Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ант́оні ́Едвард Один́ець (пол. Antoni Edward Odyniec; нар. 25 січня 1804 — пом. 15 січня 1885) — польський поет, перекладач, мемуарист, видавець.
| Антоні Едвард Одинець | ||||
|---|---|---|---|---|
| Antoni Edward Odyniec | ||||
 | ||||
| Народився | 25 січня 1804 с. Гейстуни, Ошмянського повіту, Російська імперія, тепер  Білорусь | |||
| Помер | 15 січня 1885 (80 років) м. Варшава | |||
| Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
| Громадянство |  Польща | |||
| Діяльність | поет, перекладач, мемуарист, видавець | |||
| Alma mater | Q60607346? (1820) і Вільнюський університет (1823) | |||
| Мова творів | польська | |||
| Напрямок | романтизм, неокласицизм | |||
| Рід | d | |||
| Батько | d | |||
| Мати | d | |||
| У шлюбі з | d[1] | |||
| Діти | Q108423314? | |||
| Автограф |  | |||
 | ||||
| | ||||
 Антоні Едвард Одинець у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився у селі , Ошмянського повіту нині Білорусь, в сім'ї власника цього села та віце-маршала Ошмянського повіту Тадеуша Одинця та Терези Одинець з роду Гнатовських. Був найстаршим з семи дітей.
У 1813—1820 р.р. навчався у повітовій школі василіян у . У 1820—1823 вивчав право у Віленському університеті. Відвідував лекції Гофріда Ернеста Гродка та Леона Боровського. Навчання в університеті принесло майбутньому письменникові багато знайомств, зокрема Саломія Брес (мати Юліуша Словацького) для якої він став не тільки другом, а й довіреною особою. 16 січня 1821 р. був прийнятий до філаретів (блакитний союз), тоді він познайомився з Томашем Заною та Яном Чехотою. Через належність до Товариства Філаретів впродовж 1823—1824 р.р. був ув'язнений царською владою. Під час ув'язнення написав «Пісню філаретів» (пол. Pieśń filaretów). У 1825 році видав свою першу збірку творів.
Після виходу на волю Антоні Одинець перебрався до Варшави де мешкав у період з 1826 до 1829 р.р. У сполиці він працює у редакції «Газети Варшавської» (пол. Gazeta Warszawska). Цього ж року відбулося знайомство Антонія Одинця та Адама Міцкевича, що в майбутньому вилилося у міцну дружбу.
Підчас свого перебування у Варшаві йому була запропонована робота, що полягала у зборі матеріалів до часопису «Щоденник ім. Замойських» (пол. Pamiętnik Im. Zamoyskich). Також він стає вчителем польської літератури сина свого працедавця Августа. Завдяки цій роботі Одинець отримав численні дружні та літературні зв'язки. У Варшаві Одинець видав двотомну збірку власних та перекладних віршів «Поезії» (пол. Poezji). Як зазначають сучасники поета, Одинець охоче допомагав письменникам-початківцям, так у 1827 р. Юліуш Словацький звертається до поета з проханням оцінити «Українську думку» (пол. Dumka Ukraińska), а коли молодий письменник перебирається до Варшави, Одинець стає його наставником. Кілька років потому, підчас зустрічі у Дрездені, вони разом напишуть сатиричну баладу «Невідомо що, або романтика» (пол. Niewiadomo co, czyli Romantyczność).
У травні 1829 р. Одинець їде на кілька тижнів до Петербургу де зустрічається з Адамом Міцкевичем. Впродовж наступного року вони разом подорожують Західною Європою, після цієї подорожі письменники роз'їжджаються і зустрічаються знову тільки навесні 1832 р.; це була їхня остання зустріч, але зв'язку вони ніколи не втратять.
1831 р. виявився надзвичайно продуктивним — Одинець перекладає твори В. Скотта, Байрона та Т. Мура також він є співредактором «Бібліотеки польських класиків» (Biblioteka klasyków polskich).
У 1834 р. Одинець планує свій виїзд до Франції, однак у 1837 р., за намовою Міцкевича він повернувся до Польщі; спочатку оселився в Гейстунах, а потім осів у Вільні. Після повернення, в основному, вів перекладацьку діяльність, свої ж нечисленні вірші Одинець друкує у «Пілігримі» (пол. Pielgrzym) та інших виданнях.
1837 р., після тривалого перебування у Дрездені повертається до Вільна та почиає публікувати власні та перекладні вірші у місцевих виданнях: «Віленському тижневику» (пол. Tygodnik Wileński), та «Історії національної та закордонної доброчинності» (пол. Dzieje Dobroczynności Krajowej i Zagranicznej) редактором якого він був впродовж досить нетривалого часу.
Починаючи з 1857 р. популярність поета пішла на спад через його релігійні та політичні погляди. Таке ставлення до Одинця було спровоковано тим, що він, на той час, був редактором «Віленського Альбому» (пол. Album Wileński), видавництво якого було прихильне до царя Олександра ІІ. Цього ж року, Одинець перебуває впродовж декількох тижнів у Варшаві, а потім відбуває паломництво до Ченстохови. Пізніше письменник видає низку поезій, у яких схвально ставиться до царя, чим викликає хвилю обурення у суспільстві. Негативне ставлення до поета викликала ще й написана ним у 1847 р. драма «Фелісіта, або мученики картагінські» (пол. Felicyta, czyli męcznicy kartagińscy). Пізніше письменник намагатиметься реабілітуватися, визнаючи свої погляди помилковими за допомогою алюзій у своїх же творах.
1862 р. Одинець виїжджає до Дрездена, а 1865 р. обирає Варшаву постійним місцем проживання. У столиці Польщі він спочатку обіймає посаду головного редактора «Варшавського Кур'єра» (пол. Kurier Warszawski), але вже досить скоро змушений звільнитися через те, як стверджував , що вік письменника не давав йому зрозуміти потреби та вимоги тодішньої журналістики, тож у лютому 1867 р. він залишає посаду і до кінця життя є головним співпрацівником «Родинної хроніки» (пол. Kronika Rodzinna).
У 1867—1878 р.р. до Одинця повернулася втрачена популярність — він друкує «Листи з подорожі» (пол. Listy z podróży) та «Спогади з майбутнього, розказані Деотимі» (пол. Wspomnienia z przeszłości, opowiadane Deotymie).
Творчість
Значний вплив на Одинця здійснив Адам Міцкевич, якого він вважав не тільки своїм другом, але й учителем. Особливу популярність Одинцю принесли балади та легенди, що були написані під впливом творчості Міцкевича, а також переклади з німецької, англійської та російської мов.
Антоні Едвард Одинець був і поетом, і перекладачем, тож свої здобутки у цих сферах автор виклав у збірці «Поезій» (пол. Poezji), яку він розширював впродовж усього свого життя. Перекладні твори також були викладені у трьох томах «Перекладів» (пол. Tłumaczenia), які були видані впродовж 1838—1841 років.
Одним з найбільших досягнень Одинця як самостійного письменника стала драма «Фелісіта, або мученики картагінські» (пол. Felicyta, czyli męcznicy kartagińscy), яка розповідає про християнських мучеників на початку ІІІ ст.. Драма була визнана шедевром літератури у католицьких колах, і пізніше Одинця знали лише як «автора Фелісіти», однак не все суспільство сприйняло твір позитивно — зокрема, за свою спрямованість один з екземплярів книги був демонстраційно спалений студентами.
Найбільш відомі твори:
Особисте життя
Про родину Одинця відомо мало. Міцкевич, згадуючи його дружину говорив: «Я часто про неї думав, змальовуючи героїню моєї поеми Зосю» (пол. "Miałem ją często w myśli, malując heroinę poematu mego Zosię"). Подружжя мало чотирьох доньок: Антоніну, Марію, Терезу (у 1866 р. стала дружиною ), та доньку, ім'я якої невідоме.
Примітки
- https://wielcy.pl/wgmi/cmentarze.php?grob=212671
Посилання
- Odyniec, Antoni Edward. Encyklopedia Polski, , pp. 456–57
- Odyniec, Antoni Edward. Encyklopedia powszechna PWN (PWN Universal Encyclopedia), vol. 3, Warsaw, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1975, p. 349.
- Jan Zygmunt Jakubowski ed., Literatura polska od średniowiecza do pozytywizmu (Polish Literature from the Middle Ages to Positivism). — Warsaw, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1979, .
- INTERNETOWY POLSKI SŁOWNIK BIOGRAFICZNY
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Odinec Ant oni Edvard Odin ec pol Antoni Edward Odyniec nar 25 sichnya 1804 pom 15 sichnya 1885 polskij poet perekladach memuarist vidavec Antoni Edvard OdinecAntoni Edward OdyniecNarodivsya25 sichnya 1804 1804 01 25 s Gejstuni Oshmyanskogo povitu Rosijska imperiya teper BilorusPomer15 sichnya 1885 1885 01 15 80 rokiv m VarshavaPohovannyaPovonzkivskij cvintarGromadyanstvoPolshaDiyalnistpoet perekladach memuarist vidavecAlma materQ60607346 1820 i Vilnyuskij universitet 1823 Mova tvorivpolskaNapryamokromantizm neoklasicizmRiddBatkodMatidU shlyubi zd 1 DitiQ108423314 Avtograf Antoni Edvard Odinec u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u seli Oshmyanskogo povitu nini Bilorus v sim yi vlasnika cogo sela ta vice marshala Oshmyanskogo povitu Tadeusha Odincya ta Terezi Odinec z rodu Gnatovskih Buv najstarshim z semi ditej U 1813 1820 r r navchavsya u povitovij shkoli vasiliyan u U 1820 1823 vivchav pravo u Vilenskomu universiteti Vidviduvav lekciyi Gofrida Ernesta Grodka ta Leona Borovskogo Navchannya v universiteti prineslo majbutnomu pismennikovi bagato znajomstv zokrema Salomiya Bres mati Yuliusha Slovackogo dlya yakoyi vin stav ne tilki drugom a j dovirenoyu osoboyu 16 sichnya 1821 r buv prijnyatij do filaretiv blakitnij soyuz todi vin poznajomivsya z Tomashem Zanoyu ta Yanom Chehotoyu Cherez nalezhnist do Tovaristva Filaretiv vprodovzh 1823 1824 r r buv uv yaznenij carskoyu vladoyu Pid chas uv yaznennya napisav Pisnyu filaretiv pol Piesn filaretow U 1825 roci vidav svoyu pershu zbirku tvoriv Pislya vihodu na volyu Antoni Odinec perebravsya do Varshavi de meshkav u period z 1826 do 1829 r r U spolici vin pracyuye u redakciyi Gazeti Varshavskoyi pol Gazeta Warszawska Cogo zh roku vidbulosya znajomstvo Antoniya Odincya ta Adama Mickevicha sho v majbutnomu vililosya u micnu druzhbu Pidchas svogo perebuvannya u Varshavi jomu bula zaproponovana robota sho polyagala u zbori materialiv do chasopisu Shodennik im Zamojskih pol Pamietnik Im Zamoyskich Takozh vin staye vchitelem polskoyi literaturi sina svogo pracedavcya Avgusta Zavdyaki cij roboti Odinec otrimav chislenni druzhni ta literaturni zv yazki U Varshavi Odinec vidav dvotomnu zbirku vlasnih ta perekladnih virshiv Poeziyi pol Poezji Yak zaznachayut suchasniki poeta Odinec ohoche dopomagav pismennikam pochatkivcyam tak u 1827 r Yuliush Slovackij zvertayetsya do poeta z prohannyam ociniti Ukrayinsku dumku pol Dumka Ukrainska a koli molodij pismennik perebirayetsya do Varshavi Odinec staye jogo nastavnikom Kilka rokiv potomu pidchas zustrichi u Drezdeni voni razom napishut satirichnu baladu Nevidomo sho abo romantika pol Niewiadomo co czyli Romantycznosc U travni 1829 r Odinec yide na kilka tizhniv do Peterburgu de zustrichayetsya z Adamom Mickevichem Vprodovzh nastupnogo roku voni razom podorozhuyut Zahidnoyu Yevropoyu pislya ciyeyi podorozhi pismenniki roz yizhdzhayutsya i zustrichayutsya znovu tilki navesni 1832 r ce bula yihnya ostannya zustrich ale zv yazku voni nikoli ne vtratyat 1831 r viyavivsya nadzvichajno produktivnim Odinec perekladaye tvori V Skotta Bajrona ta T Mura takozh vin ye spivredaktorom Biblioteki polskih klasikiv Biblioteka klasykow polskich U 1834 r Odinec planuye svij viyizd do Franciyi odnak u 1837 r za namovoyu Mickevicha vin povernuvsya do Polshi spochatku oselivsya v Gejstunah a potim osiv u Vilni Pislya povernennya v osnovnomu viv perekladacku diyalnist svoyi zh nechislenni virshi Odinec drukuye u Piligrimi pol Pielgrzym ta inshih vidannyah 1837 r pislya trivalogo perebuvannya u Drezdeni povertayetsya do Vilna ta pochiaye publikuvati vlasni ta perekladni virshi u miscevih vidannyah Vilenskomu tizhneviku pol Tygodnik Wilenski ta Istoriyi nacionalnoyi ta zakordonnoyi dobrochinnosti pol Dzieje Dobroczynnosci Krajowej i Zagranicznej redaktorom yakogo vin buv vprodovzh dosit netrivalogo chasu Pochinayuchi z 1857 r populyarnist poeta pishla na spad cherez jogo religijni ta politichni poglyadi Take stavlennya do Odincya bulo sprovokovano tim sho vin na toj chas buv redaktorom Vilenskogo Albomu pol Album Wilenski vidavnictvo yakogo bulo prihilne do carya Oleksandra II Cogo zh roku Odinec perebuvaye vprodovzh dekilkoh tizhniv u Varshavi a potim vidbuvaye palomnictvo do Chenstohovi Piznishe pismennik vidaye nizku poezij u yakih shvalno stavitsya do carya chim viklikaye hvilyu oburennya u suspilstvi Negativne stavlennya do poeta viklikala she j napisana nim u 1847 r drama Felisita abo mucheniki kartaginski pol Felicyta czyli mecznicy kartaginscy Piznishe pismennik namagatimetsya reabilituvatisya viznayuchi svoyi poglyadi pomilkovimi za dopomogoyu alyuzij u svoyih zhe tvorah 1862 r Odinec viyizhdzhaye do Drezdena a 1865 r obiraye Varshavu postijnim miscem prozhivannya U stolici Polshi vin spochatku obijmaye posadu golovnogo redaktora Varshavskogo Kur yera pol Kurier Warszawski ale vzhe dosit skoro zmushenij zvilnitisya cherez te yak stverdzhuvav sho vik pismennika ne davav jomu zrozumiti potrebi ta vimogi todishnoyi zhurnalistiki tozh u lyutomu 1867 r vin zalishaye posadu i do kincya zhittya ye golovnim spivpracivnikom Rodinnoyi hroniki pol Kronika Rodzinna U 1867 1878 r r do Odincya povernulasya vtrachena populyarnist vin drukuye Listi z podorozhi pol Listy z podrozy ta Spogadi z majbutnogo rozkazani Deotimi pol Wspomnienia z przeszlosci opowiadane Deotymie TvorchistZnachnij vpliv na Odincya zdijsniv Adam Mickevich yakogo vin vvazhav ne tilki svoyim drugom ale j uchitelem Osoblivu populyarnist Odincyu prinesli baladi ta legendi sho buli napisani pid vplivom tvorchosti Mickevicha a takozh perekladi z nimeckoyi anglijskoyi ta rosijskoyi mov Antoni Edvard Odinec buv i poetom i perekladachem tozh svoyi zdobutki u cih sferah avtor viklav u zbirci Poezij pol Poezji yaku vin rozshiryuvav vprodovzh usogo svogo zhittya Perekladni tvori takozh buli vikladeni u troh tomah Perekladiv pol Tlumaczenia yaki buli vidani vprodovzh 1838 1841 rokiv Odnim z najbilshih dosyagnen Odincya yak samostijnogo pismennika stala drama Felisita abo mucheniki kartaginski pol Felicyta czyli mecznicy kartaginscy yaka rozpovidaye pro hristiyanskih muchenikiv na pochatku III st Drama bula viznana shedevrom literaturi u katolickih kolah i piznishe Odincya znali lishe yak avtora Felisiti odnak ne vse suspilstvo sprijnyalo tvir pozitivno zokrema za svoyu spryamovanist odin z ekzemplyariv knigi buv demonstracijno spalenij studentami Najbilsh vidomi tvori Pisnya Filaretiv 1824 Litvinova Branka 1828 balada Felisita abo mucheniki kartaginski drama Barbara Radzivill drama Listi z podorozhi spogadiOsobiste zhittyaPro rodinu Odincya vidomo malo Mickevich zgaduyuchi jogo druzhinu govoriv Ya chasto pro neyi dumav zmalovuyuchi geroyinyu moyeyi poemi Zosyu pol Mialem ja czesto w mysli malujac heroine poematu mego Zosie Podruzhzhya malo chotiroh donok Antoninu Mariyu Terezu u 1866 r stala druzhinoyu ta donku im ya yakoyi nevidome Primitkihttps wielcy pl wgmi cmentarze php grob 212671PosilannyaOdyniec Antoni Edward Encyklopedia Polski ISBN 83 86328 60 6 pp 456 57 Odyniec Antoni Edward Encyklopedia powszechna PWN PWN Universal Encyclopedia vol 3 Warsaw Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1975 p 349 Jan Zygmunt Jakubowski ed Literatura polska od sredniowiecza do pozytywizmu Polish Literature from the Middle Ages to Positivism Warsaw Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1979 ISBN 83 01 00201 8 INTERNETOWY POLSKI SLOWNIK BIOGRAFICZNY