Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́ккра ([əˈkrɑː]; чві Nkran; Ankara; га Ga або Gaga; англ. Accra) — столиця та найбільше місто Гани, політичний, адміністративний, економічний і фінансовий центр країни та адміністративний центр Великої Аккри, порт на березі Гвінейської затоки.
| Аккра акан Nkran | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
         | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 5°32′ пн. ш. 0°13′ зх. д. / 5.533° пн. ш. 0.217° зх. д.Координати: 5°32′ пн. ш. 0°13′ зх. д. / 5.533° пн. ш. 0.217° зх. д. | ||||
| Країна |  Гана | |||
| Адмінодиниця | Велика Аккра[1] | |||
| Столиця для | Гана[2][3], Велика Аккра і Золотий Берег[3] | |||
| Поділ | | |||
| Перша згадка | 15 століття | |||
| Площа | 173 000 000 квадратний метр | |||
| Населення | 2 388 000 осіб (2017) | |||
| Висота НРМ | 61 ± 1 м | |||
| Водойма | Гвінейська затока | |||
| Офіційна мова | англійська[5] | |||
| Назва мешканців | англ. Accran, фр. Accréen[6] і фр. Accréenne[6] | |||
| Міста-побратими | Йоганнесбург[7], Чикаго[8], Вашингтон (8 травня 2006)[9], Колумбія, Колумбус[11], Пейнсвілл[d][12], Сан-Томе | |||
| Телефонний код | 0302 і 0302 | |||
| Часовий пояс | і ECG | |||
| GeoNames | 2306104 | |||
| OSM | r1991850 ·R | |||
| Міська влада | ||||
| d | d[13] | |||
| Вебсайт | ama.gov.gh | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Аккра у Вікісховищі | ||||
Географія
Місто розташоване на піщаному березі Гвінейської затоки Атлантичного океану. На заході Аккри в океан впадає невелика річка , що протікає через захід міста. Має ліву притоку . За пару кілометрів до гирла Одау розширюється в лагуну Корле.
Клімат
Клімат екваторіальний мусонний. Пересічні температури березня +27 °C, серпня +23 °C. У погоді виділяються 2 дощових сезони — березень — червень та вересень — жовтень. Вони змінюються двома сухими сезонами.
| Клімат Аккри | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 34 | 38 | 38 | 34 | 35 | 33 | 32 | 32 | 32 | 32 | 33 | 34 | 38 |
| Середній максимум, °C | 31 | 31 | 31 | 31 | 31 | 29 | 27 | 27 | 27 | 29 | 31 | 31 | 30 |
| Середній мінімум, °C | 23 | 24 | 24 | 24 | 24 | 23 | 23 | 22 | 23 | 23 | 24 | 24 | 23 |
| Абсолютний мінімум, °C | 15 | 17 | 20 | 19 | 21 | 20 | 19 | 18 | 20 | 19 | 21 | 17 | 15 |
| Норма опадів, мм | 15 | 33 | 56 | 81 | 142 | 178 | 46 | 15 | 36 | 64 | 36 | 23 | 725 |
| Джерело: BBC Weather (Internet-Archive) | |||||||||||||
Історія
Місто засноване не раніше XVI століття. Первісно одне з поселень племені ґа. Близько 1600 року стало столицею федерації племен ґа.
З появою на Гвінейському узбережжі європейських купців Аккра перетворилась у важливий торговельний центр за контроль над яким боролися племена ґа, акім, аквапім, ашанті.
До кінця XIX століття місто було значним пунктом работоргівлі, а також торгівлі золотом та пальмовою олією.
У 1850 році включена в межі англійської колонії Золотий Берег.
1876 року англійці перенесли резиденцію колонії з Кейп-Коста в Аккру і у 1876—1957 роках вона була столицею колоніальної влади британської колонії Золотий Берег.
З 1957 року місто є столицею незалежної Гани.
Населення
Чисельність населення міста становить 2,3 млн осіб (2012).
- 1950 — 177,000
- 1960 — 393,000
- 1970 — 631,000
- 1980 — 863,000
- 1984 — 964,000
- 1990 — 1,197,000
- 2000 — 1,668,000
- 2005 — 1,970,400
- 2010 — 2,006,000
- 2013 — 2,291,352
- 2017 — 2,388,000
Аккра з прилеглою приміською зоною утворюють Велику Аккру — окремий столичний округ в адміністративному поділі Гани.
Економіка
Аккра — фінансовий, торгово-промисловий та культурний центр країни.
Місто є центром промислово-енергетичного району Акосомбо-Тема.
У місті розвинені металообробка, механозбірна, текстильна, харчова, легка промисловості. Аккра — центр виробництва ремісничих виробів із золота та срібла.
Працюють підприємства по збиранню електро- та радіоапаратури.
Транспорт
Місто є важливим залізним та автобільним вузлом.
У місті є Міжнародний аеропорт.
Архітектура
- голландський — Кревкьор (нині Ушер, 1605)
- данський з фортецею Крістіансбог (1657—1659)
- англійський Джеймс (1673)
Райони міста
Територія міста має незамкнене радіально-кільцеве планування, у якому виділяють такі великі райони:
- Центр — між фортами Джеймс та Ушер й лівим берегом лагуни Корле. Це фінансовий та діловий центр міста. Тут містяться Національний банк, Центральна бібліотека, офіси багатьох місцевих та іноземних фірм. Морський порт, залізничний вокзал.
- Вікторіяборг — на схід від центру. Багаті квартали з окремими багатоповерхівками. Іподром та стадіон. Ансамбль площі Чорної Зірки.
- Крістіанборг — навколо форту Крістіанборг.
- Іст-Рідж та Вест-Рідж — на північний схід від центру. Урядові установи та Національний музей (1957; колекції африканської кераміки, виробів із дерева та кістки)).
- Лабаді — крайній схід. Туристичний центр на березі океану. Пляжі.
- Кантонментс — крайній північний схід. Міжнародний аеропорт.
- Корле-Гонне — крайній захід, правий берег лагуни Корле та річки .
- Тесано — крайній північний захід, правий берег річки . Академія мистецтв та наук.
- Легон — за 10 км на північ від міста. Студентське містечко (1960-ті).
- Ачімота — паркова зона між містом та університетом. Коледж Ачімота.
- Котобабі — крайня північ, лівий берег річки . Промисловий центр.
- Нова Аккра — лівий берег річки .
- Адабрака — на північ від центру.
- Німа — між Новою Аккрою та Кантонментсом.
- Аладжо — межиріччя та .
Релігія
-
![image]()
Катедральний собор Святого Духа -
![image]()
Будинок молитви Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів -
![image]()
Собор Святої Трійці -
![image]()
Методистський собор Веслі
Місто-побратим
-
![image]()
Площа Незалежності -
![image]()
Середмістя Аккри -
![image]()
Пляж Лабаді
Джерела
- https://www.unicef.org/ghana/media/2891/file/CP%20Profile%20-%20Greater%20Accra%20Region.pdf
- https://www.britannica.com/place/Accra
- Spio A. E. The City Branding of Accra — 2011. — С. 99–105. — doi:10.1057/9780230294790_12
- Engstrom R. Defining Neighborhood Boundaries for Urban Health Research in Developing Countries: A Case Study of Accra, Ghana // Journal of Maps — , 2013. — Vol. 9, Iss. 1. — P. 36–42. — ISSN 1744-5647; 1755-2958 — doi:10.1080/17445647.2013.765366
- https://books.google.com.gh/books?id=TZWwKiOqJBUC&pg=PA49&dq=official+language+of+Ghana&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwjSy_2Wsb3VAhWjBcAKHffADNcQ6AEINTAD#v=onepage&q=official%20language%20of%20Ghana&f=false
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- Chicago Sister Cities
- https://os.dc.gov/sites/default/files/dc/sites/os/publication/attachments/OS_DC_Accra_Agreement_2006.pdf
- http://www.sister-cities.org/interactive-map/Accra,%20Ghana
- https://www.liberianobserver.com/news/paynesville-accra-sign-sister-city-accord/
- https://ama.gov.gh/themayor.php
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Аккра [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Література
- Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Посилання
- Офіційний сайт [ 2 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Аккра «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Аккра «Encyclopædia Universalis» (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A kkra e ˈ k r ɑː chvi Nkran Ankara ga Ga abo Gaga angl Accra stolicya ta najbilshe misto Gani politichnij administrativnij ekonomichnij i finansovij centr krayini ta administrativnij centr Velikoyi Akkri port na berezi Gvinejskoyi zatoki Akkra akan NkranpraporOsnovni dani5 32 pn sh 0 13 zh d 5 533 pn sh 0 217 zh d 5 533 0 217 Koordinati 5 32 pn sh 0 13 zh d 5 533 pn sh 0 217 zh d 5 533 0 217Krayina GanaAdminodinicya Velika Akkra 1 Stolicya dlya Gana 2 3 Velika Akkra i Zolotij Bereg 3 Podil d d d d d d d dPersha zgadka 15 stolittyaPlosha 173 000 000 kvadratnij metrNaselennya 2 388 000 osib 2017 Visota NRM 61 1 mVodojma Gvinejska zatokaOficijna mova anglijska 5 Nazva meshkanciv angl Accran fr Accreen 6 i fr Accreenne 6 Mista pobratimi Jogannesburg 7 Chikago 8 Vashington 8 travnya 2006 9 Kolumbiya Kolumbus 11 Pejnsvill d 12 San TomeTelefonnij kod 0302 i 0302Chasovij poyas UTC 0 i ECGGeoNames 2306104OSM r1991850 RMiska vladad d 13 Vebsajt ama gov ghMapa Akkra u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane na pishanomu berezi Gvinejskoyi zatoki Atlantichnogo okeanu Na zahodi Akkri v okean vpadaye nevelika richka sho protikaye cherez zahid mista Maye livu pritoku Za paru kilometriv do girla Odau rozshiryuyetsya v lagunu Korle KlimatKlimat ekvatorialnij musonnij Peresichni temperaturi bereznya 27 C serpnya 23 C U pogodi vidilyayutsya 2 doshovih sezoni berezen cherven ta veresen zhovten Voni zminyuyutsya dvoma suhimi sezonami Klimat AkkriPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 34 38 38 34 35 33 32 32 32 32 33 34 38Serednij maksimum C 31 31 31 31 31 29 27 27 27 29 31 31 30Serednij minimum C 23 24 24 24 24 23 23 22 23 23 24 24 23Absolyutnij minimum C 15 17 20 19 21 20 19 18 20 19 21 17 15Norma opadiv mm 15 33 56 81 142 178 46 15 36 64 36 23 725Dzherelo BBC Weather Internet Archive IstoriyaVerhovnij sud Gani Misto zasnovane ne ranishe XVI stolittya Pervisno odne z poselen plemeni ga Blizko 1600 roku stalo stoliceyu federaciyi plemen ga Z poyavoyu na Gvinejskomu uzberezhzhi yevropejskih kupciv Akkra peretvorilas u vazhlivij torgovelnij centr za kontrol nad yakim borolisya plemena ga akim akvapim ashanti Do kincya XIX stolittya misto bulo znachnim punktom rabotorgivli a takozh torgivli zolotom ta palmovoyu oliyeyu U 1850 roci vklyuchena v mezhi anglijskoyi koloniyi Zolotij Bereg 1876 roku anglijci perenesli rezidenciyu koloniyi z Kejp Kosta v Akkru i u 1876 1957 rokah vona bula stoliceyu kolonialnoyi vladi britanskoyi koloniyi Zolotij Bereg Z 1957 roku misto ye stoliceyu nezalezhnoyi Gani NaselennyaChiselnist naselennya mista stanovit 2 3 mln osib 2012 1950 177 000 1960 393 000 1970 631 000 1980 863 000 1984 964 000 1990 1 197 000 2000 1 668 000 2005 1 970 400 2010 2 006 000 2013 2 291 352 2017 2 388 000 Akkra z prilegloyu primiskoyu zonoyu utvoryuyut Veliku Akkru okremij stolichnij okrug v administrativnomu podili Gani EkonomikaMizhnarodnij aeroport Kotoka Akkra finansovij torgovo promislovij ta kulturnij centr krayini Misto ye centrom promislovo energetichnogo rajonu Akosombo Tema U misti rozvineni metaloobrobka mehanozbirna tekstilna harchova legka promislovosti Akkra centr virobnictva remisnichih virobiv iz zolota ta sribla Pracyuyut pidpriyemstva po zbirannyu elektro ta radioaparaturi TransportMisto ye vazhlivim zaliznim ta avtobilnim vuzlom U misti ye Mizhnarodnij aeroport Biblioteka Badme Universitetu GaniArhitekturaU misti zbereglis forti gollandskij Krevkor nini Usher 1605 danskij z forteceyu Kristiansbog 1657 1659 anglijskij Dzhejms 1673 Rajoni mistaTeritoriya mista maye nezamknene radialno kilceve planuvannya u yakomu vidilyayut taki veliki rajoni Centr mizh fortami Dzhejms ta Usher j livim beregom laguni Korle Ce finansovij ta dilovij centr mista Tut mistyatsya Nacionalnij bank Centralna biblioteka ofisi bagatoh miscevih ta inozemnih firm Morskij port zaliznichnij vokzal Viktoriyaborg na shid vid centru Bagati kvartali z okremimi bagatopoverhivkami Ipodrom ta stadion Ansambl ploshi Chornoyi Zirki Kristianborg navkolo fortu Kristianborg Ist Ridzh ta Vest Ridzh na pivnichnij shid vid centru Uryadovi ustanovi ta Nacionalnij muzej 1957 kolekciyi afrikanskoyi keramiki virobiv iz dereva ta kistki Labadi krajnij shid Turistichnij centr na berezi okeanu Plyazhi Kantonments krajnij pivnichnij shid Mizhnarodnij aeroport Korle Gonne krajnij zahid pravij bereg laguni Korle ta richki Tesano krajnij pivnichnij zahid pravij bereg richki Akademiya mistectv ta nauk Legon za 10 km na pivnich vid mista Studentske mistechko 1960 ti Achimota parkova zona mizh mistom ta universitetom Koledzh Achimota Kotobabi krajnya pivnich livij bereg richki Promislovij centr Nova Akkra livij bereg richki Adabraka na pivnich vid centru Nima mizh Novoyu Akkroyu ta Kantonmentsom Aladzho mezhirichchya ta ReligiyaKatedralnij sobor Svyatogo Duha Budinok molitvi Cerkvi Isusa Hrista Svyatih ostannih dniv Sobor Svyatoyi Trijci Metodistskij sobor VesliMisto pobratimVashington Jogannesburg ChikagoPlosha Nezalezhnosti Seredmistya Akkri Plyazh LabadiDzherelahttps www unicef org ghana media 2891 file CP 20Profile 20 20Greater 20Accra 20Region pdf https www britannica com place Accra Spio A E The City Branding of Accra 2011 S 99 105 doi 10 1057 9780230294790 12 d Track Q115127179 Engstrom R Defining Neighborhood Boundaries for Urban Health Research in Developing Countries A Case Study of Accra Ghana Journal of Maps Taylor amp Francis 2013 Vol 9 Iss 1 P 36 42 ISSN 1744 5647 1755 2958 doi 10 1080 17445647 2013 765366 d Track Q36850931d Track Q84941039d Track Q15758299d Track Q880582 https books google com gh books id TZWwKiOqJBUC amp pg PA49 amp dq official language of Ghana amp hl en amp sa X amp ved 0ahUKEwjSy 2Wsb3VAhWjBcAKHffADNcQ6AEINTAD v onepage amp q official 20language 20of 20Ghana amp f false http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf Chicago Sister Cities https os dc gov sites default files dc sites os publication attachments OS DC Accra Agreement 2006 pdf http www sister cities org interactive map Accra 20Ghana https www liberianobserver com news paynesville accra sign sister city accord https ama gov gh themayor php Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Akkra 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUELiteraturaAfrika Enciklopedichnij dovidnik T 1 2 Moskva 1986 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961PosilannyaOficijnij sajt 2 serpnya 2010 u Wayback Machine angl Akkra Encyclopaedia Britannica angl Akkra Encyclopaedia Universalis fr