Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Андрі́й Микола́йович Кушніре́нко (17 жовтня 1933, с.Великі Загайці Шумського району Тернопільської області — 11 січня 2013, м. Чернівці) — відомий хоровий диригент, композитор, фольклорист, педагог, громадсько-культурний діяч, народний артист України, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка та Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, Почесний громадянин Чернівців.
Андрій Миколайович Кушніренко | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 17 жовтня 1933 Великі Загайці, Україна | |||
Помер | 11 січня 2013 (79 років) Чернівці, Україна | |||
Поховання | Центральний цвинтар Чернівців | |||
Національність | українець | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | диригент, композитор, педагог, культурно-громадський діяч | |||
Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка | |||
Роки діяльності | 1962 - 2013 | |||
Дружина | Мирослава Миколаївна, співачка | |||
Діти | Ольга, мистецтвознавець | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Життєпис
Народився 17 жовтня 1933 року у с.Великі Загайці Шумського району Тернопільської області.
У 1955—1957 роках навчався у Львівському музично-педагогічному училищі ім. Філарета Колесси, після закінчення якого рекомендований для навчання у консерваторії.
У 1962 році закінчив з відзнакою Львівську консерваторію, диригентсько-хоровий факультет. У консерваторії А. Кушніренко навчався у таких відомих педагогів і митців, як:
- М. М. Антків,
- С. П. Людкевич,
- А. Й. Кос-Анатольський,
- ,
- Р. А. Сімович,
- ,
- відомий фольклорист-музикознавець В. Л. Гошовський.
З 1962 року А. М. Кушніренко — художній керівник і головний диригент Державного заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю України. За його керівництва ансамбль став одним із провідних художніх професійних колективів, двічі лауреатом міжнародних конкурсів (1967, 1977), а у 1969 р. отримав звання заслуженого ансамблю України. Виступи цього прославленого колективу користуються великим успіхом як в Україні, так і за кордоном. Заслужений Буковинський ансамбль під орудою А. М. Кушніренка з великим успіхом виступав у Фінляндії (1966), Чехословаччині (1986), Польщі (1989), Італії (2000), Румунії (1969, 1974, 1986, 1990, 2002).
Велику частину своїх здібностей, свого таланту Андрій Миколайович Кушніренко віддає композиторській і педагогічній діяльності.
Композиторська творчість Андрій Кушніренка здобула широке визнання музичної громадськості України. Його пісні звучать нині у концертних залах, на багатьох сценах, на великих урочистостях, вони стали популярними серед шанувальників вокально-хорового мистецтва. Окрім Заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю, твори композитора звучать у виконанні таких відомих колективів як Державна заслужена академічна капела «Думка», Чоловіча хорова капела України ім. Л. М. Ревуцького, хору ім. П. Майбороди національної радіокомпанії, а також народних артистів України Д. Гнатюка, П. Ончула, Я. Солтиса, заслужених артистів України Шкурган Семен Васильович|С. Шкургана, М. Болотного, М. Мельничук, І. Дерди, Н. Каплієнко, В. Пиндика, та інших.
Ліричні пісні композитора особливо полонять серця слухачів щирістю і душевністю вираження. Далеко за межами Буковини стали популярними «Зореслава» (вірш І. Кутеня), «Запалали очі зорями» (вірш М. Бакая), «Материнська любов» (вірш Володимира Вихруща), «Ходить березень» (вірш В. Черняка).
Визнанням композиторського таланту є те, що його жартівливі пісні «Посилала мене мати», «Я щаслива зроду» (на слова Івана Кутеня) вже давно сприймаються як народні.
Композитор не обмежується вокально-хоровими жанрами, у його творчому доробку є ряд інструментальних творів як-от «Буковинська сюїта» для симфонічного оркестру, «Балада» для двох скрипок і фортепіано, «Експромт» для фортепіано та інші.
Окрім композиторської діяльності А. М. Кушніренко займається дослідницькою діяльністю. Він автор наукових праць, багатьох музикознавчих статей та різноманітних рецензій. З ініціативи А. М. Кушніренка в 1992 році при Чернівецькому Національному університеті імені Юрія Федьковича засновано кафедру музики, яку він очолює друге десятиліття (з 1993 року він — професор).
Андрій Миколайович Кушніренко активно проводить громадсько-корисну роботу як Голова обласного відділення Національної Всеукраїнської Музичної Спілки (НВМС), секретар республіканської координаційної ради НВМС, голова об'єднання композиторів Буковини, член Вченої Ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
З 1997 року Андрій Миколайович Кушніренко — член Національної спілки композиторів України і член-кореспондент Академії мистецтв України.
А. М. Кушніренко неодноразово призначався головою журі обласних оглядів художньої самодіяльності, а також членом журі Всеукраїнського конкурсу ім. М. Леонтовича (1993, 1995, 1997), конкурсу ім. Ч. Порумбеску (Румунія, 1989), головою журі 1-го Всеукраїнського фестивалю-конкурсу української козацької пісні «Байда» (Тернопіль, 2001), членом журі 3-го Всеукраїнського фестивалю-конкурсу колективів народного хорового співу ім. П. Демуцького (Київ, 2001), Всеукраїнського фестивалю автентичного фольклору серед учнівської молоді «Батьківські пороги» та Міжрегіонального музичного фестивалю «Буковинський жайвір» (Чернівці, 2001).
Починаючи з 1991 року Андрій Кушніренко неодноразово брав участь у підготовці урядових концертів до днів Незалежності України, як головний хормейстер, а також диригент зведених хорів у Всеукраїнських святах народної творчості на співочих полях у містах Київ, Полтава, Львові, Тернополі, і як художній керівник творчих звітів майстрів мистецтв та художніх колективів Чернівецької області (у 1999 та 2000 в Палаці «Україна»).
А. Кушніренко постійно надає допомогу аматорським художнім колективам Буковини, а в 1983 і 1986 проводив одномісячні семінари в Канаді (Торонто, Вінніпег, Едмонтон, Ванкувер).
Всю свою творчу діяльність, як композитор, диригент, фольклорист, педагог і громадський діяч Андрій Миколайович Кушніренко спрямовує на національне відродження і розвиток української національної культури і освіти.
Нагороджений почесними званнями, мистецькими преміями та іншими відзнаками. Помер композитор 11 січня 2013 р.
- А. Кушніренко з дружиною і донькою
-
- А. Кос-Анатольський вітає А. Кушніренка після концерту Буковинського ансамблю в Львівській філармонії (1977)
- А. Кушніренко з корифеєм української музики академіком М. Колесса в спілці композиторів Львова (1999)
- А. Кушніренко в рідній стихії
- Т. Петриненко, А. Кушніренко, В. Селезінка
- М. Івасюк, А. Добрянський, А. Кушніренко, редактор газети «Радянська Буковина» К. Демочко, С. Ротару (1972 рік)
- В Академії мистецтв України (Андрій Кушніренко другий зліва)
-
- Сестри Байко (Марія, Ніна, Даніїла), А. Авдієвський, А. Кушніренко, С. Турчак у кулуарах концертної зали (1973)
Творча діяльність
- Одноактна народна опера «Буковинська весна» на лібрето А. Добрянського;
- Кантата «Молюсь на тебе, Україно» на власні слова для мішаного хору, соліста-баритона і симфонічного оркестру;
- Музика до героїко-музичної драми за п'єсою Степана Снігура «Полум'я».
- Пісні для хору і солістів:
- «Любіть Україну» на вірші В. Сосюри;
- «Україно, любов моя» і прославлений кант «Увінок Федьковичу» на вірші Михайла Ткача;
- «Ранок Верховини» на слова В. Колодія;
- «У космосі Україна» на слова Т. Севернюк;
- «Зореслава» і «Я щаслива зроду» на слова Івана Кутеня;
- «Запалали очі зорями» на слова М. Бакая;
- «Мир народам» і «Дума про Сагайдачного» на власні слова.
- :
- «Хотіл б я піснею стати» на слова Лесі Українки;
- «Очі — то вікна душі» на слова В. Симоненка.
- Вокально-хореографічні композиції:
- «Щедрий вечір, добрий вечір»;
- «Весна красна»;
- «Обжинки».
- Інструментальні твори:
- «Балада» для двох скрипок і фортепіано;
- «Експромт» для фортепіано;
- «Буковинська сюїта» для симфонічного оркестру.
- Записав понад 1000 українських народних пісень та інструментальниї мелодій, більше 100 з них оброблено для хору і оркестром, наприклад, «Чом, чом, земле моя», «Ой, у лузі червона калина», «Заповіт» і «Садок вишневий коло хати» на слова Тараса Шевченка, «Подоляночка», «На камені стою», «Глибока кирниця», «Палала сосна»;
- Написав музика до танців «Буковинський аркан», «Метелиця», хоровод «Червона калина» та інших, що увійшли до репертуару Державного Заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю України та інших художніх колективів.
- Здійснив упорядкування і редакцію музичних збірників, що надруковані в видавництві «Музична Україна» (К.). Зокрема «Буковинський розмай» (1971), «Співає Буковина» (1972), «Українські народні пісні в обробці А. Кушніренка» (1974), «Хорові твори А. Кушніренка» (1984), «Українські візерунки» (1988), «Буковинські самоцвіти» (1990), «Хорові твори С. Воробкевича» (1996); у видавництві «Мистецтво» (К.) — збірник «Від Дністра до Черемоша»(1969); у видавництві «Карпати» (Ужгород) — збірник «Буковинські віночки» (1964).
У 2003 році у видавництві «Музична Україна» вийшов збірник вокально-хорових творів А. Кушніренка «Веселкові передзвони», який був включений до Національної програми випуску соціально-знчущих видань на 2003 рік.
А. М. Кушніренко автор наукових праць, статей та різноманітних рецензій, зокрема «Характерні особливості музичного фольклору с. Бітля, що на Бойківщині», «Деякі ладово-інтонаційні явища в сучасному фольклорі» (ж. «Народна творчість та етнографія», № 1, 1967), «Сидір Воробкевич і сучасність» (збірник наукових праць Академії Мистецтв України «Мистецтвознавство України». — К. : Кий. — 2001).
Ряд творів з різноманітних концертних програм, створених ним в колективі записані на 10-ти грамплатівках фірми «Мелодія», знято в 6-ти кінофільмах. Зроблено численні записи музичних творів на телебаченні і радіо.
Нагороди
- 1965 рік — Заслужений артист України;
- 1969 рік — Заслужений діяч мистецтв України;
- 1971 рік — орден Трудового Червоного Прапора;
- 1973 рік — Народний артист України;
- 1974 рік — Почесна Грамота Президії Верховної Ради Естонії;
- 1979 рік — Почесна грамота Верховної Ради України;
- 1984 рік — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка;
- 1993 рік — лауреат Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича;
- 1999 рік — ;
- 2001 рік — нагрудний знак «Відмінник освіти України»;
- 2003 рік — золота медаль Національної академії мистецтв України;
- 2003 рік — почесні відзнаки «Буковина» і «На славу Чернівців».
- 2003 рік — Почесний громадянин міста Чернівців;
У 2000 році занесений на Алею Зірок міста Чернівці.
Джерела
- Національна академія мистецтв України [ 3 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Андрій Кушніренко — член-кореспондент Національної академії мистецтв України
- Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: Словник-довідник. — Чернівці: Букрек. — 2005. — 312 с.
- Валігура К. Пісні оновленого краю // Молодь України. — 1979 . — 14 черв.
- Музичні обрії Андрія Кушніренка. Музичне краєзнавство Буковини: Хрестоматія. Випуск 2./ Укл.: О. В. Залуцький. — Чернівці: Рута. — 2003. — 112 с.
- Ярошенко І. В. Мистецтвом встелені шляхи. Андрій Кушніренко — диригент, композитор, педагог. — Чернівці:Прут. — 2004. — 220 с.
- Кушніренко А. М. Тобі співаю Україно: авторський збірник вокально-хорових творів / ком. редакція та муз. Упорядкування Андрія Миколайолвича Кушніренка.- Чернівці. Чернівецький нац. ун-т. — 2009. — 134 с.
- Китайгородська В. Андрій Кушніренко — епоха буковинської пісні // Буковинське віче. — 2003. — 17 жовт.
- Кошман В. Андрій Кушніренко — перший професійний композитор Буковинського краю в незалежній Україні // Час.- 1997. — 17 жовт. (ч. 42). — С. 5.
- Кушніренко Андрій Миколайович // УРЕ — 2 вид. — К., 1981. — т. 6. — С. 39.
- Кушніренко Андрій Миколайович // Митці України: Енциклопедичний довідник / За редак. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 367.
- Кушніренко Андрій Миколайович // Інформаційний довідник Академії мистецтв України. — К., 1998. — С. 52-53.
- Кушніренко Андрій Миколайович // Буковина. Імена славних сучасників. — К., 2004. — С, 104.
- Тобі співаю, Україно // Михайловський В. Між страхом і любов'ю: Проза. — Чернівці. — 2006. — Кн. 1. — С. 191—192.
- Холоменюк І. Народний артист України А. Кушніренко: [Портрет] // Мистецтво Буковини. — Чернівці, 2004. — С. 50.
- Карачко С. Буковинський птах з галицькою ознакою // Час 2000. — 2001. — 20 лип. (ч.29). — С. 11.
- Маестро Андрій Кушніренко — Почесний громадянин Чернівців // Чернівці. — 2003. — 3 жовт. (ч. 40). — С. 2.
- Андрій Кушніренко // Лауреати літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича (1993–2000 рр.): Реком. бібліограф. Покажчик. — Чернівці, 2001. — С. 10-11.
- Гусар Ю. Він молився за тебе, Україно!: Плачуть у сумують Буковина і світ [слово про А. Кушніренка у зв'язку з його кончиною Юхим Гусар // ]Буковинське віче. — 2013. — 18 січня (№ 3). С. 1, 4.
Посилання
- Кушніренко Андрій Миколайович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 660.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2016 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2016 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2016 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni zhovten 2016 Andri j Mikola jovich Kushnire nko 17 zhovtnya 1933 s Veliki Zagajci Shumskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 11 sichnya 2013 m Chernivci vidomij horovij dirigent kompozitor folklorist pedagog gromadsko kulturnij diyach narodnij artist Ukrayini zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini profesor laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im Tarasa Shevchenka ta Literaturno misteckoyi premiyi imeni Sidora Vorobkevicha Pochesnij gromadyanin Chernivciv Andrij Mikolajovich KushnirenkoNarodivsya17 zhovtnya 1933 1933 10 17 Veliki Zagajci UkrayinaPomer11 sichnya 2013 2013 01 11 79 rokiv Chernivci UkrayinaPohovannyaCentralnij cvintar ChernivcivNacionalnistukrayinecGromadyanstvo UkrayinaDiyalnistdirigent kompozitor pedagog kulturno gromadskij diyachAlma materLvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaRoki diyalnosti1962 2013DruzhinaMiroslava Mikolayivna spivachkaDitiOlga mistectvoznavecNagorodi ta premiyiOrden Za zaslugi III stupenya Pochesna Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Estoniyi zolota medal Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini laureat Literaturno misteckoyi premiyi imeni Sidora Vorobkevicha Pochesnij gromadyanin mista ChernivciU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kushnirenko ZhittyepisNarodivsya 17 zhovtnya 1933 roku u s Veliki Zagajci Shumskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti U 1955 1957 rokah navchavsya u Lvivskomu muzichno pedagogichnomu uchilishi im Filareta Kolessi pislya zakinchennya yakogo rekomendovanij dlya navchannya u konservatoriyi U 1962 roci zakinchiv z vidznakoyu Lvivsku konservatoriyu dirigentsko horovij fakultet U konservatoriyi A Kushnirenko navchavsya u takih vidomih pedagogiv i mitciv yak M M Antkiv S P Lyudkevich A J Kos Anatolskij R A Simovich vidomij folklorist muzikoznavec V L Goshovskij Z 1962 roku A M Kushnirenko hudozhnij kerivnik i golovnij dirigent Derzhavnogo zasluzhenogo Bukovinskogo ansamblyu pisni i tancyu Ukrayini Za jogo kerivnictva ansambl stav odnim iz providnih hudozhnih profesijnih kolektiviv dvichi laureatom mizhnarodnih konkursiv 1967 1977 a u 1969 r otrimav zvannya zasluzhenogo ansamblyu Ukrayini Vistupi cogo proslavlenogo kolektivu koristuyutsya velikim uspihom yak v Ukrayini tak i za kordonom Zasluzhenij Bukovinskij ansambl pid orudoyu A M Kushnirenka z velikim uspihom vistupav u Finlyandiyi 1966 Chehoslovachchini 1986 Polshi 1989 Italiyi 2000 Rumuniyi 1969 1974 1986 1990 2002 Veliku chastinu svoyih zdibnostej svogo talantu Andrij Mikolajovich Kushnirenko viddaye kompozitorskij i pedagogichnij diyalnosti Kompozitorska tvorchist Andrij Kushnirenka zdobula shiroke viznannya muzichnoyi gromadskosti Ukrayini Jogo pisni zvuchat nini u koncertnih zalah na bagatoh scenah na velikih urochistostyah voni stali populyarnimi sered shanuvalnikiv vokalno horovogo mistectva Okrim Zasluzhenogo akademichnogo Bukovinskogo ansamblyu pisni i tancyu tvori kompozitora zvuchat u vikonanni takih vidomih kolektiviv yak Derzhavna zasluzhena akademichna kapela Dumka Cholovicha horova kapela Ukrayini im L M Revuckogo horu im P Majborodi nacionalnoyi radiokompaniyi a takozh narodnih artistiv Ukrayini D Gnatyuka P Onchula Ya Soltisa zasluzhenih artistiv Ukrayini Shkurgan Semen Vasilovich S Shkurgana M Bolotnogo M Melnichuk I Derdi N Kapliyenko V Pindika ta inshih Lirichni pisni kompozitora osoblivo polonyat sercya sluhachiv shiristyu i dushevnistyu virazhennya Daleko za mezhami Bukovini stali populyarnimi Zoreslava virsh I Kutenya Zapalali ochi zoryami virsh M Bakaya Materinska lyubov virsh Volodimira Vihrusha Hodit berezen virsh V Chernyaka Viznannyam kompozitorskogo talantu ye te sho jogo zhartivlivi pisni Posilala mene mati Ya shasliva zrodu na slova Ivana Kutenya vzhe davno sprijmayutsya yak narodni Kompozitor ne obmezhuyetsya vokalno horovimi zhanrami u jogo tvorchomu dorobku ye ryad instrumentalnih tvoriv yak ot Bukovinska syuyita dlya simfonichnogo orkestru Balada dlya dvoh skripok i fortepiano Ekspromt dlya fortepiano ta inshi Okrim kompozitorskoyi diyalnosti A M Kushnirenko zajmayetsya doslidnickoyu diyalnistyu Vin avtor naukovih prac bagatoh muzikoznavchih statej ta riznomanitnih recenzij Z iniciativi A M Kushnirenka v 1992 roci pri Cherniveckomu Nacionalnomu universiteti imeni Yuriya Fedkovicha zasnovano kafedru muziki yaku vin ocholyuye druge desyatilittya z 1993 roku vin profesor Andrij Mikolajovich Kushnirenko aktivno provodit gromadsko korisnu robotu yak Golova oblasnogo viddilennya Nacionalnoyi Vseukrayinskoyi Muzichnoyi Spilki NVMS sekretar respublikanskoyi koordinacijnoyi radi NVMS golova ob yednannya kompozitoriv Bukovini chlen Vchenoyi Radi Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Z 1997 roku Andrij Mikolajovich Kushnirenko chlen Nacionalnoyi spilki kompozitoriv Ukrayini i chlen korespondent Akademiyi mistectv Ukrayini A M Kushnirenko neodnorazovo priznachavsya golovoyu zhuri oblasnih oglyadiv hudozhnoyi samodiyalnosti a takozh chlenom zhuri Vseukrayinskogo konkursu im M Leontovicha 1993 1995 1997 konkursu im Ch Porumbesku Rumuniya 1989 golovoyu zhuri 1 go Vseukrayinskogo festivalyu konkursu ukrayinskoyi kozackoyi pisni Bajda Ternopil 2001 chlenom zhuri 3 go Vseukrayinskogo festivalyu konkursu kolektiviv narodnogo horovogo spivu im P Demuckogo Kiyiv 2001 Vseukrayinskogo festivalyu avtentichnogo folkloru sered uchnivskoyi molodi Batkivski porogi ta Mizhregionalnogo muzichnogo festivalyu Bukovinskij zhajvir Chernivci 2001 Pochinayuchi z 1991 roku Andrij Kushnirenko neodnorazovo brav uchast u pidgotovci uryadovih koncertiv do dniv Nezalezhnosti Ukrayini yak golovnij hormejster a takozh dirigent zvedenih horiv u Vseukrayinskih svyatah narodnoyi tvorchosti na spivochih polyah u mistah Kiyiv Poltava Lvovi Ternopoli i yak hudozhnij kerivnik tvorchih zvitiv majstriv mistectv ta hudozhnih kolektiviv Cherniveckoyi oblasti u 1999 ta 2000 v Palaci Ukrayina A Kushnirenko postijno nadaye dopomogu amatorskim hudozhnim kolektivam Bukovini a v 1983 i 1986 provodiv odnomisyachni seminari v Kanadi Toronto Vinnipeg Edmonton Vankuver Vsyu svoyu tvorchu diyalnist yak kompozitor dirigent folklorist pedagog i gromadskij diyach Andrij Mikolajovich Kushnirenko spryamovuye na nacionalne vidrodzhennya i rozvitok ukrayinskoyi nacionalnoyi kulturi i osviti Nagorodzhenij pochesnimi zvannyami misteckimi premiyami ta inshimi vidznakami Pomer kompozitor 11 sichnya 2013 r A Kushnirenko z druzhinoyu i donkoyu Mikola Suk pianist Andrij Kushnirenko Miroslav Skorik A Kos Anatolskij vitaye A Kushnirenka pislya koncertu Bukovinskogo ansamblyu v Lvivskij filarmoniyi 1977 A Kushnirenko z korifeyem ukrayinskoyi muziki akademikom M Kolessa v spilci kompozitoriv Lvova 1999 A Kushnirenko v ridnij stihiyi T Petrinenko A Kushnirenko V Selezinka M Ivasyuk A Dobryanskij A Kushnirenko redaktor gazeti Radyanska Bukovina K Demochko S Rotaru 1972 rik V Akademiyi mistectv Ukrayini Andrij Kushnirenko drugij zliva L Dichko S Pushik A Kushnirenko v drugomu ryadu I Dzyuba D Gnatyuk Na poklin do Tarasa 1998 Sestri Bajko Mariya Nina Daniyila A Avdiyevskij A Kushnirenko S Turchak u kuluarah koncertnoyi zali 1973 Tvorcha diyalnistOdnoaktna narodna opera Bukovinska vesna na libreto A Dobryanskogo Kantata Molyus na tebe Ukrayino na vlasni slova dlya mishanogo horu solista baritona i simfonichnogo orkestru Muzika do geroyiko muzichnoyi drami za p yesoyu Stepana Snigura Polum ya Pisni dlya horu i solistiv Lyubit Ukrayinu na virshi V Sosyuri Ukrayino lyubov moya i proslavlenij kant Uvinok Fedkovichu na virshi Mihajla Tkacha Ranok Verhovini na slova V Kolodiya U kosmosi Ukrayina na slova T Severnyuk Zoreslava i Ya shasliva zrodu na slova Ivana Kutenya Zapalali ochi zoryami na slova M Bakaya Mir narodam i Duma pro Sagajdachnogo na vlasni slova Hotil b ya pisneyu stati na slova Lesi Ukrayinki Ochi to vikna dushi na slova V Simonenka Vokalno horeografichni kompoziciyi Shedrij vechir dobrij vechir Vesna krasna Obzhinki Instrumentalni tvori Balada dlya dvoh skripok i fortepiano Ekspromt dlya fortepiano Bukovinska syuyita dlya simfonichnogo orkestru Zapisav ponad 1000 ukrayinskih narodnih pisen ta instrumentalniyi melodij bilshe 100 z nih obrobleno dlya horu i orkestrom napriklad Chom chom zemle moya Oj u luzi chervona kalina Zapovit i Sadok vishnevij kolo hati na slova Tarasa Shevchenka Podolyanochka Na kameni stoyu Gliboka kirnicya Palala sosna Napisav muzika do tanciv Bukovinskij arkan Metelicya horovod Chervona kalina ta inshih sho uvijshli do repertuaru Derzhavnogo Zasluzhenogo Bukovinskogo ansamblyu pisni i tancyu Ukrayini ta inshih hudozhnih kolektiviv Zdijsniv uporyadkuvannya i redakciyu muzichnih zbirnikiv sho nadrukovani v vidavnictvi Muzichna Ukrayina K Zokrema Bukovinskij rozmaj 1971 Spivaye Bukovina 1972 Ukrayinski narodni pisni v obrobci A Kushnirenka 1974 Horovi tvori A Kushnirenka 1984 Ukrayinski vizerunki 1988 Bukovinski samocviti 1990 Horovi tvori S Vorobkevicha 1996 u vidavnictvi Mistectvo K zbirnik Vid Dnistra do Cheremosha 1969 u vidavnictvi Karpati Uzhgorod zbirnik Bukovinski vinochki 1964 U 2003 roci u vidavnictvi Muzichna Ukrayina vijshov zbirnik vokalno horovih tvoriv A Kushnirenka Veselkovi peredzvoni yakij buv vklyuchenij do Nacionalnoyi programi vipusku socialno znchushih vidan na 2003 rik A M Kushnirenko avtor naukovih prac statej ta riznomanitnih recenzij zokrema Harakterni osoblivosti muzichnogo folkloru s Bitlya sho na Bojkivshini Deyaki ladovo intonacijni yavisha v suchasnomu folklori zh Narodna tvorchist ta etnografiya 1 1967 Sidir Vorobkevich i suchasnist zbirnik naukovih prac Akademiyi Mistectv Ukrayini Mistectvoznavstvo Ukrayini K Kij 2001 Ryad tvoriv z riznomanitnih koncertnih program stvorenih nim v kolektivi zapisani na 10 ti gramplativkah firmi Melodiya znyato v 6 ti kinofilmah Zrobleno chislenni zapisi muzichnih tvoriv na telebachenni i radio Nagorodi1965 rik Zasluzhenij artist Ukrayini 1969 rik Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1971 rik orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1973 rik Narodnij artist Ukrayini 1974 rik Pochesna Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Estoniyi 1979 rik Pochesna gramota Verhovnoyi Radi Ukrayini 1984 rik laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1993 rik laureat Literaturno misteckoyi premiyi imeni Sidora Vorobkevicha 1999 rik orden Prezidenta Ukrayini Za zaslugi 3 yi stupenya 2001 rik nagrudnij znak Vidminnik osviti Ukrayini 2003 rik zolota medal Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini 2003 rik pochesni vidznaki Bukovina i Na slavu Chernivciv 2003 rik Pochesnij gromadyanin mista Chernivciv U 2000 roci zanesenij na Aleyu Zirok mista Chernivci DzherelaNacionalna akademiya mistectv Ukrayini 3 lyutogo 2011 u Wayback Machine Andrij Kushnirenko chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini Bogajchuk M A Literatura i mistectvo Bukovini v imenah Slovnik dovidnik Chernivci Bukrek 2005 312 s Valigura K Pisni onovlenogo krayu Molod Ukrayini 1979 14 cherv Muzichni obriyi Andriya Kushnirenka Muzichne krayeznavstvo Bukovini Hrestomatiya Vipusk 2 Ukl O V Zaluckij Chernivci Ruta 2003 112 s Yaroshenko I V Mistectvom vsteleni shlyahi Andrij Kushnirenko dirigent kompozitor pedagog Chernivci Prut 2004 220 s Kushnirenko A M Tobi spivayu Ukrayino avtorskij zbirnik vokalno horovih tvoriv kom redakciya ta muz Uporyadkuvannya Andriya Mikolajolvicha Kushnirenka Chernivci Cherniveckij nac un t 2009 134 s Kitajgorodska V Andrij Kushnirenko epoha bukovinskoyi pisni Bukovinske viche 2003 17 zhovt Koshman V Andrij Kushnirenko pershij profesijnij kompozitor Bukovinskogo krayu v nezalezhnij Ukrayini Chas 1997 17 zhovt ch 42 S 5 Kushnirenko Andrij Mikolajovich URE 2 vid K 1981 t 6 S 39 Kushnirenko Andrij Mikolajovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik Za redak V Kudrickogo K 1992 S 367 Kushnirenko Andrij Mikolajovich Informacijnij dovidnik Akademiyi mistectv Ukrayini K 1998 S 52 53 Kushnirenko Andrij Mikolajovich Bukovina Imena slavnih suchasnikiv K 2004 S 104 Tobi spivayu Ukrayino Mihajlovskij V Mizh strahom i lyubov yu Proza Chernivci 2006 Kn 1 S 191 192 Holomenyuk I Narodnij artist Ukrayini A Kushnirenko Portret Mistectvo Bukovini Chernivci 2004 S 50 Karachko S Bukovinskij ptah z galickoyu oznakoyu Chas 2000 2001 20 lip ch 29 S 11 Maestro Andrij Kushnirenko Pochesnij gromadyanin Chernivciv Chernivci 2003 3 zhovt ch 40 S 2 Andrij Kushnirenko Laureati literaturno misteckoyi premiyi imeni Sidora Vorobkevicha 1993 2000 rr Rekom bibliograf Pokazhchik Chernivci 2001 S 10 11 Gusar Yu Vin molivsya za tebe Ukrayino Plachut u sumuyut Bukovina i svit slovo pro A Kushnirenka u zv yazku z jogo konchinoyu Yuhim Gusar Bukovinske viche 2013 18 sichnya 3 S 1 4 PosilannyaKushnirenko Andrij Mikolajovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 660