Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тинівка альпійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Prunella collaris (Scopoli, 1769) | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду. | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тині́вка альпі́йська, завиру́шка альпі́йська (Prunella collaris) — невеликий горобцеподібний птах родини тинівкових, мешканець високогір'я. Один з видів політипного роду; один з 3-х видів у фауні України.
Опис
Морфологічні ознаки
Довжина тіла — 18 см, маса — близько 40 г. Статевий диморфізм у забарвленні не виражений. Дорослий птах сірий; горло біле, з густими чорними смужками; на спині, попереку і верхніх покривних перах крил темно-бура строкатість; боки тулуба каштанові, з білуватими смугами; пера підхвістя темно-бурі, з білою облямівкою; махові пера чорні; стернові пера бурі, з білуватою верхівкою; дзьоб темно-бурий, з жовтою основою; ноги бурі. У молодого птаха світла пляма на горлі ледве помітна; сірий колір в оперенні майже цілком замінений бурим.
Голос
Пісня — голосні дзвонкі трелі, які нагадують пісню польового жайворонка. Співаючі альпійські тинівки сидять на землі, або піднімаються у повітря, здійснюючи токовий політ. Поклик — неголосне «чірк-чірк».
Ареал виду та поширення в Україні
Населяє гори Центральної і Південної Європи, північної частина Азії на схід до Японії. У Центральній Європі зустрічається в Альпах, Карпатах і Судетах. В Україні трапляється в Карпатах у межах Івано-Франківської та Закарпатської областей. Достовірно гніздиться на Чорногорі (гг. Петрос, Говерла, Брецкул, , Туркул, Шпиці, Ребра, Гутин Томнатик, Бребенескул, Менчул, Піп Іван), Свидовці (гг. Близниці, ), Марамороші (г. Піп Іван) та в Ґорґанах (г. ). Можливо, гніздиться на інших вершинах Ґорґан (гг.Медвежик, Хом'як, Сивуля, Попадя, Аршиця) та у Гринявах.
Чисельність і причини її зміни
Чисельність виду у Європі оцінюють у 100−180 тис. пар, і вона наразі стабільна. Популяція виду в Українських Карпатах становить 190 пар, з яких понад 60 % гніздиться у Чорногорі. Причини зміни чисельності: несприятливі погодні умови (травневі приморозки і снігопади), випасання худоби у місцях гніздування, фактор непокою.
Особливості біології
Осілий птах, взимку здійснює вертикальні кочівлі, спускається у долини. У цей час з'являється біля поселень людини (села, гірськолижні бази). Заселяє кам'янисті урвища і розсипи, вершини гір з окремими виходами гірських порід у субальпійському і альпійському поясах у межах висот 1600—2060 м н.р.м. До розмноження приступає у кінці травня — червні, в залежності від сходження снігу на гніздових ділянках. При загибелі перших кладок бувають повторні. Гніздиться окремими парами, рідше невеликими групами.
Особливий інтерес становить взаємовідносини між статями. Гніздову територію займає група птахів, яка складається з 3 або 4 самців та 3 або 4 самок. Таку форму взаємодії називають полігіноадрією. Самці мають ієрархію домінування з альфа-самців, які зазвичай старші за особин нижчого рангу. Самки прагнуть до парування з усіма самцями, хоча альфа-самець може захищати їх від парування з самцями нижчого рангу. У свою чергу, самці прагнуть до парування з усіма самками. Аналіз ДНК показав, що в межах одного виводку часто буває змішане батьківство, хоча самка завжди вигодовує власних пташенят. Самці можуть забезпечувати кормом пташенят з кількох гнізд в межах групового поселення, в залежності від того, чи парувався він з самкою — самець проявляє турботу про пташенят тільки у тому випадку, якщо він є для них батьком.
Гнізда розміщує у важкодоступних місцях на скелях у тріщинах або під камінням, кущами, будує зі стебел рослин, моху, корінців, лишайників, пір'я. Насиджує кладку самка, 14—16 днів. У кладці 3—5, в середньому 4 блакитних яйця розіром 23,2 x 16,6 мм. Пташенята гніздового типу, найчастіше їх виживає 2—3. Пташенята залишають гніздо у віці двох тижнів. Статева зрілість настає на другому році життя. Тинівка альпійська живиться комахами і павуками, рідше іншими дрібними безхребетними (молюсками та червами), а також ягодами і насінням рослин.
Охорона
Вид знаходиться під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ). Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий) В Україні охороняється у Карпатському біосферному заповіднику, природному заповіднику «Ґорґани» та Карпатському національному природному парку. Для охорони виду потрібно заборонити випасання худоби у місцях гніздування.
Галерея
-
![image]()
Тинівка альпійська. Карпати, Ґорґани, г. Велика Сивуля -
![image]()
Яйце Prunella collaris collaris -
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Davies, N. B., Hartley, I. R., Hatchwell, B. J., Desrochers, A., Skeer, J. & Nebel, D. 1995. The polygynandrous mating system of the alpine accentor Prunella collaris. I. Ecological causes and reproductive conflicts // Animal Behaviour, 49, 769—788.
- Hartley, I. R., Davies, N. B., Hatchwell, B. J., Desrochers, A., Nebel, D. & Burke, T. 1995. The polygynandrous mating system of the alpine accentor Prunella collaris. II. Multiple paternity and parental effort // Animal Behaviour, 49, 789—803.
Посилання
- Годованець Б. Й. Тинівка альпійська // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 481. — -0-7.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .
Джерела
- BirdLife International (2009) Species factsheet: Prunella collaris. Downloaded from http://www.birdlife.org on 01/02/2011.(англ.)
- Тинівка альпійська в Червоній книзі України [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tinivka alpijska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Tinivkovi Prunellidae Rid Tinivka Prunella Vid Tinivka alpijska Binomialna nazva Prunella collaris Scopoli 1769 Mapa poshirennya vidu Posilannya Vikishovishe Prunella collaris Vikividi Prunella collaris EOL 45515700 ITIS 562483 MSOP 22718617 NCBI 175133 Fossilworks 368994 Tini vka alpi jska zaviru shka alpi jska Prunella collaris nevelikij gorobcepodibnij ptah rodini tinivkovih meshkanec visokogir ya Odin z vidiv politipnogo rodu odin z 3 h vidiv u fauni Ukrayini OpisMorfologichni oznaki Dovzhina tila 18 sm masa blizko 40 g Statevij dimorfizm u zabarvlenni ne virazhenij Doroslij ptah sirij gorlo bile z gustimi chornimi smuzhkami na spini popereku i verhnih pokrivnih perah kril temno bura strokatist boki tuluba kashtanovi z biluvatimi smugami pera pidhvistya temno buri z biloyu oblyamivkoyu mahovi pera chorni sternovi pera buri z biluvatoyu verhivkoyu dzob temno burij z zhovtoyu osnovoyu nogi buri U molodogo ptaha svitla plyama na gorli ledve pomitna sirij kolir v operenni majzhe cilkom zaminenij burim Golos Pisnya golosni dzvonki treli yaki nagaduyut pisnyu polovogo zhajvoronka Spivayuchi alpijski tinivki sidyat na zemli abo pidnimayutsya u povitrya zdijsnyuyuchi tokovij polit Poklik negolosne chirk chirk Areal vidu ta poshirennya v UkrayiniNaselyaye gori Centralnoyi i Pivdennoyi Yevropi pivnichnoyi chastina Aziyi na shid do Yaponiyi U Centralnij Yevropi zustrichayetsya v Alpah Karpatah i Sudetah V Ukrayini traplyayetsya v Karpatah u mezhah Ivano Frankivskoyi ta Zakarpatskoyi oblastej Dostovirno gnizditsya na Chornogori gg Petros Goverla Breckul Turkul Shpici Rebra Gutin Tomnatik Brebeneskul Menchul Pip Ivan Svidovci gg Bliznici Maramoroshi g Pip Ivan ta v Gorganah g Mozhlivo gnizditsya na inshih vershinah Gorgan gg Medvezhik Hom yak Sivulya Popadya Arshicya ta u Grinyavah Chiselnist i prichini yiyi zminiChiselnist vidu u Yevropi ocinyuyut u 100 180 tis par i vona narazi stabilna Populyaciya vidu v Ukrayinskih Karpatah stanovit 190 par z yakih ponad 60 gnizditsya u Chornogori Prichini zmini chiselnosti nespriyatlivi pogodni umovi travnevi primorozki i snigopadi vipasannya hudobi u miscyah gnizduvannya faktor nepokoyu Osoblivosti biologiyiOsilij ptah vzimku zdijsnyuye vertikalni kochivli spuskayetsya u dolini U cej chas z yavlyayetsya bilya poselen lyudini sela girskolizhni bazi Zaselyaye kam yanisti urvisha i rozsipi vershini gir z okremimi vihodami girskih porid u subalpijskomu i alpijskomu poyasah u mezhah visot 1600 2060 m n r m Do rozmnozhennya pristupaye u kinci travnya chervni v zalezhnosti vid shodzhennya snigu na gnizdovih dilyankah Pri zagibeli pershih kladok buvayut povtorni Gnizditsya okremimi parami ridshe nevelikimi grupami Osoblivij interes stanovit vzayemovidnosini mizh statyami Gnizdovu teritoriyu zajmaye grupa ptahiv yaka skladayetsya z 3 abo 4 samciv ta 3 abo 4 samok Taku formu vzayemodiyi nazivayut poliginoadriyeyu Samci mayut iyerarhiyu dominuvannya z alfa samciv yaki zazvichaj starshi za osobin nizhchogo rangu Samki pragnut do paruvannya z usima samcyami hocha alfa samec mozhe zahishati yih vid paruvannya z samcyami nizhchogo rangu U svoyu chergu samci pragnut do paruvannya z usima samkami Analiz DNK pokazav sho v mezhah odnogo vivodku chasto buvaye zmishane batkivstvo hocha samka zavzhdi vigodovuye vlasnih ptashenyat Samci mozhut zabezpechuvati kormom ptashenyat z kilkoh gnizd v mezhah grupovogo poselennya v zalezhnosti vid togo chi paruvavsya vin z samkoyu samec proyavlyaye turbotu pro ptashenyat tilki u tomu vipadku yaksho vin ye dlya nih batkom Gnizda rozmishuye u vazhkodostupnih miscyah na skelyah u trishinah abo pid kaminnyam kushami buduye zi stebel roslin mohu korinciv lishajnikiv pir ya Nasidzhuye kladku samka 14 16 dniv U kladci 3 5 v serednomu 4 blakitnih yajcya rozirom 23 2 x 16 6 mm Ptashenyata gnizdovogo tipu najchastishe yih vizhivaye 2 3 Ptashenyata zalishayut gnizdo u vici dvoh tizhniv Stateva zrilist nastaye na drugomu roci zhittya Tinivka alpijska zhivitsya komahami i pavukami ridshe inshimi dribnimi bezhrebetnimi molyuskami ta chervami a takozh yagodami i nasinnyam roslin OhoronaVid znahoditsya pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Dodatok II Vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 status vrazlivij V Ukrayini ohoronyayetsya u Karpatskomu biosfernomu zapovidniku prirodnomu zapovidniku Gorgani ta Karpatskomu nacionalnomu prirodnomu parku Dlya ohoroni vidu potribno zaboroniti vipasannya hudobi u miscyah gnizduvannya GalereyaTinivka alpijska Karpati Gorgani g Velika Sivulya Yajce Prunella collaris collaris PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Davies N B Hartley I R Hatchwell B J Desrochers A Skeer J amp Nebel D 1995 The polygynandrous mating system of the alpine accentor Prunella collaris I Ecological causes and reproductive conflicts Animal Behaviour 49 769 788 Hartley I R Davies N B Hatchwell B J Desrochers A Nebel D amp Burke T 1995 The polygynandrous mating system of the alpine accentor Prunella collaris II Multiple paternity and parental effort Animal Behaviour 49 789 803 PosilannyaGodovanec B J Tinivka alpijska Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 481 ISBN 978 966 7059 0 7 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X DzherelaBirdLife International 2009 Species factsheet Prunella collaris Downloaded from http www birdlife org on 01 02 2011 angl Tinivka alpijska v Chervonij knizi Ukrayini 3 veresnya 2014 u Wayback Machine