(Чудовий острів Балі) | |
Столиця | Денпасар |
Губернатор | І Ваян Костер |
Площа | 5 780 км² |
Населення | ▲ 4 336 900 (2019) |
Етнічні групи | балійці |
Релігія | індуїзм (83,5 %), іслам (13,4 %), християнство (протестанти і католики) (2,5 %), буддизм (0,5 %) |
Мови | балійська, індонезійська |
Дата заснування | 14 серпня 1958 |
Часовий пояс | |
Сайт | baliprov.go.id |
Бáлі (індонез. Bali) — провінція Індонезії, розташована на острові Балі та низці прилеглих невеликих островів. Омивається з півдня Індійським океаном, з півночі — морем Балі, що належить до басейну Тихого океану. Із заходу головний острів відділений вузькою протокою Балі від острова Ява, зі сходу — від однойменного острова Ломбок.
Площа 5 780,06 км². Населення — 3 890 757 осіб (2010, перепис), а в 2019 році — 4 336 900 осіб. Адміністративний центр — місто Денпасар.
Географія
Більшу частину Балі займають гори. Найвищою вершиною є вулкан Агунг, висота якого становить 3031 метр над рівнем моря. Це діючий вулкан, його виверження 1963 року, яке сталося після 120 років спокою, забрало понад 1500 людських жертв. Більшість низинних районів розташована на південь від гір.
Клімат визначає південно-східний мусон, який приносить вологу в листопаді-березні, протягом травня-жовтня триває сухий сезон.
Флора та фауна Балі нагадують яванські, гори вкриті тропічним лісом. Величезні дерева баньян, які називають тут варінгін, балійці вважають священними. В лісах численні олені та дикі свині, на заході зустрічаються тигри.
Міста
- Денпасар — столиця та найбільше місто острова.
- (індонез. Singaraja) — промислове місто на півночі острова.
- (індонез. Kuta) — курортне місто.
- (індонез. Ubud) — центр балійського художнього життя.
- Клунгкунг (індонез. Klungkung) — центр різьблення по дереву, обробки золота та срібла.
- Ґіаньяр (індонез. Gianyar) — місто з велелюдним базаром.
Населення
Балі сьогодні — це єдиний регіон Індонезії, де домінує індуїзм. Балійський індуїзм — це поєднання індуїзму, переважно в формі шиваїзму, з елементами буддизму, культу предків, анімістичних та магічних вірувань і практик. Балійці твердо вірять в реінкарнацію. Існують численні місця поклоніння, в кожному селі є храми та громадські зали.
Існують касти, хоча відмінності між ними не такі жорсткі, як в (Індії). Більшість балійців належить до найнижчої касти шудр. До вищих каст належать священники (брахмани), воїни та члени королівської родини (кшатрії), торговці (вайш'ї).
Балійська мова відрізняється від яванської, але форма, якою користуються представники вищих верств населення, містить багато яванських слів та запозичень із санскриту.
Кожна сім'я живе у власній садибі, оточеній земляною або кам'яною стіною.
Окремі групи мусульман (яванці та ін.) та китайців живуть у північній та західній частинах Балі, є також невелике число християн.
Етнічний склад населення провінції Балі, за даними переписів населення 2000 і 2010 років, був таким:
Народи | Чисельність (2000) | Доля в населенні (2000) | Чисельність (2010) | Доля в населенні (2010) |
---|---|---|---|---|
Балійці | 2 794 793 | 88,85 % | 3 336 065 | 85,97 % |
Яванці | 214 598 | 6,82 % | 372 514 | 9,60 % |
Інші | 135 977 | 4,32 % | 172 142 | 4,43 % |
Всього | 3 145 368 | 100,00 % | 3 880 721 | 100,00 % |
Історія
За свідченням китайських та індійських джерел, ще до VII ст. балійці прийняли індуїзм. Балійський принц Ерланга 1019 р. став засновником яванської держави Кагуріпан (згодом Кедірі). 1284 року Кертанагара, останній магараджа Сінгасарі, індуїстської держави в Східній Яві, захопив Балі, але після його смерті в 1292 р. острів відновив свою незалежність. 1343 року Балі потрапив під владу яванської імперії Маджапагіт й залишався під її владою поки ця індуїстська держава 1478 року не була повалена мусульманами. В XVI ст. острів Балі залишився останнім оплотом індуїзму на теренах сучасної Індонезії. Сюди пересилилося багато яванської індуїстської знаті, священників та інтелектуалів.
Голландці вперше відвідали Балі 1597 року, тоді острів був поділений між декількома мусульманськими державами, які воювали між собою. 1894 року голландці анексували держави Булеленг та Джембрана на півночі Балі. 1906 року вони атакували Денпасар, а 1908 року захопили весь острів, при цьому загинуло понад 3,5 тис. балійців.
Під час Другої світової війни, Балі, як і вся Індонезія, був окупований японськими військами. В 1946 році на заході Балі відбувся бій між голландськими військами та індонезійською революційною армією. 1950 року острів став частиною Республіки Індонезія.
Економіка
Більшість балійців зайнята в сільському господарстві. Головною продовольчою культурою є рис, його вирощують вологим способом. Близько чверті сільськогосподарських площ зрошується, решта використовується для вирощування ямсу, маніоку, кокосової пальми, фруктів, є також насадження олійної пальми та кави. Розводять велику та дрібну рогату худобу. Є декілька м'ясокомбінатів. Рибальство не відіграє суттєвого значення. Острів імпортує продовольство, але яловичина, свинина, кава, копра та пальмова олія є експортними товарами.
Земельні ділянки на Балі в середньому мають по 1 га. Селяни об'єднуються в кооперативи з метою ефективного використання водних ресурсів.
Важливе значення для економіки Балі мають туризм та продаж ремісничих виробів.
Поблизу Денпасара є міжнародний аеропорт.
Адміністративний поділ
Провінція Балі ділиться на 9 територіальних одиниць нижчого рівня — 8 округів (кабупатенів) і 1 муніципалітет (місто, кота):
№ | Адм. одиниця | Адм. центр | Територія км² | Населення осіб (2010) |
---|---|---|---|---|
1 | округ (індонез. Jembrana) | (індонез. Negara) | 841,80 | 261 638 |
2 | округ (індонез. Tabanan) | 1013,88 | 420 913 | |
3 | округ (індонез. Badung) | (індонез. Mangupura) | 418,62 | 543 332 |
4 | округ (індонез. Gianyar) | 368,00 | 469 777 | |
5 | округ (індонез. Klungkung) | (індонез. Semarapura) | 315,00 | 170 543 |
6 | округ (індонез. Bangli) | 490,71 | 215 353 | |
7 | округ (індонез. Karangasem) | (індонез. Amlapura) | 839,54 | 396 487 |
8 | округ (індонез. Buleleng) | (індонез. Singaraja) | 1364,73 | 624 125 |
9 | місто Денпасар (індонез. Kota Denpasar) | 127,78 | 788 757 | |
Разом | 5780,06 | 3 890 428 |
Культура
Балійці захоплюються музикою, поезією, танцями, люблять свята, виявляють неабиякі здібності в декоративно-прикладному мистецтві. Захоплюються боями півнів та іншими азартними іграми. Типовий балійський оркестр (гамелан) складається з різних ударних інструментів, двострунної скрипки та флейти. Такий оркестр є в кожному селі. Сценічні п'єси й особливо танці є невід'ємною частиною життя балійців. Вони наповнені магічно-релігійним значенням і засобами пантоміми розповідають різні історії. Високого розвитку досягли балійські скульптура, живопис, різьблення по дереву та кістці, виготовлення срібних виробів. Дерев'яні труни, в яких несуть тіло до місця кремації, балійці роблять у формі тварин.
Пам'ятки
- Пура Бесакіх — найбільший і найважливіший індуїстський храм на Балі.
- Таман Аюн (індонез. Pura Taman Ayun) — королівський храм Менгві поблизу Денпасара.
- Ботанічний сад Балі.
- Храм Улун Дану на озері Братан (індонез. Pura Ulun Danu Bratan).
- Храм Лугур Улувату (індонез. Pura Luhur Uluwatu), де проводяться вистави кечак (балійська форма музичної й танцювальної драми).
- Храм Пура Танах Лот.
- Вулкан (індонез. Gunung Batur).
- Водоспад Гітгіт (індонез. Air Terjun Gitgit).
- Вулкан Каві (індонез. Gunung Kawi).
- Гоа Гаджа (індонез. Goa Gajah) — храм біля Убуда, «печера слона».
- Тіртаганга (індонез. Tirta Gangga) — водний палац в Амлапурі.
Примітки
- Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia [ 7 травня 2019 у Wayback Machine.]. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (індонез.)
- . BPS Bali. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
- Penduduk Menurut Wilayah dan Agama yang Dianut [ 3 грудня 2017 у Wayback Machine.] (2010 Census).
- . dpr.go.id. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
- 2010 Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Bali Province [ 24 липня 2021 у Wayback Machine.]. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape [ 25 серпня 2021 у Wayback Machine.]. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 22: TABLE 1.2.19. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Bali, 2000
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.]. Hasil Sensus Penduduk 2010, pp. 36-41: Tabel L2.6. Jumlah Penduduk Menurut Provinsi dan Suku Bangsa (індонез.)
Джерела і література
- Bali, island and province, Indonesia [ 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Encyclopedia Britannica (англ.)
- Демин Л. М. Остров Бали / АН СССР, Институт народов Азии. — Москва : Наука, Глав. ред. вост. лит, 1964. — 304 с. (обл.) (рос.)
Посилання
- Пляжі Балі-огляд [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Найбільший російськомовний форум про Балі [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Wonderful Indonesia, Bali — відео [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bali znachennya Bali indonez Bali Deviz Bali Dwipa Jaya Chudovij ostriv Bali Zliva na pravo zverhu vniz hram Pura Besakih hram Tanah Lot vulkan Agung vid z plyazhu Sanur plyazhi rajon park Stolicya DenpasarGubernator I Vayan KosterPlosha 5 780 km Naselennya 4 336 900 2019 Etnichni grupi balijciReligiya induyizm 83 5 islam 13 4 hristiyanstvo protestanti i katoliki 2 5 buddizm 0 5 Movi balijska indonezijskaData zasnuvannya 14 serpnya 1958Chasovij poyas UTC 8Sajt baliprov go id Bali indonez Bali provinciya Indoneziyi roztashovana na ostrovi Bali ta nizci prileglih nevelikih ostroviv Omivayetsya z pivdnya Indijskim okeanom z pivnochi morem Bali sho nalezhit do basejnu Tihogo okeanu Iz zahodu golovnij ostriv viddilenij vuzkoyu protokoyu Bali vid ostrova Yava zi shodu vid odnojmennogo ostrova Lombok Plosha 5 780 06 km Naselennya 3 890 757 osib 2010 perepis a v 2019 roci 4 336 900 osib Administrativnij centr misto Denpasar GeografiyaBilshu chastinu Bali zajmayut gori Najvishoyu vershinoyu ye vulkan Agung visota yakogo stanovit 3031 metr nad rivnem morya Ce diyuchij vulkan jogo viverzhennya 1963 roku yake stalosya pislya 120 rokiv spokoyu zabralo ponad 1500 lyudskih zhertv Bilshist nizinnih rajoniv roztashovana na pivden vid gir Klimat viznachaye pivdenno shidnij muson yakij prinosit vologu v listopadi berezni protyagom travnya zhovtnya trivaye suhij sezon Flora ta fauna Bali nagaduyut yavanski gori vkriti tropichnim lisom Velichezni dereva banyan yaki nazivayut tut varingin balijci vvazhayut svyashennimi V lisah chislenni oleni ta diki svini na zahodi zustrichayutsya tigri Mista Denpasar stolicya ta najbilshe misto ostrova indonez Singaraja promislove misto na pivnochi ostrova indonez Kuta kurortne misto indonez Ubud centr balijskogo hudozhnogo zhittya Klungkung indonez Klungkung centr rizblennya po derevu obrobki zolota ta sribla Gianyar indonez Gianyar misto z velelyudnim bazarom NaselennyaBali sogodni ce yedinij region Indoneziyi de dominuye induyizm Balijskij induyizm ce poyednannya induyizmu perevazhno v formi shivayizmu z elementami buddizmu kultu predkiv animistichnih ta magichnih viruvan i praktik Balijci tverdo viryat v reinkarnaciyu Isnuyut chislenni miscya pokloninnya v kozhnomu seli ye hrami ta gromadski zali Isnuyut kasti hocha vidminnosti mizh nimi ne taki zhorstki yak v Indiyi Bilshist balijciv nalezhit do najnizhchoyi kasti shudr Do vishih kast nalezhat svyashenniki brahmani voyini ta chleni korolivskoyi rodini kshatriyi torgovci vajsh yi Balijska mova vidriznyayetsya vid yavanskoyi ale forma yakoyu koristuyutsya predstavniki vishih verstv naselennya mistit bagato yavanskih sliv ta zapozichen iz sanskritu Kozhna sim ya zhive u vlasnij sadibi otochenij zemlyanoyu abo kam yanoyu stinoyu Okremi grupi musulman yavanci ta in ta kitajciv zhivut u pivnichnij ta zahidnij chastinah Bali ye takozh nevelike chislo hristiyan Etnichnij sklad naselennya provinciyi Bali za danimi perepisiv naselennya 2000 i 2010 rokiv buv takim Narodi Chiselnist 2000 Dolya v naselenni 2000 Chiselnist 2010 Dolya v naselenni 2010 Balijci 2 794 793 88 85 3 336 065 85 97 Yavanci 214 598 6 82 372 514 9 60 Inshi 135 977 4 32 172 142 4 43 Vsogo 3 145 368 100 00 3 880 721 100 00 IstoriyaZa svidchennyam kitajskih ta indijskih dzherel she do VII st balijci prijnyali induyizm Balijskij princ Erlanga 1019 r stav zasnovnikom yavanskoyi derzhavi Kaguripan zgodom Kediri 1284 roku Kertanagara ostannij magaradzha Singasari induyistskoyi derzhavi v Shidnij Yavi zahopiv Bali ale pislya jogo smerti v 1292 r ostriv vidnoviv svoyu nezalezhnist 1343 roku Bali potrapiv pid vladu yavanskoyi imperiyi Madzhapagit j zalishavsya pid yiyi vladoyu poki cya induyistska derzhava 1478 roku ne bula povalena musulmanami V XVI st ostriv Bali zalishivsya ostannim oplotom induyizmu na terenah suchasnoyi Indoneziyi Syudi peresililosya bagato yavanskoyi induyistskoyi znati svyashennikiv ta intelektualiv Gollandci vpershe vidvidali Bali 1597 roku todi ostriv buv podilenij mizh dekilkoma musulmanskimi derzhavami yaki voyuvali mizh soboyu 1894 roku gollandci aneksuvali derzhavi Buleleng ta Dzhembrana na pivnochi Bali 1906 roku voni atakuvali Denpasar a 1908 roku zahopili ves ostriv pri comu zaginulo ponad 3 5 tis balijciv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Bali yak i vsya Indoneziya buv okupovanij yaponskimi vijskami V 1946 roci na zahodi Bali vidbuvsya bij mizh gollandskimi vijskami ta indonezijskoyu revolyucijnoyu armiyeyu 1950 roku ostriv stav chastinoyu Respubliki Indoneziya EkonomikaBilshist balijciv zajnyata v silskomu gospodarstvi Golovnoyu prodovolchoyu kulturoyu ye ris jogo viroshuyut vologim sposobom Blizko chverti silskogospodarskih plosh zroshuyetsya reshta vikoristovuyetsya dlya viroshuvannya yamsu manioku kokosovoyi palmi fruktiv ye takozh nasadzhennya olijnoyi palmi ta kavi Rozvodyat veliku ta dribnu rogatu hudobu Ye dekilka m yasokombinativ Ribalstvo ne vidigraye suttyevogo znachennya Ostriv importuye prodovolstvo ale yalovichina svinina kava kopra ta palmova oliya ye eksportnimi tovarami Zemelni dilyanki na Bali v serednomu mayut po 1 ga Selyani ob yednuyutsya v kooperativi z metoyu efektivnogo vikoristannya vodnih resursiv Vazhlive znachennya dlya ekonomiki Bali mayut turizm ta prodazh remisnichih virobiv Poblizu Denpasara ye mizhnarodnij aeroport Administrativnij podilMapa provinciyi Bali Provinciya Bali dilitsya na 9 teritorialnih odinic nizhchogo rivnya 8 okrugiv kabupateniv i 1 municipalitet misto kota Adm odinicya Adm centr Teritoriya km Naselennya osib 2010 1 okrug indonez Jembrana indonez Negara 841 80 261 6382 okrug indonez Tabanan 1013 88 420 9133 okrug indonez Badung indonez Mangupura 418 62 543 3324 okrug indonez Gianyar 368 00 469 7775 okrug indonez Klungkung indonez Semarapura 315 00 170 5436 okrug indonez Bangli 490 71 215 3537 okrug indonez Karangasem indonez Amlapura 839 54 396 4878 okrug indonez Buleleng indonez Singaraja 1364 73 624 1259 misto Denpasar indonez Kota Denpasar 127 78 788 757Razom 5780 06 3 890 428KulturaBalijci zahoplyuyutsya muzikoyu poeziyeyu tancyami lyublyat svyata viyavlyayut neabiyaki zdibnosti v dekorativno prikladnomu mistectvi Zahoplyuyutsya boyami pivniv ta inshimi azartnimi igrami Tipovij balijskij orkestr gamelan skladayetsya z riznih udarnih instrumentiv dvostrunnoyi skripki ta flejti Takij orkestr ye v kozhnomu seli Scenichni p yesi j osoblivo tanci ye nevid yemnoyu chastinoyu zhittya balijciv Voni napovneni magichno religijnim znachennyam i zasobami pantomimi rozpovidayut rizni istoriyi Visokogo rozvitku dosyagli balijski skulptura zhivopis rizblennya po derevu ta kistci vigotovlennya sribnih virobiv Derev yani truni v yakih nesut tilo do miscya kremaciyi balijci roblyat u formi tvarin Pam yatkiPura Besakih najbilshij i najvazhlivishij induyistskij hram na Bali Taman Ayun indonez Pura Taman Ayun korolivskij hram Mengvi poblizu Denpasara Botanichnij sad Bali Hram Ulun Danu na ozeri Bratan indonez Pura Ulun Danu Bratan Hram Lugur Uluvatu indonez Pura Luhur Uluwatu de provodyatsya vistavi kechak balijska forma muzichnoyi j tancyuvalnoyi drami Hram Pura Tanah Lot Vulkan indonez Gunung Batur Vodospad Gitgit indonez Air Terjun Gitgit Vulkan Kavi indonez Gunung Kawi Goa Gadzha indonez Goa Gajah hram bilya Ubuda pechera slona Tirtaganga indonez Tirta Gangga vodnij palac v Amlapuri PrimitkiBuku Induk Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi Kabupaten Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia 7 travnya 2019 u Wayback Machine Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia Gamawan Fauzi indonez BPS Bali Arhiv originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 24 chervnya 2020 Penduduk Menurut Wilayah dan Agama yang Dianut 3 grudnya 2017 u Wayback Machine 2010 Census dpr go id Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 26 zhovtnya 2020 2010 Population Census Population by Region Type of Document and Sex Bali Province 24 lipnya 2021 u Wayback Machine Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape 25 serpnya 2021 u Wayback Machine ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 22 TABLE 1 2 19 Ethnic Groups of Indonesian Citizens Bali 2000 Kewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Hasil Sensus Penduduk 2010 pp 36 41 Tabel L2 6 Jumlah Penduduk Menurut Provinsi dan Suku Bangsa indonez Dzherela i literaturaBali island and province Indonesia 5 listopada 2021 u Wayback Machine Encyclopedia Britannica angl Demin L M Ostrov Bali AN SSSR Institut narodov Azii Moskva Nauka Glav red vost lit 1964 304 s obl ros PosilannyaPlyazhi Bali oglyad 2 lipnya 2014 u Wayback Machine Najbilshij rosijskomovnij forum pro Bali 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine Wonderful Indonesia Bali video 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine