Сергій Віконтович Астахов прізвище при народженні Козлов нар 28 травня 1969 Червоний Лиман Панінського району Воронезько

Сергій Віконтович Астахов (прізвище при народженні — Козлов) (нар. 28 травня 1969, Червоний Лиман, Панінського району, Воронезької області, РРФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно. Лауреат російської театральної премії «Чайка» (2001). Путініст та українофоб.

Астахов Сергій Віконтовичрос. Сергей Виконтович Астахов

Ім'я при народженніСергей Виконтович КозловДата народження28 травня 1969 (55 років)Місце народженняКрасний Лиман, Панінський район, Воронезька область, РРФСР, СРСРГромадянство

СРСР

РосіяПрофесіяакторКар'єра1993 — дотеперНапрямдрама, кримінал, комедіяНагороди

^d

IMDb ID 1427667 Астахов Сергій Віконтович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Астахов.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козлов.

Біографія

Сергій Віконтович Астахов (прізвище при народженні — Козлов) народився 28 травня 1969 року в селі Червоний Лиман Воронезької області в сім'ї військовослужбовця. У 1986 році закінчив середню школу в селищі Монгохто Ванінського району Хабаровського краю.

У 1989 році, після проходження військової служби в лавах Радянської армії (два роки служив в танковій дивізії під Нижнім Новгородом), вступив на акторське відділення Воронезького державного інституту мистецтв, який закінчив в 1995 році .

З 1993 по 1996 роки — актор Воронезького камерного театру.

У 1999 році переїхав з Воронежа до Москви, де, змінивши прізвище на більш благозвучне (дівоче прізвище матері) — Астахов, працював в театрах «Et Cetera» та «Сатирикон».

У 2009 році прийняв запрошення художнього керівника Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського Олександра Галибіна зіграти роль Гектора в новій постановці «Троянської війни не буде» за п'єсою Жана Жироду. Також грає Роберта в антрепризі «Не будіть сплячого собаку» (за твором англійського драматурга Джона Бойнтона Прістлі), поставленої режисером Ольгою Шведової.

У 2011 році брав участь в реаліті-шоу Першого каналу « Спеціальне завдання» і дійшов до фіналу (4-е місце), за підсумками проєкту нагороджений медаллю «За зміцнення бойової співдружності».

У липні 2014 року знявся в гучному рекламному ролику пива «Сибірська корона» разом з американським актором Девідом Духовни.

Громадська діяльність

Фігурант бази даних центру «Миротворець». Підтримав російське вторгнення в Україну .

Особисте життя

У 1989 році, під час навчання в Воронезькому державному інституті мистецтв, познайомився зі своєю майбутньою дружиною Наталією Комардіною. Дітей немає.

Друга дружина — Вікторія Адельфіна. У Сергія і Вікторії є дочка Марія (нар.. 1998). Подружжя розлучилося в 2011 році.

Творчість

Ролі в театрі

«Підступність і кохання» — трагедія Ф. Шиллера (режисер — Михайло Бичков) — Фердинанд (дебют)
«Береніка» — Жан Батист Расін — Тит, римський імператор
«Сторож» — Гарольд Пінтер (режисер — Михайло Бичков) — Мік
«Персона» — І. Бергман (режисер — Михайло Бичков) — пан Фоглер
«Jamais» (режисер — Михайло Бичков) —
«Провінційні анекдоти» — Олександр Вампілов — п'яниця-постачальник
«Маскарад» — М. Лермонтов — Звездич
«Борис Годунов» — Олександр Пушкін (режисер — Д. Доннеллан) — князь Воротинський / Григорій Отреп'єв
«Венеціанський купець» (режисер — Роберт Стуруа) — Граціано
«Гедда Габлер» за однойменною п'єсою Генріка Ібсена —
«Нірвана» (режисер — Юрій Гримов) — Драг (Наркотик)
«Троянської війни не буде» (режисер — Олександр Галибін) — Гектор
«39 сходинок» (оригінальна концепція С. Корбла і Н. Даймона) — Річард Хенней
«Не будіть сплячого собаку» — за п'єсою Дж. Прістлі (режисер — Ольга Шведова) — Роберт / Стентон
«Уроки кохання» — лірична комедія (режисер — Валерій Саркісов) — Заломов Іван Іванович

Фільмографія

2001 — З днем народження, Лоло! — Бім, кілер
2001 — — Кирило
2002 — — адвокат Астангов
2002 — — капітан Батуєв
2003 — — Юрій Шевцов, колишній партнер Зіміна
2003 — Бідна Настя — Шишкін, помічник директора імператорського театру
2003 —
2003 — — Рінат
2003 — — Чечель
2003 — — Олег Соболевський, естрадний співак
2003 — — рекетир
2003 —
2003 — — Олег
2003 — — Сергій
2003 — (серія «Аномальна зона») — Данила Круглов
2004 — — Дилєв
2004 — — Циган
2004 — — Малінін
2004 — — Герман, коханець Анни
2004 — — Ренардьо
2004 — — Борис Бурятський, соліст Великого театру, коханець Галини Брежнєвої
2004 — Діти Арбата — Тухачевський
2004 — — Віталій Орлов
2004 — — Федір Караулов, він же Ярослав Рюриків
2004 — Злодії та проститутки — революціонер
2004 — Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво... — Юрій, контррозвідник
2004 — 32 грудня — Чук
2005 — — слідчий Михайло Вердер
2005 — — Віктор Сергійович Стогів, бізнесмен
2005 — — Артур
2005 — — Соболєв
2005 — — Брелер
2005 — — колишній чоловік Наталії
2005 — Єсенін — Шнейдер
2005 — — Тімочкін, претендент на роботу в банку
2005 — — Каревскій
2005 — — капітан Негрет
2006 — — Андрій, чоловік Ольги
2006 — — Сергій, заступник директора «Суперники»
2006 — — Стас, чоловік Світлани
2006 — — Родіон Стрілецький
2006 — — слідчий Ступін
2006 — — лікар-психоаналітик
2006 — — Фома витівника, телеведучий
2006 — — Роман
2006 — — Олексій
2006 — Дівчатка
2006 — — Ілля Якименко, адвокат
2007 — — Едуард Юрійович Гусаров
2007 — — Ларрі
2007 — — Сивий
2007 — Корольов —
2007 — Інша
2007 — 2010 — — Сергій Володимирович Лавров, капітан , колишній майор спецпідрозділу при МВС
2008 — — олігарх
2008 — Репортери — Граубе, адвокат
2008 — — Вєтров
2008 — — пілот
2008 — — Андрій Воронін, капітан міліції, похмурий опер
2008 — — Михайло Шерінг
2008 — — Антон Вагнер
2008 — — Владислав Мощенко, чоловік Валентини
2008 — — Андрій Хникін
2008 — — Сергій
2009 — — Віктор, начальник охорони бізнесмена
2009 — — Георгій Неволін
2009 — — Борис Анатолійович Лудова, обвинувачений
2009 —
2009 — — Віталій Сенцов
2009 — — барон Ліпгардт
2009 — — Михайло
2010 — — Олег, чиновник, батько Жені
2010 — — Сергій Авдєєв, металургійний магнат
2010 — — Григорій Іванович Жилін
2010 — — Віталій Миколайович Єрмолов, підполковник відділу Служби фінансової безпеки
2011 — — Матвій Вікторович Вольський, керівник клубу бальних танців
2011 — — Олаф фон Либенфельс, штурмбанфюрер СС
2011 — — Павло Слівце
2011 — — Андрій, колишній чоловік Анни
2012 — — Петро Галімін
2012 — — Михайло Сергаков, кінозірка
2012 — — Володимир, чоловік Марії
2012 — — Денис Євгенович Шмаков
2012 — — Володимир Воронцов, граф
2012 — — Сергій Бодров, адвокат
2013 — — Сергій, чоловік Надії
2013 — — Володимир Сергійович Воронцов
2013 — — Віктор
2013 — — Антон, член мафіозного угрупування
2014 — — Стас, бізнесмен, чоловік Наталії
2014 — — Федір Михайлович Капіца, прокурор
2014 — — Андрій Миколайович Дорін
2014 — — Макс Круглов, майор, начальник оперативного відділу поліції
2014 — — Данила Тарасов, старший лейтенант МНС Росії
2015 — — Влад, компаньйон Андрія
2015 — — Дмитро, актор телесеріалу «Озеро любові»
2015 — — Олександр Козирєв, співмешканець Валерії Івлєва
2016 — — Борис Аркадійович Романов, нейрохірург з Москви, заступник головного лікаря клініки в Озерське, брат Гліба
2016 — — Юрій Скороходов, колега Віри Демидової
2017 — Максимальний удар — співробітник ФСБ
2017 — Чарівник — Юрій Ільїн, актор
2018 — — Віктор, власник казино
2018 — — Алік (Давид), гравець в покер
2019 — — Едуард Вікторович, друг сім'ї Зарецьких, наречений Марії Зарецький, кандидат на посаду губернатора
2019 — — Михайло Пилипович Кустас, продюсер
2020 — — Андрій Воскові, клінічний психолог
2021 — — Віталій Леонідович Саламатін, полковник поліції, начальник РОВД «Бутово»

Визнання і нагороди

2001 — лауреат російської театральної премії «Чайка» в номінації «Фатальний чоловік» — за роль у виставі «Геда Габлер» на сцені Театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна.
2007 — приз глядацьких симпатій XV Міжнародного фестивалю акторів кіно «Сузір'я» (Твер) Гільдії акторів кіно Росії — за роль Сергія Павловича Корольова в біографічному фільмі «Корольов» режисера Юрія Кари.

Примітки

Юлия Красновская. Сергей Астахов: «Ни один актёр не может сыграть того, чего в нём нет». [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.] Газета «» (статья из номера «ТВ-ГИД» № 23, 5 июня 2013 года) // aif.ru
Модель Лена Кулецкая и певец Артем Иванов: «Мы разучились отжиматься без бронежилетов» (рос.). Комсомольская правда. 31 січня 2012. Процитовано 19 січня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
(ru-RU) . Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
Центр «Миротворець»: Астахов Сергій Віконтович
В Москве вручили премии «Чайка». [ 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] «Коммерсантъ» (25 декабря 2001 года)
Алёна Бабенко и Алексей Гуськов получили главные призы фестиваля актёров кино «Созвездие». [ 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] // newsru.com (25 июня 2007 года)

Посилання

Офіційний сайт Сергія Астахова. [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // sergey-astahov.ru
Неофіційний сайт Сергія Астахова. [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // s-astahov.ru
Сергій Астахов. Біографія, фільмографія. [ 3 листопада 2020 у Wayback Machine.] Державний інтернет-канал " Росія " // russia.tv
Астахов Сергій Віконтовіч. Біографія. [ 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Актори радянського і російського кіно» // rusactors.ru
Профіль зірки. Сергій Астахов. Біографія, фото, фільмографія. [ 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] // 7days.ru
Сергій Астахов. Фільмографія, фото. [ 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] // ruskino.ru
Сергій Астахов. Біографія, фільмографія, фото. [ 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Навколо ТБ» // vokrug.tv
Сергій Астахов. Фільми та вистави за участю актора, фотографії. [ 10 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // afisha.ru

[АиФ-1] Юлия Красновская. Сергей Астахов: «Ни один актёр не может сыграть того, чего в нём нет». [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.] Газета «» (статья из номера «ТВ-ГИД» № 23, 5 июня 2013 года) // aif.ru

[2] Модель Лена Кулецкая и певец Артем Иванов: «Мы разучились отжиматься без бронежилетов» (рос.). Комсомольская правда. 31 січня 2012. Процитовано 19 січня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[3] (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 12 травня 2021.

[4] Центр «Миротворець»: Астахов Сергій Віконтович

[5] В Москве вручили премии «Чайка». [ 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] «Коммерсантъ» (25 декабря 2001 года)

[6] Алёна Бабенко и Алексей Гуськов получили главные призы фестиваля актёров кино «Созвездие». [ 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] // newsru.com (25 июня 2007 года)