Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Атирауська область (каз. Атырау облысы) — область в складі Казахстану. До 1991 року — Гур'євська область. Утворена 15 січня 1938 року. Центр — місто Атирау.
| Атирауська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Атырау облысы | |||||
| |||||
| Адм. центр | Атирау | ||||
| Найбільше місто | Атирау | ||||
| Країна |  Казахстан | ||||
| область | Західний Казахстан | ||||
| |||||
| Номерний знак | E,06 | ||||
| Офіційна мова | казахська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 673601 особа (2021) | ||||
| - густота | 5,68 осіб/км² | ||||
| Етнікон | казахи — 91,5 % росіяни — 6,4 % корейці — 0,5 % татари — 0,5 % | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 118 631 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 221 м (гори Жельтау) | ||||
| - мінімальна | −28 м (Прикаспійська низовина) | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Дата заснування | 15 січня 1938 | ||||
| Аким | Бактикожа Ізмухамбетов | ||||
| Вебсайт | офіційний сайт | ||||
| Код ISO 3166-2 | KZ-23 | ||||
 | |||||
 | |||||
| |||||
Адміністративний поділ
| № | Район, міська адміністрація | Площа, км² | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2021) | Центр | К-ть АО | К-ть НП |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Жилиойський район | 29710,29 | 54195 | 51656 | 70156 | 84908 | Кульсари | 7 | 10 |
| 2 | Індерський район | 10875,96 | 27298 | 28802 | 30464 | 32502 | Індерборський | 7 | 13 |
| 3 | Ісатайський район | 16233,89 | 18418 | 21711 | 24643 | 26440 | Аккістау | 7 | 16 |
| 4 | Кзилкогинський район | 20609,13 | 31038 | 31145 | 30606 | 30445 | Міяли | 10 | 26 |
| 5 | Курмангазинський район | 20860,66 | 51593 | 55579 | 55502 | 55843 | Курмангази | 19 | 49 |
| 6 | Макатський район | 4874,75 | 26019 | 25193 | 29269 | 29481 | Макат | 3 | 4 |
| 7 | Махамбетський район | 9545,73 | 22869 | 24394 | 25959 | 28789 | Махамбет | 9 | 21 |
| 8 | Атирауська м.а. | 3769,00 | 199842 | 212786 | 258702 | 385193 | Атирау | 7 | 16 |
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2021) |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Атирау | 149 261 | 151 682 | 180 311 | 306 548 |
| 2 | Кульсари | 32 652 | 38 518 | 51 097 | 64 458 |
| 3 | Томарли | 2 657 | 3 050 | 5 036 | 18 879 |
| 4 | Індерборський | 11 232 | 11 433 | 12 915 | 15 664 |
| 5 | Курмангази | 10 719 | 12 419 | 12 750 | 14 532 |
| 6 | Макат | 14 010 | 12 593 | 14 266 | 13 837 |
| 7 | Доссор | 8 600 | 9 283 | 11 470 | 13 806 |
| 8 | Єркінкала | 2 099 | 2 536 | 3 333 | 10 939 |
| 9 | Махамбет | 7 123 | 6 685 | 8 012 | 10 685 |
Населення
Населення — 673601 особа (2021; 525301 у 2009, 451266 у 1999, 431272 у 1989).
Національний склад (станом на 2016 рік):
- казахи — 547634 особи (92,12 %)
- росіяни — 33712 осіб (6,16 %)
- корейці — 3144 особи
- татари — 2329 осіб
- узбеки — 1462 особи
- українці — 771 особа
- каракалпаки — 664 особи
- азербайджанці — 496 осіб
- німці — 484 особи
- вірмени — 344 особи
- даргинці — 262 особи
- болгари — 239 осіб
- білоруси — 221 особа
- чеченці — 174 особи
- лакці — 139 осіб
- греки — 121 особа
- грузини — 114 осіб
- інші — 2201 особа
| Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 451 928 | ▲ 457 215 | ▲463 466 | ▲472 384 | ▲480 687 | ▲490 369 |
| Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
| Населення | ▲509 123 | ▲520 982 | ▲532 020 | ▲542 987 | ▲555 198 |
Географія
Область розташована на Прикаспійській низовині, на північ і схід від Каспійського моря між низов'ями Волги на північному заході і плато Устюрт на південному сході.
Поверхня рівнинна, невеликі гори на півночі, на кордоні із Західно-Казахстанською областю ([ru] — 150 м), на крайньому південному сході — гори Жельтау (221 м).
Велика частина Прикаспійської низовини лежить нижче за рівень океану, найнижча западина становить −28 м. На Прикаспійській низовині обширні масиви грядкових і барханних пісків (Рин-піски, Тайсойган тощо), поблизу дельти Волги бугри Бера.
Клімат різко континентальний, вкрай посушливий, зі спекотним літом і помірно холодною зимою. Середня температура січня — 3,4°С на півдні, —10,6°С на півночі; липня 26 °C на півдні, 24 °C на півночі. Опадів випадає від 100—116 мм на півдні до180—200 мм на рік на півночі, сніжний покрив нестійкий. Вегетаційний період 230 днів на півдні, 200 днів на півночі. Характерні сильні вітри — пилові бурі і суховії влітку.
Каспійське море у прилеглій до області частині має глибину менш ніж 50 м. Берегова лінія порізана мало, зустрічаються невеликі піщані коси й прибережні острови.
Вздовж північного узбережжя Каспійського моря тягнеться нерідко заболочена очеретяна смуга, в заплавах Урала і Емби — невеликі деревно-чагарникові хащі (тугаї). Лісами і чагарниками зайнято менше 1 % території області.
Збереглися багато диких тварин: хижі (вовк, лис корсак), гризуни (ховрахи, тушканчики, зайці — русак і толай), копитні (кабан, сайгак), птахи (дрохва, стрепет, степовий орел).
Економіка
Основу економіки Атирауської області складає нафтовидобуток. В області знаходяться такі нафтові родовища як «Тенгіз», «Даулетали», «Жана-Макат», «Боркілдакти», «Східно-Тегенське».
Найбільшими підприємствами регіону є:
- ТОВ «Тенгізшевройл» — виробництво сирої нафти, скрапленого вуглеводневого газу, сірки і осушеного газу.
- Виробнича філія «ЕмбаМунайГаз».
- Атирауський нафтопереробний завод
Примітки
- Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010[недоступне посилання](казах.), (рос.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2013. Процитовано 23 травня 2019.
- Численность населения Атырауской области по отдельным этносам на начало 2016 года (казах.)(рос.)
- . Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 6 лютого 2013.
- Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року[недоступне посилання з травня 2019](казах.), (рос.)
- «Topographic Maps». Гори Жельтау[недоступне посилання з червня 2019] на Topomapper.com.
- Промисловість Атирауської області [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
- Сайт ТШО[недоступне посилання з червня 2019](казах.), (рос.), (англ.)
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атирауська область |
- Офіційний сайт акімату Атирауської області [ 7 червня 2012 у Wayback Machine.] (казах.), (англ.), (рос.)
- Погода в Атирауській області. Казахстан [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Карта Атирауської області [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Rubricon.com.
- Казахстан. Атирауська область [ 4 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Atirauska oblast kaz Atyrau oblysy oblast v skladi Kazahstanu Do 1991 roku Gur yevska oblast Utvorena 15 sichnya 1938 roku Centr misto Atirau Atirauska oblastAtyrau oblysyGerbAdm centr AtirauNajbilshe misto AtirauKrayina Kazahstanoblast Zahidnij KazahstanMezhuye z susidni adminodiniciZahidnokazahstanska oblast Aktyubinska oblast Mangistauska oblast Astrahanska oblast Nomernij znak E 06Oficijna mova kazahskaNaselennya povne 673601 osoba 2021 gustota 5 68 osib km Etnikon kazahi 91 5 rosiyani 6 4 korejci 0 5 tatari 0 5 Plosha povna 118 631 km Visota maksimalna 221 m gori Zheltau minimalna 28 m Prikaspijska nizovina Chasovij poyas UTC 5Data zasnuvannya 15 sichnya 1938Akim Baktikozha IzmuhambetovVebsajt oficijnij sajtKod ISO 3166 2 KZ 23Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Atirauska oblastAdministrativnij podil Rajon miska administraciya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 Centr K t AO K t NP1 Zhiliojskij rajon 29710 29 54195 51656 70156 84908 Kulsari 7 102 Inderskij rajon 10875 96 27298 28802 30464 32502 Inderborskij 7 133 Isatajskij rajon 16233 89 18418 21711 24643 26440 Akkistau 7 164 Kzilkoginskij rajon 20609 13 31038 31145 30606 30445 Miyali 10 265 Kurmangazinskij rajon 20860 66 51593 55579 55502 55843 Kurmangazi 19 496 Makatskij rajon 4874 75 26019 25193 29269 29481 Makat 3 47 Mahambetskij rajon 9545 73 22869 24394 25959 28789 Mahambet 9 218 Atirauska m a 3769 00 199842 212786 258702 385193 Atirau 7 16Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 10000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 1 Atirau 149 261 151 682 180 311 306 5482 Kulsari 32 652 38 518 51 097 64 4583 Tomarli 2 657 3 050 5 036 18 8794 Inderborskij 11 232 11 433 12 915 15 6645 Kurmangazi 10 719 12 419 12 750 14 5326 Makat 14 010 12 593 14 266 13 8377 Dossor 8 600 9 283 11 470 13 8068 Yerkinkala 2 099 2 536 3 333 10 9399 Mahambet 7 123 6 685 8 012 10 685NaselennyaNaselennya 673601 osoba 2021 525301 u 2009 451266 u 1999 431272 u 1989 Nacionalnij sklad stanom na 2016 rik kazahi 547634 osobi 92 12 rosiyani 33712 osib 6 16 korejci 3144 osobi tatari 2329 osib uzbeki 1462 osobi ukrayinci 771 osoba karakalpaki 664 osobi azerbajdzhanci 496 osib nimci 484 osobi virmeni 344 osobi darginci 262 osobi bolgari 239 osib bilorusi 221 osoba chechenci 174 osobi lakci 139 osib greki 121 osoba gruzini 114 osib inshi 2201 osobaZmina chiselnosti naselennya Roki 2003 2004 2005 2006 2007 2008Naselennya 451 928 457 215 463 466 472 384 480 687 490 369Roki 2009 2010 2011 2012 2013 2014Naselennya 509 123 520 982 532 020 542 987 555 198GeografiyaOblast roztashovana na Prikaspijskij nizovini na pivnich i shid vid Kaspijskogo morya mizh nizov yami Volgi na pivnichnomu zahodi i plato Ustyurt na pivdennomu shodi Poverhnya rivninna neveliki gori na pivnochi na kordoni iz Zahidno Kazahstanskoyu oblastyu ru 150 m na krajnomu pivdennomu shodi gori Zheltau 221 m Velika chastina Prikaspijskoyi nizovini lezhit nizhche za riven okeanu najnizhcha zapadina stanovit 28 m Na Prikaspijskij nizovini obshirni masivi gryadkovih i barhannih piskiv Rin piski Tajsojgan tosho poblizu delti Volgi bugri Bera Klimat rizko kontinentalnij vkraj posushlivij zi spekotnim litom i pomirno holodnoyu zimoyu Serednya temperatura sichnya 3 4 S na pivdni 10 6 S na pivnochi lipnya 26 C na pivdni 24 C na pivnochi Opadiv vipadaye vid 100 116 mm na pivdni do180 200 mm na rik na pivnochi snizhnij pokriv nestijkij Vegetacijnij period 230 dniv na pivdni 200 dniv na pivnochi Harakterni silni vitri pilovi buri i suhoviyi vlitku Kaspijske more u prileglij do oblasti chastini maye glibinu mensh nizh 50 m Beregova liniya porizana malo zustrichayutsya neveliki pishani kosi j priberezhni ostrovi Vzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Kaspijskogo morya tyagnetsya neridko zabolochena ocheretyana smuga v zaplavah Urala i Embi neveliki derevno chagarnikovi hashi tugayi Lisami i chagarnikami zajnyato menshe 1 teritoriyi oblasti Zbereglisya bagato dikih tvarin hizhi vovk lis korsak grizuni hovrahi tushkanchiki zajci rusak i tolaj kopitni kaban sajgak ptahi drohva strepet stepovij orel EkonomikaOsnovu ekonomiki Atirauskoyi oblasti skladaye naftovidobutok V oblasti znahodyatsya taki naftovi rodovisha yak Tengiz Dauletali Zhana Makat Borkildakti Shidno Tegenske Najbilshimi pidpriyemstvami regionu ye TOV Tengizshevrojl virobnictvo siroyi nafti skraplenogo vuglevodnevogo gazu sirki i osushenogo gazu Virobnicha filiya EmbaMunajGaz Atirauskij naftopererobnij zavodPrimitkiChiselnist naselennya Respubliki Kazahstan zgidno z danimi Perepisu naselennya 2021 roku kazah ros Chiselnist naselennya za oblastyami mistami i rajonami stattyu i okremimi vikovimi grupami okremimi etnosami na 1 sichnya 2010 nedostupne posilannya kazah ros PDF Arhiv originalu PDF za 13 travnya 2013 Procitovano 23 travnya 2019 Chislennost naseleniya Atyrauskoj oblasti po otdelnym etnosam na nachalo 2016 goda kazah ros Arhiv originalu za 30 sichnya 2014 Procitovano 6 lyutogo 2013 Chiselnist naselennya Respubliki Kazahstan po oblastyah na 1 sichnya 2013 roku nedostupne posilannya z travnya 2019 kazah ros Topographic Maps Gori Zheltau nedostupne posilannya z chervnya 2019 na Topomapper com Promislovist Atirauskoyi oblasti 22 lipnya 2011 u Wayback Machine kazah ros angl Sajt TShO nedostupne posilannya z chervnya 2019 kazah ros angl DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Atirauska oblastOficijnij sajt akimatu Atirauskoyi oblasti 7 chervnya 2012 u Wayback Machine kazah angl ros Pogoda v Atirauskij oblasti Kazahstan 30 bereznya 2022 u Wayback Machine Karta Atirauskoyi oblasti 4 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Rubricon com Kazahstan Atirauska oblast 4 grudnya 2012 u Wayback Machine ros Astrahanska oblast Rosiya Zahidnokazahstanska oblast Aktyubinska oblastAstrahanska oblast Rosiya Pn Aktyubinska oblastZh Atirauska oblast ShPdAstrahanska oblast Rosiya Mangistauska oblast Mangistauska oblast Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi