Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Окупа́ція Суде́т або Анексія Судетської області — окупація збройними силами Третього Рейху частини території Чехословацької республіки в 1938, яка мала здебільшого німецьке населення, згідно з Мюнхенською угодою.
Історія
Передумови
Після розпаду Австро-Угорщини Верхня Австрія, Німецька Богемія, Судетська земля та інші населені переважно німцями території рішеннями учасників Паризькій мирної конференції були передані до складу новоутвореної Чехословаччини. Німці проживали на цих землях сотні років і в деяких районах становили понад 90 % населення; об’єднання усіх німців в одній державі було записано першим пунктом Програми німецьких націонал-соціалістів («25 пунктів»), і тому вже через кілька днів після приєднання Австрії Гітлер розпочав повертати ці території до складу Німеччини.
Судетське питання
Чехословацька республіка була наступним пунктом у списку територіальних амбіцій Гітлера. Але, твердо маючи намір приєднати всю Чехословацьку республіку до Третього Рейху, з тактичних міркувань Гітлер вирішив провести анексію в два етапи. На заході Чехословацької республіки, в Судетах, мешкала значна німецька меншість — 3,25 млн, що становило близько 23% населення країни, та дедалі більше підпадала під вплив .
Гітлер, що прагнув поглинути якомога більше територій без європейської війни, зробив ставку на забезпечення . Вирішення проблеми він бачив в одному — приєднання Судетської області до Рейху. Проте Гітлер розумів, що в однобічному порядку, як з Австрійською республікою, справу вирішити не удасться. Приєднавши Австрійську республіку, Гітлер отримав стратегічний плацдарм для захоплення Чехословацької Республіки і подальшого наступу в Південно-Східній Європі і на Балканах, джерела сировини, людські ресурси і військове виробництво.
Внаслідок аншлюсу територія Німеччини збільшилася у 17%, населення — у 10% (у 6,7 млн людей). До складу вермахту було включено 6 сформованих в Австрії дивізій.
Залякуючи західні держави війною, Гітлер, по суті, блефував, тому що до моменту підписання мюнхенської угоди одна лише Чехословацька республіка була спроможна мобілізувати мільйон солдатів. Разом з Французькою республікою вона змогла би виставити проти Третього Рейху втричі більшу кількість військ. До того ж, співвідношення сил Чехословацької республіки і Третього Рейху було на користь Чехословаччини. 1938 року Чехословацька Республіка мала 45 дивізій; вона мала в своєму розпорядженні 2 мільйони навчених солдатів. Всі збройні сили Третього Рейху складалися у той час з 35 піхотних, 5 танкових, 4 моторизованих, 4 легких, 3 гірсько-стрілецьких дивізій і 1 кавалерійської бригади. Загальна чисельність нацистського вермахту становила 2 мільйони 200 тисяч чоловік. (При цьому, за умовами Версальського мирного договору німецька армія майже не мала навченого резерву.) По суті, нацисти не мали в своєму розпорядженні необхідних для наступальних операцій сил.
Більш цього, Чехословацька республіка була вписана в систему міжнародних зобов'язань. Територіальна цілісність Чехословацької республіки була захищена цілим рядом міжнародних пактів і угод. Перш за все, непорушність суверенних кордонів Чехословацької Республіки і колективний захист її від зовнішньої агресії були гарантовані основоположним документом Версальської (Версальсько-Вашингтонської) системи післявоєнного устрою світу — Статутом Ліги Націй, включеним як перша частина у всі мирні договори Паризької конференції 1919–1920 рр.
Колективний захист кожного члена Ліги Націй у випадку агресії або її загрози був конкретно передбачений статтями 10, 11, 16 і 17 Статуту Ліги.
25 січня 1924 року Чехословацька республіка і Французька республіка уклали безстроковий договір про союз і дружбу, який був доповнений франко-чехословацьким гарантійним пактом, підписаним в Локарно 1 грудня 1925 року і передбачав захист Францією кордонів Чехословаччини.
16 травня 1935 року, незабаром після встановлення дипломатичних відносин між СРСР і Чехословацькою республікою, цими державами також був укладений договір про взаємодопомогу. Незадовго до цього, 2 травня 1935 року, договір про взаємодопомогу (проте без військової конвенції) був підписаний й між СРСР і Французькою республікою. Таким чином, СРСР, Французька республіка і Чехословацька республіка виявилися взаємно зв'язані мережею двосторонніх угод, які і склали основу т.з. системи «колективної безпеки», спрямованої на запобігання спроби німецького реваншу в Європі.
Перед Гітлером стало складне дипломатичне завдання. Частково його рішення полегшувало те, що Чехословацька республіка, навіть за винятком . У Словаччині існував рух за автономію. Мільйон угорців також не мав особливо ніжних почуттів до Праги, як і пів мільйона русинів.
Тим часом, у Чехословацькій республіці з боку судетських німців наростав рух опору. 1 жовтня 1933 було створено «Німецький патріотичний фронт» під керівництвом , основною вимогою якого стала автономія Судет у складі федеральної Чехословаччині. У жовтні 1934 відбувся перший масовий мітинг «Німецького патріотичного фронту» К. Генлейна, в якому взяло участь близько 20 тисяч судетських німців.
17 жовтня 1937 почалися масові безлади в Судетській області, організовані судетськими нацистами.
Планування та проведення анексії
20 травня 1938 генерал Вільгельм Кейтель направив Гітлеру новий варіант плану нападу на Чехословацьку республіку. Ймовірно, по каналах розвідки ця інформація дійшла до Праги, і в Чехословацькій республіці була оголошена часткова мобілізація. Посли Великої Британії і Французької республіки в Берліні попередили німецьке МЗС, що агресія проти Чехословацької республіки означає європейську війну. Гітлер злякався. Час для великої війни ще не прийшов.
За його розпорядженням 23 травня чехословацький посол в Берліні був проінформований про те, що Третій Рейх не має агресивних намірів відносно Чехословацької республіки.
Частина традиційної військової еліти Німеччини злякалася неабияк: європейська війна, як вони справедливо вважали, приведе до поразки Німеччини. Німецькі генерали підготували змову проти Гітлера і були готові заарештувати нацистську верхівку, якщо та спробує розв'язати війну.
18 серпня до Лондона прибув їх емісар генерал Евальд фон Клейст, який зустрівся там з противниками політики заспокоєння, у тому числі з Черчиллем, і заявив: Гітлер намітив дату вторгнення до Чехословацької Республіки, німецькі генерали мають намір запобігти агресії, але для цього необхідна тверда позиція Великої Британії; поступки з її боку Гітлеру виб'ють ґрунт з-під ніг у змовників. Слова Клейста були передані Чемберлену, який висловив помірне занепокоєння та виразив водночас неабияке недовір'я Клейстові.
Але сталося неймовірне — Мюнхенська конференція закінчилася нищівною дипломатичною перемогою Гітлера, такою перемогою, якої той і сам не чекав. І у підсумку, мюнхенська угода зірвала плани змовників. Як пише німецький історик І.Фест
змовники пережили тоді такий колапс, від якого вони ніколи більше не змогли сповна отямитися.
5 вересня 1938 президент Чехословацької республіки Едуард Бенеш, уникаючи конфронтації, прийняв усі умови лідерів проберлінської партії в Судетах. Це було зовсім не те, на що розраховував Берлін: агресія проти Чехословацької республіки позбавлялася морального обґрунтування. За наказом з Берліна, переговори з Бенешем було негайно перервано. 12 вересня Гітлер виступив у Нюрнбергу. Визначивши 1 жовтня як дату вторгнення до Чехословаччини, він зажадав «справедливості» для судетських німців.
13 вересня Чемберлен запропонував Гітлеру переговори. Гітлер великодушно погодився на зустріч на його території, в Берхтесгадені.
15 вересня Чемберлен уперше зустрівся з Гітлером. Гітлер Чемберлена вразив. Гітлер заявив, що він жадає миру, але готовий і до світової війни через чехословацьку проблему. Втім, війни можна уникнути, якщо Велика Британія погодиться на передачу Судет Німеччині на основі права націй на самовизначення. Чемберлен пообіцяв вирішити цю проблему.
Поки Чемберлен гарячково обговорював перспективи заспокоєння Німеччини, Гітлер думав на два кроки вперед, домовляючись з Польською республікою і Угорським королівством про їх роль у конфлікті.
18 вересня до Лондона спішно прибули прем'єр Французької республіки Едуар Даладьє і міністр закордонних справ Жорж Бонне. У ході консультацій з британськими колегами було вирішено, що території, на яких проживало понад 50% німців, повинні відійти до Третього Рейху, і що Французька Республіка з Великою Британією гарантують нові кордони Чехословацької Республіки від неспровокованої агресії. Чехословацьких представників до Лондона не запросили, і Прага вимушена була задовольнятися британсько-французькими пропозиціями, які були передані їй 19 вересня послами двох провідних європейських країн.
Відповідь чехословацького уряду була твердою: якщо прийняти такі умови, то рано чи пізно Гітлер поглине всю Чехословацьку Республіку. Прага також нагадала Парижу про його зобов'язання за договором про взаємодопомогу. Чемберлен і Даладьє холодно відповідали, що у такому разі Чехословацькій Республіці доведеться розв'язувати конфлікт з Третім Рейхом самотужки.
21 вересня польський уряд, за рік до своєї військової поразки, зажадав від Праги проведення плебісциту в районі Тешена, в якому (проживала польська меншість), і висунув війська до кордону.
Радянські представники заявили, що СРСР стримає своє слово і прийде на допомогу Чехословацькій республіці. Заступник наркома закордонних справ СРСР В. Потьомкін в бесіді з чехословацьким посланцем до Москви З. Фірлінгером підтвердив готовність СРСР виконати пакт про взаємодопомогу, у випадку якщо Чехословацька республіка зазнає нападу з боку Третього Рейху, подібні заяви зробили нарком M. Литвинов британському послові в Москві і радянський повпред в Парижі — французькому уряду.
На питання журналістів, як зможе РСЧА потрапити до Чехословацької республіки, Литвинов відмітив:
 | «Було б бажання, тоді і прохід знайдеться.» Оригінальний текст (англ.) «Where theres а will, theres а way» |  |
Але, по-перше, СРСР міг зробити це лише після втручання Французької республіки, а, по-друге, для цього радянським військам треба було пройти теренами Польської республіки, на той час недружньої як Москві, так і Празі. Це чітко розуміли у всіх столицях. І без союзу з Французькою республікою, радянські гарантії не мали жодного практичного значення.
Е. Бенеш, що зробив усе можливе для захисту суверенітету країни, і залишений напризволяще, вимушений був підкоритися. 21 вересня Чехословацька республіка прийняла британо-французькі пропозиції.
22-23 вересня 1938 Чемберлен, натхненник політики заспокоєння, зустрівся з Гітлером — й знову на його території, в . Його чекав сюрприз. Гітлер несподівано заявив, що ці умови його вже більше не задовольняють, і додав, що Судети мають бути негайно окуповані Німеччиною до 1 жовтня. Негайна окупація замість мирного приєднання на основі вільного волевиявлення — такий був його виклик.
На другий день Чемберлен, який розумів, що йому потрібно вибирати між заспокоєнням і війною, котрої Велика Британія і Франція так боялися, погодився передати чехословацькому уряду вимогу Гітлера про передавання Судетської області до 1 жовтня під управління Третього Рейху.
Проте кабінет Чемберлена, і Французька Республіка визнали, що заспокоєння зайшло дуже далеко. Французька Республіка оголосила часткову мобілізацію і підтвердила, що виступить на стороні Чехословацької Республіки.
25 вересня Е. Даладьє в Лондоні отримав серйозну перемогу: Чемберлен погодився інформувати Гітлера про те, що якщо Франція опиниться у стані війни з Третім Рейхом через чехословацьке питання, Велика Британія виступить на її боці. Президент США Рузвельт і король Швеції Густав V виступили з серйозними застереженнями Третьому Рейху. Чехословацька армія готувалася до відбиття агресії. Велика Британія оголосила про мобілізацію флоту. Становище складалося найгіршим чином для Німеччини.
Пізно увечері 27 вересня Гітлер продиктував листа Чемберлену, який було витримано в поміркованих тонах: він був готовий дати гарантію безпеки частини Чехословацької республіки, що залишилася, він був готовий обговорити деталі з Прагою, й він хотів миру.
Мюнхенська угода
Чемберлен запропонував Гітлеру конференцію за участю Чехословацької республіки, Великої Британії, Французької республіки та Італії. Вранці 28 вересня Муссоліні, що побоювався початку європейської війни, повідомив Гітлера, що виступає посередником на прохання Великої Британії і, підтримуючи фюрера, все ж просить його утриматися від мобілізації. Гітлер негайно запросив глав урядів Великої Британії, Французької республіки і Італійського королівства до Мюнхена. Всупереч своїй попередній обіцянці в посланні Чемберлену, він відмовлявся говорити із представниками Чехословацької республіки.
Зустріч в Мюнхені відбулася 29-30 вересня 1938. Гітлер зустрів Муссоліні на кордоні і по дорозі до Мюнхена заявив йому, що рано чи пізно Третьому Рейху та Італійському королівству доведеться битися пліч-о-пліч проти Великої Британії і Французької республіки. Муссоліні не заперечував.
О 01.00 ночі 30 вересня 1938 Гітлер, Чемберлен, Муссоліні і Даладьє підписали Мюнхенську угоду. Німецька армія отримувала право вступити в Судети 1 жовтня з тим, щоби завершити окупацію до 10 числа.
Чемберлен був у захопленні; перебуваючи в упевненості, що підписаний Гітлером документ має якесь значення, він вмить розрекламував його в Лондоні, і на хвилі ейфорії заявив, що вдруге після 1878 року (Берлінський конгрес), з Німеччини на Даунінг-стріт прибув почесний мир.
«Я вважаю, — вигукнув Чемберлен, — що це мир для цілого покоління».
Чехословацькій республіці не залишалося нічого іншого, як здатися.
10 жовтня німецькі війська завершили захоплення Судет і вийшли на новий німецько-чехословацький кордон.
До Мюнхена Чехословацька республіка була регіональною державою, після Мюнхена — перестала бути суб'єктом міжнародної політики. Чехословацька республіка, втративши Судети, втратила і законну владу. Її лідер, президент Едуард Бенеш, 5 жовтня пішов у відставку і незабаром вирушив у вигнання до Лондона. Національні збори обрали президентом Еміля Гаху. Анексія Судет стала прелюдією і до розчленовування Чехословаччини (на «протекторат Богемії і Моравії» і маріонеткову державу Тисо в Словаччині).
Новий розподіл сил в Європі після Мюнхена
Існування Чехословацької Республіки як незалежної держави підійшло до завершення. Сусіди, що осміліли, — Польська Республіка і Угорське королівство — поспішили скористатися занепадом сусідньої країни і отримали свою долю в поділі Чехословацької Республіки. 1 жовтня 1938 під загрозою застосування військової сили, посол Польської Республіки вручив МЗС ультиматум польського уряду з вимогою передати до складу Польщі Тешинську область. Увечері в Тешинську область увійшли польські війська.
Так само, Прем'єр-міністр Угорського королівства Б. Імреді заявив, що інтереси угорської меншості Чехословацької республіки обійдені і зажадав передання до складу Угорщини південної частини Словаччини і Підкарпатської Русі. Разом з Судетами Чехословацька Республіка втрачала потужні укріплення на західних рубежах і значну частину свого економічного потенціалу.
У Чехословацькій Республіці була порушена мережа залізничних і шосейних доріг, що існувала, телеграфний і телефонний зв'язок. Країна позбавлялася 66% запасів кам'яного вугілля, 80% запасів бурого вугілля, 86% запасів сировини для хімічної промисловості, 80% цементу, 80% текстильної промисловості, 70% лісів. Тепер вона стала більш ніж легкою здобиччю. Велика Британія і Французька Республіка, що перевершували у вересні 1938 р. Третій Рейх за сукупною військовою потужністю, дали Гітлеру шанс почати реальну експансію.
Питома вага Чехословацької Республіки на світовому ринку з продажу зброї і боєприпасів у той період становила 40 відсотків. 10 оборонних заводів могли щомісячно поставляти 1600 станкових і 3000 ручних кулеметів, 130 тис. рушниць, 7000 гранатометів, 200 гармат і сотні танків і літаків. Пізніше Гітлер визнавав, що під час окупації німці отримали 582 літаки, 581 протитанкову гармату, 2175 гармат всіх калібрів, 735 мінометів, 468 важких танків, 43 тис. 876 кулеметів, 114 тис. пістолетів, 1 мільйон 20 тис. рушниць, 3 мільйони гранат і величезну кількість інших боєприпасів.
Навіть приєднання Судет з відомими обмовками можна було віднести до реваншу та відновлення Німеччини як великої європейської держави. Але відкрита дорога до анексії Чехословаччини, що залишилася, означала, що давній Версальський порядок в Європі був повністю зламаний. По суті, Мюнхен констатував, що Третій Рейх перетворився на європейського гегемона.
За півроку опісля решта Чехословацької Республіки була перетворена Гітлером на Протекторат Богемії і Моравії та Словацьку Республіку. Чехословаччина як незалежна держава перестала існувати.
Література
- История второй мировой войны. 1939–1945. — М., Воениздат, 1974. Т. 2
- Кризис и война: Международные отношения в центре и на периферии мировой системы в 30-40-х годах, М.: МОНФ, 1998
- Свобода Л. От Бузулука до Праги. — М.: Воениздат, 1963.
Див. також
Примітки
- Свобода Л. От Бузулука до Праги. — М.: Воениздат, 1963.
- И. Фест Адольф Гитлер. Серия: XX век. Фашизм. Алетейя, 1993 стр.802, , 5-87964-005-1
Джерела
- Мюнхен: Семидесятилетие предательства [ 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Кризис и война: Международные отношения в центре и на периферии мировой системы в 30-40-х годах [ 21 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Свобода Л. От Бузулука до Праги [ 16 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okupa ciya Sude t abo Aneksiya Sudetskoyi oblasti okupaciya zbrojnimi silami Tretogo Rejhu chastini teritoriyi Chehoslovackoyi respubliki v 1938 yaka mala zdebilshogo nimecke naselennya zgidno z Myunhenskoyu ugodoyu Nimecke naselennya na karti Avstro Ugorshini Vidileni rozhevim kolorom Cheske naselennya blakitnim 1911 Myunhenska ugoda Chehoslovacki soldati ohoronyayut vulici mista Krasna Lipa Sudeti Prezident Chehoslovachchini Eduard BeneshIstoriyaPeredumovi Pislya rozpadu Avstro Ugorshini Verhnya Avstriya Nimecka Bogemiya Sudetska zemlya ta inshi naseleni perevazhno nimcyami teritoriyi rishennyami uchasnikiv Parizkij mirnoyi konferenciyi buli peredani do skladu novoutvorenoyi Chehoslovachchini Nimci prozhivali na cih zemlyah sotni rokiv i v deyakih rajonah stanovili ponad 90 naselennya ob yednannya usih nimciv v odnij derzhavi bulo zapisano pershim punktom Programi nimeckih nacional socialistiv 25 punktiv i tomu vzhe cherez kilka dniv pislya priyednannya Avstriyi Gitler rozpochav povertati ci teritoriyi do skladu Nimechchini Sudetske pitannya Teritoriya Sudetskoyi oblasti sho bula okupovana Vermahtom u zhovtni 1938 Chehoslovacka respublika bula nastupnim punktom u spisku teritorialnih ambicij Gitlera Ale tverdo mayuchi namir priyednati vsyu Chehoslovacku respubliku do Tretogo Rejhu z taktichnih mirkuvan Gitler virishiv provesti aneksiyu v dva etapi Na zahodi Chehoslovackoyi respubliki v Sudetah meshkala znachna nimecka menshist 3 25 mln sho stanovilo blizko 23 naselennya krayini ta dedali bilshe pidpadala pid vpliv Gitler sho pragnuv poglinuti yakomoga bilshe teritorij bez yevropejskoyi vijni zrobiv stavku na zabezpechennya Virishennya problemi vin bachiv v odnomu priyednannya Sudetskoyi oblasti do Rejhu Prote Gitler rozumiv sho v odnobichnomu poryadku yak z Avstrijskoyu respublikoyu spravu virishiti ne udastsya Priyednavshi Avstrijsku respubliku Gitler otrimav strategichnij placdarm dlya zahoplennya Chehoslovackoyi Respubliki i podalshogo nastupu v Pivdenno Shidnij Yevropi i na Balkanah dzherela sirovini lyudski resursi i vijskove virobnictvo Vnaslidok anshlyusu teritoriya Nimechchini zbilshilasya u 17 naselennya u 10 u 6 7 mln lyudej Do skladu vermahtu bulo vklyucheno 6 sformovanih v Avstriyi divizij Zalyakuyuchi zahidni derzhavi vijnoyu Gitler po suti blefuvav tomu sho do momentu pidpisannya myunhenskoyi ugodi odna lishe Chehoslovacka respublika bula spromozhna mobilizuvati miljon soldativ Razom z Francuzkoyu respublikoyu vona zmogla bi vistaviti proti Tretogo Rejhu vtrichi bilshu kilkist vijsk Do togo zh spivvidnoshennya sil Chehoslovackoyi respubliki i Tretogo Rejhu bulo na korist Chehoslovachchini 1938 roku Chehoslovacka Respublika mala 45 divizij vona mala v svoyemu rozporyadzhenni 2 miljoni navchenih soldativ Vsi zbrojni sili Tretogo Rejhu skladalisya u toj chas z 35 pihotnih 5 tankovih 4 motorizovanih 4 legkih 3 girsko strileckih divizij i 1 kavalerijskoyi brigadi Zagalna chiselnist nacistskogo vermahtu stanovila 2 miljoni 200 tisyach cholovik Pri comu za umovami Versalskogo mirnogo dogovoru nimecka armiya majzhe ne mala navchenogo rezervu Po suti nacisti ne mali v svoyemu rozporyadzhenni neobhidnih dlya nastupalnih operacij sil Bilsh cogo Chehoslovacka respublika bula vpisana v sistemu mizhnarodnih zobov yazan Teritorialna cilisnist Chehoslovackoyi respubliki bula zahishena cilim ryadom mizhnarodnih paktiv i ugod Persh za vse neporushnist suverennih kordoniv Chehoslovackoyi Respubliki i kolektivnij zahist yiyi vid zovnishnoyi agresiyi buli garantovani osnovopolozhnim dokumentom Versalskoyi Versalsko Vashingtonskoyi sistemi pislyavoyennogo ustroyu svitu Statutom Ligi Nacij vklyuchenim yak persha chastina u vsi mirni dogovori Parizkoyi konferenciyi 1919 1920 rr Kolektivnij zahist kozhnogo chlena Ligi Nacij u vipadku agresiyi abo yiyi zagrozi buv konkretno peredbachenij stattyami 10 11 16 i 17 Statutu Ligi 25 sichnya 1924 roku Chehoslovacka respublika i Francuzka respublika uklali bezstrokovij dogovir pro soyuz i druzhbu yakij buv dopovnenij franko chehoslovackim garantijnim paktom pidpisanim v Lokarno 1 grudnya 1925 roku i peredbachav zahist Franciyeyu kordoniv Chehoslovachchini 16 travnya 1935 roku nezabarom pislya vstanovlennya diplomatichnih vidnosin mizh SRSR i Chehoslovackoyu respublikoyu cimi derzhavami takozh buv ukladenij dogovir pro vzayemodopomogu Nezadovgo do cogo 2 travnya 1935 roku dogovir pro vzayemodopomogu prote bez vijskovoyi konvenciyi buv pidpisanij j mizh SRSR i Francuzkoyu respublikoyu Takim chinom SRSR Francuzka respublika i Chehoslovacka respublika viyavilisya vzayemno zv yazani merezheyu dvostoronnih ugod yaki i sklali osnovu t z sistemi kolektivnoyi bezpeki spryamovanoyi na zapobigannya sprobi nimeckogo revanshu v Yevropi Pered Gitlerom stalo skladne diplomatichne zavdannya Chastkovo jogo rishennya polegshuvalo te sho Chehoslovacka respublika navit za vinyatkom U Slovachchini isnuvav ruh za avtonomiyu Miljon ugorciv takozh ne mav osoblivo nizhnih pochuttiv do Pragi yak i piv miljona rusiniv Tim chasom u Chehoslovackij respublici z boku sudetskih nimciv narostav ruh oporu 1 zhovtnya 1933 bulo stvoreno Nimeckij patriotichnij front pid kerivnictvom osnovnoyu vimogoyu yakogo stala avtonomiya Sudet u skladi federalnoyi Chehoslovachchini U zhovtni 1934 vidbuvsya pershij masovij miting Nimeckogo patriotichnogo frontu K Genlejna v yakomu vzyalo uchast blizko 20 tisyach sudetskih nimciv 17 zhovtnya 1937 pochalisya masovi bezladi v Sudetskij oblasti organizovani sudetskimi nacistami Planuvannya ta provedennya aneksiyi Krupp Protze Kfz 70 na vulici Homutova 9 zhovtnya 1938 20 travnya 1938 general Vilgelm Kejtel napraviv Gitleru novij variant planu napadu na Chehoslovacku respubliku Jmovirno po kanalah rozvidki cya informaciya dijshla do Pragi i v Chehoslovackij respublici bula ogoloshena chastkova mobilizaciya Posli Velikoyi Britaniyi i Francuzkoyi respubliki v Berlini poperedili nimecke MZS sho agresiya proti Chehoslovackoyi respubliki oznachaye yevropejsku vijnu Gitler zlyakavsya Chas dlya velikoyi vijni she ne prijshov Za jogo rozporyadzhennyam 23 travnya chehoslovackij posol v Berlini buv proinformovanij pro te sho Tretij Rejh ne maye agresivnih namiriv vidnosno Chehoslovackoyi respubliki Chastina tradicijnoyi vijskovoyi eliti Nimechchini zlyakalasya neabiyak yevropejska vijna yak voni spravedlivo vvazhali privede do porazki Nimechchini Nimecki generali pidgotuvali zmovu proti Gitlera i buli gotovi zaareshtuvati nacistsku verhivku yaksho ta sprobuye rozv yazati vijnu 18 serpnya do Londona pribuv yih emisar general Evald fon Klejst yakij zustrivsya tam z protivnikami politiki zaspokoyennya u tomu chisli z Cherchillem i zayaviv Gitler namitiv datu vtorgnennya do Chehoslovackoyi Respubliki nimecki generali mayut namir zapobigti agresiyi ale dlya cogo neobhidna tverda poziciya Velikoyi Britaniyi postupki z yiyi boku Gitleru vib yut grunt z pid nig u zmovnikiv Slova Klejsta buli peredani Chemberlenu yakij visloviv pomirne zanepokoyennya ta viraziv vodnochas neabiyake nedovir ya Klejstovi Ale stalosya nejmovirne Myunhenska konferenciya zakinchilasya nishivnoyu diplomatichnoyu peremogoyu Gitlera takoyu peremogoyu yakoyi toj i sam ne chekav I u pidsumku myunhenska ugoda zirvala plani zmovnikiv Yak pishe nimeckij istorik I Festzmovniki perezhili todi takij kolaps vid yakogo voni nikoli bilshe ne zmogli spovna otyamitisya 5 veresnya 1938 prezident Chehoslovackoyi respubliki Eduard Benesh unikayuchi konfrontaciyi prijnyav usi umovi lideriv proberlinskoyi partiyi v Sudetah Ce bulo zovsim ne te na sho rozrahovuvav Berlin agresiya proti Chehoslovackoyi respubliki pozbavlyalasya moralnogo obgruntuvannya Za nakazom z Berlina peregovori z Beneshem bulo negajno perervano 12 veresnya Gitler vistupiv u Nyurnbergu Viznachivshi 1 zhovtnya yak datu vtorgnennya do Chehoslovachchini vin zazhadav spravedlivosti dlya sudetskih nimciv 13 veresnya Chemberlen zaproponuvav Gitleru peregovori Gitler velikodushno pogodivsya na zustrich na jogo teritoriyi v Berhtesgadeni 15 veresnya Chemberlen upershe zustrivsya z Gitlerom Gitler Chemberlena vraziv Gitler zayaviv sho vin zhadaye miru ale gotovij i do svitovoyi vijni cherez chehoslovacku problemu Vtim vijni mozhna uniknuti yaksho Velika Britaniya pogoditsya na peredachu Sudet Nimechchini na osnovi prava nacij na samoviznachennya Chemberlen poobicyav virishiti cyu problemu Poki Chemberlen garyachkovo obgovoryuvav perspektivi zaspokoyennya Nimechchini Gitler dumav na dva kroki vpered domovlyayuchis z Polskoyu respublikoyu i Ugorskim korolivstvom pro yih rol u konflikti Sudetski nimci zafarbovuyut cheski nazvi na dorozhnih znakah Shumperk Zhovten 1938 Sudetski nimci znishuyut chehoslovackij prikordonnij znak Sudetski nimci vitayut vhid nacistskih vijsk do Hebu Napisi nimeckoyu movoyu u misti svidchat pro povagu chehoslovackogo uryadu do prav nacionalnih menshin krayini 18 veresnya do Londona spishno pribuli prem yer Francuzkoyi respubliki Eduar Daladye i ministr zakordonnih sprav Zhorzh Bonne U hodi konsultacij z britanskimi kolegami bulo virisheno sho teritoriyi na yakih prozhivalo ponad 50 nimciv povinni vidijti do Tretogo Rejhu i sho Francuzka Respublika z Velikoyu Britaniyeyu garantuyut novi kordoni Chehoslovackoyi Respubliki vid nesprovokovanoyi agresiyi Chehoslovackih predstavnikiv do Londona ne zaprosili i Praga vimushena bula zadovolnyatisya britansko francuzkimi propoziciyami yaki buli peredani yij 19 veresnya poslami dvoh providnih yevropejskih krayin Vidpovid chehoslovackogo uryadu bula tverdoyu yaksho prijnyati taki umovi to rano chi pizno Gitler pogline vsyu Chehoslovacku Respubliku Praga takozh nagadala Parizhu pro jogo zobov yazannya za dogovorom pro vzayemodopomogu Chemberlen i Daladye holodno vidpovidali sho u takomu razi Chehoslovackij Respublici dovedetsya rozv yazuvati konflikt z Tretim Rejhom samotuzhki 21 veresnya polskij uryad za rik do svoyeyi vijskovoyi porazki zazhadav vid Pragi provedennya plebiscitu v rajoni Teshena v yakomu prozhivala polska menshist i visunuv vijska do kordonu Radyanski predstavniki zayavili sho SRSR strimaye svoye slovo i prijde na dopomogu Chehoslovackij respublici Zastupnik narkoma zakordonnih sprav SRSR V Potomkin v besidi z chehoslovackim poslancem do Moskvi Z Firlingerom pidtverdiv gotovnist SRSR vikonati pakt pro vzayemodopomogu u vipadku yaksho Chehoslovacka respublika zaznaye napadu z boku Tretogo Rejhu podibni zayavi zrobili narkom M Litvinov britanskomu poslovi v Moskvi i radyanskij povpred v Parizhi francuzkomu uryadu Na pitannya zhurnalistiv yak zmozhe RSChA potrapiti do Chehoslovackoyi respubliki Litvinov vidmitiv Bulo b bazhannya todi i prohid znajdetsya Originalnij tekst angl Where theres a will theres a way Ale po pershe SRSR mig zrobiti ce lishe pislya vtruchannya Francuzkoyi respubliki a po druge dlya cogo radyanskim vijskam treba bulo projti terenami Polskoyi respubliki na toj chas nedruzhnoyi yak Moskvi tak i Prazi Ce chitko rozumili u vsih stolicyah I bez soyuzu z Francuzkoyu respublikoyu radyanski garantiyi ne mali zhodnogo praktichnogo znachennya E Benesh sho zrobiv use mozhlive dlya zahistu suverenitetu krayini i zalishenij naprizvolyashe vimushenij buv pidkoritisya 21 veresnya Chehoslovacka respublika prijnyala britano francuzki propoziciyi 22 23 veresnya 1938 Chemberlen nathnennik politiki zaspokoyennya zustrivsya z Gitlerom j znovu na jogo teritoriyi v Jogo chekav syurpriz Gitler nespodivano zayaviv sho ci umovi jogo vzhe bilshe ne zadovolnyayut i dodav sho Sudeti mayut buti negajno okupovani Nimechchinoyu do 1 zhovtnya Negajna okupaciya zamist mirnogo priyednannya na osnovi vilnogo voleviyavlennya takij buv jogo viklik Na drugij den Chemberlen yakij rozumiv sho jomu potribno vibirati mizh zaspokoyennyam i vijnoyu kotroyi Velika Britaniya i Franciya tak boyalisya pogodivsya peredati chehoslovackomu uryadu vimogu Gitlera pro peredavannya Sudetskoyi oblasti do 1 zhovtnya pid upravlinnya Tretogo Rejhu Prote kabinet Chemberlena i Francuzka Respublika viznali sho zaspokoyennya zajshlo duzhe daleko Francuzka Respublika ogolosila chastkovu mobilizaciyu i pidtverdila sho vistupit na storoni Chehoslovackoyi Respubliki 25 veresnya E Daladye v Londoni otrimav serjoznu peremogu Chemberlen pogodivsya informuvati Gitlera pro te sho yaksho Franciya opinitsya u stani vijni z Tretim Rejhom cherez chehoslovacke pitannya Velika Britaniya vistupit na yiyi boci Prezident SShA Ruzvelt i korol Shveciyi Gustav V vistupili z serjoznimi zasterezhennyami Tretomu Rejhu Chehoslovacka armiya gotuvalasya do vidbittya agresiyi Velika Britaniya ogolosila pro mobilizaciyu flotu Stanovishe skladalosya najgirshim chinom dlya Nimechchini Pizno uvecheri 27 veresnya Gitler prodiktuvav lista Chemberlenu yakij bulo vitrimano v pomirkovanih tonah vin buv gotovij dati garantiyu bezpeki chastini Chehoslovackoyi respubliki sho zalishilasya vin buv gotovij obgovoriti detali z Pragoyu j vin hotiv miru Myunhenska ugoda Dokladnishe Myunhenska ugoda Chemberlen zaproponuvav Gitleru konferenciyu za uchastyu Chehoslovackoyi respubliki Velikoyi Britaniyi Francuzkoyi respubliki ta Italiyi Vranci 28 veresnya Mussolini sho poboyuvavsya pochatku yevropejskoyi vijni povidomiv Gitlera sho vistupaye poserednikom na prohannya Velikoyi Britaniyi i pidtrimuyuchi fyurera vse zh prosit jogo utrimatisya vid mobilizaciyi Gitler negajno zaprosiv glav uryadiv Velikoyi Britaniyi Francuzkoyi respubliki i Italijskogo korolivstva do Myunhena Vsuperech svoyij poperednij obicyanci v poslanni Chemberlenu vin vidmovlyavsya govoriti iz predstavnikami Chehoslovackoyi respubliki Zustrich v Myunheni vidbulasya 29 30 veresnya 1938 Gitler zustriv Mussolini na kordoni i po dorozi do Myunhena zayaviv jomu sho rano chi pizno Tretomu Rejhu ta Italijskomu korolivstvu dovedetsya bitisya plich o plich proti Velikoyi Britaniyi i Francuzkoyi respubliki Mussolini ne zaperechuvav O 01 00 nochi 30 veresnya 1938 Gitler Chemberlen Mussolini i Daladye pidpisali Myunhensku ugodu Nimecka armiya otrimuvala pravo vstupiti v Sudeti 1 zhovtnya z tim shobi zavershiti okupaciyu do 10 chisla Chemberlen buv u zahoplenni perebuvayuchi v upevnenosti sho pidpisanij Gitlerom dokument maye yakes znachennya vin vmit rozreklamuvav jogo v Londoni i na hvili ejforiyi zayaviv sho vdruge pislya 1878 roku Berlinskij kongres z Nimechchini na Dauning strit pribuv pochesnij mir Ya vvazhayu viguknuv Chemberlen sho ce mir dlya cilogo pokolinnya Chehoslovackij respublici ne zalishalosya nichogo inshogo yak zdatisya 10 zhovtnya nimecki vijska zavershili zahoplennya Sudet i vijshli na novij nimecko chehoslovackij kordon Do Myunhena Chehoslovacka respublika bula regionalnoyu derzhavoyu pislya Myunhena perestala buti sub yektom mizhnarodnoyi politiki Chehoslovacka respublika vtrativshi Sudeti vtratila i zakonnu vladu Yiyi lider prezident Eduard Benesh 5 zhovtnya pishov u vidstavku i nezabarom virushiv u vignannya do Londona Nacionalni zbori obrali prezidentom Emilya Gahu Aneksiya Sudet stala prelyudiyeyu i do rozchlenovuvannya Chehoslovachchini na protektorat Bogemiyi i Moraviyi i marionetkovu derzhavu Tiso v Slovachchini Novij rozpodil sil v Yevropi pislya Myunhena Isnuvannya Chehoslovackoyi Respubliki yak nezalezhnoyi derzhavi pidijshlo do zavershennya Susidi sho osmilili Polska Respublika i Ugorske korolivstvo pospishili skoristatisya zanepadom susidnoyi krayini i otrimali svoyu dolyu v podili Chehoslovackoyi Respubliki 1 zhovtnya 1938 pid zagrozoyu zastosuvannya vijskovoyi sili posol Polskoyi Respubliki vruchiv MZS ultimatum polskogo uryadu z vimogoyu peredati do skladu Polshi Teshinsku oblast Uvecheri v Teshinsku oblast uvijshli polski vijska Tak samo Prem yer ministr Ugorskogo korolivstva B Imredi zayaviv sho interesi ugorskoyi menshosti Chehoslovackoyi respubliki obijdeni i zazhadav peredannya do skladu Ugorshini pivdennoyi chastini Slovachchini i Pidkarpatskoyi Rusi Razom z Sudetami Chehoslovacka Respublika vtrachala potuzhni ukriplennya na zahidnih rubezhah i znachnu chastinu svogo ekonomichnogo potencialu Chehoslovackij tank Panzer 38 t z chisla tih sho buli zahopleni pid chas okupaciyi Sudet U Chehoslovackij Respublici bula porushena merezha zaliznichnih i shosejnih dorig sho isnuvala telegrafnij i telefonnij zv yazok Krayina pozbavlyalasya 66 zapasiv kam yanogo vugillya 80 zapasiv burogo vugillya 86 zapasiv sirovini dlya himichnoyi promislovosti 80 cementu 80 tekstilnoyi promislovosti 70 lisiv Teper vona stala bilsh nizh legkoyu zdobichchyu Velika Britaniya i Francuzka Respublika sho perevershuvali u veresni 1938 r Tretij Rejh za sukupnoyu vijskovoyu potuzhnistyu dali Gitleru shans pochati realnu ekspansiyu Pitoma vaga Chehoslovackoyi Respubliki na svitovomu rinku z prodazhu zbroyi i boyepripasiv u toj period stanovila 40 vidsotkiv 10 oboronnih zavodiv mogli shomisyachno postavlyati 1600 stankovih i 3000 ruchnih kulemetiv 130 tis rushnic 7000 granatometiv 200 garmat i sotni tankiv i litakiv Piznishe Gitler viznavav sho pid chas okupaciyi nimci otrimali 582 litaki 581 protitankovu garmatu 2175 garmat vsih kalibriv 735 minometiv 468 vazhkih tankiv 43 tis 876 kulemetiv 114 tis pistoletiv 1 miljon 20 tis rushnic 3 miljoni granat i velicheznu kilkist inshih boyepripasiv Navit priyednannya Sudet z vidomimi obmovkami mozhna bulo vidnesti do revanshu ta vidnovlennya Nimechchini yak velikoyi yevropejskoyi derzhavi Ale vidkrita doroga do aneksiyi Chehoslovachchini sho zalishilasya oznachala sho davnij Versalskij poryadok v Yevropi buv povnistyu zlamanij Po suti Myunhen konstatuvav sho Tretij Rejh peretvorivsya na yevropejskogo gegemona Za pivroku opislya reshta Chehoslovackoyi Respubliki bula peretvorena Gitlerom na Protektorat Bogemiyi i Moraviyi ta Slovacku Respubliku Chehoslovachchina yak nezalezhna derzhava perestala isnuvati LiteraturaIstoriya vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 M Voenizdat 1974 T 2 Krizis i vojna Mezhdunarodnye otnosheniya v centre i na periferii mirovoj sistemy v 30 40 h godah M MONF 1998 Svoboda L Ot Buzuluka do Pragi M Voenizdat 1963 Div takozhMyunhenska ugoda Nevill Chemberlen Bitva na ozeri Hasan Anshlyus Nimci v Chehoslovachchini 1918 1938 Aneksiya Krimu RFPrimitkiSvoboda L Ot Buzuluka do Pragi M Voenizdat 1963 I Fest Adolf Gitler Seriya XX vek Fashizm Aletejya 1993 str 802 ISBN 5 87964 006 X 5 87964 005 1DzherelaMyunhen Semidesyatiletie predatelstva 3 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Krizis i vojna Mezhdunarodnye otnosheniya v centre i na periferii mirovoj sistemy v 30 40 h godah 21 chervnya 2009 u Wayback Machine Svoboda L Ot Buzuluka do Pragi 16 travnya 2011 u Wayback Machine