Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бази́ліка Свято́го Хреста́ (пол. Kościół Świętego Krzyża) — храм у Варшаві, розташований на , що належить католицькому ордену лазаристів.
| Базиліка Святого Хреста | |
|---|---|
 | |
| 52°14′19″ пн. ш. 21°01′00″ сх. д. / 52.23861° пн. ш. 21.01667° сх. д.Координати: 52°14′19″ пн. ш. 21°01′00″ сх. д. / 52.23861° пн. ш. 21.01667° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Польща,  Варшава |
| Архітектор | Йозеф Шимон Белотті |
| Скульптор | Ян Юрій Плерш |
| Засновник | Августин Міхал Стефан Радзейовський |
| Початок будівництва | 1757 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | бароко |
| Належність | Римо-Католицька Церква |
| Єпархія | Варшавська архідієцезія |
| Стан | об'єкт культурної спадщини Польщі |
| Адреса | , 3 |
| Оригінальна назва | пол. Bazylika Świętego Krzyża |
| Епонім | Животворний Хрест |
| Вебсайт | swkrzyz.pl |
  Базиліка Святого Хреста (Варшава) (Польща) | |
 Базиліка Святого Хреста у Вікісховищі | |
Спочатку, на цьому місці стояла каплиця Святого Хреста, згадки про неї датуються 1510 роком. В 1525 році тут стояла дерев'яна церква що належала кафедрі св. Івана Хрестителя. 1615 року церква була перебудована, а 1653 — передана чернечому ордену лазаристів і стала центральним храмом ордену у Польщі.
Сучасна будівля була побудована в 1679—1696 роках в стилі бароко. Його проектувальником був королівський придворний архітектор Йозеф Шимон Беллотті, а фундаторами — абат Щука і примас Міхал Стефан Радзейовський, який освятив церкву 14 жовтня 1696 року.
Вежі, вкриті пізньобароковими куполами (1725—1737) виконані Йозефом Фонтаною. Фасад (1756) розроблений Якубом Фонтаною, прикрашений статуями роботи Яна Юрія Плерша.
В колонах храму поховані урни з серцями Фридерика Шопена (епітафія з каррарського мармуру зроблена в 1880 році Леонардом Марконі) і Владислава Реймонта (1929). У храмі є також епітафії Болеслава Пруса, Ігнація Крашевського, Юліуша Словацького та Владислава Сікорського.
В перші дні Другої світової війни храм був зруйнований. Були знищені також картини «Вечеря Господня» Франциска Смуглевича і «Розп'яття» Юрія Семигиновського. Під час Варшавського повстання, 6 вересня 1944 року, німці внесли до святині дві самохідні міни «Голіаф». Вибух зруйнував фасад храму, склепіння над нижньою церквою, Великий вівтар, вівтар св. Роха і св. Вінсента де Поля.
Храм був відбудований в 1945—1953 роках. З 1965 року при церкві збирається академічна спільнота «Древо життя» (Drzewo życia). У 2003 році папа Іван Павло ІІ надав церкві статусу Малої базиліки (basilica minor).
Статуя Ісуса Христа
Перед храмом у 1858 році встановлено статую Ісуса Христа, що несе хрест, відлиту з бетону у майстерні , за проектом Анджея Прушинського, коштом Анджея Замойського. По кількох роках на скульптурі з'явились тріщини. На сторінках журналу «Вендровєц» уміщено заклик до пожертв для відливання скульптури у бронзі. У 1887 році психічно хворий чоловік пошкодив скульптуру, відірвавши руку Христа. Це прискорило прийняття рішення про виконання відливку у бронзі. Статую точно відтворено у 1889 році в Римі Піусом Велонським. Пам'ятник встановлено 2 листопада на новому фундаменті з чорного граніту, спроектованому Стефаном Шиллером із позолоченим написом Sursum Corda (вгору серця).
Бетонну статую Христа перевезено до Крушини і розміщено на гробівці Любомирських. Нині знаходиться перед тамтешнім парафіяльним Костелом св. Матвія Апостола.
У вересні 1944 року внаслідок детонації «Голіафів», бронзова фігура Христа впала на бруківку і лежала з рукою знесеною вгору, вказуючи на напис на цоколі. 22 жовтня 1944 року німці вивезли її з Варшави з метою переплавлки, однак разом із пам'ятником Миколаєві Копернику, викинули до придорожного рову в Гайдуках Низьких, де статуї знайдено польськими солдатами. Обидва пам'ятники перевезено до Варшави і відреставровано в майстерні братів Лопєнських. Статую наново постала перед костелом 19 липня 1945 року, освячена у присутності президента Республіки Польща Болеслава Берута і представників уряду, що прибули на відкриття пам'ятника Миколаєві Копернику.
Вівтар Вітчизни
Нині в базиліці триває реконструкція знищеного під час варшавського повстання вівтаря Найсвятішого Сакраменту і Святої Трійці в правій наві, свого часу виготовленого за проектом Тильмана Ґамерського. Завершення відбудови храму і вірне відтворення вівтаря повинні стати вшануванням 25 річниці понтифікату Івана Павла II і надання статусу Малої базиліки. У березні 2004 року на прохання парафіян Іван Павло ІІ підписав урочистий акт про відбудову вівтаря Найсвятішого Сакраменту. Висловив також волю, аби з огляду на виняткове значення храму для Варшави і цілої Польщі, вівтар було названо Вівтарем Вітчизни.
Надавання меси по радіо
З 21 вересня 1980 року щонеділі, з 9.00 до 10.00 (за польським часом) транслюється наживо меса. За часів ПНР надавання велось на хвилях ІІ та IV каналів Польського радіо. З 1989 року і дотепер на І каналі.
Радіотрансляція стала результатом перемовин поміж урядом та страйкарями корабельні в Гданську, яке знайшло своє втілення в протоколі порозуміння від 31 серпня 1980 року.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Базиліка Святого Хреста (Варшава) |
- в «Tygodniku Ilustrowanym» від 14 листопада 1863 року.
- офіційна сторінка [ 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- фотографії [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Стаття на Warszawikii [ 2 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Реєстр пам'яток
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel Svyatogo Hresta Bazi lika Svyato go Hresta pol Kosciol Swietego Krzyza hram u Varshavi roztashovanij na sho nalezhit katolickomu ordenu lazaristiv Bazilika Svyatogo Hresta52 14 19 pn sh 21 01 00 sh d 52 23861 pn sh 21 01667 sh d 52 23861 21 01667 Koordinati 52 14 19 pn sh 21 01 00 sh d 52 23861 pn sh 21 01667 sh d 52 23861 21 01667Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Polsha VarshavaArhitektorJozef Shimon BelottiSkulptorYan Yurij PlershZasnovnikAvgustin Mihal Stefan RadzejovskijPochatok budivnictva1757Budivelna sistemaceglaStilbarokoNalezhnistRimo Katolicka CerkvaYeparhiyaVarshavska arhidiyeceziyaStanob yekt kulturnoyi spadshini PolshiAdresa 3Originalna nazvapol Bazylika Swietego KrzyzaEponimZhivotvornij HrestVebsajtswkrzyz plBazilika Svyatogo Hresta Varshava Polsha Bazilika Svyatogo Hresta u VikishovishiSkulptura Andzheya Prushinskogo Hristos sho nese hrest Midni dah i dzvinici cerkvi z visoti ptashinogo polotu Spochatku na comu misci stoyala kaplicya Svyatogo Hresta zgadki pro neyi datuyutsya 1510 rokom V 1525 roci tut stoyala derev yana cerkva sho nalezhala kafedri sv Ivana Hrestitelya 1615 roku cerkva bula perebudovana a 1653 peredana chernechomu ordenu lazaristiv i stala centralnim hramom ordenu u Polshi Suchasna budivlya bula pobudovana v 1679 1696 rokah v stili baroko Jogo proektuvalnikom buv korolivskij pridvornij arhitektor Jozef Shimon Bellotti a fundatorami abat Shuka i primas Mihal Stefan Radzejovskij yakij osvyativ cerkvu 14 zhovtnya 1696 roku Vezhi vkriti piznobarokovimi kupolami 1725 1737 vikonani Jozefom Fontanoyu Fasad 1756 rozroblenij Yakubom Fontanoyu prikrashenij statuyami roboti Yana Yuriya Plersha V kolonah hramu pohovani urni z sercyami Friderika Shopena epitafiya z karrarskogo marmuru zroblena v 1880 roci Leonardom Markoni i Vladislava Rejmonta 1929 U hrami ye takozh epitafiyi Boleslava Prusa Ignaciya Krashevskogo Yuliusha Slovackogo ta Vladislava Sikorskogo V pershi dni Drugoyi svitovoyi vijni hram buv zrujnovanij Buli znisheni takozh kartini Vecherya Gospodnya Franciska Smuglevicha i Rozp yattya Yuriya Semiginovskogo Pid chas Varshavskogo povstannya 6 veresnya 1944 roku nimci vnesli do svyatini dvi samohidni mini Goliaf Vibuh zrujnuvav fasad hramu sklepinnya nad nizhnoyu cerkvoyu Velikij vivtar vivtar sv Roha i sv Vinsenta de Polya Hram buv vidbudovanij v 1945 1953 rokah Z 1965 roku pri cerkvi zbirayetsya akademichna spilnota Drevo zhittya Drzewo zycia U 2003 roci papa Ivan Pavlo II nadav cerkvi statusu Maloyi baziliki basilica minor Statuya Isusa HristaPered hramom u 1858 roci vstanovleno statuyu Isusa Hrista sho nese hrest vidlitu z betonu u majsterni za proektom Andzheya Prushinskogo koshtom Andzheya Zamojskogo Po kilkoh rokah na skulpturi z yavilis trishini Na storinkah zhurnalu Vendrovyec umisheno zaklik do pozhertv dlya vidlivannya skulpturi u bronzi U 1887 roci psihichno hvorij cholovik poshkodiv skulpturu vidirvavshi ruku Hrista Ce priskorilo prijnyattya rishennya pro vikonannya vidlivku u bronzi Statuyu tochno vidtvoreno u 1889 roci v Rimi Piusom Velonskim Pam yatnik vstanovleno 2 listopada na novomu fundamenti z chornogo granitu sproektovanomu Stefanom Shillerom iz pozolochenim napisom Sursum Corda vgoru sercya Betonnu statuyu Hrista perevezeno do Krushini i rozmisheno na grobivci Lyubomirskih Nini znahoditsya pered tamteshnim parafiyalnim Kostelom sv Matviya Apostola U veresni 1944 roku vnaslidok detonaciyi Goliafiv bronzova figura Hrista vpala na brukivku i lezhala z rukoyu znesenoyu vgoru vkazuyuchi na napis na cokoli 22 zhovtnya 1944 roku nimci vivezli yiyi z Varshavi z metoyu pereplavlki odnak razom iz pam yatnikom Mikolayevi Koperniku vikinuli do pridorozhnogo rovu v Gajdukah Nizkih de statuyi znajdeno polskimi soldatami Obidva pam yatniki perevezeno do Varshavi i vidrestavrovano v majsterni brativ Lopyenskih Statuyu nanovo postala pered kostelom 19 lipnya 1945 roku osvyachena u prisutnosti prezidenta Respubliki Polsha Boleslava Beruta i predstavnikiv uryadu sho pribuli na vidkrittya pam yatnika Mikolayevi Koperniku Vivtar VitchizniNini v bazilici trivaye rekonstrukciya znishenogo pid chas varshavskogo povstannya vivtarya Najsvyatishogo Sakramentu i Svyatoyi Trijci v pravij navi svogo chasu vigotovlenogo za proektom Tilmana Gamerskogo Zavershennya vidbudovi hramu i virne vidtvorennya vivtarya povinni stati vshanuvannyam 25 richnici pontifikatu Ivana Pavla II i nadannya statusu Maloyi baziliki U berezni 2004 roku na prohannya parafiyan Ivan Pavlo II pidpisav urochistij akt pro vidbudovu vivtarya Najsvyatishogo Sakramentu Visloviv takozh volyu abi z oglyadu na vinyatkove znachennya hramu dlya Varshavi i ciloyi Polshi vivtar bulo nazvano Vivtarem Vitchizni Nadavannya mesi po radioZ 21 veresnya 1980 roku shonedili z 9 00 do 10 00 za polskim chasom translyuyetsya nazhivo mesa Za chasiv PNR nadavannya velos na hvilyah II ta IV kanaliv Polskogo radio Z 1989 roku i doteper na I kanali Radiotranslyaciya stala rezultatom peremovin pomizh uryadom ta strajkaryami korabelni v Gdansku yake znajshlo svoye vtilennya v protokoli porozuminnya vid 31 serpnya 1980 roku PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bazilika Svyatogo Hresta Varshava v Tygodniku Ilustrowanym vid 14 listopada 1863 roku oficijna storinka 10 grudnya 2018 u Wayback Machine fotografiyi 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Stattya na Warszawikii 2 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Reyestr pam yatok d Track Q15983881