Аслику́ль (башк. Асылыкүл, рос. Аслыкуль) — природне озеро на Південному Уралі, розташоване в Республіці Башкортостан (Росія). Площа водойми становить 23,5 км², довжина — 7,1 км, середня ширина складає 3,3 км. При середній глибині 5,1 м, максимальна глибина сягає 8,1 м, об'єм води в ньому оцінюють у 0,119 км³. Асликуль належить до басейну річки Білої, його водозбірна площа дорівнює 106 км². За розміром і об'ємом Асликуль є найбільшим озером Башкортостану.
Асликуль башк. Асылыкүл, рос. Аслыкуль | ||||
---|---|---|---|---|
54°18′46″ пн. ш. 54°34′38″ сх. д. / 54.31278° пн. ш. 54.57722° сх. д.Координати: 54°18′46″ пн. ш. 54°34′38″ сх. д. / 54.31278° пн. ш. 54.57722° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Росія[4] | |||
Регіон | Башкортостан | |||
Розташування | Росія, Башкортостан, Давлекановський район | |||
Прибережні країни | Росія | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | карстове озеро | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 23,5 км² | |||
Висота | 204 м | |||
Глибина середня | 5,1 м | |||
Глибина макс. | 8,1 м | |||
Довжина | 7,1 км | |||
Ширина | 5 км | |||
Берегова лінія | 20 км | |||
Об'єм | 0,119 км³ | |||
Вода | ||||
Режим | безстічне / стічне | |||
Солоність | 1,74 г/л | |||
Басейн | ||||
Вливаються | струмок Шарлама (навесні) | |||
Витікають | струмок Асили-Удряк | |||
Площа басейну | 106 км² | |||
Країни басейну | Росія | |||
Інше | ||||
Geonames | 580567 | |||
Код ДВР Росії | 10010201311111100005564 | |||
Асликуль (Росія) | ||||
| ||||
Асликуль у Вікісховищі |
Водойма має карстове походження. Її береги вкриті переважно степами і луками. В озері Асликуль водяться промислові види риб. Воно грає важливу роль як природне середовище водоплавних птахів, а також займає питоме місце у башкирському фольклорі. В 1965 році оголошене гідрологічною пам'яткою природи, входить до складу .
Етимологія
Нарівні з сучасним іменуванням існує декілька застарілих варіантів написання назви цього озера. З таких найбільш поширені Асли́-Куль (рос. Аслы-Куль) і Асилику́ль (рос. Асылыкуль). Попри схожість вимови вони мають різну етимологію. Асли-Куль в перекладі з башкирської означає «розверсте (провальне) озеро». Цю назву пов'язують з одним з місцевих переказів, за яким, на місці водойми колись здіймалась гора Ташлитау. Одного разу під час сильної зливи вона провалилась і на її місці з'явилось озеро. Не зважаючи на поетизацію подій, ця версія не суперечить науці, адже геологами встановлено, що Асликуль дійсно утворився на місці карстового провалля. За іншим переказом, озеро назване іменем царя Асликуля, який в подобі духу править ним і досі.
Друга поширена назва, Асиликуль, в перекладі означає «гірке озеро». Її можуть обумовлювати хімічні властивості озерної води, яка, хоча і вважається прісною, але має високу мінералізацію. Серед маловідомих місцевих назв є й такі: Айирку́л, Єрупка́н, Єрбатка́н, Каратабинку́ль. Їхнє тлумачення поки що не з'ясоване.
Географія та гідрологія
Адміністративно озеро знаходиться у Давлекановському районі Башкортостану. На берегах Асликуля розташовані села Бурангулово, Купоярово, , а також ряд осібних рекреаційних об'єктів. Крім того, за 1 км на південний схід від нього лежить присілок . Найближче місто, Давлеканово, розташоване за 27 км у напрямку південного сходу. Промислові підприємства навкруги водойми відсутні, транспортна інфраструктура розвинута слабко.
З фізико-географічної точки зору Асликуль лежить на північному сході між відрогами сирту (височини) Ташлитау і гірськими вершинами , Тубулдак, Улу-Карагас і Белекей-Карагас. В околицях озера також знаходиться гора . Висота водойми над рівнем моря 204 м. Озеро має майже ідеально круглу форму і тільки на південному сході в його обрисах неясно вимальовується невелика затока без назви. Про цю особливість водойми існують навіть згадки в башкирському кубаїрі (епосі) «Заятуляк і Хиухилу». Довжина Асликуля сягає 7,1 км, ширина в середньому дорівнює 3,3 км, але в найширшому місці становить 5 км. Протяжність берегової лінії сягає 20 км, при цьому площа водного дзеркала дорівнює 23,5 км². Середня глибина водойми відносно невелика — 5,1 м, максимальна не перевищує 8,1 м. Обсяг води в Асликулі дорівнює 0,119 км³. Таким чином, за розміром і об'ємом Асликуль є найбільшим озером Башкортостану. В озері немає островів за винятком одного великого плоского каменю, який називають Хиухилу-Таши.
Походження водойми тектонічне, тобто вона утворилась на місці розлому земної кори, до якого долучився сильний розвиток карсту в цьому регіоні. Розмиті поверхневими стоками гірські породи провалились, утворивши довгасту котловину. Гірські породи, на яких лежить Асликуль, датують верхнім пермським періодом. На глибині 130 м під дном водойми залягають соленосний гіпсово-ангідритовий і ангідритово-доломітовий шари кунгурського ярусу. Вище їх перекривають карбонатні пісковики уфимського ярусу. Крім ангідритів, доломітів і пісковиків в районі озера поширені також алевроліти, аргіліти, глини, суглинки, мергелі. Західний, північний і східний береги Асликуля пологі, вони здіймаються над урізом води на 5—25 м. Натомість південний і південно-західний береги мають відносну висоту 210—370 м і до урізу води спускаються своєрідною терасою заввишки 10—30 м і завширшки 50—300 м. Це урвисте узбережжя носить ерозійний характер, воно пересічене ярами, що відкриваються у бік водойми.
Живлення Асликуля мішане, основними джерелами води в ньому виступають атмосферні опади, ґрунтові води і поверхневі стоки. Навесні в нього впадає струмок Шарлама, який у нижній течії утворює невеликий водоспад. На берегах озера є мінеральні джерела, одне з них, , має природоохоронне значення. В залежності від кількості води, що надійшла до водойми, озеро в різні роки може бути стічним або безстічним. Зазвичай воно не має стоку, однак у дощові роки з Асликуля бере початок струмок Асили-Удряк, який впадає в річку Дьому, яка, в свою чергу, є лівою притокою Білої. Площа водозбору Асликуля дорівнює 106 км². Перепади рівня води за багаторічними спостереженнями можуть сягати у ньому 1,5 м. Із цим пов'язані розбіжності в оцінці розміру водойми, наприклад, в Державному водному реєстрі Російської Федерації його площа визначена у 22 км². Вода в озері яскраво-блакитна, прозора, холодна, її вважають прісною, але вона трохи солонувата на смак за рахунок високої мінералізації. Хімічний склад води Асликуля різні джерела визначають як сульфатно-натрієвий або сульфатно-гідрокарбонатний кальцій-магнієвий із сумарною мінералізацією 1,74 г/л.
Рельєф озера Асликуль
Нагірний південний берег. | Відслонення гірських порід. | Скеля на узбережжі. | Щілина з гротом на березі озера. |
Флора і фауна
В минулому околиці Асликуля вкривали модринові ліси, сучасні ландшафти навкруги озера головним чином відкриті. На його берегах розвинуті здебільшого луки, чагарникові й лучні степи, і лише на південному березі є ділянки лісу. Луки поблизу озера солончакового типу. У трав'яному покриві степів домінують костриця і ковила, серед яких зростають рідкісні види: , , , Thymus talijevii. До охоронюваних степових рослин відносять також реліктові види, які залишились тут від минулих геологічних епох. До таких належать , , китятки сибірські, осока стопоподібна. Ще одним цікавим флористичним осередком виступають відслонення гіпсу і вапняку, на яких зростають специфічні крейдолюбні рослини: , білолізник сірий, мітельник сланкий, полин кураєвий. Ліси на південно-східному березі листяні та мішані, на південному — хвойні, причому перші складені зазвичай липою, дубом, березою, а останні представлені молодими насадженнями сосни і модрини. На мілководді Асликуля розвинута макрофітна рослинність. Її складають очерет, рогіз широколистий, куга озерна, лепешняк великий, серед занурених рослин переважають різні види рдесників і кладофор. Ці зарості важливі як сховок, місце гніздування і кормові угіддя водоплавних і коловодних птахів.
Навколо озера мешкає багато пернатих. Влітку тут звичайні мартини і великі пірникози. Навесні та восени на Асликулі зупиняються чисельні зграї мігруючих крячок різних видів, сірих гусок, лебедів-шипунів. Серед них можна побачити і рідкісних представників орнітофауни Башкортостану: гагару чорношию, галагаза, казарку червоноволу тощо. На східному березі Асликуля знаходиться урочище Берказан-Камиш (в перекладі з башкирської «Пеліканячі Комиші»), в якому раніше гніздувались пелікани. Після осушення болота ці птахи покинули Асликуль. У лісах навколо озера гніздується багато співочих птахів, серед яких найчастіше трапляються кропив'янка садова, мухоловка строката, очеретянка чагарникова.
Іхтіофауна Асликуля включає звичайні загальнопоширені види річкових риб. Тут мешкають йорж, короп, лин, лящ, окунь, плітка. До особливо популярних об'єктів рибальства належать такі мешканці Асликуля як сиг європейський, судак, і щука. Хоча всі ці риби не становлять промислових запасів, однак вони є улюбленою здобиччю рибалок-аматорів.
Рослинність озера Асликуль
Степ. | Реліктове різнотрав'я на схилі. | Ліс на південному березі. | Лука і прибережні зарості. |
Значення
Озеро Асликуль має непересічне естетичне, культурне, природоохоронне і рекреаційне значення. Його краса здавна привертала увагу башкирів, тому про цю водойму існують згадки у різних фольклорних джерелах: казках, кубаїрах. Найвідоміший з них — «Заятуляк і Хиухилу» — розповідає про любов батира (богатира) Заятуляка до русалки Хиухилу, дочки озерного царя Асликуля. Будучи розлученою з Заятуляком, Хиухилу просила його повернутися якнайскоріше, бо не могла прожити без рідного озера. Не дочекавшись коханого в означену годину, вона померла і тепер, за народними уявленнями, час від часу виходить з води. Ряд топонімічних об'єктів і зараз нагадує про героїв давнього епосу: так, поблизу озера є гора , а в самому озері лежить камінь Хиухилу-Таши, на якому, за легендою, відпочиває русалка.
Російський етнограф Володимир Даль, дослідивши фольклор башкирів у 1833 році, дійшов висновку, що назва Асликуля не стільки означає «розверсте» як «сердите озеро». Свою думку він підкріпив тим, що у башкирів існувало повір'я, начебто рівень води в Асликулі може різко змінюватись без будь-якої природної причини. За свідоцтвом Даля, башкири пов'язували ці перепади з руйнівними історичними подіями, як то повстання, війни. З наукової точки зору такі перепади водонаповнення цілком можливі, оскільки карстові озера можуть бути пов'язані з підземними порожнинами, однак сучасні спостереження наведеного факту не підтверджують.
Асликуль є улюбленим місцем відпочинку місцевих жителів. На його березі діють декілька рекреаційних об'єктів, існують необлаштовані пляжі. Цілорічно на озері практикують аматорське рибальство, також трапляються випадки браконьєрського полювання. Поблизу водойми знаходиться ще одна гідрологічна пам'ятка природи — сульфатно-кальцієве джерело Алга.
Природоохоронне значення Асликуля обумовлено його розташуванням у безлісій посушливій місцевості на міграційному шляху перелітних птахів. Під час зупинок тут не просто багато пернатих, але серед них присутні охоронювані види, занесені до . Задля збереження природного комплексу Асликуля 17 серпня 1965 року йому надано статус гідрологічної пам'ятки природи, а з 1993 року водойму включено до складу однойменного . 26 лютого 1999 року охоронний режим пам'ятки став суворішим: навколо неї заборонили будь-яку діяльність, здатну нашкодити озерним екосистемам або порушити гідрологічний режим озера. Тим не менш, з 2000-х років екологи фіксують у його водах перевищення гранично допустимих концентрацій таких шкідливих речовин як фенол, мідь, нафтопродукти, сульфати, а також підвищений вміст у воді . Головними причинами такого забруднення є неорганізований туризм і розорювання берегів. Ці негативні явища особливо шкідливі з урахуванням фактичної безстічності Асликулю, внаслідок чого воно виступає природним накопичувачем-концентратором забруднених стоків.
Галерея
Джерела
- Реестр особо охраняемых природных территорий Республики Башкортостан [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.] / отв. ред. А. А. Мулдашев. — Уфа: Издательский центр «МедиаПринт», 2010. — С. 162—164.(рос.)
- Гареев А. М. Асылыкуль [ 8 липня 2020 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия: в 7 т. — Уфа: ГАУН РБ «Башкирская энциклопедия».(рос.)
- Н. Рундквист, О. Задорина Аслыкуль [ 12 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Урал. Иллюстрированная краеведческая энциклопедия. — Издательство «Квист», 2013.(рос.)
- GEOnet Names Server — 2018.
- Н. Г. Курамшина, Ф. Х. Бикташева Природное наследие Башкортостана и перспективы природоохранной деятельности на примере национального природного парка — озера Аслыкуль [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.] // Известия Самарского научного центра Российской Академии наук. — 2007. — Т.9, № 1.— С.32—37.(рос.)
- Потапова Н. А., Назырова Р. И., Забелина Н. М., Исаева-Петрова Л. С., Коротков В. Н., Очагов Д. М. Сводный список особо охраняемых природных территорий Российской Федерации (справочник) [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.] / отв. ред. Д. М. Очагов. — Ч. II. — М.: ВНИИприроды, 2006. — С. 11. (рос.)
- Государственный водный реестр РФ: Озеро Аслы-Куль [Державний водний реєстр РФ: Озеро Асли-Куль]. textual.ru ((рос.)) . Процитовано 29 квітня 2020.
- [Про озеро Асликуль з «Башкирської русалки» В. І. Даля]. Сайт «Исследователи башкирского края» ((рос.)) . Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 30 квітня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Asliku l bashk Asylykүl ros Aslykul prirodne ozero na Pivdennomu Urali roztashovane v Respublici Bashkortostan Rosiya Plosha vodojmi stanovit 23 5 km dovzhina 7 1 km serednya shirina skladaye 3 3 km Pri serednij glibini 5 1 m maksimalna glibina syagaye 8 1 m ob yem vodi v nomu ocinyuyut u 0 119 km Aslikul nalezhit do basejnu richki Biloyi jogo vodozbirna plosha dorivnyuye 106 km Za rozmirom i ob yemom Aslikul ye najbilshim ozerom Bashkortostanu Aslikul bashk Asylykүl ros AslykulAslikul54 18 46 pn sh 54 34 38 sh d 54 31278 pn sh 54 57722 sh d 54 31278 54 57722 Koordinati 54 18 46 pn sh 54 34 38 sh d 54 31278 pn sh 54 57722 sh d 54 31278 54 57722Roztashuvannya Krayina Rosiya 4 Region BashkortostanRoztashuvannya Rosiya Bashkortostan Davlekanovskij rajonPriberezhni krayini RosiyaGeologichni dani Tip karstove ozeroRozmiri Plosha poverhni 23 5 km Visota 204 mGlibina serednya 5 1 mGlibina maks 8 1 mDovzhina 7 1 kmShirina 5 kmBeregova liniya 20 kmOb yem 0 119 km Voda Rezhim bezstichne stichneSolonist 1 74 g lBasejn Vlivayutsya strumok Sharlama navesni Vitikayut strumok Asili UdryakPlosha basejnu 106 km Krayini basejnu RosiyaInshe Geonames 580567Kod DVR Rosiyi 10010201311111100005564 Aslikul Rosiya Aslikul u Vikishovishi Vodojma maye karstove pohodzhennya Yiyi beregi vkriti perevazhno stepami i lukami V ozeri Aslikul vodyatsya promislovi vidi rib Vono graye vazhlivu rol yak prirodne seredovishe vodoplavnih ptahiv a takozh zajmaye pitome misce u bashkirskomu folklori V 1965 roci ogoloshene gidrologichnoyu pam yatkoyu prirodi vhodit do skladu EtimologiyaNarivni z suchasnim imenuvannyam isnuye dekilka zastarilih variantiv napisannya nazvi cogo ozera Z takih najbilsh poshireni Asli Kul ros Asly Kul i Asiliku l ros Asylykul Popri shozhist vimovi voni mayut riznu etimologiyu Asli Kul v perekladi z bashkirskoyi oznachaye rozverste provalne ozero Cyu nazvu pov yazuyut z odnim z miscevih perekaziv za yakim na misci vodojmi kolis zdijmalas gora Tashlitau Odnogo razu pid chas silnoyi zlivi vona provalilas i na yiyi misci z yavilos ozero Ne zvazhayuchi na poetizaciyu podij cya versiya ne superechit nauci adzhe geologami vstanovleno sho Aslikul dijsno utvorivsya na misci karstovogo provallya Za inshim perekazom ozero nazvane imenem carya Aslikulya yakij v podobi duhu pravit nim i dosi Druga poshirena nazva Asilikul v perekladi oznachaye girke ozero Yiyi mozhut obumovlyuvati himichni vlastivosti ozernoyi vodi yaka hocha i vvazhayetsya prisnoyu ale maye visoku mineralizaciyu Sered malovidomih miscevih nazv ye j taki Ajirku l Yerupka n Yerbatka n Karatabinku l Yihnye tlumachennya poki sho ne z yasovane Geografiya ta gidrologiyaAdministrativno ozero znahoditsya u Davlekanovskomu rajoni Bashkortostanu Na beregah Aslikulya roztashovani sela Burangulovo Kupoyarovo a takozh ryad osibnih rekreacijnih ob yektiv Krim togo za 1 km na pivdennij shid vid nogo lezhit prisilok Najblizhche misto Davlekanovo roztashovane za 27 km u napryamku pivdennogo shodu Promislovi pidpriyemstva navkrugi vodojmi vidsutni transportna infrastruktura rozvinuta slabko Z fiziko geografichnoyi tochki zoru Aslikul lezhit na pivnichnomu shodi mizh vidrogami sirtu visochini Tashlitau i girskimi vershinami Tubuldak Ulu Karagas i Belekej Karagas V okolicyah ozera takozh znahoditsya gora Visota vodojmi nad rivnem morya 204 m Ozero maye majzhe idealno kruglu formu i tilki na pivdennomu shodi v jogo obrisah neyasno vimalovuyetsya nevelika zatoka bez nazvi Pro cyu osoblivist vodojmi isnuyut navit zgadki v bashkirskomu kubayiri eposi Zayatulyak i Hiuhilu Dovzhina Aslikulya syagaye 7 1 km shirina v serednomu dorivnyuye 3 3 km ale v najshirshomu misci stanovit 5 km Protyazhnist beregovoyi liniyi syagaye 20 km pri comu plosha vodnogo dzerkala dorivnyuye 23 5 km Serednya glibina vodojmi vidnosno nevelika 5 1 m maksimalna ne perevishuye 8 1 m Obsyag vodi v Aslikuli dorivnyuye 0 119 km Takim chinom za rozmirom i ob yemom Aslikul ye najbilshim ozerom Bashkortostanu V ozeri nemaye ostroviv za vinyatkom odnogo velikogo ploskogo kamenyu yakij nazivayut Hiuhilu Tashi Vodospad Sharlama Pohodzhennya vodojmi tektonichne tobto vona utvorilas na misci rozlomu zemnoyi kori do yakogo doluchivsya silnij rozvitok karstu v comu regioni Rozmiti poverhnevimi stokami girski porodi provalilis utvorivshi dovgastu kotlovinu Girski porodi na yakih lezhit Aslikul datuyut verhnim permskim periodom Na glibini 130 m pid dnom vodojmi zalyagayut solenosnij gipsovo angidritovij i angidritovo dolomitovij shari kungurskogo yarusu Vishe yih perekrivayut karbonatni piskoviki ufimskogo yarusu Krim angidritiv dolomitiv i piskovikiv v rajoni ozera poshireni takozh alevroliti argiliti glini suglinki mergeli Zahidnij pivnichnij i shidnij beregi Aslikulya pologi voni zdijmayutsya nad urizom vodi na 5 25 m Natomist pivdennij i pivdenno zahidnij beregi mayut vidnosnu visotu 210 370 m i do urizu vodi spuskayutsya svoyeridnoyu terasoyu zavvishki 10 30 m i zavshirshki 50 300 m Ce urviste uzberezhzhya nosit erozijnij harakter vono peresichene yarami sho vidkrivayutsya u bik vodojmi Zhivlennya Aslikulya mishane osnovnimi dzherelami vodi v nomu vistupayut atmosferni opadi gruntovi vodi i poverhnevi stoki Navesni v nogo vpadaye strumok Sharlama yakij u nizhnij techiyi utvoryuye nevelikij vodospad Na beregah ozera ye mineralni dzherela odne z nih maye prirodoohoronne znachennya V zalezhnosti vid kilkosti vodi sho nadijshla do vodojmi ozero v rizni roki mozhe buti stichnim abo bezstichnim Zazvichaj vono ne maye stoku odnak u doshovi roki z Aslikulya bere pochatok strumok Asili Udryak yakij vpadaye v richku Domu yaka v svoyu chergu ye livoyu pritokoyu Biloyi Plosha vodozboru Aslikulya dorivnyuye 106 km Perepadi rivnya vodi za bagatorichnimi sposterezhennyami mozhut syagati u nomu 1 5 m Iz cim pov yazani rozbizhnosti v ocinci rozmiru vodojmi napriklad v Derzhavnomu vodnomu reyestri Rosijskoyi Federaciyi jogo plosha viznachena u 22 km Voda v ozeri yaskravo blakitna prozora holodna yiyi vvazhayut prisnoyu ale vona trohi solonuvata na smak za rahunok visokoyi mineralizaciyi Himichnij sklad vodi Aslikulya rizni dzherela viznachayut yak sulfatno natriyevij abo sulfatno gidrokarbonatnij kalcij magniyevij iz sumarnoyu mineralizaciyeyu 1 74 g l Relyef ozera Aslikul Nagirnij pivdennij bereg Vidslonennya girskih porid Skelya na uzberezhzhi Shilina z grotom na berezi ozera Flora i faunaGalagazi V minulomu okolici Aslikulya vkrivali modrinovi lisi suchasni landshafti navkrugi ozera golovnim chinom vidkriti Na jogo beregah rozvinuti zdebilshogo luki chagarnikovi j luchni stepi i lishe na pivdennomu berezi ye dilyanki lisu Luki poblizu ozera solonchakovogo tipu U trav yanomu pokrivi stepiv dominuyut kostricya i kovila sered yakih zrostayut ridkisni vidi Thymus talijevii Do ohoronyuvanih stepovih roslin vidnosyat takozh reliktovi vidi yaki zalishilis tut vid minulih geologichnih epoh Do takih nalezhat kityatki sibirski osoka stopopodibna She odnim cikavim floristichnim oseredkom vistupayut vidslonennya gipsu i vapnyaku na yakih zrostayut specifichni krejdolyubni roslini biloliznik sirij mitelnik slankij polin kurayevij Lisi na pivdenno shidnomu berezi listyani ta mishani na pivdennomu hvojni prichomu pershi skladeni zazvichaj lipoyu dubom berezoyu a ostanni predstavleni molodimi nasadzhennyami sosni i modrini Na milkovoddi Aslikulya rozvinuta makrofitna roslinnist Yiyi skladayut ocheret rogiz shirokolistij kuga ozerna lepeshnyak velikij sered zanurenih roslin perevazhayut rizni vidi rdesnikiv i kladofor Ci zarosti vazhlivi yak shovok misce gnizduvannya i kormovi ugiddya vodoplavnih i kolovodnih ptahiv Navkolo ozera meshkaye bagato pernatih Vlitku tut zvichajni martini i veliki pirnikozi Navesni ta voseni na Aslikuli zupinyayutsya chiselni zgrayi migruyuchih kryachok riznih vidiv sirih gusok lebediv shipuniv Sered nih mozhna pobachiti i ridkisnih predstavnikiv ornitofauni Bashkortostanu gagaru chornoshiyu galagaza kazarku chervonovolu tosho Na shidnomu berezi Aslikulya znahoditsya urochishe Berkazan Kamish v perekladi z bashkirskoyi Pelikanyachi Komishi v yakomu ranishe gnizduvalis pelikani Pislya osushennya bolota ci ptahi pokinuli Aslikul U lisah navkolo ozera gnizduyetsya bagato spivochih ptahiv sered yakih najchastishe traplyayutsya kropiv yanka sadova muholovka strokata ocheretyanka chagarnikova Ihtiofauna Aslikulya vklyuchaye zvichajni zagalnoposhireni vidi richkovih rib Tut meshkayut jorzh korop lin lyash okun plitka Do osoblivo populyarnih ob yektiv ribalstva nalezhat taki meshkanci Aslikulya yak sig yevropejskij sudak i shuka Hocha vsi ci ribi ne stanovlyat promislovih zapasiv odnak voni ye ulyublenoyu zdobichchyu ribalok amatoriv Roslinnist ozera Aslikul Step Reliktove riznotrav ya na shili Lis na pivdennomu berezi Luka i priberezhni zarosti ZnachennyaOzero Aslikul maye neperesichne estetichne kulturne prirodoohoronne i rekreacijne znachennya Jogo krasa zdavna privertala uvagu bashkiriv tomu pro cyu vodojmu isnuyut zgadki u riznih folklornih dzherelah kazkah kubayirah Najvidomishij z nih Zayatulyak i Hiuhilu rozpovidaye pro lyubov batira bogatira Zayatulyaka do rusalki Hiuhilu dochki ozernogo carya Aslikulya Buduchi rozluchenoyu z Zayatulyakom Hiuhilu prosila jogo povernutisya yaknajskorishe bo ne mogla prozhiti bez ridnogo ozera Ne dochekavshis kohanogo v oznachenu godinu vona pomerla i teper za narodnimi uyavlennyami chas vid chasu vihodit z vodi Ryad toponimichnih ob yektiv i zaraz nagaduye pro geroyiv davnogo eposu tak poblizu ozera ye gora a v samomu ozeri lezhit kamin Hiuhilu Tashi na yakomu za legendoyu vidpochivaye rusalka Vidpochinkova zona na berezi Aslikulya Ribalki na ozeri Rosijskij etnograf Volodimir Dal doslidivshi folklor bashkiriv u 1833 roci dijshov visnovku sho nazva Aslikulya ne stilki oznachaye rozverste yak serdite ozero Svoyu dumku vin pidkripiv tim sho u bashkiriv isnuvalo povir ya nachebto riven vodi v Aslikuli mozhe rizko zminyuvatis bez bud yakoyi prirodnoyi prichini Za svidoctvom Dalya bashkiri pov yazuvali ci perepadi z rujnivnimi istorichnimi podiyami yak to povstannya vijni Z naukovoyi tochki zoru taki perepadi vodonapovnennya cilkom mozhlivi oskilki karstovi ozera mozhut buti pov yazani z pidzemnimi porozhninami odnak suchasni sposterezhennya navedenogo faktu ne pidtverdzhuyut Aslikul ye ulyublenim miscem vidpochinku miscevih zhiteliv Na jogo berezi diyut dekilka rekreacijnih ob yektiv isnuyut neoblashtovani plyazhi Cilorichno na ozeri praktikuyut amatorske ribalstvo takozh traplyayutsya vipadki brakonyerskogo polyuvannya Poblizu vodojmi znahoditsya she odna gidrologichna pam yatka prirodi sulfatno kalciyeve dzherelo Alga Prirodoohoronne znachennya Aslikulya obumovleno jogo roztashuvannyam u bezlisij posushlivij miscevosti na migracijnomu shlyahu perelitnih ptahiv Pid chas zupinok tut ne prosto bagato pernatih ale sered nih prisutni ohoronyuvani vidi zaneseni do Zadlya zberezhennya prirodnogo kompleksu Aslikulya 17 serpnya 1965 roku jomu nadano status gidrologichnoyi pam yatki prirodi a z 1993 roku vodojmu vklyucheno do skladu odnojmennogo 26 lyutogo 1999 roku ohoronnij rezhim pam yatki stav suvorishim navkolo neyi zaboronili bud yaku diyalnist zdatnu nashkoditi ozernim ekosistemam abo porushiti gidrologichnij rezhim ozera Tim ne mensh z 2000 h rokiv ekologi fiksuyut u jogo vodah perevishennya granichno dopustimih koncentracij takih shkidlivih rechovin yak fenol mid naftoprodukti sulfati a takozh pidvishenij vmist u vodi Golovnimi prichinami takogo zabrudnennya ye neorganizovanij turizm i rozoryuvannya beregiv Ci negativni yavisha osoblivo shkidlivi z urahuvannyam faktichnoyi bezstichnosti Aslikulyu vnaslidok chogo vono vistupaye prirodnim nakopichuvachem koncentratorom zabrudnenih stokiv GalereyaDzherelaReestr osobo ohranyaemyh prirodnyh territorij Respubliki Bashkortostan 2 travnya 2019 u Wayback Machine otv red A A Muldashev Ufa Izdatelskij centr MediaPrint 2010 S 162 164 ros Gareev A M Asylykul 8 lipnya 2020 u Wayback Machine Bashkirskaya enciklopediya v 7 t Ufa GAUN RB Bashkirskaya enciklopediya ros N Rundkvist O Zadorina Aslykul 12 kvitnya 2018 u Wayback Machine Ural Illyustrirovannaya kraevedcheskaya enciklopediya Izdatelstvo Kvist 2013 ros GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 N G Kuramshina F H Biktasheva Prirodnoe nasledie Bashkortostana i perspektivy prirodoohrannoj deyatelnosti na primere nacionalnogo prirodnogo parka ozera Aslykul 5 chervnya 2020 u Wayback Machine Izvestiya Samarskogo nauchnogo centra Rossijskoj Akademii nauk 2007 T 9 1 S 32 37 ros Potapova N A Nazyrova R I Zabelina N M Isaeva Petrova L S Korotkov V N Ochagov D M Svodnyj spisok osobo ohranyaemyh prirodnyh territorij Rossijskoj Federacii spravochnik 26 lipnya 2020 u Wayback Machine otv red D M Ochagov Ch II M VNIIprirody 2006 S 11 ros Gosudarstvennyj vodnyj reestr RF Ozero Asly Kul Derzhavnij vodnij reyestr RF Ozero Asli Kul textual ru ros Procitovano 29 kvitnya 2020 Pro ozero Aslikul z Bashkirskoyi rusalki V I Dalya Sajt Issledovateli bashkirskogo kraya ros Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 30 kvitnya 2020