Удмуртський фольклор являє собою невід'ємний розділ традиційної народної культури удмуртів, який розуміється як в широкому розумінні (калык öнер, калык тодон-валан, калык визь — народне знання, народна мудрість), так і в більш вузькому (калык кылос, калык кылбурет — народна поезія, усно-поетична творчість). В народному побуті фольклор не розділяється на жанри, сприймається в органічній цілісності з матеріальною культурою, в єдності з релігійними, правовими та етичними комплексами. Народні терміни-визначення увібрали в себе обрядове дійство (сям, нерге, йылол, кисьтон, куяськон, сюан, мадиськон), символічно образне та магічно твірне слово (мадькыл, выжыкыл, тункыл, кылбур), музикально-хореографічну поведінку (крезь, гур, шудон-серекъян, тэтчан, эктон).
Нероздільність форм фольклору, місце та роль його в житті удмуртів найбільш яскраво виражені та можуть бути виявлені в етимології однокорінних термінів мадь, мадькыл, мадиськон, які означають розповідати, славити, співати, загадувати, переказувати, передавати таємне. Корінь mo знаходить паралелі майже у всіх фіно-угорських мовах та має в основі поняття вчити, радити, передавати досвід, пізнавати світ. Погляд на художнє та поетичне слово, як одного з магічних засобів пізнання світу, та вплив на нього приймає форми обрядового та рідше необрядового функціювання різноманітних жанрів. Магічне відношення до слова виражене в різних заклинаннях (тункыл): побутових , які вимовляються при виконанні будь-яких дій під час обряду або поза нього (переправа через річку, набирання води з джерела, збирання перших плодів та ягід, закінчення жнив, елементарні випадки лікування тощо); закличках-зверненнях до природних явищ, звірів та птахів; клятвах; привітанні; прокльонах.
До побутових заклинань близька обрядова сутність замовляння (куриськон), значимість яких в побуті більш суттєва завдяки умовах їх виконання, художніх особливостей та вузького кола виконавців: ворожок (туно), знахарів (пелляськись), язичного жерця (куриськись). Поділяються замовляння на господарські, лікарські та любовні. Особливо виділяються господарські, які виконуються на приватних та загальних моліннях главою родини або жерцями. Серед традиційних звернень — прохання до трійці верховних богів — Інмар, Килдисін та Куазь; заступниці родинно-родового щастя — Воршуд та інших з проханням послати господарське та родинне благополуччя, здоров'я та щастя. Лікувальні замовляння відомі під назвою пеллян кыл (нашіптуване слово), эмкыл (лікувальне слово), кыжкыл (слово заклинання). Існують замовляння від певних хвороб — наприклад, виркыл — замовляння від крові, син усем кыл — від сглазу, булык кыл — від лихоманки.
Обрядова поезія здавна відрізнялась своїм набором пісенних жанрів. Супроводжуючи календарні та родинні свята, вони відображали магічну силу і слова, і музики. Північні удмурти розрізняють два види музичної творчості: крезь та мадь. Крезь — наспів, мелодія, мотив, після без слів. Використовується для позначення лише обрядових пісень. Цим же словом позначається музичний гуслеподібний інструмент. Мадь — пісня із словами, частіше сюжетна (від мадьыны — переказувати, заклинати, розповідаючи співати). Специфіка манери обрядового співу збереглась в південних удмуртів і називається гур (наспів, мелодія, мотив), який відноситься до поняття плакати, голосити, кликати, заклинати, служить своєрідним знаком, символом ритуального святкування. Багато частин тематичного циклу переходять із одного обряду в інший, відповідно змінюючи лише музичне оформлення. Спостерігається поліжанровість текстів.
В різних локальних традиціях набір календарних обрядових мелодій неоднаковий. Йö келян крезь (наспів обряду проводів льоду), наприклад, характерний лише для північних удмуртів. Обряди збереглись до наших днів, хоча на зміну багатьом прийшли зимові й літні цикли російських хороводів та побутові пісенні акашка гур (наспів обряду на честь першого весняного свята, який влаштовується в день виїзду на поле) та вöсь гур, вöсь нерге гур (мелодія гостювання на честь календарного свята). Вони властиві в основному для південно-удмуртських родових об'єднань. Ритуальні гостьові та танцювальні пісні, об'єднані обрядом пöртмаськон (нарядження), який влаштовується після закінчення польових робіт, поширений в деяких центральних та північних районах Удмуртії. Найбільшу збереженість мають музикальні жанри родинно-побутових обрядів: весільні сюан крезь або гур (наспів родини жениха), бöрысь або ярашон гур (наспів родини нареченої), ныл бöрдытон крезь (мелодія проводів нареченої); похоронно-поминальні шайвыл або кöт куректон крезь (сумна мелодія, наспів, який виконується на цвинтарі), поминальний наспів йыр-пыд сётон гур (наспів обряду віддарювання перед вмерлими предками); рекрут гур або салдат голос (наспів обряду проводів в солдати).
В північних районах Удмуртії поширені пісні на приспівні слова, які не мають змісту. Тексти компонуються як правило з вигуків э, ялэ, я, яй, дон або окремих словосполучень типу ох, шуисько но, ялам-а (ой, кажу, так, чи завжди); э, гинэ меда но (е, чи тільки так). В центральних районах помітна тенденція до виділення окремих словосполучень, речень для коментування подій. Обрядові мелодії південних удмуртів об'єднують цикли двострочних строф, композиційна особливість яких — ритміко-синтаксичні, психологічні паралелізми. Відсутність стійких текстів, вільна варіація строк або цілих строф, відбір специфічних виразних засобів (питально-відповідальна форма, варіаційний паралелізм, тавтологія, тирадність), які визначають розповідність стилю обрядових пісень, визначається традицією вільної імпровізації, властивих поезії всіх фіно-угорських народів.
Розповідний лад обрядових пісень став органічним продовженням традиції необрядових імпровізацій, наприклад, промислових — ритмізованих наспівом розповідей про діяльність мисливця при ловлі звіра. До цього типу відносяться і бортницькі пісні. Але необрядові пісні часто не мали стійких текстів, виконувались без слів або на приспів слова, перемежовані окремими словами, реченнями за принципом співаю те, що бачу (подібність з саамськими та карельськими піснями-йойками, комі побутовими імпровізаціями, угорськими нуранкыы). До обрядової пісенної традиції удмуртів відноситься утворення ліричної традиції в цілому. Драматичні ситуації в житті окремого колективу (смерть близької людини, від'їзд дівчини із родинного дому, проводи в солдати) сформували особливий жанр причитань та причитних пісень — келян гур, призвели до переходу лірико-епіки до лірики. Спостерігаються різні рівні створення таких текстів — від наспівів на приспівні слова до сюжетних. Вони легко виділяються з обряду та сприймаються в новій якості — ліричних пісень кузь гур, огшоры кырзан. На ліричну традицію в удмуртській пісні свій вплив здійснили російський фольклор та професійна поезія.
Особливу групу складають хороводні, ігрові та танцювальні пісні. Виділяючись із обрядів, вони також набувають самостійності. Необрядовий розділ фольклору удмуртів представлений творами, які, в залежності від відношення до розповідача, можна віднести до неказкової або казкової прози. До першої групи відносяться — різноманітні перекази, билини, бувальщини; до другої — всі види казок (про тварин, чарівні та новели). Перекази першої групи майже не вміщують казкові вигадки — всьому, про що розповідалось, вірили. Перекази другої групи сприймались як небилиці, розповідались для забави, розваг. До необрядового фольклору відносяться також жанри, в яких слово має превалійовану повчальну функцію — прикмети, повчальні повірки і табу, приказки та прислів'я, афоризми, різні види словесних ігор. Вони охоплюють всі сторони життя удмуртів — основи світогляду, правила життєвої мудрості, народну етику.
Удмуртські народні пісні виконуються під акомпанемент народним музичним інструментам:
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 березня 2011. Процитовано 19 липня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — .
- http://istphil.udmedu.ru/component/option,com_sobi2/catid,27/Itemid,75/lang,ru/[недоступне посилання з травня 2019]
- Ходырева М. Г. Обрядовые напевы северных удмуртов (на примере Глазовского района) / М. Г. Ходырева // Фольклор и этнография удмуртов: обряды, обычаи, поверья. — Ижевск, 1989. — С. 140—158.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2011. Процитовано 19 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2011. Процитовано 19 липня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Udmurtskij folklor yavlyaye soboyu nevid yemnij rozdil tradicijnoyi narodnoyi kulturi udmurtiv yakij rozumiyetsya yak v shirokomu rozuminni kalyk oner kalyk todon valan kalyk viz narodne znannya narodna mudrist tak i v bilsh vuzkomu kalyk kylos kalyk kylburet narodna poeziya usno poetichna tvorchist V narodnomu pobuti folklor ne rozdilyayetsya na zhanri sprijmayetsya v organichnij cilisnosti z materialnoyu kulturoyu v yednosti z religijnimi pravovimi ta etichnimi kompleksami Narodni termini viznachennya uvibrali v sebe obryadove dijstvo syam nerge jylol kiston kuyaskon syuan madiskon simvolichno obrazne ta magichno tvirne slovo madkyl vyzhykyl tunkyl kylbur muzikalno horeografichnu povedinku krez gur shudon serekyan tetchan ekton Nerozdilnist form folkloru misce ta rol jogo v zhitti udmurtiv najbilsh yaskravo virazheni ta mozhut buti viyavleni v etimologiyi odnokorinnih terminiv mad madkyl madiskon yaki oznachayut rozpovidati slaviti spivati zagaduvati perekazuvati peredavati tayemne Korin mo znahodit paraleli majzhe u vsih fino ugorskih movah ta maye v osnovi ponyattya vchiti raditi peredavati dosvid piznavati svit Poglyad na hudozhnye ta poetichne slovo yak odnogo z magichnih zasobiv piznannya svitu ta vpliv na nogo prijmaye formi obryadovogo ta ridshe neobryadovogo funkciyuvannya riznomanitnih zhanriv Magichne vidnoshennya do slova virazhene v riznih zaklinannyah tunkyl pobutovih yaki vimovlyayutsya pri vikonanni bud yakih dij pid chas obryadu abo poza nogo pereprava cherez richku nabirannya vodi z dzherela zbirannya pershih plodiv ta yagid zakinchennya zhniv elementarni vipadki likuvannya tosho zaklichkah zvernennyah do prirodnih yavish zviriv ta ptahiv klyatvah privitanni proklonah Do pobutovih zaklinan blizka obryadova sutnist zamovlyannya kuriskon znachimist yakih v pobuti bilsh suttyeva zavdyaki umovah yih vikonannya hudozhnih osoblivostej ta vuzkogo kola vikonavciv vorozhok tuno znahariv pellyaskis yazichnogo zhercya kuriskis Podilyayutsya zamovlyannya na gospodarski likarski ta lyubovni Osoblivo vidilyayutsya gospodarski yaki vikonuyutsya na privatnih ta zagalnih molinnyah glavoyu rodini abo zhercyami Sered tradicijnih zvernen prohannya do trijci verhovnih bogiv Inmar Kildisin ta Kuaz zastupnici rodinno rodovogo shastya Vorshud ta inshih z prohannyam poslati gospodarske ta rodinne blagopoluchchya zdorov ya ta shastya Likuvalni zamovlyannya vidomi pid nazvoyu pellyan kyl nashiptuvane slovo emkyl likuvalne slovo kyzhkyl slovo zaklinannya Isnuyut zamovlyannya vid pevnih hvorob napriklad virkyl zamovlyannya vid krovi sin usem kyl vid sglazu bulyk kyl vid lihomanki Obryadova poeziya zdavna vidriznyalas svoyim naborom pisennih zhanriv Suprovodzhuyuchi kalendarni ta rodinni svyata voni vidobrazhali magichnu silu i slova i muziki Pivnichni udmurti rozriznyayut dva vidi muzichnoyi tvorchosti krez ta mad Krez naspiv melodiya motiv pislya bez sliv Vikoristovuyetsya dlya poznachennya lishe obryadovih pisen Cim zhe slovom poznachayetsya muzichnij guslepodibnij instrument Mad pisnya iz slovami chastishe syuzhetna vid madyny perekazuvati zaklinati rozpovidayuchi spivati Specifika maneri obryadovogo spivu zbereglas v pivdennih udmurtiv i nazivayetsya gur naspiv melodiya motiv yakij vidnositsya do ponyattya plakati golositi klikati zaklinati sluzhit svoyeridnim znakom simvolom ritualnogo svyatkuvannya Bagato chastin tematichnogo ciklu perehodyat iz odnogo obryadu v inshij vidpovidno zminyuyuchi lishe muzichne oformlennya Sposterigayetsya polizhanrovist tekstiv V riznih lokalnih tradiciyah nabir kalendarnih obryadovih melodij neodnakovij Jo kelyan krez naspiv obryadu provodiv lodu napriklad harakternij lishe dlya pivnichnih udmurtiv Obryadi zbereglis do nashih dniv hocha na zminu bagatom prijshli zimovi j litni cikli rosijskih horovodiv ta pobutovi pisenni akashka gur naspiv obryadu na chest pershogo vesnyanogo svyata yakij vlashtovuyetsya v den viyizdu na pole ta vos gur vos nerge gur melodiya gostyuvannya na chest kalendarnogo svyata Voni vlastivi v osnovnomu dlya pivdenno udmurtskih rodovih ob yednan Ritualni gostovi ta tancyuvalni pisni ob yednani obryadom portmaskon naryadzhennya yakij vlashtovuyetsya pislya zakinchennya polovih robit poshirenij v deyakih centralnih ta pivnichnih rajonah Udmurtiyi Najbilshu zberezhenist mayut muzikalni zhanri rodinno pobutovih obryadiv vesilni syuan krez abo gur naspiv rodini zheniha borys abo yarashon gur naspiv rodini narechenoyi nyl bordyton krez melodiya provodiv narechenoyi pohoronno pominalni shajvyl abo kot kurekton krez sumna melodiya naspiv yakij vikonuyetsya na cvintari pominalnij naspiv jyr pyd syoton gur naspiv obryadu viddaryuvannya pered vmerlimi predkami rekrut gur abo saldat golos naspiv obryadu provodiv v soldati V pivnichnih rajonah Udmurtiyi poshireni pisni na prispivni slova yaki ne mayut zmistu Teksti komponuyutsya yak pravilo z vigukiv e yale ya yaj don abo okremih slovospoluchen tipu oh shuisko no yalam a oj kazhu tak chi zavzhdi e gine meda no e chi tilki tak V centralnih rajonah pomitna tendenciya do vidilennya okremih slovospoluchen rechen dlya komentuvannya podij Obryadovi melodiyi pivdennih udmurtiv ob yednuyut cikli dvostrochnih strof kompozicijna osoblivist yakih ritmiko sintaksichni psihologichni paralelizmi Vidsutnist stijkih tekstiv vilna variaciya strok abo cilih strof vidbir specifichnih viraznih zasobiv pitalno vidpovidalna forma variacijnij paralelizm tavtologiya tiradnist yaki viznachayut rozpovidnist stilyu obryadovih pisen viznachayetsya tradiciyeyu vilnoyi improvizaciyi vlastivih poeziyi vsih fino ugorskih narodiv Rozpovidnij lad obryadovih pisen stav organichnim prodovzhennyam tradiciyi neobryadovih improvizacij napriklad promislovih ritmizovanih naspivom rozpovidej pro diyalnist mislivcya pri lovli zvira Do cogo tipu vidnosyatsya i bortnicki pisni Ale neobryadovi pisni chasto ne mali stijkih tekstiv vikonuvalis bez sliv abo na prispiv slova peremezhovani okremimi slovami rechennyami za principom spivayu te sho bachu podibnist z saamskimi ta karelskimi pisnyami jojkami komi pobutovimi improvizaciyami ugorskimi nurankyy Do obryadovoyi pisennoyi tradiciyi udmurtiv vidnositsya utvorennya lirichnoyi tradiciyi v cilomu Dramatichni situaciyi v zhitti okremogo kolektivu smert blizkoyi lyudini vid yizd divchini iz rodinnogo domu provodi v soldati sformuvali osoblivij zhanr prichitan ta prichitnih pisen kelyan gur prizveli do perehodu liriko epiki do liriki Sposterigayutsya rizni rivni stvorennya takih tekstiv vid naspiviv na prispivni slova do syuzhetnih Voni legko vidilyayutsya z obryadu ta sprijmayutsya v novij yakosti lirichnih pisen kuz gur ogshory kyrzan Na lirichnu tradiciyu v udmurtskij pisni svij vpliv zdijsnili rosijskij folklor ta profesijna poeziya Osoblivu grupu skladayut horovodni igrovi ta tancyuvalni pisni Vidilyayuchis iz obryadiv voni takozh nabuvayut samostijnosti Neobryadovij rozdil folkloru udmurtiv predstavlenij tvorami yaki v zalezhnosti vid vidnoshennya do rozpovidacha mozhna vidnesti do nekazkovoyi abo kazkovoyi prozi Do pershoyi grupi vidnosyatsya riznomanitni perekazi bilini buvalshini do drugoyi vsi vidi kazok pro tvarin charivni ta noveli Perekazi pershoyi grupi majzhe ne vmishuyut kazkovi vigadki vsomu pro sho rozpovidalos virili Perekazi drugoyi grupi sprijmalis yak nebilici rozpovidalis dlya zabavi rozvag Do neobryadovogo folkloru vidnosyatsya takozh zhanri v yakih slovo maye prevalijovanu povchalnu funkciyu prikmeti povchalni povirki i tabu prikazki ta prisliv ya aforizmi rizni vidi slovesnih igor Voni ohoplyuyut vsi storoni zhittya udmurtiv osnovi svitoglyadu pravila zhittyevoyi mudrosti narodnu etiku Udmurtski narodni pisni vikonuyutsya pid akompanement narodnim muzichnim instrumentam strunni krez kubiz gudok duhovi shulan chipchirgan chipson tutekton uzigum biz udarni bubon tangira takirton baraban Div takozhBashkirskij folklor Erzyanskij folklorPrimitki Arhiv originalu za 24 bereznya 2011 Procitovano 19 lipnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Udmurtskaya respublika enciklopediya gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20 000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 http istphil udmedu ru component option com sobi2 catid 27 Itemid 75 lang ru nedostupne posilannya z travnya 2019 Hodyreva M G Obryadovye napevy severnyh udmurtov na primere Glazovskogo rajona M G Hodyreva Folklor i etnografiya udmurtov obryady obychai poverya Izhevsk 1989 S 140 158 Arhiv originalu za 2 serpnya 2011 Procitovano 19 lipnya 2011 Arhiv originalu za 2 serpnya 2011 Procitovano 19 lipnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya