Костянти́н Іва́нович Араба́жин (рос. Константин Иванович Арабажин, псевдоніми та криптоніми: К. Не-я, К. Недоля та ін.; 14 січня 1866, Канів — 13 липня 1929, Рига) — російський, український і латвійський літературознавець, журналіст, письменник, перекладач. Редактор латвійської газети «День».
Арабажин Костянтин Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 2 (14) січня 1866[1] Канів, Київська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 13 липня 1929[1](63 роки) Рига, Латвійська Республіка | |||
Поховання | d | |||
Країна | Російська імперія | |||
Діяльність | письменник, журналіст, історик літератури, літературний критик, літературознавець, літературознавець | |||
Сфера роботи | російська література, історія літератури[2], літературознавство[2], журналістика[2] і література[2] | |||
Alma mater | Імператорський університет Святого Володимира (1890) | |||
Заклад | Гельсінський університет | |||
Роки активності | з 1885 | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Арабажин Костянтин Іванович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Походив з дворян Полтавської губернії. Двоюрідний брат Андрія Бєлого.
Закінчив 1-у київську гімназію (1883), а у 1890 році — історико-філологічний факультет Київського університету (навчався разом із В. Самійленком). Кандидатське дослідження Арабажина и его литературная деятельность» (Київ, 1891, російською мовою) було відзначено премією ім. М. І. Пирогова (Київський університет) та почесним відгуком Академії наук.
Українською мовою писав вірші революційного змісту (неопубліковані), видав водевіль «Поперед спитайся, а тоді й лайся» (Київ, 1885), а також низку газетних дописів. Переклав українською мовою оповідання Г. де Мопассана, Л. Толстого, Г. Мачтета (надруковані у львівській «Зорі» 1889 року). У вісімдесяті роки брав участь у визвольній боротьбі, нелеґально перевозив з Галичини до Росії заборонену літературу. Перебував у дружніх взаєминах з І. Франком, М. Павликом, Лесею Українкою, М. Драгомановим.
Від 1892 року мешкав у Петербурзі. Редагував газету «Северный курьер» (1899—1900, разом з В. В. Барятинським), залучив І. Франка до співробітництва в ній. Для Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона написав ґрунтовну розвідку «Галицько-руський суспільний рух», а також декілька інших статей (зокрема, про І. Богдановича); для «Ілюстрованої всесвітньої історії літератури І. Шерра» (т. 2, 1898) — розділ «Слов'янські землі», а для «Історії російської літератури» (т. 2, 1908) — «Історичні пісні та думи». Автор статей про Т. Шевченка — «Український Прометей» (1911), «Т. Г. Шевченко і панславізм (До питання про Кирило-Мефодіївське товариство)» (1914), «Шевченко і месіанізм» (1914) (всі російською мовою).
Також опублікував праці про М. Гоголя, М. Лермонтова, Л. Толстого, М. Горького та інших російських письменників. Крім зазначених вище російських та українських періодичних видань, друкувався в журналах , «Всемирный вестник», «Театр и искусство», «Вестник императорских театров», газетах «Діло», «Биржевые ведомости» та ін.
1913 року обраний професором кафедри російської літератури Гельсинґфорського університету, від 1918 року постійно мешкав у Гельсінкі, крім викладання видавав газету «Русский голос». З 1920 року — професор Ризького університету; був ректором російських університетських курсів та редактором газети «День» (1922) у Ризі.
Примітки
- Русские писатели 1800—1917: Биографический словарь (русский) / за ред. Н. П. Олексійович — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1989. — Т. 1. — 672 с.
- Czech National Authority Database
- Вестник Европы, 1891, № 10; Журнал Министерства народного просвещения, 1893, № 11.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 6 вересня 2007.
Джерела
- Усенко П. Г. Арабажин Костянтин Іванович [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 115. — .
- Ф. П. Погребенник. Арабажин Костянтин Іванович [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985..
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Перевидання в Україні. Львів: НТШ, 1993, т. 1, с. 55.
- Ф. П. Погребенник. Арабажин Костянтин Іванович // Українська літературна енциклопедія. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988, т. 1, с. 79.
- А. М. Конечный. Арабажин Константин Иванович // Русские писатели. 1800—1917. Москва: Наука, т. 1, с. 100.
Література
- Ф. П. Погребенник. Іван Франко в українсько-російських взаєминах. Київ, 1986.
- Деятели современности. К. И. Арабажин. Москва, 1914, вып. 1.
- И. Ф. Павловский. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII в. Полтава, 1912.
- Столетие Киевской 1-й гимназии. Киев, 1911, т. 1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyanti n Iva novich Araba zhin ros Konstantin Ivanovich Arabazhin psevdonimi ta kriptonimi K Ne ya K Nedolya ta in 14 sichnya 1866 Kaniv 13 lipnya 1929 Riga rosijskij ukrayinskij i latvijskij literaturoznavec zhurnalist pismennik perekladach Redaktor latvijskoyi gazeti Den Arabazhin Kostyantin IvanovichNarodivsya2 14 sichnya 1866 1 Kaniv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer13 lipnya 1929 1929 07 13 1 63 roki Riga Latvijska RespublikaPohovannyadKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpismennik zhurnalist istorik literaturi literaturnij kritik literaturoznavec literaturoznavecSfera robotirosijska literatura istoriya literaturi 2 literaturoznavstvo 2 zhurnalistika 2 i literatura 2 Alma materImperatorskij universitet Svyatogo Volodimira 1890 ZakladGelsinskij universitetRoki aktivnostiz 1885NagorodiUvarovska premiya Arabazhin Kostyantin Ivanovich u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dvoryan Poltavskoyi guberniyi Dvoyuridnij brat Andriya Byelogo Zakinchiv 1 u kiyivsku gimnaziyu 1883 a u 1890 roci istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu navchavsya razom iz V Samijlenkom Kandidatske doslidzhennya Arabazhina i ego literaturnaya deyatelnost Kiyiv 1891 rosijskoyu movoyu bulo vidznacheno premiyeyu im M I Pirogova Kiyivskij universitet ta pochesnim vidgukom Akademiyi nauk Ukrayinskoyu movoyu pisav virshi revolyucijnogo zmistu neopublikovani vidav vodevil Popered spitajsya a todi j lajsya Kiyiv 1885 a takozh nizku gazetnih dopisiv Pereklav ukrayinskoyu movoyu opovidannya G de Mopassana L Tolstogo G Machteta nadrukovani u lvivskij Zori 1889 roku U visimdesyati roki brav uchast u vizvolnij borotbi nelegalno perevoziv z Galichini do Rosiyi zaboronenu literaturu Perebuvav u druzhnih vzayeminah z I Frankom M Pavlikom Leseyu Ukrayinkoyu M Dragomanovim Vid 1892 roku meshkav u Peterburzi Redaguvav gazetu Severnyj kurer 1899 1900 razom z V V Baryatinskim zaluchiv I Franka do spivrobitnictva v nij Dlya Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza i Yefrona napisav gruntovnu rozvidku Galicko ruskij suspilnij ruh a takozh dekilka inshih statej zokrema pro I Bogdanovicha dlya Ilyustrovanoyi vsesvitnoyi istoriyi literaturi I Sherra t 2 1898 rozdil Slov yanski zemli a dlya Istoriyi rosijskoyi literaturi t 2 1908 Istorichni pisni ta dumi Avtor statej pro T Shevchenka Ukrayinskij Prometej 1911 T G Shevchenko i panslavizm Do pitannya pro Kirilo Mefodiyivske tovaristvo 1914 Shevchenko i mesianizm 1914 vsi rosijskoyu movoyu Takozh opublikuvav praci pro M Gogolya M Lermontova L Tolstogo M Gorkogo ta inshih rosijskih pismennikiv Krim zaznachenih vishe rosijskih ta ukrayinskih periodichnih vidan drukuvavsya v zhurnalah Vsemirnyj vestnik Teatr i iskusstvo Vestnik imperatorskih teatrov gazetah Dilo Birzhevye vedomosti ta in 1913 roku obranij profesorom kafedri rosijskoyi literaturi Gelsingforskogo universitetu vid 1918 roku postijno meshkav u Gelsinki krim vikladannya vidavav gazetu Russkij golos Z 1920 roku profesor Rizkogo universitetu buv rektorom rosijskih universitetskih kursiv ta redaktorom gazeti Den 1922 u Rizi PrimitkiRusskie pisateli 1800 1917 Biograficheskij slovar russkij za red N P Oleksijovich Moskva Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1989 T 1 672 s d Track Q4320172d Track Q5061737d Track Q649d Track Q106707729d Track Q4400646 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Vestnik Evropy 1891 10 Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1893 11 Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 6 veresnya 2007 DzherelaUsenko P G Arabazhin Kostyantin Ivanovich 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 115 ISBN 966 00 0734 5 F P Pogrebennik Arabazhin Kostyantin Ivanovich 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina Perevidannya v Ukrayini Lviv NTSh 1993 t 1 s 55 F P Pogrebennik Arabazhin Kostyantin Ivanovich Ukrayinska literaturna enciklopediya Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi im M P Bazhana 1988 t 1 s 79 A M Konechnyj Arabazhin Konstantin Ivanovich Russkie pisateli 1800 1917 Moskva Nauka t 1 s 100 LiteraturaF P Pogrebennik Ivan Franko v ukrayinsko rosijskih vzayeminah Kiyiv 1986 Deyateli sovremennosti K I Arabazhin Moskva 1914 vyp 1 I F Pavlovskij Kratkij biograficheskij slovar uchenyh i pisatelej Poltavskoj gubernii s poloviny XVIII v Poltava 1912 Stoletie Kievskoj 1 j gimnazii Kiev 1911 t 1 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela