roku nosiyi tampuanskoyi movi stanovili 8 09 z 383 273 nosiyiv mov nacionalnih menshin ce blizko 31 tis osib Voni stanovlyat 21 naselennya provinciyi Ratanakiri a razom iz shistma inshimi korinnimi grupami jogo bilshist Za danimi opituvannya provedenogo Nacionalnim institutom statistiki Kambodzhi 2013 roku v krayini narahovuvalos 51 947 nosiyiv tampuanskoyi movi MovaGovoryat tampuanskoyu movoyu kod ISO 639 3 tpu yaka nalezhit do banarskoyi gilki avstroazijskih mov Sporidnenimi iz neyu ye movi inshih korinnih narodiv regionu krung i brao v Kambodzhi banarska u V yetnami alacka v Laosi Tampuanska mova perebuvaye v aktivnomu vikoristanni sered usih vikovih ta socialnih grup narodu Koristuyutsya takozh khmerskoyu ta laoskoyu movami Khmerska ye yedinoyu movoyu formalnoyi osviti v Kambodzhi ale razom iz tim stanom na 2002 rik menshe polovini goryan mogli govoriti neyu Spilnimi zusillyami kambodzhijskogo uryadu YuNESKO ta neuryadovih organizacij 1997 roku na osnovi khmerskoyi abetki bulo stvoreno tampuansku pisemnist P yat rokiv znadobilosya shob udoskonaliti novij alfavit Isnuye literatura slovniki 2003 roku rozpochalas pilotna programa iz vprovadzhennya tampuanskoyi movi v pershih troh pochatkovih klasah formalnoyi osviti Riven gramotnosti ridnoyu movoyu sered tampuaniv stanovit lishe 5 riven gramotnosti khmerskoyu 10 Bagato doroslih nikoli ne vidviduvali shkoli j dostatno ne rozumiyut cinnist formalnoyi osviti Z inshogo boku voni prosto zanadto bidni shob viddavati svoyih ditej do shkoli She odna prichina nizkoyi vidviduvanosti navchalnih zakladiv polyagaye v tomu sho tampuanski diti pogano rozumiyut khmersku movu yim dovoditsya dokladati bagato zusil shob vivchiti urok Ochikuyetsya sho vprovadzhennya tampuanskoyi movi v pochatkovij shkoli maye pidvishiti riven osviti sered tampuaniv u nastupnih pokolinnyah Akcent robitsya na dvomovnij osviti Uchni vchatsya chitati ridnoyu movoyu j mayut bilshij uspih u podalshomu vivchenni khmerskoyi Integraciya girskogo naselennya do suspilnogo zhittya Kambodzhi mozhlivist virishennya ekonomichnih ta zemelnih pitan vimagaye pidvishennya rivnya yihnoyi gramotnosti khmerskoyu movoyu Zaprovadzhennya pisemnosti ridnoyu movoyu takozh maye stati velicheznim krokom do zberezhennya folkloru yakij dosi she pam yatayut lyudi IstoriyaNarodi girskih rajoniv Kambodzhi protyagom dekilkoh tisyach rokiv zhili na svoyij ninishnij teritoriyi Kontakti iz zovnishnim svitom buli minimalnimi Nizinni khmeri rozglyadali goryan yak necivilizovane naselennya ta stavilosya do nih yak do nizhchih istot Yih vikoristovuvali yak rabiv dlya vikonannya pevnih robit abo zaluchali do armiyi Izolyaciya bula trohi podolana za francuzkogo kolonialnogo pravlinnya Francuzi namagalisya pobuduvati dorogi v girskih rajonah ta zaprovaditi tam sistemu osviti Prote miscevi zhiteli ne bachili zhodnoyi potrebi v cih zminah i tomu ci kroki viyavilisya nevdalimi Za pravlinnya princa Sianuka 1953 1970 kambodzhijska derzhava namagalasya civilizuvati goryan Ideya polyagala v tomu shob zmusiti yih navchitisya govoriti chitati j pisati khmerskoyu navchiti odyagatisya yak khmeri pracyuvati yak khmeri Girski khmeri mogli stati gromadyanami Kambodzhi ovolodivshi khmerskoyu movoyu zvichayami ta tradiciyami nizinnih khmeriv Vprovadzhuvalas sistema osviti medichni poslugi V 1958 roci pochali zaohochuvali khmerske naselennya pereselyatisya do visokogirnih rajoniv shob navchiti tamteshni narodi viroshuvati vologij ris ta prishvidshiti yihnyu khmerizaciyu Ochikuvalos takozh sho goryani navernutsya do buddizmu Zvichayi odyag hati girskih khmeriv pochali zminyuvatisya voni vtratili bagato svoyih kulturnih tradicij Za dobi pravlinnya chervonih khmeriv 1975 1979 goryani vvazhalisya bilshe khmerami nizh miski etnichni khmeri tomu sho na nih ne tak vplivali inozemci v yetnamskogo abo kitajskogo pohodzhennya Ale ce ne zavadilo rezhimu pridushiti yihni ridni religijni ta socialni praktiki visokogirni grupi vtratili v ci roki bagatoh svoyih starijshin a z nimi j znachnu chastinu svoyeyi usnoyi istoriyi ta kulturnoyi spadshini Pislya padinnya chervonih khmeriv uryad povernuvsya v stavlenni do girskih plemen do politiki dobi Sianuka ale na v yetnamskij zrazok Hocha otrimannya gramotnosti khmerskoyu movoyu bulo osnovnoyu metoyu dlya uryadu movi menshin povazhalisya j kozhne plem ya otrimalo pravo pisati chitati ta otrimuvati osvitu svoyeyu ridnoyu movoyu Hocha tampuani duzhe ridko pereselyayutsya do Pnompenya z pochatku 1990 h rokiv voni zaznayut intensivnoyi khmerizaciyi pov yazanoyi z migraciyeyu nizinnih khmeriv u visokogirni rajoni derzhavnim vtruchannyam u zhittya miscevih korinnih gromad vprovadzhennyam shkilnoyi osviti khmerskoyu vplivom zasobiv masovoyi informaciyi takozh khmerskoyu V regioni vedetsya komercijna virubka lisiv yaka zavdaye nepopravnoyi shkodi jogo ekologiyi ta rujnuye tradicijnij gospodarskij kompleks girskih zhiteliv 2001 roku buv prijnyatij zakon pro zemlyu yakij mav zahishati pravo korinnih gromad na yihni tradicijni zemli prote na praktici vin ne diye Zahoplennya girskih zemel nizinnimi khmerami vidbuvayetsya v znachnih masshtabah Bilshist tampuaniv stikayetsya iz zagrozoyu marginalizaciyi v shirokomu khmerskomu suspilstvi Kambodzha ye odniyeyu z najbidnishih krayin svitu a Ratanakiri odniyeyu z najbidnishih yiyi provincij Kontakti mizh pokolinnyami ta peredacha kulturnih znan i cinnostej rizko skorotilisya isnuye zagroza vtrati tampuanami vlasnoyi kulturnoyi identichnosti ViruvannyaOsnovna religiya tampuaniv animizm Narod zberigaye stari tradicijni viruvannya zgidno yakih lyudej otochuye svit duhiv Voni viryat sho vse v prirodi maye svogo duha lis skeli gori richki tosho Takozh viryat u duhiv pomerlih predkiv Panuye strah pered siloyu zlih duhiv Davni istoriyi zasterigayut lyudej vid dij sho mozhut rozgniviti yih Shob umilostiviti duhiv viyaviti povagu do nih urochisto prinosyat u zhertvu tvarin Zhertvuyut takozh ris groshi m yaso Zhertvoprinesennya j dosi zalishayutsya zvichnim yavishem Voni zdijsnyuyutsya v pevnu poru roku napriklad pered posivom risu pered zbirannyam vrozhayu koli zhniva zakincheno a takozh v inshih vipadkah takih yak vesillya pohoroni abo koli htos zahvoriye V selah stoyat specialni malenki hatinki dlya duhiv do nih regulyarno prinosyat zhertvi Tampuani takozh viryat sho duhi spilkuyutsya z nimi uvi sni shob povidomiti yaku zhertvu potribno prinesti shob dati dozvil na rozchishennya dilyanki lisu shob poperediti lyudinu pro nebezpeku tosho Vazhlive misce v tampuanskomu suspilstvi vse she zajmayut shamani Voni spilkuyutsya z duhami zcilyuyut hvorih zberigayut narodni tradiciyi ta legendi Tampuani vvazhayut sho shamani mozhut vstupati v kontakt z duhami j peredavati yihnyu volyu Shamani vikoristovuyut bagato muzichnih instrumentiv chilne misce sered nih zajmaye baraban duhiv provodyat navit specialnu masshtabnu ceremoniyu inavguraciyi cogo instrumentu Shob spilkuvatisya z duhami shaman vhodit u trans vikonuye specialni tanci promovlyaye prisvyacheni duham molitvi Prichinu hvorob tampuani bachat u tomu sho zlij duh zavolodiv tilom lyudini Hvorobi likuyut travami ta prinesennyam u zhertvu tvarin Shaman viznachaye yakoyi same zhertvi vimagayut duhi Vin zhe provodit specialnu ceremoniyu vignannya zlogo duha z lyudini yaka rozglyadayetsya yak golovnij chinnik zcilennya Tampuani teper prijmayut tabletki ale dlya nih voni ne ye alternativnim zasobom likuvannya a rozglyadayutsya yak she odin proyav magiyi Lyudi ne doviryayut likarni adzhe pislya takogo likuvannya duh mozhe lishitisya v tili lyudini Dosi v deyakih gromadah tampuaniv praktikuyut viprobuvannya dlya virishennya superechok Zokrema mozhut polivati okropom na ruki obvinuvachuvanogo yaksho toj nevinnij ruki ne postrazhdayut Zaraz po vsij teritoriyi svogo rozselennya tampuani perezhivayut nezvorotni zmini v sposobi zhittya ta kulturi Narodni tradiciyi vtrachayutsya Molode pokolinnya nabagato menshe shilne jti animistichnim shlyahom svoyih batkiv i postupovo vidmovlyayetsya vid starih ritualiv Vidmicheni vipadki perehodu vid animizmu do buddizmu abo hristiyanstva Neshodavno sered tampuaniv rozpochali robotu hristiyanski misioneri ale yihni uspihi tut viyavilisya znachno menshimi nizh sered inshih menshin na pivnichnomu shodi Kambodzhi Chastina tampuaniv bula navernena na hristiyanstvo ale yihnya vira viyavilisya nemicnoyu j bagato novonavernenih shvidko vidijshli vid novoyi religiyi GospodarstvoTampuani vedut perevazhno naturalne gospodarstvo Groshi tut ne hodyat vikoristovuyetsya barterna torgivlya Prote trohi groshej goryani vse taki otrimuyut prodayuchi svoyu produkciyu na bazarah u khmerskih selah Dlya cogo voni mayut z koshikom na spini podolati dekilka kilometriv girskimi stezhkami Osnovne zanyattya tampuaniv zemlerobstvo zasnovane na viroshuvanni visokogirnogo risu Tradicijno vikoristovuvavsya pidsichno vognevij sposib kultivaciyi zemel Rozchishali dilyanku lisu zazvichaj plosheyu blizko odnogo gektara j spalyuvali na nij zalishki roslinnosti shob zrobiti grunt bilsh rodyuchim Ce pole zasivali risom protyagom 3 5 rokiv a todi rozchishali novu dilyanku Kolishnye pole zalishali yak perelogi na 15 20 rokiv persh nizh povernutisya do nogo znovu Krim risu viroshuyut rizni frukti ta ovochi Trimayut svinej koriv kurej dodatkovi produkti otrimuyut zbirayuchi bulbi v lisi polyuyuchi j lovlyachi oleniv kabaniv grizuniv ta fazaniv a she zhukiv murah tosho She nedavno stijkim zalishavsya pidsichno vognevij sposib zemlerobstva Prote v ostanni roki v zhitti tampuaniv vidbuvayutsya znachni zmini pov yazani z migraciyeyu v girski rajoni nizinnih khmeriv Khmeri rozglyadayut girske zemlerobstvo yak neefektivne j bachat u nomu prichinu znishennya lisiv Deyaki girski gromadi zapozichili v khmeriv vologij sposib viroshuvannya risu Teper visokogirnij i vologij ris viroshuyut paralelno Novi zakoni zabov yazuyut obroblyati zemlyu bezperervno lyudi mayut nazavzhdi voloditi lishe odniyeyu dilyankoyu Yak rezultat grunti visnazhuyutsya znizhuyetsya yihnya rodyuchist Virubuvannya lisiv ta zahoplennya storonnimi dilyanok lisu viklikaye trudnoshi z polyuvannyam ta zbiralnictvom Bagato lyudej pochalo viroshuvati tovarni kulturi najbilshe gorihi kesh yu SuspilstvoU socialnomu plani tampuani yak i inshi etnichni grupi girskih rajoniv silno vidriznyayutsya vid nizinnih khmeriv Misceve suspilstvo egalitarne gromadi mayut neavtoritarne kerivnictvo rishennya namagayutsya prijmati na osnovi konsensusu Sered tampuanskih gromad nemaye yednosti Zemlevolodinnya kolektivne ale kozhna sim ya maye svoyu dilyanku Dotrimuyutsya matrilinijnoyi sistemi zgidno yakoyi prizvishe ta spadshina peredayutsya za materinskoyu liniyeyu Zhivut ekzogamnimi rodami spilnimi z deyakimi susidnimi narodami Zavdyaki cij osoblivosti tampuani dolayut etnichni ta movni kordoni Odruzhuyutsya vzhe v pidlitkovomu vici Za tradiciyeyu para pislya shlyubu tri roki zhive v sim yi molodoyi a todi she na tri roki pereselyayetsya do sim yi molodogo Pislya cogo obov yazkovogo periodu para mozhe pochati vlasne spilne zhittya Dvoyezhenstvo dopuskayetsya Osvita inicijovana khmerami dlya peretvorennya goryan na khmerskih gromadyan porushila tradicijnu vladu Socialni rujnuvannya viklikani khmerizaciyeyu prodovzhuyut zalishatisya serjoznoyu problemoyu dlya tampuaniv PobutCholovik zajmayetsya rozsheplennyam bambuku Tampuani zhivut nevelikimi selami priblizno po 100 400 osib V centri sela stoyit gromadska hata Navkolo sela roztashovuyutsya risovi polya Tradicijni hati neveliki pryamokutni v plani stoyat na palyah visotoyu blizko 1 8 m zrobleni z bambuku ta solomi V deyakih selah zbereglisya veliki dovgi hati v yakih zhive razom bagato simej Dovzhina takoyi hati mozhe syagati 60 metriv uzdovzh odnogo boku vona maye vidkritu zagalnu zonu a z inshogo roztashovani primishennya dlya okremih simej Ostannim chasom u tampuanskih selah postalo bagato derev yanih hat khmerskogo tipu Bilshist tampuaniv maye takozh hizhi v poli de voni mozhut vidpochiti protyagom robochogo dnya Zakinchennya budivnictva novoyi hati ce vazhliva podiya yaku vidznachayut usim selom Zhinka zhene samogon Vazhlive misce v zhitti tampuaniv zajmaye miscevij risovij samogon Kozhna sim ya gotuye jogo po kilka glechikiv shoroku Alkogol u velikij kilkosti vzhivayut na svyata na pominki tosho Vlashtovuyut spilnij benket shob razom poyisti ta vipiti lunaye muzika lyudi rozpovidayut pro svoyi tradiciyi Piyactvo ye poshirenoyu problemoyu Muzika tanciNezvazhayuchi na zovnishnij tisk u gromadah tampuaniv vse she zberigayutsya narodni kulturni tradiciyi Na pochatku 1990 h rokiv uryad dozvoliv girskim narodam zberigati svoyu kulturu pisni ta tanci Yihnya muzika za svoyim zvuchannyam ta naborom instrumentiv kontrastuye iz khmerskoyu narodnoyu j klasichnoyu muzikoyu a takozh suchasnoyu populyarnoyu muzikoyu sho rozvinulas pid vplivom Zahodu Tradicijna tampuanska muzika vikonuyetsya na gongah miscevih flejtah ta strunnih instrumentah Bronzovi gongi vvazhayutsya najvazhlivishim instrumentom Stari muzichni stili znachnoyu miroyu vtracheni ale zhive bilsh suchasnij muzichnij stil sinlipa hudozhnya pisnya Sered tampuaniv ye talanoviti muzikanti Mistecki grupi z kilkoh tampuanskih sil zdobuvali nagorodi na nacionalnih konkursah u Pnompeni Vipusheni yihni zapisi na kompakt diskah Za davnoyu tradiciyeyu narodu choloviki zazvichaj grayut na muzichnih instrumentah a zhinki spivayut Narodnij tanec romvong choloviki ta zhinki vikonuyut razom stayuchi v kolo DzherelaTodd Saurman Indigenous Music Mediation with Urban Khmer Tampuan Adaptation and Survival Journal of Urban Culture Research Volume 8 Jan Jun 2014 ISSN 2228 8279 angl Waddington R 2003 The Indigenous Tampuan People The Peoples of the World Foundation angl Tampuan Asia Harves angl The Tampuan Nomadic Tribe angl PrimitkiCambodia Inter Censal Population Survey 2013 National Profile of Statistical Tables Part 1 National Institute of Statistics Ministry of Planning Phnom Penh Cambodia May 2014 angl National Institute of Statistics Ministry of Planning August 2009 angl What language is spoken in Cambodia Cambodia Travel angl Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2019 Ethnologue Languages of the World Twenty second edition Dallas Texas SIL International angl Tampuan in Cambodia Joshua Project angl