Башкирський фольклор — усна народна творчість башкирського народу, представлене трудовими, обрядовими та побутовими піснями, , легендами, епічними творами, та ін.
Історія
Башкирський фольклор створювався і передавався усно поколіннями протягом століть. Його творцями і носіями були народні співаки та музиканти, Сесен и, йирау і ін.
Темами башкирського фольклору були погляди наших предків башкир на природу, моральні ідеали, з життя і сподівання. Фольклор був джерелом їх знань.
До особливостей фольклору відносяться усність його передачі, імпровізаційність і колективність виконання, многоваріатівность.
Жанрами башкирського фольклору є казка, епос, кулямас, байка, лакап, небилиця, кулямас-загадка, докучного казка, сатира, притча, приказка, прислів'я, загадка, насіхат та ін.
За включеності в соціально-побутову діяльність людей башкирський фольклор поділяється на обрядовий, дитячий та ін.
У башкир багатий пісенний фольклор. Танцювальні, жартівливі, ігрові пісні супроводжували гуляння і розваги. Поширення набула частушка, Баіт. Багато Баіт були присвячені трагічним подіям. Таким є Баіт , в якому йдеться про братів, проклятих матір'ю. Поширені малі жанри фольклору, такі як заклички, вироки, загадки, прислів'я, приказки, прикмети.
З дитячого фольклору у башкир поширені ігрові лічилки, дражнилки, вироки.
У РБ видаються збірники фольклору:
- («Башҡорт халиҡ іжади»), в якому фольклор систематизовано за жанрами. Всього випущено 18 томів.
- Пісні і Баіт "(Йирзар hем бейеттер) (1981);
- Казки, перекази, усні розповіді. Творчість Сесен (Екіеттер, ріуейеттер, хікейелер. Сесендер іжади) (1982).
Див. Також: , .
Збирачі башкирського фольклору
Першими збирачами башкирського літературного фольклору були письменники і вчені П. Ричков, П. Паллас, І. Лепехин, І. Георгі, В. Татищев (XVIII ст.), Т. Бєляєв, П. Кудряшов, О. Пушкін, В. Даль, Л. Суходольський, А. Бессонов (казки), Мухаметша Бурангулов (епос Урал-батир) і ін., музичного фольклору — композитори , К. Шуберт, С. Рибаков (XIX ст.), І. Салтиков, Л. Лебединський, Л. Атанова і ін. Собрателямі фольклору, вихідцями з башкир були С. Кукляшев, , Ю. Аминев, Б. Юлиев, М. Куватов, М. Уметбаев, Ф.Туйкін, М. Бурангулов, М. Гафурі, Ш. Бабич та ін.
Багато що зробили по зборам, систематизації та публікації башкирського фольклору:
- Габіт Аргинбаев (Габіт-Сесен) — записав сказання «Урал-батир», «Ідель і Яїк», «Акбузат», «Кусяк-бій», «Чебрець», «Батирші», «Карасакал», «Юлай і Салават», «Харимулла».
- Мухаметша Бурангулов — йому належать праці: «Башкирські легенди», «Епос про батир», народно-епічні поеми (Кубаїр) «Вітчизняна війна», «Юлай і Салават», «Карасакал» .Запісивал і обробляв епоси, казки, пісні, Кубаїр. У їх числі епоси «Урал-батир», «Акбузат», казка «Алпамиш» і ін.
- Кирей Мерген (Кірєєв Ахнаф Куріевіч) — автор книг «Військовий фольклор», «Епічні пам'ятники башкирського народу».
- Харисов Ахнаф Ібрагімович — автор монографії «Літературна спадщина башкирського народу» (1965—1973).
Наука
У башкирською літературознавстві вивчаються різноманітні форми фольклору, його взаємодія з літературою, зображення життя і побуту башкир, відображення у фольклорі їх духовного світу, ідейно-естетичну значимість фольклору.
У башкирських казках «Бик», «Кутлубіка і Кутлуяр», «Чорна собака», «Йилан-батьф» зустрічається ланцюжок сюжетообразующих мотивів «Заборона — порушення заборони — покарання». Дана ланцюг мотивів сприяє динамічному розвитку казкового сюжету, надає розповіді пригодницько-авантюрний характер, підсилює інтерес у слухачів, заствляет їх співпереживають долі героя. Такі ланцюжки часто зустрічаються в фольклорі у багатьох народів світу.
У творі X. Кятіб «Джумджума-султан» султан порушує заборону, за що він невиліковно хворіє, проходить всі кола пекла. Тут використання ланцюжка подій дозволяє в іноскательной формі вирішити задачу — висловити ідею не ображати знедолених.
Див. також
Примітки
- story / 839 Релігія — це щирість, добре повчання | assalam.ru
Література
- Аминев З. Г. Просторово тимчасові уявлення в традиційній культурі башкирів. Уфа, 2006.
- «Башкирська народна творчість» в 12 томах. Вид. Кітап. т. 1 — Епос. (1987); т. 2 — Передання і легенди. (1987); т. 3. — Богатирські казки. (1988); т. 4 — Чарівні казки, казки про тварин. (1989); т. 5 — Побутові казки. (1990); т. 6 — Жартівливі казки та кулямаси. (1992); т. 7 — Прислів'я, приказки, прикмети і загадки. (1993); т. 8 — Пісні. (1995);
- Науковий звід башкирського фольклору // Башкирська фольклор. Дослідження останніх років. Уфа, 1986.
- Башкирська фольклор [ 3 лютого 2018 у Wayback Machine.] //
- Надршіна Ф. А. Історичне коріння башкирських переказів і легенд // Башкирська фольклор: дослідження останніх років. Уфа, 1986;
- Башкирский фольклор [ 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // / УрО РАН, Інститут історії і археології: Гл. ред. В. В. Алексєєв. — Єкатеринбург: Академкнига, 2000..
- Сулейманов А. М. Фольклор //
- Хуббітдіпова Н. А. Башкирська фольклор в літературі 13-19 століть. Творче освоєння його мотивів, сюжетів, образів, традицій в башкирської літературі і творах російських письменників 19 століття. Уфа. 2013. Автореферат докторської дисертації.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bashkirskij folklor usna narodna tvorchist bashkirskogo narodu predstavlene trudovimi obryadovimi ta pobutovimi pisnyami legendami epichnimi tvorami ta in IstoriyaBashkirskij folklor stvoryuvavsya i peredavavsya usno pokolinnyami protyagom stolit Jogo tvorcyami i nosiyami buli narodni spivaki ta muzikanti Sesen i jirau i in Temami bashkirskogo folkloru buli poglyadi nashih predkiv bashkir na prirodu moralni ideali z zhittya i spodivannya Folklor buv dzherelom yih znan Do osoblivostej folkloru vidnosyatsya usnist jogo peredachi improvizacijnist i kolektivnist vikonannya mnogovariativnost Zhanrami bashkirskogo folkloru ye kazka epos kulyamas bajka lakap nebilicya kulyamas zagadka dokuchnogo kazka satira pritcha prikazka prisliv ya zagadka nasihat ta in Za vklyuchenosti v socialno pobutovu diyalnist lyudej bashkirskij folklor podilyayetsya na obryadovij dityachij ta in U bashkir bagatij pisennij folklor Tancyuvalni zhartivlivi igrovi pisni suprovodzhuvali gulyannya i rozvagi Poshirennya nabula chastushka Bait Bagato Bait buli prisvyacheni tragichnim podiyam Takim ye Bait v yakomu jdetsya pro brativ proklyatih matir yu Poshireni mali zhanri folkloru taki yak zaklichki viroki zagadki prisliv ya prikazki prikmeti Z dityachogo folkloru u bashkir poshireni igrovi lichilki drazhnilki viroki U RB vidayutsya zbirniki folkloru Bashҡort haliҡ izhadi v yakomu folklor sistematizovano za zhanrami Vsogo vipusheno 18 tomiv Pisni i Bait Jirzar hem bejetter 1981 Kazki perekazi usni rozpovidi Tvorchist Sesen Ekietter riuejetter hikejeler Sesender izhadi 1982 Div Takozh Zbirachi bashkirskogo folkloruPershimi zbirachami bashkirskogo literaturnogo folkloru buli pismenniki i vcheni P Richkov P Pallas I Lepehin I Georgi V Tatishev XVIII st T Byelyayev P Kudryashov O Pushkin V Dal L Suhodolskij A Bessonov kazki Muhametsha Burangulov epos Ural batir i in muzichnogo folkloru kompozitori K Shubert S Ribakov XIX st I Saltikov L Lebedinskij L Atanova i in Sobratelyami folkloru vihidcyami z bashkir buli S Kuklyashev Yu Aminev B Yuliev M Kuvatov M Umetbaev F Tujkin M Burangulov M Gafuri Sh Babich ta in Bagato sho zrobili po zboram sistematizaciyi ta publikaciyi bashkirskogo folkloru Gabit Arginbaev Gabit Sesen zapisav skazannya Ural batir Idel i Yayik Akbuzat Kusyak bij Chebrec Batirshi Karasakal Yulaj i Salavat Harimulla Muhametsha Burangulov jomu nalezhat praci Bashkirski legendi Epos pro batir narodno epichni poemi Kubayir Vitchiznyana vijna Yulaj i Salavat Karasakal Zapisival i obroblyav eposi kazki pisni Kubayir U yih chisli eposi Ural batir Akbuzat kazka Alpamish i in Kirej Mergen Kiryeyev Ahnaf Kurievich avtor knig Vijskovij folklor Epichni pam yatniki bashkirskogo narodu Harisov Ahnaf Ibragimovich avtor monografiyi Literaturna spadshina bashkirskogo narodu 1965 1973 NaukaU bashkirskoyu literaturoznavstvi vivchayutsya riznomanitni formi folkloru jogo vzayemodiya z literaturoyu zobrazhennya zhittya i pobutu bashkir vidobrazhennya u folklori yih duhovnogo svitu idejno estetichnu znachimist folkloru U bashkirskih kazkah Bik Kutlubika i Kutluyar Chorna sobaka Jilan batf zustrichayetsya lancyuzhok syuzhetoobrazuyushih motiviv Zaborona porushennya zaboroni pokarannya Dana lancyug motiviv spriyaye dinamichnomu rozvitku kazkovogo syuzhetu nadaye rozpovidi prigodnicko avantyurnij harakter pidsilyuye interes u sluhachiv zastvlyaet yih spivperezhivayut doli geroya Taki lancyuzhki chasto zustrichayutsya v folklori u bagatoh narodiv svitu U tvori X Kyatib Dzhumdzhuma sultan sultan porushuye zaboronu za sho vin nevilikovno hvoriye prohodit vsi kola pekla Tut vikoristannya lancyuzhka podij dozvolyaye v inoskatelnoj formi virishiti zadachu visloviti ideyu ne obrazhati znedolenih Div takozhErzyanskij folklor Udmurtskij folklorPrimitkistory 839 Religiya ce shirist dobre povchannya assalam ruLiteraturaAminev Z G Prostorovo timchasovi uyavlennya v tradicijnij kulturi bashkiriv Ufa 2006 Bashkirska narodna tvorchist v 12 tomah Vid Kitap t 1 Epos 1987 t 2 Peredannya i legendi 1987 t 3 Bogatirski kazki 1988 t 4 Charivni kazki kazki pro tvarin 1989 t 5 Pobutovi kazki 1990 t 6 Zhartivlivi kazki ta kulyamasi 1992 t 7 Prisliv ya prikazki prikmeti i zagadki 1993 t 8 Pisni 1995 Naukovij zvid bashkirskogo folkloru Bashkirska folklor Doslidzhennya ostannih rokiv Ufa 1986 Bashkirska folklor 3 lyutogo 2018 u Wayback Machine Nadrshina F A Istorichne korinnya bashkirskih perekaziv i legend Bashkirska folklor doslidzhennya ostannih rokiv Ufa 1986 Bashkirskij folklor 25 zhovtnya 2019 u Wayback Machine UrO RAN Institut istoriyi i arheologiyi Gl red V V Aleksyeyev Yekaterinburg Akademkniga 2000 Sulejmanov A M Folklor Hubbitdipova N A Bashkirska folklor v literaturi 13 19 stolit Tvorche osvoyennya jogo motiviv syuzhetiv obraziv tradicij v bashkirskoyi literaturi i tvorah rosijskih pismennikiv 19 stolittya Ufa 2013 Avtoreferat doktorskoyi disertaciyi