Артинськ

Арти́нськ (раніше — Людвипіль, до 1939 року — Поташня-Людвипіль) — село в Україні, в Олевській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 215 осіб (2001). У 1939—54 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

село Артинськ
Центральна вулиця
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Коростенський район
Громада	Олевська міська громада
Код КАТОТТГ	UA18060190060026923
Облікова картка	с. Артинськ с. Артинськ (до 2016 р.)
Основні дані
Населення	215 (2001)
Площа	0,71 км²
Густота населення	302,82 осіб/км²
Поштовий індекс	11029
Географічні дані
Географічні координати	51°15′11″ пн. ш. 27°44′39″ сх. д. / 51.25306° пн. ш. 27.74417° сх. д. / 51.25306; 27.74417Координати: 51°15′11″ пн. ш. 27°44′39″ сх. д. / 51.25306° пн. ш. 27.74417° сх. д. / 51.25306; 27.74417
Середня висота над рівнем моря	182 м
Водойми	р. Либожада
Місцева влада
Адреса ради	вул. Володимирська, 2, м. Олевськ, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11001
Карта
Артинськ
Артинськ
Мапа
Артинськ у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Артинськ.

Географія

Селом протікає річка Либожада, права притока Уборті.

Населення

У 1906 році в слободі налічувалося 114 жителів та 18 дворів, кількість населення, станом на 1923 рік, становила 154 особи, кількість дворів — 28.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 295 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 215 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,14 %
російська	1,40 %
білоруська	0,47 %

Село нанесено на «Атлас української мови».

Історія

На території села Артинськ існує археологічний об'єкт Артинськ–Кладовище. Сліди поселення епохи бронзи — раннього заліза простежені за 850—900 м від північно–західної околиці с. Артинськ та за 45–50 м на північ від сільського кладовища. Виявлено 03 березня 2009 р. Висота над рівнем води близько 7–10 м. Поверхня розорюється, зайнята хмільниками. У північно–західній частині вздовж краю лісу проходить польова ґрунтова дорога. Розміри: 100×35–40 м (близько 0,4 га). На поверхні зібрані уламки ліпного посуду.

У 1906 році — Людвипіль (рос. Людвиполь), слобода Юрівської волості (4-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 93 версти, до волосного центру, с. Юрове — 17 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Олевськ.

У 1923 році — сільце Поташня (Поташня-Людвипіль), увійшло до складу Тепеницької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року стала частиною Олевського району Коростенської округи. Розміщувалося за 13 верст від районного центру, міст. Олевськ, та за 3 версти — від центру сільської ради, сільця Тепениця. 30 жовтня 1924 року увійшло до складу новоствореної Артинської польської національної сільської ради, у 1939 році змінюється назва та статус села: через зселення центру ради, с. Артинськ, його назва та функції адміністративного центру передані до с. Поташня, відтоді — Артинськ.

11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації Артинської сільської ради, село повернене до складу Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області.

Селяни займалися, переважно, вирощуванням хмелю, у 1980-х роках господарство давало понад тисячу тон продукції. На початку 20 століття розведенням хмелю займалося ППСП «Агро-Полісся-2006».

11 серпня 2016 року увійшло до складу новоствореної Олевської міської територіальної громади Олевського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 20 січня 2020.
2. Артинськ. Олевська територіальна громада. Офіційний сайт Олевської територіальної громади. Процитовано 19 червня 2022.
3. (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. с. 168. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 19 червня 2022.
4. (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 113. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
5. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 19 червня 2022.
6. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
7. Атлас української мови: в трьох томах. Т. 2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі / АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні (К.). — К. : Наукова думка, 1988. — 520 с.
8. Тарабукін, О. О.; Ігруніна, С. О. (2013). (укр.). ISSN 2227-4952. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
9. (PDF). с. 192. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 18 квітня 2021.
10. Хміль потрібно не саджати, а вирощувати. Аграрний тиждень. Процитовано 18 червня 2022.
11. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
12. . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 19 червня 2022.

Посилання

• Погода в селі Артинськ [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]