Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Микола Аркас Мико ла Микола йович А ркас 21 серпня 1880 Миколаїв

Аркас Микола Миколайович (молодший)

Аркас Микола Миколайович (молодший)
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Микола Аркас.

Мико́ла Микола́йович А́ркас (21 серпня 1880, Миколаїв — 14 грудня 1938, Хуст, Карпатська Україна) — командир полку Дієвої армії Української Народної Республіки.

Аркас Микола Миколайович
image Штабсротмістр (4.3.1917)
image Полковник
image
Загальна інформація
Народження21 серпня 1880(1880-08-21)
Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть14 грудня 1938(1938-12-14) (58 років)
Хуст, Україна
ПохованняХуст
Військова служба
Роки служби1905–1920 рр.
Приналежністьimage УНР
Рід військкіннота
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-радянська війна 1917-21
Командування
2-й кінний полк ім. Максима Залізняка

Театральний актор і режисер. Директор Руського театру товариства «Просвіта» в Ужгороді (з 1929).

Син Миколи Миколайовича Аркаса (старшого), онук Миколи Андрійовича Аркаса.

Життєпис

Микола Аркас народився 21 серпня 1880 року у Миколаєві у родині відомого військового та культурно-освітнього діяча, письменника, композитора, історика Миколи Аркаса. Був активістом аматорського театрального колективу у Миколаєві.

Навчався у Морському та Миколаївському кадетському корпусах (не закінчив), у Єлисатвеградському кавалерійському училищі, яке закінчив 24 вересня 1901 року за 2-м розрядом та вийшов юнкером до 46-го драгунського Переяславського полку (з 10 лютого 1902 року — корнет).

З 4 квітня 1905 року перебував у запасі у військах Приморської області. З 29 листопада 1905 року був приділений до військ прикордонної сторожі Заамурської округи. З 4 лютого по 25 червня 1906 року був особистим ад'ютантом командувача російських військ на Далекому Сході генерала Гродекова. 10 серпня 1906 року звільнився у запас.

17 липня 1914 року у званні поручика був мобілізований до армії. 28 липня 1914 року був зарахований до 8-го гусарського Лубенського полку. 27 квітня 1915 року — переведений до Чеченського кінного полку Окремої Кавказької Туземної дивізії. З 23 жовтня 1915 року — начальник дивізійної військово-поліційної команди. З 12 липня 1916 року — обер-офіцер для доручень при начальникові дивізії генералові Багратіоні. З 4 березня 1917 року — штабс-ротмістр.

З 4 липня 1917 року — командир 7-го ординарського ескадрону, який у грудні 1917 року був українізований. Аркас перейменував ескадрон на Полтавську партизанську кінну сотню, на чолі цієї сотні у лютому 1918 року у складі Запорізької бригади військ Центральної Ради брав участь у боях під Києвом проти більшовиків. З 1 березня 1918 року сотня несла варту біля найважливіших установ Києва. У квітні 1918 року сотня була реорганізована в Окремий Сердюцький Армії УНР.

Під час гетьманського перевороту наприкінці квітня 1918 року Микола Аркас на чолі дивізіону одним із перших підтримав Павла Скоропадського. За часів гетьманату залишався командиром дивізіону, який продовжив нести варту у Києві. 15 грудня 1918 року, після вступу до Києва військ Директорії, дивізіон перейшов у її розпорядження та був перейменований у Кінно-Гонецький полк штабу Дієвої армії УНР. Короткий час Микола Аркас був військовим комендантом Києва.

На чолі цього полку Микола Аркас брав участь у боях на Чернігівщині наприкінці грудня 1918 року — у січні 1919 року (до 5 лютого 1919 року). Станом на 21 лютого 1919 року — командир кінного дивізіону, який брав участь у боях під Києвом. Навесні 1919 року — у розпорядженні штабу Південно-Східної групи Дієвої армії УНР, комендант мосту на Дністрі, через який у квітні 1919 року українські війська переходили до Румунського королівства.

З 19 серпня 1919 року — командир 2-го кінного полку імені Максима Залізняка Дієвої армії УНР (з середини вересня 1919 року — 2-й кінний Переяславський полк). Полк, який перебував у стадії формування і налічував у складі 70 вершників, 55 піших, два кулемети «максим», один кулемет і 211 вчорашніх махновців — без коней, зброї та чобіт, кинули на станцію Перехрестівка на теперішній Кіровоградщині. Завданням, яке поставив Головний отаман армії Української Народної Республіки Симон Петлюра, було стежити за пересуванням денікінців, але не вступати в бій. Французи, британці й американці також вимагали від денікінців та петлюрівців не воювати між собою. Але, як писав потім командарм УНР Михайло Омелянович-Павленко, у бік денікінців «гармати почали самі стріляти». І спричинився до цього полковник Микола Аркас.

image
В театрі

Перед фронтом його полку на станції Затишшя опинився сьомий драгунський Новоросійський полк — 800 вершників при двох гарматах та вісьмох кулеметах «Максим». До полковника Аркаса почали скаржитися селяни: денікінські драгуни реквізують у них підводи у період жнив. Микола Аркас розділив свій недосформований полк навпіл — по 45 бійців — і наказав їм виступити проти флангів денікінців. Сам із десятком штабних старшин захопив батарею білогвардійців і наказав денікінцям скласти зброю, погрожуючи ввести в бій «другий полк», якого насправді у нього не було. Після того, як драгуни склали зброю, з укриття вискочили босі неозброєні махновці й озброїлися. Денікінський командир, не витримавши такої ганьби, застрелився. Аркас наказав поховати його з усіма почестями.

Якийсь час і «білі», і свої звинувачували полковника Миколу Аркаса в тому, що він став причиною війни між УНР та Добровольчою армією, хоча насправді приводу шукали денікінці, на прапорах яких був напис «Єдина та неподільна Росія» («рос. Единая и неделимая Россия»).

Був комендантом мосту через Дністер, яким українські війська відступали до Румунського королівства.

11 грудня 1919 року не пішов у Перший зимовий похід та разом з полком приєднався до Української Галицької армії, яка на той час перебувала у союзі зі Збройними Силами Півдня Росії. 15 грудня 1919 року наказом по Дієвій армії УНР був оголошений зрадником. Більша частина полку невдовзі повернулася до Дієвої армії УНР.

З 1920 року жив в еміграції у Станиславові, Коломиї, працював актором та режисером. З 1926 року — актор і режисер Руського театру товариства «Просвіта» в Ужгороді. З 1929 року — директор цього театру. Поставив вистави «Дай серцю волю — заведе в неволю» М. Кропивницького, «Наталка-Полтавка» І. Котляревського, Л. Толстого, в яких грав провідні ролі. Разом з братами Шерегіями провадив театр «Нова сцена».

Помер та похований на Закарпатті, у місті Хуст на .

Родина

Дружина Надія — родом із Закарпаття. Була акторкою. У 1927—1934 роках грала в Руському театрі в Ужгороді, потім у Руському Театрі ім. Садовського, у «Новій сцені» в Хусті. По смерті чоловіка переїхала до Чехії, продовжувала грати. Померла в 1955 році.

Вшанування пам'яті

Вулиця Миколи Аркаса у місті Хуст.

Вулиця Миколи Аркаса з 2023 року є у місті Ужгород.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 4 березня 2011.
  2. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 16 листопада 2013.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Mikola Arkas Miko la Mikola jovich A rkas 21 serpnya 1880 Mikolayiv 14 grudnya 1938 Hust Karpatska Ukrayina komandir polku Diyevoyi armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Arkas Mikola Mikolajovich Shtabsrotmistr 4 3 1917 PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya21 serpnya 1880 1880 08 21 Mikolayiv Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert14 grudnya 1938 1938 12 14 58 rokiv Hust UkrayinaPohovannyaHustVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1905 1920 rr Prinalezhnist UNRRid vijskkinnotaVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna 1917 21Komanduvannya2 j kinnij polk im Maksima Zaliznyaka Teatralnij aktor i rezhiser Direktor Ruskogo teatru tovaristva Prosvita v Uzhgorodi z 1929 Sin Mikoli Mikolajovicha Arkasa starshogo onuk Mikoli Andrijovicha Arkasa ZhittyepisMikola Arkas narodivsya 21 serpnya 1880 roku u Mikolayevi u rodini vidomogo vijskovogo ta kulturno osvitnogo diyacha pismennika kompozitora istorika Mikoli Arkasa Buv aktivistom amatorskogo teatralnogo kolektivu u Mikolayevi Navchavsya u Morskomu ta Mikolayivskomu kadetskomu korpusah ne zakinchiv u Yelisatvegradskomu kavalerijskomu uchilishi yake zakinchiv 24 veresnya 1901 roku za 2 m rozryadom ta vijshov yunkerom do 46 go dragunskogo Pereyaslavskogo polku z 10 lyutogo 1902 roku kornet Z 4 kvitnya 1905 roku perebuvav u zapasi u vijskah Primorskoyi oblasti Z 29 listopada 1905 roku buv pridilenij do vijsk prikordonnoyi storozhi Zaamurskoyi okrugi Z 4 lyutogo po 25 chervnya 1906 roku buv osobistim ad yutantom komanduvacha rosijskih vijsk na Dalekomu Shodi generala Grodekova 10 serpnya 1906 roku zvilnivsya u zapas 17 lipnya 1914 roku u zvanni poruchika buv mobilizovanij do armiyi 28 lipnya 1914 roku buv zarahovanij do 8 go gusarskogo Lubenskogo polku 27 kvitnya 1915 roku perevedenij do Chechenskogo kinnogo polku Okremoyi Kavkazkoyi Tuzemnoyi diviziyi Z 23 zhovtnya 1915 roku nachalnik divizijnoyi vijskovo policijnoyi komandi Z 12 lipnya 1916 roku ober oficer dlya doruchen pri nachalnikovi diviziyi generalovi Bagrationi Z 4 bereznya 1917 roku shtabs rotmistr Z 4 lipnya 1917 roku komandir 7 go ordinarskogo eskadronu yakij u grudni 1917 roku buv ukrayinizovanij Arkas perejmenuvav eskadron na Poltavsku partizansku kinnu sotnyu na choli ciyeyi sotni u lyutomu 1918 roku u skladi Zaporizkoyi brigadi vijsk Centralnoyi Radi brav uchast u boyah pid Kiyevom proti bilshovikiv Z 1 bereznya 1918 roku sotnya nesla vartu bilya najvazhlivishih ustanov Kiyeva U kvitni 1918 roku sotnya bula reorganizovana v Okremij Serdyuckij Armiyi UNR Pid chas getmanskogo perevorotu naprikinci kvitnya 1918 roku Mikola Arkas na choli divizionu odnim iz pershih pidtrimav Pavla Skoropadskogo Za chasiv getmanatu zalishavsya komandirom divizionu yakij prodovzhiv nesti vartu u Kiyevi 15 grudnya 1918 roku pislya vstupu do Kiyeva vijsk Direktoriyi divizion perejshov u yiyi rozporyadzhennya ta buv perejmenovanij u Kinno Goneckij polk shtabu Diyevoyi armiyi UNR Korotkij chas Mikola Arkas buv vijskovim komendantom Kiyeva Na choli cogo polku Mikola Arkas brav uchast u boyah na Chernigivshini naprikinci grudnya 1918 roku u sichni 1919 roku do 5 lyutogo 1919 roku Stanom na 21 lyutogo 1919 roku komandir kinnogo divizionu yakij brav uchast u boyah pid Kiyevom Navesni 1919 roku u rozporyadzhenni shtabu Pivdenno Shidnoyi grupi Diyevoyi armiyi UNR komendant mostu na Dnistri cherez yakij u kvitni 1919 roku ukrayinski vijska perehodili do Rumunskogo korolivstva Z 19 serpnya 1919 roku komandir 2 go kinnogo polku imeni Maksima Zaliznyaka Diyevoyi armiyi UNR z seredini veresnya 1919 roku 2 j kinnij Pereyaslavskij polk Polk yakij perebuvav u stadiyi formuvannya i nalichuvav u skladi 70 vershnikiv 55 pishih dva kulemeti maksim odin kulemet i 211 vchorashnih mahnovciv bez konej zbroyi ta chobit kinuli na stanciyu Perehrestivka na teperishnij Kirovogradshini Zavdannyam yake postaviv Golovnij otaman armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Simon Petlyura bulo stezhiti za peresuvannyam denikinciv ale ne vstupati v bij Francuzi britanci j amerikanci takozh vimagali vid denikinciv ta petlyurivciv ne voyuvati mizh soboyu Ale yak pisav potim komandarm UNR Mihajlo Omelyanovich Pavlenko u bik denikinciv garmati pochali sami strilyati I sprichinivsya do cogo polkovnik Mikola Arkas V teatri Pered frontom jogo polku na stanciyi Zatishshya opinivsya somij dragunskij Novorosijskij polk 800 vershnikiv pri dvoh garmatah ta vismoh kulemetah Maksim Do polkovnika Arkasa pochali skarzhitisya selyani denikinski draguni rekvizuyut u nih pidvodi u period zhniv Mikola Arkas rozdiliv svij nedosformovanij polk navpil po 45 bijciv i nakazav yim vistupiti proti flangiv denikinciv Sam iz desyatkom shtabnih starshin zahopiv batareyu bilogvardijciv i nakazav denikincyam sklasti zbroyu pogrozhuyuchi vvesti v bij drugij polk yakogo naspravdi u nogo ne bulo Pislya togo yak draguni sklali zbroyu z ukrittya viskochili bosi neozbroyeni mahnovci j ozbroyilisya Denikinskij komandir ne vitrimavshi takoyi ganbi zastrelivsya Arkas nakazav pohovati jogo z usima pochestyami Yakijs chas i bili i svoyi zvinuvachuvali polkovnika Mikolu Arkasa v tomu sho vin stav prichinoyu vijni mizh UNR ta Dobrovolchoyu armiyeyu hocha naspravdi privodu shukali denikinci na praporah yakih buv napis Yedina ta nepodilna Rosiya ros Edinaya i nedelimaya Rossiya Buv komendantom mostu cherez Dnister yakim ukrayinski vijska vidstupali do Rumunskogo korolivstva 11 grudnya 1919 roku ne pishov u Pershij zimovij pohid ta razom z polkom priyednavsya do Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi yaka na toj chas perebuvala u soyuzi zi Zbrojnimi Silami Pivdnya Rosiyi 15 grudnya 1919 roku nakazom po Diyevij armiyi UNR buv ogoloshenij zradnikom Bilsha chastina polku nevdovzi povernulasya do Diyevoyi armiyi UNR Z 1920 roku zhiv v emigraciyi u Stanislavovi Kolomiyi pracyuvav aktorom ta rezhiserom Z 1926 roku aktor i rezhiser Ruskogo teatru tovaristva Prosvita v Uzhgorodi Z 1929 roku direktor cogo teatru Postaviv vistavi Daj sercyu volyu zavede v nevolyu M Kropivnickogo Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo L Tolstogo v yakih grav providni roli Razom z bratami Sheregiyami provadiv teatr Nova scena Pomer ta pohovanij na Zakarpatti u misti Hust na RodinaDruzhina Nadiya rodom iz Zakarpattya Bula aktorkoyu U 1927 1934 rokah grala v Ruskomu teatri v Uzhgorodi potim u Ruskomu Teatri im Sadovskogo u Novij sceni v Husti Po smerti cholovika pereyihala do Chehiyi prodovzhuvala grati Pomerla v 1955 roci Vshanuvannya pam yatiVulicya Mikoli Arkasa u misti Hust Vulicya Mikoli Arkasa z 2023 roku ye u misti Uzhgorod Primitki Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 4 bereznya 2011 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 16 listopada 2013 DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Kovalenko S Arkas Mikola Mikolajovich Chorni zaporozhci istoriya polku 2 ge vidannya K Vidavnictvo Stiks 2015 368 s Mikola Arkas stav prichinoyu vijni mizh Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu i denikincyami Gazeta po ukrayinski 1085 za 02 09 2010

Дата публікації:
Топ