Андреас «Андерль» Гекмайр (нім. Andreas Heckmair; 12 жовтня 1906, Мюнхен, Німецька імперія — 1 лютого 2005, Оберстдорф, Німеччина) — німецький альпініст, гірський провідник, під фактичним початком якого 24 липня 1938 року відбулося перше в історії успішне сходження на Айгер Північною стіною. Маршрут, прокладений об'єднаною німецько-австрійською командою Гекмайра, вважається «класичним» і названо його ім'ям.
Андреас Гекмайр | |
---|---|
Народився | 12 жовтня 1906[1][2][3] Мюнхен, Німецька імперія |
Помер | 1 лютого 2005[1][2] (98 років) або 2 лютого 2005[3] (98 років) Оберстдорф, Оберальгой, Округ Швабія, Баварія, Німеччина |
Країна | Німеччина |
Діяльність | мандрівник-дослідник, Гірський провідник, письменник-документаліст, ski mountaineer |
Знання мов | німецька[2] |
|
Це досягнення альпіністів, попри відсутність якогось політичного підґрунтя, використовувалося нацистською пропагандою як один із символів наростальної могутності Німеччини, особливо на тлі аншлюсу, що відбувся кількома місяцями раніше.
Біографія
Народився у Мюнхені в сім'ї спадкового садівника родом з Бад-Айблінга, сім'я якого, своєю чергою, вже кілька поколінь займалася садівничим бізнесом. Батько загинув у 1916 році під час Першої світової війни, і, залишившись без засобів для існування, мати Андерля віддала його разом із рідним братом Гансом у сиротинець для «напівсиріт», де він провів чотири роки. У 1920 році, закінчивши початкову школу, за розподілом від сиротинця влаштувався учнем садівника в мюнхенському озеленювальному господарстві, а потім, змінивши до цього часу кілька садівничих фірм, у 1927 році почав навчання в Аграрному інституті у [de], Фрайзінг (нім. Höheren Lehrgang für Gartenbautechnik), який закінчив два роки по тому. У 1929 році через економічну кризу в поєднанні з отриманою травмою, Андерль на кілька місяців був прикутим до лікарняного ліжка, він отримав розрахунок від свого роботодавця й опинився «на вулиці», але завдяки чинному тоді страховому та трудовому законодавству, за випискою зі шпиталю він став власником великої суми у 1000 дойчмарок, яку витратив на подорожі Альпами та вдосконаленню себе як спортсмена-альпініста.
Вперше в горах Гекмайр побував у 1918 році, ще перебуваючи у сиротинці. Після закінчення школи, багато в чому під впливом старшого брата, Андерль почав паралельно з роботою багато часу приділяти спорту: «Під час мого навчання на садівника я, попри важке фізичне навантаження, постійно займався в різних спортивних секціях: легкої атлетики, гімнастики, плавання. Також намагався лазити на мюнхенських передгір'ях: на Планкенштайні, Кампенванді та Ругенкепфені. Мій брат був завжди прикладом для мене, щоразу, коли я в якомусь спорті досягав його рівня, він змінював спорт, і я починав все спочатку». Одним із серйозних захоплень Гекмайра були лижі (отримана травма під час змагань з них і привела його на лікарняне ліжко у 1929 році). У міру дорослішання його інтерес до гір зростав (особливо починаючи з часу навчання у Вайнштефані), за відсутності спеціалізованих шкіл, як і більшість його ровесників, свої навички в альпінізмі він набував, навчаючись на власному та чужому досвіді методом спроб і помилок. Маючи неабиякі фізичні та психологічні якості, за порівняно нетривалий час Гекмайр досяг виняткових результатів, повторивши безліч найскладніших маршрутів в Альпах, як-от [de] на [it] (перший маршрут в Альпах VI категорії складності) та східній стіні на [it]. «Водночас у мене викристалізувалася внутрішня ідеологія: я ходив у гори, щоб отримати від цього найвище задоволення свободи, а не для того, щоб вразити оточення». У 1933 році Андерль отримав кваліфікацію гірського провідника. У 1937 році одним з його клієнтів стала режисерка Лені Ріфеншталь, яку він супроводжував у сходженні на [it] у [it], і з якою, після вдалої подорожі, брав участь у чаюванні з Адольфом Гітлером у готелі [de], а потім разом із фюрером, стоячи на балконі серед партійних чинів, «приймав» смолоскипну ходу: «І сталося так, що я супроводжував його на балкон, як і раніше відповідаючи на запитання, й опинився у своєму сірому костюмі серед партійних чинів, всіх поголовно одягнених у форму. Внизу зібрався натовп, який безперестанку вигукував „Хайль!“ Смолоскипна хода зупинилася. Гітлер привітав його витягнутою, як палиця, рукою; погляд його був застиглим, наче вдивлявся в далечінь. Вперше в житті я підняв руку в гітлерівському привітанні». У 1938 році Гекмайр обійняв посаду одного з інструкторів навчального табору для молоді НСДАП у Зонтгофені, хоча до кінця життя залишався аполітичним.
Сходження північною стіною Айгера
До 1938 року Північна стіна Айгера залишалася останньою з не пройдених величних північних стін Альп. Спроби її проходження у 1935—1938 роках забрали життя восьми з найкращих альпіністів свого часу ([en] та [en] [1935], Тоні Курца, [en], [en] та [en] [1936], Бортоло Сандрі (італ. Bortolo Sandri) та Маріо Менті (італ. Mario Menti) [1938]).
Перше успішне сходження стіною почалося 21 липня австрійською зв'язкою Генріх Гаррер — [de], які до полудня 22 числа за маршрутом Тоні Курца 1936 року вийшли на друге льодове поле. Цього ж дня їх наздогнала зв'язка Гекмайр-[en], що за день пройшла 1000 метрів по вертикалі, й очолила сходження на цій ділянці маршруту (в австрійців не було кішок і льодорубів, які мали в арсеналі німці, тому проходження льодового рельєфу забирало у них величезну кількість часу та сил). Починаючи з другого льодового поля, обидві зв'язки об'єднали зусилля у штурмі стіни. Того ж дня вони пройшли «Праску», «Третє льодове поле» та «Рампу» — кулуар у лівій частині стіни, в якому переночували — вище знаходився камін, яким стікала вода, через що він отримав назву «Водоспадної тріщини» . Наступного дня альпіністи пройшли «тріщину», пішли вправо траверсом відносно нескладними скелями до льодовика «Білий павук» (траверс отримав назву «Траверс богів»), після подолання якого знову провели «холодну ночівлю» на тлі погіршення погоди. Наступного дня — 24 липня, в умовах поганої погоди, що супроводжується сходом лавин, за складним засніженим скельним кулуаром, який отримав назву «Вихідна тріщина», команда вийшла на передверховий східний гребінь, яким досягла своєї головної мети. Спуск вниз здійснювався за «класичним» маршрутом західним гребенем.
Об'єднання двох зв'язок альпіністів у центрі стіни не мало жодного політичного підґрунтя, проте ця подія була використана нацистською пропагандою як один із символів «возз'єднання» Австрії та Німеччини, що відбулося 13 березня. Усі чотири альпіністи за тиждень отримали аудієнцію Адольфа Гітлера, яка, однак, не стала для них індульгенцією від участі у Другій світовій війні.
Подальше життя
У березні 1940 року Гекмайра призвали до лав вермахту. Почав службу в Померанії, але був «через неблагонадійність» переведений на східний фронт. У жовтні 1941 року його призначено інструктором військової школи гірничо-стрілецької підготовки у Фульпмесі, в якій прослужив до закінчення війни.
Після війни Гекмайр продовжив працювати гірським провідником й інструктором з лижної підготовки (майже до кінця 1980 років). Він здійснив безліч сходжень в Альпах, а також став організатором багатьох альпіністських експедицій в Анди, Гімалаї, Скелясті гори, Рувензорі тощо. У 1968 році (за іншими даними у 1969 році) став першим главою новоутвореної Німецької асоціації гірських провідників і лижних інструкторів, у створенні якої зіграв чільну роль.
До кінця життя проживав разом зі своєю другою дружиною Трудль і двома синами від першого шлюбу в Оберстдорфі. У 1972 році вийшла друком його автобіографічна книга «Mein Leben ALS Bergsteiger» (в англійському варіанті — «My Life as a Mountaineer», 1975) — «Моє життя як альпініста». Андреас Гекмайр любив курити швейцарські сигари Тоскано Тосканелло, а також був переконаний у цілющих якостях коньяку під час сходжень. Ще у 1930 роках ворожка нагадала йому, що той помре неприродною смертю, на що той заявив: «О ні, це означає, що я помру у своєму ліжку». Альпініст помер 1 лютого 2005 року у віці 98 років.
Виноски
- Його партнер по зв'язці Людвіг Ферг загинув 22 червня 1941 року у перший день нападу на Радянський Союз.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118547526 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1996.
- . The Telegraph. 05 Feb 2005. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
- Anderl Heckmair. Chapter 1. Going Up! // My Life: Eiger North Face, Grandes Jorasses and other Adventures. — Vertebrate Publishing. — Vertebrate Publishing, 2015. — 300 с. — .
- Lionel Terray. The Nord Face of the Eiger // Conquistadors of the Useless. — Mountaineers Books, 2008. — 372 с. — .
- Stephen Goodwin (3 February 2005). . Independed. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 25 липня 2017.
- Одри Салкерд. Глава 14 - ДВЕРЬ НАЧИНАЕТ ЗАТВОРЯТЬСЯ // Лени Рифеншталь = Portrait of Leni Riefenstahl. — ЭКСМО, 2007. — 448 с. — .
- Roman Büttner. Erstbesteigung der Eiger-Nordwand Alptraum der Alpen // SPIEGEL ONLINE. — 2008. — 28 травня. з джерела 1 жовтня 2015.
- (англ.). Jim Frankenfield. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 листопада 2014.
- Daniel Anker and Rainer Rettner (26.04.2013). (англ.). The Eiger North Face. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 5 червня 2015.
- . ЭКСтрем. № 3, 1998. Архів оригіналу за 3 жовтня 2006. Процитовано 30 липня 2017.
- . http://www.anderlheckmair.de. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andreas Anderl Gekmajr nim Andreas Heckmair 12 zhovtnya 1906 1906zhovtnya12 Myunhen Nimecka imperiya 1 lyutogo 2005 Oberstdorf Nimechchina nimeckij alpinist girskij providnik pid faktichnim pochatkom yakogo 24 lipnya 1938 roku vidbulosya pershe v istoriyi uspishne shodzhennya na Ajger Pivnichnoyu stinoyu Marshrut prokladenij ob yednanoyu nimecko avstrijskoyu komandoyu Gekmajra vvazhayetsya klasichnim i nazvano jogo im yam Andreas GekmajrNarodivsya12 zhovtnya 1906 1906 10 12 1 2 3 Myunhen Nimecka imperiyaPomer1 lyutogo 2005 2005 02 01 1 2 98 rokiv abo 2 lyutogo 2005 2005 02 02 3 98 rokiv Oberstdorf Oberalgoj Okrug Shvabiya Bavariya NimechchinaKrayina NimechchinaDiyalnistmandrivnik doslidnik Girskij providnik pismennik dokumentalist ski mountaineerZnannya movnimecka 2 Mediafajli u Vikishovishi Ce dosyagnennya alpinistiv popri vidsutnist yakogos politichnogo pidgruntya vikoristovuvalosya nacistskoyu propagandoyu yak odin iz simvoliv narostalnoyi mogutnosti Nimechchini osoblivo na tli anshlyusu sho vidbuvsya kilkoma misyacyami ranishe BiografiyaNarodivsya u Myunheni v sim yi spadkovogo sadivnika rodom z Bad Ajblinga sim ya yakogo svoyeyu chergoyu vzhe kilka pokolin zajmalasya sadivnichim biznesom Batko zaginuv u 1916 roci pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i zalishivshis bez zasobiv dlya isnuvannya mati Anderlya viddala jogo razom iz ridnim bratom Gansom u sirotinec dlya napivsirit de vin proviv chotiri roki U 1920 roci zakinchivshi pochatkovu shkolu za rozpodilom vid sirotincya vlashtuvavsya uchnem sadivnika v myunhenskomu ozelenyuvalnomu gospodarstvi a potim zminivshi do cogo chasu kilka sadivnichih firm u 1927 roci pochav navchannya v Agrarnomu instituti u de Frajzing nim Hoheren Lehrgang fur Gartenbautechnik yakij zakinchiv dva roki po tomu U 1929 roci cherez ekonomichnu krizu v poyednanni z otrimanoyu travmoyu Anderl na kilka misyaciv buv prikutim do likarnyanogo lizhka vin otrimav rozrahunok vid svogo robotodavcya j opinivsya na vulici ale zavdyaki chinnomu todi strahovomu ta trudovomu zakonodavstvu za vipiskoyu zi shpitalyu vin stav vlasnikom velikoyi sumi u 1000 dojchmarok yaku vitrativ na podorozhi Alpami ta vdoskonalennyu sebe yak sportsmena alpinista Vpershe v gorah Gekmajr pobuvav u 1918 roci she perebuvayuchi u sirotinci Pislya zakinchennya shkoli bagato v chomu pid vplivom starshogo brata Anderl pochav paralelno z robotoyu bagato chasu pridilyati sportu Pid chas mogo navchannya na sadivnika ya popri vazhke fizichne navantazhennya postijno zajmavsya v riznih sportivnih sekciyah legkoyi atletiki gimnastiki plavannya Takozh namagavsya laziti na myunhenskih peredgir yah na Plankenshtajni Kampenvandi ta Rugenkepfeni Mij brat buv zavzhdi prikladom dlya mene shorazu koli ya v yakomus sporti dosyagav jogo rivnya vin zminyuvav sport i ya pochinav vse spochatku Odnim iz serjoznih zahoplen Gekmajra buli lizhi otrimana travma pid chas zmagan z nih i privela jogo na likarnyane lizhko u 1929 roci U miru doroslishannya jogo interes do gir zrostav osoblivo pochinayuchi z chasu navchannya u Vajnshtefani za vidsutnosti specializovanih shkil yak i bilshist jogo rovesnikiv svoyi navichki v alpinizmi vin nabuvav navchayuchis na vlasnomu ta chuzhomu dosvidi metodom sprob i pomilok Mayuchi neabiyaki fizichni ta psihologichni yakosti za porivnyano netrivalij chas Gekmajr dosyag vinyatkovih rezultativ povtorivshi bezlich najskladnishih marshrutiv v Alpah yak ot de na it pershij marshrut v Alpah VI kategoriyi skladnosti ta shidnij stini na it Vodnochas u mene vikristalizuvalasya vnutrishnya ideologiya ya hodiv u gori shob otrimati vid cogo najvishe zadovolennya svobodi a ne dlya togo shob vraziti otochennya U 1933 roci Anderl otrimav kvalifikaciyu girskogo providnika U 1937 roci odnim z jogo kliyentiv stala rezhiserka Leni Rifenshtal yaku vin suprovodzhuvav u shodzhenni na it u it i z yakoyu pislya vdaloyi podorozhi brav uchast u chayuvanni z Adolfom Gitlerom u goteli de a potim razom iz fyurerom stoyachi na balkoni sered partijnih chiniv prijmav smoloskipnu hodu I stalosya tak sho ya suprovodzhuvav jogo na balkon yak i ranishe vidpovidayuchi na zapitannya j opinivsya u svoyemu siromu kostyumi sered partijnih chiniv vsih pogolovno odyagnenih u formu Vnizu zibravsya natovp yakij bezperestanku vigukuvav Hajl Smoloskipna hoda zupinilasya Gitler privitav jogo vityagnutoyu yak palicya rukoyu poglyad jogo buv zastiglim nache vdivlyavsya v dalechin Vpershe v zhitti ya pidnyav ruku v gitlerivskomu privitanni U 1938 roci Gekmajr obijnyav posadu odnogo z instruktoriv navchalnogo taboru dlya molodi NSDAP u Zontgofeni hocha do kincya zhittya zalishavsya apolitichnim Shodzhennya pivnichnoyu stinoyu Ajgera Marshrut Gekmajra na Ajger Do 1938 roku Pivnichna stina Ajgera zalishalasya ostannoyu z ne projdenih velichnih pivnichnih stin Alp Sprobi yiyi prohodzhennya u 1935 1938 rokah zabrali zhittya vosmi z najkrashih alpinistiv svogo chasu en ta en 1935 Toni Kurca en en ta en 1936 Bortolo Sandri ital Bortolo Sandri ta Mario Menti ital Mario Menti 1938 Pershe uspishne shodzhennya stinoyu pochalosya 21 lipnya avstrijskoyu zv yazkoyu Genrih Garrer de yaki do poludnya 22 chisla za marshrutom Toni Kurca 1936 roku vijshli na druge lodove pole Cogo zh dnya yih nazdognala zv yazka Gekmajr en sho za den projshla 1000 metriv po vertikali j ocholila shodzhennya na cij dilyanci marshrutu v avstrijciv ne bulo kishok i lodorubiv yaki mali v arsenali nimci tomu prohodzhennya lodovogo relyefu zabiralo u nih velicheznu kilkist chasu ta sil Pochinayuchi z drugogo lodovogo polya obidvi zv yazki ob yednali zusillya u shturmi stini Togo zh dnya voni projshli Prasku Tretye lodove pole ta Rampu kuluar u livij chastini stini v yakomu perenochuvali vishe znahodivsya kamin yakim stikala voda cherez sho vin otrimav nazvu Vodospadnoyi trishini Nastupnogo dnya alpinisti projshli trishinu pishli vpravo traversom vidnosno neskladnimi skelyami do lodovika Bilij pavuk travers otrimav nazvu Travers bogiv pislya podolannya yakogo znovu proveli holodnu nochivlyu na tli pogirshennya pogodi Nastupnogo dnya 24 lipnya v umovah poganoyi pogodi sho suprovodzhuyetsya shodom lavin za skladnim zasnizhenim skelnim kuluarom yakij otrimav nazvu Vihidna trishina komanda vijshla na peredverhovij shidnij grebin yakim dosyagla svoyeyi golovnoyi meti Spusk vniz zdijsnyuvavsya za klasichnim marshrutom zahidnim grebenem Ob yednannya dvoh zv yazok alpinistiv u centri stini ne malo zhodnogo politichnogo pidgruntya prote cya podiya bula vikoristana nacistskoyu propagandoyu yak odin iz simvoliv vozz yednannya Avstriyi ta Nimechchini sho vidbulosya 13 bereznya Usi chotiri alpinisti za tizhden otrimali audiyenciyu Adolfa Gitlera yaka odnak ne stala dlya nih indulgenciyeyu vid uchasti u Drugij svitovij vijni Podalshe zhittya U berezni 1940 roku Gekmajra prizvali do lav vermahtu Pochav sluzhbu v Pomeraniyi ale buv cherez neblagonadijnist perevedenij na shidnij front U zhovtni 1941 roku jogo priznacheno instruktorom vijskovoyi shkoli girnicho strileckoyi pidgotovki u Fulpmesi v yakij prosluzhiv do zakinchennya vijni Pislya vijni Gekmajr prodovzhiv pracyuvati girskim providnikom j instruktorom z lizhnoyi pidgotovki majzhe do kincya 1980 rokiv Vin zdijsniv bezlich shodzhen v Alpah a takozh stav organizatorom bagatoh alpinistskih ekspedicij v Andi Gimalayi Skelyasti gori Ruvenzori tosho U 1968 roci za inshimi danimi u 1969 roci stav pershim glavoyu novoutvorenoyi Nimeckoyi asociaciyi girskih providnikiv i lizhnih instruktoriv u stvorenni yakoyi zigrav chilnu rol Do kincya zhittya prozhivav razom zi svoyeyu drugoyu druzhinoyu Trudl i dvoma sinami vid pershogo shlyubu v Oberstdorfi U 1972 roci vijshla drukom jogo avtobiografichna kniga Mein Leben ALS Bergsteiger v anglijskomu varianti My Life as a Mountaineer 1975 Moye zhittya yak alpinista Andreas Gekmajr lyubiv kuriti shvejcarski sigari Toskano Toskanello a takozh buv perekonanij u cilyushih yakostyah konyaku pid chas shodzhen She u 1930 rokah vorozhka nagadala jomu sho toj pomre neprirodnoyu smertyu na sho toj zayaviv O ni ce oznachaye sho ya pomru u svoyemu lizhku Alpinist pomer 1 lyutogo 2005 roku u vici 98 rokiv VinoskiJogo partner po zv yazci Lyudvig Ferg zaginuv 22 chervnya 1941 roku u pershij den napadu na Radyanskij Soyuz PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118547526 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 The Telegraph 05 Feb 2005 Arhiv originalu za 5 serpnya 2017 Procitovano 25 lipnya 2017 Anderl Heckmair Chapter 1 Going Up My Life Eiger North Face Grandes Jorasses and other Adventures Vertebrate Publishing Vertebrate Publishing 2015 300 s ISBN 1910240303 Lionel Terray The Nord Face of the Eiger Conquistadors of the Useless Mountaineers Books 2008 372 s ISBN 1680510843 Stephen Goodwin 3 February 2005 Independed Arhiv originalu za 2 veresnya 2011 Procitovano 25 lipnya 2017 Odri Salkerd Glava 14 DVER NAChINAET ZATVORYaTSYa Leni Rifenshtal Portrait of Leni Riefenstahl EKSMO 2007 448 s ISBN 978 5 699 20396 3 Roman Buttner Erstbesteigung der Eiger Nordwand Alptraum der Alpen SPIEGEL ONLINE 2008 28 travnya z dzherela 1 zhovtnya 2015 angl Jim Frankenfield Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 listopada 2014 Daniel Anker and Rainer Rettner 26 04 2013 angl The Eiger North Face Arhiv originalu za 28 travnya 2015 Procitovano 5 chervnya 2015 EKStrem 3 1998 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2006 Procitovano 30 lipnya 2017 http www anderlheckmair de Arhiv originalu za 17 serpnya 2017 Procitovano 30 lipnya 2017 Posilannya